Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/13425/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, з них.
Надіслано судом: 01.02.2023. Зареєстровано: 04.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2023.
Дата набрання законної сили: 25.01.2023
Номер судового провадження: А/857/15992/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Головуючий суддя у першій інстанції: Татарінова О.А.
		 
		25 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 344/13425/22 пров. № А/857/15992/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
		головуючого судді:Бруновської Н.В.
		суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
		за участю секретаря судового засідання: Кардаш В.В.
		представників апелянтаМихайлова Г.В.,Заремби О.В.
		представника позивачаДуменко В.П.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадянина Грузії ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 жовтня 2022 року у справі № 344/13425/22 за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області до Громадянина Грузії ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації, -
		ВСТАНОВИВ:
		26.10.2022р. позивач, Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області звернувся з позовом до Громадянина Грузії ОСОБА_1 , у якому просив суд: 
		- продовжити строк затримання уродженця Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців. 
		28.10.2022р. Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області позов задоволив та продовжив строк затримання уродженця Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців, тобто до 27 квітня 2023 року включно.
		Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 які діють в інтересах Громадянина Грузії ОСОБА_1 подали апеляційні скарги, в якій зазначають, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просять апеляційний суд, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким в позові відмовити.
		Представники апелянта , Михайлов Г.В., Заремба О.В. в судовому засіданні апеляційні скарги підтримали з підстав в ній зазначених.
		Представник позивача Думенко В.П. в судовому засіданні просив суд, апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
		13.02.2014р. рішенням Головного управління ДМС України в Харківській області скасоване рішення Головного управління МВС в Харківській області від 27.10.2005р. про набуття громадянства ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що останній подав завідомо неправдиві відомості. ( інформація Вовчанського районного суду Харківської області від 10.01.2014р. про те, що цивільна справа за заявою ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991р. № 118/14 в проваджені суду не перебувала).
		Отже, ОСОБА_1 не є громадянином України з 13.02.2014р.
		26.10.2015р. Указом Президента Грузії № 339 припинено громадянство Грузії відповідача у зв`язку із набуттям громадянства іншої держави. Однак, на момент припинення громадянства Грузії останній уже не є громадянином України.
		Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 фактично вважає себе особою без громадянства та з метою правового закріплення такого статусу 15.09.2020р., 07.05.2021р. (повторно) звертався до органів міграційної служби із заявами щодо визнання особою без громадянства, однак такого статусу не набув.
		Судом першої інстанції встановлено, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які документи, які б надавали йому право на законних підставах як перебувати на території України, так і залишити її територію.
		Указом Президента України від 14 травня 2021 року №203/2021 затверджено рішення Ради нацбезпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
		Додаток 1 до вказаного рішення Ради нацбезпеки і оборони України містить перелік фізичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції). Під №354 у цьому переліку перебуває ОСОБА_1 , уродженець Грузії, особа без громадянства, у відповідності до якого у п.13 виду обмежувальних заходів зазначено примусове видворення за межі України.
		13.05.2022р. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.
		28.06.2022р. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду рішення Івано-Франківського міського суду від 13.05.2022р. в адміністративній справі №344/5518/22 залишене без змін.
		З метою забезпечення виконання приписів Указу Президента України від 14 травня 2021 року №203/2021 необхідними є належна ідентифікація та документування відповідача з метою легального перетину державного кордону України, у зв`язку з чим Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області звернувся до суду із даним позовом про продовження строку затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на 6 ( шість) місяців уродження Грузції Оніані Мамуки.
		28.10.2022р. Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області позов задоволив та продовжив строк затримання уродженця Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців, тобто до 27 квітня 2023 року включно.
		ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.
		В п.16 ч.1 ст.1 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства передбачено, що паспортний документ іноземця це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.
		п.1 розділу VI Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом МВС, Адміністрації Держприкордонслужби та Служби безпеки України 23.04.2012р. №353/271/150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2012р. № 806/21119, визначено, що якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.
		п.14 ст.1 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
		Згідно ч.3 ст.3 розділу 1 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
		п.7-п.10 ч.1 ст.1 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
		Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом;
		Іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку.
		Іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше ні встановлено законом.
		ч.1 ст.289 КАС України визначає що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилитиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
		Відповідно до ч.11 ст.289 КАС України визначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
		п.7 ч.1 ст.1 Закону, ст.15 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
		Згідно ч.1 ст.15 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, в`їзд в Україну та виїзд іноземців та осіб без громадянства з України здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
		п.1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360 встановлено, що Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
		В п.7 Положення № 360 встановлено, що Державна міграційна служба України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.
		Порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів (далі - органи ДМС), органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України (далі - СБУ) під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземці), їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТПІ), а також під час прийняття рішень про продовження строку затримання визначається Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23.04.2012р. № 353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 22.01.2018р. № 38/77).
		Розділом VI Інструкції визначено порядок дій з ідентифікації та документування іноземців.
		Якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.
		З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.
		У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС.
		Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.
		Системний аналіз норм спеціального законодавства дає підстави для висновків, що ідентифікація органами міграційної служби відносно іноземців чи осіб без громадянства здійснюється з обов`язковим урахуванням запитів до відповідних дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця та відповідей на них.
		Відповідно до абз. 2 п. 7 Розділу III Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 29.02.2016р. № 141, у разі надходження від іноземців або осіб без громадянства звернень щодо надання ними сприяння в забезпеченні їх ідентифікації та (або) видворення (реадмісії) чи придбання іноземцями або особами без громадянства проїзних квитків для виїзду з України адміністрація ПТПІ невідкладно інформує про це відповідний заінтересований орган.
		Із змісту ст.ст.13,14 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні видно, що свобода пересування та вільний вибір місця проживання обмежується щодо іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України.
		Як роз`яснено в п.26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворені за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст.30 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, ст.13 Закону України Про імміграцію.
		Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на момент затримання у відповідача відсутні: паспортний або інший документ, що б посвідчували його особу, громадянство та/або давали йому право на перетин державного кордону України, докази які підтверджують право на законне перебування на території України, документи для виїзду з території України, а також не надано доказів того, що він має відповідний статус особи для перебування в Україні. 
		Отже, за таких обставин наявні законні підстави для продовження строку затримання ОСОБА_1 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою ідентифікації.
		Колегія суддів також зазначає, що з метою ідентифікації ОСОБА_1 , позивач Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області впродовж всього строку затримання вживав заходи щодо встановлення громадянства та оформлення документу, який дає право на перетин державного кордону, а саме направлення відповідних звернень до Посольства Грузії в Україні, Генерального Консульства Республіки Румунія в Україні, МЗС України (листи № 2601.5.2-1754/26.2-22 від 17.05.2022р.; № 2601.5.2-1941/26.2-22 від 30.05.2022р.; №2601.5.2-2962/26.2-22 від 22.07.2022р.; №2601/5.2-2960.26.2-22 від 22.07.2022р.; №2601.5.2-1975/26.2-22 від 31.05.2022р.; №2601.5.2-2961/26.2.-22 від 22.07.2022р.; №2601.5.2-6688-2022 від 13.06.2022р.).
		На вищевказані звернення отримано відповіді від: Генерального Консульства Республіки Румунія в Україні (лист №С37-22-1361 від 02.08.2022р.) про те, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) не є громадянином Республіки Румунія, а ІD-картка № НОМЕР_1 видана на ім`я іншою особи та на даний час анульована. Від Посольства Грузії в Україні (лист № 60/25969 від 26.08.2022р.) ОСОБА_1 не вважається громадянином Грузії з 26.10.2015р..
		26.09.2022р. Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області повторно звернувся до Посольства Грузії в Україні щодо можливості поновлення громадянства Грузії ОСОБА_1 чи виготовлення свідоцтва на повернення в Грузію (лист № 2601.5.2-4088/26.2-22 від 26.09.2022р.). Однак, відповіді не запит не надходило на час розгляду справи в апеляційному суді.
		Таким чином, протягом 6-місячного строку, встановленого у рішенні Івано-Франківського міського суду від 13.05.2022р. у справі № 344/551822, не вдалось встановити громадянство ОСОБА_1 , звершити процедуру ідентифікації з оформленням документа, що посвідчує особу та дає право на перетин державного кордону України останньому.
		Згідно пп.а п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
		Відповідно до п.113 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Чахал проти Великобританії заява №22414/93, будь-яке позбавлення волі відповідно до ст.5 п.1 (f)Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виправдано, тільки поки розглядається питання про висилку. Якщо ця процедура не здійснюється з належною ретельністю, затримання перестає бути допустимим відповідно до статті 5 п.1 (f).
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 перебуваючи без відповідних реєстраційних документів, порушує законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: відсутні документи, які посвідчують особу та громадянство, що свідчить про наявність підстав для завершення позивачем процедури ідентифікації з оформленням документа, що посвідчує особу та дає прав на перетин державного кордону України. 
		Тому, за наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства колегія суддів вважає, що аналіз в сукупності зазначених обставин вказує про доцільність продовження строку затримання  ОСОБА_1 саме на 4 місяці, а не 6 місяців як визначив суд першої інстанції. Оскільки, саме цей строк є необхідним та виправданим за наведених умов, що дозволить компетентним органам в установленому порядку завершити відповідні процедури ідентифікації відповідача з оформленням документа, що посвідчує особу та дає прав на перетин державного кордону України
		Доводи в апеляційних скаргах не спростовують факту незаконного перебування відповідача на території України, факту відсутності у нього документів, що підтверджують особу та країну походження, наявності обставин, які унеможливлюють належну ідентифікацію особи для забезпечення видворення за межі території України.
		Наведені висновки суду відповідають правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 359/5975/17.
		Відповідно до ст.317 КАС України, підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
		Стосовно покликань представників апелянта на рішення суддів колегія суддів зазначає, що дані позови подані з інших підстав.
		Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянтів з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
		Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).
		Також згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Із змісту ч.4.ст.317 КАС України видно, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову однак, неправильно застосував норми матеріального права та неповно з`ясував обставини, що мають значення у справі що відповідно до ч.4 ст.317 КАС України є підставою для зміни судового рішення. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
		Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які подані в інтересах Громадянина Грузії ОСОБА_1  задовольнити частково.
		Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 жовтня 2022 року у справі № 344/13425/22  змінити, виклавши абз.2 резолютивної частини в наступній редакції:
		Продовжити строк затримання Громадянина Грузії ОСОБА_1 , з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на - 4 ( чотири ), тобто до 27 лютого 2023 року включно.
		В решті рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 жовтня 2022 року у справі № 344/13425/22 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор   Р. М. Шавель  Повне судове рішення складено 01.02.2023р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...