Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/16850/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2023. Зареєстровано: 15.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2023.
Дата набрання законної сили: 14.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/522/66/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022230000000556

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		14.02.2023 
		 
		Справа № 522/16850/22
		Провадження № 1-кп/522/66/23
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 лютого 2023 року                                  м. Одеса
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси № 106 в режимі відеоконференції із приміщенням Державної установи «Криворізька установа виконання покарання (№3)» обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості та додатками у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022230000000556 від 05.12.2022 року стосовно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нововоскресенське, Нововоронцовського району, Херсонської області, громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , документованої паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , яка не є депутатом ради будь-якого рівня, раніше не судимої,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченої  адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів через програму «EASYCON»),
		обвинуваченої  ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції із приміщенням Державної установи «Криворізька установа виконання покарання (№3)»), 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі  РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 року № 36/103, від 16.12.1970 року № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 року № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 року № 3314 (ХХІХ) президент, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме  віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил РФ (далі  ЗС РФ) на територію України.
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі  ООН).
		До складу ООН входять Україна, РФ та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
		- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
		- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
		- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави:
		- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
		- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав закріплені у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, який визнається РФ та Україною.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
		22 лютого 2022 року президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року президент РФ публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022 року військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.
		З метою протидії збройній агресії 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію РФ проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ.
		У подальшому 15.03.2022 року Законом України затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб.
		21.04.2022 року Законом України затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб. 
		22.05.2022 року Законом України затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		15.08.2022 року Законом України затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		Таким чином, у період з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року по теперішній час на всій території України введено та діє правовий режим воєнного стану, що пов`язано із розв`язанням РФ військової агресії проти України та веденням повномасштабних бойових дій на території України.
		Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (тимчасово окупована територія)  це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
		Окупаційна адміністрація РФ  сукупність державних органів і структур РФ, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних РФ самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991 року, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.
		У період з 24.02.2022 року по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями ЗС РФ і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75.
		Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянин України ОСОБА_6 , будучи радикально налаштованим до діючої легітимної влади в Україні, у березні 2022 року (більш точної дати не встановлено), перебуваючи у м. Херсоні, достовірно знаючи, що військовослужбовці РФ окупували м. Херсон та частину Херсонської області та продовжують окупаційну діяльність на території України, маючи досвід роботи в органах влади та місцевого самоврядування, добровільно погодився виконувати рішення окупаційного військового керівництва РФ, розташованого на окупованих територіях, та обійняв посаду так званого керівника окупаційного органу влади  військово-цивільної адміністрації Херсонської області (далі  окупаційна ВЦА Херсонської області). 
		З метою реалізації злочинного плану вищого військово-політичного керівництва РФ щодо плану окупації Херсонської області ОСОБА_6 вжив заходів щодо функціонування незаконного органу влади  окупаційної ВЦА Херсонської області, який під його керівництвом з березня 2022 року і по цей час як представник органу окупаційної влади впроваджує на території Херсонської області встановлення влади окупаційних військ РФ на території населених пунктів області; керує процесами створення та діяльності місцевих окупаційних органів влади; утворює умови неможливості дії українських органів влади та законів на вказаній території; впроваджує податкову, банківсько-фінансову систему РФ, реєстрацію та організацію діяльності суб`єктів господарювання, органів влади та місцевого самоврядування, надання освітніх та медичних послуг, роботу правоохоронної та судової систем та інших сфер суспільного життя за законами РФ; організацією та проведенням незаконного референдуму з питання приєднання частини тимчасово окупованої території Херсонської області до РФ та інші. 
		Переслідуючи кінцеву мету окупації Херсонської області приєднанням частини території України до РФ, ОСОБА_6 умисно на виконання вимог військово-політичного керівництва РФ у порушення порядку, встановленого Конституцією України, у липні 2022 року (більш точна дата не встановлена) як посадова особа окупаційного органу влади держави-агресора публічно проголосив про початок підготовки до проведення незаконного референдуму з питань входження до складу РФ тимчасово окупованої території Херсонської області. І з цією метою в умовах ведення бойових дій та окупації частини території України ОСОБА_6 , діючи добровільно як представник РФ в Херсонській області та так званий керівник окупаційної ВЦА Херсонської області, залучив для проведення підготовки до незаконного референдуму інших осіб, які добровільно погодилися співпрацювати із окупаційною адміністрацією держави-агресора, між якими розподілив повноваження, та за узгодженням з військовими РФ здійснював загальне керівництво їх спільними діями, спрямованими на проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій частині Херсонської області з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. 
		Так, ОСОБА_6 взяв на себе загальну організацію дій інших співучасників, спрямованих на підготовку та проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області, визначав функції і персональний склад інших учасників у незаконних виборчих органах, узгоджує порядок проведення незаконного референдуму з військово-політичним керівництвом держави-агресора, вирішував питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення його проведення із представниками РФ і узгодив відомий всім учасникам групи осіб спільний план злочинних дій, розподілив завдання і повноваження між ними, а саме:
		- ОСОБА_7  заступнику керівника окупаційної ВЦА Херсонської області  здійснювати висвітлення процесу підготовки до проведення та безпосереднього проведення незаконного референдуму в засобах масової інформації, поширювати публічні заклики до проведення такого незаконного референдуму на тимчасово окупованій території;
		- ОСОБА_8  начальнику департаменту внутрішньої і зовнішньої політики окупаційної ВЦА Херсонської області  очолити так звану центральну виборчу комісію Херсонської області (далі-незаконна ЦВК), здійснювати керівництво створенням та роботою територіальних виборчих комісій (далі  ТВК), формуванням та узагальненням списків виборців, пошуком та облаштуванням приміщень територіальних і дільничних виборчих комісій (далі  ДВК); загальне планування та проведення незаконного референдуму, забезпечувати фінансове та матеріально-технічне проведення референдуму;
		- ОСОБА_9  голова ТВК Бериславського району у складі Бериславської ВЦА  здійснювати керівництво створенням та роботою ДВК на території Бериславського району Херсонської області, формуванням та узагальненням списків виборців району, пошуком та облаштування приміщень ДВК, формування складу ДВК та інших осіб, які беруть участь у їх діяльності, поширення агітаційних матеріалів тощо, проведення незаконного референдуму на території Бериславського району.
		Також до участі у процесі підготовки та проведення незаконного референдуму з питань приєднання частини території України до РФ на порушення порядку, передбаченого Конституцією України, цією групою осіб залучені й інші особи з числа військових і спеціальних служб РФ, правоохоронних та інших служб і відомств РФ, а також цивільних громадян РФ і України (анкетні дані та їх роль у вчиненні цього кримінального правопорушення встановлюються досудовим розслідуванням).
		У липні-вересні 2022 року ОСОБА_6 , будучи обізнаний з тим, що відповідно до статті 73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України, умисно, тобто усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи на виконання узгодженого заздалегідь злочинного плану, за попередньою змовою із зазначеними вище та іншими, не встановленими на цей час досудовим розслідуванням особами, вчинив дії щодо проведення на тимчасово окупованій території Херсонської області незаконного референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. 
		При цьому, у період липня-вересня 2022 року ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи на виконання узгодженого заздалегідь злочинного плану, діючи за попередньою змовою із керівниками окупаційної ВЦА Херсонської області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , а також іншими невстановленими на цей час представниками цього незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території Херсонської області, вчинила дії, спрямовані на проведення незаконного референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема сформувала склад та організувала роботу територіальної виборчої комісії (далі  ТВК) № 8, а також сформувала 32 (тридцять дві) дільничних виборчих комісій (далі  ДВК) у ТВК № 8 та визначила їх місце розміщення. 
		Також, отримані фактичні дані вказують на те, що в селі Новоолександрівка Бериславського району Херсонської області (до 03.10.2022 року знаходилась під окупацією збройних сил російської федерації) місцевою мешканкою ОСОБА_10 , з метою підтримання тимчасової окупації Херсонської області військовими РФ та незаконної діяльності створених ними незаконних органів влади, надано добровільну згоду щодо її участі в організації і проведенні незаконного референдуму на території АДРЕСА_2 .
		Так, на виконання вказівок ОСОБА_9 , як голови ТВК № 8, із якою за попередньою змовою ОСОБА_10 добровільно погодилась очолити незаконну дільничну виборчу комісію на території АДРЕСА_2 , вчинила умисні дії щодо організації проведення на тимчасово окупованій території Херсонської області незаконного референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме:
		- взяла участь у формуванні реєстру виборців на території закріпленої за нею дільничної виборчої комісії, з числа місцевих мешканців, які залишились на тимчасово окупованій території, з урахуванням тих, які виїхали з місць постійного проживання через військове вторгнення РФ в Україну; 
		- організовувала спільно з ОСОБА_9 підготовку приміщення для роботи незаконної дільничної виборчої комісії, що розташувалась у приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- вжила заходів до пошуку та залучення транспортних засобів та водіїв для забезпечення діяльності дільничної виборчої комісії;
		- організовувала на тимчасово окупованій території с. Новолександрівка, с. Гаврилівка, с. Михайлівка, с. Золота Балка Бериславського району Херсонської області проведення агітації у порядку і спосіб, що порушує норми, встановлені Виборчим кодексом України до здійснення такої діяльності;
		- визначила порядок дій членів дільничної виборчої комісії у дати проведення незаконного референдуму  з 23 по 27 вересня 2022 року.
		Крім того, з метою проведення незаконного референдуму ОСОБА_10 залучила у роботі виборчої комісії місцевих мешканок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та інших не встановлених на даний час осіб, на яких покладались функції із здійснення у визначені дні  з 23 по27 вересня 2022 року, подворового обходу жителів АДРЕСА_2 , та надання їм бюлетенів для голосування у зазначеному незаконному референдумі. 
		Після виконання вищевказаних дій, спрямованих на організацію підготовки до участі в проведенні незаконного референдуму, у період з 23 по 27 вересня 2022 року на тимчасово окупованій частині території Херсонської області пройшла незаконна, тобто з порушенням всіх положень Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26 січня 2021 року №1135-IX процедура проведення голосування серед жителів Херсонської області, у якому за участі озброєних військових та правоохоронців РФ, незаконно сформованої поліції сумісно з членами незаконної ДВК, ОСОБА_3 як учасник незаконного органу народного волевиявлення, взяла активну участь шляхом здійснення подомового обходу мешканців с. Михайлівка та с. Новоолександрівка Бериславського району Херсонської області, видачі їм бюлетенів, форму яких затвердила незаконна ЦВК, та без дотримання основних принципів вільної участі та добровільного таємного голосування, публічності та відкритості референдуму, вживала заходи до їх заповнення місцевими жителями для створення уяви у невизначеного кола осіб про легітимність проведення процедури плебісциту, які у подальшому передавала ОСОБА_10 для підрахунку, оформлення протоколів засідання незаконної комісії із результатами голосування і передачі до ТВК № 8, з урахуванням яких формувались результати голосування по всій тимчасово окупованій території Херсонської області.
		27 вересня 2022 року так звана ЦВК Херсонської області за результатами підрахунку ста процентів бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів 87.05 відсотків виборців виявили бажання за входження Херсонської області у склад РФ.
		Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винною ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, за ознаками: колабораційна діяльність, а саме  участь громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
		Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковано вірно.
		07 грудня 2022 року в м. Одесі, прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_14 , яка здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22022230000000554 від 05.12.2022 року на підставі постанови заступника керівника Херсонської обласної прокуратури зі сторони обвинувачення, та обвинувачена у цьому провадженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі сторони захисту, в присутності захисника  ОСОБА_5 , з ініціативи обвинуваченої ОСОБА_3 , на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні державної установи «Криворізька установа виконання покарань № 3», розташованої за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Світла, буд. 2, уклали угоду про визнання винуватості, згідно якої обвинувачена ОСОБА_3 в повному обсязі та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй стороною обвинувачення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України. 
		Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України  п`ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та займатися діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом строком на 10 років без конфіскації майна.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, визнала повністю та підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті, а також те, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того, обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на її затвердженні. 
		Прокурор в судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 07.12.2022 року, укладену між нею та обвинуваченою ОСОБА_3 , у присутності захисника обвинуваченої  адвоката ОСОБА_5 . 
		Захисник обвинуваченої просив суд затвердити угоду.
		Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченої, думку прокурора та захисника обвинуваченої, приходить до таких висновків.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченого про визнання винуватості. Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
		В даному кримінальному провадженні матеріальна шкода та потерпілі відсутні.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; а також при призначенні покарання ОСОБА_3 суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 є раніше не судима.
		За таких обставин, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України  п`ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та займатися діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом строком на 10 років без конфіскації майна.
		Виходячи із вищевикладеного, дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченої, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченої, чи цілком вона розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченій її право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченою змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості, укладена між обвинуваченою ОСОБА_3 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_14 , яка здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22022230000000554 від 05.12.2022 року на підставі постанови заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, у присутності захисника  адвоката ОСОБА_5 , відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що вказана угода підлягає затвердженню.
		Даних про те, чи перебуває ОСОБА_3 на обліку у лікаря психіатра чи нарколога прокурором в судовому засіданні надано не було. 
		Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		Враховуючи, що ОСОБА_3 призначається покарання у виді позбавлення волі, тому суд вважає за необхідне, запобіжний захід, продовжений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2022 року стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, слід залишити в силі до вступу вироку в законну силу.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 термін її попереднього ув`язнення у період із 27.10.2022 року по день набрання вироком законної сили включно.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28.10.2022 року на майно, вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , на підставі ст. 174 КПК України, необхідно скасувати.
		Питання щодо речових доказів вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Витрати на залучення експертів відсутні.
		Потерпілих у кримінальному провадженні немає, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 28, 50, 55, 63, 65, 66, 111-1 КК України, ст. 100, 174, 314, 373, 374, 394, 468, 474, 475 КПК України, 
		 
		УХВАЛИВ:
		Угоду про визнання винуватості від 07 грудня 2022 року, укладену між прокурором відділу наглядуза додержаннямзаконів органамиСБУ таДержавної прикордонноїслужби Херсонськоїобласної прокуратури ОСОБА_14 , яка здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22022230000000554 від 05.12.2022 року на підставі постанови заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, та обвинуваченою ОСОБА_3 , у присутності захисника обвинуваченої  ОСОБА_5 ,  затвердити.
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 07 грудня 2022 року покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України  у виді позбавлення волі строком на п`ять років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та займатися діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом строком на десять років без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 27.10.2022 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 термін її попереднього ув`язнення у період із 27.10.2022 року по день набрання вироком законної сили включно.
		Запобіжний захід, продовжений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2022 року стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу,  залишити в силі.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28.10.2022 року на майно, вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на мобільний телефон «Samsung» з тріщинами на екрані та пошкрябинами на задній кришці у чохлі чорного кольору; мобільний телефон «Vivo1938» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з пошкрябинами на екрані та задній кришці; грошові кошти: дві купюри номіналом 500 (п`ятсот) російських рублів, чотири купюри номіналом 100 (сто) російських рублів, дві купюри номіналом 50 (п`ятдесят) російських рублів; розписка від 23.08.2022 року на 1 аркуші, що належить ОСОБА_3  скасувати.
		Речові докази по кримінальному провадженню:
		- мобільний телефон «Samsung» з тріщинами на екрані та пошкрябинами на задній кришці у чохлі чорного кольору; мобільний телефон «Vivo1938» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з пошкрябинами на екрані та задній кришці, розписка від 23.08.2022 року на 1 аркуші, грошові кошти: дві купюри номіналом 500 (п`ятсот) російських рублів, чотири купюри номіналом 100 (сто) російських рублів, дві купюри номіналом 50 (п`ятдесят) російських рублів  повернути власнику ОСОБА_3 .
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду, апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій, прокурору.
		 
		Суддя Приморського районного                        
		суду м. Одеси                                                ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...