Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/6941/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2023.
Дата набрання законної сили: 31.01.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Справа № 753/6941/22
		№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4440/2023   
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		31 січня 2023 року                                                                                     м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		судді - доповідача Слюсар Т.А.,
		суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,
		за участю секретаря судового засідання Хоменко О.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Слободяніна Максима Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва  від 24 листопада 2022 року у складі судді Лужецької О.Р.,
		у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у  справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини,- 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом у якому просив визнати місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 .
		 
		Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
		 
		В апеляційній скарзі адвокат Слободянін М.В. в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 рокускасувати та направити справу для подальшого розгляду до того ж суду.
		 
		В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що залишаючи без розгляду позовну заяву, суд посилається на факт повторної неявки позивача у судове засідання, однак, такі висновки не відповідають обставинам справи, оскільки 20.10.2022 доступ до приміщення суду був обмежений (закритий на вхід) через сигнал повітряної тривоги, тривалість якого припадала на час слухання справи, з огляду на ту обставину, що ще до того, як у представника позивача з`явилась можливість зайти до приміщення суду після оголошення відбою повітряної тривоги представнику вже надійшло СМС повідомлення із новою датою слухання, а тому не можна погодить із висновками суду про те, що представник позивача не з`явився на судове засідання 20.10.2022, а неявку в судове засідання 24.11.2022слід вважати повторною, як то зазначив суд.
		 
		Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
		 
		Колегія суддів, вислухавши адвоката Слободяніна М.В. в інтересах ОСОБА_1 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.
		 
		У судове засідання відповідач та представник третьої особи не з`явилися, про дату розгляду справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, тому колегія суддів  відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у їх відсутність.
		 
		Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Частиною 1 статті 367 ЦК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
		 
		У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
		 
		Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		 
		Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
		 
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб,  визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
		 
		За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.  
		 
		Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
		 
		Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
		 
		Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
		 
		Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
		 
		Згідно  вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України,  суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
		 
		Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що останній повторно не з`явився у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду цивільної справи та не цікавився провадженням у справі.
		 
		Між тим, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, враховуючи наступне.
		 
		Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		 
		Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		 
		Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких розумні строки розгляду справи судом.
		 
		В Україні основоположним принципом судочинства згідно з Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.
		 
		Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		 
		Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004, верховенство права це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
		У практиці Європейського суду з прав людини зазначається, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (пункт 47 Рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі "Diya 97 проти України", справа № 19164/04).
		 
		Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
		 
		Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розглядом на 13 вересня 2022 року (а.с. 24-25).
		 
		Відповідно до справи, представник позивача Слободянін М.В. був присутній в судовому засіданні 13.09.2022, де судом було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.10.2022 о 10 год. 00 хв. (а.с. 41-42).
		 
		Так, з протоколу судового засідання від 20.10.2022 убачається, що судове засідання не відбулося, з огляду на неявку сторін та не повідомлення ними причин такої неявки. Розгляд справи відкладено до 24.11.2022 на 14 год. 00 хв. (а.с. 51).
		 
		24.11.2022 судовий розгляд справи було завершено з підстав повторної неявки позивача у судове засідання шляхом  залишення позову без розгляду. 
		 
		Між тим, таких висновків районний суд дійшов передчасно.
		 
		Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
		 
		Убачається, що в судовому засіданні 13.08.2022 представник позивача був присутній та повідомлений про дату наступного розгляду справи, призначене  на 10 год. 00 хв. 20.10.2022.  
		 
		У протоколі судового засідання від 20.10.2022 зазначено, що сторони у судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили.
		 
		Між тим має місце загальновідомий факт про те, що 20.10.2022 у період часу з 09 год. 30 хв. до 11 год. 33 хв. у м. Києві була оголошена повітряна тривога, що підтверджується також і листом Департаменту муніципальної безпеки виконавчого органу КМР (КМДА) (а.с. 75-75).
		 
		Зі скріншоту сайту Судової влади України убачається, що Дарницький районний суд м. Києва на сайті розмістив інформацію для відвідувачів суду про необхідність залишення приміщення суду під час повітряної тривоги, з огляду на відсутність у ньому укриття (а.с. 78). 
		Також апеляційний суд вважає зазначити наступне.
		 
		З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.
		 
		Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").
		 
		Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
		 
		Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
		 
		Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		 
		При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.
		 
		Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21).
		 
		Таким чином, не можна вважати, що неявка в судове засідання 24.11.2022 є повторною, оскільки 20.10.22 судове засідання, яке було призначене на 10 год. 00 хв. не відбулося із за повітряної тривоги, яка тривала з 09 год. 30 хв. до 11 год. 33 хв., тобто почалася до початку призначеного часу судового засідання.
		 
		Зазначене свідчить про передчасність висновків районного суду про наявність правових підстав до залишення  позову ОСОБА_1 без розгляду  на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, остільки  ознака повторності неявки позивача у судове засідання, відсутня.
		 
		За вказаних обставин оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому на підставі ст. 379 ЦПК Україниоскаржуване рішення підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
		 
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу адвоката Слободяніна Максима Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.   
		 
		Повне судове рішення складено 03 лютого 2023 року.
		 
		Суддя-доповідач:
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...