Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/1478/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Лізингові правовідносини.
Надіслано судом: 13.02.2023. Зареєстровано: 13.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2023.
Дата набрання законної сили: 09.02.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		09 лютого 2023 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  904/1478/19 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючий - Стратієнко Л.В.,
		судді: Багай Н.О., Кібенко О.Р.,
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Дністер»
		на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
		(головуючий - Вечірко І.О., судді -Верхогляд Т.А., Кузнецов В.О.)
		від 21.12.2022, 
		за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Дністер»
		про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/1478/19
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек»
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Дністер», 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Серединецьке»,
		про стягнення 8 980 733,42 грн
		 
		В С Т А Н О В И В:
		рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2020, позов ТОВ «Агротек», з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, задоволено. 
		Стягнуто з ТОВ «Сварог-Дністер» на користь позивача 4 177 187, 23 грн заборгованості з лізингових платежів, 29 955 028, 52 грн 365% річних, а з ТОВ «СК Бужок» - 4 177 187, 23 грн заборгованості з лізингових платежів, 5 744 799,99 грн 70% річних.
		Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.08.2020 вказані судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		21.04.2021 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області від ТОВ «Агротек» надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості та суми недоотриманих відсотків з ТОВ «ТД «Армада ЛТД», ТОВ «СК Бужок». Також, позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ТОВ «Сварог-Дністер» 3 831 057,34 грн заборгованості з лізингових платежів (основний борг) та недоотримані відсотки у сумі 5 149 676,08 грн за період з квітня 2016 року до березня 2019 року. 
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 у задоволенні позову відмовлено.  
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2022 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
		Стягнуто з ТОВ «Сварог-Дністер» на користь ТОВ «Агротек» 3 831 057,34 грн заборгованості з лізингових платежів, 5 149 676,08 грн недоотриманих відсотків, 134 711,00 грн судового збору за подання позову, 202 066,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги. 
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.07.2022 скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2022, а справу № 904/1478/19 направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
		17.10.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ «Агротек» надійшла заява про відмову від позовних вимог до ТОВ «Сварог-Дністер» про стягнення 3 831 057,34 грн заборгованості з лізингових платежів (основний борг), 5 149 676,08 грн недоотриманих відсотків за період з квітня 2016 року до березня 2019 року. Також просило визнати нечинним рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021, яким закінчено розгляд справи, та закрити провадження у справі. Посилалось на необхідність вирішення питання про повернення ТОВ «Агротек» з Державного бюджету України 50% судового збору. 
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2022 прийнято відмову ТОВ «Агротек» від позовних вимог у справі № 904/1478/19.    
		Визнано нечинним рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 та закрито провадження у справі № 904/1478/19. 
		Повернуто ТОВ «Агротек» з Державного бюджету України 101 033,25 грн - 50% судового збору за подання апеляційної скарги, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 2079 від 27.08.2021.
		27.10.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ «Сварог-Дністер» надійшло клопотання про прийняття додаткового рішення про стягнення з ТОВ «Агротек» на користь ТОВ «Сварог-Дністер» 2 582 267,68 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційних та касаційних скарг у справі. У вказаному клопотанні ТОВ «Сварог-Дністер» посилалось на ч. 3 ст. 130 ГПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір».  
		  Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Сварог-Дністер» про ухвалення додаткового рішення щодо повернення судового збору та у стягненні з ТОВ «Агротек» на користь ТОВ «Сварог-Дністер» 2 582 267,68 грн судового збору, сплаченого при поданні апеляційних та касаційних скарг у справі № 904/1478/19.
		  21.12.2022 ТОВ «Сварог-Дністер» подало касаційну скаргу на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2022, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом ч. 10 ст. 11, ч. 3 ст. 130 ГПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», просить вказану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти додаткове рішення про стягнення з ТОВ «Агротек» на користь ТОВ «Сварог-Дністер» 2 582 267,68 грн судового збору, сплаченого при поданні апеляційних та касаційних скарг. 
		      12.01.2023 до Верховного Суду від скаржника надійшли письмові пояснення. 
		   ТОВ «Агротек» у відзиві на касаційну скаргу просить її залишити без задоволення, а ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2022 без змін з підстав, вказаних у відзиві.
		      Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що справа № 904/1478/19 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.
		       Відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ «Сварог-Дністер» про стягнення з ТОВ «Агротек» на користь відповідача судового збору, сплаченого при поданні апеляційних та касаційних скарг у справі № 904/1478/19, апеляційний господарський суд виходив з безпідставності застосування до спірних правовідносин ч. 3 ст. 130 ГПК України, на яку послався відповідач в обґрунтування клопотання. Суд зазначив, що ч. 3 ст. 130 ГПК України стосується стягнення саме витрат, пов`язаних з розглядом справи, а не судового збору, розподіл якого визначений в частині першій та другій вказаної статті. 
		Верховний Суд вважає помилковими висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача судового збору на підставі ч. 3 ст. 130 ГПК України з огляду на таке.  
		      Статтею 191 ГПК України надано позивачеві право відмовитися від позову, а відповідачеві - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.  
		Відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову - це вияв принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2022 у справі № 180/2161/19).
		Пунктом 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 зазначено, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується, зазвичай, при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду. 
		 Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.  
		      Статтею 130 ГПК України визначений порядок розподілу витрат, в тому числі, судового збору, у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
		Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, на яку посилався відповідач в обґрунтування свого клопотання, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. 
		Отже, у випадку відмови позивача від позову та закриття провадження у справі, відповідач вправі заявити про відшкодування йому понесених витрат і це право закріплено, зокрема в ч. 3 ст. 130 ГПК України.
		Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 49 постанови від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
		Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.
		Судовий збір - це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати (ч. 3 ст. 123 ГПК України):
		1) на професійну правничу допомогу;
		2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
		3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
		4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. 
		Тобто, законодавець розрізняє 2 види судових витрат - 1) судовий збір, порядок розподілу якого визначається ГПК України, Законом України «Про судовий збір» і 2) витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати, визначені в ч. 3 ст. 123 ГПК України і які розподіляються в порядку, встановленому ГПК України. 
		Отже, у випадку відмови позивача від позову і закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у відповідача згідно з ч. 3 ст. 130 ГПК України виникає право на відшкодування йому понесених витрат, до яких належить і судовий збір, а розподіл витрат, пов`язаних з розглядом справи, здійснюється відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України. 
		Суд апеляційної інстанції помилково ототожнив порядок розподілу витрат -судового збору, який закріплено і в ч. 3 ст. 130 ГПК України, з порядком розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи у випадку закриття провадження у справі (ч. 5 ст. 130 ГПК України).
		Також, судом апеляційної інстанції помилково зазначено, що судовий збір у цьому випадку міг би розподілятись на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 130 ГПК України, на які відповідач не посилався, оскільки ч. ч. 1, 2 ст. 130 ГПК України визначають саме порядок повернення судового збору з державного бюджету - позивачу у розмірі 50% судового збору, сплаченого при подані позову (ч. 1 ст. 130 ГПК України) та скаржнику (заявнику) у розмірі 50 % судового збору, сплаченого за подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 2 ст. 130 ГПК України), зокрема у випадку відмови позивача від позову. 
		Отже, при відмові позивача від позову і закритті провадження у справі, як відбулось у цій справі № 904/1478/19 (ТОВ «Агротек» відмовився від позовних вимог і ця відмова була прийнята апеляційним господарським судом, про що винесено ухвалу від 26.10.2022) суд, за наявності відповідної заяви відповідача, мав здійснити розподіл понесених відповідачем витрат у вигляді судового збору на підставі ч. 3 ст. 130 ГПК України, на яку відповідач послався у клопотанні, а не відмовляти у їх задоволенні.
		Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму ч. 3 ст. 130 ГПК України при розгляді заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача судового збору у випадку відмови позивача від позову та дійшов безпідставного висновку, що судовий збір у цьому випадку розподіляється на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 130 ГПК України, яка регулює порядок повернення судового збору з державного бюджету.
		Під час підготовки справи до касаційного розгляду Верховним Судом встановлено, що у постанові від 14.09.2021 у справі № 910/13084/18 Касаційний господарський суд дійшов висновку (п. 8.22 постанови), що ч. 3 ст. 130 ГПК України, на яку послався Кабінет Міністрів України в обґрунтування підстав для стягнення з НАК «Нафтогаз України» 50% від суми сплаченого при поданні апеляційної скарги судового збору, дійсно передбачає можливість стягнення з позивача у разі його відмови від позову понесені відповідачем витрати згідно з поданою з цього питання заявою. Разом з цим, Верховний Суд зазначив, що у цьому випадку йде мова саме про витрати, пов`язані з розглядом справи, а не про судовий збір, розподіл якого визначений в частині першій та другій названої статті, у зв`язку з чим погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування ч. 3 ст. 130 ГПК України. 
		Апеляційний господарський суд у справі, яка переглядається, прийняв судове рішення з дотриманням висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 910/13084/18 щодо застосування ч. 3 ст. 130 ГПК України.
		Верховний Суд при розгляді цієї справи, не погоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в п. 8.22 постанови від 14.09.2021 у справі № 910/13084/18 щодо застосування ч. 3 ст. 130 ГПК України, адже з вказаної норми права вбачається, що суд у випадку прийняття відмови позивача від позову і закритті провадження у справі, за рахунок позивача відшкодовує відповідачу (за наявності його заяви) понесені витрати, до яких відноситься і судовий збір, а витрати, пов`язані з розглядом справи розподіляються на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України.
		Частиною 2 ст. 302 ГПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
		Наведена норма процесуального права зобов`язує колегію суддів у разі необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати, передати справу на розгляд об`єднаної палати.
		Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.
		Оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.09.2021 у справі № 910/13084/18 щодо застосування ч. 3 ст. 130 ГПК України у розгляді питання про відшкодування відповідачу, понесеного судового збору у випадку прийняття відмови позивача від позову, а також з огляду на те, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, справа № 904/1478/19 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з ч. 2 ст. 302 ГПК України. 
		Керуючись ст. ст. 234, 235 ч. 2 ст. 302, 303 ГПК України, Верховний Суд,
		УХВАЛИВ:
		передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 904/1478/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Дністер», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Серединецьке», про стягнення 8 980 733,42 грн, касаційне провадження в якій відкрите за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Дністер» на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2022.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
		 
		Головуючий                                                                                                Л. Стратієнко 
		 
		 
		Судді                                                                                                              Н. Багай
		                                                                                                      
		 
		                                                                                                                      О. Кібенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...