Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/2729/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2023. Зареєстровано: 04.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2023.

Номер судового провадження: 2/753/1170/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		справа № 753/2729/22
		провадження № 2/753/1170/23
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 лютого 2023 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
		головуючого - судді Коренюк А.М.
		при секретарі Король Н.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, суд -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
		Позов мотивований тим, що 12.12.2021 року ОСОБА_2 звернулась до Контантного центру м.Києва за номером "15-51" про жорстоке поводження з дітьми, й у своїй заяві вказала, що за адресою: АДРЕСА_1 , на 21 поверсі з дитиною ОСОБА_3 віком 3 роки 5 місяців жорстоко поводиться матір ОСОБА_1 . Також у заяві вказано, що матір ОСОБА_3 вживає спиртне кожен день, кричить на маленьку дитину, дає алкоголь й дитині, щоб він спав та не заважав матері. Дитина перелякана, погано розмовляє через стрес. Багато сусідів скаржаться на неадекватну поведінку матері ОСОБА_1 та підтверджують, що вона б`є дитину.
		Уподальшому вказана заява з Контантного центру м.Києва потрапила до Служби у справах дітей та сім`ї Виконавчого орнану Київської міської ради (КМДА) під № 1-1297054/1 від 12.12.2021 року, по якій встановлений контроль для виконання до 28.12.2021 року та визначено уповноважену особу для її виконання. 
		14.12.2021 року Службою у справах дітей та сім`ї Виконавчого орнану Київської міської ради (КМДА) направлено лист № 069/2903 до Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації для встановлення факту порушення прав дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з боку матері ОСОБА_1 .
		З метою перевірки викладених у заяві фактів Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації звернулась до Дарницького УП ГУНП у м.Києві листом № 101/46-5590 від 14.12.2021 року та Дарницького районного в м.Києві центру соціальних служб листом № 101/46-5591 від 14.12.2021 року.
		Спеціалістами соціальних служб 17.12.2021 року було відвідано сім`ю ОСОБА_1 за місцем проживання, про що складено акт оцінки потреб сім`ї та акт обстеження умов проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з яких встановлено, що в помешканні сім`ї створено матеріально-побутові умови для розвитку і виховання дитини, ознаки складних життєвих обставин відсутні, неналежне виконання батьківських обов`язків матір`ю дитини не підтверджено. За актом проведення оцінки рівня безпеки встановлено, що дитина дома знаходиться у безпеці, їй спокійно та комфортно з маті`ю. Життю та здоров`ю дитини загрози немає. Права дитини не порушено, ознак жорстокого поводження не встановлено. Матір дитини надала пояснення, в яких заперечила усі факти, викладені у зверненні гр. ОСОБА_2 та повідомила, що вона виконує свої батьківські обов`язки, займається вихованням дитини та не вчиняє жодних насильницьких дій до своєї дитини або у її присутності.
		Про відсутність підтвердження фактів, зазначених відповідачкою у заяві, оформлені Службою у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації листом № 069-2903/01 на адресу Служби у справах дітей та сім`ї Виконавчого орнану Київської міської ради (КМДА), а також листом № 069-2977 від 23.12.2021 року Службою у справах дітей та сім`ї Виконавчого орнану Київської міської ради (КМДА) на ім`я відповідачки.
		Також, через декілька днів на підставі отриманого повідомлення від Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації до помешкання позивачки прибула патрульна поліція Дарницького УП ГУНП в м.Києві, яка також цікавилась станом дитини та відношенням матері до сина. Представники якої також розпитували позивачку про вжиття нею алкогольних напоїв, заборонених речовин, здійснення над дитиною насильницьких дій тощо. Також сусіди позивачки повідомили, про те, що до них також звертались представники поліції та соціальної служби щодо надання інформації з приводу жорстокого поводження позивачкою до дитини, проте жодних з цих фактів не було підтверджено.
		Поширена відповідачкою інформація здійснена з явним злим умислом.
		Вважає поширену відповідачкою відносно неї інформацію недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, оскільки уповноважені органи на здійснення перевірки зазначеної у зверненні відповідачкою інформації, не підтвердили таких фактів. 
		Відповідачка необгрунтолвано, безпідставно, привселюдно, із залученням державних органів соціального захисту та правопорядку стверджувала про винуватість позивачки у вчиненні правопорушення проти своєї дитини. Вважає, що поширена відповідачкою інформація є наклепом, вкрай негативною, недостовірною та ганьбить її честь й завдає непоправної шкоди особистої репутації. 
		Вона вкрай болісно сприйняла нічим необгрутовані звинувачення з боку відповідачки, а тому моральну шкоду визначає в сумі 50 000 грн.
		За таких підстав просить визнати недостовірними і такими, що принижують її честь, гідність відомості, що зазначені відповідачкою у заяві № 1-1297054/1 від 12.12.2021 року, направленій Службі у справах дітей та сім`ї, зобов`язати відповідачку у строк 10 днів після набрання рішення суду законної сили спростувати недостовірну інформацію про неї Службі у справах дітей та сім`ї, з обов`язковим направленням копії такого листа їй, стягнути з відповідачки на її користь моральну шкоду в сумі 50 000 грн.
		В судовому засіданні представник позивача Нікітін А.С. , діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 30.12.2021 року (а.с. 18), позовні вимоги підтримав з тих же підстав та просив їх задовольнити.
		Представник відповідача Снігур В.М. , діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 24.08.2022 року (а.с. 36), позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, зважаючи на реалізацію відповідачкою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції України, адже відповідно до вказаної норми усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
		Вказує, що відповідака була знайома із позивачкою, й за наслідком спілкування на дитячому майданчику та міри обізнаності відносин між позивачкою та її малолітньою дитиною (сином), вона мала негативні висновки про такі відносини, й вважала за конституційний обов`язок повідомити відповідні органи про них з метою захисту прав малолітньої дитини.
		Відзив на позов відповідачем не поданий.
		Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вид судочинства - загального позовного провадження, вжиті судом заходи щодо направлення сторонам повідомлення про час та місце розгляду справи, копії позовної заяви з додатками до відповідача, із роз`ясненим правом надання відзиву на позов, проведеного підготовчого судового засідання, суд визнав можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за погодженням сторін.
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
		Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Справа розглядалася у порядку загального позовного провадження із проведеним підготовчим судовм засіданням.
		Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 209 ЦК України).
		Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає відмові у задоволенні із наступних підстав.
		Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
		Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
		Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
		Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
		Основним національним нормативно-правовим підґрунтям, яке регулює відносини щодо захисту гідності, честі та ділової репутації, є Конституція України та Книга 2 Цивільного кодексу України, яка присвячена особистим немайновим правам фізичної особи, а саме стаття 297 ЦК України, в якій вказано, що кожен має право на повагу до його гідності та честі, і стаття 299 ЦК України, яка зазначає, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Крім зазначених вище нормативно-правових актів, під час розгляду справ про захист гідності, честі та ділової репутації фізичної та юридичної особи судді також застосовують, зокрема, закони України: «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», інші нормативно-правові акти. Крім наведенного законодавства, суди керуються статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», яка вказує на те, що суди повинні застосовувати під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Застосування судового прецеденту Європейського суду з прав людини сприяє чіткості та універсалізації розуміння Конвенції, встановлює певні стандарти правосуддя, яких повинен додержуватися суд, конкретизує та розвиває конвенційні положення, надає змогу правильно зрозуміти їх букву і дух, дисциплінує суддів, які ухвалюють рішення. Саме тому до огляду включені окремі судові рішення, ухвалюючи які, суд касаційної інстанції, зокрема, використовував судовий прецедент як джерело права та безпосередньо релевантну практику Європейського суду з прав людини у справах про захист гідності, честі та ділової репутації. 
		Зміст цивільно-правового захисту честі, гідності та ділової репутації становлять правовідносини, за яких морально потерпіла сторона наділяється правом вимагати через суд спростування відомостей, які порочать її честь, гідність та ділову репутацію, а друга сторона, яка такі відомості поширила, зобов`язана дати спростування, якщо не доведе, що відомості відповідають дійсності. 
		Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно з частиною 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.
		Відповідно до статей 91, 94, 201, 277 ЦК України самостійним об`єктом судового захисту є особисті немайнові права як фізичних, так і юридичних осіб. Особливим способом захисту та відновлення зазначених прав є, зокрема, спростування недостовірної інформації, внаслідок поширення якої такі права порушені.
		Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		Судом встановлено, що 12.12.2021 року ОСОБА_2 звернулась до Контантного центру м.Києва Київської міської ради (КМДА) за номером 15-51 (а.с. 10) із усним зверненням та вказала, що за адресою: АДРЕСА_1 , з малолітньою дитиною ОСОБА_3 жорстоко поводиться матір ОСОБА_1 , матір ОСОБА_3 вживає спиртне кожен день, кричить на маленьку дитину, дає алкоголь й дитині, щоб він спав та не заважав матері. Дитина перелякана, погано розмовляє через стрес. Багато сусідів скаржаться на неадекватну поведінку матері ОСОБА_1 та підтверджують, що вона б`є дитину.
		Вказана заява з Контантного центру м.Києва потрапила до уповноважених органів за належністю її виконання.
		Уповноважені органи на здійснення перевірки зазначеної у зверненні відповідачкою інформації не підтвердили таких фактів.
		Позивачка вважає, що поширена відповідачкою інформація здійснена з явним злим умислом, вважає її недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, оскільки уповноважені органи на здійснення перевірки зазначеної у зверненні інформації, не підтвердили таких фактів. Відповідачка необгрунтовано, безпідставно, привселюдно, із залученням державних органів соціального захисту та правопорядку стверджувала про її винуватість у вчиненні правопорушення проти своєї дитини. Вважає поширену відповідачкою інформацію наклепом, вкрай негативною, недостовірною та такою, що ганьбить її честь, й завдала непоправної шкоди особистій репутації. 
		Суд, зважаючи на встановлені правовідносини сторін, вважає за необхідне застосувати положення п.п.1,2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», за якими визначено, що відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Й суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації. 
		За таких підстав, відповідачка, реалізувавши право, визначене статтею 40 Конституції України, звернулась до контарктоного центру зі зверненням,вважаючи обов`язком повідомити відповідні уповноважені органи про встановлені нею відносини між матір`ю та дитиною з метою захисту прав дитини, а відтак не має нести відповідальність за поширення недостовірної інформації, що є наслідком для відмови у задоволенні позову.
		Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України, й судові витрати (судовий збір) покласти на позивача.
		Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).
		Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
		На підставі вищевикладеного, ст. 9 Конституції України, ст.  91, 94, 201, 277 ЦК України, Закону України "Про інформацію", ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, з урахуванням п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009 року N 1, керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд - 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, - відмовити.
		Понесені позивачем судові витрати покласти на такого позивача.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
		Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.
		 
		СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...