Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/2944/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2023. Зареєстровано: 18.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2023.
Дата набрання законної сили: 14.02.2024
Результат оскарження 14.02.2024 Верховний Суд України: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/464/88/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/2944/22
		пр.№ 2/464/88/23 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09.02.2023             Сихівський районний суд міста Львова
		 
		у складі: головуючого  судді Дулебка Н.І.,
		за участі: секретаря судового засідання  Шманько О.І.,
		представника позивача  Галайського О.В.,
		представника відповідача  Редевич О.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрзалізниця» про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,  
		 
		встановив:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» (АТ «Укрзалізниця») про визнання протиправним та скасування наказу №389/ос від 01.04.2022 в частині призупинення дії трудового договору з позивачем, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 176228,04 грн. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що вищевказаним наказом з ним, як головним фахівцем відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця», призупинено трудовий договір. Копію вищевказаного наказу позивач не отримував, зміст такого йому не був відомий, а про відповідні обставини та наявність наказу був повідомлений через додаток «Viber». Вважає такий наказ протиправним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. Незважаючи на введення та дію на території України правового режиму воєнного стану АТ «Укрзалізниця», в тому числі і її регіональна філія «Львівська залізниця», будучи об`єктом критичної інфраструктури, свою діяльність не призупинило та здійснює її і надалі протягом усього часу. За таких обставин у роботодавця була і є можливість забезпечити позивача роботою, дійсних причин та підстав для призупинення дії трудового договору з позивачем не було. На думку позивача, головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи, та ці умови повинні існувати одночасно. З дня призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 не отримує заробітної плати, страховий стаж йому не зараховується. Безпідставне та необґрунтоване призупинення дії трудового договору порушує права та інтереси позивача, є вимушеним прогулом, оскільки працівник позбавлений можливості працювати з вини роботодавця. За період призупинення дії трудового договору працівник не виконує роботу, заробітна плата та трудовий стаж йому не нараховуються, і все це спричинено з вини роботодавця, тому до цих правовідносин в межах необхідно застосовувати положення ч. 2 ст. 235 КЗпП України, оскільки фактично має місце вимушений прогул. У зв`язку з цим, на користь працівника необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. 
		У судовому засіданні представник позивача Галайський О.В. вимоги підтримав з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив від 21.11.2022. Зокрема, зазначив, що відповідач вказує на те, що рішення наглядової ради та правління АТ «Укрзалізниця» ліквідовано Департамент економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця», проте таке рішення реалізовано не було, такий структурний підрозділ ліквідований не був, у ньому наявні працівники, і він надалі функціонує в системі АТ «Укрзалізниця». Не погоджується з твердженнями про те, що право на працю може бути обмежене в період воєнного стану. Стаття 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» однозначно визначає, що для призупинення дії трудового договору повинні існувати одночасно два фактори: неможливість надання роботи і неможливість її виконання. За умови, що працівник бажає та може виконувати роботу або роботодавець може надавати роботу, призупиняти дію трудового договору неможливо. Крім цього, відповідач стверджує, що ОСОБА_1 доручались виконання різного роду завдань. Водночас, роботодавець вказує на те, що робота, яку можна було б доручити ОСОБА_1 , відсутня. Разом з тим, товариством як до війни, так і після її початку здійснювалося прийняття нових працівників, відтак обсяги діяльності АТ «Укрзалізниця» потребували нових працівників та робота, яку міг би запропонувати відповідач прозивачеві, була наявна у товариства. В частині позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу пояснив, що норма ст. 235 КЗпП України регулює порядок відшкодування в разі незаконного звільнення. Положення законодавства про призупинення дії трудового договору є нововведенням, таке прийняте в умовах воєнного стану та залишається неврегульованим в повному обсязі, зокрема, порядок дій у разі прийняття роботодавцем незаконного наказу про призупинення дії трудового договору. Під час призупинення дії трудового договору працівник не працює, не отримує заробітну плату, йому не нараховується трудовий та страховий стаж. За своєю правовою природою такий стан подібний до вимушеного прогулу. Після ознайомлення з запереченням відповідача щодо розрахунку розміру середнього за час вимушеного прогулу надав уточнений розрахунок, згідно з яким фактично погодився з розрахунком відповідача. Просив суд позов задовольнити. 
		   Представник відповідача Редевич О.М. у судовому засідання позов не визнала з підстав, що викладені у відзиві від 06.09.2022 та запереченнях від 25.11.2022, в яких зазначила, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з АТ «Укрзалізниця». Згідно з наказом АТ «Укрзалізниця» №146/ос від 30.01.2019 позивача переведено на посаду головного фахівця відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки. Департамент економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» рішенням позачергового засідання наглядової ради АТ «Укрзалізниця» від 25.05.2020 ліквідовано та утворено Апарат директора з економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця». У зв`язку з організаційними змінами посади Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» були вилучені зі штатного розпису апарату управління АТ «Укрзалізниця». Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 13.05.2021 затверджено нову організаційну структуру та положення про апарат директора з економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця». У відповідності до вказаного положення в апарату директора з економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» відсутні функції та завдання щодо запобігання корупції в товаристві, а також організація та координація роботи на цьому напрямку. 01.10.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади головного фахівця відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» згідно з наказом АТ «Укрзалізниця» від 03.09.2020 №2012/ос. На виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2021 у справі №464/5976/20 наказом АТ «Укрзалізниця» від 10.08.2021 №2246/ос скасовано наказ АТ «Укрзалізниця» від 30.09.2020 №2012/ос про звільнення ОСОБА_1 , поновлено його на посаді головного фахівця відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця». Відповідно до п. 3 наказу АТ «Укрзалізниця» від 19.05.2021 №1189/ос тимчасово, з метою належної реалізації функцій безпеки, у період впровадження організаційних змін, підпорядковано директору з економічної безпеки працівників офісу з безпеки та Департаменту економічної безпеки та інформаційної безпеки. В.о. директора з економічної та інформаційної безпеки було видано наказ від 04.06.2021 №ЦЦБ-12/2727 щодо підпорядкування з 04.06.2021 працівників Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки менеджеру-начальнику Львівського територіального управління апарату директора з економічної та інформаційної безпеки. У зв`язку з тим, що положення Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» втратило чинність згідно з рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14.05.2020, а чинне положення про апарат директора з економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» не містить функцій та завдань щодо запобігання корупції в товаристві, залучення ОСОБА_1 як фахівця в частині запобігання корупції не виявилося та не виявляється можливим. Останньому раніше доручались незначні завдання щодо контролю під час поставок товарно-матеріальних цінностей на склади та до структурних підрозділів регіональної філії «Львівська залізниця». Військова агресія російської федерації проти України призвела до значних руйнувань залізничної інфраструктури, втрат майна та активів товариства. Починаючи з 24.02.2022, завдання, які можна було доручити ОСОБА_1 в межах його трудового договору були відсутні. Актом простою від 24.02.2022 засвідчено, що у зв`язку з запровадженням в Україні воєнного стану, що зумовлено військовою агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022 зупинена робота структурних підрозділів апарату управління АТ «Укрзалізниця», які не виконують критично важливі завдання. Так, згідно з додатком №1 до наказу від 24.02.2022 №Ц-42/6-В ОСОБА_1 встановлено режим простою 28.02.2022, 01.03.2022  31.03.2022. Останній є працівником структурного підрозділу, робота якого зупинена з 24.02.2022 у зв`язку з збройною агресією російської федерації проти України, відповідно робота йому надана бути не могла, відпали незначні завдання, до виконання яких він раніше залучався. У зв`язку з цим, на виконання розпорядження від 29.03.2022 №Ц-3-86/117-22 ОСОБА_1 був включений до переліку працівників, з якими пропонується призупинення дії трудових договорів. Згідно з наказом АТ «Укрзалізниця» від 01.04.2022 №389/ос, у зв`язку з неможливістю надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності, що сталося у зв`язку з втратою через військову агресію російської федерації проти України можливості повноцінно організовувати процеси діяльності товариства, та запровадження відповідно до Указу Президента Украйни від 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану, керуючись ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та іншими нормами законодавчих актів, припинено з 01.04.2022 простій ОСОБА_1 та зупинено з ним дію трудового договору з 01.04.2022 до припинення або скасування воєнного стану в Україні. Таким чином, підставою для призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 стала абсолютна неможливість надання АТ «Укрзалізниця» роботи позивачу, що в свою чергу виключає можливість виконання ним роботи. Оскільки позивача не було незаконно звільнено або переведено на іншу роботу, підстави для застосування ч. 2 ст. 235 КЗпП України відсутні. Окрім цього зазначила, що Департамент економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» рішенням позачергового засідання наглядової ради АТ «Укрзалізниця» від 25.05.2020 ліквідовано, а положення про такий Департамент визнано таким, що втратило чинність відповідно до рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.05.2020, що виключає можливість функціонування такого підрозділу в структурі АТ «Укрзалізниця». Поряд з цим, ОСОБА_1 було поновлено за рішенням суду на тій посаді, з якої його було звільнено, тобто на посаду головного фахівця відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця». Цей факт жодним чином не наділяє Департамент економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» завданнями і функціями, які він мав до його ліквідації. Вважає, що підставами для призупинення дії трудового договору відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» може бути не лише повна непрацездатність підприємства через його руйнування, а й інші, викликані збройною агресією, фактичні та економічні чинники, які не дозволяють забезпечити працівника роботою, яку він виконував раніше. При цьому, саме на керівництво підприємства покладаються дискреційні повноваження щодо запровадження заходів, необхідних для забезпечення функціонування підприємства в умовах воєнного стану та визначення переліку працівників, з якими необхідно призупинити дії трудових договорів з самостійним визначенням відповідних трудових критеріїв для цього. ОСОБА_1 робота доручалась після поновлення його на роботі та до початку збройної агресії російської федерації проти України, завдання, які доручались йому були незначними та відпали у зв`язку із збройною агресією. Позивач в силу свої кваліфікації та посади не належить до категорії працівників, які виконують критично важливі завдання, тому надати йому роботу в таких умовах виявилось неможливим. З набранням чинності Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у відповідача виникло право припинити режим простою та призупинити з позивачем дію трудового договору. Окрім цього, вищевказаним законом не передбачено обов`язку роботодавця пропонувати працівнику, з яким призупиняється дія трудового договору, вакантні посади на підприємстві. Також АТ «Укрзалізниця» вважає неможливим застосування ч. 2 ст. 235 КЗпП України до цих правовідносин, відповідно до якої стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу можливе у разі поновлення на роботі у зв`язку з незаконним звільненням або незаконним переведенням на іншу роботу, оскільки позивача не було незаконно звільнено або переведено на іншу роботу, позивачем не заявлена вимога про поновлення на роботі, трудові правовідносини з позивачем тривають. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникові на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України. Проведений представником позивача розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу не відповідає Порядку обчислення заробітної плати середнього заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100. Подією з якою позивач, пов`язує стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є призупинення з ним дії трудового договору, що відбулася 01.04.2022, відповідно два календарні місяці роботи, що передують місяцю в якому відбувалася подія є березень та лютий 2022 року. Оскільки позивачу режим простою встановлено з 28.02.2022, відтак неправильно включати до розрахунку виплати за грудень 2021 року та січень 2022 року. Представником позивача не враховано вимоги п. 4 Порядку №100 від 08.02.1995, оскільки при проведенні розрахунку останній керується довідкою про доходи №314 від 03.08.2022, яка відображає всі отримані позивачем доходи за вказаний період, в тому числі і ті, які до розрахунку включатися не можуть. Просила суд у задоволенні позову відмовити.
		Заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
		Встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 21.10.2016 по 30.09.2020 перебував у трудових відносинах з відповідачем АТ «Укрзалізниця» та звільнений з посади головного фахівця відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» на підставі наказу №2012/ос від 30.09.2020 відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. 
		Згідно з протоколом засідання наглядової ради АТ «Укрзалізниця» від 27.05.2020 №А-12/69 прийнято рішення про ліквідацію Департаменту економічної та інформаційної безпеки та утворення Апарату директора з економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця». 
		Як видно з витягу з протоколу №Ц-56/53 засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 13.05.2021 ухвалено пункт 2.1 рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 20.11.2020 (протокол №Ц-45/106 ком.т.) у частині затвердження організаційної структури Офісу з безпеки АТ «Укрзалізниця» та Положення про офіс з безпеки АТ «Укрзалізниця» визнати таким, що втратив чинність. Затверджено структуру апарату директора з економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця», положення про апарат директора з економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця». 
		Згідно з п. 3 наказу АТ «Укрзалізниця» від 19.05.2021 №1189/ос тимчасово, з метою належної реалізації функцій безпеки, у період впровадження організаційних змін, підпорядковано директору з економічної безпеки працівників офісу з безпеки та Департаменту економічної безпеки та інформаційної безпеки. 
		На виконання п. 3.1 та 3.2 рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 13.05.2021 на період впровадження організаційних змін, підпорядкувати з 04.06.2021 усіх працівників п`ятого територіального управління Офісу з безпеки АТ «Укрзалізниця» та Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки менеджеру-начальнику Львівського територіального управління апарату директора з економічної та інформаційної безпеки.
		Відповідно до наказу АТ «Укрзалізниця» від 10.08.2021 №2246/06 з метою добровільного виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 26.07.2021 у справі №64/5976/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрзалізниця» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, наказ від 30.09.2020 №2012/ос про звільнення ОСОБА_1 скасовано та поновлено його на посаді головного фахівця відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця». 
		   Як видно з витягу з наказу АТ «Укрзалізниця» від 24.02.2022 №Ц-42/6-В, акту простою від 24.02.2022 у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 24.02.2022 зупинена робота структурних підрозділів апарату управління АТ «Укрзалізниця», які не виконують критично важливі задачі, встановлено режим простою з 24.02.2022 до відміни для працівників апарату управління АТ «Укрзалізниця».
		Згідно з додатком №1 до наказу від 24.02.2022 №Ц-42/6-В ОСОБА_1 встановлено режим простою 28.02.2022 та з 01.03.2022 по 31.03.2022.
		01.04.2022 АТ «Укрзалізниця» видано наказ №389/ос з особового складу про припинення з 01.04.2022 простою, введеного наказом №Ц-42-6 від 24.02.2022 працівнику ОСОБА_1 , та призупинено дію трудового договору до припинення або скасування воєнного стану, у зв`язку із неможливістю надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності, що сталась у зв`язку з втратою через військову агресію російської федерації проти України, можливості повноцінного організовувати процеси діяльності товариства, 
		Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбачені статтями 43-46 Конституції України.
		Разом з тим, відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан, який в подальшому продовжено.
		Згідно з пунктом 3 Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30  34, 38, 39, 41  44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Відповідно до п.п. 5 п. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Згідно із пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		З огляду на вищевикладене, положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
		Відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (станом на момент видачі оскаржуваного наказу) призупинення дії трудового договору  це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
		Таким чином, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, та не виплачувати у період призупинення заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати працівникам.
		Водночас, як випливає з аналізу положень частини 1 статті 13 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», таке право роботодавця щодо призупинення трудового договору з працівником настає за певних умов, зокрема, абсолютна неможливість через збройну агресію роботодавцем надати роботу, а працівником виконувати її. До того ж побудова цієї норми закону вказує на те, що законодавець передбачив одночасне настання як неможливості роботодавцем надати роботу, так і неможливість виконувати цю роботу працівником.
		Отже, спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати роботу. Лише наявність правової норми яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності обставин, що передбачає така норма права.
		Щодо абсолютної неможливості надавати роботу та виконувати її, то роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, в свою чергу, працівник не може виконати роботу. Зокрема, про абсолютну неможливість надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору може свідчити випадки неможливості забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
		Тому за умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.
		Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.
		Із матеріалів справи з`ясовано, що АТ «Укрзалізниця» своєї діяльності не припиняла, як станом на час початку збройної агресії російської федерації проти України, так і станом на час винесення оскаржуваного наказу установа працювала, та продовжує працювати. 
		Матеріалами справи дійсно підтверджені обставини змін в організації виробництва і праці, організаційній структурі та скорочення штату працівників офісу з безпеки АТ «Укрзалізниця», призупинення роботи працівників апарату управління АТ «Укрзалізниця», пошкодження залізничної інфраструктури, втрати майна тощо. 
		Разом зтим,в ходірозгляду справистороною відповідачане булодоведено наявностіпередбачених закономпідстав дляпризупинення зпозивачем діїтрудового договору.
		Відповідачем АТ «Укрзалізниця» не доведено, що на час видання оскаржуваного наказу існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, тобто, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника  її виконувати.
		   З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наказ АТ «Укрзалізниця» №389/ос від 01.04.2022 в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 необхідно визнати протиправним та скасувати.
		Щодо позовнихвимог простягнення звідповідача середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу судзазначає наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Згідно з ч. 9 ст. 9 ЦПК України якщо спірнівідносини неврегульовані законом,суд застосовуєзакон,що регулюєподібні зазмістом відносини(аналогіязакону),а завідсутності такого судвиходить іззагальних засадзаконодавства (аналогіяправа). 
		Так, особливістю призупинення дії трудового договору є вимушена необхідність тимчасово не виконувати роботу протягом періоду, який роботодавцем не оплачується та тривалість якого може бути значною. На переконання суду, зазначене, за своєю правовою природою, є фактичним відсторонення від роботи (позбавленням права виконувати роботу за плату) та вимушеним прогулом. При цьому, захист відповідного права особи іншим чином є неможливим.
		Визначаючись з розміром середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача, суд виходить з того, що період вимушеного прогулу з дати призупинення дії трудового договору, а саме з 01 квітня 2022 року триває по 09 лютого 2023 року (день розгляду справи судом).
		Відповідно до довідки про нараховану та фактично виплачену заробітну плату ОСОБА_1 , заробітна плата останнього за два місяці, які передували призупиненню дії трудових відносин, становить 4762,91 грн.
		Враховуючи вимоги Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою КМУвід 08.02.1995№100, середньоденна заробітна плата позивача складає (4762,91 грн./6(кількість календарних днів за два місяці)) 793,82 грн.; розмір середнього заробітку складає (222 дні (кількість календарних днів за період з 01.04.2022 по 09.02.2023) x 793,82 грн. (середньоденна заробітна плата) 176228,04 грн. (сума визначенабез відрахуванняподатків таінших обов`язковихплатежів). 
		За наведених обставин суд приходить до висновку про необхідність стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2022 по 09.02.2023 (день розгляду справи судом) у розмірі 176228,04 грн.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача АТ «Укрзалізниця» на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2754,68 грн., що включає судовий збір за вимогу майнового характеру (1762,28 грн.) та немайнового характеру (992,40 грн.) за ставками на 2022 рік. 
		Керуючисьстаттями2,263  265, 280  282ЦПК України, 
		 
		ухвалив:
		 
		Позов задовольнити.
		Наказ АТ «Укрзалізниця» №389/ос від 01.04.2022 в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1  визнати протиправним та скасувати. 
		Стягнути з АТ «Укрзалізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 176228 (сто сімдесят шість тисяч двісті двадцять вісім) гривень 04 (чотири) копійки (сума визначена без відрахування податків та інших обов`язкових платежів).
		Стягнути з АТ «Укрзалізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь держави судовий збір у розмірі 2754 (дві тисячі сімсот п`ятдесят чотири) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення складено 14.02.2023.
		 
		 
		 
		Головуючий                      Дулебко Н.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...