Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 325/533/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; спори про припинення права власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2023. Зареєстровано: 15.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2023.
Дата набрання законної сили: 08.02.2023
Номер судового провадження: 22-ц/807/39/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 08.02.2023 Справа № 325/533/21
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Єдиний унікальний № 325/533/21 Головуючий у 1 інстанції: Діденко Є.В. 
		Провадження № 22-ц/807/39/23 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. 
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 лютого 2023 року                         м. Запоріжжя
		 
		Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		Головуючого: Маловічко С.В.
		суддів:        Гончар М.С
		       Подліянової Г.С.
		 
		за участі секретаря: Остащенко О.В. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_1 в особі представника  адвоката Сисоєва Євгена Олександровича на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2021 року у справі за позовом Приазовської селищної ради до Головного управління Держгеока-дастру в Запорізькій області, ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова Ольга Валеріївна, виконавчий комітет Широківської сільської ради Запорізької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування наказу і рішень, витребування земельних ділянок та визнання права комунальної власності на земельні ділянки,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У травні 2021 року Приазовська селищна рада в особі представника - адвоката Ковальова Д.В. звернулась до суду з вказаним позовом. 
		 
		Позов обґрунтовано тим, що в період часу з 2016 року по 2020 рік були розроблені та погоджені у встановленому чинним законодавством порядку Генеральний план та План зонування території с. Строганівка Приазовського району Запорізької області, які затверджені рішенням Ботіївської сільської ради № 16. В подальшому, 02 червня 2020 року рішенням Приазовської районної ради № 2 затверджений проект землеустрою щодо встановлення меж села Строганівка Приазовського району Запорізької області. 15 грудня 2020 року рішенням № 10 Приазовської селищної ради Ботіївська сільська рада реоргані-
		зована шляхом приєднання до Приазовської селищної ради. З вказаного часу с. Строганів- 
		ка входить до території Приазовської селищної ради, яка є повним правонаступником Ботіївської сільської ради. На території населеного пункту села Строганівка були розташовані наступні земельні ділянки: площею 1,4176 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2324581400:02:004:0325; площею 1,4176 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2324581400:02:004:0317; площею 1,4176 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2324581400:02:004:0320.
		За даними Державного земельного кадастру всі зазначені земельні ділянки обліковувались як земельні ділянки державної форми власності. Однак розташовані ці ділянки в межах населеного пункту с. Строганівка Приазовської селищної ради, що підтверджується відомостями Публічної кадастрової карти України та даними Гене-рального плану та Плану зонування села Строганівка.
		 
		ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області було достеменно відомо, що станом на 16 лютого 2021 року земельні ділянки з кадастровими номерами 2324581400:02:004:0317, 2324581400:02:004:0320 та 2324581400:02:004:0325 були включені в межі населеного пункту села Строганівка Приазовської селищної ради, а тому відносились до земель комунальної власності і підлягали передачі Приазовській селищній раді відповідно до ст. 173 ЗК України в порядку, передбаченому ст. 117 ЗК України. Не дивлячись на це, 24 лютого 2021 року начальником ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області був виданий наказ № 8-606/15-21-СГ, яким земельні ділянки площею 1,4176 га для ведення особистого селянського господарства були передані в безоплатну власність громадянам: з кадастровим номером 2324581400:02:004:0317 - ОСОБА_3 ; з кадастровим номером 2324581400:02:004:0320 - ОСОБА_4 , з кадастровим номером 2324581400:02:004:0325 - ОСОБА_2 . При цьому, у наказі зазначено неправдиві відомості про те, що всі три земельні ділянки розташовані за межами «населеного пункту», тобто шляхом внесення в наказ завідомо неправдивих відомостей йому надана юридична вірогідність та законність щодо наявності повноважень у органу виконавчої влади на розпорядження спірними земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Таким чином, ГУ Держгео-кадастру у Запорізькій області розпорядилося землями комунальної форми власності, розташованими в межах населеного пункту селищної ради, що прямо суперечить вимогам законодавства та порушує права позивача як власника цих земельних ділянок.
		 
		Незалежно від місця розташування (в межах чи за межами населеного пункту) зазначені вище земельні ділянки повинні були бути передані у власність Приазовської селищної ради, оскільки ці ділянки є землями сільськогосподарського призначення та до 15.12.2020р. виготовлених відносно них проектів землеустрою для передачі у власність не було. При цьому, обов`язок передачі цих земельних ділянок до комунальної власності Приазовської селищної ради покладений Кабінетом Міністрів України саме на ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області як на територіальний орган Держгеокадастру.
		 
		З огляду на викладене, наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-606/15-21-СГ від 24 лютого 2021 року про затвердження технічної документації та передачу у власність третім особам спірних земельних ділянок є незаконним як такий, що суперечить вимогам ст.ст. 117, 173 Земельного кодексу України та постанові КМУ № 1113 від 16 листопада 2020 року.
		09 квітня 2021 року земельна ділянка площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0317 та земельна ділянка площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0325 були відчужені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідачу ОСОБА_1 за договорами купівлі-продажу. 20 квітня 2021 року земельна ділянка площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0320 була відчужена ОСОБА_4 відповідачу ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу.
		 
		Громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є добросовісними набувача-
		ми спірних земельних ділянок, які набули ці земельні ділянки безвідплатно в особи, яка не мала права на їх надання у власність. Громадянин ОСОБА_1 , в розумінні чинного законодавства, є добросовісним набувачем земельних ділянок за відплатними договорами. Але, оскільки треті особи отримали у власність спірні земельній ділянки на підставі незаконного акту, Приазовська селищна рада має право витребувати майно від добросовісного набувача, оскільки первинно воно було придбано добросовісними набувачами безвідплатно у особи, яка не мала права його відчужувати. В будь-якому випадку спірні земельні ділянки вибули з володіння Приазовської селищної ради як власника не з її волі іншим шляхом.
		 
		В подальшому ОСОБА_1 здійснив поділ спірних земельних ділянок, внаслідок чого з трьох ділянок, які він придбав на підставі договорів купівлі-продажу, утворилось 8 самостійних земельних ділянок із окремими кадастровими номерами. 
		 
		На підставі вказаних обставин позивач просив: 
		1.Скасувати як незаконний наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-606/15-21-СГ від 24 лютого 2021 року; 
		2.Скасувати рішення і записи про земельні ділянки:
		 
		-скасувати як незаконне рішення № 57559986 від 09 квітня 2021 року приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової Ольги Валеріївни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0317, реєстраційний номер земельної ділянки 2324816923245; 
		-скасувати запис № 41420119 від 09 квітня 2021 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0317, реєстраційний номер земельної ділянки 2324816923245; 
		 
		-скасувати як незаконне рішення № 57560082 від 09 квітня 2021 року приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової Ольги Валеріївни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0325, реєстраційний номер земельної ділянки 2324824923245; 
		-скасувати запис № 41420228 від 09 квітня 2021 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0325, реєстраційний номер земельної ділянки 2324824923245; 
		 
		-скасувати запис № 41656314 від 20 квітня 2021 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,4000 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0867; 
		 
		-скасувати запис № 41657395 від 20 квітня 2021 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,0176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0868; 
		 
		-скасувати як незаконне рішення № 57753302 від 20 квітня 2021 року приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової Ольги Валеріївни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0320, реєстраційний номер земельної ділянки 2324808023245;
		- скасувати запис № 41597116 від 20 квітня 2021 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0320, реєстраційний номер земельної ділянки 2324808023245; 
		 
		3.Витребувати у ОСОБА_1 на користь Приазовської селищної ради земельні ділянки та припинити право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки: 
		-площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0878 та площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0879 (утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 1,4176 га з кадастровим номером2324581400:02:004:0317);
		-площею 0,2000 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0872, площею 0,2000 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0873 (утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 0,4000 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0867);
		 
		- площею 0,5088га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0877, площею 0,5088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0876 (утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 1,0176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0868);
		 
		- площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0874, площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0875 (утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0320).
		 
		4. Визнати за Приазовською селищною радою право комунальної власності на земельні ді-
		лянки для ведення особистого селянського господарства:
		- площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0878, площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0879 (утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0317);
		 
		- площею 0,2000га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0872, площею 0,2000га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0873 (утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 0,4000 га з кадастровим номером, 2324581400:02:004:0867);
		 
		- площею 0,5088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0877, площею 0,5088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0876 (утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 1,0176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0868);
		 
		- площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0874, площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0875 (утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0320).
		 
		Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2021 року позов задоволено частково.
		Скасовано як незаконний наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-606/15-21-СГ від 24 лютого 2021 року.
		Скасовано як незаконне рішення № 57559986 від 09 квітня 2021 року приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової Ольги Валеріївни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0317, реєстраційний номер земельної ділянки 2324816923245.
		Скасовано як незаконне рішення № 57560082 від 09 квітня 2021 року приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової Ольги Валеріївни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0325, реєстраційний номер земельної ділянки 2324824923245.
		Скасовано як незаконне рішення № 57753302 від 20 квітня 2021 року приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової Ольги Валеріївни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0320, реєстраційний номер земельної ділянки 2324808023245.
		Витребувано у ОСОБА_1 на користь Приазовської селищної ради земельні ділянки площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0878, площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0879 (утворені внаслідок поділу земе-
		льної ділянки площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0317); площею 
		0,2000 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0872, площею 0,2000 га з кадастро-
		вим номером 2324581400:02:004:0873 (які утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 0,4000 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0867); площею 0,5088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0877, площею 0,5088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0876 (які утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 1,0176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0868); площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0874, площею 0,7088 га з кадастровим номером 
		2324581400:02:004:0875 (які утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0320) та припинено право власності ОСОБА_1 на зазначені земельні ділянки.
		 
		Визнано за Приазовською селищною радою право комунальної власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0878, площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0879 (які утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0317), площею 0,2000 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0872, площею 0,2000 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0873 (які утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 0,4000 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0867), площею 0,5088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0877, площею 0,5088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0876 (які утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 1,0176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0868), площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0874, площею 0,7088 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0875 (які утворені внаслідок поділу земельної ділянки площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0320).
		В задоволенні інших вимог - відмовлено.
		 
		Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в особі представника  адвоката Сисоєва Є.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині, якою задоволені позовні вимоги, скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити в повному обсязі. В подальшому в межах строку на апеляційне оскарження апеляційну скаргу було доповнено.
		 
		Узагальненими доводами скарги є те, що треті особи в законний спосіб набули право власності на спірні земельні ділянки в порядку безоплатної приватизації, їх проекти землеустрою були погоджені відповідно до вимог статті 186-1 ЗК України, а тому законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проектів землеустрою не було. Вважає, що у даному випадку ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області було належним органом щодо затвердження проекту землеустрою, оскільки у випадку надання цим органом дозволу на розроблення проекту землеустрою, такі земельні ділянки не передаються із державної власності до комунальної до закінчення процесу приватизації. Вказує, що до моменту припинення повноважень ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області 27.05.2021р. на розпорядження землями державної власності сільськогосподарсь-
		кого призначення цей орган був розпорядником земель державної власності на території Запорізької області, тому оспорюваний позивачем наказ № 8-606/15-21-СГ від 24.02.2021р. вказаним органом виконавчої влади прийнятий правомірно та в межах його повноважень. Відтак, громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали у власність спірні земельні ділянки у законний спосіб на підставі повного пакету документів, що вимагається законодавством для отримання земельних ділянок саме для ведення селянського господарства. А тому й він, ОСОБА_1 , набув право власності на підставі договорів купівлі-продажу з останніми як продавцями у законний спосіб та є добросовісним набувачем. Також у скарзі зазначається, що позивач не надав доказів, що зареєстрував відомості про зміну територіальних меж с. Строганівка в Державному земельному кадастрі. Тому спірні ділянки мали на момент їх надання у власність вказаним громадянам державну форму власності, не набувши статусу комунальної власності. 
		Крім того, відповідач з посиланням на статтю 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини вважає, що він не можу бути позбавлений свого майна, оскільки в даному випадку не мається вищого пріоритетного інтересу суспільства щодо спірної землі. 
		Відзивів на апеляційну скаргу позивачем та другим відповідачем не надано, пояснення від третіх осіб не надходили.
		 
		Ухвалами Запорізького апеляційного суду від 05 січня 2022р. відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 та апеляційний розгляд справи призначено в судовому засіданні на 16 березня 2022р. Також було прийнято до розгляду доповнену апеляційну скаргу ОСОБА_1 
		 
		16 березня 2022р. судове засідання не відбулось у зв`язку з тим, що графік роботи Запорізького апеляційного суду під час воєнного стану визначено з 28.02.2022р. з 09.00 год. до 14.00 год., в той час як розгляд справи призначено на 15.40 год. Розгляд справи відкладено на невизначений час для забезпечення безпеки суддів, працівників суду та учасників справи.
		В подальшому у справі приймались заходи для встановлення місцезнаходження її учасників.
		Призначене судове засідання 18.05.2022р. не відбулось через неможливість пересилання судових повісток на окуповану територію, де знаходяться позивач та одна з третіх осіб. 
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 18 січня 2023р. поновлено розгляд справи та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 08 лютого 2023р., оскільки віднайдено контактну адресу тимчасово переміщеного до м. Запоріжжя голови Приазовської селищної ради Солопова А.О., з`ясовано, що адвокат ОСОБА_1  ОСОБА_5 може брати участь у справі, ГУ Держгеокадастр у Запорізькій області перебуває у м. Запоріжжі, відповідач ОСОБА_1 та треті особи зареєстровані у м. Дніпрі. Виконавчому комітету Широківської селищної ради повістка направлена на адресу електронного кабінету, доставлена 24.01.2023р. 
		 
		Що стосується третіх осіб  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які жодного разу в ході розгляду справи в судах обох інстанцій не отримали судових повісток, хоча зареєстровані у м. Дніпрі, куди поштова кореспонденція доставляється, але судові повістки повертались без вручення із зазначенням причин «адресат відсутній» (навіть протягом дев`яти місяців слухання справи до оголошення воєнного стану в Україні), то відповідно до приписів п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вони вважаються належним чином повідомлені.
		Крім того, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомлялись одночасно шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади.
		 
		До судового засідання апеляційного суду з`явилась адвокат Саланська І.Л. як представник Приазовської селищної ради. 
		 
		Від адвоката Сисоєва Є.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через хворобу, але доказів цим обставинам не надано. Від самого відповідача ОСОБА_1 , який отримав судову повістку 02.02.2023р., клопотань про відкладення справи не надходило, до судового засідання він не з`явився, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.
		 
		Враховуючи тривалу неможливості розглянути справу, законодавчо встановлені строки розгляду справ, приписи ч. 2 статті 372 ЦПК України, колегія розглянула справу у судовому засіданні 08.02.2023р. за відсутності інших учасників, крім представника Приазовської селищної ради. 
		 
		Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника Приазовської селищної ради  адвоката Саланської І.Л., яка заперечувала проти апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		 
		Судом встановлено, що 06.09.2018р. громадяни ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку ст.ст. 118, 121 ЗК України (безоплатна приватизація) подали до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області заяви про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою стосовно земельних ділянок, розташованих на території Ботіївської сільської ради Приазовського району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га.
		 
		Наказами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 16.09.2019 року № 8-1495/15-19-СГ, № № 8-1497/15-19-СГ, № 8-1493/15-19-СГ, надано дозволи на розроблення документації із землеустрою громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 
		18.02.2021 року громадяни ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали спільну заяву до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 2324581400:02:004:0317; 2324581400:02:004:0320; 2324581400:02:004:0325.
		 
		Наказом голови комісії з ліквідації - начальника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 24 лютого 2021 року № 8-606/15-21-СГ, земельна ділянка площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0317 була передана у власність ОСОБА_3 , земельна ділянка площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0320 була передана у власність ОСОБА_4 , земельна ділянка площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0325 була передана у власність ОСОБА_2 . У пункті 2 цього наказу вказано, що вказані земельні ділянки розташовані на території Приазовської селищної територіальної громади за межами заселеного пункту.
		 
		Позивач в позові посилався, що вказаний наказ прийнято ГУ Держгеокадастр у Запорізькій області з перевищенням повноважень, оскільки вказані земельні ділянки на час його прийняття набули статусу комунальної власності, оскільки увійшли у межі населеного пункту  с. Строганівка, а також проекти землеустрою вказаних громадян не відповідали фактичному становищу, оскільки в них зазначалось, що обрані ними для приватизації земельні ділянки перебувають в державній власності та за межами населеного пункту. 
		З`ясовуючи вказані обставини, суд встановив, що у відповідності до рішення Ботіївської сільської ради № 16 від 12 липня 2018 року затверджено містобудівну документацію «Генеральний план села Строганівка Приазовського району Запорізької області. Оновлення з розширенням меж населеного пункту» та План зонування села Строганівка Приазовського району Запорізької області (у складі Генерального плану), що підтверджується копіями витягу з Генерального плану та Плану зонування с. Строганівка.
		Рішенням Приазовської районної ради Запорізької області № 2 від 02.06.2020р. затверджено проект землеустрою щодо встановлення меж села Строганівка Приазовського району Запорізької області, встановлено межі села Строганівка Ботієвської сільської ради Приазовського району.
		 
		Згідно з рішенням № 10 Приазовської селищної ради від 15 грудня 2020 року Ботіївська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області реорганізована шляхом приєднання до Приазовської селищної ради, яка в такому разі стала розпорядником земель комунальної власності, зокрема, в межах с. Строганівка.
		 
		Як вбачається з відомостей Публічної кадастрової карти України на території населеного пункту села Строганівка розташовані наступні земельні ділянки, які є спірними: площею 1,4176 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2324581400:02:004:0317; площею 1,4176 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2324581400:02:004:0320; земельна ділянка площею 1,4176 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2324581400:02:004:0325.
		 
		Право власності на земельну ділянку площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0317 перейшло ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу № 3323 від 09 квітня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою Ольгою Валеріївною. Право власності зареєстроване за ОСОБА_1 за індексним номером рішення 57559986, номер запису про право власності 41420119. Зазначене підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 253936035 від 22.04.2021р., інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 26.04.2021р., а також копією нотаріальної справи за договором купівлі-продажу земельної ділянки № 3323 від 09.04.2021р.
		 
		Право власності на земельну ділянку площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0325 перейшло ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу № 3326 від 09 квітня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою Ольгою Валеріївною. Право власності зареєстроване за ОСОБА_1 за індексним номером рішення 57560082, номер запису про право власності 41420228. Зазначене підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 253936778 від 22.04.2021р., а також копією нотаріальної справи за договором купівлі-продажу земельної ділянки № 3326 від 09.04.2021р.
		Право власності на земельну ділянку площею 1,4176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0320 перейшло ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу № 3670 від 20.04.2021р., посвідченим приватним нотаріусом Дніпровсь-
		кого міського нотаріального округу Щетіловою О.В. Право власності зареєстроване за ОСОБА_1 за індексним номером рішення 57753302, номер запису про право власності 41597116. Зазначене підтверджується інформацією з Державного реєстру речо-
		вих прав на нерухоме майно № 253935580 від 22.04.2021р., а також копією нотаріальної справи за договором купівлі-продажу земельної ділянки № 3670 від 20.04.2021р.
		 
		20.04.2021р. земельна ділянка з кадастровим номером 2324581400:02:004:0325 була поділена на земельні ділянки площею 0,4000 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0867 (номер запису про право власності 41656314) та площею 1,0176 га з кадастровим номером 2324581400:02:004:0868 (номер запису про право власності 41657395). Право власності на утворені в результаті поділу земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 . Орган, що здійснив державну реєстрацію права - виконавчий комітет Широкінської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Зазначене підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 26.04.2021р. щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 2324581400:02:004:0868 та 2324581400:02:004:0867, а також співставленням даних Публічної кадастрової карти України щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 2324581400:02:004:0868 та 2324581400:02:004:0867 та земельної ділянки з кадастровим номером 2324581400:02:004:0325.
		 
		В подальшому ОСОБА_1 здійснено наступний поділ належних йому спірних земельних ділянок: 
		-земельна ділянка з кадастровим номером 2324581400:02:004:0320 поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 2324587400:02:004:0874 та 2324581400:02:004:0875;
		 
		-земельна ділянка з кадастровим номером 2324581400:02:004:0317 поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 2324581400:02:004:0878 та 2324581400:02:004:0879;
		 
		-земельна ділянка з кадастровим номером 2324581400:02:004:0868 поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 2324581400:02:004:0877 та 2324581400:02:004:0876;
		 
		-земельна ділянка з кадастровим номером 2324581400:02:004:0867 поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 2324581400:02:004:0873 та 2324581400:02:004:0872.
		 
		Тобто з трьох придбаних ОСОБА_1 в порядку купівлі-продажу земельних ділянок було утворено шляхом їх поділу 8 окремих земельних ділянок, що перебувають наразі у власності останнього.
		 
		З листа ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області № 18-8-0.301-755/2-21 від 16.02.21 слідує, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2324581400:02:004:0317 та2324581400:02:004:0320були розробленіна підставідокументації ізземлеустрою,яка розробляласьФОП ОСОБА_6 на підставінаказів ГУДержгеокадастру уЗапорізькій областівід 25.09.2019р.Погодження тавнесення відомостейдо Державногоземельного кадаструвідбувалось запринципом екстериторіальності.До Державногоземельного кадаструвідомості проземельні ділянкибули внесені30.12.2020р.та 05.01.2021р.відповідно.Земельні ділянки,яким присвоєнікадастрові номери2324581400:02:004:0317 та2324581400:02:004:0320 відносяться до земель комунальної власності. Виконавчими органами у сфері містобудування та архітектури проекти землеустрою цих ділянок не погоджувались, оскільки на них відсутні об`єкти нерухомості та відсутні відомості щодо планування розміщення таких об`єктів. 
		 
		За матеріалами справи вбачається, що така ж ситуація склалась і відносно спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2324581400:02:004:0325.
		 
		Встановивши вище наведені обставини та вирішуючи спір по суті, суд вказував, що із зібраних у справі доказів вбачається, що первісно передані у власність громадянам  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спірні земельніділянки зкадастровими номерами 2324581400:02:004:0317,2324581400:02:004:0320 та 2324581400:02:004:0325 належать до комунальної власності та знаходяться в межах с. Строганівка. Тому ГУ Держгеокадастр у Запорізькій області після 15.12.2020р. за відсутності на цей час поданого проекту землеустрою мало передати їх у власність відповідної територіальної громади в особі Приазовської селищної ради, але попри такий обов`язок ним було видано наказ 24.02.2021р. про передачу цих земельних ділянок у власність громадян, хоча таких повноважень на цей час відносно цих земельних ділянок вказаний орган виконавчої влади не мав. У такому разі суд дійшов висновку про необхідність скасування наказ ГУ Держге-
		окадастру в Запорізькій області № 8-606/15-21-СГ від 24 лютого 2021 року.
		 
		Задовольняючи частково інші позовні вимоги, суд виходив із того, що спірні земельні ділянки незаконно вибули із володіння територіальної громади, оскільки таке відчуження відбулось поза її волею, а тому вони можуть бути витребувані навіть у добросовісного набувача ОСОБА_1 з урахуванням їх поділу цим власником. При цьому, суд вважав також обгрунтованими вимоги про скасування рішень нотаріуса про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 первісно проведеним на земельні ділянки, придбані ним за договорами купівлі-продажу. Також суд визнав право комунальної власності на спірні земельні ділянки за територіальною громадою в особі Приазовської селищної ради.
		У скасуванні записів щодо реєстрації права власності на спірні земельні ділянки суд відмовив, посилаючись на те, що такий спосіб захисту не відповідає положення статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», а є достатнім скасування саме рішень про реєстрацію. 
		 
		Рішення суду оскаржується відповідачем ОСОБА_1 в частині вимог, які задоволені судом, тому лише в цій частині переглядається апеляційним судом.
		 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 наголошує на тому, що треті особи  громадяни  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до належного органу з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою для здійснення безоплатної приватизації земельних ділянок державної власності, розробили такі проекту та погодили їх відповідно до приписів статті 186-1 ЗК України, а тому в порядку завершення процедури приватизації звернулись із заявою про затвердження їх погоджених проектів саме до компетентного органу  ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, який у такому випадку не зобов`язаний був передавати спірні земельні ділянки до комунальної власності, а мав всі повноваження на прийняття відповідного наказу, на що вказує той факт, що ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області до 27.05.2021р. було розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Запорізької області. Вважає, що спірні земельні ділянки станом на день прийняття оскаржуваного наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області належали саме до земель державної власності, оскільки не набули статусу комунальної власності. 
		 
		Перевіривши вказані доводи колегія дійшла наступного.
		 
		Статтею 80 ЗКУ визначено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи  на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування,  на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади,  на землі державної власності. 
		 
		Орган державної влади або орган місцевого самоврядування мають право вчиняти будь-які дії стосовно земельної ділянки, спрямовані на набуття, зміну чи припинення прав на земельну ділянку, не заборонені законом (передавати її у власність, у користування, в тому числі на умовах оренди, за договором емфітевзису, суперфіцію, продавати тощо) виключно після завершення процедури її формування та реєстрації прав на цю земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 ЗКУ). 
		Слід зауважити: статтею 28 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що рішення
		органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Під час проведення державної реєстрації права користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 ЗКУ передають земельні ділянки у власність або у користування. Тож реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку за територіальною громадою в особі відповідного органу місцевого самоврядування для розпорядження такою земельною ділянкою не потребується. Це правило є винятком з правила, що передбачено в частині 9 статті 79-1 ЗК. 
		 
		Право територіальної громади сільської, селищної, міської ради на розпорядження земельними ділянками визначено в частині 1 статті 122 ЗКУ, відповідно до якої таке право належить сільським, селищним, міським радам стосовно земельних ділянок комунальної форми власності. 
		Як вбачається із комплексного тлумачення положень ЗКУ, якими унормовано розпорядження земельними ділянками різних категорій і форм власності, розмежування повноважень між відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування здійснюється за такими критеріями: залежно від форми власності на землю (державна, комунальна або приватна); залежно від місця розташування земельної ділянки (в межах або за межами населеного пункту, на території відповідної сільської, селищної або міської ради). 
		 
		Відповідно до статті 83 ЗКУ комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування (частина 2 статті 83 ЗКУ). Таким чином, як зазначалось раніше, для визначення можливості територіальної громади розпоряджатись землею необхідно встановити належність цієї землі до земель комунальної власності. 
		 
		Відповідно до пункту 7 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245, який набув чинності з 01.01.2013, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. При цьому з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу (пункт 3 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 5245).
		 
		У свою чергу, відповідно до пункту 4 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 5245 у державній власності залишаються: а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:
		на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, держа-
		вних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; 
		 
		б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		 
		Тобто у разі, якщо землі розташовані в межах населеного пункту і при цьому вони не перебувають у приватній або державній власності, то такі землі знаходяться у розпорядженні територіальної громади.
		 
		Згідно з частини 5 статті 83 ЗКУ територіальні громади наділені можливістю набувати землю в комунальну власність, зокрема, таким способом як передача їм земель державної власності.
		У силу приписів частини 1 статті 173 ЗКУ межа району, села, селища, міста, району у місті  це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць (частина 2 статті 173 ЗКУ). 
		Як зазначено у статті 175 ЗКУ, межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються в порядку та відповідно до закону. 
		 
		Аналіз у сукупності наведених норм дозволяє дійти висновку, що встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць (у тому числі й населених пунктів) станом на сьогодні відбувається відповідно до Закону № 858 «Про землеустрій», що визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування. 
		За приписами статті 2 Закону «Про землеустрій» саме землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів. 
		 
		Межі населених пунктів мають бути встановлені за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень та внесені до Державного земельного кадастру на підставі відповідних проектів. 
		 
		При цьому відповідно до частини 3 статті 173 ЗКУ включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не зумовлює припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті, відповідно до якої землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. 
		 
		Розпорядження землею від імені та в інтересах територіальної громади (первинної ланки місцевого самоврядування в Україні) здійснюється виключно представницькими органами цієї громади  сільськими, селищними, міськими радами, як того вимагають приписи вищенаведеної статті, а також положення Закону України № 280 «Про місцеве самоврядування в Україні». 
		Відповідно до статті 144 Конституції України, статті 59 Закону № 280 за результатами розгляду питань у галузі регулювання земельних відносин (у тому числі і стосовно розпорядження землями комунальної власності) сільські, селищні та міські ради приймають акти у формі рішень, які є обов`язковими для виконання на відповідній території.
		Також 01.01.2019р. набрав чинності Закон України № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільсько-господарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», яким внесено зміни до: Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, законів України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про меліорацію земель», «Про землеустрій», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про оренду землі», «Про оцінку земель», «Про Державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». 
		 
		Серед іншого, цей закон призначений для наступної мети: визначити масив земель сільськогосподарського призначення як об`єкт Державного земельного кадастру, визначити порядок проведення інвентаризації масиву земель Державного земельного кадастру, в процесі якої буде здійснюватися: виправлення помилок Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок, які розташовані в межах масиву; формування земельних ділянок «невитребуваних паїв», земельних ділянок під польовими дорогами; внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі масиву земель сільськогосподарського призначення.
		 
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.01.2018р. «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» передбачено, що Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 01 лютого 2018р. слід забезпечити:
		формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земель у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України;
		 
		здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення дер-
		жавної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (включно проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідного рішення згідно із статтею 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування»). 
		Вказане розпорядження втратило чинність 16.11.2020р. у зв`язку з прийняттям постанови Кабінетом Міністрів України від 16.11.2020р. № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Вказаною постановою передбачено, що Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити:
		1)прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призна-
		чення державної власності;
		2)передачу з 17 листопада 2020р. земельних ділянок сільськогосподарського при-
		значення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;
		3)передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського при-
		значення, включених до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди (емфітевзису) таких земельних ділянок відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;
		4)передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського при-
		значення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020р. документація із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України. 
		 
		Таким чином, з огляду на наведений вище аналіз законодавства ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області спірні земельні ділянки належало передати територіальній громаді в особі Приазовської селищної ради за двома критеріями одночасно: як землі, що увійшли у межі населеного пункту с. Строганівка та відтак перетворились на землі комунальної власності, а також, незалежно від цього, як землі, що належало передати до 15.12.2020 з державної власності у комунальну, оскільки станом на цю дату проектів землеустрою від громадян до вказаного органу не надходило. 
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, станом на час надання дозволу наказами від 16.09.2019р. ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області третім особам ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на розробку проекту землевідведення земельні ділянки, на які надавався дозвіл, належали до державною власності та були розташовані за межами населеного пункту.
		Доки вказаними громадянами виготовлялись проекти землеустрою (1,5 року), відбулись зміни у масивах земель Приазовського району.
		 
		Так, 02 червня 2020р. рішенням Приазовської районної ради № 2 затверджено проект землеустрою щодо встановлення меж села Строганівка Приазовського району, та вказані земельні ділянки, на розроблення проекту землеустрою відносно яких надано дозвіл вказаним трьом громадянам, увійшли до адміністративно-територіальних меж села Строганівка, а тому в силу цього набули статусу земель комунальної власності.
		 
		Земельні ділянки були сформовані і внесені до Державного земельного кадастру третіми особами 30.12.2020 та 05.01.2021. Громадянами проекти землеустрою були надані на затвердження ГУ Держгеокадастру лише 18 лютого 2021р., тобто коли розпорядником цих земель вже стала Приазовська селищна рада, а не ГУ Держгеокадастр, яким 24.02.2021р. затверджено проекти землевідведення та передано земельні ділянки у власність третім особам, тобто як неповноважним органом. 
		 
		Вказані обставини визнано ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, який листом № 18-8-0.301-755/2-21 від 16.02.21 (на запит позивача, між іншим) повідомив, що йому відомо, що земельні ділянки, що виділяються вказаним громадянам у приватну власність належать до комунальної власності. Тобто про ці обставини відповідач 1 був обізнаний ще до прийняття наказу № 8-606/15-21-СГ від 24 лютого 2021р., а саме, що він надає у власність вказаним громадянам земельні ділянки комунальної власності, хоча проект землеустрою був розроблений на них як на землі державної власності, та останній на цей час не мав повноважень на розпорядження цими землями. 
		 
		За вказаних обставин, суд дійшов обгрунтованого висновку, що наказ № 8-606/15-21-СГ від 24 лютого 2021р. ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області був прийнятий з порушенням вимог статті 117 Земельного кодексу України, підпункту 4 пункту 1 постанови Кабінетом Міністрів України від 16.11.2020р. № 1113 та за відсутності з ураху-
		ванням обставин цієї справи у останнього повноважень на видання цього наказу. 
		 
		Отже, є вірними й подальші висновки суду про те, що спірні земельні ділянки були передані громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з порушенням вимог законодавства. Крім того, колегія вважає, що вказані громадяни приватизували землі сільськогосподарського призначення фактично без наміру отримати їх для власного господарювання, оскільки вже у квітні цього ж року (через півтора місяця після набуття) ці земельні ділянки були продані одному й тому ж покупцю  відповідачу ОСОБА_1 . 
		Суд правильно визнав, що, оскільки спірні земельні ділянки незаконно вибули з володіння територіальної громади, то таке відчуження відбулось поза волею територіальної громади, оскільки нею таке рішення не приймалось. Відтак, територіальна громада має право витребувати земельні ділянки від добросовісного набувача ОСОБА_1 згідно з приписами статті 388 ЦК України. Але оскільки спірні земельні ділянки вже були поділені останнім на 8 самостійних окремих земельних ділянок з присвоєнням їм кадастрових номерів, то витребуванню підлягають саме ці поділені ділянки, які у сукупності в цілому складають площу і масив вибулої землі комунальної власності в межах села Строганівка.
		 
		Також суд одночасно задовольнив і позовну вимогу про визнання права комунальної власності на витребувані земельні ділянки за Приазовською селищною радою.
		 
		Між тим, колегія вважає, що згідно з приписами ч. 4 статті 173 ЗК України землі в межах населених пунктів переходять з державної до комунальної власності, а тому територіальна громада в особі Приазовської селищної ради в силу закону стає власником таких земель, та додаткового судового захисту шляхом визнання за нею права комунальної власності не потребується. 
		 
		Тому в цій частині рішення підлягає скасуванню відповідно до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 статті 376 ЦПК України із відмовою у задоволенні цієї позовної вимоги.
		 
		Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом не перевірено дотримання принципу пропорційності заходів втручання у мирне володіння майном, яке гарантовано статтю 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини, то колегія зазначає наступне. 
		 
		Положеннями статті 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Євро-
		пейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		 
		Статтею 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		 
		Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і "майном".
		 
		Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
		 
		Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта.
		 
		Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі "Трегубенко проти України").
		 
		Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на ро-
		зумних підставах.
		Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володін-
		ня майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оці-
		нки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення 
		обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
		 
		Колегія суддів зазначає, що при розгляді цієї справи може бути враховано також рішення ЄСПЛ від 24 червня 2003 року в справі "Стретч проти Сполученого Королівства" та рішення ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року в справі "Рисовський проти України" щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, щодо необхідності додержання принципу "належного урядування" при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.
		 
		Разом із тим у пункті 71 рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. 
		 
		З огляду на викладене принцип "належного урядування" не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, у тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу "належного урядування" оцінюється одночасно з додержанням принципу "пропорційності", при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення "справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини". Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.
		Колегія зважує на такі обставини: принцип «належного урядування» порушено у зв`язку із тим, що спірні земельні ділянки в ході розроблення громадянами проектів землевідведення, який тривав з їх боку півтора роки, з державної власності перейшли у комунальну власність, оскільки увійшли в межі населеного пункту; в цей же час проходив процес реорганізації сільських рад на території Приазовського району Запорізької області, в результаті чого Ботіївська сільська рада, до якої входило територіально с. Строганівка, була приєднана до Приазовської селищної ради; одночасно тривав процес інвентаризації земель сільськогосподарського призначення та передача їх із державної до комунальної власності. Таке становище у сукупності призвело до того, що землями комунальної власності розпорядився орган виконавчої влади замість територіальної громади. 
		 
		Разом з тим, щодо суспільного інтересу встановлено, що спірні земельні ділянки включались у межі с. Строганівка на підставі затвердженого 12.07.2018р. Генерального плану села Строганівка та плану зонування села Строганівка, тобто у територіальної громади Ботіївської сільради були відповідні цілі та плани на ці земельні ділянки, у зв`язку з чим в подальшому 02.06.2020р. був затверджений проект землеустрою щодо встановлення меж села Строганівка Приазовського району Запорізької області.
		 
		Проте на цей час вже існував дозвіл на розробку проекту землеустрою, виданий органом виконавчої влади щодо спірних земель як земель державної власності, та цим органом не були виконані законодавчі приписи передати ці землі ані одразу, ані до 15.12.2020р. територіальній громаді, яка з моменту приєднання Ботіївської сільради до Приазовської селищної ради почала турбуватись про свої землі та спрямовувати запити до 
		ГУ Держагеокадастру у Запорізькій області та правоохоронних органів. Але попри це, завідомо знаючи про ці обставини, відповідач 1 передав землі комунальної власності як державні громадянам у власність. 
		 
		З огляду на баланс інтересів слід вказати, що громадяни, отримавши у власність земельні ділянки 24.02.2021р., вже через півтора місяці продали їх відповідачу 2  ОСОБА_1 . Поведінка громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо тривалого виготовлення проектів землевідведення  1,5 роки, щодо швидкої реалізації цих земель вказують на те, що земля сільськогосподарського призначення їм була потрібна лише з метою її продажу, в той час як громада мала на неї свої плани для розвитку села Строганівки згідно з Генеральним планом та планом зонування села.
		 
		Що стосується кінцевого власника спірних земельних ділянок  ОСОБА_1 , площа яких загалом склала 4,2528 га, яку він бажав отримати за межами населеного пункту, а вона в результаті опинилась в межах села, то він, посилаючись на порушення відносно нього принципу «мирного володіння майном», не зазначає, яку мету він переслідував скуповуючи таку значну площу землі. Зокрема, чим викликані його дії щодо поділу цих земельних ділянок на менші, внаслідок чого з трьох придбаних за договорами купівлі-продажу їх утворилось вісім. Будівель і споруд на цих земельних ділянках не мається, про будь-яке господарювання на них апелянт не зазначає. 
		 
		Враховуючи вказані обставини та з урахуванням того, що з моменту придбання ОСОБА_1 земельних ділянок до моменту звернення з цим позовом до суду Приазовською селищною радою пройшов лише місяць, колегія вважає, що витребуванням у відповідача на користь територіальної громади спірних земельних ділянок справедлива рівновага між інтересом суспільства (в даному випадку в особі громади) та інтересами відповідача ОСОБА_1 порушена не буде. 
		 
		Беручи до уваги вище наведене, в іншій оскаржуваній частині рішення суду слід залишити без змін. 
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 в особі представника  адвоката Сисоєва Євгена Олександровича задовольнити частково.
		 
		Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2021 року в цій справі в частині задоволення позовних вимог Приазовської селищної ради про визнання права комунальної власності на земельні ділянки скасувати та відмовити в задоволенні цих позовних вимог.
		 
		В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст постанови складений 13 лютого 2023 року.
		 
		Головуючий:         Маловічко С.В.
		 
		Судді:         Гончар М.С.
		 
		Подліянова Г.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...