Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 455/1131/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 16.02.2023. Зареєстровано: 17.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2023.
Дата набрання законної сили: 21.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/455/28/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022140000000299

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 455/1131/22
		Провадження № 1-кп/455/28/2023
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		   16 лютого 2023 року             м.Старий Самбір
		 
		Старосамбірський районний суд Львівської області в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000299 від 18.07.2022 про обвинувачення:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Засадки Самбірського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, з професійно-технічною освітою, військовозобов`язаного, непрацюючого, раніше не судимого,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
		 
		з участю:
		прокурора ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_5 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 18 липня 2022 року, приблизно о 11 годині 30 хвилин, керуючи вантажним бортовим автомобілем марки «MERCEDES-BENZ 611D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по автодорозі T1401 КПП «Смільниця - Старий Самбір» між селами Поляна і Хирів Самбірського району Львівської області у напрямку до м. Старий Самбір порушив вимоги Розділу 1 п. 1.5, Розділу 2 п. 2.3 а), б), д), Розділу 13 п. 13.1, Розділу 31 п. 31.4.1 а) Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки, її змін та не стежив за технічним станом керованого ним транспортного засобу, який експлуатував із технічними несправностями гальмівної системи у вигляді конструктивних змін, які полягають у демонтажі гальмівних колодок та робочого гальмівного циліндру в лівому задньому колесі, а також демонтажі частини металевого гальмівного трубопроводу та заглушуванні його на розгалужувача на задній осі, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, рухаючись позаду вантажного автомобіля марки «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції та швидкості, внаслідок чого здійснив зіткнення із вказаним вантажним автомобілем марки «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався у попутному із ним напрямку, в результаті чого пасажир автомобіля марки «MERCEDES-BENZ 611D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди, а пасажир автомобіля марки «MERCEDES-BENZ 611D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		В результаті порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 , пасажир вантажного бортового автомобіля марки «MERCEDES-BENZ 611D», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_6 , згідно з висновком судово-медичної експертизи, отримав множинні садна та рани в ділянці лицевої частини черепа; перелом тіла правої лицевої кістки; вивих правої великогомілкової кістки в колінному суглобі; повний вивих обох кісток гомілки справа в гомілково-ступневому суглобі; рана та садна правого стегна; рани по задній поверхні правого плеча, садна правої бокової поверхні тулуба; садна тилу правого передпліччя; три рани в ділянці тилу лівої кисті; перелом лобної кістки; травматичний крововилив під м`якими мозковими оболонками в обох півкулях мозку; травматичний розрив серцевої сорочки та вертикальний розрив правої половини серця; травматичний розрив верхньої долі лівої легені по задній поверхні; травматичний розрив правої долі печінки по зовнішньому краю; перелом грудного відділу хребта в 5-му-6-му між хребцевому проміжку з повним розривом грудного відділу спинного мозку; множинні переломи ребер зліва - 3-6-е по навколо-хребтовій лінії; l-e-7-e - по передньо-пахвинній лінії; 5-е-10-е - по лопатковій лінії з розривом пристінкової плеври; переломи ребер справа 1-е-10-е - по заднє-пахвинній лінії зліва. Вказані ушкодження утворилися в результаті ДТП, коли потерпілий знаходився в кабіні автомобіля марки «Мерседес», та в результаті зіткнення з бортовим автомобілем марки «МАН», які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які перебувають в причиновому зв`язку з настанням смерті.
		Окрім цього, пасажир вантажного бортового автомобіля марки «MERCEDES-BENZ 611D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , згідно з висновком судово-медичної експертизи, отримав закритий поперечний перелом середньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням кісткових уламків, перелом проксимального епіфізу правої малогомілкової кістки, які утворились від дії тупого предмета, могли виникнути під час дорожньо-транспортної пригоди внаслідок контакту з виступаючими частинами салону автомобіля, в якому знаходився потерпілий 18 липня 2022 року та відноситься до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
		Такими своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 та спричинило потерпілому ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч.2 ст.286 КК України, всі докази, зібрані на досудовому слідстві, вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні недоцільним. 
		Під час допиту в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 показав, що 18.07.2022 о 11.30год він рухався вантажним автомобілем марки «MERCEDES-BENZ 611D» з м.Хирів до м.Старий Самбір. В автомобілі в якості пасажирів перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .В певниймомент,на прямійділянці дороги,він проявив неуважність до дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та швидкості, та у зв`язку з технічними несправностями гальмівної системи його автомобіля, які він перед виїздом не перевірив та не переконався у їх відсутності, здійснив зіткнення з автомобілем марки «МАN», який рухався попереду в попутному напрямку, в результаті чого його пасажир ОСОБА_6 помер, а ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження. Зазначив, що після ДТП він надавав допомогу потерпілому ОСОБА_7 . У вчиненому щиро розкаюється, усвідомлює наслідки своїх дій, зазначає, що примирився з потерпілими, просить суд суворо його не карати та застосувати до нього покарання у вигляді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання, з іспитовим строком в один рік, та без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки це є його єдиним джерелом доходу та він має намір працевлаштуватися водієм.
		Потерпіла ОСОБА_8 та її представник  адвокат ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися, подали суду заяви в яких справу просять слухати за їх відсутності, обвинуваченого суворо не карати та призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі із звільненням від відбування покарання, з іспитовим строком в один рік. Крім того, потерпіла ОСОБА_8 у поданій заяві зазначила, що моральну та матеріальну шкоду, завдану внаслідок смерті ОСОБА_6 , має намір відшкодувати шляхом пред`явлення вимог про виплату страхового відшкодування до страхової компанії, у якій застрахований автомобіль винуватця. 
		Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву в якій вказав, що обвинувачений ОСОБА_3 вибачився перед ним та примирився з ним, завдану йому кримінальним правопорушенням шкоду має намір отримати від страхової компанії, в якій застрахований автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 611D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , просить суд обвинуваченого суворо не карати та призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі, а також не позбавляти його права керування транспортними засобами. Справу просить слухати за його відсутності.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3ст.349 КПК Українипро наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд за згодою учасників судового розгляду обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів та процесуальних витрат, та визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
		Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.
		Відповідно до роз`яснень п.6 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни N14від 23.12.2005року "Пропрактику застосуваннясудами Українизаконодавства усправах продеякі злочинипроти безпекидорожнього рухута експлуатаціїтранспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті" порушення особою правил безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспорту, яке спричинило наслідки, передбачені різними частинами ст.286 КК, слід кваліфікувати як один злочин за тією частиною цієї статті, яка передбачає більш тяжкі наслідки. При цьому у вироку необхідно зазначати всі кваліфікуючі ознаки злочину.
		За таких обставин, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного злочину доведеною поза розумним сумнівом та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.66КК України судом визнається щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.67КК України судом не встановлено.
		При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керуєтьсязагальними засадами,які визначеніуст.65КК України,відповідно доякої судпризначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 53цього Кодексу; 2) відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу; 3)враховуючи ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,особу винногота обставини,що пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		При цьому, суд також виходить із положень ст.50 КК України відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами , покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Згідно роз`яснень п.3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо. 
		Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		Так, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом враховується, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст.12 КК України, є тяжким злочином. 
		Також судвраховує обставинивчинення кримінальногоправопорушення,характер іступінь тяжкостінаслідків,що настали, характер допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху, його ставлення до вчиненого, яке виражається в тому, що він усвідомив неправомірність своїх дій, висловлював щирий жаль з приводу наслідків, які настали для потерпілих, після вчинення злочину просив вибачення у потерпілих.
		Також судом враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 зокрема те, що він є особою молодого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий, враховується його сімейний та матеріальний стан, зокрема, те, що він має постійне місце проживання, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, неповнолітніх дітей чи інших осіб на утриманні не має, також враховується його стан здоров`я, зокрема те, що обвинувачений є працездатним (інвалідності не встановлено), під динамічним спостереженням у лікаря  психіатра та лікаря  нарколога не перебуває.
		Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_3 , то суд враховує те, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні була адекватною, свої показання він надавав послідовно та змістовно, а тому на стійке переконання суду обвинувачений є осудною особою.
		Суд також приймає до відома досудову доповідь складену Самбірським районним сектором №1 філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 ,згідно якоїіснує низькийризик вчиненняповторного кримінальногоправопорушення танизький ризикнебезпеки длясуспільства утому числіокремих осібта органпробації вважає,що виправленняобвинуваченого без позбавлення чи обмеження волі на певний строк можливе та не створить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).
		Крім того, суд враховує наявність обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), та відсутність обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання.
		Також, при призначені покарання суд враховує думку потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які у поданих ними до суду заявах просять суд обвинуваченого суворо не карати та призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі.
		Також, суд враховує позицію прокурора, який в судовому засіданні просив призначити покарання для обвинуваченого у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, з позбавлення права керування транспортними засобами.
		Таким чином, беручи до уваги наведені обставини в сукупності, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.
		Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуваннямст.69КК України суд не вбачає.
		Разом із цим, враховуючи вищенаведене, зокрема, особу винного ОСОБА_3 , який є особою молодого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, беручи також до уваги досудову доповідь органу пробації про обвинуваченого та думку потерпілих, суд дійшов висновку про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_3 без його ізоляції від суспільства, звільнивши його від відбуття основного покарання з випробуванням на підставіст. 75 КК України, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на строк, який буде достатній для того, щоб він довів своє виправлення, поклавши на нього обов`язки, передбаченіч.1 ст. 76 КК України.
		На думкусуду,застосування вданому випадкудо обвинуваченогост.75,76КК Українив умовахналежного контролюза йогоповедінкою тавиконанням покладенихобов`язків,під загрозоюреального відбуванняпризначеного покаранняу випадкупорушення умоввипробування,буде матина обвинуваченогобільший виховнийвплив,ніж реальневідбування покарання,та буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Щодо додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд зазначає наступне.
		Відповідно доп.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286і ст.287 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		Згідно з п.15Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, рекомендувати судам при постановленні вироку обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового.
		Так, вирішуючи питання про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2ст.286 КК України, суд виходить з конкретних обставин справи, зокрема, враховується характер допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, зокрема те, що такі спричинили смерть потерпілого ОСОБА_6 .
		Також суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 КК України, законодавцем віднесено до злочинів проти безпеки руху, а тому покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами з урахуванням обставин вчинення вказаного злочину очевидно не сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху як обвинуваченим, так й іншими особами.
		Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне призначати обвинуваченому також додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк в межах санкції ч.2ст.286 КК України. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. 
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави. 
		Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядкуст.100 КПК України.
		Накладені ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.07.2022 арешт на майно відповідно до ст.174 КПК України слід скасувати.
		Термін дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22.07.2022 припинив свою дію 16.09.2022. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Керуючись ст.ст.100, 124, 174, 349, 368-371,373-376, 532 КПК України суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,та призначити йому покаранняу виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом встановленого іспитового строку тривалістю 2 (два) роки 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 21.07.2022 на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 611D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 .
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 21.07.2022 на автомобіль марки «MAN TGS 26.480», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить Представництву «Дрог-Транс СП.З.О.О.», яке зареєстроване за адресою: с. Мармузовичі, вул. Нова, 823А, Буського району Львівської області.
		Речові докази: 
		-автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 611D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить який належить ОСОБА_10 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходиться на території автостоянки ВП№1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області за адресою: м.Старий Самбір, вул.Л.Галицького, 41, Самбірського району Львівської області - повернути власнику - ОСОБА_10 ;
		-автомобіль марки «MAN TGS 26.480», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить Представництву «Дрог-Транс СП.З.О.О.», яке зареєстроване за адресою: с.Мармузовичі, вул. Нова, 823А, Буського району Львівської області, який знаходиться на території автостоянки ВП№1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області за адресою: м.Старий Самбір, вул.Л.Галицького, 41, Самбірського району Львівської області - повернути власнику - Представництву «Дрог-Транс СП.З.О.О.».
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення: комплексної судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/114-22/12701-ІТ від 08.08.2022 у розмірі 1887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) гривень 80 копійок, комплексної судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/114-22/12700-ІТ від 09.08.2022 у розмірі 1887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) гривень 80 копійок, комплексної судової інженерно-транспортної експертизи №CE-19/114-22/12696-ІТ від 12.08.2022 у розмірі 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одну) гривню 70 копійок та комплексної судової інженерно-транспортної експертизи № CE-19/114-22/13396-ІТ від 19.08.2022 у розмірі 1887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) гривень 80 копійок, а всього на загальну суму 8495 (вісім тисяч чотириста дев`яносто п`ять) гривень 10 копійок.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому, вирок відповідно до ч.2ст.394 КПК Українине може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 цього Кодексу.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
		 
		           Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...