Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/924/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Надіслано судом: 15.02.2023. Зареєстровано: 16.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2023.
Дата набрання законної сили: 20.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/619/57/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023226270000005

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 619/924/23
		провадження № 1-кп/619/57/23
		 
		ВИРОК
		іменем України
		15 лютого 2023 року м. Дергачі
		Дергачівський районний суд Харківської області  у складіголовуючого - суддіОСОБА_1 за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2 розглянув у відкритомусудовому засіданнікримінальні провадження №12023226270000005 від 26.09.2022 та № 12023221230000101 від 11.01.2023 за обвинуваченням:  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Козача Лопань Дергачівського району Харківської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше судимого:  -вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 12 березня 2021 року за ч.3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України в силу ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:  прокурораОСОБА_4   обвинуваченогоОСОБА_3 .
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		У середині вересня 2022 року, більш точний час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу та реалізуючи його, знаходячись поблизу полишених бойових позицій військових РФ у смт Козача Лопань, знайшов 64 патрона калібру 5,45x39 АК, в порушення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 662 від 21.08.1998 і «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, переніс до свого місця мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , чим здійснив їх придбання та подальше зберігання. 10 січня 2023 року о 17 год 23 хв співробітниками поліції проведено невідкладну слідчу дію, а саме огляд місця у домоволодінні ОСОБА_3 , розташованому за вищевказаною адресою, в ході проведення якого виявлено та вилучено 64 патрона калібру 5,45x39 АК, які відповідно до висновку експерта від 17.01.2023 є боєприпасами.
		Крім того, у січні 2022 року, більш точного часу та дати органом дізнання не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи в смт Козача Лопань Харківського району Харківської області, більш точної адреси під час проведення дізнання встановити не надалося можливим, разом із своїм, на даний момент покійним, товаришем ОСОБА_5 , який передав останньому своє пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , дата видачі: 02.10.2007, видане Пенсійним фондом України, серія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому ОСОБА_3 , маючи умисел спрямований на виготовлення, підробленого пенсійного посвідчення з метою отримання права на безкоштовний проїзд в громадському транспорті, наклеїв фотокартку зі своїм зображенням, за допомогою прозорої ліпкої стрічки на ламіновану поверхню бланка у місці розташування первинного фотографічного зображення, тобто підробив пенсійне посвідчення, з метою подальшого його використання.
		У подальшому ОСОБА_3 , 12 січня 2023 року приблизно о 10 год 10 хв, достовірно знаючи, що він не проходив установленого законом порядку отримання пенсійного посвідчення, рухаючись по автошляху з смт Козача Лопань Харківського району Харківської області в бік с. Цупівка Харківського району Харківської області ввійшов в зону контролю, де був зупинений військовим ЗСУ та під час встановлення особи ОСОБА_3 , виконуючи законну вимогу військового ЗСУ щодо надання їм документів що засвідчує особу, достовірно знаючи, що пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , дата видачі: 02.10.2007, видане Пенсійним фондом України, серія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є підробленим, використав зазначене посвідчення, шляхом пред`явлення військовому ЗСУ.
		Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-23/981-ДД від 20.01.2023 за результатами судової технічної експертизи документів: у наданому на дослідження пенсійному посвідченні України № 2073220351 (бланк серії НОМЕР_2 ), виданому 02.10.2007 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має місце зміна первинного змісту документа, а саме: наклеювання фотокартки за допомогою прозорої ліпкої стрічки на ламіновану поверхню бланка у місці розташування первинного фотографічного зображення.
		Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися у:
		- придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України;
		- підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права використання його підроблювачем,суд кваліфікує за ч. 1 ст. 358 КК України;
		- використанні завідомо підробленого документа,суд кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України.
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив факти і обставини їх вчинення, так як це зазначено вище.
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, останньому роз`яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		З урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Вина обвинуваченого у вчиненні вище зазначених кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінальних проваджень, і обвинуваченим не оспорюються.
		Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 обвинувачення та доведеність стороною обвинувачення під час судового розгляду його винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
		За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках,  на потерпілого.
		Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Частиною 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України»(заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
		Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.
		Отже, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Частиною шостою статті 368 КПК України визначено, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які містяться у постанові від 27листопада 2019 року (кримінальне провадження № 629/847/15-к) щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
		Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
		Матеріали кримінального провадження містять відомості на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях та всі обставини, які ставляться йому у провину, щирий жаль з приводу цього, осуд своєї поведінки та бажання виправити ситуацію, яка склалася, і нести кримінальну відповідальність за вчинене.
		Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 , визнається судом обставиною, яка пом`якшує його покарання.
		Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , є рецидив злочинів.
		Мотиви призначення покарання.
		Вивченням відомостей про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, кримінальні правопорушеннявчинив вперіод іспитовогостроку, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога перебуває на обліку з діагнозом: синдром алкогольної залежності, за місцем проживання характеризується негативно.
		Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного.
		Статтею 65 КК України визначені загальні засади призначення покарання, відповідно до яких суд призначає покарання: у межах,установлених усанкції статті(санкціїчастини статті)Особливоїчастиницього Кодексу,що передбачаєвідповідальність завчинене кримінальнеправопорушення та відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу.
		При цьому, враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Виходячи ззасадиспівмірностіпризначене покаранняза своїм видом ірозміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного. Привиборізаходу примусумають значенняйповинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		Верховний Суд у своїй постанові від 02 листопада 2021 року (справа №750/5031/18, провадження № 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені уст. 65 ККзагальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. 
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_3 суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого та наслідків дій винного, який свою вину визнав повністю. 
		За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини цієї статті, за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі в межах санкцій частин цієї статті, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		При вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосувати ОСОБА_3 при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд крім відомостей про особу винуватого та обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, враховує число кримінальних правопорушень, які входять у сукупність, форму вини і мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків.
		Отже, суд дійшов висновку про застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Частиною першою статті 71 КК України передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення в період іспитового строку, то суд призначає йому покарання за правилами ст. 71 КК України та до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 12 березня 2021 року.
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Відповідно до пунктів 3 та 7 частини 9 статті 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		У зв`язку з викладеним на підставі п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України 20гільз,патрони калібру5*45в кількості44шт та2упаковкипідлягають знищенню.
		Н а підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , номер особового НОМЕР_3 , дата видачі: 02.10.2007, видане Пенсійним фондом України, серія НОМЕР_4 , необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		Відповідно до статей 124, 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		З урахуванням вимог статей 176, 177, 377 КПК України у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд 
		ухвалив:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:
		-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;
		-за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
		-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України  ОСОБА_3 визначити остаточне покарання шляхом поглинення меншсуворого покараннябільш сувориму виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки.
		На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 12 березня 2021 року та остаточно визначити покарання  ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки 6 (шість) місяців.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання.
		Речові докази по справі:
		- пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , номер особового НОМЕР_3 , дата видачі: 02.10.2007, видане Пенсійним фондом України, серія НОМЕР_4 , - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
		- 20 гільз, патрони калібру 5*45 в кількості 44 шт та 2 упаковки, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, - знищити.
		Стягнути зобвинуваченого ОСОБА_3 на користьдержави процесуальнівитрати запроведення в Харківському НДЕКЦМВС Україниекспертиз:№ СЕ-19/121-23/981-ДДвід 20.01.2023у розмірі1510,24грн;№ СЕ-19/121-23/771-БЛвід 11.01.2023у розмірі 755,12 грн.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...