Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/7890/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 09.02.2023. Зареєстровано: 10.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2023.
Дата набрання законної сили: 02.05.2023
Результат оскарження 02.05.2023 Сьомий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		м. Вінниця
		01 лютого 2023 р. Справа № 120/7890/22
		 
		Вінницький окружний адміністративний суд у складі
		 
		головуючого судді Шаповалової Т.М., 
		 
		за участі секретаря судового засідання: Смілянець А.Е.,
		 представника позивача Клименко Д.С.,
		 представників відповідача Никонюк О.В., Олексюк Т.С.,
		 представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача  ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави до Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У вересні 2022 Керівник Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави (далі  позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Вінницької міської ради, у якому просив:
		визнати протиправною бездіяльність Вінницької міської ради Вінницької області щодо невжиття заходів з метою розгляду питання про надання згоди на передачу майна з державної у комунальну власність на пленарному засіданні міської ради відповідно до вимог п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
		 зобов`язати Вінницьку міську раду Вінницької області розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії (пленарному засіданні) питання щодо передачі з державної у комунальну власність сховищ з обліковими номерами 00024, 00031, 00101, 00102, 00111, 00117, 00219, 00012, які розташовані на території Вінницької міської територіальної громади;
		 залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (далі  Регіональне відділення).
		Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою забезпечення населення міста захисними спорудами цивільного захисту Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на адресу Вінницької міської ради надіслано звернення № 05-2/718 від 07.04.2022 про вирішення питання щодо передачі до комунальної власності наступного державного майна:
		-сховище 00024 (м. Вінниця, вул. Гонти, 30, балансоутримувач - ПрАТ «Вінницький завод «Будмаш»),
		-сховище 00031 (м. Вінниця, вул. Промислова, 2, балансоутримувач - Підприємство «Механізатор»),
		-сховище 00101 (м. Вінниця, Немирівське шосе, 26, балансоутримувач ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат»),
		-сховище 00102 (м. Вінниця, вул. Дубовецька, 33, балансоутримувач - ВАТ «Вінницький консервний завод»),
		-сховище 00107 (м. Вінниця, вул. Замостянська, 34А, балансоутримувач ТОВ «СП «Фортіс - Консалт»),
		-сховище 00108 (м. Вінниця, вул. Замостянська, 34А, балансоутримувач ТОВ «СП «Фортіс - Консалт»),
		-сховище 00111 (м. Вінниця, вул. Д. Нечая, б/н, балансоутримувач - ПрАТ «Будматеріали»,
		-сховище 00117 (м. Вінниця, вул. Волошкова, 55, балансоутримувач - ВАТ «Вінницький міський молокозавод»),
		-сховище 00219 (м. Вінниця, вул. Василенка, 18, балансоутримувач - ТОВ «Вінагропродукт»),
		-сховище 00012 (смт Десна, вул. Гагаріна, 6Б, балансоутримувач - ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2»).
		Опрацюванням офіційного сайту Вінницької міської ради Вінницької області встановлено, що станом на 04.08.2022 рішення щодо надання або відмови у наданні згоди на передачу захисних споруд цивільного захисту з державної у комунальну власність не виявлено.
		З огляду на викладене, прокуратурою 04.08.2022 на адресу Вінницької міської ради Вінницької області скеровано лист № 15/2-448 вих-22 щодо надання інформації про вжиті Вінницької міською радою заходи з метою розгляду питання щодо надання згоди на передачу вищезазначених об`єктів з державної у комунальну власність на пленарному засіданні міської ради відповідно до вимог п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Міська рада листом від 10.08.2022 за № 01/00/011/140603 повідомила про те, що об`єкти нерухомого майна, зазначені в листі регіонального відділення ФДМ України від 07.04.2022 не відповідають вимогам, стандартам та нормам, встановлених для захисних споруд цивільного захисту, а тому у виконавчих органів Вінницької міської ради відсутня можливість належним чином опрацювати питання щодо передачі зазначених об`єктів до комунальної власності.
		Однак, в подальшому, рішенням 24 сесії Вінницької міської ради 8 скликання № 1188 від 26.08.2022 надано згоду на прийняття у комунальну власність Вінницької міської територіальної громади лише одного об`єкта нерухомого майна, розташованого по вул. Замостянській, 34 А, в м. Вінниці, а саме захисної споруди цивільного захисту, загальною площею 1 457,7 кв.м., що складається з: ЦО  підвальні приміщення виробничого корпусу - сховище з обліковим номером 00107 площею 766,7 кв.м.; ЦО - підвальні приміщення виробничого корпусу - сховище з обліковим номером 00108 площею 709 кв.м.
		Водночас прокурор зазначає, що всупереч п. 51. ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання щодо передачі решти восьми зазначених вище об`єктів з державної у комунальну власність, всупереч п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на пленарному засіданні міської ради станом на 15.09.2022 не розглядалось.
		Вказана бездіяльність відповідача, на думку прокурора, спричиняє порушення права громади на безпечний та належний організований життєвий простір в умовах воєнного стану, який запроваджений у державі.
		Додатково прокурор звертає увагу, що ураховуючи правову природу захисних споруд, відсутність балансоутримувача такого майна або неналежне виконання ним обов`язків щодо утримання захисних споруд не забезпечує виконання державою функції цивільного захисту населення, яка є пріоритетною в умовах воєнного стану, що призводить до порушення встановлених державою гарантій забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії. Неприйняття до комунальної власності захисної споруди цивільного захисту не забезпечує її належну правову охорону, утримання та експлуатацію, з метою виконання функції держави у цивільному захисті населення.
		На думку прокурора, позивач та відповідач в даній справі збігаються в одній особі, а стороною у справі один і той же орган місцевого самоврядування може бути або позивачем, або відповідачем, з огляду на предмет спору Вінницька міська рада в даному випадку може бути виключно відповідачем по справі, тому ініціатором цього спору з метою захисту інтересів держави на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру", частини п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) має виступати саме прокурор.
		 Ухвалою суду від 05.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні). Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.
		21.10.2022 представник відповідача подала відзив на адміністративний позов, у якому вказала, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницьких областях надіслано до Вінницької міської ради лист № 05-2/718 від 07.04.2022 року щодо розгляду питання прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці захисних споруд цивільного захисту. Однак, до даного листа не додані документи передбачені Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого Постановою КМУ від 21.09.1998 №1482 та документи технічної інвентаризації, які б засвідчували загальну площу об`єкта та його технічний стан.
		Так, за результатами розгляду листа виконавчим комітетом Вінницької міської ради повідомлено Департамент з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької ОДА та Регіональне відділення фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницьких областях листом за вих. № 01/00/013/1144943 від 13.04.2022 про те, що прийняття у комунальну власність Вінницької міської територіальної громади вказаних об`єктів нерухомого майна можливе лише після проведення їх правовстановлюючих документів та технічного стану до вимог чинного законодавства.
		Також відповідач зазначає, що об`єкти нерухомого майна, зазначені у листі як споруди цивільного захисту, у діючих підприємствах використовуються для укриття працівників. Решта споруд знаходяться у незадовільному технічному стані та не відповідають вимогам ст. 32 Кодексу цивільного захисту України.
		Відповідач вказує, що позовна вимога про зобов`язання Вінницької міської ради Вінницької області розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії (пленарному засіданні) питання щодо передачі з державної у комунальну власність сховищ з обліковими номерами 00024, 00031, 00101, 00102, 00111, 00117, 00219, 00012, які розташовані на території Вінницької міської територіальної громади є дискреційними повноваженнями органу місцевого самоврядування, а тому на думку відповідача суд не вправі зобов`язати Вінницьку раду прийняти відповідне рішення.
		Враховуючи вищевикладене, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.
		Ухвалою суду від 24.10.2022 клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження  задоволено. Подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання 08.11.2022 об 10:00. 
		31.10.2022 позивач подав відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позовні вимоги.
		02.11.2022 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача подав пояснення, у яких вказав, що листом від 07.04.2022 №05-2/718 Регіональне відділення звернулось до Вінницької міської ради, з проханням розглянути питання прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці сховищ 00024, 00031, 00101. 00102, 00111, 00117, 00219, 0012, 00107, 00108 об`єктів державної власності, в якому акцентовано увагу, що в зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, для забезпечення укриття населення міста. Регіональне відділення готове передати безоплатно в комунальну власність міста захисні споруди цивільного захисту.
		Відповідач у відзиві вказує, що вказаного листа від 07.04.2022 №05-2/718 не додані документи передбачені Положенням та документи технічної інвентаризації, які б засвідчували загальну площу об`єкту та його технічний стан.
		Водночас, Регіональним відділенням, на адресу Вінницької міської ради листом від 04.08.2022 року № 05-2/1592 була направлена вся наявна інформація по всіх захисних спорудах розташованих на території Вінницької міської території громади (копії технічних паспортів, облікових карток, договорів безоплатного зберігання державного майна, тощо) - які рахуються в Регіональному відділенні.
		Однак, рішенням 24 сесії Вінницької міської ради 8 скликання № 1188 від 26.08.2022 надано згоду на прийняття у комунальну власність Вінницької міської територіальної громади лише одного об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Замостянська. 34 А, в м. Вінниці, а саме -захисних споруд цивільного захисту, сховища з обліковими номерами 00107, 00108.
		Враховуючи наведене, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача просив позов задовольнити. 
		Ухвалою суду від 22.11.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено.
		Ухвалою суду від 27.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.01.2023.
		18.01.2023 розгляд справи відкладено на 23.01.2023.
		23.01.2023 розгляд справи відкладено на 01.02.2023.
		У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. 
		Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, з підстав вказаних у відзиві. 
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
		07.04.2022 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях звернулося з листом № 05-2/718 до Вінницької міської ради, у якому вказало, що зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введення» воєнного стану з 24.02.2022 в Україні згідно з Указом Президента України № 64/2022 робота з передачі об`єктів державного майна у комунальну власність територіальних громад призупинена. Проте вирішення питання щодо забезпечення населення захисними спорудами цивільної оборони (цивільного захисту) у період дії воєнного стану залишається відкритим.
		Так, під час приватизації до статутних капіталів господарських товариств не увійшли але залишились на їхніх балансах об`єкти державної власності, які згідно чинного законодавства підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади м. Вінниці, а саме:
		ВАТ «Механізатор» (об`єкт ЦО - бомбосховище № 00031, м. Вінниця, вул. Промислова, 2);
		ВАТ «Вінницький консервний завод» (об`єкт ЦО  сховище № 00102, м. Вінниця, вул. Дубовецька, 33);
		ВАТ «Вінницький електротехнічний завод» (ЦО  підвальне приміщення колишнього виробничого корпусу (сховище № 00107 з обладнанням, ЦО - підвальне приміщення колишнього виробничого корпусу (сховище № 00108), м. Вінниця, вул. Замостянська, 34А);
		ВАТ «Вінницький міський молокозавод» (об`єкт ЦО  протирадіаційне укриття, № 00117 (м. Вінниця, вул. Волошкова, 55);
		ВАТ «Вінницький олійно-жировий комбінат» (об`єкт ЦО  сховище № 00101, м. Вінниця, Немирівське шосе, б/н, літ. 54; 
		ВАТ «Вінницький завод «Будмаш» (захисна споруда цивільного захисту № 00024, літ «З» (сховище, м. Вінниця, вул. Гонти, 30);
		ВАТ «Будматеріали» (об`єкт ЦО  сховище № 00111, м. Вінниця, вул. Д. Нечая, 55, 
		ВАТ «Вінницький оптико-механічний завод» (сховище № 00219, м. Вінниця, вул. К. Василенка, 18);
		ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2» (заглиблена споруда складу ЦО (сховище, смт Десна, вул. Гагаріна, 6).
		Враховуючи викладене та необхідність забезпечення населення спорудами цивільної оборони (цивільного захисту), Регіональне відділення просило повторно розглянути питання прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці вказаних об`єктів державної власності.
		Листом Вінницької міської ради від 13.04.2022 № 01/00/013/114943 повідомлено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на його лист № 05-2/718 від 07.04.2022 про те, що об`єкти нерухомого майна, зазначені у листі як споруди цивільного захисту, у діючих підприємствах використовуються для укриття працівників. Решта споруд знаходяться у незадовільному технічному стані та не відповідають вимогам ст. 32 Кодексу цивільного захисту України.
		Зважаючи на зазначене, прийняття у комунальну власність Вінницької міської територіальної громади вказаних об`єктів нерухомого майна можливе лише після приведення їх правовстановлюючих документів та технічного стану до вимог чинного законодавства.
		Опрацюванням офіційного сайту Вінницької міської ради прокуратурою встановлено, що станом на 04.08.2022 рішення щодо надання або відмови у наданні згоди на передачу захисних споруд цивільного захисту з державної у комунальну власність не виявлено, тому Вінницькою обласною прокуратурою 04.08.2022 на виконання своїх представницьких повноважень, визначених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», на адресу Вінницької міської ради скеровано лист № 15/2-448 вих-22 щодо надання інформації про вжиті заходи з метою розгляду питання щодо надання згоди на передачу зазначених вище об`єктів з державної у комунальну власність на пленарному засіданні міської ради відповідно до п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки станом на 03.08.2022 на пленарному засіданні це питання не розглядалось.
		Листом Вінницької міської ради від 10.08.2022 № 01/00/011/140603 повідомлено Вінницьку обласну прокуратуру про те, що у виконавчих органах Вінницької міської ради відсутня можливість належним чином опрацювати питання щодо прийняття у комунальну власність захисних споруд цивільного захисту зазначених у листі № 15/2-448 вих-22 від 04..08.2022 та листі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницьких областях від 07.04.2022 року. 
		Зокрема, у листі Вінницької міської ради від 10.08.2022 № 01/00/011/140603 вказано, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях надіслано до Вінницької міської ради лист № 05-2/718 від 07.04.2022 року щодо розгляду питання прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці захисних споруд цивільного захисту. Однак, до даного листа не додані документи передбачені Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою КМУ від 21.09.1998 № 1482. Перелічені у листі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницьких областях від 07.04.2022 року об`єкти нерухомого майна не відповідають вищевказаним вимогам, стандартам та нормам, як захисні споруди цивільного захисту.
		Представник третьої особи в судовому засіданні також надав пояснення, що Регіональним відділенням, на адресу Вінницької міської ради листом від 04.08.2022 року № 05-2/1592 була направлена вся наявна інформація по всіх захисних спорудах розташованих на території Вінницької міської території громади (копії технічних паспортів, облікових карток, договорів безоплатного зберігання державного майна, тощо) - які рахуються в Регіональному відділенні.
		Представники відповідача заперечували надходження такого листа до Вінницької міської ради та надали до суду лист відповідь Вінницької міської ради від 04.11.2022 від 01/00/019/159633 на доповідну записку директора Департаменту правової політики та якості про те, що за результатами розгляду доповідної записки від 04.11.2022 встановлено, що інформація з приводу надходження та реєстрації листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницьких областях від 04.08.2022 вих. № 05-2/1592 відсутня.
		Прокурор вважає, що оскільки питання щодо надання згоди на передачу захисних споруд цивільного захисту з державної у комунальну власність всупереч п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на пленарному засіданні міської ради не розглядалось, тому у спірній ситуації відповідач допустив бездіяльність, щодо оскарження якої прокурор і звернувся до суду з даним позовом.
		Також суд звертає увагу, що під час підготовчого провадження судом уточнявся зміст позовних вимог та їх розуміння сторонами.
		Представник позивача пояснив, що просить суд зобов`язати відповідача прийняти не конкретне рішення про надання згоди на передачу майна, а лише винести питання на розгляд сесії і прийняти будь-яке мотивоване рішення про надання чи не надання згоди на передачу у власність майна. А тому вважає, що в даному випадку не втручається у дискрецію відповідача.
		Надаючи оцінку зазначеному суд враховує, що предметом даного спору є зобов`язання органу місцевого самоврядування здійснити розгляд на пленарному засіданні міської ради питання щодо надання згоди на передачу об`єктів захисних споруд з державної у комунальну власність.
		В той же час в межах спірних правовідносин не ставиться питання щодо обов`язку відповідача прийняти конкретно визначене рішення (чи то позитивне, чи то негативне), оскільки предметом судової перевірки в цьому випадку є лише контроль дотримання процедури та порядку розгляду органом місцевого самоврядування ініційованого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях питання прийняття в комунальну власність згаданого об`єкта нерухомого майна.
		Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить із такого.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
		Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад визначено в статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Зокрема, пунктом 51 частини першої статті 26 цього Закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність.
		Як слідує зі змісту частин першої та другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Статтею 1 Закону України від 09.12.2011 № 4107-VI «Про Фонд державного майна України» (далі  Закон № 4107-VI) визначено, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
		Згідно із пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону № 4107-VI Фонд державного майна України погоджує (приймає) відповідно до законодавства рішення про передачу об`єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших уповноважених органів управління або Національній академії наук України, галузевим академіям наук, а також погоджує рішення про передачу об`єктів комунальної власності в державну власність.
		Правові основи управління об`єктами державної власності визначає Закон України від 21.09.2006 № 185-V «Про управління об`єктами державної власності» (далі  Закон № 185-V). Згідно статті 1 цього Закону управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
		Як зазначено у частині 1 статті 3 Закону № 185-V одним із об`єктів управління державної власності є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.
		Таким чином у відповідності до положень Закону № 185-V Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях здійснює функції з управління об`єктами державної власності на території Вінницької області, які під час приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств.
		Спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України № 908/68 від 19.05.1999 затверджено Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за № 414/3707.
		Відповідно до пункту 1.4 згаданого Положення способами управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, зокрема, є передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», та передача майна до сфери управління органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організації у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 № 1482.
		Питання щодо передачі державного майна у комунальну власність регулюються Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» та Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою КМУ від 21.09.1998 № 1482 (надалі - Положення).
		Закон України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» регулює відносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність.
		Згідно з статтею 3 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.
		Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» визначено, що передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.
		Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженим постановою КМУ від 21.09.1998 № 1482, визначено порядок безоплатної передачі об`єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об`єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (далі - самоврядні організації), до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій. 
		Пунктом 2 об`єктами передачі згідно з цим Положенням, зокрема, є державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації (підпункт «Г»).
		Відповідно до пункту 3 Положення ініціатива щодо передачі об`єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.
		Пунктом 4 Положення передбачено, що передача об`єктів права державної власності здійснюється за рішенням: в) засновника господарського товариства та органу, уповноваженого управляти державним майном, який приймає майно, за погодженням з Фондом державного майна - щодо об`єктів, визначених підпунктом "г" пункту 2 цього Положення;
		Відповідно до п.7 у разі коли передача державного майна здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном (органу, уповноваженого управляти державним майном), або самоврядних організацій, пропозиції щодо передачі структурного підрозділу підприємства, нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного (рухомого) майна погоджуються відповідно до пункту 5 цього Положення (залежно від виду майна), а також з Фондом державного майна (крім іншого окремого індивідуально визначеного майна).
		У пропозиціях зазначаються назва майна, його місцезнаходження, найменування та місцезнаходження підприємства - балансоутримувача, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, стан його приватизації (корпоратизації), найменування органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації.
		До пропозицій додаються:
		а) у разі передачі нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємства:
		характеристика об`єкта передачі;
		техніко-економічне обґрунтування, що містить детальні розрахунки видатків, джерела, за рахунок яких утримуються об`єкти, що передаються, напрями і прогнозовану ефективність їх використання;
		витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів, права на які підлягають державній реєстрації;
		титули будов та витяг з проектно-кошторисної документації, у якому зазначено ступінь будівельної готовності об`єкта незавершеного будівництва;
		Пунктом 5 Положення передбачено, що пропозиції щодо передачі об`єктів права державної власності, яка здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погоджуються ініціатором передачі з:
		відповідним органом, уповноваженим управляти державним майном, або самоврядною організацією;
		відповідним органом охорони культурної спадщини - у разі передачі об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками;
		Антимонопольним комітетом - шляхом отримання дозволу на зазначену передачу у випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції;
		підприємством - у разі передачі закріпленого за ним на праві господарського відання (оперативного управління) майна, крім випадків, коли підприємство розташоване на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції;
		орендодавцем і орендарем - у разі передачі об`єктів, що були передані в оренду у складі єдиних (цілісних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів;
		трудовим колективом підприємства - у разі передачі об`єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів цього підприємства, крім випадків, коли підприємство розташоване на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції. Згода трудового колективу підприємства подається у формі виписки з протоколу загальних зборів (конференції представників).
		Відповідач у справі як основну підставу заперечень проти позову та відсутності бездіяльності ради посилається саме на п.7 Постанови №1482 та зазначає, що до листа третьої особи від 07.04.2022 не було додано відповідних документів, перелічених в п.7, що позбавляло можливості відповідача винести дане питання на розгляд ради.
		Водночас враховуючи системний аналіз змісту пунктів 5-7 Положення №1482 суд відхиляє такі аргументи відповідача та звертає увагу, що перелік документів, передбачений пунктом 7 додається при погодженні з відповідними органами визначеними п.5 Положення.
		Необхідність подавати такі документи при зверненні до місцевої ради не передбачена наведеними нормативно-правовими актами.
		Крім того, суд звертає увагу, що у листі відповіді міської ради від 13.04.2022 № 01/00/013/114943 повідомлено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на його лист № 05-2/718 від 07.04.2022 про те, що об`єкти нерухомого майна, зазначені у листі як споруди цивільного захисту, у діючих підприємствах використовуються для укриття працівників. Решта споруд знаходяться у незадовільному технічному стані та не відповідають вимогам ст. 32 Кодексу цивільного захисту України.
		Та зроблено висновок, що прийняття у комунальну власність Вінницької міської територіальної громади вказаних об`єктів нерухомого майна можливе лише після приведення їх правовстановлюючих документів та технічного стану до вимог чинного законодавства.
		Таким чином у своїй відповіді міська рада не посилалася на пункт 7 Положення №1482.
		Також суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості надання згоди на прийняття у власність об`єктів у зв`язку із тим, що об`єкти нерухомого майна не відповідають вищевказаним вимогам, стандартам та нормам, як захисні споруди цивільного захисту.
		Такі твердження відповідача не спростовують обставин допущеної бездіяльності та не можуть виправдовувати поведінку суб`єкта владних повноважень в межах цього спору.
		Озвучені відповідачем аргументи могли бути предметом обговорення, дискусії чи лягти в основу прийняття рішення на пленарному засіданні сесії міської ради (наприклад рішення про відмову в наданні згоди на прийняття об`єкта в комунальну власність), однак не вважатися мотивами ухилення від належного розгляду такого питання у визначений законом спосіб.
		Крім того, заперечуючи проти позову в судовому засіданні представниками відповідача надано пояснення про те, що рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22.12.2016 № 3053 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 21.01.2016 № 91 та визнання таким, що втратило чинність рішення Виконавчого комітету міської ради від 19.05.2016 № 1166 затверджено Стандарт надання адміністративної послуги «Надання згоди на прийняття до комунальної власності об`єктів соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна» (код процедури 06-07.00).
		Відповідно до розділу 1 п. 1.1 Стандарт надання адміністративної послуги «Надання згоди на прийняття до комунальної власності об`єктів соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна» (далі - Стандарт) розроблений на виконання Закону України «Про адміністративні послуги» і впорядковує порядок прийняття до комунальної власності об`єктів соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна (надалі адміністративна послуга).
		Розділом 3 Стандарту визначено перелік документів, необхідних для надання (отримання) адміністративної послуги.
		Розділом 7 Стандарту визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги:
		7.1. Відсутність всіх необхідних документів.
		7.2. Надані документи містять неправдиву інформацію.
		7.3. Негативні висновки відповідних департаментів.
		Відповідач наполягає, що розгляд звернення регіонального відділення фонду державного майна є зверненням за наданням адміністративної послуги відповідно до такого стандарту. А тому оскільки до звернення не було додано переліку документів передбачених розділом 3 Стандарту, існували підстави для відмови у наданні адміністративної послуги передбачені пунктом 7.1 Стандарту.
		Надаючи оцінку таким аргументам, суд звертає увагу, що відповідачем не було надано відмову у наданні адміністративної послуги, в листі від 13.04.2022 посилання на такий стандарт відсутні.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адміністративні послуги» дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов`язані з наданням адміністративних послуг.
		Статтею 1 Закону України «Про адміністративні послуги» визначено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
		1) адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов`язків такої особи відповідно до закону;
		2) суб`єкт звернення - фізична особа, юридична особа, яка звертається за отриманням адміністративних послуг;
		3) суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.
		Згідно із п. 13. ч. 2 ст. 2. Закону України «Про адміністративні послуги» дія цього Закону не поширюється на відносини щодо набуття прав стосовно об`єктів, обмежених у цивільному обігу.
		Аналізуючи наведене, суд критично ставиться до посилань відповідача на Розділ 7 Стандарту, яким визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги, оскільки в силу п. 13 ч. 2 ст. 2. Закону України «Про адміністративні послуги» дія цього Закону не поширюється на відносини щодо набуття прав стосовно об`єктів, обмежених у цивільному обігу, зокрема, якими на думку суду є об`єкти цивільного захисту.
		Таким чином проаналізувавши наведені вище положення діючого законодавства суд доходить висновку про те, що питання про надання згоди на прийняття у комунальну власність сховищ з обліковими номерами 00024, 00031, 00101, 00102, 00111, 00117, 00219, 00012, підлягало розгляду міською радою виключно на її пленарному засіданні, із прийняттям відповідного рішення саме депутатським корпусом ради.
		Натомість, як свідчать матеріали справи та, власне, підтверджено відповідачем у своєму відзиві, Вінницька міська рада не вносила на розгляд сесії ради та не розглядала на своєму пленарному засіданні відповідного питання.
		При цьому інформування виконавчим комітетом міської ради про прийняття рішення про недоцільність взяття захисних споруд у комунальну власність міста не є належним способом поведінки органу місцевого самоврядування у спірній ситуації, позаяк вирішення такого роду питань не відноситься до повноважень виконавчих органів ради.
		За наведених вище обставин суд доходить висновку, що не розгляд на пленарному засіданні сесії Вінницької міської ради попередньо ініційованого питання щодо надання згоди на передачу згаданих об`єктів цивільного захисту з державної у комунальну власність всупереч п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», свідчить про допущення відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, бездіяльності, яка виходячи із обставин справи є протиправною.
		З урахуванням викладеного суд вважає заявлені у цій справи позовні вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході розгляду даної справи.
		Відносно обраного прокурором способу захисту інтересів держави, то суд враховує ту обставину, що у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався. Зокрема, останнім Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, затвердженого Законом України № 2738-ІХ від 16 листопада 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україна з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, тобто до 19 лютого 2023 року.
		Таким чином як на час виникнення спірних правовідносин так і на дату ухвалення рішення у цій справі на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 № 389-VIII.
		Також загальновідомим є те, що на території України наразі проходять бойові дії та наносяться ракетні удари ворога по об`єктам інфраструктури, промисловим та житловим об`єктам, тобто зберігається реальна загроза для усіх мешканці, в тому числі і міста Вінниці.
		Статтею 27 Конституції України передбачено прямий обов`язок держави захищати життя людини.
		Відповідно до статі 4 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист  це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
		Як зазначено у статті 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.
		Отже, на державу покладаються зобов`язання щодо вжиття заходів для створення належних умов з метою захисту життя і здоров`я людей від надзвичайних ситуацій, у тому числі від негативних наслідків ведення бойових дій. А тому вжиття як державою в цілому так і всіма її повноважними органами всіх необхідних дій для забезпечення виконання таких функцій беззаперечно свідчить про актуальність та нагальність вирішення Жмеринською міською радою спірного питання.
		Також суд звертає увагу, що в позовних вимогах прокурор просить визнати протиправною бездіяльність Вінницької міської ради Вінницької області щодо невжиття заходів з метою розгляду питання про надання згоди на передачу майна з державної у комунальну власність на пленарному засіданні міської ради відповідно до вимог п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Водночас вимога зобов`язального характеру зазначена наступним чином: зобов`язати Вінницьку міську раду Вінницької області розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії (пленарному засіданні) питання щодо передачі з державної у комунальну власність сховищ.
		Відповідач звернув увагу суду на те, що в даному випадку суд не може зобов`язати розглянути питання про передачу майна, оскільки цьому передує визначена законом процедура.
		Вирішуючи позовні вимоги зобов`язального характеру та обираючи спосіб захисту у спріних правовідносинах, суд звертає увагу, що перша позовна вимога полягає саме у визнанні протиправною бездіяльності щодо надання згоди на передачу майна з державної у комунальну власність, друга ж позовна вимога є похідною та наслідком визнання протиправної саме такої бездіяльності протиправною відповідно до п.51 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
		Суд при прийнятті рішення по задоволення позвних вимог має обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права, тобто такий, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність.
		Таким чином, з огляду на предмет спору та обставини справи, надані пояснення сторін щодо предмету спору, суд вважає, що в спірних правовідносинах вірним способом захисту інтересів держави шляхом буде зобов`язання Вінницької міської ради розглянути з прийняттям на черговій сесії (пленарному засіданні) рішення про надання згоди або відмову у наданні згоди на передачу з державної у комунальну власність сховищ з обліковими номерами 00024, 00031, 00101, 00102, 00111, 00117, 00219, 00012, які розташовані на території Вінницької міської територіальної громади.
		Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Згідно ст. ст. 74, 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав позов підлягає задоволенню.
		Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.
		Оскільки позов задоволено на користь суб`єкта владних повноважень (прокурора), то за відсутності документально підтверджених доказів щодо понесених суб`єктом владних повноважень судових витрат на залучення свідків та проведення експертиз, згідно ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		 Адміністративний позов задовольнити.
		 Визнати протиправною бездіяльність Вінницької міської ради Вінницької області щодо невжиття заходів з метою розгляду питання про надання згоди на передачу майна з державної у комунальну власність на пленарному засіданні міської ради відповідно до вимог п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Зобов`язати Вінницьку міську раду Вінницької області розглянути з прийняттям на черговій сесії (пленарному засіданні) рішення про надання згоди або відмову у наданні згоди на передачу з державної у комунальну власність сховищ з обліковими номерами 00024, 00031, 00101, 00102, 00111, 00117, 00219, 00012, які розташовані на території Вінницької міської територіальної громади.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
		Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		 
		Повний текст рішення складено 09.02.2023
		 
		Інформація про учасників справи:
		 
		Позивач: Керівник Вінницької окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909909, пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21001)
		 
		Відповідач: Вінницька міська рада (код ЄДРПОУ 25512617, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)
		 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (код ЄРДПОУ 42964094, вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018)
		 
		 
		СуддяШаповалова Тетяна Михайлівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...