Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 920/838/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2023. Зареєстровано: 10.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2023.
Дата набрання законної сили: 03.03.2023
Номер судового провадження: 2565

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		30.01.2023м. СумиСправа № 920/838/22
		Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,
		за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,
		 
		Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/838/22
		за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вул. Небесної Сотні, буд. 1/23, м. Полтава, 36000)
		до відповідача Фізичної особи  підприємця Пащетника Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 ),
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000)
		про стягнення 47400 грн 60 коп. та зобов`язання повернути нерухоме майно,
		 
		представники учасників справи:
		від позивача  Бояринова А.А.
		від відповідача  не з`явився;
		від третьої особи  Гончаров Є.Ю.;
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд: 1) стягнути з відповідача 47400 грн 60 коп., в тому числі 8168 грн 97 коп. заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року, 1948 грн 43 коп. пені, 37283 грн 20 коп. неустойки на підставі ст. 785 ЦК України, відповідно до договору оренди державного майна № 2073 від 21.05.2014, укладеного між сторонами; 2) зобов`язати відповідача повернути балансоутримувачу  Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації за актом приймання-передачі державне нерухоме майно  нежитлові приміщення загальною площею 137,1 кв.м. (на плані поз. № 103 та № 104), що складає 5/100 часток ідеальної долі нерухомого майна, розташоване в одноповерховій будівлі складу під літерою В-1 за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2.
		Ухвалою від 17.10.2022 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 920/838/22; відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 14.11.2022, 10:50; зобов`язав позивача негайно, з дня отримання ухвали суду, надіслати третій особі, Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації, копію позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення, докази надсилання подати суду; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання хвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; надав третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду пояснень щодо позову. 
		28.10.2022 позивач подав супровідний лист (вх. № 5160/22 від 28.10.2022), в якому на виконання ухвали Господарського суду Сумської області від 17.10.2022 надав докази надсилання Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації копії позовної заяви з доданими до неї документами.
		Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу за адресою місця проживання та отримана останнім 20.10.2022, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. 
		У судовому засіданні 14.11.2022, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.11.2022, 10-50.
		Відповідача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи ухвалою суду від 15.11.2022, що була надіслана відповідачу за адресою місця проживання та отримана останнім 21.11.2022, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. 
		28.11.2022 третя особа подала пояснення щодо позову (вх. № 5729/22 від 28.11.2022), в якому позовні вимоги позивача підтримує, просить суд задовольнити їх в повному обсязі. Третя особа зазначає, що договір оренди від 21.05.2014 № 2073 припинено на законних підставах 19.05.2022, у зв`язку з закінченням строку на який його укладено. На даний час орендоване державне майно відповідачем згідно з умовами договору оренди не повернуто, акт приймання-передавання не підписаний, зобов`язання зі сплати орендних платежів не виконані.
		28.11.2022 третя особа подала клопотання (вх. № 2992 від 28.11.2022), в якому просить суд поновити Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації процесуальний строк для надання пояснень щодо позову, оскільки про перебування у провадженні Господарського суду Сумської області справи № 920/838/22 третя особа дізналась 25.11.2022 під час телефонної бесіди із представником позивача. Примірник позовної заяви з додатками третя особа не отримувала.
		Судове засідання 28.11.2022 по справі № 920/838/22 не відбулось, у зв`язку з відсутністю електроенергії в Господарському суді Сумської області з 10 год. 30 хв. до 12 год. 00 хв.
		Ухвалою від 28.11.2022 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 05.12.2022, 12:30.
		Ухвала суду від 28.11.2022 надіслана відповідачу за адресою місця проживання та отримана останнім 01.12.2022, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. 
		Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заяв чи клопотань у справі не подав. 
		05.12.2022 позивач подав пояснення (вх. № 5833 від 05.12.2022), в якому зазначає, що п. 10.1. договору оренди від 21.05.2014 № 2073 визначено термін його дії до 19 травня 2022 року включно. Станом на 19.05.2022 заява від орендаря про продовження договору оренди на адресу Регіонального відділення не надходила, тому у зв`язку із закінченням строку дії договору, останній є припиненим з 19.05.2022 у відповідності до ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна. 27.05.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану, яка набрала законної сили 01.06.2022, тобто після закінчення строку дії договору, тому її положення на спірні правовідносини не поширюються.
		У судовому засіданні 05.12.2022, розглянувши клопотання третьої особи про поновлення строку для подання пояснень, суд, відповідно до ст. 119 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про продовження третій особі зазначеного строку та прийняття пояснень до розгляду. Також суд прийняв до розгляду пояснення позивача (вх. № 5833 від 05.12.2022).
		Ухвалою від 05.12.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 20.12.2022, 12:00.
		Судове засідання 20.12.2022 по справі № 920/838/22 не відбулось, у зв`язку з відсутністю електроенергії в Господарському суді Сумської області з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.
		Ухвалою від 20.12.2022 господарський суд призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 16.01.2023, 12:30.
		Судове засідання 16.01.2023 по справі № 920/838/22 не відбулось, у зв`язку з відсутністю електроенергії в Господарському суді Сумської області з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв.
		Ухвалою від 16.01.2023 господарський суд призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 30.01.2023, 13:00.
		Позивач просить суд задовольнити позов. 
		Представник третьої особи підтримує позовні вимоги.
		Відповідач у судове засідання не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань не подав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення - ухвали суду від 16.01.2023.
		Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
		 
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків. 
		21.05.2014 між позивачем та відповідачем укладений договір оренди державного майна № 2073 за умовами якого, з урахуванням договору про внесення змін від 03.02.2015, позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно  нежитлові приміщення загальною площею 137,1 кв.м. (5/100 часток ідеальної долі нерухомого майна), розташовані в одноповерховій будівлі складу під літерою В-1 за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2. Нерухоме майно перебуває на балансі Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації (балансоутримувач).
		Факт передачі нерухомого майна в оренду відповідачу підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна від 21.05.2014. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується витягом з реєстру (а.с. 21). 
		Договір укладено строком на п`ять років з 21.05.2014 до 20.05.2019 включно (п. 10.1. договору). 
		Відповідно до договору про внесення змін від 20.05.2019 пункт 10.1. договору викладено в новій редакції, згідно з якою останній укладено строком на два місяці з 20.05.2019 до 19.07.2019 включно. 
		19.07.2019 між сторонами укладений договір про внесення змін до договору оренди державного майна від 21.05.2014 № 2073, зокрема викладення договору (розділів 1-11) у новій редакції. 
		Згідно з новою редакцією договору предмет договору не змінився (відповідач приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 137,1 кв.м., розташовані за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2, що перебувають на балансі Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації).
		Відповідно до п. 3.1, 3.3. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку  червень 2019 року  1411 грн. 74 коп. Розмір орендної плати за перший місяць оренди липень 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляцій за липень 2019 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. 
		Відповідно до пункту 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
		Згідно з п. 3.9. договору зобов`язання щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі не меншому ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць оренди. 
		Відповідно до п. 5.3., 5.9., 5.10 договору орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу, щомісяця до 15 числа сплачувати орендну плату за попередній місяць, у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно. 
		Згідно з п. 10.1. договору, його укладено строком на 2 роки і 364 дні з 20.05.2019 до 19.05.2022 включно. 
		У разі якщо уповноважений орган управління майном не попередив орендаря про намір використовувати майно для власних потреб за три місяці до закінчення строку нього договору, орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за цим договором, має право продовжити його на новий строк відповідно до вимог цього договору. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця цей договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються договором про внесення змін, який є невід`ємною частиною договору (п. 10.4. договору).
		Відповідно до п. 10.6. договору, його чинність припиняється зокрема внаслідок закінчення строку, на який договір було укладено.
		Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.11. договору).
		Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення (п. 10.12. договору).
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за період жовтень 2021 року - лютий 2022 року, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 8168 грн. 97 коп.; за прострочення сплати орендної плати відповідачу нарахована пеня в сумі 1948 грн. 43 коп.; договір оренди припинив свою дію 19.05.2022 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, однак відповідач орендоване майно за актом приймання-передачі не повернув, у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути балансоутримувачу державне нерухоме майно за актом приймання-передачі та стягнути з відповідача 37283 грн 20 коп. неустойки відповідно до ст. 785 ЦК України, п. 10.12. договору. 
		Відповідно до ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
		Згідно зі ст. 285 ГК України орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
		Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). 
		Щодо стягнення орендної плати та пені. 
		Суд встановив, що факт заборгованості відповідача за договором оренди підтверджується наданим позивачем розрахунком та не спростований відповідачем. Заборгованість зі сплати орендної плати перед позивачем за період жовтень 2021 року - лютий 2022 року становить 8168 грн 97 коп. (із зарахуванням в рахунок сплати орендної плати завдатку в сумі 729 грн 17 коп.).
		Відповідач не подав ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти позовних вимог.
		З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати за період жовтень 2021 року - лютий 2022 року, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8168 грн. 97 коп. заборгованості зі сплати орендної плати.
		Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
		За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		У пункті 3.7. договору сторонами погоджено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. 
		Згідно з поданим розрахунком позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1948 грн 43 коп., виходячи з суми заборгованості з орендної плати за період жовтень 2021 року - лютий 2022 року, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором, в тому числі: за період з 16.11.2021 до 27.09.2022, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за жовтень 2021 року (1813 грн. 51 коп.); за період з 16.12.2021 до 27.09.2022, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за листопад 2021 року (1828 грн. 02 коп.); за період з 16.01.2022 до 27.09.2022, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за грудень 2021 року (1838 грн. 99 коп.); за період з 16.02.2022 до 27.09.2022, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за січень 2022 року (1862 грн. 90 коп.); за період з 16.03.2022 до 27.09.2022, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за лютий 2022 року (825 грн. 55 коп.).
		Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.
		Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 925/1386/19, приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень статей 251, 252 Цивільного кодексу України має бути визначений. При цьому перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.
		Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
		Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
		У постанові від 20.08.2021 у справі №910/13575/20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначив, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відхилив доводи заявника касаційної скарги про необхідність врахування правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19, оскільки дійшов висновку про відсутність підстав для відступлення від висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19 та уточнив правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України.
		З урахуванням положень ст. ст. 251, 252 ЦК України, суд встановив, що пункт 3.7. договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначення "до дати фактичного виконання", тощо. Умову, передбачену у п. 3.7. договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.
		За цих обставин, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної сплати орендної плати, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі 1069 грн 76 коп., нарахованої в межах строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України (шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано), в тому числі: 172 грн 11 коп. за період з 16.11.2021 до 15.05.2022, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за жовтень 2021 року (1813 грн. 51 коп.); 198 грн. 23 коп. за період з 16.12.2021 до 15.06.2022, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за листопад 2021 року (1828 грн. 02 коп.); 246 грн 88 коп. за період з 16.01.2022 до 15.07.2022, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за грудень 2021 року (1838 грн. 99 коп.); 298 грн 06 коп. за період з 16.02.2022 до 15.08.2022, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за січень 2022 року (1862 грн. 90 коп.); 154 грн 48 коп. за період з 16.03.2022 до 15.09.2022, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за лютий 2022 року (825 грн. 55 коп.).
		Розрахунок перевірений судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результати долучені до матеріалів справи.
		У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 878 грн 67 коп. суд відмовляє за їх необґрунтованістю, оскільки пеня в цій частині нарахована поза межами строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України.
		Щодо припинення дії договору та стягнення неустойки. 
		Відповідно до матеріалів справи листом від 16.02.2022 № 18-212-00337 позивач звернувся до відповідача та третьої особи щодо продовження дії договору оренди, в якому повідомив, що строк дії договору закінчується 19.05.2022, договір може бути продовжений за результатами проведення аукціону відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зазначив, які дії мають вчинити та які документи подати орендар та балансоутримувач для розгляду питання про продовження строку дії договору. 
		Докази надсилання зазначеного листа на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні, такі докази позивачем не подані. 
		Листом від 03.06.2022 № 01-25/245 Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації повідомив позивача, що не надає згоду на продовження договору, у зв`язку з необхідністю використання нерухомого майна для державних потреб. 
		Листом від 07.06.2022 № 01-45/4114 Сумська обласна військова адміністрація, як орган уповноважений управляти державним майном, повідомила позивача, що не надає згоду на продовження дії договору, у зв`язку з необхідністю використання державного майна для власник потреб. 
		З урахуванням вказаної позиції балансоутримувача та органу уповноваженого управляти державним майном, листом від 13.06.2022 № 18/212-00597 позивач повідомив відповідача та третю особу, що договір продовжуватись не буде, направив три примірники акту повернення державного майна для підписання.
		Суд зазначає, що на час укладення спірного договору діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ.
		Натомість на час виникнення спірних правовідносин вже діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ, який введено в дію з 01.02.2020.
		Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 03.10.2019 № 157-ІХ договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
		Отже, Законом від 03.10.2019 № 157-ІХ чітко визначено, що після 01.07.2020 на правовідносини, що виникають із продовження договору оренди поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019 (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 918/977/20).
		Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
		Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
		Після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень:
		про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;
		про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.
		Відповідно до ст. 19 Закону, рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.
		Суд встановив, що докази звернення відповідача до позивача із заявою про продовження строку дії договору в матеріалах справи відсутні. 
		За приписами ст. 24 Закону договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.
		Водночас, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 07.11.2022 № 758/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 19.02.2023.
		Пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.
		Відповідну постанову №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" було прийнято Кабінетом Міністрів України 27.05.2022 (далі - Постанова КМУ №634) та вона набрала законної сили 01.06.2022.
		Згідно із п. 5 Постанови КМУ №634 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. 
		Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
		Пунктом 16 Постанови КМУ №634 визначено орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови, починаючи з 24 лютого 2022 року.
		Отже, за змістом наведених положень Постанови КМУ №634, нею встановлено автоматичний порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна з початку ведення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, за наступних умов:
		- строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану;
		- відсутність повідомлення балансоутримувачем орендаря з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.
		Оскільки строк дії договору оренди згідно з п. 10.1. закінчується 19.05.2022, тобто в період дії воєнного стану, визначальним є з`ясування наявності виключного випадку згідно із п. 5 Постанови КМУ №634, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону "Про оренду державного та комунального майна", а також питання зворотної дії в часі приписів Постанови КМУ №634.
		Суд встановив, що про ненадання згоди на продовження договору оренди, у зв`язку з необхідністю використання державного майна для власних потреб, Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації та Сумська обласна військова адміністрація повідомили тільки позивача листами від 03.06.2022 № 01-25/245, від 07.06.2022 № 01-45/4114, тобто після закінчення строку дії договору (19.05.2022).
		Доказів повідомлення про зазначені обставини балансоутримувачем відповідача матеріали справи не містять. 
		Тільки листом від 13.06.2022 № 18/212-00597 позивач повідомив відповідача, що договір продовжуватись не буде. Докази надсилання цього листа на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні, такі докази позивачем не подані. 
		За цих обставин, зокрема відсутності доказів обґрунтованого письмового звернення третьої особи до позивача та відповідача за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди про відмову у продовженні договору оренди у зв`язку з необхідністю орендованого приміщення для власних потреб, немає підстав для застосування виключного випадку згідно із п. 5 Постанови КМУ №634.
		Досліджуючи питання зворотної дії в часі Постанови КМУ №634, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		У рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
		За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
		У Рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 року № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).
		У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.
		Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 пункту 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №5-р/2018 від 22.05.2018).
		Поряд з цим Суд звертає увагу на позицію Комітету міністрів РЄ, висловлену у Рекомендаціях CM/Rec (2007) 7 державам-членам щодо належного адміністрування. Так, у статті 6 вказаних Рекомендацій зазначено, що державні органи діють відповідно до принципу правової визначеності. Вони не можуть вживати жодних заходів із зворотною силою, за винятком юридично обґрунтованих обставин.
		Крім того, Суд також враховує, що ЄСПЛ навіть допускає ретроактивну дію закону, коли це забезпечує захист суспільних інтересів, у тому числі уточнює початкові наміри законодавця (P. Plaisier B.V. v. the Netherlands, заява № 46184/16).
		Так, у постанові від 31.03.2021 у справі №803/1541/16 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності (п. 50 вказаної постанови).
		Враховуючи вищенаведене, чітку вказівку у пункті 16 Постанови КМУ №634 про продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови починаючи з 24 лютого 2022 року, має місце зворотна сила такого нормативно-правового акту в часі (ретроактивна дія). Така ретроактивна дія Постанови КМУ №634 уточнює початкові наміри законодавця забезпечити правову визначеність орендаря в умовах воєнного стану.
		За цих обставин договір оренди державного майна № 2073 від 21.05.2014 є таким, що продовжився з 24.02.2022 на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану автоматично, в силу прямої норми закону, що не потребує документального переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір. Для продовження договору оренди на строк, передбачений п. 5 Постанови КМУ №634, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
		Оскільки суд не встановив факту припинення договору оренди, у зв`язку з закінченням строку його дії, зокрема договір є автоматично продовженим в силу прямої норми закону, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути балансоутримувачу за актом приймання-передачі державне нерухоме майно  нежитлові приміщення загальною площею 137,1 кв.м., розташовані в одноповерховій будівлі складу під літерою В-1 за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 2, а також відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 37283 грн 20 коп. неустойки на підставі ст. 785 ЦК України за несвоєчасне повернення майна. 
		Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2481 грн. 00 коп., з урахуванням того, що спір в частині стягнення орендної плати та пені виник у зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань. 
		Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		1.Позов задовольнити частково.
		 
		2.Стягнути з Фізичної особи  підприємця Пащетника Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вул. Небесної Сотні, буд. 1/23, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 42769539) 8168 грн 97 коп. заборгованості з орендної плати, 1069 грн. 76 коп. пені, 2481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
		 
		3.У задоволенні позову в іншій частині  відмовити. 
		 
		4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		5.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
		 
		Повне рішення складене та підписане суддею 10.02.2023.
		 
		СуддяД. В. Вдовенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...