Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 545/3887/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 07.02.2023. Зареєстровано: 08.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2023.
Дата набрання законної сили: 07.02.2023
Номер судового провадження: 11-кп/814/1167/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022226190000323

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 545/3887/22  Номер провадження 11-кп/814/1167/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1  Доповідач ап. інст. ОСОБА_2 
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 лютого 2023 року м. Полтава
		 
		 
		Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
		головуючого суддіОСОБА_2 суддів: за участю: секретаря судового засідання  прокурора захисника обвинуваченого     ОСОБА_3 , ОСОБА_4      ОСОБА_5  ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_7  ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 серпня 2022 року за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_9 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року,
		в с т а н о в и л а:
		Цим вироком
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
		визнано винуватим і засуджено за ч.1 ст.111-1 КК України до покарання у вигляді заборони протягом 10 років займатися діяльністю, пов`язаною з комерційним перевезенням громадян, а саме послуг "таксі".
		За вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за те, що він 18 серпня 2022 року приблизно о 08 годині, керуючи автомобілем «ВАЗ 2110», н.з. НОМЕР_1 , під час надання послуг «таксі» та перевезення пасажирів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 із центру міста до зупинки «Красний колодязь» по вул. Незалежності в м. Мерефа Харківського р-ну Харківської обл. висловив публічні заклики до підтримки дій держави-агресора  РФ, і невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.
		В апеляційнійскарзі прокурор, посилаючись нанеправильне застосуваннязакону Українипро кримінальнувідповідальність,що потягнулопризначення обвинуваченомум`якого покарання, просить скасувати вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.111-1 КК України у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги, строком на 10 років. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що місцевим судом неправильно призначено  ОСОБА_8 покарання, а саме зазначено в резолютивній частині вироку занадто вузького його формулювання, що призвело до пом`якшення кримінально-правового становища обвинуваченого.
		Іншими учасниками провадження вирок не оскаржено.
		Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухаласуддю-доповідача, позицію прокурора на підтримку апеляційної скарги, думку обвинуваченого та його захисника, які частково підтримали апеляційну скаргу та просили призначити новий розгляд у суді першої інстанції, перевірила матеріали кримінального провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що вона підлягає до задоволення з огляду на таке.
		Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Висновки місцевого суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, обґрунтованості його засудження та кваліфікації дій за ч.1 ст.111-1 КК України як публічні заклики громадянином України до підтримки рішень дій держави-агресора та невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому відповідно до ст.404 КПК України в зазначеній частині оскаржуваний вирок у апеляційному порядку не переглядається.
		Кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 розглянуто судом першої інстанції в порядку ч.ч.1, 2 ст.382 КПК України.
		Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Доводи прокурора щодо неправильного призначення місцевим судом ОСОБА_8 покарання, а саме зазначення в резолютивній частині вироку занадто вузького його формулювання, що призвело до пом`якшення кримінально-правового становища обвинуваченого, є обґрунтованими.
		У силуп.3ч.1ст.407,п.2ч.1ст.420КПК Україниза наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна вироксуду першоїінстанції судапеляційної інстанціїскасовує вироксуду першоїінстанції іухвалює свійвирок уразі необхідності застосування більш суворого покарання.
		У п.4 ч.1, ч.2 ст.409 КПК України визначено, щопідставами дляскасування судовогорішення прирозгляді справив судіапеляційної інстанціїє:неправильне застосуваннязакону Українипро кримінальнувідповідальність,яким напідставі п.п.1,2ч.1ст.413КПК Українивизнається незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та застосування судом закону, який не підлягає застосуванню; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		За змістом приписів ст.ст.50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. 
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Санкцією ч.1 ст.111-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років.
		Покарання у вигляді позбавлення цього права має формулюватися таким чином, щоб обвинувачений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь-якій галузі (сфері), а також був позбавлений можливості обіймати такі посади або займатися такою діяльністю, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 при наданні публічних послуг учинив в умовах воєнного стану умисне кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, пов`язане з поширенням у суспільстві публічних закликів до підтримки дій держави-агресора та невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.
		Безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення даного виду, на який спрямоване посягання, є внутрішня безпеки держави в двох головних сферах: функціонування конституційного ладу та діяльності державної влади.
		Однак, місцевий суд наведене вище залишив поза увагою та, призначаючи ОСОБА_8 покарання у вигляді заборони займатися діяльністю, пов`язаною з комерційним перевезенням громадян - послуг "таксі", строком на 10 років, звузив сферу його застосування, оскільки таке формулювання покарання не позбавило обвинуваченого права займатись кримінально-протиправною діяльністю, пов`язаною зі здійсненням публічних закликів до підтримки дій держави-агресора та невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України в інших сферах діяльності, окрім як при здійсненні діяльності, пов`язаної з комерційним перевезенням громадян  послуг «таксі».
		Таким чином, судом першої інстанції закон України про кримінальну відповідальність застосовано неправильно, що призвело й до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, через це оскаржуваний вирок у частині призначення покарання належить скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок.    
		При призначенніпокарання колегіясуддів ураховуєступінь тяжкостівчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення,що відповіднодо ст.12КК Україниє кримінальнимпроступком, його ступінь суспільної небезпеки, виходячи з обставин вчинення, особу обвинуваченого, який не судимий (а.к.п.50), на обліку в лікаря-психіатра не перебуває (а.к.п.49), наявність обставини, що пом`якшує покарання  щире каяття, та відсутність обставин, які його обтяжують.
		Ураховуючи наведені вище дані та обставини в їх сукупності, межі апеляційних вимог прокурора, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_8 слід призначити покарання - позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги, на строк, який за своєю тривалістю є мінімальним.
		Саме таке покарання буде законним, справедливим та сприятиме його меті, тобто буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Отже, апеляційна скарга підлягає до задоволення.
		Керуючись ст.ст.404,405,407,409,420 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
		у х в а л и л а:
		Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 задовольнити.
		Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року в частині призначення ОСОБА_8 покарання скасувати.
		Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.111-1 КК України у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги, строком на 10 років.
		В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
		Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту його проголошення.
		 
		С у д д і:
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_2          ОСОБА_3       ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...