Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/3507/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 14.02.2023. Зареєстровано: 15.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2023.
Дата набрання законної сили: 08.02.2023
Номер судового провадження: 22-ц/811/1198/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 465/3507/18            Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М. 
		Провадження № 22-ц/811/1198/22        Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		08 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: 
		головуючого судді: Савуляка Р.В.,
		суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.
		секретаря: Салати Я.І.,
		без участі сторін, розглянувши в поряду письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 27 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , до Приватного акціонерного товариства «Акціонерної страхової компанії «Інго Україна», з участю третьої особи: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про відшкодування шкоди завданої у наслідок ДТП,-
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Приватного акціонерного товариства «Акціонерної страхової компанії «Інго Україна», з участю третьої особи: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про відшкодування шкоди завданої у наслідок ДТП.
		В обгрунутвання позовних вимог покликався на те, що 24 жовтня 2017 року о 17 год. 20 хв. у м.Львові на вул. Єфремова з вини ОСОБА_2  водія автомобіля марки «Citroen», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відбулося зіткнення транспортних засобів (ДТП) у результаті якої було пошкоджено автомобіль «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить йому.
		Вказував, що на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 перед іншими учасниками руху була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», відповідно до полісу №АК/5586242.
		Звертав увагу суду, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована в ПрАТ АСК «ІНГО Україна» відповідно до полісу №АК/3025698. Такий поліс передбачає можливість страхувальника звернутися безпосередньо до свого страховика за отриманням страхового відшкодування (пряме врегулювання збитків), що підтверджує і ПрАТ АСК «ІНГО Україна».
		Зазначав, що відповідно до висновку експертного авто товарознавчого дослідження №201 від 05 листопада 2017 року, складеного спеціалістом авто товарознавцем, який має кваліфікацію судового експерта  Галамаєм Я.І. розмір збитку завданого транспортному засобу марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 85 547, 52 гривень (без урахування ПДВ).
		Згідно квитанції від 25 жовтня 2017 року за послуги евакуатора позивач також поніс витрати в розмірі 400,00 гривень. За наслідками страхового випадку відповідачем сплачено кошти лише у розмірі 48 367, 24 грн.  страхового відшкодування. З урахуванням цього, сума невиплаченого страхового відшкодування становить 37 580, 28 гривень (85 547,52+400,00-48 367,24=37 580,28).
		На думку позивача, ПрАТ АСК «ІНГО Україна» своєю бездіяльністю порушує норми чинного законодавства України у сфері страхових послуг, що унеможливлює отримання потерпілою особою належного їй страхового відшкодування та провести повноцінний ремонт пошкодженого автомобіля. Просив позов задовольнити.
		Просив стягнути з ПрАТ АСК «ІНГО Україна» на його користь суму невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 37180 грн. а також судові витрати.
		Оскаржуваним рішеннямФранківського районногосуду м.Львова від27квітня 2022року позовну заяву ОСОБА_1 , до Приватного акціонерного товариства «Акціонерної страхової компанії «Інго Україна», з участю третьої особи: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про відшкодування шкоди завданої у наслідок ДТП задоволено.
		Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерне страхова компанія «ІНГО Україна», код ЄДРПОУ: 16285602 на користь ОСОБА_1 суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 37 180 ( тридцять сім тисяч сто вісімдесят) гривень 28 копійок.
		Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерне страхова компанія «ІНГО Україна», код ЄДРПОУ: 16285602 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
		Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржило АТ Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго».
		В апеляційній скарзі покликається на те, що АТ Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго Україна» не є страховиком цивільно- правової відповідальності особи, яка завдала збитків та не є належним відповідачем по даній справі і немає обов`язку в останнього по виплаті страхового відшкодування.
		Вказує, що страхове відшкодування було виплачене Відповідачем від імені Третьої особи на підставі Угоди про пряме врегулювання збитків від 25 березня 2016 року, Відповідач не здійснював страхове відшкодування як сторона по договору АК/5754185, згідно якого була застрахована цивільно - правова відповідальність особи винної в ДТП.
		На думку скаржника, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та порушив норми матеріального права стягнувши страхове відшкодування з неналежного відповідача та проігнорувавши факт відсутності страхового випадку у правовідносинах між Позивачем та Відповідачем.
		Просить рішення Франківського районного суду м. Львова від 27 квітня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
		Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено  повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 26 січня 2023 року, є дата складення повного судового рішення  06 лютого 2023 року.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не пдлягає до задоволення, виходячи із наступних обставин.
		Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Судом таматеріалами справивстановлено,що між позивачем та ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/3025698.
		На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 перед іншими учасниками руху була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», відповідно до полісу №АК/5754185.
		Позивач 25 жовтня 2017 року звернувся до ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
		25 жовтня 2017 року було складено протокол огляду транспортного засобу «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		ОСОБА_1 17 січня 2018 року звернувся із заявою до голови правління ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», про відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 24 жовтня 2017 року за участю транспортного засобу Citroen», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
		Листом від 13 березня 2018 року Вих.№843, ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» повідомило позивача, що згідно ремонтної калькуляції №1561431 від 07 листопада 2017 року, погодженої з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 48 367, 24 грн. Заявлена ним сума погоджена зі страховим винуватця не була. В рамках Положення, ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» здійснить виплату страхового відшкодування в сумі 48 367, 24 грн., у строк, передбачений Законом та Положенням.
		Висновком №201 експертного авто товарознавчого дослідження від 05 листопада 2017 року визначено, що вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу, автомобіля Опель Вектра, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , після його пошкодження в ДТП 24 жовтня 2017 року, з врахуванням особливостей його стану та пошкоджень, які виявлені на момент огляду 02 листопада 2017 року, в цінах станом на час проведення дослідження, без врахування ПДВ становить 85 547, 52 грн., що підтверджується також ремонтною калькуляцією №201 від 05 листопада 2017 року.
		Коефіцієнт фізичного зносу досліджуваного автомобіля Опель Вектра реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , в цінах станом на дату ДТП 24 жовтня 2017 року становить Ез=0,7.
		Відповідно до п.33.2 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IVвід 01.07.2004 року (надалі Закон № 1961-IV) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих)людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння,за відсутності у них ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
		Статтею 6 Закону України № 1961-IV передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		Відповідно до ст. 22 Закон № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
		Аналогічні положення закріплені також п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, згідно якої страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
		23 лютого 2018 року Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО Україна» здійснило на користь ОСОБА_1 виплату страхового відшкодування у розмірі 48 367,24 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №3381 від 23 березня 2018 року.
		Положенням п.п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону № 1961-IV передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
		Оскільки виплаченого Акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГО Україна» страхового відшкодування недостатньо для відшкодування заподіяної ОСОБА_1 внаслідок ДТП матеріальної шкоди, у червні 2018 року останній звернувся до суду з даним позовом для стягнення суми недоплаченого страхового відшкодування.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в частині 1 ст. 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно ч. 2ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1997 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.
		Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
		За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди.
		Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.
		До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом 1961-IV.
		Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ст. 3 Закону 1961-IV визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 цього Закону).
		За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
		З огляду на зазначене, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
		Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України «Про ОСЦВВНТЗ») є спеціальним законом, який має пріоритет над загальним, оскільки відповідно до преамбули зазначеного Закону саме цей закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
		Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.
		Пунктом 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що: «У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи».
		З 01 грудня 2016 року в Україні почала діяти система прямого врегулювання збитків за договорами «Автоцивілки». Угоду про пряме врегулювання підписали представники 17 страхових компаній-учасників МТСБУ. До угоди долучились «АХА Страхування», «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», «ПЗУ Україна», «ВУСО», «У АСК АСКА», «ОРАНТА», «ПРОСТО-страхування», «УНІКА», «ПРОВІДНА», «ІНГО Україна», «Універсальна», «Міжнародна СК», «КРЕДО», «АСКО- Донбас Північний», «Колоннейд Україна», «БРОКБІЗНЕС», CO «Іллічівське». Спільна частка страховиків складає більше 50% ринку ОСЦПВ.
		В рамках прямого врегулювання потерпілий в ДТП отримав можливість вибору страховика, що врегульовуватиме його страховий випадок. У зв`язку із чим потерпілий може звернутись, як до страхової компанії винуватця в ДТП, так і до страховика, з яким сам потерпілий уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (надалі - ОСЦПВ).
		При цьому, пряме врегулювання збитків можливе за наступних умов:
		ДТП сталося за участю виключно двох транспортних засобів, та є контактним (наявне зіткнення) незалежно від наявності або відсутності потерпілих, яким нанесено шкоду життю та здоров`ю;
		обидва водії мали дійсні на момент ДТП поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, видані страховими компаніями, які є учасниками системи прямого врегулювання.
		Статтею 33 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати).
		Зокрема п.п. 33.1.4. п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено що: «У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний:
		невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу».
		Пунктом 35.1 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
		Частиною 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору та на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
		Таким чином, на момент ДТП (24 жовтня 2017 року), між ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» діяла угода про пряме врегулювання збитків. Водій автомобіля «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 який був учасником ДТП та як згодом виявилось потерпілий, тобто позивач 17 січня 2018 року звернувся до ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» із заявою про страхове відшкодування в рамках ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Пунктом 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що «Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності-документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:
		-у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
		-у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
		З приводу доводів представника відповідача про те, що ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» є неналежним відповідачем у справі, суд зазначає наступне.
		Згідно підпункту 1 пункту 1.1 першого розділу Положення «Про пряме врегулювання збитків», яке затверджено протоколом Президії МТСБУ №376/2016 від 10 березня 2016 року, пряме врегулювання збитків (ПВЗ) це виконання страховиком, який застрахував цивільно-правову відповідальність потерпілого, обов`язків страховика який застрахував цивільно-правову відповідальність відповідальної особи за скоєння дорожньо-транспортної пригоди. У частині відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням або фізичним знищенням транспортного засобу потерпілого.
		Згідно пункту 2.1 другого розділу Положення «Про пряме врегулювання збитків», яке затверджено протоколом Президії МТСБУ №376/2016 від 10 березня 2016 року, при прямому врегулюванні збитків страховик потерпілого організовує проведення страхової виплати потерпілому в ДТП, з яким такий страховик уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів який є чинним на момент ДТП. Після проведення такої страхової виплати страховик відповідального компенсує страховику потерпілого сплачені кошти відповідно до умов Розділу 5 цього Положення.
		Згідно підпункту 2.1.1 пункту 2.1 другого розділу Угоди про пряме врегулювання збитків від 25 березня 2016 року, страховик, який здійснив пряме відшкодування збитків, має право вимоги до страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність особи, яка заподіяла шкоду, у розмірі, визначеному згідно з Положенням про пряме врегулювання збитків. Страховик, що здійснює пряме врегулювання збитків має право залучати третіх осіб які надають послуги з визначення причин та обставин настання страхових випадків та розміру збитків.
		Страховик, який застрахував цивільно-правову відповідальність особи, яка заподіяла шкоду, зобов`язаний компенсувати страховику, що здійснив пряме відшкодування збитків, суму, яка визначається відповідно до Положення про пряме врегулювання збитків.
		Таким чином, у потерпілого, тобто у позивача є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди або за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування.
		При цьому, позивач обрав спосіб захисту свого права шляхом звернення до страховика та отримання страхового відшкодування.
		Відповідно до положень ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
		Сума виплаченого ОСОБА_1 23 березня 2018 року ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» страхового відшкодування у розмірі 48 367,24 грн. є значно меншою, ніж завдана йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальна шкода у розмірі 85547,52 грн., різниця між розміром завданого внаслідок ДТП матеріального збитку і страховим відшкодуванням становить 37 580,28 грн. (85 547,52 грн. 48 367,24 грн. = 37 580,28 грн.).
		Позивач сплатив 400 гривень за послуги з евакуації автомобіля «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією від 25 жовтня 2017 року.
		За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерне страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_1 суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 37 180 гривень 28 копійок.
		Доводи апеляційної скарги з приводу належності наданого Приватним акціонерним товариством «Акціонерне страхова компанія «ІНГО Україна» розрахунку №:1561431ПВЗ-9 від 07 листопада 2017р. висновків суду першої інстанції не спростовують, виходячи із наступного.
		Положеннями Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159) передбачено наступне.
		Пункт 4.1. Методики, оцінка КТЗ передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об`єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень.
		Пункт 4.3. Методики, за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта.
		Як вбачається з матеріалів справи, за результатами огляду пошкодженого транспортного засобу марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , жодних Звітів чи Висновків представниками AT СК "ІНГО" складено не було.
		Окрім цього, згідно п.5.1. Методики, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.
		Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.    ^
		Як видно з розрахунку наданого відповідачем, огляд пошкодженого транспортного засобу марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 проводився ОСОБА_3 , а сам розрахунок був складний вже особою з іменем - ОСОБА_4 , яка навіть особисто не бачила пошкоджений автомобіль.
		За вказаних обставин, розрахунок №:1561431ПВЗ- 9 від 07 листопада 2017р., не може вважатись належним доказом на підтвердження суми завданої позивачу майнової шкоди .
		Доводи апеляційної скарги з приводу того, що AT СК "ІНГО" є неналежним відповідачем по цій справі не заслуговують на увагу, виходячи із наступних обставин.
		Відповідно до умов полісу №: АК/3025698, такий поліс передбачає можливість Страхувальника звернутися безпосередньо до свого Страховика за отриманням страхового відшкодуванням (на умовах прямого врегулювання збитків).
		Скориставшись цим правом, ОСОБА_5 звернувся саме до AT СК "ІНГО".
		Як вбачається з матеріалів справи, з самого початку врегулювання страхового випадку, ОСОБА_5 мав справу виключно з відповідачем AT СК "ІНГО". Тобто звернувся із заявою та повідомленням про ДТП, надав визначені нормами чинного законодавства перелік необхідних документів, надав для огляду пошкоджений транспортний засіб у тому вигляді, яким він був після ДТП, а також у подальшому вів перемовини, що стосується розміру страхового відшкодування.
		Саме AT СК "ІНГО" було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування та проведено перерахунок коштів на рахунок позивача за наслідками ДТП.?
		Інтереси AT СК "ІНГО" та ПРАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" по цій справі забезпечуються тим, що: а) після виплати відшкодування AT СК "ІНГО" має право на компенсацію витрат за рахунок ПРАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" (п.2.10. Розділу 2 Положення про пряме врегулювання збитків, затверджене протоколом МТСБУ №:376/2016 від 10 березня 2016 р.), б) ПРАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" було залучене до участі в справі як третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог.
		За вказаних обставин, AT СК "ІНГО" є належним відповідачем по цій справі, адже спір про права та обов`язки виник саме між ОСОБА_6 та AT СК "ІНГО".
		Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
		Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» - залишити без задоволення.
		Рішення Франківського районного суду м. Львова від 27 квітня 2022 року  залишити без змін.
		Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.
		Повний текст постанови складено 08 лютого 2023 року.
		 
		Головуючий:                                Савуляк Р.В.
		 
		 
		 
		Судді:                                    Мікуш Ю.Р.
		 
		 
		 
		Приколота Т.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...