Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/10921/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; домашній арешт.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2023. Зареєстровано: 15.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2023.
Дата набрання законної сили: 30.01.2023
Номер судового провадження: 1-кс/522/468/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022162240000272

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 522/10921/22
		Провадження № 1-кс/522/468/23
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		24 січня 2023 року                                                  Місто Одеса
		Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12022162240000272 від 27.02.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово безробітного, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
		До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, всі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про огородження їх незалежності і суверенітету; від 24 жовтня 1970 року № 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами у відповідності до Статуту ООН; від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Так, згідно зі статтею 1 резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави, або будь-яким іншим способом, несумісним зі Статутом ООН, як це установлено в даному визначенні.
		Відповідно до статті 3 вказаної резолюції, будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, з врахуванням і у відповідності до положень статті 2, буде кваліфікуватися як акт агресії:
		а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;
		b) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		c) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
		d) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;
		e) застосування збройних сил однієї держави, які знаходяться на території іншої держави за узгодженням з державою, яка приймає, на порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після закінчення дії угоди;
		f) дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією іншою державою для здійснення акта агресії проти третьої держави;
		g) засилання державою або від імені держави озброєних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це рівносильно переліченим вище актам, або її значна участь в них.
		Згідно зі статтею вказаної резолюції, ніякі міркування будь-якого характеру, чи-то політичного, економічного, військового або іншого характеру, не можуть служити виправданням агресії. Агресивна війна є злочином проти міжнародного миру. Агресія тягне за собою міжнародну відповідальність. Ніяке територіальне придбання або особлива вигода, одержані в результаті агресії, не є і не можуть бути визнані законними.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація. 
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		В розумінні положень ст. 2 Женевських конвенцій від 12.08.1949, ратифікованих Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954, між Російською Федерацією та Україною з 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
		24.02.2022 року о 05-00 год., за наказом президента Російської Федерації Володимира Путіна , збройні сили Російської Федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об`єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров`я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що з 24.02.2022 після початку широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України у ОСОБА_8 , який був невдоволеним чинною державною владою в Україні, сповідував антиукраїнську ідеологію і неприйняття державності України, був прихильником приєднання території України до Російської Федерації або створення на її території проросійських псевдодержавних утворень, схвалював збройну агресію Російської Федерації проти України, визнавав її правомірною і підшукував способи сприяти їй, виник злочинний умисел, направлений на виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
		На виконання свого злочинного умислу, 01.08.2022, у період часу з 08 год. 33 хв. до 08 год. 59 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, діючи умисно, маючи умисел на виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, будучи обізнаним щодо розпочатої у 2014 році збройної агресії Російської Федерації проти України, яка 24.02.2022 набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи злочинність своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, використовуючи власний мобільний телефон марки Nokia TA-1010, ІМЕІ  НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 , в ході телефонної розмови з громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який використовував номер телефону НОМЕР_3 , промовив наступні репліки:
		- "Ну смотри, вчера человек приехал с Херсона, они дальнобойщики на маршрутах, говорят ждите, скоро тут будут русские";
		- "Нет конечно" (у відповідь на фразу "Да конечно будут, ОСОБА_4, ты что, сомневаешься");
		- "Ну то, что я поддерживаю других, а она блять капец" (за контекстом - підтримує росіян);
		- "Да, он поддерживает украинцев, я говорю, как оно есть";
		- "Я поддерживаю, поддерживаю... был бы мой дед жив, он бы сказал, нахую тут этот Бандера ебаный";
		- "Вчера он стрелял в меня, а я сегодня его героем должен считать... иди броди..." (репліки містять підтримку збройної агресії Російської Федерації проти України);
		- "Середина, конец августа, сентябрь у нас, в общем, должно быть нормально";
		- "Ага, ну и мы тут рядышком уже, пускай побыстрее... уже чтобы восторжествовало..." (у відповідь на фразу про бомбардування і зачистку російськими військами м. Миколаєва; репліки містять вираження своїх побажань з приводу найшвидшої окупації Російською Федерацією Одеської області).
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, 10.08.2022, у період часу з 13 год. 59 хв. до 14 год. 05 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, використовуючи власний мобільний телефон марки Nokia TA-1010, ІМЕІ НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 , в ході телефонної розмови з громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який використовував номер телефону НОМЕР_3 , промовив наступні репліки:
		- "Та ничего, прогнозы хорошие, уже под Николаевом стоят";
		- "Ну наши" (у відповідь на фразу "Кто?"; репліки містять віднесення себе до російської сторони у російсько-українській війні);
		- "Ну они заслуживают на это" (в контексті ураження представників Сил оборони України російськими окупаційними військами; репліка містить виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України шляхом пояснення вбивства солдат Збройних Сил України армією держави-агресора тим, що вони своїми діями та вчинками цього добивалися самі).
		У вищезазначених репліках, промовлених ОСОБА_4 , міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
		Таким чином громадянин України ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436?2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
		19.01.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436?2 КК України.
		Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.
		Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення та просили обрати нічний домашній арешт.
		Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також заслухавши прокурора та захисника, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, санкція якої передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, що згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України, дозволяє обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
		Крім цього, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у тому числі на території України, окупованій Російською Федерацією, що обґрунтовується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру; його проживанням у м. Одесі (у прикордонному регіоні), у зв`язку з чим він має змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі на території інших держав; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що досудове розслідування знаходиться на початковому етапі, у зв`язку з чим всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені та не допитані; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі на осіб, обізнаних про обставини вчинення кримінального правопорушення, але на даний час не встановлених, що підтверджується його бажанням уникнути кримінальної відповідальності; вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується його мотивами схвалення збройної агресії Російської Федерації проти України, визнавання її правомірною і сприяння їй.
		Вказані обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 буде перешкоджати виконанню покладених на нього процесуальних обов`язків, що, відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
		На даному етапі досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 має виконувати процесуальні обов`язки, які повинні забезпечити об`єктивне та всебічне досудове розслідування в найкоротші строки, що, враховуючи вищевикладені обставини, можливе тільки при обранні йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
		Застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 177 КПК України, зважаючи на обставини кримінального провадження та тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, а також мотивами схвалення збройної агресії Російської Федерації проти України, визнавання її правомірною і сприяння їй, якими керується підозрюваний ОСОБА_4 .
		Керуючись ст.ст. 84-89, 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 195, 196, 197, 205 КПК України, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання старшого слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
		Застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк досудового розслідування, а саме до 20.03.2023 року включно. 
		Покласти на ОСОБА_4  обов`язки, а саме: 
		-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
		-цілодобово не відлучатися з місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора; 
		-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; 
		-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 
		-утримуватись від спілкування із особами, допитаними як свідки в рамках даного кримінального провадження. 
		Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
		 
		Слідчий суддя:                                                          ОСОБА_1 
		24.01.2023

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...