Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/78/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2023. Зареєстровано: 08.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2023.
Дата набрання законної сили: 06.02.2023
Номер судового провадження: 3462/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 лютого 2023 р. Справа № 440/78/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Григорова А.М.,
		Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської обласної спілки споживчих товариств на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2022, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, повний текст складено 26.05.22 по справі № 440/78/22
		за позовом Керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради 
		до Полтавської обласної спілки споживчих товариств 
		про зобов`язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		Керівник Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської обласної спілки споживчих товариств, в якому просив суд першої інстанції зобов`язати Полтавську обласну спілку споживчих товариств протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - "Торгівельний будинок", який розташований за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
		В обґрунтування заявлених вимог заявник позову посилався на факт порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини через псування та зміни зовнішнього вигляду пам`ятки, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби та втрати матеріальної автентичності будівлі "Торгівельний будинок" по вул. Небесної Сотні, буд. 9/17 у м. Полтаві, яка отримала статус щойно виявленого об`єкта історії та архітектури місцевого значення, та відповідно у зв`язку цим необхідність зобов`язання відповідача протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - "Торгівельний будинок", який розташований за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 року позов керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради до Полтавської обласної спілки споживчих товариств про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
		Зобов`язано Полтавську обласну спілку споживчих товариств протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду у цій справі законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - "Торгівельний будинок", який розташований за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 "Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини". 
		Полтавська обласна спілка споживчих товариств, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 року по справі №440/78/22. Просила прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради до Полтавської обласної спілки споживчих товариств про зобов`язання вчинити певні дії. 
		В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення було проігноровано норми діючого законодавства щодо правових, організаційних, соціальних та економічних відносин у сфері охорони культурної спадщини. Зокрема, судом проігноровано ту обставину, що порядок укладання охоронних договорів між відповідними органами культурної спадщини та суб`єктами господарювання всіх форм власності регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1768 "Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини", за змістом якого питання укладання охоронних договорів стосується лише пам`яток культурної спадщини, а не щойно виявлених об`єктів історії та культури. Зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні невірно протлумачив Порядок укладення охоронних договорів, де вказав, що обов`язок власника об`єкта культурної спадщини по укладенню охоронного договору передує складенню уповноваженим органом облікової документації на об`єкт культурної спадщини. Хоча у відзиві на позов зазначалось, що уповноважений орган всупереч вимог п.10 розділу 2 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013 року, не забезпечив складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, у зв`язку з чим власник не мав можливості укласти охоронний договір за відсутності усіх необхідних документів. Також, вказує, що суд першої інстанції проігнорував обставину неотримання відповідачем від органу охорони культурної спадщини письмового повідомлення про щойно виявлений об`єкт культурної спадщини відповідачем, у зв`язку із чим не виникло передумов, які зобов`язують власника укласти охоронний договір, а в оскаржуваному рішенні суду підмінив поняття «письмового повідомлення про щойно виявлений об`єкт культурної спадщини» на «протокол органу охорони культурної спадщини з клопотанням укладення охоронного договору». Крім того, судом першої інстанції необґрунтовано аналізується кримінальне провадження №12021170420000573 щодо нібито самовільної прибудови до об`єкту культурної спадщини, оскільки ч.3 ст. 197-1 КК України передбачає кримінальну відповідальність за забудова на самовільно зайнятій земельній ділянці. В свою чергу, земельна ділянка під будівлею за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17, знаходиться в довгостроковій оренді, про що мається відповідний договір укладений між Полтавською обласною спілки споживчих товариств та Полтавською міською радою. Не погоджується з твердження суду першої інстанції про те, що будівля за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17 підпадає під правове регулювання Порядку укладення охоронних Договорів на пам`ятки культурної спадщини, оскільки Порядок укладення охоронник договорів на пам`ятки культурної спадщини, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001 року регулює питання укладення охоронних договорів саме на пам`ятки культурної спадщини, а не на щойно виявлені об`єкти історії та культури, про що йде мова в розпорядженні голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2019 року за № 529. Вважає, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що без акту технічного стану пам`ятки, опису культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, паспорту пам`ятки та генерального плану земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка - неможливо укладення охоронного договору. Крім того, зазначає, що у відповідності до п. 8 розділу 2 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта уповноважений орган у десятиденний строк з дня прийняття рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку надсилає власнику цього об`єкта або уповноваженому (ній) ним органу (особі) відповідне повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Зазначає, що Полтавська обласна спілка споживчих товариства не отримувала від уповноваженого органу охорони культурної спадщини вищевказаних документів. Тобто, вказана вимога підзаконного нормативного акту - Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, була проігнорована судом першої інстанції. Також, зазначає, що до теперішнього часу, уповноважений орган охорони культурної спадщини Полтавської міської ради не забезпечив складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку. Оскільки уповноважений орган не забезпечив складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, власник не має можливості укласти охоронний договір за відсутності всіх необхідних документів, що визначені Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001 року. Зазначає, що достеменно не відомо, яку ж культурну цінність має об`єкт по вулиці Небесної Сотні, 9/17 в місті Полтава, та які має характерні властивості, що становлять його історико-культурну цінність, стан збереження, а також дані проведених досліджень, оскільки відносно нього не складена облікова документація. Вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 року по справі №440/78/22 підлягає скасуванню, як таке що прийняте з порушенням норм матеріального права.
		Керівник Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що доводи скарги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, прохав апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 у справі №440/78/22 залишити без змін. 
		Полтавська обласна спілка споживчих товариств подала відповідь на відзив, в якому висловлюючи свою правову позицію щодо поданої нею апеляційної скарги, прохає скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 року у справі №440/78/22. 
		Керівник Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради подав додаткові пояснення на відповідь на відзив (в порядку ст.159 КАС України), в якій посилаючись на необґрунтованість доводів відповідача, висловлених у відповіді на відзив, а також доводів поданої апеляційної скарги, просив суд скаргу Полтавської обласної спілки споживчих товариств залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 у справі №440/78/22 залишити без змін. 
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		З урахуванням наведеної вище норми КАС України, а також того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу у порядку письмового провадження.
		Учасникам по даній справі (Керівнику Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради та представнику Полтавської обласної спілки споживчих товариств) було направлено та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 року про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. позивачу (Керівнику Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради) копію апеляційної скарги відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа та повідомленнями про вручення поштового відправлення.
		Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги оскаржуване рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що рішенням 15 сесії Полтавської міської Ради народних депутатів 21 скликання від 24.02.1993 в розвиток програми відродження м. Полтави, з метою упорядкування умов експлуатації цінної забудови історико-культурної території центральної частини м. Полтави, на підставі затверджених матеріалів історико-архітектурного опорного плану міста, було доповнено перелік пам`ятників історії та архітектури, затверджений 11 сесією міської Ради народних депутатів, та віднесено до категорії пам`ятників історії та архітектури місцевого значення цінні будинки та споруди, у тому числі будівлю за адресою: вул. Небесної Сотні, 9/17 у м. Полтаві (а.с. 35-36), яка є пам`яткою історії та архітектури місцевого значення "Торговий дім Токарєва" (нині - Полтавський фаховий кооперативний коледж).
		Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна на теперішній час ця будівля перебуває у приватній власності Полтавської обласної спілки споживчих товариств (а.с. 39-40), користування яким здійснює Полтавський фаховий кооперативний коледж.
		Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 №529 з метою збереження нерухомих об`єктів культурної спадщини області було внесено зміни до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 15.10.2020 №590 "Про затвердження Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області", внаслідок чого затверджено новий Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, до якого під порядковим номером 22.89 внесено й об`єкт історії та архітектури по вул. Небесної Сотні, 9/17 у м. Полтаві  Торгівельний будинок (https://www.adm-pl.gov.ua/sites/default/files/529-2021.pdf).
		Як стверджує позивач, на даний час охоронний договір на вказаний об`єкт не укладено, звернення від власника будівлі про укладення охоронного договору до Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради не надходило.
		З огляду на ці обставини позивач заявляє про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, що призвело до псування та зміни зовнішнього вигляду пам`ятки, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби та втрати її матеріальної автентичності, у зв`язку з чим і поданий позов щодо зобов`язання Полтавської обласної спілки споживчих товариств протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - "Торгівельний будинок", який розташований за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
		Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позову. 
		Погоджуючись з висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у даній справі, колегія суддів зазначає наступне. 
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч.ч.4,5 ст.54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.
		Так, правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь регулюються Законом України від 08.06.2000 №1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі по тексту - Закон №1805-III), з моменту набрання чинності якого, тобто з 12.07.2000, втратив чинність Закон Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури". 
		Об`єкт культурної спадщини, відповідно до визначення наведеного у ст. 1 Закону №1805-III, - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
		При цьому, пам`ятка культурної спадщини визначається цим Законом як об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Аналогічно, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №1805-III передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.
		Відповідно до положень ч. 3 ст. 17 Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", перелік пам`яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів.
		Колегія суддів звертає увагу, що з матеріалів даної справи вбачається, що рішенням 15 сесії Полтавської міської Ради народних депутатів 21 скликання від 24.02.1993 було доповнено перелік пам`ятників історії та архітектури, затверджений 11 сесією міської Ради народних депутатів, та віднесено до категорії пам`ятників історії та архітектури місцевого значення цінні будинки та споруди, у тому числі будівлю за адресою: вул. Небесної Сотні, 9/17 у м. Полтаві (а.с. 35-36), яка є пам`яткою історії та архітектури місцевого значення "Торговий дім Токарєва".
		Отже, з огляду на наведене вище, слід дійти висновку, що будівля за адресою: вул. Небесної Сотні, 9/17 у м. Полтаві має статус пам`ятки культурної спадщини та є об`єктом правового регулювання Закону №1805-III у відповідному статусі.
		При цьому, щодо доводів апеляційної скарги про те, що будівля за адресою: вул. Небесної Сотні, 9/17 у м. Полтаві не підпадає під правове регулювання Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, оскільки не має статусу пам`ятки культурної спадщини, натомість є щойно виявленим об`єктом історії та культури, то з огляду на наведене вище, такі доводи є необґрунтованими. 
		Згідно з ч.1 ст.23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
		Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.
		Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.
		Отже, законодавством передбачено обов`язкове укладення власником або уповноваженим ним органом, користувачем пам`ятки чи її частини, охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини після переходу права власності.
		Тобто, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону №1805-III є адміністративним договором.
		Наведений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 року у справі №806/1536/18.
		Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		При цьому, відсутність охоронного договору, згідно з імперативом ч.4 ст.23 Закону №1805-III, не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.
		Відповідно до ст.24 Закону №1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. Забороняється змінювати призначення пам`ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		Частиною 3 ст.23 Закону №1805-III передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Так, відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України 28.12.2001 постановою №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі по тексту - Порядок №1768).
		Відповідно до п.п.1, 2 Порядку №1768, охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
		Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Згідно з п.5 Порядку №1768, в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Отже, з огляду на наведене вище, укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. 
		В даному випадку, відповідач, як власник пам`ятки культурної спадщини, протягом 1 місяця з моменту визнання будівлі "Торгівельний будинок" по вул. Небесної Сотні, буд. 9/17 у м. Полтаві щойно виявленим об`єктом історії та архітектури зобов`язаний був укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини, яким у даному випадку є Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради.
		Колегія суддів звертає увагу, що саме юридичні або фізичні особи у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
		Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 13.12.2018 у справі №826/4605/16.
		З урахуванням зазначеного вище, необґрунтованими є доводи відповідача про відсутність у нього обов`язку укладати охоронний договір до моменту отримання від уповноваженого органу облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини.
		Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 14 Закону №1805-III об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).
		Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
		Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		Колегія суддів, в контексті спірних правовідносин, звертає увагу, що протоколом Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради від 06.07.2021, складеним у присутності голови Полтавської обласної спілки споживчих товариств Романа Кідіна, власника будівлі - Полтавську обласну спілку споживчих товариств згідно зі ст.23 Закону №1805-III зобов`язано звернутися до Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради з клопотанням щодо укладення охоронного договору та подання відповідної облікової документації, виготовленої відповідно до вимог наказу Мінкультури України від 27.06.2019 №501 (а.с. 61-62).
		Однак відповідач свого обов`язку щодо укладення охоронного договору, передбаченого ст.23 Закону №1805-III, не виконав.
		Відповідно до листа директора Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради від 13.10.2021, облікова документація на будівлю за адресою: вул. Небесної Сотні, буд. 9/17 у м. Полтаві відсутня. Охоронний договір не укладено. Звернень від власника або уповноваженого органу не надходило (а.с. 70).
		При цьому, директор Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради у відповідності до вимог п. 9 ч. 2 ст. 6 Закону №1805-III на адресу відповідача направляв листи від 10.06.2021 №01-11-01-24/514 та від 18.06.2021 №01-11-01-24/620, якими забороняв проведення будь-яких робіт на будівлі-пам`ятці та вимагав у найстисліші терміни надати пояснення стосовно будівельних робіт (а.с. 58-59).Однак власник будівлі заходів для припинення будівельних робіт не вжив.
		У подальшому директор Департаменту 26.10.2021 направив відповідачу листа №01-11-01-84/1115 з пропозицією укласти охоронний договір, на який відповідь також не надано (а.с. 71).
		Колегія суддів звертає увагу, що з огляду на наведене, та незважаючи на попередження відповідача, останній всупереч вищенаведеним нормам законодавства, не виконав свого обов`язку щодо укладення охоронного договору як власник пам`ятки культурної спадщини з органом охорони культурної спадщини.
		Надаючи правову оцінку висловленим доводам апеляційної скарги щодо про те, що судом першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, проігноровано норми діючого законодавства щодо правових, організаційних, соціальних та економічних відносин у сфері охорони культурної спадщини, зазначаючи про те, що порядок укладання охоронних договорів між відповідними органами культурної спадщини та суб`єктами господарювання всіх форм власності регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1768 "Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини", за змістом якого питання укладання охоронних договорів стосується лише пам`яток культурної спадщини, а не щойно виявлених об`єктів історії та культури, то колегія суддів відхиляє наведені доводи, з огляду на таке. 
		Так, укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини, такими договорами не вирішується питання права власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. 
		Охоронний договір укладається на підставі ст.23 Закону №1805-III, є адміністративним договором. 
		Зазначеним вище Законом передбачено обов`язкове укладення власником або уповноваженим ним органом, користувачем щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи її частини, охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності. 
		Обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган культурної спадщини і саме від такого власника повинна виходити ініціатива укладення охоронного договору. 
		Отже, юридичні або фізичні особи, у власності чи користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка до якого мають бути додані додаткові документи.
		З урахуванням наведеного вище, відповідач, як власник пам`ятки культурної спадщини, протягом 1 місяця з моменту визнання будівлі "Торгівельний будинок" по вул. Небесної Сотні, буд. 9/17 у м. Полтаві зобов`язаний був укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини, яким у даному випадку є Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради.
		Стосовно доводів апеляційної скарги про судом першої інстанції залишено поза увагою, що без акту технічного стану пам`ятки, опису культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, паспорту пам`ятки та генерального плану земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка - неможливо укладення охоронного договору, а також доводів апеляційної скарги про те, що до теперішнього часу, уповноважений орган охорони культурної спадщини Полтавської міської ради не забезпечив складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, а тому оскільки уповноважений орган не забезпечив складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, власник не має можливості укласти охоронний договір за відсутності всіх необхідних документів, що визначені Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001 року, то колегія суддів відхиляє наведені доводи, з огляду на таке. 
		Так, як вже зазначалося вище, власник пам`ятки культурної спадщини, відповідач, зобов`язаний був укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини, яким у даному випадку є Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради. 
		 Відсутність зазначених документів, на які посилається скаржник, не звільняє відповідача від обов`язку укласти зазначений вище договір.
		 В даному відповідач повинен був вчинити дії направлені на його укладення, проте з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем вчинялися такі дії, зокрема, що останній звертався до компетентних органів, вчиняв дії щодо оформлення відповідних документів, шляхом направлення відповідних запитів, тощо. 
		При цьому, в разі наявності обґрунтованих перешкод в процесі виконання рішення суду у даній справі, це може свідчити про можливість звернення до суду щодо відстрочення його виконання, тощо. Також, в разі наявності перешкод з боку третіх осіб відповідач не позбавлений права на звернення до суду щодо усунення таких перешкод. 
		Доводи апеляційної скарги про те, що достеменно не відомо, яку ж культурну цінність має об`єкт по вулиці Небесної Сотні, 9/17 в місті Полтава, та які має характерні властивості, що становлять його історико-культурну цінність, стан збереження, а також дані проведених досліджень, оскільки відносно нього не складена облікова документація, є необґрунтованими, з огляду на наведене вище, а також враховуючи те, що будівля за адресою: вул. Небесної Сотні, 9/17 у м. Полтаві вже має статус пам`ятки культурної спадщини та є об`єктом правового регулювання Закону №1805-III у відповідному статусі.
		Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції необґрунтовано аналізується кримінальне провадження №12021170420000573 щодо нібито самовільної прибудови до об`єкту культурної спадщини, оскільки ч.3 ст.197-1 КК України передбачає кримінальну відповідальність за забудову на самовільно зайнятій земельній ділянці, в свою чергу, земельна ділянка під будівлею за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться в довгостроковій оренді, про що мається відповідний договір укладений між Полтавською обласною спілкою споживчих товариств та Полтавською міською радою, то вказані доводи жодним чином не впливають на вирішення даної справи. 
		Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що в даному випадку пред`явлення прокурором позову зобов`язального характеру є ефективним способом захисту інтересів держави, що спрямований на реалізацію державою примусу в частині збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, шляхом зобов`язання Полтавську обласну спілку споживчих товариств протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду у цій справі законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - "Торгівельний будинок", який розташований за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 "Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини". 
		Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
		Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. 
		Правові підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України, відсутні.
		Враховуючи те, що дана справа була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
		Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
		Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 по справі № 440/78/22 - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис)  (підпис) Н.С. Бартош   З.Г. Подобайло

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...