Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/4929/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2023.
Дата набрання законної сили: 01.02.2023
Номер судового провадження: 51-553ск23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019140050001362

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		01 лютого 2023 року
		м. Київ
		справа № 464/4929/19
		провадження № 51-553ск23
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                        ОСОБА_1 ,
		суддів                                    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 та його захисника                        ОСОБА_5 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163 та частинами 1, 2 ст. 361 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2022 року                        ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено до покарання у виді штрафу                            за: ч. 1 ст. 361 КК - 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн; за ч. 2 ст. 361 КК - 4 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 грн; ч. 1 ст. 163 КК - 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.
		Відповідно до ст. 49 КК ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності та призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163 КК, у зв`язку з закінченням строків давності.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_4 призначено остаточне покарання                                            у виді штрафу в розмірі 4 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 грн.
		Як встановив суд у вироку, ОСОБА_4 06 березня 2019 року о 19:10:31, перебуваючи за адресою свого проживання ( АДРЕСА_1 ), використовуючи електронно-обчислювальну машину, якій надано ІР-адрес: НОМЕР_1 , діючи умисно на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою отримання доступу до конфіденційної інформації, листування та кореспонденції своєї колишньої дружини - ОСОБА_6 , використовуючи авторизаційні дані, а саме логін та пароль доступу до поштової скриньки потерпілої « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснив несанкціоноване втручання в роботу облікового запису останньої в комп`ютерній мережі сервісу «Ukr.net», отримав доступ до інформації з обмеженим доступом, створеної та захищеної законом, та заблокував їй доступ до цього облікового запису шляхом зміни паролю та встановлення нового номера мобільного телефону до контактів відновлення.
		Крім того, засуджений 09 березня 2019 року в період з 13:27:09 до 13:34:37, перебуваючи за місцем свого проживання, повторно, використовуючи електронно-обчислювальну машину, якій надано ІР-адрес: НОМЕР_1 , діючи умисно на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою отримання доступу до конфіденційної інформації, листування та кореспонденції своєї колишньої дружини - ОСОБА_6 шляхом використання функції відновлення паролю, відновив доступ до облікового запису в соціальній комп`ютерній мережі «Фейсбук» « ОСОБА_7 », що належить потерпілій та є інформацією з обмеженим доступом, створеною й захищеною законом, і заблокував їй доступ до цього облікового запису шляхом зміни паролю.
		Також ОСОБА_4 , 10 березня 2019 року приблизно о 01:03, перебуваючи за адресою свого проживання, повторно, використовуючи електронно-обчислювальну машину, якій надано ІР-адрес: НОМЕР_2 , діючи умисно на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою отримання доступу до конфіденційної інформації, листування та кореспонденції своєї колишньої дружини - ОСОБА_6 використовуючи авторизаційні дані, а саме логін та пароль доступу до поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що належить останній, несанкціоновано втрутився в роботу облікового запису комп`ютерної мережі сервісу «Гугл» та заблокував їй доступ до цього облікового запису шляхом зміни паролю.
		Крім того, ОСОБА_4 у період з 06 до 10 березня 2019 року, перебуваючи за адресою свого проживання, використовуючи електронно-обчислювальні машини, діючи умисно на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою отримання доступу до конфіденційної інформації, листування та кореспонденції своєї колишньої дружини - ОСОБА_6 , отримавши доступ до поштових скриньок « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » облікового запису « ОСОБА_7 », що належать ОСОБА_6 отримав незаконний доступ до електронного листування та кореспонденції потерпілої, чим порушив таємницю листування та кореспонденції, яка передавалась засобами зв`язку та через комп`ютер.
		Львівський апеляційний суд ухвалою від 25 жовтня 2022 року вирок Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2022 року стосовно ОСОБА_4 залишив без змін.
		Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи осіб, які її подали
		У спільній касаційній скарзі засуджений та його захисник просять скасувати вирок Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		На обґрунтування своїх вимог зазначають, що: прокурор змінив обвинувачення в частині обставин, що обтяжують покарання, а саме замінив повторність на рецидив злочину та додав нову таку обставину - вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя. Хоча такі обставини, як указують касатори, існували на час затвердження обвинувального акту прокурором, який не міг не знати про їх наявність; сторона обвинувачення припущеннями доводила, що засудженим були вчиненні інкриміновані йому в обвинувальному акті діяння, хоча, на переконання захисника, із показань спеціаліста ОСОБА_8 не можливо зробити висновок хто  саме, коли та з якого пристрою здійснював дії, за вчинення яких засуджено ОСОБА_4 ; у матеріалах кримінального провадження відсутній оригінал постанови про групу прокурорів від 25 березня 2019 року.
		Також зауважують, що в суді першої та апеляційної інстанцій стороною захисту зазначалося про відсутність складу кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 361 КК.
		Указують скаржники в касаційній скарзі й на ту обставину, що стороною захисту було подано апеляційну скаргу, підписану як захисником, так і засудженим, однак суд апеляційної інстанції вказує, що розглянув скаргу лише захисника.
		Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
		Згідно з ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		З огляду на наведене положення процесуального закону суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд керується фактичними обставинами, установленими місцевим та апеляційним судами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		За змістом ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		Положеннями ст. 94 КПК передбачено, що суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Місцевий суд дотримався викладених вище вимог і за встановлених фактичних обставин кримінального провадження правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за            ч. 1 ст. 163 та частинами 1, 2 ст. 361 КК, висновок суду про доведеність його винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення зроблено з дотриманням вимог КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами,                     які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, та оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		Так, суд обґрунтовано послався, зокрема, на показання: 
		- потерпілої ОСОБА_6 , яка повідомила, що 10 березня 2019 року зранку вона написала електронне звернення в правоохоронні органи, оскільки виявила злам її облікового запису в соціальній мережі «Фейсбук». Також, втратила доступ до електронної пошти «Укрнет». Виявивши втручання, вона одразу змінила пароль доступу, закріпила його до номера свого мобільного телефону і до робочої електронної пошти. У заяві вказала, що підозрює колишнього чоловіка - ОСОБА_4 , який має спеціальні знання в галузі ІТ технологій - програміст. Крім того, 10 березня 2019 року повністю втратила доступ до облікового запису у мережі «Гугл». Також потерпіла указала, що система мережі «Фейбсук» їй видавала два номери, до яких був прикріплений її обліковий запис. Перший - невідомий номер оператора мобільного зв`язку МТС, другий - старий номер телефону їх із засудженим сина. Водночас               картка з цим номером була в дитячому смарт-годиннику та залишалася у квартирі ОСОБА_4 . На переконання ОСОБА_6 , саме засуджений вчинив кримінальне правопорушення, оскільки до мережі WI-FI, роутера останнього ніхто не міг під`єднатися без його згоди, так як лише ОСОБА_4 надавав дозвіл на підключення і лише на конкретний пристрій. Повідомила потерпіла і про ту обставину, що електронна адреса, яка була прив`язана, як альтернативна адреса - це електронна адреса ОСОБА_4 . Водночас потерпіла зазначила, що не відповідають дійсності твердження засудженого про те, що вона неодноразово здійснювала вхід на свою електронну пошту з його комп`ютера, який був оглянутий під час проведення обшуку у квартирі;
		- спеціаліста ОСОБА_8 (інспектор відділу протидії кіберзлочинам у Львівській області Карпатського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України), який пояснив, що ІР-адреса, за допомогою якої здійснювалися зміни на обліковий запис потерпілої, належить ОСОБА_4 та з неї в період часу з 06 до 10 березня 2019 року відбувався неодноразовий вхід на електронну адресу «Укрнет» потерпілої та зміни в обліковому записі ОСОБА_6 ;
		- спеціаліста ОСОБА_9 (інспектор відділу протидії кіберзлочинам у Львівській області Карпатського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України), який повідомив, що номер мобільного телефону, яким користувався ОСОБА_4 , та номер мобільного телефону, який використовувався з метою несанкціонованого втручання в роботу сервісу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » потерпілої ОСОБА_6 на час вчинення злочину знаходився в одному мобільному телефоні марки «SAMSUNG», який у період вчинення кримінальних правопорушень перебував за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджені й сукупністю письмових доказів, зокрема: 
		- відповідь директора ПП «КОМ І ТЕХ» від 27 березня 2019 року № 59/27.03.2019, з якої вбачається, що указаною компанією надаються послуги доступу до Інтернету абоненту ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , указано перелік сесій                          та ІР-адрес за березень 2019 року;
		- даними протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 07 травня 2019 року з додатками (ТзОВ «Укрнет»), з яких слідує хронологія внесення змін у  логфайл ОСОБА_6 - « ІНФОРМАЦІЯ_2 », тобто зміна паролю із Настройок, додавання номера мобільного телефону НОМЕР_3 (номер телефону сина) в контакти відновлення, додавання електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_4 , що належить засудженому, видалення електронних адрес « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з контактів відновлення, додавання номеру мобільного телефону, видалення номеру мобільного телефону та зміна пароля із Настройок вебінтерфейса;
		- даними протоколу обшуку від 24 квітня 2019 року, згідно з яким у квартирі АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_4 , виявлено та зафіксовано на відеозапис ІР - адресу цієї квартири та на ноутбуці марки «НР» у історії браузера виявлено електронну адресу, яка належить потерпілій ОСОБА_6 - «ІНФОРМАЦІЯ_2»; 
		- даними протоколу огляду від 24 липня 2019 року, відповідно до якого оглянуто матеріали тимчасового доступу до речей та документів, які перебували у володінні ТзОВ «Укрнет», та відповіді ПП «КОМ І ТЕХ», встановлено, що відкрилась директорія DWD RW дисковод (D:), на якій знаходяться текстові документи, відкривши такі, виявлено інформацію, а саме: реєстраційні дані зміни, зміна паролю із настройок вебінтерфейса « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який належить ОСОБА_6 , відбулася 06 березня 2019 року о 19:10:31 із ІР-адреси НОМЕР_1 , яка належала абоненту, зареєстрованому на ім`я ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . 09 березня 2019 року о 14:08:19 добавлено номер мобільного телефону НОМЕР_3 до контактів відновлення вебінтерфейса « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із ІР-адреси НОМЕР_1 . 09 березня 2019 року о 14:09:36 добавлена електронна адреса « ІНФОРМАЦІЯ_4 » до контактів відновлення вебінтерфейса « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із ІР-адреси НОМЕР_1 . 09 березня 2019 року о 14:10:36 видалення електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із контактів відновлення вебінтерфейса « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із ІР-адреси НОМЕР_1 . Крім того, встановлено, що 09 березня 2019 року о 13:27:09 та 13:27:47 із ІР-адреси НОМЕР_1 було здійснено вхід до служби безпеки керування облікового запису соціальної мережі «Фейсбук», до якого була прив`язана електрона адреса « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка належить ОСОБА_6 , після чого вхід до даного облікового запису був заблокований. Також 09 березня 2019 року о 14:59:43 із ІР-адреси НОМЕР_2 , яка належала абоненту ОСОБА_4 , надіслано пакети на ресурс Gmail, а вже 10 березня цього року з 01:00:37 до 01:12:49 надіслано пакети на Gmail, після чого вхід до цього облікового запису був заблокований.
		- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів (даних операторів мобільного зв`язку: ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна»),                           від 15 серпня 2019 року з додатками, з якого вбачається, що сім-карта мобільного оператора за номером мобільного телефону НОМЕР_3 (сина) та                                             сім-карта мобільного оператора за номером мобільного телефону НОМЕР_4 ( ОСОБА_4 ) працювали в одному мобільному терміналі у період з 08 до 10 березня 2019 року.
		- даними протоколу огляду від 19 серпня 2019 року, згідно з яким оглянуто матеріали тимчасового доступу до речей та документів, які перебували у володінні ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», встановлено, що номер мобільного телефону НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_4 , у період часу з 08 до 10 березня 2019 року знаходився в мобільному терміналі ІМЕІ НОМЕР_5 . Номер мобільного телефону НОМЕР_3 , який використовувався 09 березня 2019 року з метою несанкціонованого втручання в роботу сервісу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який належить ОСОБА_6 , у період часу з 09 до 10 березня 2019 року знаходився в мобільному терміналі ІМЕІ НОМЕР_5 , який належить пристрою - SAMSUNG GALAXY і він під час несанкціонованих втручань у роботу належного ОСОБА_6 сервісу, а саме 09 березня 2019 року о 13:40:37 та 10 березня цього ж року о 21:38:58 перебував за адресою: АДРЕСА_4, азимут 190; 09 березня 2019 року о 14:07:58 перебував за адресою: АДРЕСА_4.
		Установивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази, надавши їм належну оцінку, у тому числі оцінивши їх сукупність на предмет достатності та взаємозв`язку для ухвалення вироку, суд першої інстанції з наведенням докладних мотивів дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163 та частинами 1, 2 ст. 361 КК. Приймаючи таке рішення, суд дотримався критеріїв доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених Європейським судом з прав людини у висновках у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 06 грудня 1998 року). Так, у зазначених рішеннях вказано, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог процесуального закону, і вирок суду відповідає вимогам статей 370, 374 КПК.
		Не погоджуючись із вироком місцевого суду, сторона захисту подала апеляційну скаргу з доповненнями. Львівський апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження, обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення. 
		Так, перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд вказав про безпідставність тверджень сторони захисту щодо відсутності в діянні ОСОБА_4 складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163 та частинами 1, 2 ст. 361 КК.
		Своє рішення суд апеляційної інстанції аргументував тим, що об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361 КК (в редакції закону                                № 770-VIII від 10.11.2015), охоплює не будь-які дії, що призвели до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, натомість кримінальна відповідальність за цією статтею настає виключно, якщо такі наслідки настали в результаті несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку. До того ж одним із способів несанкціонованого втручання у роботу комп`ютерних мереж є втручання у роботу облікових записів таких мереж. Згідно з загальнодоступною інформацією, обліковий запис (акаунт) - це запис, що містить набір відомостей, які користувач передає будь-якій комп`ютерній системі; для того, щоб завести акаунт, користувачеві пропонують пройти процедуру реєстрації. Для однозначної ідентифікації користувача використовується логін і пароль. 
		Водночас під несанкціонованим втручанням у роботу комп`ютерних мереж необхідно розуміти проникнення до цих мереж і вчинення дій, які змінюють режим роботи комп`ютерної мережі або ж повністю чи частково припиняють її роботу, без дозволу (згоди) відповідного власника або уповноважених ним осіб.
		Урахувавши викладене та показання потерпілої ОСОБА_6 , Львівський апеляційний суд зауважив, що альтернативна електронна адреса до поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » належить обвинуваченому ОСОБА_4 , який                                і є абонентом отримання послуг доступу до Інтернету за адресою: АДРЕСА_1 , - місце проживання засудженого, де на ноутбуці марки «НР» в історії браузера виявлена електронна адреса, що належить потерпілій, а номер мобільного телефону, яким користувався ОСОБА_4 , та номер мобільного телефону, який використовувався з метою несанкціонованого втручання в роботу облікового запису потерпілої на час вчинення злочину знаходився в одному мобільному телефоні марки «SAMSUNG GALAXY», що фактично перебував у володінні ОСОБА_4 . Також у рішенні суду апеляційної інстанції слушно зауважено, що вчинення дій, які полягають у несанкціонованому втручанні в роботу комп`ютерних мереж, потребує спеціальних знань, в той же час засуджений має спеціальні знання в галузі інформаційних технологій. 
		Викладені вище обставини, на переконання Верховного Суду свідчать, про обґрунтованість рішення апеляційного суду, у якому зазначено про наявність у діянні ОСОБА_4 складу кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2               ст. 361 КК.
		Вказала колегія суддів апеляційного суду і про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163 КК, оскільки кримінальна відповідальність за указаною нормою передбачена за порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв`язку або через комп`ютер. Порушення такої таємниці полягає у вчиненні будь-яких дій, що полягають у незаконному ознайомленні з відомостями та повідомленнями приватних осіб, що передаються засобами зв`язку або через комп`ютер, без згоди особи або з недотриманням встановленого законом порядку ознайомлення з такими відомостями чи повідомленнями, або їх неправомірному розголошенні. 
		Як зауважила колегія суддів Львівського апеляційного суду, ОСОБА_4 без згоди ОСОБА_6 , отримавши доступ до її поштових скриньок « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 », облікового запису « ОСОБА_7 » у мережі «Фейсбук», отримав доступ до електронного листування та кореспонденції потерпілої, а тому суд апеляційної інстанції аргументовано погодився з висновком місцевого суду про те, що засуджений здійснив порушення таємниці листування та кореспонденції, належної ОСОБА_6 .
		Перевірені колегією суддів апеляційного суду і доводи апеляційної скарги щодо зміни обвинувачення в частині обставин, що обтяжують покарання та указано про відсутність за законом обмежень щодо можливої зміни пред`явленого обвинувачення. Водночас з огляду на те, що зміна обвинувачення була належним чином обґрунтована стороною обвинувачення, суд апеляційної інстанції не встановив порушень кримінального процесуального закону в цій частині. 
		З таким висновком погоджується і Верховний Суд та вважає за необхідне додатково зауважити, що прокурор, змінюючи обвинувачення в суді, у зв`язку зі встановленням під час судового розгляду нових обставин, які не були зазначені у обвинувальному акті, а саме таких, що обтяжують покарання, діяв відповідно до положень статей 338, 341 КПК.
		Крім того, Львівський апеляційний суд не знайшов правових підстав вважати, що процесуальні рішення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 приймали не уповноважені на це прокурори з огляду на відсутність у матеріалах кримінального провадження оригіналу постанови про групу прокурорів від 25 березня 2019 року. Рішення суду в цій частині аргументовано тим, що у матеріалах справи наявний оригінал постанови про зміну групи прокурорів, а відомості щодо постанови про призначення групи прокурорів відображено в реєстрі матеріалів досудового розслідування, долученому до первинного обвинувального акта.
		Таким чином апеляційний суд перевірив аргументи апеляційної скарги, належно оцінив наявну в матеріалах кримінального провадження копію постанови про групу прокурорів та дійшов аргументованого висновку щодо відсутності підстав сумніватися у дійсності останньої, з чим погоджується й суд касаційної інстанції. 
		Стосовно доводів касаторів у скарзі про те, що апеляційна скарга сторони захисту була підписана як захисником, так і засудженим, однак суд апеляційної інстанції вказав, що розглядалася скарга лише захисника, то такий факт, на переконання колегії суддів Верховного Суду, за встановлених судами обставин у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 , не є істотним порушенням, оскільки зміст ухвали апеляційного суду та касаційної скарги сторони захисту не свідчать про залишення поза увагою Львівського апеляційного суду доводів засудженого та його захисника у спільній апеляційній скарзі.
		Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК. У ній перевірено всі доводи та наведено мотиви, з яких виходив суд, постановляючи її, та положення закону, якими він керувався.
		Отже, твердження сторони захисту в касаційній скарзі не спростовують правильності висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях, у зв`язку з чим немає підстав для сумнівів у їх законності та обґрунтованості.
		Пунктом 2 ч. 2 ст. 428 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для її задоволення немає. 
		Ураховуючи наведене, Верховний Суд згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовляє                                   у відкритті касаційного провадження. 
		На цих підставах Верховний Суд постановив:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду                              від 25 жовтня 2022 року.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1                                         ОСОБА_2                                          ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...