Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/7896/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано судом: 08.02.2023. Зареєстровано: 10.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2023.
Дата набрання законної сили: 27.07.2023
Результат оскарження 27.07.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/140/7924/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/7896/22 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Луцьке спеціальне комунальне автотранспортне підприємство «Луцькспецкомунтранс» про визнання протиправним та скасування висновку, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Департамент житлово-комунального господарства Луцької міської ради звернувся з позовом до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Луцьке спеціальне комунальне автотранспортне підприємство «Луцькспецкомунтранс» (далі  ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс») про визнання протиправним та скасування висновку від 14 листопада 2022 року про результати моніторингу закупівлі №UA-2022-01-06-003853-с (Послуги зі збирання побутових відходів).
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області провело моніторинг процедури закупівлі №UA-2022-01-06-003853-с (Послуги зі збирання побутових відходів). Згідно з оприлюдненим 14 листопада 2022 року висновком про результати моніторингу процедури закупівлі встановлено порушення замовником частини третьої статті 22, абзаців першого-третього пункту 3 частини першої статті 31, частини п`ятої статті 8 Закону України 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі  Закон №922-VIII).
		Позивач не погоджується із висновком, який вважає має бути скасований як протиправний.
		Так стосовно порушення частини третьої статті 22 Закону №922-VIII (замовник включив до тендерної документації вимоги, не передбачені законодавством (підпункт 9.4.2 пункту 9 проекту договору (додаток 6 до тендерної документації)) позивач зазначив, що зазначений недолік є незначним (у проекті договору включено інформацію щодо зміни істотних умов договору, предметом якого є товар, у той час як предметом закупівлі є послуги) та не впливає на результат проведеної закупівлі загалом. Поряд з тим закон допускає внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди й тому припинення зобов`язання за договором про закупівлю від 15 лютого 2022 року №97 з цієї підстави є недоцільним.
		Крім того, висновком встановлено, що зміст підстав, визначених в підпунктах 5 та 6 пункту 5.3 частини п`ятої розділу III тендерної документації, не узгоджується з підставами, встановленими пунктами 5, 6 частини першої статті 17 Закону №922-VIII (зі змінами). Позивач вважає, що вжите у тендерній документації словесне формулювання «злочин», а не «кримінальне правопорушення» не впливає на результат закупівлі. Подані учасником ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» документи відповідають вимогам закону (надано довідку, що директор підприємства не був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів).
		Не є такими, що впливають на результат закупівлі, на думку позивача, аргументи відповідача у висновку про те, що переможець процедури закупівлі ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» не надав документи, передбачені пунктом 6 розділу III тендерної документації. Позивач зауважив, що оскільки ціна учасника під час аукціону лишилась незмінною, то не було необхідності дублювати документи учаснику, пропозиція якого визначена найбільш економічно вигідною за результатами аукціону. Необхідність перевірити розрахунки учасника виникає лише у тому випадку, якщо за результатами аукціону змінюється ціна. Так само замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. 21 січня 2022 року учасником було завантажено довідки з інформацією щодо відсутності підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону №922-VIII. Тому позивач вважає, що у цьому разі не є підставою для відхилення тендерної пропозиції ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» як такого, що не надав відповідно до додатку 7 тендерної документації документів, які підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону №922-VIII.
		З приводу зауважень щодо ненадання замовником на запит органу державного фінансового контролю від 24 жовтня 2022 року протягом трьох робочих днів пояснення (інформацію, документи), що є порушенням частини п`ятої статті 8 Закону №922-VIII, позивач вказав, що відповідь на запит в електронній системі закупівель замовник оприлюднив 28 жовтня 2022 року (на четвертий робочий день), оскільки цю дату як кінцеву визначено самою електронною системою закупівель. Крім того, враховуючи воєнний стан в Україні та аварійні відключення світла, у замовника могло не бути технічної можливості завантажити відповідь в електронній системі закупівель раніше.
		Позивач не заперечує, що його уповноваженою особою після розміщення документів в електронній системі закупівель (річний план закупівлі, тендерна документація, протокол розгляду тендерних пропозицій, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, договір про закупівлю, додаткові угоди) накладено удосконалений електронний підпис, а не кваліфікований електронний підпис.
		Позивач покликається на непропорційність вимог відповідача щодо припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору (пункт 3 констатуючої частини висновку). Така вимога, на думку позивача, не відповідає положенням Закону №922-VIII та положенням Цивільного і Господарського кодексів України; спонукання до розірвання договору є виходом за межі повноважень відповідача та може призвести до порушення майнових прав господарюючих суб`єктів.
		З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
		Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України).
		У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.47-59). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що за результатами моніторингу закупівлі №UA-2022-01-06-003853-с був складений висновок, який оприлюднено 14 листопада 2022 року. Висновком зафіксовано порушення пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року №1082 (замовником після розміщення інформації в електронній системі закупівель замість накладення кваліфікованого електронного підпису використано удосконалений електронний підпис). Позивач це порушення не спростував та, крім цитування положень законодавства, не вказав, які норми дозволяють йому як органу місцевого самоврядування користуватися удосконаленим електронним підписом під час розміщення інформації в електронній системі закупівель.
		Крім того, під час проведення моніторингу процедури закупівлі Управлінням 24 жовтня 2022 року через електронну систему закупівель надано запит замовнику про надання пояснень. Однак в порушення частини п`ятої статті 8 Закону №922-VIII відповідь на запит надано 28 жовтня 2022 року, тобто з порушенням встановленого строку.
		Порушення частини третьої статті 22 Закону №922-VIII полягає у тому, що позивач до тендерної документації включив інформацію, вимоги щодо наявності якої не передбачені законодавством, а саме умови підпункту 9.4.2 пункту 9 проекту договору про закупівлю (додаток 6 до тендерної документації) не відповідають предмету закупівлі (стосуються випадку, коли предметом закупівлі є товар, а у даному випадку предметом є послуги) та застосовуються згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII.
		Позивач безпідставно стверджує про припинення зобов`язання за договором про закупівлю від 15 лютого 2022 року №97 з підстави виявлення під час моніторингу незначного недоліку - наявності підпункту 9.4.2 пункту 9 проекту договору, оскільки Управління зобов`язує замовника здійснити заходи, направлені на недопущення вказаних вище порушень надалі шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими такі порушення допущено.
		Поряд з тим під час моніторингу Управлінням проаналізовано інформацію, оприлюднену в електронній системі закупівель переможцем процедури закупівлі - ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс», та встановлено, що вона не містить документів, які передбачені пунктом 6 розділу III тендерної документації, а саме договірну ціну, кошторис, календарний план, розгорнутий розрахунок із зазначенням кількості людино-годин, матеріалів, механізмів, що не відповідає вимогам замовника, передбачених тендерною документацією, а тому така пропозиція підлягала відхиленню на підставі пункту 6 розділу III тендерної документації та абзацу першого та другого пункту 3 частини першої статті 31 Закону №922-VIII. При цьому зазначені документи зобов`язаний подати переможець процедури закупівлі. Статус переможця ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» отримало 28 січня 2022 року на підставі протоколу розгляду тендерних пропозицій від 28 січня 2022 року та повідомлення про намір укласти договір. Документи, на які посилається позивач, подані ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» 21 січня 2022 року, коли підприємство мало статус учасника, а не переможця. Пунктом 6 розділу III тендерної документації не передбачено будь-яких випадків, коли вказані документи можна не подавати. Більше того, розгорнутий розрахунок із зазначенням кількості людино-годин, матеріалів, механізмів, як то встановлено пунктом 6 розділу III тендерної документації, ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» не поданий ні як учасником, ні як переможцем. Також ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» як переможець процедури закупівлі не надало відповідно до вимог додатку 7 тендерної документації документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону №922-VIII.
		Відповідач зазначив, що вимога про припинення зобов`язання за договором про закупівлю від 15 лютого 2022 року №97, укладеним з ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс», в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, зумовлена тим, що у позивача були відсутні законні підстави для укладання цього договору. Не відхиливши тендерну пропозицію ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс», як того вимагають приписи статті 31 Закону №922-VIII, замовник уклав із цим учасником договір про закупівлю, тобто вчинив правочин, зміст якого суперечить закону. Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан.
		У відповіді на відзив (а.с.115-117) позивач підтримав доводи позову і наголосив, що договір про закупівлю від 15 лютого 2022 року №97 виконаний сторонами та 06 січня 2023 року оприлюднено звіт про виконання договору про закупівлю №UA-2022-01-06-003853-с (Послуги зі збирання побутових відходів). Тому застосування відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору є неможливим й спірний висновок підлягає скасуванню.
		Інші заяви по суті справи від сторін не надходили, як і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06 січня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області про заміну відповідача в адміністративній справі (а.с.110-111).
		Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
		З матеріалів справи слідує, що Департамент житлово-комунального господарства Луцької міської ради в електронній системі закупівель «Prozorro» оприлюднив оголошення №UA-2022-01-06-003853-с про проведення відкритих торгів із закупівлі послуг зі збирання побутових відходів очікуваною вартістю 2500000,00 грн (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-01-06-003853-c).
		Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 25 січня 2022 року пропозицію учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькстермкомсервіс» (запропонована ціна 2200005,57 грн) відхилено з тих підстав, що після розкриття тендерних пропозицій замовником виявлені невідповідності в інформації та/або документах, що подані у тендерній пропозиції, та протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону №922-VIII, учасник виявлені невідповідності не усунув. Пропозиція учасника ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» (запропонована ціна 2499098,40 грн) відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації; відсутні підстави для відмови, установлені статтею 17 Закону №922-VIII (а.с.123).
		28 січня 2022 року замовник (позивач) опублікував повідомлення про намір укласти договір про закупівлю із переможцем торгів ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» (а.с.124).
		Департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради як замовником з переможцем торгів ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» укладено договір від 15 лютого 2022 року №97 (а.с.28-30).
		На підставі наказу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 24 жовтня 2022 року №40-з «Про початок моніторингу процедур закупівель» було розпочато моніторинг ряду публічних закупівель, в тому числі закупівлі №UA-2022-01-06-003853-с (а.с.60-62). 
		За результатами моніторингу закупівлі №UA-2022-01-06-003853-с Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області склало висновок, який оприлюднений 14 листопада 2022 року (а.с.36-38).
		Згідно з пунктом 2 констатуючої частини висновку за результатами аналізу питання розміщення інформації в електронній системі закупівель встановлено порушення пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року №1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 року за №610/34893 (далі  Порядок №1082); за результатами аналізу питання відповідності умов тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення частини третьої статті 22 Закону №922-VIII; за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог абзаців першого, другого та третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону №922-VIII; в ході проведення моніторингу процедури закупівлі встановлено порушення частини п`ятої статті 8 Закону №922-VIII.
		У пункті 3 констатуючої частини висновку з посиланням на статті 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтю 8 Закону №922-VIII Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області зобов`язало Департамент житлово-комунального господарства Луцької міської ради здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом: 1) припинення зобов`язань за договором про закупівлю від 15 лютого 2022 року №97, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору; 2) здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення частини п`ятої статті 8, частини третьої статті 22 Закону №922-VIII надалі, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		Незгода позивача із зазначеним висновком органу державного фінансового контролю стала підставою звернення до суду із цим позовом.
		Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).
		Відповідно до частини першої статті 1 вказаного Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
		Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (зі змінами і доповненнями), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).
		Як визначено частиною першою статті 2 Закону №2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
		Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина друга статті 2 Закону №2939-XII).
		Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (стаття 5 цього ж Закону).
		Таким чином, Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи, зокрема Південний офіс Держаудитслужби.
		Відповідно до пунктів 1, 7 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02 червня 2016 року №23 (а.с.87-91), у складі Південного офісу Держаудитслужби утворюються як структурні підрозділи управління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі  управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників. Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління. 
		Згідно з пунктом 4 Положення про управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, затвердженого наказом Південного офісу Держаудитслужби від 18 жовтня 2016 року №8, зі змінами (а.с.93-101), Управління реалізує державний фінансовий контроль, зокрема, через здійснення моніторингу закупівель (підпункт 2). 
		Отже, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області має повноваження на здійснення державного фінансового контролю шляхом моніторингу закупівель.
		Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» (Закон №922-VIII).
		Як установлено частиною першою статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
		У пункті 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIII наводиться визначення поняття «моніторинг процедури закупівлі». Ним є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
		Відповідно частини другої статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема у разі виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4).
		У розглядуваному випадку контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель проведено відповідачем у межах наданих йому повноважень.
		Підстави та порядок проведення моніторингу закупівлі позивачем не оскаржуються.
		Згідно з частинами шостою, сьомою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
		Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року №552 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за №958/35241; далі  Порядок №552). 
		У розділі ІІІ Порядку №552 визначено, що у пункті 2 констатуючої частини висновку заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
		За приписами частин восьмої, десятої статті 8 Закону №922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
		Позивач, оскаржуючи висновок за результатами моніторингу закупівлі №UA-2022-01-06-003853-с, не погоджуються з усіма виявленими органом державного фінансового контролю порушеннями.
		Так відповідно до пункту 2 констатуючої частини висновку, порушення пункту 3 Порядку №1082 стосуються розміщення інформації в електронній системі закупівель. Як слідує зі змісту пункту 1 констатуючої частини висновку, суть виявленого порушення зводиться до того, що уповноваженою особою замовника після розміщення документів в електронній системі закупівель (річного плану закупівлі, тендерної документації, протоколу розгляду тендерних пропозицій від 28 січня 2022 року (відхилення тендерної пропозиції/визначення переможця), повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, договору про закупівлю, додаткових угод від 15 лютого 2022 року №1 та від 21 липня 2022 року №2) накладено удосконалений електронний підпис.
		Пунктом 3 Порядку №1082 передбачено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника. У разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи.
		Відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон №2155-VIII) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
		Згідно з пунктом 12 частини другої статті 23 Закону №2155-VIII кваліфіковані сертифікати відкритих ключів обов`язково повинні містити, зокрема, відомості про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки (для кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки).
		За роз`ясненням Міністерства цифрової трансформації України (далі - Мінцифри) у листі від 16 лютого 2021 року №1/06-3-1587 якщо за результатом перевірки електронного підпису засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки надає інформацію, що тип підпису «удосконалений», то такий електронний підпис не може вважатися кваліфікованим.
		Позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» (далі  Постанова №193, зі змінами), пунктом 2 якого установлено, що експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами доЗакону України«Про електронні довірчі послуги» щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 05 березня 2022 року.
		У підпункті 1 пункту 3 Постанови №193 зазначено, що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри. Поряд з тим зазначена норма містить застереження щодо неможливості використання удосконалених електронних підписів чи печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб`єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону.
		Позивач не заперечує, що використовував удосконалений електронний підпис під час розміщення інформації в електронній системі закупівель, а не кваліфікований електронний підпис. Поряд з тим пункт 3 констатуючої частини спірного висновку ніяких вимог зобов`язального характеру у зв`язку із використанням позивачем як замовником удосконаленого електронного підпису при розміщенні інформації в електронній системі закупівель не містить, а тому підстави для скасування висновку, який лише містить в пункті 1 констатуючої частини аналіз питання розміщення інформації в електронній системі закупівель та висловлення відповідачем в пункті 2 констатуючої частини позиції про наявність порушення пункту 3 Порядку №1082, відсутні.
		З приводу невідповідності в тендерній документації підстав, встановлених пунктами 5, 6 частини першої статті 17 Закону №922-VIII, то суд таким не надає оцінку, оскільки Управлінням у пункті 2 констатуючої частини висновку така невідповідність не зазначена як порушення.
		Перевіряючи доводи пункту 2 констатуючої частини висновку про порушення частини третьої статті 22 Закону №922-VIII, судом зі змісту пункту 1 констатуючої частини висновку встановлено, що суть цього порушення зводиться до того, що замовник в підпункті 9.4.2 пункту 9 проекту договору (додаток 6 до тендерної документації) вказав такі підстави зміни істотних умов договору: «Зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі» (а.с.77-81).
		Частиною третьою статті 22 Закону №922-VIII передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
		Пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
		Згідно з підпунктом 22 частини першої статті 1 Закону №922-VIII товар та послуги є різними предметами закупівлі. Предметом закупівлі №UA-2022-01-06-003853-с є послуги зі збирання побутових відходів.
		Використані замовником в підпункті 9.4.2 пункту 9 проекту договору положення щодо можливості зміни істотних умов договору стосуються випадку, коли предметом закупівлі є товар, а не послуги. Тобто, позивач як замовник до тендерної документації включив вимоги, наявність яких не передбачена законодавством, що свідчить про недоліки тендерної документації. Позивач не заперечує цього порушення.
		Суд погоджується із позивачем, що такі недоліки у цілому не впливають на процедуру закупівлі та її результати. Поряд з тим констатація цих порушень у висновку за результатами моніторингу закупівлі не веде до порушень прав та інтересів позивача й не має для нього безпосередньо жодних негативних наслідків, зокрема, у вигляді припинення зобов`язань за укладеним договором, як помилково вважає позивач, бо як вбачається зі змісту пункту 3 констатуючої частини висновку, позивачу указано здійснити заходи, направлені на недопущення порушення частини третьої статті 22 Закону №922-VIII у майбутньому. Можливим варіантом таких заходів запропоновано притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення. Поряд з тим питання притягнення до відповідальності є дискреційними повноваженнями позивача та він не обмежений у самостійному виборі заходів, які будуть ефективними щодо недопущення подібних порушень у майбутньому.
		Зазначені заходи стосуються також порушень частини п`ятої статті 8 Закону №922-VIII  замовник не надав протягом трьох робочих днів пояснення (інформацію, документи) на запит органу державного фінансового контролю, що оприлюднений 24 лютого 2022 року.
		Частиною п`ятою статті 8 Закону №922-VIII встановлено, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
		Під час проведення моніторингу процедури закупівлі №UA-2022-01-06-003853-с Управлінням 24 жовтня 2022 року через електронну систему закупівель надано запит замовнику на пояснення, відповідь на який надано з порушенням установленого частиною п`ятою статті 8 Закону №922-VIII строку - 28 жовтня 2022 року, тобто на четвертий робочий день з дня оприлюднення запиту (а.с.128).
		Цю обставину позивач і не заперечує й вказав, що враховуючи воєнний стан в Україні та аварійні відключення світла, у замовника могло не бути технічної можливості завантажити відповідь в електронній системі закупівель.
		Суд не бере до уваги такі аргументи, які є лише припущеннями позивача, що не підтверджені належними доказами наявності об`єктивних причин порушення строку надання відповіді на запит.
		Отже, порушення позивачем частини п`ятою статті 8 Закону №922-VIII має місце, тому відсутні підстави вважати необґрунтованим висновок відповідача у цій частині.
		Надаючи оцінку доводам сторін, які стосуються інших порушень, зазначених у пункті 2 констатуючої частини висновку (порушення вимог абзаців першого, другого та третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону №922-VIII), то такі зумовлені тим, що переможцем процедури закупівлі ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» не надано документи, які передбачені пунктом 6 розділу ІІІ тендерної документації; документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону №922-VIII, відповідно до вимог додатку 7 тендерної документації.
		Відповідно абзаців першого, другого, третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.
		У пункті 6 розділу III тендерної документації замовником включено таку вимогу: «Виключно для підтвердження остаточної ціни тендерної пропозиції переможця за результатами електронного аукціону та з метою вичерпного виконання вимог Закону, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати електронні документи (договірна ціна, кошторис, календарний план тощо) з підтвердженням ціни тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі, створений відповідно до вимог цієї тендерної документації. При розрахунку тендерної пропозиції, надавати розгорнутий розрахунок із зазначенням кількості людино-годин, матеріалів, механізмів. У разі не надання документів, передбачених тендерною документацією, переможець процедури закупівлі вважається таким, що відмовився від укладення (підписання) договору про закупівлю (шляхом невиконання обов`язкових умов для укладення договору), а його тендерна пропозиція підлягає відхиленню. Документи, передбачені тендерною документацією, вважаються не поданими у разі, якщо на момент спливу строку для їх подання зазначені електронні документи: відсутні в електронній системі закупівель (не завантажені переможцем)» (а.с.76).
		Під час моніторингу Управлінням проаналізовано інформацію, оприлюднену в електронній системі закупівель переможцем процедури закупівлі - ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс», та встановлено, що вона не містить документів, які передбачені пунктом 6 розділу III тендерної документації, а саме договірну ціну, кошторис, календарний план, розгорнутий розрахунок із зазначенням кількості людино-годин, матеріалів, механізмів. 
		Аргументи позивача про те, що ціна учасника під час аукціону залишилась незмінною, а тому замовник не вимагав дублювання документів, свідчать про довільне трактування положень Закону №922-VIII.
		Суд зазначає, що на етапі подання, розкриття, розгляду та оцінки тендерних пропозицій виникають правовідносини між замовником та учасниками процедури закупівлі та між замовником та переможцем конкурсу. При цьому в пункті 6 розділу ІІІ тендерної документації імперативно встановлено обов`язок саме для переможця електронного аукціону надати замовнику вищевказані документи. Відповідні документи повинні надаватися переможцем замовнику шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель незалежно від того, чи змінювалась ціна учасника під час аукціону. Жодних винятків відступлення від встановленого замовником правила пункт 6 розділу III тендерної документації не містить.
		Крім того, ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» не надало ні як учасник, ні як переможець процедури закупівлі розгорнутий розрахунок із зазначенням кількості людино-годин, матеріалів, механізмів, як було встановлено пунктом 6 розділу III тендерної документації. Вимога надавати при розрахунку тендерної пропозиції розгорнутий розрахунок із зазначенням кількості людино-годин, матеріалів, механізмів для повного та об`єктивного розгляду тендерної пропозиції міститься також в пункті 1.1 розділу ІІІ тендерної документації. Позивач цих обставин не заперечує.
		Таким чином, висновок Управління щодо порушення позивачем абзацу першого, другого пункту 3 частини першої статті 31 Закону №922-VIII знайшов своє підтвердження.
		Також відповідно до частини шостої статті 17 Закону №922-VIII переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
		З урахуванням положень наведеної норми позивач у тендерній документації (пункт 5 розділу ІІІ) встановив таку ж саму вимогу (а.с.74).
		Частиною першою статті 17 Закону №922-VIII визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (пункт 2); службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією (пункт 3); учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура (пункт 8).
		За змістом частини четвертої статті 17 Закону №922-VIII замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.
		Суд погоджується з доводами позивача про те, що згідно з частиною п`ятою статті 17 Закону №922-VIII замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
		Частиною другою статті 22 Закону №922-VIII визначено, що у тендерній документації зазначаються, зокрема, такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно достатті 16цього Закону, підстави, встановленістаттею 17цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно ізЗаконом України«Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (пункт 2).
		Позивач відповідно до вимог частини другої статті 22 Закону №922-VIII виклав інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників і переможця встановленим критеріям і вимогам згідно із законодавством у додатку 7 тендерної документації (а.с.81-86). У цьому додатку вказано, які документи надає учасник та переможець на виконання вимог статті 17 Закону №922-VIII. Зокрема, для перевірки підстав, визначених у пунктах 2, 3, 8 частини першої цієї статті, не вимагається подання документів ні учасником, ні замовником; наявність/відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника (пункти 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону №922-VIII) замовник перевіряє самостійно: в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення, що міститься у відкритому реєстрі за посиланням https://corruptinfo.nazk.gov.ua; в Єдиному реєстрі державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення, що міститься у відкритому реєстрі за посиланням https://corruptinfo.nazk.gov.ua; у відкритому реєстрі http://kap.minjust.gov.ua/services/registry на офіційному сайті Мін`юсту.
		Учасник ЛСКАП ««Луцькспецкомунтранс» завантажено в системі електронних закупівель 21 січня 2022 року документ під назвою: «5. Документи, які підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону.pdf» (а.с.129 зворот).
		Абзацом третім пункту 3 частини першої статті 31 Закону №922-VIII установлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону №922-VIII.
		Оскільки підставою для відхилення тендерної пропозиції на підставі абзацу третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону №922-VIII є ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону №922-VIII, саме у спосіб, зазначений в тендерній документації, а в тендерній документації для переможця конкретно визначено, що за пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону документи не вимагаються, а інформація перевіряється замовником самостійно, й враховуючи, що учасником (третьою особою) були завантажені в електронній системі закупівель довідки про відсутність підстав, визначених у статті 17 Закону, то у цьому випадку відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції на підставі абзацу третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону №922-VIII саме з підстав ненадання переможцем документів, які підтверджують відсутність підстав, передбачених пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону №922-VIII.
		Таким чином, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про виявлене порушення вимог абзацу третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону №922-VIII.
		Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача про непропорційність заходів усунення виявлених порушень шляхом: припинення зобов`язань за договором про закупівлю від 15 лютого 2022 року №97, укладеним з Луцьким спеціальним комунальним автотранспортним підприємством «Луцькспецкомунтранс», в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору; здійснення заходів, направлених на недопущення встановленого порушення частини п`ятої статті 8 та частини третьої статті 22 Закону у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень (пункт 3 констатуючої частини висновку).
		З метою виконання окреслених Законом №2939-XII завдань і функцій орган державного фінансового контролю відповідно до положень статті 10 названого Закону наділений правом пред`являти підконтрольним суб`єктам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 7 частини першої статті 10).
		Порядком №552 установлено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 Розділу II має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
		Враховуючи приписи частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII, законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усуненні порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень. Тобто, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
		Отже, Законом №922-VIII на орган державного фінансового контролю покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором про закупівлю (в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору) та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку; або ж надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
		Відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, встановив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про чіткість та визначеність вимог висновку від 14 листопада 2022 року.
		При цьому зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення способу його усунення.
		Суд звертає увагу, що позивач жодних обґрунтувань щодо протиправності висновку в частині зобов`язання здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення частини п`ятої статті 8 та частини третьої статті 22 Закону №922-VIII у майбутньому (зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення) не навів, порушення вимог частини п`ятої статті 8 та частини третьої статті 22 Закону №922-VIII не спростував, а тому суд дійшов переконання про правомірність оскаржуваного висновку в цій частині.
		З приводу такого варіанту усунення порушення, як припинення зобов`язання за договором, то такий направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан.
		Суд зазначає, що відхилення тендерної пропозиції за наявності підстав, визначених статтею 31 Закону №922-VIII, є обов`язком, а не правом замовника. У разі недотримання вимог Закону №922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.
		При цьому укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору.
		Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постановах від 26 жовтня 2022 року у справі №420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі №200/10092/20-а, від 17 листопада 2022 року у справі №620/6135/20.
		Також суд акцентує увагу, що позивач зважає лише на одну частину зобов`язання, натомість не враховує два інші варіанти. Зокрема, щодо оприлюднення інформації про усунення порушень або інформації, яка свідчить про неможливість його усунення.
		На доводи позивача із посиланням на постанову Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №120/1297/20-а про неспівмірність та непропорційність вимог висновку органу державного фінансового контролю суд зауважує, що співмірність та пропорційність вимог висновку виявленим порушенням має оцінюватись у кожному випадку окремо, а порушення у наведеній справі не є тотожними тим, що знайшли своє підтвердження у цій справі.
		Суд наголошує, що позивачем не було спростовано порушення абзаців першого, другого пункту 3 частини першої статті 31, частини п`ятої статті 8 та частини третьої статті 22 Закону №922-VIII, які слугували підставою для застосування до нього вимог зобов`язального характеру у пункті 3 констатуючої частини висновку; обґрунтованість висновку за результатами моніторингу та його відповідність фактичним обставинам у цій частині крізь призму Закону №922-VIII знайшло підтвердження під час судового розгляду.
		Воднораз не підтвердження доводів відповідача про порушення позивачем абзацу третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону №922-VIII не може бути підставою для визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 14 листопада 2022 року.
		Суд також не бере до уваги аргументи позивача про необхідність скасування спірного висновку у зв`язку із виконанням договору про закупівлю від 15 лютого 2022 року №97.
		Відповідно до пункту 11.1 договору від 15 лютого 2022 року №97 він діє до 31 грудня 2022 року, а у частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання зобов`язань, які лишились невиконаними. Пунктом 4.4 договору передбачено, що розрахунок за надані послуги проводиться замовником на підставі підписаних сторонами актів з можливістю відстрочки платежу до 10 календарних днів після підписання замовником актів приймання-передачі робіт.
		06 січня 2023 року позивачем було опубліковано звіт про виконання договору, умовами якого передбачено післяплату протягом 10 календарних днів після підписання замовником актів приймання-передачі робіт. Однак суду не було надано підписаних сторонами актів приймання-передачі робіт, доказів оплати наданих послуг відповідно до умов договору від 15 лютого 2022 року №97, які б засвідчували повне виконання сторонами умов договору.
		На час проведення моніторингу процедури закупівлі та складання спірного висновку (14 листопада 2022 року) виконання вказаного договору не було завершене й тому суд надає оцінку діям (рішенню) суб`єкта владних повноважень на час їх вчинення (прийняття).
		Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.
		Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, то підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 40А, ідентифікаційний код юридичної особи 34572192) до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (54001, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиці Спаська, 42А, ідентифікаційний код юридичної особи 41168670), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Луцьке спеціальне комунальне автотранспортне підприємство «Луцькспецкомунтранс» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, 64, ідентифікаційний код юридичної особи 30659101) про визнання протиправним та скасування висновку відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя Ж.В. Каленюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...