Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/790/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2023. Зареєстровано: 16.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2023.
Дата набрання законної сили: 17.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/953/644/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000003185

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/790/23 
		н/п 1-кп/953/644/23 
		               ВИРОК 
		       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		       
		"14" лютого 2023 р.                                    м. Харків
		Київський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючого судді -         ОСОБА_1 ,
		при секретарі-             ОСОБА_2 ,
		розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова обвинувальний акт, направлений з Харківської обласної прокуратури, по кримінальному провадженню № 22022220000003185 від 18.10.2022 за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ізюм Харківської області, який має середню освіту, одружений, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		24.02.2022 Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України.
		Після незаконного вторгнення на територію України збройних сил Російської Федерації та фактичної окупації села Вишневе Ізюмського району Харківської області, 24.07.2022, у громадянина України ОСОБА_3 , виник кримінальний протиправний умисел, направлений на добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		У зв`язку із викладеними обставинами, 24.07.2022 Балаклійською адміністрацією держави-агресора було представлено ОСОБА_3 мешканцям села Вишневе як старосту вищезазначеного населеного пункту. Тобто ОСОБА_3 добровільно зайняв посаду старости села Вишневе Тимчасової цивільної Вишневської ради Балаклійського територіального управління Ізюмського району Харківської області.
		Серед іншого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_3 їздив в м. Балаклія, для участі в засіданнях окупаційної влади. Так, ОСОБА_3 за погодженням з окупаційною адміністрацією, здійснював заходи, направлені на збір даних мешканців села Вишневе стосовно приналежності земельних ділянок, для їх подальшої перереєстрації на норми законодавства рф. Крім цього, ОСОБА_3 проводив збір даних та заяв з метою надання гуманітарної, матеріальної допомоги, пенсійного забезпечення від окупаційної влади мешканцям села Вишневе.
		Таким чином ОСОБА_3 вчинив своїми діями кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 111-1 КК України, тобто добровільне зайняття посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		В обвинувальному акту міститься клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені обставини та надав згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		Згідно заяви ОСОБА_3 про визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана 30.01.2023 в присутності захисника  адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		Враховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника  адвоката ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_4 , враховуючи положення ст.ст. 381-382 КПК України, суд дійшов висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
		Відповідно до частини 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
		Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
		Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими, не оспорюються учасниками судового провадження та є достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 111-1 КК України, які виразилися у добровільному зайнятті посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 має середню освіту, одружений, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що зазначено стороною обвинувачення в обвинувальному акті, виходячи з поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність обставин, які пом`якшують покарання.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 111-1 КК України, у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю без конфіскації майна, в межах санкції ч. 2 ст. 111-1 КК України, що є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого.
		Прийшовши до висновку про можливість не визначати додаткове факультативне покарання у вигляді конфіскації майна, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
		Згідно ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
		Оскільки вказане покарання у виді конфіскації майна санкцією ч. 2 ст. 111-1 КК України встановлене як додаткове факультативне, суд приходить до висновку про можливість не застосовувати його відносно ОСОБА_3 , враховуючи обставини справи та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків.
		Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 15 (п`ятнадцять) років без конфіскації майна.
		Речові докази:
		1. Оригінал «Заявки» з оригіналом підпису ОСОБА_3 як «Руководителя Вишневского сельського совета», на 1 арк.;
		2. Оригінал «Служебной записки» від 15 серпня 2022 року, з оригіналом підпису ОСОБА_3 як «Руководителя Вишневского сельського совета», на 1 арк.;
		3. Оригінал «Служебной записки», з оригіналом підпису ОСОБА_3 як «Руководителя Вишневского сельського совета», на 1 арк.;
		4. Оригінал «Протокола № 9», від 06 серпня 2022 року, з заголовком «Временный гражданский Вишневский совет Балаклейского териториального управления Изюмского района Харьковской области» та оригіналом підпису ОСОБА_3 як «Председательствуюший», на 1 арк.;
		5. Оригінал «Протокола № 8», від 04 серпня 2022 року, з заголовком «Временный гражданский Вишневский совет Балаклейского териториального управления Изюмского района Харьковской области» та оригіналом підпису ОСОБА_3 як «Председательствуюший», на 1 арк.;
		6. Оригінал «Протокола № 1», від 24 липня 2022 року, з заголовком «собрания жителей села Вишневая Изюмского района» та оригіналом підпису ОСОБА_3 як «Председателя собрания», на 1 арк.;
		7. Оригінал «Протокола № 2», від 24 липня 2022 року, з заголовком «собрания жителей села Вишневая Изюмского района» та оригіналом підпису ОСОБА_3 як «Председателя собрания», на 1 арк.;
		8. Оригінал «Протокола № 3», від 24 липня 2022 року, з заголовком «собрания жителей села Вишневая Изюмского района» та оригіналом підпису ОСОБА_3 як «Председателя собрания», на 1 арк.;
		9. Оригінал «Протокола № 5», від 24 липня 2022 року, з заголовком «Временный гражданский Вишневский совет Балаклейского териториального управления Изюмского района Харьковской области» та оригіналом підпису ОСОБА_3 як «Председательствуюший», на 1 арк.;
		10. Оригінал «Протокола № 7», від 24 липня 2022 року, з заголовком «Временный гражданский Вишневский совет Балаклейского териториального управления Изюмского района Харьковской области» та оригіналом підпису ОСОБА_3 як «Председательствуюший», на 1 арк. - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, окрім підстав, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.
		Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		       Суддя-                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...