Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 546/243/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2023.
Дата набрання законної сили: 08.02.2023
Номер судового провадження: 61-10843ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                                  
		Іменем  України      
		 
		08 лютого 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 546/243/20
		 
		провадження № 61-10843 св 22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,  Лідовця Р. А., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		представник позивача - ОСОБА_2 , 
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон»,
		представники відповідача: Петров Володимир-Павло Сергійович, Грінченко Володимир Володимирович;
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну 
		скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2021 року у складі судді Зіненка Ю. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Гальонкіна С. А., Хіль Л. М., 
		ВСТАНОВИВ:
		1.                 Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2020 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (далі - ТОВ СП «Нібулон») про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. 
		Позовна заява мотивована тим, що 02 лютого 2010 року він був призначений на посаду директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон». 02 березня 2020 року Генеральний директор ТОВ СП «Нібулон» 
		ОСОБА_7 видав наказ № 520-к про його, ОСОБА_1 , директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», звільнення у зв`язку із втратою до нього довір`я з боку власника або уповноваженого ним органу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 КЗпП України. 
		У вказаному наказі Генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7 від 02 березня 2020 року № 520-к зазначено, що 
		10 лютого 2020 року працівниками філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», 
		а саме: головним агрономом ОСОБА_3 , трактористами-машиністами: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , було здійснено спробу крадіжки 4 300 кг аміачної селітри, належної ТОВ СП «Нібулон», яка була видана їм згідно з накладної-вимоги на відпуск матеріалів від 10 лютого 2019 року № 9/117 для підживлення озимої пшениці на полях ТОВ СП «Нібулон», що розташовані у с. Говтва Козельщинського району Полтавської області. Зазначений факт спроби крадіжки було зафіксовано фахівцями сектору охорони служби безпеки ТОВ СП «Нібулон». 
		Наказом виконуючого обов`язки фінансового директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_19 від 12 лютого 2020 року № 116-АД було призначено проведення з 13 лютого 2020 року по 17 лютого 2020 року повної позачергової інвентаризації фактичної наявності основних засобів та товарно-матеріальних цінностей на філії «Сухорабівська» ТОВ СП ТОВ СП «Нібулон» та призначено інвентаризаційну комісію. Також наказом від 25 лютого 
		2020 року № 183-АД була призначена перевірка стану машинно-тракторного парку та накопиченого металобрухту філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон». Під час проведення перевірки з 25 лютого 2020 року по 
		26 лютого 2020 року комісією було виявлено факти маніпуляції відносно складання та затвердження завідомо неправдивих документів щодо списання на металобрухт сільськогосподарської техніки, зокрема, двох сівалок УПС-8, 2007 та 2008 року випуску. Перевіркою встановлено, що 
		30 вересня 2019 року на ім`я Генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7 подано службову записку № 351/117/3-19 за підписом посадових осіб філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», а саме: головного інженера ОСОБА_8 , головного бухгалтера ОСОБА_9 
		та директора філії ОСОБА_1 , узгоджену з головним механіком інженерно-сервісної служби центрального апарату управління ОСОБА_10 і регіональним директором з сільськогосподарського центрального апарату управління ОСОБА_20, на погодження списання техніки, у тому числі двох сівалок УПС-8, 2007 та 2008 року випуску. Згідно з вказаної службової записки, сівалки були комісійно обстежені і визнані такими, що непридатні для подальшої експлуатації та підлягають списанню. 26 грудня 2019 року на ім`я Генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7 подано службову записку № 479/117/3-19 за підписом посадових осіб філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», а саме: директора філії ОСОБА_1 , інженера-механіка ОСОБА_11 та головного бухгалтера ОСОБА_9 , щодо визначення ринкової вартості списаної техніки, у тому числі сівалок УПС-8, 2007 та 2008 року випуску, за результатами моніторингу ринку за ціною металобрухту 4,25 грн за 1 кг.
		За результатами розгляду вказаних службових записок ТОВ СП «Нібулон» було видано наказ від 26 грудня 2019 року № 1565-АД «Про списання основних засобів», згідно з якого, йому, директору філії «Сухорабівська» 
		ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_1, доручено забезпечити розбирання списаних основних засобів у суворій відповідності до нормативів з охорони праці та техніки безпеки, оприбуткувати на склад філії матеріали, придатні для подальшого використання, а неприданий для подальшого використання металобрухт підготувати для реалізації. 
		26 грудня 2019 року складені акти на списання основних засобів, зокрема, вищезазначених сівалок УПС-8, 2007 та 2008 року випуску, за підписами комісії у складі: голова комісії - директор філії «Сухорабівська» 
		ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_1, члени комісії: головний інженер 
		ОСОБА_8 , головний економіст ОСОБА_21, головний бухгалтер ОСОБА_9 , інженер-механік ОСОБА_11 . Списана техніка оприбуткована як відходи, згідно з акту оприбуткування відходів 
		від 20 січня 2020 року № 179. При цьому у ході перевірки комісією з`ясовано, що зазначена техніка всупереч наказу від 26 грудня 2019 року № 1565-АД «Про списання основних засобів» не розбиралася на вузли та агрегати, 
		які повинні бути взяті на облік, як матеріали від розбірки техніки або запчастин, які були у використанні, що придатні для подальшого використання та відновлення техніки. Ситуація з неправомірним списанням сівалок УПС-8 стала можливою внаслідок неналежного та недбалого виконання своїх посадових обов`язків саме директором філії ОСОБА_1 . Недбале та поверхневе ставлення його, ОСОБА_1 , до своїх посадових обов`язків створило необхідні передумови для завдання підприємству матеріальних збитків.
		Позивач вважав, що фактичною підставою для його звільнення стала спроба крадіжки 4 300 кг селітри, скоєна іншими працівниками, до якої він не має відношення, та списання двох сівалок, яке було здійснено на підставі виданого не ним наказу. Крім того, зміст його основних трудових обов`язків на посаді директора філії не включає безпосереднє обслуговування грошових та товарних цінностей, а полягає виключно в управлінні філією «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», що свідчить про те, що особи, які займають зазначену посаду, не є суб`єктами, яких можна звільнити за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, а тому наказ про його звільнення від 02 березня 2020 року № 520-к року є незаконним та підлягає скасуванню.
		Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним 
		та скасувати наказ Генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7 від 02 березня 2020 року № 520-к «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв`язку із втратою до нього довір`я з боку власника або уповноваженого ним органу на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України; поновити його на посаді директора філії «Сухорабівська» 
		ТОВ СП «Нібулон» з 02 березня 2020 року; стягнути з ТОВ СП «Нібулон» на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме 
		з 02 березня 2020 року до дня поновлення на роботі; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області 
		від 22 грудня 2021 року позов  ОСОБА_1 задоволено. 
		Визнано незаконним та скасовано наказ Генерального директора 
		ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7 від 02 березня 2020 року № 520-к «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв`язку із втратою до нього довір`я 
		з боку власника або уповноваженого ним органу на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.
		Поновлено ОСОБА_1 на рівнозначній посаді директора філії ТОВ СП «Нібулон» з 03 березня 2020 року, а за відсутності такої можливості за згодою ОСОБА_1 на нижчій посаді.
		Стягнуто з ТОВ СП «Нібулон» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 03 березня 2020 року по 22 грудня 2021 року у розмірі 325 534,86 грн. 
		Рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання. 
		Вирішено питання розподілу судових витрат. 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно з Посадової інструкції директора філії ТОВ СП «Нібулон» та Положення про філію «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» до повноважень позивача, як директора філії, безпосередньо не входило виконання операцій, що пов`язані 
		з обслуговуванням матеріальних цінностей, а також виконання дій, які носять відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, 
		контролю за рухом і зберіганням матеріальних цінностей. Тобто позивач не є працівником, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності у зв`язку з чим його звільнення із займаної посади на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України є незаконним. 
		Суд першої інстанції критично оцінив наданий відповідачем договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02 лютого 2010 року № 02/02/14, що укладений між ТОВ СП «Нібулон» в особі директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності від 02 лютого 2010 року № 405, з одного боку, та громадянином ОСОБА_1 з другого боку, так як вказаний правочин суперечить положенням частини третьої статті 238 ЦК України, а довіреність 
		від 02 лютого 2010 року № 405 повноважень щодо укладання договорів 
		про повну індивідуальну матеріальну відповідальність не містить. Посада, яку обіймав позивач, та робота, яку він виконував, відсутня у Переліку 
		посад і робіт, що заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою чи організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, продаж (відпуск), перевезення або застосування у процесі виробництва, що затверджений постановою Державного комітету ради міністрів СРСР з праці та соціальних питань Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних спілок 
		від 28 грудня 1977 року № 447/24. 
		Оскільки на час розгляду справи філія «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» була ліквідована, суд першої інстанції вважав за необхідне поновити 
		ОСОБА_1 на рівнозначній посаді директора філії ТОВ СП «Нібулон» 
		з 03 березня 2020 року, а за відсутності такої можливості за згодою 
		ОСОБА_1 на нижчій посаді.
		Визначаючи середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, 
		суд першої інстанції керувався положеннями статті 235 КЗпП України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, виходячи із середньоденної заробітної плати 
		Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду. 
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ СП «Нібулон» залишено без задоволення, а рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 грудня 
		2021 року - без змін.
		Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що ані Положення про філію «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», ані Посадова інструкція директора філії ТОВ СП «Нібулон» не містить вказівку на те, що виконання операцій, що пов`язані з обслуговуванням цінностей, становить основний зміст трудових обов`язків позивача та що 
		до його посадових обов`язків входить виконання дій, які носять відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей. Основною функцією трудових обов`язків позивача 
		є управління філією «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» та виконання 
		нею покладених на неї завдань, у тому числі управлінські функції по розпорядженню коштами філії, а тому відсутні правові підстави вважати, що позивач є працівником, який безпосередньо зайнятий обслуговуванням грошових коштів та товарних цінностей, що вказує про неможливість його звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.
		Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги ТОВ СП «Нібулон» про те, що до кола посадових функцій позивача входило особисте обслуговування товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується довіреністю від 02 лютого 2010 року № 405 та довіреністю від 26 грудня 2018 року № 750, оскільки з їх змісту не вбачається, що ОСОБА_1 безпосередньо обслуговував грошові та товарні цінності та що дані функції входять до його посадових обов`язків.
		Апеляційний суд також послався на відповідні правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду. 
		Крім того, пославшись на відповідні судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції зазначив, якщо у структурі ТОВ СП «Нібулон» немає філії «Сухорабівська», то роботодавець має поновити позивача на рівнозначній посаді або внести зміни до штатного розпису. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі ТОВ СП «Нібулон», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати 
		й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову  ОСОБА_1 відмовити. 
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали 
		з Решетилівського районного суду Полтавської області. Клопотання ТОВ СП «Нібулон» про зупинення виконання судового рішення задоволено частково. Виконання рішення Решетилівського районного суду Полтавської області 
		від 22 грудня 2021 року у частині, що не підлягає негайному виконанню зупинено до закінчення його перегляду в касаційному порядку. 
		У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ СП «Нібулон» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ТОВ СП «Нібулон» на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року призначено до розгляду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга ТОВ СП «Нібулон» мотивована тим, що суди попередніх інстанцій правильно послалися на відповідні правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду, проте невірно їх застосували. Суди не дослідили усіх обставин справи, належним чином не проаналізували Положення про філію «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» та Посадової інструкції директора філії ТОВ СП «Нібулон», згідно з якими до повноважень позивача, як директора філії, крім іншого, також входило розпорядження коштами та майном філії, зокрема, здійснення банківських операцій 
		з грошовими коштами за банківським рахунком філії, що свідчить про безпосереднє розпорядження коштами та майном філії, а не контроль за їх використанням. 
		Крім того, згідно з пунктом 1.4 Посадової інструкції директора філії 
		ТОВ СП «Нібулон» у своїй діяльності директор філії керується Конституцією України, законодавчими та нормативними актами України, Статутом підприємства, довіреністю, Положеннями про філію, Колективним договором філії, цією посадовою інструкцією, наказами генерального директора та іншими локальними нормативно-правовими актами підприємства. Отже, довіреність є одним із документів, яким повинен був керуватися позивач, і визначені у ній повноваження становлять основний зміст його трудової діяльності. Відповідно до довіреності від 26 грудня 
		2018 року № 750 позивач укладає будь-які договори на суму, що не перевищує 30 тис. грн, підписує акти виконання робіт, наданих послуг 
		в межах таких договорів, отримує належне довірителю майно, підписує 
		акти приймання-передачі об`єктів оренди - земельних ділянок. Аналогічні повноваження позивача були визначені й у довіреності від 02 лютого 
		2010 року № 405. При цьому у вказаних довіреностях зазначено, що вони видані без права передоручення. Отже, визначені у них повноваження свідчать про те, що позивач міг вчиняти виключно особисто, без будь-якого узгодження чи схвалення правочини в межах суми 30 тис. грн, особисто сплачувати по них кошти, маючи доступ до банківського рахунку філії, що свідчить про особисте отримання позивачем відповідних товарів, робіт чи послуг. 
		Таким чином, до кола посадових обов`язків директора філії одночасно входили як загально-управлінські функції по керуванню відокремленим підрозділом, так і безпосереднє обслуговування товарно-матеріальних цінностей. 
		Суди безпідставно не прийняли до уваги інвентаризаційний опис основних засобів № 18/117/10, в якому особою, відповідальною за їх збереження, зазначений позивач, який був відповідальний за збереження 23 одиниці товарно-матеріальних цінностей. Факт того, що позивач отримав зазначені цінності під звіт було визнано ним самим у ході судового засідання. 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У грудні 2012 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1  на касаційну скаргу ТОВ СП «Нібулон», в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної 
		скарги, які є аналогічними доводам апеляційної скарги, - безпідставними. Особи, які здійснюють функцію обліку, охорони або управлінські функції щодо розпорядження майном та коштами підприємства, не відносяться до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові чи товарні цінності, і такі особи не можуть бути суб`єктами звільнення за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України. Не можна ототожнювати функції з обслуговування грошових і товарних цінностей із одержанням їх під звіт та функції контролю за використанням грошових коштів і розпорядження ними, які є відмінними за своєю природою. Працівником, який обслуговує грошові і товарні цінності є той працівник, що має доступ та працює із такими цінностями безпосередньо і це становить основний зміст його трудових обов`язків. Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду України та Верховного Суду, на які правильно послалися суди попередніх інстанцій. 
		Суди вірно встановили, що зміст його основних трудових обов`язків на посаді директора філії не включає безпосереднє обслуговування грошових та товарних цінностей, а полягає виключно в управлінні філією «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», що свідчить про те, що особи, які займають зазначену посаду, не є суб`єктами, яких можна звільнити за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Наказом директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_22 від 20 квітня 2007 року № 41-к  ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду інженера філії з 20 квітня 2007 року з посадовим окладом згідно з штатного розпису (т. 1, а. с. 86).
		Наказом заступника генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_23 від 26 січня 2010 року № 46-к  ОСОБА_1 , заступника директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», з 02 лютого 2010 року було переведено на посаду директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» (т. 1, а. с. 86).
		З Посадовою інструкції директора філії ТОВ СП «Нібулон» (новою редакцією)      ОСОБА_13 ознайомився, що підтверджується листкомознайомлення, на якому міститься його підпис та дата, 29 квітня 2016 року. Указана обставина позивачем не заперечувалася.
		Відповідно до пункту 1.4. Посадової інструкції директора філії ТОВ СП «Нібулон», затвердженої Генеральним директором ТОВ СП ««Нібулон» ОСОБА_7, у своїй діяльності директор філії керується Конституцією України, законодавчими та нормативними актами України, Статутом підприємства, Довіреністю, Положенням про філію, Колективним договором філії, даною посадовою інструкцією, наказами генерального директора та іншими локальними нормативно правовими актами підприємства. Розділом ІІ вказаної посадової інструкції визначено завдання та обов`язки. Зокрема, директор філії повинен забезпечувати рентабельну, беззбиткову діяльність філії, своєчасне виконання планів діяльності, виробничих завдань з використанням всіх наявних виробничих потужностей та трудових ресурсів (пункт 2.1.); забезпечувати дотримання працівниками вимог чинного законодавства, галузевих нормативно-технічних документів, що стосуються діяльності підприємства, та локальних нормативних актів підприємства (пункт 2.6.); здійснювати контроль за раціональним використанням працівниками філії оргтехніки, автотранспортних засобів та інших матеріальних ресурсів (пункт 2.17.); здійснювати загальне керівництво і координацію робіт з охорони праці, пожежної та техногенної безпеки на філії, відповідно до вимог чинного законодавства та локальних нормативних актів підприємства (пункт 2.18.). Розділом IV посадової інструкції визначено відповідальність директора філії, зокрема: за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені цією інструкцією, невиконання наказів і доручень безпосереднього керівника, генерального директора, заступників генерального директора, головного бухгалтера та технічного директора підприємства, в межах, визначених чинним законодавством України про працю (пункт 4.1.); за дотримання законодавчих та нормативно-правових актів з питань охорони праці та охорони навколишнього середовища 
		(пункт 4.4.); за спричинення прямого матеріального збитку підприємству, 
		а також за дії (бездіяльність) що призвели до такого матеріального збитку, перевищення повноважень та використання матеріальних цінностей підприємства в особистих інтересах (пункт 4.6.) (т. 1, а. с. 139-147).
		Зборами учасників ТОВ СП «Нібулон» (протокол від 28 лютого 2007 року 
		№ 2) було затверджено Положення про філію «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» (т. 1, а. с. 148-152), з яким    ОСОБА_13 ознайомився 02 лютого 2010 року (т. 1, а. с. 151).
		30 вересня 2019 року на ім`я Генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7 подано службову записку № 351/117/3-19 за підписом директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_1, головного інженера ОСОБА_8 , головного бухгалтера ОСОБА_9 , узгоджену 
		зголовним механіком ОСОБА_10 і регіональним директором сільськогосподарського виробництва ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_20, на погодження списання техніки у філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон»: косарка Z069, інвентаризаційний № 001847600 (20766); водороздавач ВР 3, інвентаризаційний № 000092200 (2204); сівалка УПС-8, інвентаризаційний 
		№ 001534400 (6313); сівалка УПС-8, інвентаризаційний № 000049400; сівалка СЗ-5,4, інвентаризаційний № 001534200 (6263); транспортний пристрій 
		ОЗШ-06, інвентаризаційний № 001314300 (9135); дискова борона RAU CENTOR, інвентаризаційний № 000280500. У цій записці також зазначено, що у разі погодження ця техніка буде розібрана на вузли та агрегати, котрі згідно актів будуть взяті на облік, як матеріали від розбору техніки або запчастинами, які були у використанні, придатні для подальшого використання та для відновлення сільськогосподарської техніки 
		(т. 1, а. с. 119).
		Наказом виконуючого обов`язки технічного директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_24 від 26 грудня 2019 року № 1565-АД було доручено директору філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_14 провести списання основних засобів, а саме: косарки роторної Z069_65м_КР_1_65, інвентаризаційний №001847600; водороздавач ВР 3, інвентаризаційний 
		№000092200; сівалкаУПС-8, інвентаризаційний №001534400; сівалкаУПС-8, інвентаризаційний №000049400; сівалкаСЗ-5, 4, інвентаризаційний 
		№001534200; транспортний пристрій ОЗШ-06, інвентаризаційний 
		№ 001314300; дискова борона RAU CENTOR, інвентаризаційний 
		№ 000280500; забезпечити директору філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_14 розбирання списаних основних засобів у суворій відповідності до нормативів з охорони праці та техніки безпеки, оприбуткувати на склад філії матеріали, придатні для подальшого використання. Непридатний для подальшого використання металобрухт підготувати для реалізації (т. 1, а. с. 88).
		Відповідно до службової записки від 23 грудня 2019 року 
		№ 479/117//3-19, поданої на ім`я Генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7 за підписом директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_1 , інженера-механіка філії ОСОБА_11 , головного бухгалтера ОСОБА_9 , у ході моніторингу ринку було виявлено, що техніка, яка пропонується на списання в такому технічному стані, на ринку відсутня, зокрема: сівалка УПС-8, 2007 року випуску (наскрізна корозія зернових та тукових ящиків, численні розриви рами, знос висіваючого апарату), сівалка УПС-8, 2008 року випуску (численні розриви рами, знос висіваючого апарату (т. 1, а. с. 120).
		Згідно з актів на списання основних засобів від 26 грудня 2019 року за №№ 362, 364, за підписом директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_1, членів комісії: головного інженера  ОСОБА_8 , головного економіста ОСОБА_15 , головного бухгалтера ОСОБА_9 , інженера-механіка групового ОСОБА_11 , сівалки УПС-8 (6313), 
		2007 року випуску, та УПС-8 (02 1305 7823), 2008 року випуску, були списані внаслідок неможливості використання і ремонту (т. 1, а. с. 129, 131).
		Відповідно до розрахунків результатів списання об`єкта вказані сівалки УПС-8, 2007 року та 2008 року випуску, актом оприбуткування відходів 
		від 20 січня 2020 року № 179 оприбутковані як відходи та брухт чорних металів у кількості 600 кг (т. 1, а. с. 130, 132).
		Наказом виконуючого обов`язки фінансового директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_19 від 12 лютого 2020 року № 116-АД «Про проведення позачергової інвентаризації» було вирішено провести повну позачергову інвентаризацію фактичної наявності основних засобів та товарно-матеріальних цінностей на філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» у період 
		з 13 лютого 2020року по 17 лютого 2020 року та створено інвентаризаційну комісію (т. 1, а. с. 89).
		Відповідно до протоколу № 1 засідання інвентаризаційної комісії 
		від 18 лютого 2020 року було виявлено нестачу, зокрема: стільця ISO, вартістю 82,50 грн (рядок 61), джерела безперебійного живлення UPS GRESSO 650 VA, вартістю 433,34 грн (рядок 62), свинини в тушках вагою 6,553 кг (рядок 64), відходів та брухту чорних металів вагою 1200 кг 
		(рядок 94), які запропоновано компенсувати за рахунок матеріально відповідальної особи -      ОСОБА_14 (т. 1, а. с. 112-115).
		У судовому засіданні   ОСОБА_13 підтвердив, що за його рахунок було компенсовано вартість відсутніх товарно-матеріальних цінностей. 
		Згідно з пояснювальної записки головного інженера філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_8 від 12 лютого 2020 року, поданої на ім`я Генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7 , у грудні 
		2019 року було списано дві сівалки УПС-8 та оприбутковано як металолом. 
		З 08 по 20 січня 2020 року він був у відпустці. Коли вийшов на роботу та побачив, що відсутні сівалки, зателефонував директору філії ОСОБА_14 і повідомив, що на території підприємства відсутні списані сівалки, на що той відповів, що розберуться (т. 1, а. с. 136).
		Відповідно до копії письмових пояснень головного інженера філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_8 від 19 лютого 
		2020 року, поданих на ім`я Генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7, вбачається, що ним було підготовлено службову записку № 351/117/3-19 про списання основних засобів, після погодження якої було видано наказ, після чого виконуючим обов`язки технічного директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_16 підготовлено службову записку від 26 грудня 2019 року № 479/117/3-19 про визначення ринкової ціни списаних основних засобів. Після погодження даної службової записки списання основних «актів» оформлено відповідними актами та списані основні засоби, у тому числі дві сівалки УПС-8 (т. 1, а. с. 116).
		У доповненнях до пояснення від 19 лютого 2020 року головного інженера філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_8, поданих на ім`я Генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7, 
		інженер зазначив, що оскільки на філії перебувало п`ять сівалок УПС-8, три з яких надійшли з інших філій, а така кількість не була потрібна для виробничих потреб філії, ним було відібрано три сівалки новішого зразка, 
		а інші дві: 2007 та 2008 років випуску, були включені у службову записку 
		від 30 вересня 2019 року для списання. Акти обстеження не складалися, будь-яких вказівок та пропозицій про її ремонт не надходило. У службовій записці від 26 грудня 2019 року, якою визначалась вартість сівалок, які списувалися, заначено, що у ході моніторингу ринку встановлено, що такі сівалки на ринку відсутні, тому встановлена вартість за ціною металобрухту. Зазначив, що фактично моніторинг ринку не проводився, оскільки така практика на філії була відсутня. Він не знав, що списану техніку 
		ТОВ СП «Нібулон» реалізує на вторинному ринку. Про таку можливість 
		при підписанні службових записок, актів директор філії йому не повідомляв (т. 1, а. с. 117-118).
		З копії письмових пояснень механізатора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_17 , поданої на ім`я Генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7, вбачається, що він у грудні 2019 року побачив на території філії «Сухорабівська» біля металобрухту неукомплектовану сівалку УПС-8. Він запитав у директора філії    ОСОБА_1 про долю цієї сівалки, на що той відповів, що вона буде здана на металобрухт. ОСОБА_17 запропонував йому обміняти сівалку на власний металобрухт, на що той погодився. У подальшому він взяв трактор та відвіз сівалку до себе додому, а замість неї завіз металобрухт вагою 1200 кг 
		(т. 1, а. с. 137).
		Відповідно до службової записки від 21 лютого 2020 року регіонального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_25, поданої на ім`я Генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7 , за результатами інвентаризації, проведеної з 12 по 17 лютого 2020 року на філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» встановлено нестачу металобрухту 
		у кількості 1200 кг. Згідно з актів на списання основних засобів 
		від 26 грудня 2019 року №№ 362, 364 було списано на металобрухт дві сівалки УПС-8, вагою 600 кг кожна, який оприбуткований актом від 20 січня 2020 року № 179. Оглядом місця зберігання металобрухту на території філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» встановлено відсутність двох сівалок. Також просить провести службову перевірку стану машин, тракторів та накопичення металобрухту на філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» 
		(т. 1, а. с. 134).
		Аналогічного змісту є службова записка від 21 лютого 2020 року фахівців сектору охорони служби безпеки ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_26 та ОСОБА_18 , подана на ім`я Генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7 (т. 1, а. с. 135).
		Відповідно до акту перевірки стану машинно-тракторного парку та накопиченого металобрухту філії «Сухорабіська» ТОВ СП «Нібулон», складеного комісією у складі начальника інженерно-сервісної служби ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_28, заступника начальника ІСС ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_29, провідного інженера інженерно-сервісної служби 
		ОСОБА_27, які відповідно до наказу від 25 лютого 2020 року № 183-АД провели відповідну перевірку, було встановлено факти маніпуляції відносно складання та затвердження завідомо неправдивих документів щодо списання на металобрухт, зокрема, сівалок УПС-8. Зазначено, що списання двох сівалок УПС-8 було проведено безпідставно, без обстеження їх технічного стану. Актом перевірки від 26 лютого 2020 року встановлено безпідставність визначення вартості двох сівалок за ціною металобрухту, оскільки згідно з моніторингу вторинного ринку вартість, наприклад, сівалок УПС-8, 2007 року випуску, на вторинному ринку на момент списання становила 40-45 тис. грн. Таким чином, вартість збитків, спричинених незаконним списанням двох сівалок, а не продаж їх на вторинному ринку складає близько 80 тис. грн (їх вартість за ціною металобрухту 5 тис. грн). Крім того, у ході перевірки встановлено місцезнаходження лише однієї сівалки УПС-8, 2007 року випуску, за місцем розташування земельної ділянки механізатора ОСОБА_17 у с. Сухорабівка, місцезнаходження іншої сівалки не встановлено. Пояснення ОСОБА_17 в частині надання ним відповідної кількості металобрухту спростовується фактом відсутності його на території філії. Комісія зазначила, що ситуація з неправомірним списанням сівалок УПС-8, 2007 року випуску (інвентаризаційний 
		№ 001534400) та 2008 року випуску (інвентаризаційний № 000049400) стала можливою внаслідок неналежного та недбалого виконання своїх службових обов`язків саме директора філії      ОСОБА_1 ( т. 1, а. с. 97-100).
		Актом перевірки стану промислової безпеки, охорони праці, виробничої санітарії на філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» від 26 лютого 2020 року № 1, складеним комісією, призначеною наказом по ТОВ СП «Нібулон» 
		від 24 лютого 2020 року № 171-АД, було виявлено ряд порушень та недоліків, зокрема директор філії    ОСОБА_13 : не виконав припис служби охорони праці від 09 серпня 2016 року № 11-ОП; не виконав вимоги службової записки від 29 листопада 2019 року р/н 14574/2/42 щодосвоєчасної та якісної підготовки до комплексної перевірки додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці; не забезпечив дотримання працівниками вимог чинного законодавства, галузевих нормативно-технічних документів, що стосуються діяльності підприємства, та локальних нормативних актів підприємства; не здійснював загальне керівництво і координацію робіт з охорони праці, пожежної 
		та техногенної безпеки на філії; порушив вимоги наказу від 12 серпня 
		2019 року № 1015-АД, а саме не забезпечив організацію роботи з охорони праці на філії «Сухорабівська», не забезпечив санітарний стан території, виробничих будинків, споруд, окремих приміщень на філії «Сухорабівська» в цілому тощо (т. 1, а. с. 101-106).
		Актом перевірки стану пожежної та техногенної безпеки на філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» № 1 від 26 лютого 2020 року № 1, складеним комісією, призначеною наказом по ТОВ СП «Нібулон» 
		від 24 лютого 2020 року № 172-АД, було виявлено ряд порушень серед 
		яких, зокрема: директор філії   ОСОБА_13 не забезпечив дотримання працівниками вимог чинного законодавства, галузевих нормативно-технічних документів, що стосуються діяльності підприємства, та локальних нормативних актів підприємства; не здійснював загальне керівництво 
		і координацію робіт з охорони праці, пожежної та техногенної безпеки на філії та ін. (т. 1, а. с. 107-111).
		У суді першої інстанції встановлено, що інвентаризація проводилася за відсутності      ОСОБА_1 , який перебував у відпустці. Про результати інвентаризації   ОСОБА_13 був повідомлений листом від 02 березня 
		2020 року за підписом Генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7, яким також запропоновано у разі незгоди 
		з висновками інвентаризації призначити і провести інвентаризацію 
		у присутності      ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 11).
		За результатами вищевикладених обставин наказом Генерального директора ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7 від 02 березня 2020 року 
		№ 520-к      ОСОБА_1 , директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» було звільнено 02 березня 2020 року у зв'язку із втратою до нього довір`я 
		з боку власника або уповноваженого ним органу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 КЗпП України. 
		На підтвердження того, що обов`язки директора філії «Сухорабівська» 
		ТОВСП «Нібулон» пов`язані з безпосереднім обслуговуванням цінностей відповідачем було надано наступні докази: копія картки зі зразками підписів директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_9 (т.1, а. с. 153); акт надання послуг 
		від 30 вересня 2019 року (т. 1, а. с. 227); корінці чеків: серії ЯЯ 4890650 
		від 26 вересня 2019 року, серії ЯЯ 4890776 від 30 вересня 2019 року, серії ЯЯ 4890778 від 07 жовтня 2019 року, серії ЯЯ 4890781 від 25 жовтня 2019 року, серії ЯЯ 4890788 від 19 листопада 2019 року (т. 1, а. с. 228-232); платіжні доручення від 05 липня 2019 року № 363 (т. 1, а. с. 233); відомості на виплату готівки від 09 серпня 2019 року № 24 та від 29 серпня 2019 року № 39 
		(т. 1, а. с. 234, 237); копії наказів: про призначення відповідальних осіб 
		від 18 травня 2010 року № 5, 6, від 17 квітня 2015 року № 29 а, від 09 червня 2015 року № 50, від 28 вересня 2015 року № 95, від 20 вересня 2018 року 
		№ 20 про створення комісії на предмет визначення якості роботи на сівбі пропасних культур, про створення комісії від 03 вересня 2018 року № 19, про надання благодійної допомоги ветеранам Другої світової війни до Дня пам`яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні від 03 травня 2019 року № 8 (т. 1, а. с. 240-248).
		Крім того, відповідачем надано копію Інвентаризаційного опису основних засобів № 18/117/10, в якому особою, відповідальною за збереження основних засобів, зазначений ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 45-46), заяву на отримання засобів посиленого захисту від 10 вересня 2019 року, заяву на доступи та права користувачів у системі «Optim CLIC», які подані за підписом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Креді Агріколь» 
		(т. 2, а. с. 47-48), підтвердження отримання смарт-карти (т. 2, а. с. 49).
		У матеріалах справи міститься договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02 лютого 2010 року № 02/02/14, що укладений між ТОВ СП «Нібулон» в особі директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності від 02 лютого 2010 року 
		№ 405, з одного боку, та громадянином ОСОБА_1 з другого боку 
		(т. 1, а. с. 154).
		Згідно з довіреності від 02 лютого 2010 року № 405 та довіреності 
		від 26 грудня 2018 року № 750 позивач від імені ТОВ СП «Нібулон» укладає будь-які договори на суму, що не перевищує 30 тис. грн, підписує акти виконання робіт, наданих послуг в межах таких договорів, отримує належне довірителю майно, підписує акти приймання-передачі об`єктів оренди - земельних ділянок (т. 1, а. с. 157, 158).
		У наданому відповідачем висновку науково-правової експертизи, проведеної експертом Інституту держави і права ім. В. М. Корецького, зазначено, що проаналізувавши приписи законодавства у сфері трудових правовідносин, локальних нормативно-правових актів ТОВ СП «Нібулон», 
		в яких закріплені посадові обов`язки та повноваження директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», положення договору про повну матеріальну відповідальність, довіреності від 26 грудня 2018 року № 750, експерт дійшов наступних узагальнюючих висновків: 1) за займаною громадянином ОСОБА_1 посадою, виходячи зі змісту його посадових обов`язків, цей працівник є особою, яка здійснює безпосереднє обслуговування грошових і товарних цінностей та несе пряму дисциплінарну та матеріальну відповідальність перед роботодавцем - ТОВ СП «Нібулон», 
		а у останнього наявні підстави для укладення договору про повну матеріальну відповідальність із даним працівником; 2) наявність підпису однієї і тієї ж особи як в графі «підприємство», так і в графі «працівник» хоча і створює своєрідний правовий казус, проте не може вважатися підставою для недійсності даного правочину за наявності доручення від 02 лютого 2010 року № 405. Договір про повну матеріальну відповідальність 
		02 лютого 2010 року № 02/02/14 між ТОВ СП «Нібулон» та ОСОБА_1 , 
		як директором філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», повністю відповідає встановленим КЗпП України та підзаконним нормативно-правовими актами вимогам, а сам директор філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» 
		є особою, що несе повну індивідуальну матеріальну відповідальність (відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з вини підприємству) (т. 1, а. с. 159-169).
		ТОВ СП «Нібулон» не ліквідовано та продовжує функціонування, на час розгляду справи у його структурі відсутня філія «Сухорабівська», оскільки відповідно до пункту 2 Протоколу загальних зборів учасників ТОВ СП «Нібулон» від 29 грудня 2020 року № 37 було вирішено ліквідувати філію «Сухорабівська» у зв`язку із зменшенням ефективності роботи філії та з метою оптимізації роботи відокремлених підрозділів (т. 2, а. с. 72-73).
		Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних 
		осіб-підприємців та громадських формувань інформація про філію «Сухорабівська» відсутня, інших підрозділів на території с. Сухорабівка Решетилівського району немає (т. 2, а. с. 74-90, 91)
		Продаж нерухомого майна, зокрема, нежитлової будівлі загальною площею 201,7 кв. м, яка розташована у с. Сухорабівка Решетилівського району Полтавської області, вул. 70-річчя Жовтня, 2, та належала ТОВ СП «Нібулон» підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 05 січня 2021 року, укладеного між ТОВ СП «Нібулон» та ТОВ «Сухорабівське» 
		і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 2, а. с. 95-97, 98).
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження 
		у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. 
		Касаційна скарга ТОВ СП «Нібулон» підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог 
		і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають. 
		Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Припинення трудового договору може мати місце лише з підстав, передбачених законодавством (стаття 3 КЗпП України).
		Статтею 5-1 КЗпП України передбачено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода 
		між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також                        у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
		Тлумачення пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України дозволяє зробити висновок, що розірвання трудового договору на підставі цієї норми права можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.
		Разом з тим, ця норма не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника. Звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
		Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі № 6-104цс14, від 23 грудня                  2015 року у справі № 6-1093цс15, від 20 квітня 2016 року у справі                               № 6-100цс16.
		Виходячи з розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, - це особи, які одержують їх під звіт.
		Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
		Виходячи з положень статті 135-1 КЗпП України обслуговування матеріальних цінностей передбачає здійснення певними працівниками підприємства, установи, організації дій, пов`язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпусканням), перевезенням або застосуванням 
		у процесі виробництва переданих їм цінностей.
		Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними 
		у постановах: від 02 червня 2021 року, провадження № 592/8437/20, провадження № 61-4858св21, від 22 вересня 2021 року у справі 
		№ 127/28968/19, провадження № 61-17666св20.
		Вірно пославшись на вищевказані правові висновки щодо застосування положень пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що у цій конкретній справі інші фактичні обставини. А саме те, що до кола посадових обов`язків позивача, як директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», одночасно входять як загально-управлінські функції по керуванню відокремленим підрозділом, так і безпосереднє обслуговування товарно-матеріальних цінностей підприємства. 
		Так, досліджуючи Положення про філію «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» та Посадової інструкції директора філії ТОВ СП «Нібулон», суди попередніх інстанцій помилково не врахували, що до повноважень позивача, як директора філії, крім іншого, також входило розпорядження коштами та майном філії, зокрема, здійснення банківських операцій з грошовими коштами за банківським рахунком філії, що свідчить про безпосереднє розпорядження коштами та майном філії, а не лише контроль за їх використанням. 
		Згідно з пунктом 1.4 Посадової інструкції директора філії ТОВ СП «Нібулон» 
		у своїй діяльності директор філії керується Конституцією України, законодавчими та нормативними актами України, Статутом підприємства, довіреністю, Положеннями про філію, Колективним договором філії, цією посадовою інструкцією, наказами генерального директора та іншими локальними нормативно-правовими актами підприємства. 
		Отже, довіреність є одним із документів, яким повинен був керуватися позивач, і визначені у ній повноваження також доповнюють зміст його трудової діяльності. 
		Відповідно до довіреності від 26 грудня 2018 року № 750 позивач укладає будь-які договори на суму, що не перевищує 30 тис. грн, підписує акти виконання робіт, наданих послуг в межах таких договорів, отримує належне довірителю майно, підписує акти приймання-передачі об`єктів оренди - земельних ділянок. Аналогічні повноваження позивача були визначені 
		й у довіреності від 02 лютого 2010 року № 405. 
		При цьому у вказаних довіреностях зазначено, що вони видані без права передоручення. 
		Таким чином, визначені у них повноваження свідчать про те, що позивач міг вчиняти виключно особисто, без будь-якого узгодження чи схвалення правочини в межах суми 30 тис. грн, особисто сплачувати по них кошти, маючи доступ до банківського рахунку філії, що свідчить про особисте отримання позивачем відповідних товарів, робіт чи послуг. 
		Оцінюючи довіреність від 02 лютого 2010 року № 405 та довіреність 
		від 26 грудня 2018 року № 750, суди попередніх інстанцій безпідставно й не наводячи правових обґрунтувань вказали, що з їх змісту не вбачається, що ОСОБА_1 безпосередньо обслуговував грошові та товарні цінності, так як зазначене спростовується змістом самих довіреностей, де зазначено протилежне (т. 1, а. с. 157, 158).
		Отже, до кола посадових обов`язків позивача поряд з управлінськими функціями входять також функції з безпосереднього обслуговування товарно-матеріальних цінностей, що випливає зі змісту Положення про філію «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», Посадової інструкції директора філії ТОВ СП «Нібулон» та довіреностей від 02 лютого 2010 року № 405 та 
		від 26 грудня 2018 року № 750.
		Крім того, у матеріалах справи міститься договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02 лютого 2010 року № 02/02/14, що укладений між ТОВ СП «Нібулон» в особі директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності 
		від 02 лютого 2010 року № 405, з одного боку, та громадянином 
		ОСОБА_1 з другого боку (т. 1, а. с. 154).
		Наявність такого договору додатково підтверджує факт безпосереднього обслуговування позивачем товарно-матеріальних цінностей підприємства. 
		Вказуючи на те, що зазначений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02 лютого 2010 року № 02/02/14 суперечить положенням частини третьої статті 238 ЦК України, оскільки він укладений між ТОВ СП «Нібулон» в особі директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності від 02 лютого 2010 року № 405, з одного боку, та громадянином ОСОБА_1 з другого боку, тобто укладений представником від імені особи, яку він представляє, 
		у власних інтересах, суди попередніх інстанцій не врахували, що у даному випадку ОСОБА_1 , укладаючи цей правочин, діяв не у власних інтересах. 
		При цьому жодна із сторін вказаного договору не висловлювала своєї незгоди щодо його укладення, а згідно зі статтею 204 ЦК України правочин 
		є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину). 
		Крім того, суди, зазначаючи про те, що відповідно до довіреності 
		від 02 лютого 2010 року № 405 ОСОБА_1 не мав повноважень 
		для укладення такого договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від імені ТОВ СП «Нібулон», фактично дійшли висновку, що ОСОБА_1 перевищив надані вказаною довіреністю повноваження, проте не звернули уваги на положення статті 241 ЦК України, згідно з якими правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.
		Після укладення договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02 лютого 2010 року № 02/02/14 ТОВ СП «Нібулон» прийняло його до виконання, а отже, схвалило укладення цього правочину зі свого боку. 
		Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
		Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		З огляду на посадові обов`язки і повноваження позивача, як директора філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон», та факти вчинення ним порушень, встановлених під час перевірки стану машинно-тракторного парку 
		і накопиченого металобрухту (за наказом від 12 лютого 2020 року 
		№ 116-АД), повної позачергової інвентаризації фактичної наявності основних засобів та товарно-матеріальних цінностей (за наказом 
		від 25 лютого 2020 року), перевірок станів промислової безпеки, охорони праці, виробничої санітарії, пожежної та техногенної безпеки, які зафіксовані відповідними актами, колегія суддів вважає, що у роботодавця були підстави для звільнення позивача, який безпосередньо обслуговував грошові та товарні цінності, за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України (втрата довір`я). 
		За таких обставин рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2021 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 рокупідлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		Відповідно до частин першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. 
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом 
		повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. 
		Щодо розподілу судових витрат
		Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.
		Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
		Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
		Оскільки суд касаційної інстанцій дійшов висновку про скасування 
		рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій і відмову 
		у задоволенні позову, слід змінити розподіл судових витрат.
		Судом установлено, що за подання апеляційної скарги (2 522,40 грн) та касаційної скарги (3 363,20 грн) ТОВ СП «Нібулон» сплатило судовий збір 
		у розмірі 5 885,60 грн (2 522,40 грн + 3 363,20 грн). 
		Так як позивач звільнений від сплати судового збору за вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, тому витрати зі сплати судового збору, понесені 
		у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій, підлягають стягненню за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на користь ТОВ СП «Нібулон» 
		у розмірі 5 885,60 грн.
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд 
		у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» задовольнити.
		Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 
		2022 року скасувати.
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства 
		з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу відмовити. 
		Стягнути за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій на користь товариства 
		з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон»у розмірі 5 885,60 грн (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять гривень шістдесят копійок). 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту 
		її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                    Д. Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                                               І. А. Воробйова
		 
		                                                                                                            Б. І. Гулько
		 
		                                                                                                            Г. В. Коломієць
		 
		                                                                                                            Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...