Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/2538/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння, боєприпасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до ЗУ військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2023. Зареєстровано: 07.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2023.
Дата набрання законної сили: 09.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/243/302/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022050000001459

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Номер провадження 1-кп/243/302/2023
		Номер справи 243/2538/22
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		« 06 » лютого 2023 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:
		Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		- секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		- прокурора  ОСОБА_3 
		- обвинуваченого  ОСОБА_4 
		- захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовженням строку дії воєнного стану в Україні, відповідно до Рішення зборів суддів Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 6 від 05 травня 2022 року поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, кримінальне провадження за № 22022050000001459, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19 червня 2022 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Донецької обласної прокуратури 16 серпня 2022 року по обвинуваченню: 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, інвалідом не являється, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 ч.2 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		24 лютого 2022 року військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганський, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України.
		У зв`язку з цим 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військової агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України. 14 березня 2022 року Указом Президента України № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року на 30 діб. 18 квітня 2022 року Указом Президента України 3259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		21 червня 2022 року громадянин України ОСОБА_4 , діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, добровільно погодився в умовах воєнного стану в наданні представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а саме надавати інформацію щодо розташування та переміщення особового складу та техніки ЗС України та інших військових формувань України на території м. Слов`янськ Донецької області ( більш точна адреса в ході судового розгляду справи не встановлена) за допомогою власного мобільного телефону марки « Huawei Honor» модель DUA-L22», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , використовуючи акаунт соціально-орієнтованої мережі «Однокласники» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ОСОБА_7 », в особистій переписці з користувачем, що використовує акаунт соціально- орієнтованої мережі «Однокласники» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
		З 21 червня 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянин України ОСОБА_4 , діючи умисно, з ідеологічних мотивів, в умовах воєнного стану, перебуваючи у м. Слов`янськ Донецької області ( більш точна дата в ході судового розгляду справи не встановлена), за допомогою власного мобільного телефону марки « Huawei Honor» модель DUA-L22», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , використовуючи акаунт соціально-орієнтованої мережі «Однокласники» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ОСОБА_7 », в особистій переписці з користувачем, що використовує акаунт соціально- орієнтованої мережі «Однокласники» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » повідомив останньому про:
		-місце скупчення особового складу ЗСУ у промислових будівлях колишнього ІНФОРМАЦІЯ_6 , розташованого по АДРЕСА_1 ( географічні координати НОМЕР_3 );
		-місце розквартирування особового складу територіальної оборони України у будівлі СПАЛ « ІНФОРМАЦІЯ_7 ), за адресою: АДРЕСА_2 ;
		-місце скупчення ЗСУ та ведення вогню реактивними системами залпового вогню «Град» ( географічні координати НОМЕР_4 07,0» E), чим поширив в умовах воєнного стану, інформацію про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з можливістю їх ідентифікації на місцевості, тобто такої інформації, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України. 
		У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 викривається наступними доказами.
		Під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_4 після роз`яснення суті обвинувачення, визнав себе повністю винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 частина 2 КК України та суду пояснив, що в період воєнного стану, поширював інформацію про розташування Збройних Сил України, їх ідентифікацію на місцевості, яка є такою, що не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, а саме з 21 червня 2022 року по 23 червня 2022 року він, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, в умовах воєнного стану, перебуваючи у м. Слов`янськ Донецької області, за допомогою власного мобільного телефону марки « Huawei Honor» модель DUA-L22», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , використовуючи акаунт соціально-орієнтованої мережі «Однокласники» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ОСОБА_7 », в особистій переписці з користувачем, що використовує акаунт соціально- орієнтованої мережі «Однокласники» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » повідомив останньому про: місце скупчення особового складу ЗСУ у промислових будівлях колишнього ІНФОРМАЦІЯ_6 , розташованого по АДРЕСА_1 ; -місце розквартирування особового складу територіальної оборони України у будівлі СПАЛ « ІНФОРМАЦІЯ_7 ), за адресою: АДРЕСА_2 ; -місце скупчення ЗСУ та ведення вогню реактивними системами залпового вогню «Град».
		У тому, що вчинив вказане кримінальне правопорушення, він щиро розкаявся. 
		Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Відповідно дост. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		За правилами ч. 1ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно ч. 1ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Відповідно до ч. 2ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		У п.274 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Нечипорук і Йонкало проти України зазначено: якість доказів також береться до уваги, а також те, чи породжують обставини, за яких вони були здобуті, будь-які сумніви щодо їхньої надійності й точності.
		За змістом ст.ст.21,22,30 КПК Україниу кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об`єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.
		Статтею 370 КПК Українивизначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Крім цього, пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди умотивовувати свої рішення, але він не може тлумачитись як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (довід). Об`єм цього обов`язку може змінюватись залежно від природи рішення.
		Суд обґрунтовує вирок виключно на доказах, розглянутих у судовому засіданні. За допомогою дослідження на суді всіх доказів відбувається і формування внутрішнього суддівського переконання про винність або невинність обвинуваченого.
		Доказування - це єдиний спосіб встановлення об`єктивної істини в кримінальному судочинстві. Поки не доведені обставини скоєння злочину, не можна сказати, що вони були, мали місце насправді.
		З приводу того, що доведення є єдиним способом для встановлення істини уКримінальному процесуальномукодексі України вказано: "Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена».
		«Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону «( Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 09 квітня 2020 
		року у справі № 761/43930/17).
		Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, провина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
		Так, з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження № 22022050000001459 було зареєстровано 19 червня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 частина 2 КК України, що давало право з цього моменту проводити слідчі та процесуальні дії.
		Із Повідомлення Начальника штабу  заступника Командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 15 серпня 2022 року вбачається:-« підтверджуємо місце дислокації особового складу ЗСУ у промислових будівлях колишнього Соляного заводу м. Слов`янськ, розташованого по АДРЕСА_1 в період з 21 червня 2022 року по 23 червня 2022 року ( географічні координати НОМЕР_5 » E);
		- підтверджуємо місце дислокації особового складу територіальної оборони України у будівлі СПАЛ « ІНФОРМАЦІЯ_7 ) в період з 21 червня 2022 року по 23 червня 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 ;
		-підтверджуємо тимчасову дислокацію особового складу та військової техніки ЗСУ в період з 21 червня 2022 року по 23 червня 2022 року та ведення вогню реактивними системами залпового вогню «Град» ( географічні координати НОМЕР_4 07,0» E);
		Крім того, у вказаний період часу збройними силами РФ неодноразово здійснювались артилерійські та ракетні удари по території м. Слов`янськ Донецької області, в тому числі по місцях розміщення особового складу та військової техніки підрозділів ЗС України. 
		Вказана вище інформація, про місця розташування особового складу та техніки ЗСУ та інших воєнізованих підрозділів України, не була розміщена у відкритому доступі Генеральним штабом ЗС України, Міністерством оборони України, Головним Управлінням розвідки Міністерства оборони України на офіційних сторінках, інших медіа- ресурсах або ЗМІ. Дозвіл на її поширення не надавався».
		Із Протоколу огляду речей від 23 червня 2022 року вбачається, що був оглянутий мобільний телефон синього кольору марки « Huawei Honor» модель DUA-L22», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , який вилучено 23 червня 2022 року під час затримання громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України. 
		Із Висновку судової комп`ютерно  технічної експертизи № 109 від 08 серпня 2022 року вбачається, що « Наданий на дослідження мобільний телефон марки « Huawei Honor» модель DUA-L22», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , серійний номер « НОМЕР_6 » знаходиться у робочому стані. У зв`язку з тим, що експертові не надано технічної документації до вказаного мобільного телефону, а також із відсутністю у експерта необхідного програмно- апаратного забезпечення, повністю перевірити працездатність усіх функцій пристроїв та відповісти на питання « чи перебуває наданий на дослідження об`єкт у технічно справному стані?» не виявляється за можливе.
		На наданому на дослідження мобільному телефоні марки « Huawei Honor» модель DUA-L22», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , серійний номер « НОМЕР_6 » виявлено наступне інформаційне наповнення: вхідні та вихідні дзвінки ( дата, часові мітки, тривалість дзвінка, телефонний номер контакту), контакти ( найменування, номер телефону), текстові повідомлення ( тип повідомлення, часові мітки, текст повідомлення, телефонний номер відправника або отримувача), відео-, аудіо- файли, файли зображень та текстові записи. Вказану інформацію збережено на носій інформації у директорію « Huawei Honor» DUA-L22» в файлі « EvidenceCollection_2022-08-03 Отчет pdf «, який додається до Висновку експерта.
		У SIM картці із написом « НОМЕР_7 », яка була встановлена у наданому на дослідження мобільному телефоні, виявлено наступне інформаційне наповнення: контакти, Журнал дзвінків та текстові повідомлення. Вказану інформацію збережено на носій інформації у директорію «sim 450301346598» в файлі «Logicfl _2022-08-03 Отчет pdf», який додається до висновку експерта. 
		На наданому на дослідження мобільному телефоні марки « Huawei Honor» модель DUA-L22», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , серійний номер « НОМЕР_6 » виявлено встановлене програмне забезпечення для виходу в мережу Інтернет ( Інтернет браузер) «Chrome» та програмне забезпечення для електронного листування: «Gmail», «OK»( Odnoklassniki), «Viber». На наданому на дослідження мобільному телефоні виявлено сліди доступу до мережі Інтернет, а саме: історія відвідуваних Web-сторінок; наявність завантажених файлів; наявність збережених Wi- Fi- мереж, до яких був підключений вказаний пристрій; наявність cookie файлів, збережений профіль конфігурації VPN мережі. Історію відвідуваних Web-сторінок з додатку «Chrome» зафіксовано у вигляді відео файлу та збережено на носій інформації у директорію «історія браузера», який додається до Висновку експерта. Виявлено сліди електронного листування за допомогою спеціальних програм : «OK»( Odnoklassniki) (із здійсненим входом до акаунту під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 »); «Viber» ( із здійсненним входом до акаунту під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » НОМЕР_8 »), які встановлені на вказаному мобільному телефоні. Вказану інформацію зафіксовано у вигляді відео файлів та збережено на носій інформації, у директорію «месенджери», який додається до Висновку експерта. Виявлено збережені електронні імена ( логіни) та паролі доступу для входу до Інтернет-ресурсів, які вказано у файлі «логіни та паролі.docx». Вказаний файл збережено на носій інформації, який додається до Висновку експерта.
		На наданому на дослідження мобільному телефоні марки « Huawei Honor» модель DUA-L22», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , серійний номер « НОМЕР_6 » виявлено файли із розширенням «JPG» та «МР4», на яких містяться відомості, що можуть мати значення для кримінального провадження. Вказані файли містяться у директорії
		На наданому на дослідження мобільному телефоні марки « Huawei» DUA-L22» в файлі звіту « EvidenceCollection_2022-08-03 Отчет pdf «, а також додатково скопійовані на носій інформації, у директорію «Наявні файли», який додається до Висновку експерта.
		Серед наявних та видалених файлів карти пам`яті із написами «Micro SD HC 1 8 GB GOOD RAM» з одного боку та написами «F508G1617 TF4KA64557A28» з другого боку, яка була встановлена у наданому на дослідження мобільному телефоні, виявлено файли із розширенням «JPG», на яких містяться відомості, що можуть мати значення для кримінального провадження. Вказані файли скопійовано на носій інформації, у директорії «Карта пам`яті/наявні» та «Карта пам`ті/видалені», який додається до Висновку експерта.
		На наданому на дослідження мобільному телефоні марки « Huawei Honor» модель DUA-L22», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , серійний номер « НОМЕР_6 » файлів, в яких містяться вказані в Постанові ключові слова не виявлено.
		У встановленому додатку «ОК» ( Odnoklassniki) виявлено чат електронного листування із акаунтом під назвою « ОСОБА_8 », інформаційний вміст якого може мати значення для даного кримінального провадження. Вказану інформацію зафіксовано у вигляді відео файлів та збережено на носій інформації, у директорію «месенджери», який додається до висновку експерта. 
		На карті пам`яті із написами «Micro SD HC 1 8 GB GOOD RAM» з одного боку та написами «F508G1617 TF4KA64557A28» з другого боку, яка була встановлена у наданому на дослідження мобільному телефоні файлів, в яких містяться вказані в Постанові ключові слова не виявлено.»
		Із Протоколу огляду від 11 серпня 2022 року вбачається, що з метою уточнення відомостей, отриманих в ході проведення комп`ютерно  технічної експертизи №109 від 08 серпня 2022 року проведено огляд оптичного диску DVD+R DL 8,5 GB «Додаток до висновку експерта №109 від 08 серпня 2022 року».
		Із Протоколу проведення слідчого експерименту від 24 червня 2022 року вбачається, що Слідчий експеримент проведено з метою перевірки і уточнення обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме обставин поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до Законів України військових формувань на території м. Слов`янська Донецької області за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
		На відкритій електронній google карті в ноутбуці «НР» 250G5 інтернет браузера «Google» ОСОБА_4 показав - місце скупчення особового складу ЗСУ у промислових будівлях колишнього ІНФОРМАЦІЯ_6 , розташованого по АДРЕСА_1 ; - місце розквартирування особового складу територіальної оборони України у будівлі СПАЛ « ІНФОРМАЦІЯ_7 ), за адресою: АДРЕСА_2 ; місце скупчення ЗСУ та ведення вогню реактивними системами залпового вогню «Град», які за допомогою власного мобільного телефону марки « Huawei Honor» модель DUA-L22», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , використовуючи акаунт соціально-орієнтованої мережі «Однокласники» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ОСОБА_7 », в особистій переписці з користувачем, що використовує акаунт соціально- орієнтованої мережі «Однокласники» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » повідомив останньому.
		У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія  Слідчий експеримент, проведений 24 червня 2022 року з участю підозрюваного ОСОБА_4 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності захисника підозрюваного  адвоката ОСОБА_5 та двох понятих.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 24 червня 2022 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.
		Окрім того, як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.
		Судом досліджені характеризуючи данні обвинуваченого ОСОБА_4 .
		Судовий розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.
		На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку.
		Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.
		При їх оцінці суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».
		Згідно правового змісту норм ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Стаття 62 Конституції Українигарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу.
		При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.
		Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
		Отже, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_4 обвинувачення за ст. 114-2 частина 2 КК України знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ст. 114-2 ч. 2 КК України  поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
		Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає правильною. 
		Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
		У відповідності до вимог статті 50 КК України « Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.»
		Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства».
		Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		При визначенні міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризуючих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до тяжких злочинів, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого.
		Згідно роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».
		п.п.2,3 «при призначенні покарання, суди повинні всебічно враховувати фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності та визначати тяжкість конкретних злочинів враховуючи їх індивідуальний ступінь. Визначаючи ступінь тяжкості злочину судам необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків. Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку. На неї впливають різні об`єктивні та суб`єктивні обставини, зокрема цінність тих суспільних відносин на які посягає винний, тяжкість наслідків (характер посягання), спосіб посягання форма й ступінь вини наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.» 
		Суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до п.1 частини 1 ст. 66 КК України, суд визнає ту обставину, що ОСОБА_4 щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
		Щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалась ( Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 16 жовтня 2007 року). 
		Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (Постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612км18).
		Розкаяння передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен бути підтверджений матеріалами кримінального провадження.
		Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним. ( Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 07 жовтня 2020 року, справа № 347/1360/17)
		В судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 частина 2 КК України, докладно розповів про відомі йому події вчинення кримінального правопорушення. Критично поставився до вчиненого та пояснив, що дійсно засуджує свій вчинок, визнає його антигромадський характер і готовий нести відповідальність. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до частини 1 статті 67 КК України  судом не встановлено.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
		Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд врахував досудову доповідь 
		Краматорського районного Відділу №4 філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області від 05 вересня 2022 року відносно ОСОБА_4 , відповідно до якої «беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, Краматорський районний відділ №4 філії Державної установи « Центр пробації» в Донецькій області вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства ( у тому числі для окремих осіб).
		У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язку, відповідно до ч.3 статті 76 Кримінального Кодексу України  не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації».
		Висновок органу пробації не має для суду наперед встановленої сили, оскільки досудова доповідь органом пробації складається лише з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує особу обвинуваченого, а у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 така інформація відображена у достатньому обсязі.
		Суд виходить із положеньстатті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 є осудним, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, задовільно характеризується за місцем мешкання, на обліку у психіатричних та наркологічних лікувальних закладах не перебуває.
		Вказані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.
		На підставі вищевикладеного суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі , в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
		Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
		При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
		Наведені обставини у своїй сукупності, свідчать про те, що виправити обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігти його злочинній діяльності не можливо без його ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що обвинувачений має бути засудженим за частиною 2 статті 114-2 КК України до покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції інкримініруємої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
		Правових підстав для застосування ст.75 КК України, враховуючи зазначені вище конкретні обставини в їх сукупності та дані про особу винного, суд не знаходить. 
		Застосування інституту умовного звільнення (ст.75 КК України) до призначеного обвинуваченому покарання не сприятиме меті покарання та не буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
		Конкретні обставини справи свідчать, що досягнення мети покарання, яка полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його до кримінально-виконавчої установи закритого типу, неможливе без його реального відбування. Отже суд дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання у виді позбавлення волі.
		Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, вибір заходу примусу та порядок його узгоджується із позицією сторони обвинувачення, висловленої у судових дебатах.
		При цьому, суд вважає за неможливе застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 вимогст. 69 КК України, виходячи з наступного.
		Статтею 69 КК Українипередбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексуза цей злочин.
		Суд зауважує, що частина 1статті 69 КК Українинадає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
		При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей66та69 КК Українита тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
		Аналогічну позицію виклав Верховний Суд у Постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 629/2739/18, провадження № 51-3479 км 20.
		Згідно ч. 5ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
		23 червня 2022 року ОСОБА_4 було затримано на підставістатті 208 КПК Україниі на підставі Ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27 червня 2022 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого неодноразово продовжувалася. Судом встановлено, що ризики передбаченістаттею 177 КПК Українина даний час не відпали, враховуючи, що особа засуджується до реального покарання у виді позбавленні волі, з метою запобігти ризикам ухилитись від суду та відбування покарання, суд приходить до висновку, що до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 слід залишити без змін, оскільки існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання судового рішення.
		Відповідно до вимог ч.3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.
		Відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України «Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
		У відповідності з вимогами ч.2 ст. 124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.
		Згідно Довідки Українського науково- дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України витрати на проведення судової комп`ютерно- технічної експертизи за Висновком № 109 від 08 серпня 2022 року, проведеної в кримінальному провадженні № 22022050000001459, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 червня 2022 року складають 6795 грн 72 коп.
		У відповідності до вимог частини 4 статті 174 КПК України «Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові».
		У відповідності до положення ч.4 ст.174 КПК України та для можливості вирішення питання по речовим доказам, скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді. 
		Скасувати арешт майна, накладений Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27 червня 2022 року на мобільний телефон марки « Huawei Honor» модель DUA-L22», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 .
		Цивільний позов по справі не заявлено.
		Питання про речові докази слід вирішити в порядкуст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В:
		 
		Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 114-2 частина 2 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у виді позбавлення волі на строк п`ять років з ізоляцією засудженого та поміщенням його до кримінально  виконавчої установи закритого типу. 
		 
		Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_9 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
		 
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України, в редакції, чинній на теперішній час, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_9 у строк відбуття призначеного покарання строк тримання під вартою під час досудового слідства та судового розгляду кримінального провадження з 23 червня 2022 року до дня набрання вироком законної сили включно із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
		 
		Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_9 до набрання вироком чинності, залишити без змін - «тримання під вартою в Державній установі « Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
		 
		Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, РНОКПП: невідомий, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави за проведення судової комп`ютерно  технічної експертизи по кримінальному провадженню № 22022050000001459, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 червня 2022 року - Висновок експерта № 109 від 08 серпня 2022 року, у розмірі 6795 грн 72 коп ( шість тисяч сімсот дев`яносто п`ять грн. 72 коп).
		 
		Скасувати арешт майна, накладений Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27 червня 2022 року на мобільний телефон марки « Huawei Honor» модель DUA-L22», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 .
		 
		Речові докази по справі: мобільний телефон марки « Huawei Honor» модель DUA-L22», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , який залучено до матеріалів кримінального провадження № 22022050000001459, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 червня 2022 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 23 червня 2022 року, що зберігається в камері речових доказів 3 Відділення ( з дислокацією у м. Краматорськ) СВ 2 Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях -у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України  конфіскувати на користь держави.
		 
		Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
		 
		Вирок постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
		 
		Головуючий суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...