Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 458/56/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2023. Зареєстровано: 09.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2023.
Дата набрання законної сили: 13.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/458/23/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023142390000051

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 458/56/23
		1-кп/458/23/2023
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.02.2023                                         м. Турка
		 
		Турківський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді          ОСОБА_1 
		секретар судового засідання      ОСОБА_2 
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурора              ОСОБА_3 
		обвинуваченого          ОСОБА_4 
		захисника              ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202314129000051 від 13.01.2023 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Хащів Турківського району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із повною загальною середньою освітою, неодруженого, проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,
		встановив:
		ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою судом особою, посягаючи на суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності й недоторканності її кордонів, порушуючи встановлений Законом України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009, Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 та п. 2 Правил перетинання державного кордону України громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, порядок перетинання державного кордону України, 07 січня 2022 року, в ранкову пору доби на околиці с.Лопушанка Самбірського району Львівської області, що є територією Турківської територіальної громади, будучи обізнаним про намір трьох громадян Туреччини, а саме: ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) та ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), потрапити на територію Європейського Союзу, а саме, до Республіки Польща, та знаючи про відсутність у них законних підстав для перетину державного кордону України з Республікою Польщею, незаконно переправили їх поза пунктами пропуску через державний кордон з України в Республіку Польща, шляхом супроводу та наданням порад та вказівок щодо подолання інженерно-технічних та контролюючих споруд ДПС України.
		Так, реалізовуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 разом із невстановленою судом особою 07.01.2022 близько 04.20 год зустріли вищевказаних громадян Туреччини на околиці с.Лопушанка Самбірського району Львівської області та маючи умисел на їх незаконне переправлення через державний кордон України, шляхом їх особистого супроводу і надання порад та вказівок щодо подолання загорожі інженерно-технічних та контролюючих споруд ДПС України, здійснили безпосереднє переведення трьох громадян Туреччини, а саме: ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) та ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) через державний кордон України в Республіку Польща, поза пунктами пропуску, в напрямку 362 прикордонного знаку на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 , що на території Турківської територіальної громади Самбірського району Львівської області.
		Однак, в період часу з 07.45 год 07 січня 2022 року по 08.20 год 07 січня 2022 року трьох вищевказаних громадян Туреччини було виявлено та затримано в Республіці Польща представниками Прикордонної варти Республіки Польща на території в напрямку 370-371 прикордонних знаків на відстані 2000 метрів до Державного кордону.
		Водночас, ОСОБА_4 та невстановлена судом особа вдалися до втечі, чим уникли затримання представниками Прикордонної варти Республіки Польща і повернулися на територію України, де у ході проведення спеціальних пошукових заходів військовими ІНФОРМАЦІЯ_2 о 08.20 год на околиці населеного пункту Лопушанка їх було виявлено та затримано.
		Такими діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 332 КК України, а саме, незаконне переправленні через державний кордон України, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
		08.02.2023 між начальником Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої обвинувачений повністю визнав свою вину у вказаному в угоді діянні, зобов`язався визнати в суді свою вину, співпрацювати зі стороною обвинувачення, зокрема надати признавальні показання, викривальні показання щодо особи, яка в групі з ним незаконно переправила осіб через Державний кордон України. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 332 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі чотири тисячі сімсот шість неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 80002 грн.
		При цьому, ОСОБА_4 в угоді роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченіст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
		Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину за ч. 2 ст. 332 КК України при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, вказав, що засуджує свої дії, більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень, готовий понести покарання за вчинене. Сприяв розслідуванню кримінального правопоршення, надав визнавальні показання щобо себе та надаватиме викривальні показання щодо особи, в групі з якою вчинив злочин. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена ним добровільно, без примусу, і призначити погоджене покарання в угоді про визнання винуватості. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Вказав, що проходить військову службу, в подальшому бажає проходити військову службу за контрактом і має намір стати на захист України для відбиття нападу російського ворога. Спроможний сплатити штраф в розмірі 80 002 грн., як покарання за вчинений ним злочин, яке він погодив з прокурором в угоді про визнання винуватості.
		Прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості від 08.02.2023 та призначити обвинуваченому покарання узгоджене сторонами угоди. Зазначив, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам КК України, КПК України, інтересам суспільства. Обвинувачений дійсно активно сприяв розкриттю злочину, надав визнавальні та викривальні показання, щиро розкаюється у вчиненому, проходить військову службу в лавах Збройних Сил України, позитивно характеризується за місцем проживання та проходження служби, а тому вважає, що покарання, яке погодили в угоді про визнання винуватості відповідає меті покарання, вимогам закону, обвинувачений взмозі сплати штраф.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, врахувати пом`якшуючі обставини, особу обвинуваченого, клопотання військової частини, де проходить службу обвинувачений та призначити йому покарання у виді штрафу, як погодили сторони угоди. 
		Розглядаючи у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
		Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
		Згідно з положеннями ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо тяжких злочинів. При цьому, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		У ході підготовчого судового засідання суд встановив, що дії, які інкримінуються ОСОБА_4 дійсно мали місце та були скоєні ним, тобто він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, який згідно з положеннями ст. 12 КК України є тяжким злочином.
		Також суд достовірно встановив, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.
		Суд перевірив та встановив, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 4706 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 80 002 грн. 
		Умови укладеноїугоди міжпрокурором таобвинуваченим несуперечать вимогамКПК таККУкраїни, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ч. 3 ст. 65 КК України, покарання визначено із врахуванням положень ст. 69 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Угода укладена на добровільних засадах, обвинувачений є винуватим у скоєнні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 332 КК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		На підставі наведеного суд вважає, що укладена угода між прокурором Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 08.02.2023 може бути затверджена судом.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
		У відповідності до вимог ст. 69 КК України суд встановив наявність обставин, що пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема з урахуванням того, що обвинувачений надав викривальні показання щодо особи в групі з якою вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 332 КК України.
		Суд також враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, проходить військову службу в Збройних Силах України, виключно позитивно характеризується за місце проживання та служби, його поведінку після вчиненого злочину. 
		Обтяжуючих покарання обставин суд не встановив.
		Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, у виді штрафу є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, відповідає загальним засадам призначення покарання.
		Щодо додаткового покарання, яке передбачено санкцією ч. 2 ст. 332 КПК України, то підстав для призначення такого немає, оскільки згідно з роз`ясненнями, які викладені в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до ст. 55 КК України, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.
		Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину.
		На момент вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 не займав посаду та не займався діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину, а тому до нього не застосовується додаткове покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 332 КК України, у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
		Відтак, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, матеріали справи, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Запобіжний захід не обирався.
		Процесуальних витрат, речових доказів немає.
		Керуючись ст. 373, 374, 474, 475 КПК України суд,
		ухвалив:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08.02.2023 між начальником Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.332КК України та, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч семисот шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 80 002 грн. (вісімдесят тисяч дві гривні). 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 08.02.2023.
		 
		Суддя:                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...