Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 336/5888/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2023. Зареєстровано: 09.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2023.
Дата набрання законної сили: 14.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/336/429/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022082080001198

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа №336/5888/22
		Пр.1-кп/336/429/2022
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 лютого 2023 року                            м.Запоріжжя
		Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022082080001198 від 13.08.2022, яке надійшло до суду на підставі обвинувального акта, складеного відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, яка отримала середню спеціальну освіту, розлучена, є пенсіонеркою, має на утриманні матір, інвалідності не має, адреса реєстрації за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимої:
		за ознаками скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
		за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , з боку захисту: обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 ; іншого учасника кримінального провадження: потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 , -
		ВСТАНОВИВ:
		В період часу з 22-30 години 12 серпня 2022 року до 00-00 години 13 серпня 2022 року, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні кухні будинку АДРЕСА_1 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, в ході раптово виниклого конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_6 , який в свою чергу виник під час словесної сварки із ОСОБА_8 , під час спільного вживання алкогольних напоїв, внаслідок чого ОСОБА_3 ножем, який вона утримувала в правій руці, нанесла три удари в область спини потерпілому ОСОБА_6 , чим спричинила потерпілому ОСОБА_6 , згідно з даними висновку судово-медичного експерта №1530/к від 31.08.2022 КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ЗОР такі тілесні ушкодження:
		-проникаюче поранення задньої поверхні грудної клітки на 4,5 см зправа від хребтової лінії на рівні 7-го ребра з ушкодженням нижньої частки правої легені та розвитком гемопневмотораксу (скупчення крові і повітря в плевральній порожнині), у ОСОБА_9 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, за ознакою небезпеки для життя;
		-непроникаюче поранення задньої поверхні грудної клітки на рівні 5-го ребра по лопатковій лінії,
		-непроникаюче поранення задньої поверхні грудної клітки зліва на рівні 5-го ребра по паравертебельній лінії  кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Після отримання вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_6 залишив вищевказану адресу та через певний час звернувся за медичною допомогою й був госпіталізований до КНП «Міська лікарня екстреної швидкої медичної допомоги» ЗОР.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення беззаперечно визнала, надала пояснення, які відповідають тим, що викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачена підтвердила фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, дату, час, місце й спосіб скоєння злочину, у скоєному щиро розкаялась, вибачилась перед потерпілим, зобов`язалась відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі. Крім того, повністю визнала цивільний позов, а саме, суму моральної шкоди, заявлену до стягнення у розмірі 10000,00 гривень.
		В судовому засіданні обвинувачена показала суду, що 12.08.2022 до неї у гості за місцем проживання приїхав потерпілий ОСОБА_6 , з яким у минулому вони перебували у фактичних шлюбних відносинах, крім того, були присутні її племінниця із чоловіком. Вони разом вечеряли та вживали спиртні напої. Із потерпілим існує тривалий конфлікт з приводу того, що його тітка заповіла ОСОБА_3 нерухоме майно, з чим ОСОБА_6 не погоджується досі. Іноді це питання між ними загострювалось. Так, у вечірній час доби у вказаний день, точного часу обвинувачена не пам`ятає, ОСОБА_6 сперечався із ОСОБА_8 . Обвинувачена втрутилась, в ході перебранки взяла у праву руку ніж з кухонного столу, з ручкою чорного кольору, приблизною довжиною леза 30 см, й за допомогою цього ножа, тією ж рукою завдала три удари в область спини потерпілого у напряму зверху-донизу. Після цього, потерпілий вибіг з будинку, сів в автівку та поїхав. Від слідчого обвинувачена дізналась, що він звернувся за медичною допомогою й був госпіталізований. Після події вони із потерпілим не зустрічались та не спілкувалась. Вважає, що конфлікт між ними вичерпаний.
		Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав заявлений цивільний позов про стягнення моральної шкоди з обвинуваченої, відповідно до п.6 ч.1 ст.56 КПК України, відмовився від дачі показань, оскільки доповнити свідчення обвинуваченої, які відповідають дійсності, не вважав за потрібне. Просив призначити обвинуваченій несуворе покарання, оскільки пробачив ОСОБА_3 за скоєне.
		Із застосуванням норми ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні, за згодою всіх учасників судового провадження, судом не досліджувались докази щодо фактичних обставин кримінального провадження в повному обсязі, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
		Відповідно до встановленого порядку судового розгляду кримінального провадження судом здійснено допит обвинуваченого й досліджено визначений обсяг доказів, а саме, надані стороною обвинувачення письмові докази, зокрема, матеріали, які характеризують особу обвинуваченої, висновок досудової доповіді, підготовленої органом пробації на підставі ухвали суду; щодо речових доказів , а також цивільний позов.
		Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, вислухавши покази обвинуваченої, із врахуванням позиції потерпілого, судом встановлено, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) при вище викладених обставинах повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
		При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує такі обставини.
		За змістом ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так, діяння, передбачене ч.1 ст.121 КК України згідно зі ст.12 КК України віднесено до тяжких злочинів.
		Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, визнається щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. До обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відносяться відповідно до ст.67 КК України вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, а також його вчинення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Також, суд враховує й відомості про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не зверталась, утримує літню матір.
		Суд під час призначення покарання враховує й висловлення під час судового засідання на адресу потерпілого вибачень обвинуваченою на користь усвідомлення нею вчиненого правопорушення та його наслідків.
		Згідно з досудовою доповіддю, яка надійшла до суду від Шевченківського РВ Філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області на виконання ухвали суду від 07.12.2022, за місцем проживання ОСОБА_3 проявила себе з позитивного боку, за свідченнями сусідів працьовита, товариська та ввічлива, в побуті доброзичлива та чуйна, утримує сім`ю, до складу якої відноситься її мати, яка потребує догляду. Бере участь у громадському житті житлового кварталу. Не виявлено проблем із самоконтролем, неадекватною поведінкою та мисленням. Мисліть чітко та раціонально. На обліках з приводу вживання алкогольних напоїв не перебуває. В оточенні обвинуваченої немає осіб, які ведуть асоціальний спосіб життя чи осіб з кримінальним минулим, тих, хто міг би вплинути на спосіб життя останньої. Крім того, обвинувачена не ідентифікує себе з кримінальною особистістю, асоціальної поведінки по відношенню до окремих груп осіб не проявляє. Усвідомлює серйозність своїх протиправних дій, готова понести відповідальність за них. Ризик вчинення повторного правопорушення підвищується із врахуванням форми вини обвинуваченої, наявності обтяжуючих обставин відповідно до ст.67 КК України.
		Таким чином орган пробації зробив висновки, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_3 є середнім, ризик небезпеки для суспільства оцінений як високий, тому орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (окремих осіб).
		На думку органу пробації, беручи до уваги вік обвинуваченої, інформацію з її місця проживання, активну громадську позицію, наявність на утриманні хворої літньої матері, а також враховуючи те, що обвинувачена раніше не вчиняла кримінальних та адміністративних правопорушень, виправлення обвинуваченої можливе без обмеження або позбавлення волі. Так, у разі, якщо суд дійде висновку про можливість застосування ст.75 КК України, доцільно визначення для ОСОБА_3 обов`язків відповідно до ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		За результатами розгляду справи, беручи до уваги тяжкість та фактичні обставини вчиненого правопорушення, вищенаведені чинники, форму вини та мотиви вчиненого, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі відповідно до мінімальної санкції ч.1 ст.121 КК України на строк п`ять років.
		Зважаючи на те, що у справі встановлена лише одна обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченої, судом не встановлено достатніх підстав для застосування при призначенні покарання положень ст.69 КК України.
		На переконання суду, виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, тому необхідно звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк згідно зі ст.75 КК України тривалістю 2 року, якщо протягом цього строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, а також додатковий обов`язок, визначений п.2 ч.3 ст.76 КК України.
		Визначене покарання є необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень, тобто, відповідає меті, передбаченій ст.50 КК України, із дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання, на переконання суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		У п.7 ч.1 ст.368 КПК зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
		Судом встановлено, що матеріальна шкода внаслідок вчинення кримінального правопорушення не заподіяна.
		Цивільним позивачем ОСОБА_6 до початку судового розгляду заявлений цивільний позов, в якому він просить стягнути з обвинуваченої на його користь моральну шкоду в сумі 10 000 гривень. 
		Завдання моральної шкоди потерпілий обґрунтовує душевними стражданнями, пережитими у зв`язку із вчиненим відносно нього правопорушенням. Так, за змістом цивільного позову, отримані тілесні ушкодження спричинили негативні зміни у його житті, а саме: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання, насторогу та тривогу, емоційні та тілесні реакції при спогадах, фіксування уваги на проблемах одужання та реабілітації, переживання фізичних незручностей, психологічного дискомфорту, тимчасову відірваність від активного соціального життя, погіршення та нестабільність настрою, почуття образи, обурення й приниженої гідності. Крім того, ОСОБА_6 наголошує на почуттях розгубленості, образи, обурення, страху під час безпосереднього нанесення тілесних ушкоджень.
		Із посиланням на ст.15, 16, 23 ЦК України, ст.128 КПК України, потерпілий (цивільний позивач) просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Цивільна відповідачка ОСОБА_3 визнала заявлені позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в повному обсязі, зобов`язалась вжити всіх необхідних дій для відшкодування. 
		Дослідивши зміст позовних вимог, суд приходить до таких висновків. 
		За змістом ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно з п.3 ч.1 ст.91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути елементами складу відповідних злочинів, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи.
		За нормою ч.5 ст.128 КПК України якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Так, згідно зі ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		На підставі наведеного суд приймає визнання позову відповідачкою, адже таке визнання не суперечить встановленим фактичним обставинам справи та вимогам розумності щодо морального відшкодування завданих страждань.
		При розгляді цієї вимоги суд також застосовує норму ч.1 ст.1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
		У відповідності ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Згідно з п.3 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Судом визнається доведеним, що внаслідок скоєння обвинуваченою злочину цивільному позивачу спричинені моральні страждання, яких він зазнав у зв`язку із душевними хвилюваннями. Тому суд вважає позовні вимоги про стягнення моральної шкоди такими, що підлягають повному задоволенню у сумі 10000,00 гривень у спосіб їх стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 .
		Вказана сума, на переконання суду, цілком відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості відносно пережитих емоційних хвилювань та наслідків кримінального правопорушення, що призвели до вимушеної тимчасової зміни звичного способу життя. 
		У питанні щодо моральної шкоди суд враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 7 квітня 2020 року у справі № 572/3209/17, провадження № 51-6448км19, згідно з якою законом установлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.
		Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування, час дії обов`язків за яким сплинув, - до набрання вироком законної сили слід скасувати.
		Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування й судового розгляду, що підлягають вирішенню судом, не застосовувались; процесуальні витрати відсутні.
		Суд вважає за необхідне вирішити питання щодо речових доказів по справі з урахуванням положень ст.100 КПК України та з`ясувавши думку учасників кримінального провадження щодо їх долі. Суд враховує, що відповідно до розписки ОСОБА_6 мобільний телефон, визнаний речовим доказом, із двома сім-картками переданий йому на зберігання.
		Керуючись ст. 100, 127-128, 349, 369-371, 373-374, 376, 392, 394, 395 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати ОСОБА_3 винуватою у пред`явленому їй обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину, а також виконає обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України:
		- періодично з`являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
		Додатково покласти на ОСОБА_3 обов`язок, передбачений п.2 ч.3 ст.76 КК України:
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 під час досудового розслідування, у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили скасувати.
		Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , моральну шкоду у сумі 10 000,00 гривень (десять тисяч гривень 00 копійок). 
		Речові докази  змив на марлевий тампон та контроль до нього з поверхні стіни (фасаду будинку) зі слідами РБК, у паперовому конверті; змив на марлевий тампон та контроль до нього з поверхні стіни зі слідами РБК з цегляної печі у паперовому конверті; фрагмент москітної сітки зі слідами РБК у паперовому конверті; предмет, схожий на ніж №1 зі столу в приміщенні кухні у картонній коробці; предмет, схожий на ніж №2 з комоду в приміщенні кухні у картонній коробці; брюки чорні зі слідами РБК; труси сірі зі слідами РБК; мокасини бежеві; таблиця до висновку експерта у спецпакеті №2732092; полімерна пляшка та чарки у кількості 5 одиниць у спецпакеті №2027561, які передані до камери збереження речових доказів відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, - знищити (квитанція №2474 від 30.10.2022).
		Речові докази  мобільний телефон з силіконовим чохлом, imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , переданий потерпілому на відповідальне зберігання, - залишити ОСОБА_6 за приналежністю.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 цього Кодексу.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		 
		Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...