Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 289/85/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2023.
Дата набрання законної сили: 14.02.2023
Номер судового провадження: 51-3813км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016060280000099

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 лютого 2023 року
		м. Київ
		справа № 289/85/22
		провадження № 51-3813км22
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                   ОСОБА_1 ,
		суддів                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора                                       ОСОБА_5 ,
		представника потерпілого         ОСОБА_6 ,
		потерпілого                                    ОСОБА_7 ,
		 
		розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року.
		Вступ
		Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2022 року задоволено клопотання прокурора про закриття кримінального провадження та постановлено закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060280000099 від 17 лютого 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ст. 356 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України та п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, оскільки не встановлено особу, яка вчинила кримінальні правопорушення, та закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		На вказану ухвалу судді районного суду ОСОБА_7 було подано апеляційну скаргу, після перевірки якої, ухвалою Житомирського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу про закриття кримінального провадження - без змін.
		Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, 
		ОСОБА_7 подав касаційну скаргу в якій просить скасувати ухвали зазначених судів і призначити новий розгляд матеріалів провадження в суді першої інстанції.
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, в даному провадженні, має відповісти на доводи щодо постановлення оскаржуваних судових рішень про закриття кримінального провадження з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. 
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		Зі змісту касаційної скарги з доповненнями слідує те, що касатор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані ухвали і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		В обґрунтування своїх вимог стверджує, що досудове розслідування за його заявою не було ефективним та фактично не проводилось, постанови слідчого про закриття кримінального провадження неодноразово скасовувалися прокурором та судом з наданням відповідних вказівок щодо проведення всебічного, повного та неупередженого розслідування й наданні для ознайомлення потерпілому ОСОБА_7 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12016060280000099, які уповноваженими на те особами виконані не  були, що призвело до порушень відповідних прав потерпілого.
		Також зазначає, що підстави для закриття судом кримінального провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України відсутні, оскільки він указував на конкретних осіб - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у діях яких у ході досудового розслідування не встановлено наявності складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ст. 356 КК України.
		Крім цього, вказує на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам 
		ст. 419 КПК України, оскільки не містить ґрунтовних спростувань доводів його апеляційної скарги.
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу 
		не подавалися.
		У судовому засіданні потерпілий та його представник виступили на підтримку касаційної скарги, а прокурор заперечував проти її задоволення.
		Заслухавши суддю-доповідача, думку потерпілого, його представника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суду, та застосовані норми права
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
		Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема  є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Щодо постановлення оскаржуваних судових рішень про закриття кримінального провадження з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Відповідно до приписів статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Так, вищевказаними положеннями процесуального закону визначено, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційній скарзі та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.
		Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Зазначеною нормою законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора. 
		Що стосується матеріалів даного кримінального провадження, то під час їх перевірки колегією суддів встановлено те, що 17 лютого 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за заявою  ОСОБА_7 з приводу вчинення шахрайських дій ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (кримінальне провадження № 12016060280000099 ).
		Також 14 травня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 08 травня 2020 року внесені відомості за скаргою ОСОБА_10 з приводу вчинення щодо ОСОБА_7 протиправних дій з боку 
		ОСОБА_8 та приватного нотаріуса ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (кримінальне провадження № 12020060280000210).
		Разом з цим, 21 травня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 травня 2020 року внесені відомості за скаргою ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 щодо вчинення  стосовно останнього протиправних дій з боку ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (кримінальне провадження 
		№ 12020060280000223).
		Постановою прокурора Коростишівської місцевої прокуратури від 20 лютого 2020 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №12020060280000210 за ст. 356 КК України, № 12020060280000223 за ст. 356 КК України об`єднано в одне провадження за спільним номером 
		№ 12016060280000099.
		Слід зазначити те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190, ст. 356 КК України,  є кримінальними проступками.
		Згідно зі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.   
		Як вбачається з ухвали районного суду, мотивуючи своє рішення про закриття кримінального провадження суд зазначив, що під час досудового розслідування були проведені відповідні слідчі (розшукові) дії, проте, особу, що вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190 та ст. 356 КК України, встановлено не було, а тому жодній особі у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.
		При цьому цей суд урахував те, що з дня вчинення зазначених кримінальних правопорушень минуло три роки, тобто на момент прийнняття рішення сплинув законодавчо встановлений строк притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ст. 356 КК України, а особу, що вчинила дані кримінальні правопорушення не було встановлено та дійшов висновку про можливість закриття кримінального провадження № 12016060280000099.
		Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. 
		Так, у даному кримінальному провадженні слідчими Радомишльського відділу поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області 09 листопада 
		2016 року, 27 лютого 2019 року виносились постанови про закриття кримінального провадження № 12016060280000099 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, які були скасовані постановою прокурора від 12 січня 
		2017 року та ухвалою слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2019 року відповідно, з підстав неповноти досудового розслідування та необхідністю здійснення всіх потрібних процесуальних дій.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060280000099 від 17 лютого 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених  ч. 1 ст. 190, ст. 356 КК України, суд першої інстанції допустив протиріччя своїх висновків щодо підстав закриття, застосувавши норму, передбачену п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, за якою суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
		У свою чергу, апеляційний суд зазначене порушення не усунув, доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 належним чином не перевірив, внаслідок чого ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
		Отже,  суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, адже це  перешкодило ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, що відповідно до вимог п. 1 
		ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для їх скасування і призначення нового розгляду у суді першої інстанції. 
		За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого слід врахувати викладене та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Отже, ухвалюючи рішення про закриття кримінального провадження 12016060280000099 від 17 лютого 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених  ч. 1 ст. 190, ст. 356 КК України, на підставі 
		п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суди першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим касаційна скарга ОСОБА_7 є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані ухвали на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК 
		України підлягають скасуванню із призначенням нового розгляду в 
		суді першої інстанції, під час якого необхідно врахувати 
		викладене вище, провести судовий розгляд відповідно до вимог КПК 
		України, за наслідком якого ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
		Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що позбавляє можливості суд касаційної інстанції дати вичерпні відповіді на інші доводи, наведені у касаційній скарзі, а тому їх необхідно перевірити під час нового розгляду у суді першої інстанції і постановити рішення, яке буде відповідати вимогам закону.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:                                                           
		Касаційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити частково.
		Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                      ОСОБА_2                                  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...