Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/5501/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2023. Зареєстровано: 10.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2023.
Дата набрання законної сили: 23.05.2023
Результат оскарження 23.05.2023 Апеляційний суд Дніпропетровської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/210/68/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 210/5501/21 
		Провадження № 2/210/68/23 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		30 січня 2023 року                                     
		 
		Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
		 
		головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,
		 
		за участі секретаря судового засідання: Біди А.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, без участі сторін, та без фіксування судового засідання звукозаписувальним пристроєм, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), звернувся 29 вересня 2021 року до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 02.10.2019 року, сума якої складає 87646,78 гривень та судові витрати у справі.
		 
		В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву б/н від 02.10.2019 року. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, складають між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито картковий рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та надано у користування кредитну картку. В подальшому кредитний ліміт було збільшено до 50000,00грн. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язалась повернути витрачену частину кредитного ліміту щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості. Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що стало причиною звернення до суду з вказаним позовом, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість станом на 12 вересня 2021 року в сумі 87646,78 гривень, яка складається з: 72321,60 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 15325,18 гривень, заборгованість за простроченими відсотками.
		 
		Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2021 року вказана справа надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю.
		 
		Ухвалою суду від 20 жовтня 2021 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		 
		Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року вирішено проводити подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін.
		 
		Сторони при розгляді справи присутніми не були, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
		 
		Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою до суду усіх учасників судового процесу, фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалася.
		 
		26 листопада 2021 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначила, що повне або часткове визнання позовних вимог відповідачем не визнається та в задоволені позову просили суд відмовити. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача вказав, що позовна заява не містить підтвердження, що саме ці Витяг з Тарифів та Витягу з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанк, що розміщенні на сайті банку та містяться в додатках до позовної заяви, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02.10.2019 року шляхом підписання анкети-заяви.
		 
		Крім того, представник відповідача у відзиві зазначила, що 26.01.2021 року у Металургійному районі м. Кривого Рогу біля 19 години невідомі злочинним шляхом заволоділи особистими речами ОСОБА_1 у т.ч. сумкою в якій знаходився мобільний телефон та зарплатна картка АТ КБ «ПриватБанк» на якій були власні кошти, більше чотирьох тисяч гривень. За даним фактом за заявою ОСОБА_1 03.02.2021 року органами досудового розслідування Металургійним відділенням поліції Криворізького районного управління поліції в Дніпропетровській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено кримінальне провадження №12021040710000088 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. ОСОБА_1 визнана потерпілою в даному кримінальному провадженні. 28.01.2021 року відповідач звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою блокування викраденої зарплатної картки та кредитної карти НОМЕР_1 - дата випуску 02.10.2019 року - термін дії 05/23. При цьому відповідач особисто жодного разу не користувався вказаною кредитною карткою. 29.01.2021 року у відділенні банку їй було пере випущено зарплатну карту та кредитну карту. Телефонний номер був відновлений в компанії Київстар. 01.02.2021 року на фінансовий номер відповідача почали надходити дзвінки від колекторської компанії з вимогою сплати коштів за послуги, які вона не замовляла. 01.02.2021 року після відновлення паролю до Приват24, відповідач з`ясувала, що після викрадення її телефону не встановлена особа використовуючи систему переказів між вказаними банківськими картками через IVR-меню банку та систему «Приват24», неправомірно, 27.01.2021 року заволоділа вказаними коштами на її зарплатній картці. Також, 27.01.2021 року невстановлена особа, використовуючи уже кладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір б/н, на обслуговування його видано кредитна картка № НОМЕР_1 , за допомогою IVR-меню банку та систему «Приват24», здійснили ряд переказів між рахунками позивача та протиправно заволоділа кредитними грошовими коштами в сумі 49 975,09 грн. Відповідно до виписки за договором б/н за період з 02.10.2019 року по 13.09.2021 року чітко вбачається, що списання коштів з кредитного ліміту з кредитної карти № НОМЕР_1 відбулося 27.01.2021 року за допомогою IVR-меню банку та систему «Приват24» та за сервісом «Оплата частинами». В термін до 27.01.2021 року та після цієї дати користування кредитним лімітом відсутнє. У зв`язку з чим, посилаючись на вимоги ст.ст.1068, 1071, 1073 ЦК України, Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» просила суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
		 
		26 листопада 2021 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору б/н від 02.10.2019 року недійсним.
		 
		Ухвалою суду від 30 січня 2023 року, вказана зустрічна позовна заява повернута ОСОБА_1 
		 
		08 грудня 2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якому представник заперечував проти доводів викладених представником відповідача у відзиві та посилаючись на зазначив, що відповідачем не наведено достатніх доказів винуватості позивача в здійсненні розрахункових операцій за картковим рахунком, що виключає його відповідальність. Враховуючи п.1.1.5.29 кредитного договору, клієнт несе повну відповідальність за операції проведені з карткою. Клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб в кримінальному порядку. 
		 
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		 
		Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		 
		Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		 
		Згідно положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		 
		Як встановлено в судовому засіданні 02.10.2019 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого відповідачка отримала від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
		 
		Підписана відповідачем заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між нею та банком договір і згода на це засвідчена 02.10.2019 року підписом ОСОБА_1 в анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.9-10).
		 
		Відповідно до п.2.1.1.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг сторони узгодили, що кредит надається на здійсненя будь-яких споживчих трат Клієнта. Трати - це будь-які списання з кредитної картки клієнта, здійснені за рахунок наданого Банком кредиту шляхом:
		 
		- переказу коштів з рахунка Клієнта з метою оплати вартості товарів і послуг ( в тому числі сплати відсотків за користування кредитними коштами);
		 
		- перерахування коштів зі свого рахунка на рахунки інших осіб;
		 
		- отримання коштів у готівковій формі в касах банків, через банкомати;
		 
		- здійснення інших операцій, передбачених договором обслуговування між Банком та Клієнтом.
		 
		Відповідно до п.2.1.1.2.5. Умов та Правил надання банківських послуг загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані Клієнту на умовах цього Договору. Сторони узгодили, що загальний розмір кредиту за цим Договором становить розмір кредитного ліміту, встановлений Банком Клієнту, та який за розміром не перевищує: 50 000 грн. для карт Універсальна. При цьому Сторони узгодили, що протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, на підставі аналізу кредитоспроможності Клієнта в рамках розміру, зазначеного у абз.1 цього пункту, та не потребує додаткового погодження із Клієнтом.
		 
		Звертаючись до суду із даним позовом, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вказувало про те, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, але у встановлені договором строки зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим станом на 12.09.2021 року, згідно наданого банком розрахунку (а.с. 6) утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 87 646,78 грн. станом на 12.09.2021 року, де 72 321,60 грн. заборгованість за тілом кредита; 15 325,18 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
		 
		Згідно інформації наданої АТ КБ "ПРИВАТБАНК" ОСОБА_1 було оформлено кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до 05/23, дата відкриття  02.10.2019 року, що підтверджується довідкою (а.с.8).
		 
		Згідно довідки АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про зміну умов кредитування та обслуговування картки оформленої на ОСОБА_1 , стартом карткового рахунку є 02.10.2019 року, встановлено кредитний ліміт 5 000,00 грн., 02.10.2019 року зменшено кредитний ліміт  5 000,00 грн., 21.01.2020 року збільшено кредитний ліміт  15 000,00 грн., 21.07.2020 року збільшено кредитний ліміт  25 000,00 грн., 11.11.2020 збільшено кредитний ліміт  50 000,00 грн., 23.02.2021 року зменшено кредитний ліміт  0,00 грн. (а.с.7).
		 
		Судом встановлено, що станом до 27.01.2021 року ОСОБА_1 не мала заборгованості перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за наданим кредитом по рахунку № НОМЕР_1 , що підтверджується даними руху коштів по рахунку (а.с.127).
		 
		Згідно виписки про рух коштів 27.01.2021 року з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відбувся переказ на картку НОМЕР_2 через IVR  меню отримувач null сума у валюті операції 1250,08 грн., 27.01.2021 року відбувся перший платіж за покупку на суму 4649,00 грн. в Р Оплата частями Дніпро, наб. Перемоги, 30, від 1/27/2021 за сервісом «Оплата частинами» сума у валютній операції 3 580,69 грн., 27.01.2021 року відбувся переказ на картку НОМЕР_2 через IVR  меню отримувач null сума у валюті операції 23 002,00 грн., 27.01.2021 року відбувся переказ на картку НОМЕР_2 через IVR  меню отримувач null сума у валюті операції 14 302,00 грн., 27.01.2021 року відбувся переказ на картку НОМЕР_2 через IVR  меню отримувач null сума у валюті операції 3 102,00 грн., 27.01.2021 року відбувся переказ на картку НОМЕР_2 через IVR  меню отримувач null сума у валюті операції 3 002,00 грн. (а.с.127).
		 
		02.02.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Металургійного відділення поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із заявою стосовно викрадення 26.01.2021 року сумки, в якій знаходився мобільний телефон «Самсунг», банківські картки. (а.с.146-147).
		 
		На підставі заяви ОСОБА_1 від 02.02.2021 року було внесено відомості про кримінальне правопорушення до ЄДДР під № 12021040710000088, що підтверджується витягом з ЄДРСР та відповідно до якого ОСОБА_1 звернулась до СВ Металургійного ВП ГУГП в Дніпропетровській області з заявою про те, що 26.01.2021 року близько 18:00 годин невстановлена особа, перебуваючи біля паркової зони по пр. Металургів в Металургійному районі м. Кривого Рогу відкрито, шляхом ривку заволоділа сумкою потерпілої в якій знаходився мобільний телефон «Самсунг», банківські картки, які належать останній, та з місця вчинення злочину зник із викраденими речами. (а.с.64).
		 
		02.02.2021 року ОСОБА_1 зверталась до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" із письмовою заявою, в якій просила установити осіб причетних до викрадення коштів банку (з її кредитної картки) та її особистих коштів (із заробітної картки), не застосовувати до неї правила погашення кредитної заборгованості за вказаною кредитною картою, притягнення до відповідальності та погашення кредиту винних осіб, видати їй зарплатну картку, яка буде забезпечувати безконтактні розрахунки у торгівельній мережі. (а.с.157-158).
		 
		При вирішенні спору, що виник між сторонами суд застосовує наступні норми права.
		 
		Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		 
		Конституційний Суд України у Рішенні від 10 листопада 2011р. у справі №15-рп/2011 роз`яснив, що положення пунктів 22, 23 ст.1, ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
		 
		Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		 
		Відповідно до пунктів 7, 8 розділу VI Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		 
		При вирішенні спору необхідно приймати до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15, яка ґрунтується на тому, що не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд дійшов помилкового висновку про вину особи - споживача як підставу цивільно-правової відповідальності.
		 
		Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц (касаційне провадження №61-3239св18) вказану правову позицію підтримав, зазначив, що встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		 
		Аналогічний правовий висновок наведений і у Постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 у справі №691/699/16-ц.
		 
		На підставі досліджених доказів судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не мала боргу перед позивачем за кредитним договором №б/н від 02.10.2019 року станом на 27.01.2021 року; невідомою особою за допомогою Приват 24 було здійснено перекази, оплата частина. Після того як ОСОБА_1 дізналася про несанкціоновані нею фінансові операції по її рахунку, що мали місце 27.01.2021 року, вона невідкладно через працівника банку повідомила позивача про необхідність проведення перевірки у зв`язку з шахрайськими діями, звернулася із заявою до поліції щодо викрадення телефону та проведення перевірки за фактом несанкціонованого зняття коштів, та наявне кримінальне провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами та мобільним телефоном.
		 
		Відповідно до ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів» - захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
		 
		Згідно зі ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		 
		Оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню Приват24 або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, розголошення секретної інформації третім особам, суд доходить висновку відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 02.10.2019 року у сумі 87 646,78 гривень, яка складається з: 72321,60 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 15325,18 гривень, заборгованість за простроченими відсотками, що виникли після 27.01.2021 року.
		 
		Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 02.10.2019 року у сумі 87 646,78 гривень, яка складається з: 72321,60 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 15325,18 гривень, заборгованість за простроченими відсотками - у повному обсязі.
		 
		Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, ст.ст.627, 638, 1073 ЦК України, ст.ст.11, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», суд, -
		 
		 В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
		 
		Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
		 
		- позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: 01001, м. м Київ, вул. Грушевського, 1Д;
		 
		- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . 
		 
		Суддя: Н. Ю. Вікторович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...