Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/3847/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2023. Зареєстровано: 07.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2023.
Дата набрання законної сили: 01.03.2023
Результат оскарження 01.03.2023 Київський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/761/2758/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22017000000000239

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/3847/23
		Провадження № 1-кс/761/2758/2023
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		       02 лютого 2023 року м. Київ
		 
		Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором 4 відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаїв, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 22017000000000239 від 13.06.2017,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		25.01.2023 слідчий звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням, погодженим прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
		Підозрюваний та захисник отримав клопотання про застосування запобіжного заходу з додатками 01.02.2023 о 10:30 год..
		На обґрунтування клопотання зазначено, що Головним слідчим управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017000000000239 від 13.06.2017, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 333 КК України. 
		01.02.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 15 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону № 1261-VІІ від 13.05.2014)
		Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
		У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 
		Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 
		Переховуватися від органів досудового розслідування та суду; Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; Незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження; Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Застосувати більш м`які запобіжні заходи до підозрюваного неможливо.
		Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Враховуючи матеріальний стан підозрюваного, що дає можливість останньому використовуючи їх переховуватись від органу досудового розслідування або суду, а також те, що завдана шкода державі вчиненим злочином становить 36 036 831,72 грн., призначена застава у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання ним покладених на нього обов`язків, на виконання вимог ст. ст. 182, 183 КПК України, вважаємо за необхідне визначити заставу в розмірі 13 426,5394 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 36 036 831,72 грн.
		Необхідність визначення розміру застави саме в такому розмірі обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для застави, а отже, застава може бути внесена в тому числі іншою особою, яка має фінансову можливість.
		У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 має значні матеріальні статки та на праві приватної власності на нього зареєстровано нерухоме майно за адресами:
		- АДРЕСА_1 (загальна площа 53, 2 кв. м);
		- 1/5 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 (загальна площа 69 кв. м);
		- автомобіль марки «BMW», моделі «X6» з номерним знаком НОМЕР_1 , 2014 р.в.;
		На дружину ОСОБА_8 - ОСОБА_10 на праві приватної власності зареєстроване нерухоме майно за адресами:
		- АДРЕСА_3 (загальна площа 82,2 кв. м);
		- АДРЕСА_4 (загальна площа 53,5 кв. м);
		- АДРЕСА_5 (загальна площа 52,6 кв. м);
		- АДРЕСА_6 (загальна площа 58,4 кв. м);
		- земельна ділянка з кадастровим номером 3220482901:02:016:0025, площею 0,557 га;
		- земельна ділянка з кадастровим номером 3220482901:02:016:0024, площею 0,25 га;
		У випадку внесення застави, на виконання вимог ст. ст. 183, 194 КПК України, існує обґрунтована необхідність у зобов`язанні підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, прокурора та слідчого, а також виконувати наступні обов`язки:
		1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Просять застосувати до підозрюваного  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, із визначенням розміру застави не менше у розмірі в розмірі 13 426,5394 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 36 036 831,72 грн.  У разі внесення підозрюваним застави, визначити необхідність виконання підозрюваним ОСОБА_8 наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив його задовольнити, на підтвердження ризику переховування, надав копію заяви ОСОБА_8 від 01.02.23 про звільнення з військової служби. 
		Підозрюваний ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначив, що відомості, викладені у клопотанні слідчого не відповідають дійсності, так як він жодного кримінального правопорушення не вчиняв, перебуваючи на зазначеній посаді діяв згідно діючого законодавства і в інтересах держави. Вину в інкримінованому правопорушенні не визнав. Щодо ризиків, зазначених у клопотанні, запевнив, що не збирався і не збирається переховуватися від слідства, впливати на свідків чи інших учасників провадження будь яким чином, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, звільнення з військової служби пояснив "традицією" у військових звільнятися після повдіомлення про підозру.         
		Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, так як підозра ОСОБА_8 не обгрунтована, надала пояснення із запереченнями щодо підозри. Крім того заявила, що ризики, зазначені слідчим у клопотанні, нічим не підтверджені - підозрюваний є батьком 5-ти дітей, крім того, на його утриманні перебуває дружина та непрацездатна мати похилого віку. 
		Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні також заперечив проти задоволення клопотання, так як підозра ОСОБА_8 не обгрунтована, ризики нічим не підтверджені, надав пояснення щодо заперечення підозри.
		Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав думку підозрюваного та інших захисників про необгрунтованість ризиків та безпідставність підозри, крім того, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки, надав у судовому засіданні заяви співвійськовослужбовців підозрюваного ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про взяття ОСОБА_8 на поруки. 
		Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
		Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017000000000239 від 13.06.2017, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 333 КК України. 
		01 лютого 2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 22017000000000239 від 13.06.2017.
		Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст.ст.8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
		Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування запобіжного заходу, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: зовнішньоекономічним контрактом; договором комісії; актами приймання-передачі агрегатів; актами виконаних робіт/наданих послуг; платіжним дорученням; наказами Державного концерну «Укроборонпром»; наказами підприємства; протоколами допитів свідків; висновками судово-почеркознавчих експертиз; - висновком судово-економічної експертизи  та іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності. А застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом забезпечення кримінального провадження з метою подальшого ефективного досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
		Отже можливо стверджувати, що підозра ОСОБА_8 на даній стадії є обґрунтованою, що підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами.
		Обговорюючи питання наявності зазначених ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3 ,4, ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя зазначає наступне.
		При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в ізоляції відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja проти Естонії, § 64).
		ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має дітей на утриманні.
		Враховуючи зазначене, та ситуацію у державі та наявність зв`язків з представниками іноземних товариств, слідчий суддя вважає, що ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ймовірно може мати місце,
		Оцінюючи зазначений слідчим у клопотання ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить з встановлених у судовому засіданні обставин, зокрема з наступного.
		Встановлено, що ОСОБА_8 під час досудового розслідування, після звільнення з Державного зовнішньоторгівельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт", забрав з собою з підприємсьва та переховував у себе первинну документацію, пов`язану із скоєнням інкримінованих йому злочинів. На данний час ще не встановлені всі обставини злочину, у зв`язку з чим можуть бути не вилучені всі необхідні речі і документи, а тому підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів.
		Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, то прокурором доведено, що підозрюваний тривалий час займає керівні посади у державних органах, має стійкі соціальні зв`язки з керівниками підприємств, що входять до ДК «Укроборонпром», з метою уникнення відповідальності, може використати зазначені можливості для незаконного тиску на свідків (заявників), на інших учасників кримінального провадження.
		Також прокурором, з огляду на вищевикладене, доведено існування ризику передбаченого п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України.
		При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
		Щодо клопотань захисту про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, слідчий суддя виходить з наступних підстав.
		Так, ст. 180 КПК України передбачено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
		Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку підозрюваного, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.
		Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість слідчого судді в тому, що поручитель дійсно може впливати на поведінку підозрюваного та забезпечити його доставлення до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваного до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.
		Тягар доказування обставин, що свідчать про те, що особи, які виявили бажання стати поручителями заслуговують на довіру або особливу довіру, а також обставин, що свідчать про фінансову спроможність вказаних осіб сплатити грошове стягнення у разі невиконання ними взятих на себе зобов`язань, покладається на сторону кримінального провадження, що заявила клопотання про застосування запобіжного заходу у виді поруки.
		При цьому, на думку слідчого судді, застосування особистої поруки є ефективним, коли для підозрюваного розрив соціальних зв`язків з поручителем або підрив його авторитету є гіршим, ніж застосування більш суворого запобіжного заходу.
		Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання можливим, передбаченим законом ризикам.
		Разом з тим, у судовому засіданні не доведено достатніх доводів на обґрунтування тверджень, що зазначені особи зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, а також зможуть доставити підозрюваного до органу досудового розслідування чи в суд, на першу про те вимогу. Одна лише наявність товариських стосунків між особами, які виявили бажання бути поручителями та підозрюваним не дають підстав стверджувати, що такі особи, мають достатній вплив на підозрюваного для того аби мати реальну можливість виконати зобов`язання, які можуть бути покладені на нього судом якби таке клопотання було задоволено.
		Крім того, в судовому засіданні вищезазначені особи не надали будь-яких доказів, аналізуючи які, слідчий суддя міг би зробити висновок, що вказані особи зможуть ефективно виконати свої зобов`язання як поручителя, а з урахуванням встановлення факту написання підозрюваним заяви про звільнення з військової служби 01.02.23, слідчий суддя визнав можливість виконання ними своїх зобовязань малоефективною. 
		Аналізуючи зазначені вимоги чинного кримінального процесуального законодавства та дослідженні у судовому засіданні клопотання з долученими до нього документами, а також пояснення, надані особами, які виявили бажання бути поручителями підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що взаємовідносини зазначених осіб з підозрюваним не гарантують реальний вплив на поведінку підозрюваного, а застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки значно ускладнить контроль за повним та своєчасним виконанням підозрюваним своїх процесуальних обов`язків і не виключає наявних ризиків.
		Більше того, зважаючи на тяжкість злочину та його суспільну небезпеку, слідчий суддя вважає, що на даний час запобіжний захід у виді особистої поруки є неспівмірним з ризиками, передбаченими ст.177 КПК України.
		У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у т.ч. вік, стан здоров`я наявність постійного місця проживання, наявність утриманців, обставини вчинення злочину, відсутність судимостей та інші дані, що характеризують особу підозрюваного, а також з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
		Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
		Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, а саме те, що визначення розміру застави є правом слідчого судді, а не обов`язком, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави підозрюваному.
		При визначенні розміру застави, слідчий суддя зважає не лише на обсяг повідомленої підозри, а виходить і з тих позицій Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення «Гафа проти Мальти»).
		Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
		Слідчим суддею враховано матеріальний стан підозрюваного, а також те, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного. Крім того, слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути визначена у розмірі 13426,5394 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36036831,72 гривень, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов`язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
		Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрюваного наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання,- задовольнити.
		Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 59 (п`ятдесят дев`ять) діб.
		Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю до 01.04.2023 включно.
		Підозрюваного ОСОБА_8 взяти під варту негайно в залі суду.
		Визначити ОСОБА_8 заставу в розмірі 13 426,5394 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 36036831,72 (тридцять шість мільйонів тридцять шість тисяч вісімсот тридцять одна) грн. 72 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).
		Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
		На підставі ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , у разі внесення застави, такі обов`язки:
		-не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; 
		-носити електронний засіб контролю; 
		-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.
		Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею на ОСОБА_8 , у разі внесення застави визначити по 01.04.2023 включно.
		У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
		Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_8 його родичів та/або членів сім`ї.
		Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
		Повний текст ухвали складено 06.02.2023.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...