Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 990/23/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2023.
Дата набрання законної сили: 26.01.2023
Номер судового провадження: 11-144заі22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		26 січня 2023 року
		м. Київ
		Справа № 990/23/22
		Провадження № 11-144заі22
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Гриціва М. І.
		суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В.,Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Штелик С. П.
		під час проведення підготовчих дій для апеляційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і нечинним нормативно-правового акта в частині 
		ВСТАНОВИЛА:
		У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та нечинним Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) в частині підпункту 16 пункту 116 та пункту 64. На переконання позивачки оскаржувані нею пункти Положення №1153/2008 суперечать правовим актам вищої юридичної сили.
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 15 листопада 2022 року позов задовольнив частково.
		Визнав протиправним і нечинним підпункт 16 пункту 116 Положення № 1153/2008 у редакції підпункту 30 пункту 1 Указу Президента України від 14 листопада 2016 року № 503/2016 щодо зарахування військовослужбовця у розпорядження відповідного командира у разі перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		У решті позову відмовив.
		Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Президента України судові витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп.
		Позивачка не погодилася із цим рішенням суду і подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.
		Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 грудня 2022 року відкрила апеляційне провадження у цій справі.
		До Великої Палати Верховного Суду надійшла апеляційна скарга Командування Сил логістики Збройних Сил України, яке не брало участі в справі, але вважає, що ухваленням оскаржуваного судового рішення порушено його права, свободи та інтереси, яка подана із пропуском строку на апеляційне оскарження.
		У цій скарзі Командування Сил логістики Збройних Сил України для перегляду судового рішення, зокрема й за його апеляційною скаргою, клопотало залучити його до такого перегляду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
		Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 09 січня 2023 року апеляційну скаргу скаржника залишив без руху та надав йому строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
		В ухвалі було вказано на подання апеляційної скарги про перегляд рішення Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду від 15 листопада 2022 року з пропуском строку її оскарження. Скаржник клопотав про поновлення цього строку, проте його посилання на ознайомлення з оскаржуваним рішенням 12 грудня 2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, як на поважні причини пропуску строку оскарження, не були визнані такими. Суд запропонував скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку, якщо такі є.
		На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Командування Сил логістики Збройних Сил України надіслало клопотання, де вказало інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а також навело обґрунтування для залучення його для участі у справу, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, зокрема, обставинами, зумовленими проходженням військової служби ОСОБА_1 . Серед іншого, зазначило, що визнання рішенням суду першої інстанції протиправним і нечинним підпункту 16 пункту 116 Положення № 1153/2008 у редакції підпункту 30 пункту 1 Указу Президента України від 14 листопада 2016 року № 503/2016 щодо зарахування військовослужбовця у розпорядження відповідного командира у разі перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, прямо впливає на правомірність пункту 33 наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 09 червня 2021 року № 79 про увільнення ОСОБА_1 від займаної просади із зарахуванням у розпорядження Командувача Сил логістики Збройних Сил України .
		Велика Палата Верховного Суду розглянула доводи клопотання та пов`язані з ним міркування скарги й вважає, що підстав для їхнього задоволення нема.
		Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з частиною другою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
		Положеннями частини п`ятої статті 49 цього Кодексу визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 306 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясовує склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
		Отже, необхідною умовою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є те, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
		Предметом спору у цій справі є законність підзаконного нормативно-правового акта - Положення № 1153/2008, у певній частині. Це Положення Президент України затвердив своїм указом на виконання вимог Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ). Тобто нормотворцем цього нормативного акта є саме Президент України. Сам акт є нормативним, який поширює свою дію на невизначене коло осіб. Серед його розробників («проєктантів») Командування Сил логістики Збройних Сил України не значиться.
		За правилами частини третьої стаття 264 КАС України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був, або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення має містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, дату, час і місце судового розгляду. Оголошення має бути опублікованим не пізніше як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті - у строк визначений судом. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. 
		Відповідно до положень зазначеної норми оголошення про відкриття провадження у цій справі опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр» № 125(7246) 07 червня 2022 року. Підготовче судове засідання у справі відбулось 13 вересня 2022 року.
		Як убачається з матеріалів справи, Командування Сил логістики Збройних Сил України, якщо вважало, що рішення суду першої інстанції могло вплинути на його права, свободи та інтереси не скористалось своїм правом звернутися до суду із заявою про вступ у справу, як третя особа на стороні відповідача до закінчення підготовчого засідання.
		За результатами розгляду цієї справи Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 15 листопада 2022 року позов задовольнив частково: визнав протиправним і нечинним підпункт 16 пункту 116 Положення № 1153/2008 у редакції підпункту 30 пункту 1 Указу Президента України від 14 листопада 2016 року № 503/2016 щодо зарахування військовослужбовця у розпорядження відповідного командира у разі перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		Згідно з висновками оскаржуваного рішення саме цей нормативно-правовий акт встановив регулювання звільнення військовослужбовця з займаної посади у випадку його вибуття у соціальну відпустку і саме держава установила гарантію, застосовану для усіх осіб, у вигляді обов`язкового збереження за особою, яка вибуває у соціальну відпустку, місця роботи (посади) тому така гарантія не може скасовуватися в залежності від сфери суспільних правовідносин, позаяк ставить таких осіб у нерівні умови.
		З тексту оскарженого судового рішення та зі змісту клопотання Командування Сил логістики Збройних Сил України можна простежити, що висновки суду стосувалися насамперед прав та обов`язків осіб, на які поширювалася дія конкретних оскаржених приписів Положення № 1153/2008, якими з одного боку, була особа, до якої були застосовані правила цього Положення ( ОСОБА_1 ), а з другого - орган державної влади, який запровадив ці правила, власне законність яких й оспорює особа, до якої вони були застосовані.
		Знову-таки, зі змісту оскарженого судового рішення та змісту клопотання Командування Сил логістики Збройних Сил України, можна побачити, що ні під час судового розгляду, ні за його наслідками не ухвалювалися процесуальні рішень або чинилися якісь дії, котрі би містили оцінку чи судження, що прямо або опосередковано (іманентно) стосувалися власне дій, рішень чи документів Командування Сил логістики Збройних Сил України, виданих (прийнятих) на підставі Положення № 1153/2008.
		Те, що Командування Сил логістики Збройних Сил України у відносинах із позивачкою застосовувало окремі правила Положення № 1153/2008, не означає, що у правових відносинах, у яких відбувається використання регулятивних приписів нормативно-правового акта, але не оцінюються конкретні дії чи рішення, вчиненні / ухваленні на підставі цього акта, суб`єкт, який тільки використовує положення нормативно-правового акта, може набувати якостей (рис) учасника судового провадження, на права, свободи, інтереси або обов`язки якого вплинуло рішення суду. 
		У контексті наведеного можна підсумувати, що мотиви та доводи автора клопотання, зокрема, його посилання як одного із численних суб`єктів на факт правозастосування Положення № 153/2008, не є вагомими та переконливими настільки, щоб визнати, що оскаржуване рішення суду першої інстанції безпосередньо впливає на його індивідуально виражені права, свободи, інтереси або обов`язки.
		Відтак з огляду на предмет оскарження, характер та суб`єктний склад спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що нема достатніх підстав для задоволення клопотання Командування Сил логістики Збройних Сил України про залучення його до участі у справі № 990/23/22 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
		Стосовно порушеного у клопотанні Командування Сил логістики Збройних Сил України питання про поновлення строків на його розгляд та прийняття потрібно відповісти, що вони не потребують розгляду по суті і є неактуальними, оскільки стосуються сутнісних первинних вимог клопотання та скарги, що не містять підстав для їхнього прийняття та розгляду.
		Відповідно до пункту 7 частини першої статті 306 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує також і питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції.
		Згідно із частинами першою, третьою статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
		Оскільки учасники справи клопотань про розгляд справи за їх участю не подавали, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
		Поряд з тим Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне поінформувати учасників справи про розгляд їх справи шляхом надіслання копій цієї ухвали.
		З доповіді судді-доповідача убачається, що виконано всі необхідні дії, пов`язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду, передбачені статтею 306 КАС України, та наявні підстави для призначення справи до такого розгляду.
		Керуючись статтями 306, 307, 311 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		У задоволенні клопотання Командування Сил логістики Збройних Сил України про залучення його до участі у справі № 990/23/22 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і нечинним нормативно-правового акта в частині, відмовити.
		Апеляційну скаргу Командування Сил логістики Збройних Сил України про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 листопада 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і нечинним нормативно-правового акта в частині повернути скаржнику.
		Призначити справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і нечинним нормативно-правового акта в частині до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 16 лютого 2023 року в приміщенні Верховного Суду під адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
		Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                      М. І. Гриців
		Судді:                                    Ю. Л. Власов                                              Л. М. Лобойко
		І. В. Григор`єва                                          К. М. Пільков
		Д. А. Гудима                                               О. Б. Прокопенко
		Ж. М. Єленіна                                            О. М. Ситнік
		І. В. Желєзний                                            В. М. Сімоненко
		О. С. Золотніков                                        І. В. Ткач
		Л. Й. Катеринчук                                      В. Ю. Уркевич
		Г. Р. Крет                                                     С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...