Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 589/2228/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2023. Зареєстровано: 10.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2023.
Дата набрання законної сили: 03.02.2023
Номер судового провадження: 2/589/29/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 589/2228/20 
		Провадження № 2/589/29/23 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 січня 2023 року                                    м. Шостка     
		 
		Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі головуючого судді Лєвша С.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , місце проживання  АДРЕСА_1 ,
		до
		відповідача: Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», місце знаходження  м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30, поштовий індекс  49094,
		предмет та підстави позову: про захист прав споживачів, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		14.07.2020 року позивач ОСОБА_1 пред`явила позов до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, пені та моральної шкоди. 
		Позовну заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що 26.05.2016 між нею та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено договір № SАМDNWFC00026411548 про відкриття та обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_1 . Договір укладався у відділенні банку, шляхом підписання відповідної заяви. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини БАНКІВСЬКОГО рахунка, на які розповсюджується дія Закону України "Про захист прав споживачів".
		21.12.2019 відповідач без попередження заблокував банківську картку позивачки і припинив видачу коштів.
		Від працівників банку у відділені банку та за номером банку «3700», позивачки конкретної інформації щодо причин блокування її карти не було надано. Зі слів працівників банку ОСОБА_1 стало відомо, що картку заблоковано на підставі проведення начебто незаконних операцій. Проте, яких саме банком не було пояснено. Позивач неодноразово зверталась з заявами та через онлайн чат «Приват24» про надання конкретної інформації щодо блокування її коштів, але відповідач посилався на проведення невідомих для позивача незаконних операцій. 
		Позивач вказує, що остання операція, яка була проведена на картковому рахунку, відбулась 17.12.2019. На її картковий рахунок поступив платіж від ОСОБА_2 в розміні 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень, які позивач отримала внаслідок продажу ОСОБА_2 власного товару. На картковому рахунку також знаходились і особисті кошти позивача. 20 грудня 2019 року вона зняла частину коштів і загальна сума заблокованих коштів склала 4593,02 грн. 
		При цьому, позивач зазначає, що до сьогоднішнього дня жодних претензій від будь-яких постраждалих осіб до неї не надходило.
		Таким чином, позивачка вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» порушив її права, як споживача банківських послуг, а його дії з блокування її банківської платіжної картки є незаконними, оскільки відсутні передбачені законом підстави для обмеження її права на розпорядження грошовими коштами у розмірі 4593,02 грн, які знаходяться на її рахунку.
		Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на її користь: грошові кошти в сумі 4593,02 грн; інфляційні витрати за період з січня 2020 року по червень 2020 року в розмірі 92 грн 45 коп.; три відсотка річних за період з 21.12.2019 року по 14.07.2020 року в розмірі 77 грн. 38 коп; пеню в розмірі 504 грн 85 коп; моральну шкоду в розмірі 7000 грн.
		04.11.2020 до суду надійшов відзив ПАТ КБ «ПриватБанк» на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в їх задоволені. Відзив мотивовано тим, що банком було призупинено здійснення видаткових операцій з використанням платіжної картки (електронного платіжного засобу), держателем якої є позивачка, на підставі звернення до банку з заявою іншого клієнта банка про шахрайство. За даним фактом були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під номером 120020040640000864. Тому банк при блокуванні картки позивачки діяв правомірно.
		Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено договір, на підставі якого ОСОБА_1 був відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1 . Факт укладення договору та відкриття за ним карткового рахунку № НОМЕР_1 визнано обома сторонами у їх заявах по суті справи.
		21.12.2019 картковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , на якому знаходяться грошові кошти в сумі 4593 грн 02 коп. був заблокований ПАТ КБ «ПриватБанк». Після чого позивачка неодноразово зверталася до банку, як в усній формі, так і письмово, з метою з`ясування причин блокування рахунків та просила відповідача розблокувати рахунок і повернути кошти, що підтверджується копіями заяв та відповідей на них (а.с. 4, 5, 6, 7, 9).
		Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Положеннями ч. 1 ст. 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
		Отже, правовою гарантією на невтручання у право власності на кошти є рішення суду, що відповідає ст. 41 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
		На належні боржникові в разі передання від інших осіб кошти, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому законом.
		Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.
		Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 № 333/4924/15-ц|6-2047цс16.
		Частинами 4 та 6 ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі Закон) визначено, що банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов`язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
		У разі ненадання клієнтом (особою, представником клієнта) документів, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, рахунок не відкривається, зазначені в частині другій цієї статті договори (фінансові операції) не укладаються (не здійснюються).
		Банк має право відмовитися від підтримання договірних відносин чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
		Згідно з п. 12 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного електронного платіжного засобу, а також про вилучення електронного платіжного засобу за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання електронного платіжного засобу та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності платника виконати своє зобов`язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.
		Тобто Закон не передбачає такої умови здійснення зупинення та відмови від здійснення видаткових операцій за рахунком клієнта, як наявність доведеного факту здійснення незаконної діяльності. Зі змісту норм Закону випливає, що такі дії здійснюються саме з метою встановлення факту незаконної діяльності, але не на підставі таких фактів. Для здійснення таких дій необхідною є лише наявність обґрунтованих побоювань щодо неправомірності дій на використання Банку для проведення незаконних операцій.
		Заперечуючи проти позову, ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначав, що банк здійснив блокування картки позивачки відповідно до положень ст. 1074 ЦК України та умов укладеного між сторонами договору, при цьому керувався саме Законом України «Про банки і банківську діяльність». Здійснення видаткових операцій з використанням платіжної картки позивачки призупинено на підставі звернення до банку іншого клієнта, який повідомив про перерахування особистих коштів на картковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий на ім`я ОСОБА_1 . Унаслідок вказаних обставин банк дійшов висновку про те, що по картці позивачки було проведено операцію, яка містять ознаки шахрайства, тому вважав свої дії правомірними.
		Як вбачається з копії висновку службової перевірки банку, проведеним внутрішньобанківським розслідуванням було встановлено, шо на ім`я клієнта ОСОБА_1 10.05.2018 була випущена картка для виплат № НОМЕР_3 , якою клієнт регулярно користувалась. 10.01.2020 картка була перевипущена на № НОМЕР_2 . На момент перевірки на картковому рахунку ОСОБА_3 № НОМЕР_2 , дійсно закумульовані грошові кошти в загальній сумі 4593,02 грн. Аналізом встановлено, що 18.12.2019 на картку № НОМЕР_3 встановлено обмеження (ліміт видаткових операцій 0.9 - з коментарем: "До подтв перевода п24 с карты 4149499342014642 2019-12-17 22:43:41 6532.66 ID заявки в ПК Промінь 191218S115334010YL76"), що виключає можливість користуватися цією, та перевипущеними картками. Підставою для встановлення такого обмеження слугувало звернення ОСОБА_2 до банку з заявою про шахрайство держателя картки №4149499342014642, з якої 17.12.2019 були перераховані грошові кошти в сумі 6532,66 грн. на карту клієнта ОСОБА_1 (а.с. 52, 53).
		Виписка по картки № НОМЕР_4 держателя ОСОБА_2 , підтверджує факт перерахування з картки ОСОБА_2 , зокрема й на картку ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 6532,66 грн., що мало місце 17.12.2019 о 22:43 год. Виписка по картці ОСОБА_1 № НОМЕР_3 також свідчить про надходження вищевказаної суми коштів (а.с. 54, 55).
		Також, у висновку вказано, із змісту заяви поданої клієнтом ОСОБА_2 банком було встановлено, що 17.12.2019 близько 17:30 год. її мобільний телефон, що також був фінансовим у ПриватБанку, викрадено невідомими зловмисниками, після чого в період з 22:40 год. 17.12.2019 по 10:11 год. 18.12.2019 з її карткових рахунків несанкціоновано було списано значні суми грошових коштів (зокрема й на картковий рахунок клієнта ОСОБА_1 ). За даним фактом клієнт ОСОБА_2 звернулась з відповідною заявою до правоохоронних органів, у зв`язку з чим Шевченківським відділенням поліції ДВП ГУНП у Дніпропетропетровській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під номером 120020040640000864.
		Крім того, у висновку банку зазначено, що при попередніх контактах із співробітниками банку (заявка в Канал БОК  ID14655335), ОСОБА_1 повідомляла, що здійснила обмін перерахованих грошових коштів з картки ОСОБА_2 на електронну валюту "Біткоїни" невстановленим особам, чим порушила п. 7.7 Постанови НБУ від 12.11.2003 № 492 (Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності) та п. 1.1.2.1.4. Умов та правил надання банківських послуг (Не використовувати картрахунки (для карток, емітованих на ім`я клієнта - фізичної особи) для операцій, пов`язаних з підприємницькою діяльністю).
		При цьому банк вказує, що станом на 02.11.2020, від правоохоронних органів, чи від ОСОБА_1 особисто, не надходило жодних документальних даних щодо спростування інформації про причетність останньої до злочинних дій спрямованих на заволодіння коштами потерпілого клієнта ОСОБА_2 .
		Проаналізувавши копії висновку службової перевірки відповідача та звернення ОСОБА_2 , яка повідомила про несанкціонований перерахунок її коштів, зокрема й на картковий рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_1 , яке слугувало підставою для призупинення здійснення видаткових операцій з використанням платіжної картки позивачки; суд дійшов висновку про наявність у відповідача обґрунтованих побоювань щодо неправомірності дій на використання Банку для проведення незаконних операцій, яка згідно зі ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є необхідною для здійснення зупинення та відмови від здійснення видаткових операцій за рахунком клієнта.
		Оскільки Закон не передбачає такої умови здійснення зупинення та відмови від здійснення видаткових операцій за рахунком клієнта, як наявність доведеного факту здійснення незаконної діяльності; а зі змісту норм Закону випливає, що такі дії здійснюються саме з метою встановлення факту незаконної діяльності, але не на підставі таких фактів; суд відхиляє аргумент, викладений у позові щодо неправомірності дій відповідача з тих підстав, що відсутні передбачені законом підстави для обмеження права позивачки на розпорядження грошовими коштами, які банк заблокував на картковому рахунку № НОМЕР_2 .
		При цьому, Закон України «Про банки і банківську діяльність» не містить обмежень щодо строку зупинення та відмови від здійснення видаткових операцій за рахунком клієнта у випадку виникнення вмотивованих підозр щодо використання Банку для проведення незаконних операцій, який зумовлений лише обставинами, що дали підстави для зупинення здійснення видаткових операцій з використанням платіжної картки.
		Зважаючи, що дії відповідача з обмеження права позивача щодо розпорядження картковими рахунками здійснені у спосіб, передбачений Законом України «Про банки і банківську діяльність», суд дійшов висновку про безпідставність вимог про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні грошовими коштами, а тому відмовляє у задоволенні позову.
		З огляду на те, що позивач на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживача», ч. 7 ст. 141 ЦПК України, звільнена від сплати судового збору, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81,83, 141, 223, 258, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд, -  
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 35794,77 грн за кредитним договором від 02.11.2011 року. 
		Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його складення.
		Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. 
		 
		 
		 
		   Суддя Шосткинського міськрайонного суду
		   Сумської області                                    С.Л.Лєвша

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...