Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/8523/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2023. Зареєстровано: 10.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2023.
Дата набрання законної сили: 10.05.2023
Результат оскарження 10.05.2023 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/620/8618/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		01 лютого 2023 року м. Чернігів Справа № 620/8523/22
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючої суддіВиноградової Д.О.,
		за участі секретаряВершняк Л.Л.,
		позивача  ОСОБА_1 ,
		представника позивача Веремій Т.М.,
		розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії, 
		У С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 (далі  також позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі також ГУНП в Чернігівській області, відповідач), у якому просить:
		-визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 25.10.2022 про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ст. сержанта поліції, водія автотранспортного відділення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Чернігівській області;
		-зобов`язати відповідача призначити одноразову грошову допомогу позивачу в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». 
		-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача усі судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом даної справи, а саме: витрати за надання професійної правничої допомоги у сумі 400000,00 грн та судовий збір у сумі 992,40.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29.09.2022 вона, як дружина загиблого ОСОБА_2 , звернулась до відповідача із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі поліцейського відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Проте. позивачу відмовлено у призначенні та виплаті спірної допомоги у зв`язку з тим, що в матеріалах спеціального розслідування відсутні документи, які підтверджують, що ОСОБА_2 загинув у період дії воєнного стану під час участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Вважаючи рішення про відмову у призначенні та виплаті допомоги протиправним, позивач і звернулась до суду за захистом порушеного права.
		Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
		Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній просить у задоволенні позову відмовити та вказує, що зі змісту Акту №18 спеціального службового розслідування нещасного випадку від 21.07.2022 слідує, що нещасний випадок, який трапився з чоловіком позивача, кваліфіковано як такий, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків. Водночас, вказаний Акт не містить кваліфікації нещасного випадку як такого, що стався у період дії воєнного стану під час участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів під час виконання службових обов`язків. Вказана обставина виключає можливість призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Крім того, відповідач зазначає, що прохання позивача стягнути з ГУНП в Чернігівській області витрати на надання професійної правничої допомоги у сумі 40000,00 грн не відповідають критерію розумності та не є співмірними із складністю справи. 
		Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що обставини загибелі, викладені в Акті розслідування нещасного випадку, та документи, які додані до позовної заяви, підтверджують обставини настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків та той факт, що поліцейський ОСОБА_2 загинув у період дії воєнного стану, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, беручи безпосередню участь в бойових діях або забезпечуючи здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів під час виконання службових обов`язків, а тому відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги. Крім того, зазначає позивач, що у відзиві на позовну заяву відповідач не наводить жодного аргументу щодо неспівмірності витрат на правову допомогу, а тому ця позовна вимога також підлягає задоволенню повністю.
		Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено , що доводи позивача помилкові та такі, що не відповідають нормам права і дійсності, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
		Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та просила їх задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
		Старший сержант поліції, поліцейський -водій автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Чернігівській області. 
		На виконання Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», особовий склад органів та підрозділів ГУНП в Чернігівській області з 24.02.2022 було переведено на посилений варіант несення служби.
		Відповідно до стройової записки УКР ГУНП в Чернігівській області станом на 28.02.2022 поліцейський водій АТВ ЦЗ ГУНП області, старший сержант поліції ОСОБА_2 входив до оперативної групи по охороні громадського порядку, виявленню посібників окупаційних військ, виявленню та припиненню правопорушень, мародерства, реагуванню на повідомлення про правопорушення, здійснення ОРЗ (а.с. 203-207).
		З Акту №18 спеціального розслідування нещасного випадку, встановлено, що 28.02.2022 особовий склад та придатні сили УКР ГУНП відпрацьовували м. Чернігів (мікрорайони ЗАЗ, Подусівка, Бобровиця) та населені пункти Чернігівського району, а саме с. Киїнка та с. Новоселівка щодо можливого проникнення диверсійно-розвідувальних груп російської федерації.
		На виконання команди полковника поліції ОСОБА_3 старший сержант поліції ОСОБА_2 28.02.2022 близько 12.30 прибув до с. Киїнка для виконання службових завдань по недопущенню вторгнення ворожих груп. Під час перебування на місці збору розпочався обстріл с. Киїнка російськими військовими із реактивних систем залпового вогню, під час якого ОСОБА_2 було смертельно поранено. Під час вказаного обстрілу загинуло три поліцейські РПОП ГУНП області та ряд поліцейських РПОП та УКОРД отримали поранення різного ступеня тяжкості. (а.с.98-107).
		Про вказаний факт повідомлено позивача по справі  ОСОБА_1 , яка є дружиною загиблого, та батька загиблого сповіщеннями сім`ї (близьких родичів) померлого (загиблого) від 12.05.2022 року №791/124/01/20-2022, підписаними начальником ГУНП в Чернігівській області полковником поліції  Володимиром Нідзельським (а.с.36, 37), у яких зазначено, що ОСОБА_2 , поліцейський водій автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП в Чернігівській області 27.03.1985 р. н., 28.02.2022 року, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, під час виконання бойового завдання з пошуку диверсійно-розвідувальних груп та зачистки населеного пункту Киїнка, Чернігівського району, Чернігівської області потрапив під масивний ракетний обстріл противника з реактивної системи залпового вогню «Смерч», внаслідок чого отримав смертельне поранення, від якого близько 13.30 28.02.2022 він помер на місці виконання бойового завдання. 
		Крім того, обставини загибелі та причини смерті ОСОБА_2 , викладені у облікових документах:
		- Акті №18 спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 28.02.2022 о 13.30 з поліцейським  водієм автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 (а.с.98-107); 
		- лікарському свідоцтві про смерть №313 від 01.03.2022 року, виданому КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» (а.с.48-49);
		- свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 від 15.04.2022 року, виданому Турбівською селищною радою Вінницького району Вінницької області (а.с.26-27);
		-постанові №8 від 18.08.2022 ДП «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Чернігівській області» (а.с.108).
		Відповідно до вказаних документів, причиною смерті ОСОБА_2 є «проникаюче осколкове поранення грудної клітки з ушкодженням серця та легень». Встановлено, що загибель (травми, які її спричинили) «Так, пов`язане з виконанням службових обов`язків» (а.с.108).
		Позивач звернулась до начальника ГУНП в Чернігівській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського у зв`язку із загибеллю її чоловіка ОСОБА_2 (а.с.96-97).
		За наслідками розгляду поданої позивачем заяви було сформовано Висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану, затверджений 25.10.2022 начальником ГУНП в Чернігівській області полковником поліції Володимиром Нідзельським (а.с.123-124). 
		Підставою для відмови позивачу у призначені одноразової грошової допомоги стало те, що матеріалах відсутні документи, які підтверджують, що ОСОБА_2 загинув у період дії воєнного стану під час участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» немає.
		Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
		Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
		У силу вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Розділом ІХ Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі  Закон № 580-VIII) визначено умови соціального захисту поліцейських.
		Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин.
		Згідно частини 1 статті 98 Закон № 580-VIII у випадках, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 97 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) поліцейського.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
		21 квітня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 № 7300, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 25.04.2022 строком на 30 діб, - до 25.05.2022.
		Указом Президента України від 23.05.2022 №341/2022 частково змінено статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 року внесені зміни до статті 1Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		Згідно частини 4 статті 8 Закону № 580-VIII під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Відповідно до статті 24 Закон № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
		У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання Указу Президента від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» особовий склад органів і підрозділів ГУНП в Чернігівській області з 24.02.2022 було переведено на посилений варіант несення служби. 
		Як встановлено судом, чоловік позивача старший сержант поліції ОСОБА_2 , 28.02.2022, після введення воєнного стану в Україні та у зв`язку з переведенням особового складу органів та підрозділів ГУНП в Чернігівській області на посилений варіант несення служби, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, під час виконання бойового завдання з пошуку диверсійно-розвідувальних груп та зачистки населеного пункту Киїнка, Чернігівського району, Чернігівської області потрапив під масивний ракетний обстріл противника з реактивної системи залпового вогню «Смерч», внаслідок чого отримав смертельне поранення та загинув.
		Матеріалами справи також підтверджується і не заперечувалось відповідачем у судовому засідання, що загиблий чоловік позивача-старший сержант поліції ОСОБА_2 у період з 24.02.2022 по 28.02.2022 входив до складу оперативної групи придатних сил УКР ГУНП та у період дії воєнного стану 28.02.2022 виконував бойове завдання командира.
		Крім того, Указом Президента України від 10.03.2022 №124/2022 старшого сержанта поліції ОСОБА_2 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
		На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р.№ 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 28.02.2022 №168, якою врегульовано питання деяких виплат військовослужбовцям, особам начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.
		Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі  також Постанова КМУ №168 у редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		Так, наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 11.07.2022 №368 о/с «Про виплату збільшеної додаткової винагороди поліцейським ГУНП в Чернігівській області» старший сержант поліції ОСОБА_2 був включений до списку поліцейських (з обрахунком розміру винагороди), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів та заслуговують на збільшену додаткову винагороду до 70000 грн у 2022 році за лютий місяць -з 24.02.2022 по 28.02.2022 включно. (а.с.135-137).
		Пунктом 2 Постанови КМУ №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
		Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
		Таким чином, Постанова КМУ №168 визначає перелік осіб, у результаті загибелі яких, сім`ям цих загиблих осіб виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень. Днем виникнення такого права - є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
		З огляду на це, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що єдиними умовами виплати одноразової грошової допомоги на момент смерті ОСОБА_2 є належність до певної категорії осіб, передбачених пунктом 1 Постанови КМУ №168, та загибель в період дії воєнного стану. Дані факти судом встановлені у ході розгляду адміністративної справи та підтверджуються належними і допустимими доказами і не заперечуються сторонами по справі.
		Згодом, 21.06.2022 наказом Міністерства внутрішніх справ України №376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.07.2022 №858/38194, затверджено Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану (далі  Порядок №376), який набрав чинності з дня його офіційного опублікування  12.08.2022.
		Даний порядок було прийнято, як зазначено у його вступній частині, з метою врегулювання питання щодо порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану.
		Відповідно до пункту 1 Порядку №376 цей Порядок визначає механізм оформлення документів і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у разі загибелі поліцейських під час дії воєнного стану, які брали участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а також поліцейських, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за вказаних обставин під час дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
		Згідно пункту 2 Порядку №376 особи, які відповідно до статті 98 Закону України «Про Національну поліцію» мають право на отримання одноразової грошової допомоги (далі - отримувачі), звертаються відповідно до центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції (крім поліції охорони), міжрегіональних територіальних органів Національної поліції (у тому числі Департаменту поліції охорони), закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - заклад освіти) за останнім місцем проходження служби загиблого (померлого) поліцейського із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.
		Пунктом 3 Порядку №376 унормовано, що отримувач, який звернувся до органу (підрозділу) поліції, закладу освіти для отримання ОГД, подає такі документи:
		1) заяву (кожного члена сім`ї (повнолітнього), батьків та утриманців загиблого (померлого), а в разі наявності малолітніх, неповнолітніх дітей - іншого з батьків, опікунів чи піклувальників, інших законних представників цих дітей).
		У разі якщо особа, яка має право на отримання ОГД, відмовляється від її отримання, надається нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку заява про відмову від отримання ОГД;
		2) завірені копії:
		документа, що посвідчує особу, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;
		документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону);
		свідоцтва про смерть поліцейського;
		постанова медичної (військово-лікарської) комісії МВС про визначення причинного зв`язку поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть поліцейського;
		документа, що підтверджує сімейні (родинні) зв`язки із загиблим (померлим) поліцейським:
		для дружини/чоловіка - свідоцтво про шлюб;
		для дитини - свідоцтво про народження дитини;
		для батьків - свідоцтво про народження поліцейського, який загинув (помер);
		для опікунів чи піклувальників над дітьми поліцейського, який загинув (помер),- рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування;
		для осіб, які не були членами сім`ї поліцейського, який загинув (помер), але перебували на його утриманні,- рішення суду, довідка, видана органами місцевого самоврядування, або нотаріально посвідчений правочин, що підтверджує факт перебування отримувача на утриманні поліцейського, який загинув (помер).
		Згідно пункту 6 Порядку №376 для забезпечення належного формування документів щодо призначення та виплати ОГД отримувачам до бухгалтерської служби органів (підрозділів) поліції, закладів освіти подаються:
		підрозділами державного нагляду за охороною праці - акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (Форма Н-1 (ПВ)) за формою, визначеною в додатку 2 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422, у якому зазначено обставини, за яких поліцейський загинув / отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) у період дії воєнного стану під час участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів під час виконання службових обов`язків;
		підрозділами кадрового забезпечення (служб персоналу) - витяг з наказу про виключення поліцейського, який загинув (помер), із списків особового складу та перелік осіб, що мають право на отримання ОГД, з копіями підтверджуючих документів, що містяться в особовій справі поліцейського, витяг з особової справи про склад сім`ї поліцейського, який загинув (помер), інші необхідні документи.
		Підрозділи державного нагляду за охороною праці забезпечують належну кваліфікацію нещасного випадку та достовірність поданих ними документів.
		Підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) забезпечують правильність та достовірність поданих ними документів.
		Бухгалтерські служби забезпечують правильність оформлення платіжних документів для отримання одержувачами ОГД та перерахування коштів до банку згідно з реквізитами, зазначеними в заяві.
		Підрозділи правового забезпечення підтверджують наявність підстав для призначення та виплати ОГД відповідно до законодавства.
		Підрозділи, служби, зазначені в цьому пункті, що беруть участь у формуванні пакета документів для призначення та виплати ОГД, для перевірки (за потреби) даних або достовірності інформації мають право в установленому порядку звертатися за місцем отримання відповідних документів.
		Відповідно до пункту 7 Порядку №376 рішення про призначення ОГД приймається на підставі документів, зазначених у пунктах 3, 6 цього Порядку, у формі висновку, який підписується керівниками підрозділів, визначених в абзацах четвертому - сьомому пункту 6 цього Порядку, і затверджується:
		1) Головою Національної поліції України або особою, на яку покладено виконання таких функцій,- щодо загиблих (померлих) поліцейських центрального органу управління поліції, керівників міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України;
		2) керівником відповідного органу (підрозділу) поліції або особою, на яку покладено виконання таких функцій,- щодо загиблих (померлих) поліцейських територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України;
		3) керівником закладу освіти - щодо загиблих (померлих) поліцейських, які перебували на посадах здобувачів вищої освіти закладів освіти на денній формі навчання за державним замовленням.
		Відповідно пунктам 8, 9 Порядку №376 у разі затвердження висновку про призначення ОГД посадовими особами, визначеними в підпунктах 1-3 пункту 7 цього Порядку, видається наказ про виплату ОГД. У разі прийняття рішення про відмову в призначенні ОГД осіб, які подали заяви на отримання ОГД, письмово інформують про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав такої відмови.
		Судом встановлено, що позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загиблого поліцейського 29.09.2022 та додала усі передбачені порядком документи, на що отримала висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час воєнного стану, затверджений начальником ГУНП в Чернігівській області полковником поліції Володимиром Нідзельським 25.10.2022.
		Причиною відмови вказано те, що в матеріалах відсутні документи, які підтверджують, що ОСОБА_2 загинув у період дії воєнного стану під час участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, тому правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» немає.
		Проте суд вважає, що даний висновок є помилковим, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства України та з нівелюванням принципу «незворотності дії закону у часі».
		Суд зазначає, що позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
		Аналогічний підхід застосовується і щодо дії процесуальної норми права. Зокрема, у ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. При цьому закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. Це положення процесуального закону узгоджується з підходами Європейського суду з прав людини, який вважає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (Scoppola v. Italy, заява № 126/05, п. 102-111).
		Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).
		Крім того, це означає, що особа може скористатись правом та механізмом реалізації відповідного права лише за законом, чинним на момент прояву реального бажання скористатися відповідним правом та механізмом. При цьому, реальність бажань означає те, що особа звернулась до відповідного суб`єкта владних повноважень у встановлений спосіб та із заявою встановленої форми із наданням всіх необхідних документів (виконання всіх вимог законодавства, що регулює порядок реалізації відповідного права). Ще однією вимогою застосування такого підходу ретроспективного способу реалізації права є те, що у певний момент часу суб`єкт владних повноважень був наділений відповідними повноваженнями та об`єктивними можливостями забезпечити реалізацію такого права.
		Варто також зазначити, що дія у часі норм процесуального права має свою особливість, що виражається у тому, що така дія має негайний характер. Відповідно до принципу негайної дії процесуальної норми права, вимоги нової процесуальної норми права поширюються на ті правові наслідки, які, хоча і випливають з юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми, проте настають після набрання чинності новою нормою.
		При цьому, суд повинен врахувати вимоги процесуального закону, згідно з яким при зміні такого закону забороняється встановлювати нові обов`язки, скасовувати чи звужувати права, належні учасникам судового процесу, чи обмежувати їх використання. 
		Як вже зазначено судом, право позивача на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю її чоловіка старшого сержанта поліції  ОСОБА_2 виникло з 28.02.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
		При цьому, для виплати такої допомоги позивач звернулась до відповідача після набрання чинності Порядком №376, а отже і після визначення механізму оформлення документів і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови КМУ №168. 
		З огляду на це, суд зазначає, що фактично, на день смерті старшого сержанта поліції ОСОБА_2 та на момент затвердження начальником ГУНП в Чернігівській області полковником поліції Володимиром Нідзельським Акту №18 спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 28.02.2022 о 13.30 з поліцейським  водієм автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 від 21.07.2022 чинною була саме Постанова КМУ №168, у пункті 2 якої не було визначене таке формулювання причини загибелі поліцейського, необхідне для призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського як такого, що «загинув у період дії воєнного стану під час участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів».
		Суд також звертає увагу відповідача на те, що Порядок №376 визначає саме порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги вразі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану, у той час як право на призначення такої допомоги було встановлено Постановою КМУ №168.
		Крім того, Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (Форма Н-1 (ПВ)), у якому зазначаються обставини, за яких поліцейський загинув у період дії воєнного стану під час участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів під час виконання службових обов`язків складається відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422, за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку.
		Іншого порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими та/або форми Акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (Форма Н-1 (ГІВ)), чинним законодавством не передбачено.
		Зважаючи на викладене, шляхом аналізу наведених вище норм законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, можна прийти до висновку, що чинним законодавством в Акті спеціального розслідування (Форма Н-1 (ПВ) передбачено виключний перелік можливих кваліфікацій нещасного випадку відповідно до обставин: 1.У період проходження служби під час виконання службових обов`язків або 2. Не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Іншої можливої кваліфікації цей порядок не передбачає.
		В Акті спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 28.02.2022 о 13:30 з поліцейським - водієм автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції Христенком Олексієм Анатолійовичем від 21.07.2022 року (Форма Н-1 (ІІВ) міститься правильна кваліфікація нещасного випадку, а саме: «...в період проходження служби під час виконання службових обов`язків».
		Провівши аналіз наведених норм законодавства, дослідивши усі зазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування висновку відповідача від 25.10.2022 про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ст. сержанта поліції, водія автотранспортного відділення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Чернігівській області підлягає задоволенню.
		Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Національної поліції в Чернігівській області призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 в разі загибелі поліцейського суд зазначає таке.
		Згідно частини 1 статті 98 Закон № 580-VIII у випадках, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 97 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) поліцейського.
		Пунктом 2 Постанови КМУ №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
		У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
		Згідно статті 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
		З матеріалів справи вбачається, що до загибелі ОСОБА_2 був одружений з ОСОБА_1 (а.с.110). 
		26.08.2022 позивачу було видано посвідчення члена сім`ї загиблого (а.с.138). 
		Таким чином, письмові докази, наявні в матеріалах справи, підтверджують те, що позивач є членом сім`ї загиблого поліцейського ОСОБА_2 та має право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок його загибелі під час дії воєнного стану.
		Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
		Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».
		Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
		У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
		Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
		Відповідно до ч. 5ст. 242 КАС України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» правові висновки Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Таким чином, застосовуючи механізм належного захисту прав позивача та їх відновлення, користуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити одноразову грошову допомогу позивачу в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
		Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії необхідно задовольнити повністю.
		Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
		Позивачем заявлено до стягнення витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 40000,00 грн та судовий збір у сумі 992,40 грн. 
		Згідно з ч. 7ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
		Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав суду, передбачені ч. 7 ст. 134 КАС України, письмові заперечення стосовно неспівмірності витрат.
		Перевіривши матеріали справи та надані позивачем документи на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд зауважує, що доводи відповідача є частково доречними, з огляду на таке.
		Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано суду копії наступних документів: платіжне доручення від 08.11.2022 на суму 40200 грн; ордер від 27.10.2022; договір про надання правової допомоги від 27.10.2022 та додаток № 1 до нього від 27.10.2022 з детальним описом робіт на суму 40200 грн.; акт наданих послуг від 27.10.2022; виписку з ЄДРПОУ; статут Адвокатського бюро «Веремій та партнери» від 18.10.2016; рішення засновника Адвокатське бюро «Веремій та партнери» від 18.10.2016; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 24, 25, 140- 165).
		З наданих представником позивача документів суд встановив, що адвокатом виконано певний обсяг робіт: вивчення документів, моніторинг законодавства та аналіз судової практики при вивченні матеріалів справи, складання проекту позовної заяви, формування пакету документів для подання заяви, підготовка відповіді на відзив, розгляд заперечень, участь в судовому засіданні та витрачено 24 год, загальну вартість за вказані послуги визначено в сумі 40200 грн.
		Однак суд вважає, що зазначений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки при поданні позовної заяви та під час участі у справі у адвоката вже мала була сформована стратегія захисту прав клієнта з урахуванням вже вивченої судової практики, законодавства тощо.
		Так, суд, при визначенні суми відшкодування має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West» проти України», заява № 19336/04).
		Суд звертає увагу, що доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалася, відповідач просить врахувати критерії розумності розміру витрат на правову допомогу. 
		Отже, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.
		Враховуючи викладене, вказані обставини свідчать, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, тому суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
		Оскільки позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. 
		Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії  задовольнити повністю. 
		Визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 25.10.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ст. сержанта поліції, водія автотранспортного відділення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.
		Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, просп. Перемоги, буд.74, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651. 
		Повний текст рішення виготовлено 09 лютого 2023 року.
		 
		Суддя Д.О. Виноградова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...