Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 717/314/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2023. Зареєстровано: 09.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2023.
Дата набрання законної сили: 08.02.2023
Номер судового провадження: К/990/17652/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 лютого 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 717/314/22
		адміністративне провадження № К/990/17652/22 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
		суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
		розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №   717/314/22
		за позовом  ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення,   провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області
		на ухвалу   Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року (суддя-доповідач - Граб Л.С., судді: Сторчак В.Ю., Смілянець Е.С.)
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - ГУ НП в Чернівецькій області, відповідач або скаржник), в якому просив:
		- визнати протиправною та скасувати постанову ГАБІ № 034662 від 13 лютого 2022 року та постанову ГАБІ № 034661 від 13 лютого 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 31 березня 2022 року позов задоволено частково
		- постанову серії ГАБІ № 034662 від 13 лютого 2022 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КупАП), винесену службовою особою відповідача - інспектором СРПП Дністровського РВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області Торжок Аделіною Русланівною визнано протиправною, скасовано її і справу про притягнення ОСОБА_1 за статтею 183 КУпАП надіслано на новий розгляд до Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області;
		- постанову серії ГАБІ №034661 від 13 лютого 2022 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП, винесену службовою особою відповідача - інспектором СРПП Дністровського РВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області Торжок Аделіною Русланівною визнано протиправною, скасовано її і справу про притягнення ОСОБА_1 за статтею 183 КУпАП надіслано на новий розгляд до Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області;
		- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області (вул. Головна, буд.24 м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40109079) на користь позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок судових витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору.
		Не погоджуючись з вищенаведеним судовим рішенням, Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою засобами поштового зв`язку 20 квітня 2022 року. Водночас, скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 31 березня 2022 року.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вказати інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
		Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом десятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято 31 березня 2022 року та в той же день отримане відповідачем, однак апеляційну скаргу подано через засоби поштового зв`язку лише 20 квітня 2022 року.
		Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що разом з апеляційною скаргою, скаржником надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке  мотивоване тим, що в Україні введено воєнний стан і ГУ НП в Чернівецькій області задіяне у величезному спектрі додаткових функцій, порівняно із звичайним часом. 
		Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд апеляційної інстанції вказав, що на території Чернівецької області не відбуваються бойові дії, пов`язані з військовою агресією російської федерації. При цьому, ні матеріали апеляційної скарги, ні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, подані представником Д.Гроссу, не містять відомостей про те, до яких конкретно додаткових заходів, пов`язаних з забезпеченням національної безпеки залучено саме сектор правового забезпечення ГУ НП в Чернівецькій області, що не здійснювалися останнім в мирний час.
		Щодо посилання відповідача на відсутність доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, в зв`язку з чим останній не мав можливості дослідити судову практику, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що дані правовідносини врегульовано нормами чинного законодавства, доступ до яких не був обмежений від початку запровадження воєнного стану та які є загальнодоступними.
		З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про недостатність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги.
		На виконання вказаної ухвали, відповідачем направлено на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року визнано неповажними зазначені ГУ НП в Чернівецькій області причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 31 березня 2022 року та відмовлено останньому в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку.
		Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ НП в Чернівецькій області на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 31 березня 2022 року. 
		Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не містять посилання на інші обставини, ніж ті, що зазначені в первинній заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, а фактично зводяться до незгоди з висновками суду, що містяться в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2022 року.
		Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, суд апеляційної інстанції зауважив, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в абсолютно всіх випадках. Разом з тим, ГУ НП в Чернівецькій області у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не обґрунтувало, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск процесуального строку та не підтвердило документально поважність причин пропуску строку.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
		У касаційній скарзі ГУ НП в Чернівецькій області просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
		На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права (частини третьої статті 295, частини третьої статті 298, підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Окрім того, скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, в якій зазначено, що при вирішенні питання поновлення строків на апеляційне оскарження необхідно виходити із дати отримання судового рішення у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Відповідач, посилаючись на положення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідні Положення» КАС України, яким встановлено, що суд вручає судові рішення в паперовій формі, вважає помилковим визначення судом апеляційної інстанції дати отримання відповідачем рішення суду першої інстанції у системі «Електронний суд» саме 31 березня 2022 року. На думку ГУ НП в Чернівецькій області, при визначенні вказаної дати судом апеляційної інстанції не було враховано докази, надані відповідачем (копію поштового листа, яким було надіслано оскаржуване рішення та трекінг поштового відправлення), якими підтверджується отримання, у паперовій формі, копії судового рішення суду першої інстанції саме 07 квітня 2022 року.
		Також скаржник вказує на те, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. При цьому, ні відповідним органом суддівського самоврядування, а ні Верховним Судом не зазначалося на необхідності поглибленого дослідження обставин залучення учасників судового процесу до заходів, пов`язаних з забезпеченням національної безпеки.
		Позивачем відзив на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції. 
		Рух касаційної скарги
		Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ НП в Чернівецькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року.
		09 серпня 2022 року адміністративна справа надійшла до Верховного Суду. 
		Ухвалою від 07 лютого   2023   закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України на 08 лютого 2023 року.
		Нормативне регулювання та позиція Суду
		Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої   статті 341 КАС України, виходить з такого.
		Відповідно до ухвали Верховного Суду від 27 липня 2022 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом норм процесуального права, зокрема частини третьої статті 295, частини третьої статті 298, підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно із частиною третьою статті 328 КАС України.
		Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №   1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. 
		За змістом частини першої   статті 13 КАС України   учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 293 КАС України.
		Частиною першою   статті 293 КАС України   передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		За загальним правилом строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.  
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.  
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:  
		на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;  
		на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.  
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина друга статті 299 КАС України).  
		Разом з тим, предметом оскарження у цій справі є постанова про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення.
		Так, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності регламентовані у статті 286 КАС України, згідно із частиною четвертою якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. 
		За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.  
		Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, установлені законом.  
		При цьому, стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
		Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини З статті 295 КАС України.
		Отже, строк на апеляційне оскарження вважається пропущеним у разі подання апеляційної скарги після спливу десятиденного строку з дня проголошення судового рішення у справі, визначеній статтею 286 КАС України, а подання апеляційної скарги у межах процесуального строку на оскарження судового рішення, виходячи з дати отримання повного тексту такого рішення, є, в силу приписів частини 2 статті 295 КАС України, підставою для поновлення такого строку.
		Оскільки статтею 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною першою статті 295 КАС України), тому строк, протягом якого особа відповідно до частини 2 статті 295 КАС України має право вимагати поновлення строку на апеляційне оскарження у зв`язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.
		Як свідчать матеріали справи, рішення суду першої інстанції ухвалене 31 березня 2022 року у відкритому судовому засіданні без участі відповідача, повний текст рішення складено 31 березня 2022 року, копію якого було надіслано до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» того ж дня. 
		Про цю обставину, що підтверджує дату вручення ГУ НП в Чернівецькій області рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 31 березня 2022 року, зазначено в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху від 13 травня 2022 року, проти якої відповідач у касаційній скарзі не заперечує.
		Апеляційну скаргу на зазначене рішення подано 20 квітня 2022 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною четвертою статті 286 КАС України.
		Відповідач уважає, що перебіг процесуального строку для оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі слід відраховувати з наступного дня після отримання у паперовій формі копії судового рішення суду першої інстанції, тобто з 08 квітня 2022 року.
		З цього приводу колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке.
		За змістом частин першої і четвертої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі також ЄСІТС), яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Згідно з частиною п`ятою цієї статті суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
		Приписами частин шостої і сьомої цієї статті обумовлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. 
		Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
		Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
		Згідно з пунктом 8 Положення підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
		Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення).
		У підпункті 5.8 пункту 5 Положення визначено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
		Пунктом 17 Положення передбачено що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
		Відповідно до пункту 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
		Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених (пункт 37 Положення).
		Указаний порядок надсилання учасникам справи процесуальних документів у справі за допомогою засобів ЄСІТС узгоджується з положеннями частин п`ятої і шостої статті 251 КАС України, згідно з якими учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
		У силу вимог абзацу двадцять третього підпункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
		Оголошення Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку опубліковано в газеті «Голос України» 04 вересня 2021 року (№168 (7668) від 04.09.2021).
		Отже, з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС («Електронний кабінет», «Електронний суд», відеоконференцзв`язок), що дозволяє суду вчиняти окремі процесуальні дії з використанням цих підсистем, зокрема, вручати судове рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу учасника справи, і лише в разі відсутності у особи такої адреси або за її заявою - в паперовій формі шляхом видачі безпосередньо в суді або направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Таким чином, зазнав змін порядок вчинення процесуальних дій (або інших) дій особливості вчинення яких передбачені, серед іншого, пунктами 15.1, 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
		Наведене свідчить про виконання судом першої інстанції вимог статей 18 і 251 КАС України щодо невідкладного надсилання відповідачу в електронній формі в його електронний кабінет, зареєстрований в системі «Електронний суд» копію рішення від 31 березня 2022 року.
		Оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія судового рішення від 31 березня 2022 року відповідно до приписів статті 18 КАС України була направлена та доставлена відповідачу до його електронного кабінету «Електронний суд» 31 березня 2022 року, то відлік строку на апеляційне оскарження розпочався з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету й у суду першої інстанції був відсутній обов`язок щодо вручення указаного судового рішення в паперовій формі. 
		З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції правильно обчислював строк на апеляційне оскарження з 31 березня 2022 року.
		Беручи до уваги, що апеляційну скаргу відповідач подав лише 20 квітня 2022 року, тому висновки суду апеляційної інстанції про пропуск позивачем строку на апеляційне оскарження є правильними.
		Водночас, згідно наявної у матеріалах справи інформації, судове рішення у паперовій формі також було направлено на поштову адресу відповідача і отримане ним 04 квітня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на аркуші 63. Отже, навіть якщо обчислювати строк на апеляційне оскарження з дати отримання судового рішення у паперовій формі, то апеляційна скарга подана скаржником з пропуском 10 днів строку. 
		При цьому, суд касаційної інстанції відхиляє посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, оскільки у вказаній справі відправлення документів було здійснено на електронну адресу, а не в електронний кабінет, зареєстрований в системі «Електронний суд», та до початку функціонування окремих підсистеми ЄСІТС.
		Щодо посилання скаржника на запровадження в Україні воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, як поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
		Спершу слід зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.
		Так, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
		Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави…» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
		У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
		Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
		Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022 від 12 серпня 2022 року №573/2022. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року на 90 діб, тобто, останній триває й досі.
		Колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. 
		Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
		При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.
		Отже, надаючи оцінку доводам скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі пов`язаний із введенням воєнного стану в Україні, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що скаржником не було надано доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов`язок своєчасно подати апеляційну скаргу.
		Таким чином, наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних відповідачем підстав пропуску строку на апеляційне  оскарження, та як наслідок обґрунтованість відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ НП в Чернівецькій області.
		Аргументи відповідача, наведені у касаційній скарзі, повторюють аргументи, які належним чином були оцінені судом апеляційної інстанції.
		Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області залишити без задоволення.
		Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року залишити без змін.
		Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                                                                                                                                                                                                        В.Е. Мацедонська
		Судді                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    Н.А. Данилевич
		                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...