Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/831/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2023. Зареєстровано: 10.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2023.
Дата набрання законної сили: 27.02.2023
Результат оскарження 27.02.2023 Апеляційний суд Запорізької області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/333/431/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023080020000025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер справи 333/831/23
		Номер провадження 1-кс/333/431/23
		 
		УХВАЛА
		іменем України
		10 лютого 2023 року                            місто Запоріжжя
		Слідчий суддяКомунарського районногосуду м.Запоріжжя ОСОБА_1 ,за участю:секретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора відділуЗапорізької обласноїпрокуратури ОСОБА_3 , старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника  адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_4 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою по кримінальному провадженню № 62023080020000025, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України відносно підозрюваного: 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ, Запорізької області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		 
		ВСТАНОВИВ:
		В провадження слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 62023080020000025, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України відносно   ОСОБА_5 ,    ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у виділеному кримінальному провадженні №62023080020000025 від 26.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 680 о/с від 16.12.2021старшого лейтенанта ОСОБА_9 призначено на посаду начальника сектору протидії домашнього насильства відділу превенції Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області.
		Відповідно до ч.1ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Наказом № 230 о/с від 11.04.2022 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 звільнено зі служби в поліції.
		Таким чином, ОСОБА_5 до 11.04.2022 являвся службовою особою - працівником правоохоронного органу.
		Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. 
		Відповідно до ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний:
		1)неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
		2)професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
		3)поважати і не порушувати прав і свобод людини;
		4)надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;
		5)зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
		6)інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
		Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 присягнув на вірність Українському народові та зобов`язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.
		Водночас, ОСОБА_5 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст.ст. 2, 63 Закону України «Про Національну поліцію», зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
		Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Запорізька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації (далі - рф) ОСОБА_10 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п.1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України.
		Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Згідно з указом президента Володимира Зеленського № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який указами Президента України ОСОБА_11 неодноразово було продовжено строком до 20.05.2023. 
		Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Після початку агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил рф було тимчасово взято під контроль Бердянський район та частину інших населених пунктів на території Запорізької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами.
		З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Запорізької області, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами, представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Запорізької області були сформовані підрозділи силового блоку, які виконують функції правоохоронних органів, тим самим вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		У свою чергу, ОСОБА_5 будучи громадянином України, перебуваючи на посаді начальника сектору протидії домашнього насильства відділу превенції Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території м. Бердянська, Бердянського району та інших населених пунктів Запорізької області, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області та, зокрема, м. Бердянська системи органів державної влади рф, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, вирішив перейти на бік ворога, тобто у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на вчинення державної зради. 
		В подальшому в період часу з березня 2022 року до 08.04.2022, в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на вчинення державної зради перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, після чого почав виконувати вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Так, 08.04.2022 року перебуваючи в адміністративній будівлі так званої народної міліції м. Бердянська, ОСОБА_5 отримав вказівку від керівника так званої народної міліції м. Бердянська ОСОБА_12 щодо збору табельної зброї у особового складу Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області та її подальшої передачі представникам окупаційної влади. 
		Того ж дня на виконання вищевказаної вказівки, продовжуючи реалізувати злочинний умисел направлений на вчинення державної зради ОСОБА_5 забрав табельну зброю у співробітників Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області, у тому числі у старшого інспектора сектору протидії домашнього насильства відділу превенції Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_13 та начальника сектору взаємодії з громадами Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_14 , яку в подальшому мав передати представникам окупаційної влади.
		Крім того, реалізуючи злочинний умисел направлений на вчинення державної зради, ОСОБА_5 спільно з представниками окупаційної влади проводив незаконні обшуки за місцями мешкання співробітників Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області, тим саме вчиняв дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, тобто ОСОБА_5 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.
		Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у державній зраді, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.111ККУкраїни.
		Під час досудового розслідування, 09.02.2023 о 07 год 18 хв ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. 
		09.02.2023 слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		09 лютого 2023 року о 14 годині 00 хвилин підозрюваному ОСОБА_5 та захиснику  адвокату ОСОБА_6 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу.
		У судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які у ньому були викладені. 
		Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
		Підозрюваний ОСОБА_5 , після роз`яснення йому слідчим суддею прав, передбачених ч.2 ст.193 КПК України, пояснив, що бажає, щоб його інтереси представляв адвокат ОСОБА_6 . 
		Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник, в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили суд обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.
		Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, документи, надані стороною захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного. 
		В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
		Як вбачається з матеріалів клопотання, підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою, що підтверджується: 
		?протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
		?протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
		?протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
		?протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ;
		?протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ;
		?протоколом обшуку домоволодіння розташованого за адресою  АДРЕСА_2 ;
		?іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності. 
		В матеріалах провадження є наявними ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
		Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою у вигляді позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання. 
		Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування та не встановлені всі можливо причетні особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення
		Хоча органом досудового розслідування на даний час виконана велика кількість слідчих дій, завдяки яким вдалось встановити причетність ОСОБА_5 до вчинення даного кримінального правопорушення, однак на даний час по кримінальному провадженню встановлюються свідки з числа працівників Національної поліції України та інші особи, у зв`язку з чим підозрюваний, перебуваючи на волі, може здійснити тиск на зазначених осіб, а вказані особи можуть знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення по справі.
		Крім того, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 на даний час можливо продовжує проходити службу в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, виконує їх вказівки і розпорядження на території України, здійснює схиляння до державної зради та агітацію щодо співпраці з окупаційною адміністрацією рф інших осіб, а відтак, останній шляхом застосування до свідків методів залякування, фізичного та морального впливу, може вчиняти тиск на них з метою примушування їх змінити раніше надані покази задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину. 
		Ризик передбачений, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 проходив службу в Національній поліції України, а відтак має стійкі зв`язки та, використовуючи вказані зв`язки, останній має змогу перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом підбурення інших працівників Національної поліції України до підміни змісту документів щодо проходження ним служби, що мають значення для досудового розслідування.
		Так, ризик передбачений, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , обґрунтовується тим, що підозрюваний на даний час можливо продовжує проходити службу в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, виконує їх вказівки і розпорядження на території України, здійснює схиляння до державної зради та агітацію щодо співпраці з окупаційною адміністрацією рф інших осіб, а відтак вчиняє злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 відповідає суспільному інтересу.
		Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті  тримання під вартою.
		Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
		Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. 
		Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. 
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
		Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин. 
		На підставі викладеного, а також з урахуванням ступеня порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню: переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду, вчиненню ним інших кримінальних правопорушень; знищенню, приховуванню та спотворенню будь-яких з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також забезпечить високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів громадян України. 
		За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. 
		Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 109-114-1,258-258-5,260,261,437-442Кримінального кодексу України.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_4 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою по кримінальному провадженню № 62023080020000025, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України відносно підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,  задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного -  ОСОБА_5 ,    ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування у Запорізькому СІЗО. 
		Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. 
		Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідний структурний підрозділ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі. 
		Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
		Термін дії ухвали закінчується 09 квітня 2023 року (включно).
		Строк тримання  ОСОБА_5 ,     ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою по цьому кримінальному провадженню відраховувати з 09 квітня 2023 року 07 год 18 хв. 
		Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. 
		Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
		Повний текст ухвали складено та проголошено 10 лютого 2023 року о 15 годині 30 хвилині.
		 
		Слідчий суддя Комунарського районного суду
		міста Запоріжжя                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...