Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/17174/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2023. Зареєстровано: 18.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2023.
Дата набрання законної сили: 21.03.2023
Номер судового провадження: 2/754/159/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/159/23 
		Справа №754/17174/21
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		17 лютого 2023 року м.Київ
		 
		Деснянський районний суд міста Києва 
		під головуванням судді Бабко В.В.
		за участю секретаря судового засідання Якименко А.І 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Нові Кредити" про захист прав споживачів, визнання недійсними правочину та захист персональних даних, відшкодування моральної шкоди,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів, визнання недійсними правочину та захист персональних даних, відшкодування моральної шкоди.
		Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 10.06.2019 вона працює та проживає в Польщі м. Кракові по сьогодні. В 2021 році, під час перебування в м.Кракові (Республіка Польща) на адресу її місця проживання почали приходити листи від різних установ, адресовані на її ім`я, з вимогою щодо погашення нею боргів, які виникли через, взяті он-лайн кредити та грошові кошти в даних фінансових установах. Ознайомившись з листами від фінансових установ, а також з інформацією від Українського бюро кредитних історій, дізналась, що на її ім`я оформлено договори позики кредитних коштів в установах, однією з яких є "Фінансова Компанія "Нові Кредити" від 21.06.2021 на суму 4000,00грн. Невідомою особою було використано персональні дані ОСОБА_1 , колишній мобільний номер телефону, паспортні дані, місце проживання та інші необхідні банківські реквізити. Крім того, зазначає, що у користуванні ОСОБА_1 перебувала банківська карта АТ КБ "ПриватБанк", яку їй було відключено працівниками банку. При з`ясуванні даного питання у відділенні АТ КБ "ПриватБанк", працівником банку було надано виписку по рахунку/картці, з якої вбачається, що 20.06.2021 було оформлено невідомою особою Угоду №SAMDNWFC00068572916, у відповідності до якої розірвано договір з картою та перераховано на іншу оформлену карту грошові кошти. В позовній заяві зазначає, що номер мобільного телефону НОМЕР_1 , яким вона користувалась на території України було відключено оператором ТОВ «Лайфселл» через тривале не користування ним, однак 20.06.2021 невідомою їй особою громадянином ОСОБА_2 було подано заяву про відновлення надання телекомунікаційних послуг, на підставі цього останньому було здійснено відновлення послуг на номером телефону НОМЕР_1 . За фактом вчинення відносно ОСОБА_1 кримінального правопорушення було відкрито кримінальне провадження ЄРДР 12021105030001977 від 30.08.2021 де останню визнано потерпілою. Також позивач в позовній заяві зазначає, що при досягненні нею 25-річного віку своєчасно не було подано до органів ДМС заявки та вклеєна фотокартка до паспорта, така діє відбулась тільки 25.08.2021, а тому паспорт на момент оформлення он-лайн кредитів не був дійсним. 
		Просить визнати правочин - кредитний договір від 21.06.2021 за № 00-390648, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Нові Кредити" та ОСОБА_1 на суму 4 000,00грн недійсним. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Нові Кредити" видалити всі персональні дані ОСОБА_1 з електронних баз, серверів, їх збір, обробку, систематизацію, накопичення, зберігання, використання, розповсюдження та передачу. Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Нові Кредити" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 40000,00гривень та судові витрати на професійну правничу допомогу.
		Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 18.11.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
		Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 26.07.2022 визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з метою уникнення порушення права позивача та відповідача на справедливий суд.
		02.11.2022 від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Нові Кредити" до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву зазначають, що вказана позовна заява не підлягає задоволенню в повному обсязі по тим підставам, що чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами. Крім того, з метою оформлення кредиту іншою особою, необхідно володіти не тільки номером телефону особи на чиє ім`я намагаються отримати кредит, а й іншими даними, необхідними для проведення ідентифікації та верифікації. Зазначають, що Відповідач надав кредит Позивачу на підставі поданої нею заявки, що було оформлено згідно до вимог діючого законодавства, а саме - після віддаленої ідентифікації, порядок якої передбачено ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Верифікація і ідентифікація відповідача відбулась шляхом вичитування даних, наданих системою BankID НБУ, з метою ідентифікації та верифікації фізичної особи. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором ІІН1542.
		У своєму відзиві представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Нові Кредити" надає покроковий порядок проведення ідентифікації:
		- Користувач оформлює на сайті https://novikredyty.com.ua заявку на кредит, зазначаючи персональну інформацію;
		- Аналітична система Компанії виконує скоринг заявки та необхідні відповідно до вимог законодавства з фінансового моніторингу перевірки. В даному випадку скоринг було пройдено успішно і заявку узгоджено;
		- Наступний крок - ідентифікація користувача через системи BankID НБУ. Також була пройдено успішно. Для проведення такої ідентифікації користувач має на спеціальній сторінці сайту обрати банк-ідентифікатор і виконати авторизацію в онлайн-банкінг обслуговуючого банку та підтвердити в онлайн-банкінгу запит на передачу даних системі BankID НБУ набір персональних даних, що запитуються;
		- Система проводить звірку ІПН та мобільного телефону, зазначеного в заявці з даними, що було отримано від системи BankID НБУ і тільки в разі повного співпадіння ІПН та номеру телефону в заявці та отриманих від системи BankID НБУ даних ІПН та фінансового номеру телефону, погоджує видачу кредиту. В даному випадку фінансовий номер телефону та ІПН в заявці і ті, що були отримані Компанією від системи BankID НБУ ідентичні;
		- Всі отримані від системи BankID НБУ дані було перенесено в договір і надано на ознайомлення до його укладення;
		- Процедура укладання договору передбачає відправлення на номер телефону, який зазначено в заявці, одноразового ідентифікатора. Для завершення процесу укладення договору користувач має внести цей ідентифікатор в спеціальне поле в особистому кабінеті на сайті https://novikredyty.com.ua. Система перевіряє коректність введеного коду і в разі відсутності співпадінь унеможливлює подальше укладання договору. В даному випадку ідентифікатор було введено коректно і було успішно укладено кредитний договір 00-390648 від 21.06.2021 з сумою кредиту 4000,00грн строком на 30 календарних днів.
		Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Нові Кредити" виконав всі вимоги законодавства щодо проведення належної перевірки та ідентифікації клієнта до укладення договору а також вимоги до укладення електронних договорів з Позивачем, а саме було під час ідентифікації та верифікації встановлено як того вимагає дана норма для фізичної особи - прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, номер серію паспорта громадянина України, дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків. Віддалена ідентифікація та верифікація особи споживача фінансових послуг, виконана в такий спосіб, є правомірним способом ідентифікації і верифікації фізичної особи для клієнтів з низьким ступенем ризику. Також зазначають, що підтвердження приналежності номеру телефону особі не включено в перелік даних, які мають верифікуватись Фінустановою.
		Зазначають, що без проходження процедури реєстрації в ITC Відповідача з повним набором даних, включно з паспортними даними, без здійснення входу на його сайт за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету, без ідентифікації та верифікації Позивача через систему BankID НБУ, яка передбачала авторизацію в системі інтернет-банкінгу за логіном та паролем та підтвердження передачі даних Відповідачу як оператору надавачу послуг, верифікації її платіжної картки, без підписання Кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором - Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений. Всі ці кроки є невід`ємними і обов`язковими для укладення договору. Просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		13.01.2023 від представник позивача ОСОБА_1 , адвоката Яцюк М.В. до суду подано клопотання про приєднання доказів. В клопотання зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивачем було понесено та додано належні підтверджуючи цьому докази. 
		Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Яцюк М.В. в судове засідання 14.02.2023 не з'явились. Подали до суду заяву з проханням слухати справу у відсутності позивача та її представника. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Нові Кредити" в судове засідання 14.02.2023 не з'явився. Поштова кореспонденція направлялась за адресою зазначеною в позовній заяві. Причини неявки до суду не повідомлено. В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення у відсутності учасників справи.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. 
		Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
		Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
		Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
		Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.
		З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Нові Кредити" та ОСОБА_1 було оформлено кредитний договір №00-390648 з сумою кредиту 4000,00грн на 30 календарних днів.
		21.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Нові Кредити" та ОСОБА_1 була оформлена Додаткова угода №1 до кредитного договору №00-390648.
		Відповідно Кредитного договору кредитор надав позичальнику на умовах, передбачених договором грошові кошти кредит у сумі 4000,00грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у розмірі 1,99 % від початкової суми кредиту за кожен день користування кредитом, строком на 30 календарних днів.
		Відповідно до пункту 2.2 Кредитного договору передбачено, що кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування суми кредиту на рахунок Позичальника у банку (його банківську платіжну картку) згідно із Паспортом, поданим ним особисто на сайт http://novikredyty.com.ua.
		Позичальнику було здійснено видачу кредиту в безготівковій формі на платіжну картку НОМЕР_2 та для оформлення кредиту позичальником було використано телефонний номер НОМЕР_1 .
		Позивач ОСОБА_1 зазначає про відсутність волевиявлення на укладення спірного правочину, який не підписувала, коштів за цим договором не отримувала та не мала наміру отримувати, тобто заперечує факт такого укладення та просить визнати недійним кредитний договір з  підстав оформлення його за відсутності волевиявлення.
		Згідно з копією закордонного паспорта позивача, в момент укладення спірного правочину, остання перебувала на роботі за кордоном (в Республіці Польща) та не потребувала отримання кредитних коштів. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно положення ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору.
		Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 ЦК України.
		Згідно із ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.
		Перш за все необхідно зазначити, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу в будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.
		Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.
		У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов`язки, які покладаються на них за договором.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Так, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
		Частини 3 та 5 ст. 203 ЦК України встановлюють, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідності до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» цей Закон регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.
		У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.
		За частиною 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		Положення ч. 6 вказаної статті Закону передбачають шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчиненні дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначені форми підписання електронного правочину: електронним підписом або електронним цифровим підписом відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом; аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
		Отже, укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
		В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Відповідно до п. 8.2. Кредитного договору № 00-390648 зазначено, що укладання цього договору з боку позичальника відбувається шляхом його акцепту з використанням одноразового ідентифікатора в розумінні цього терміну, визначеному Законом України «Про електронну комерцію» і натисканням кнопки «Підписати» в особистому кабінеті позичальника на сайті Кредитора http://novikredyty.com.ua.
		Як зазначає відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Нові Кредити" надає покроковий порядок проведення ідентифікації:
		- Користувач оформлює на сайті https://novikredyty.com.ua заявку на кредит, зазначаючи персональну інформацію;
		- Аналітична система Компанії виконує скоринг заявки та необхідні відповідно до вимог законодавства з фінансового моніторингу перевірки. В даному випадку скоринг було пройдено успішно і заявку узгоджено;
		- Наступний крок - ідентифікація користувача через системи BankID НБУ. Також була пройдено успішно. Для проведення такої ідентифікації користувач має на спеціальній сторінці сайту обрати банк-ідентифікатор і виконати авторизацію в онлайн-банкінг обслуговуючого банку та підтвердити в онлайн-банкінгу запит на передачу даних системі BankID НБУ набір персональних даних, що запитуються;
		- Система проводить звірку ІПН та мобільного телефону, зазначеного в заявці з даними, що було отримано від системи BankID НБУ і тільки в разі повного співпадіння ІПН та номеру телефону в заявці та отриманих від системи BankID НБУ даних ІПН та фінансового номеру телефону, погоджує видачу кредиту. В даному випадку фінансовий номер телефону та ІПН в заявці і ті, що були отримані Компанією від системи BankID НБУ ідентичні;
		- Всі отримані від системи BankID НБУ дані було перенесено в договір і надано на ознайомлення до його укладення;
		- Процедура укладання договору передбачає відправлення на номер телефону, який зазначено в заявці, одноразового ідентифікатора. Для завершення процесу укладення договору користувач має внести цей ідентифікатор в спеціальне поле в особистому кабінеті на сайті https://novikredyty.com.ua. Система перевіряє коректність введеного коду і в разі відсутності співпадінь унеможливлює подальше укладання договору. В даному випадку ідентифікатор було введено коректно і було успішно укладено кредитний Договір 00-390648 від 21.06.2021 з сумою кредиту 4000,00грн строком на 30 календарних днів.
		Відповідно до повідомлення про надання витребовуваних судом доказів від 11.10.2022, ТОВ «Лайфселл» повідомляє, що за номером 0938613290 було здійснено скорочення переліку послуг (блокування). Надання електронних комунікаційних послуг відновлено в повному обсязі 20.062021 о 09:54:08 на підставі заяви про відновлення надання телекомунікаційних послуг поданої в магазині ТОВ «Лайфселл» в м. Кривий Ріг громадянином ОСОБА_2 .
		Згідно витягу з ЄРДР № 42022102030000031 було розпочато кримінальне провадження за ч.1 ст. 182 КК України за фактом порушення недоторканності приватного життя, де потерпілою визнано ОСОБА_1 . Також згідно витягу з ЄРДР №12021105030001799 було розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 КК України фактом шахрайства де потерпілою визнано ОСОБА_1 .
		Отже, оспорюваний договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, через особистий кабінет на вебсайті відповідача подано заявку на отримання кредиту від імені позивача, та підтверджено умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «ФК «Нові Кредити» надіслано особі, яка звернулася за отриманням кредиту, за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду за номером НОМЕР_1 , який і було використано для підтвердження підписання кредитного договору.
		Тобто, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що 21 червня 2021 року ним укладено кредитний договір саме з позивачем, за умовами якого саме вона отримала кредит, що вказує про відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на укладення спірного правочину.
		Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
		Частиною ж 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
		Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України і відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
		Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц дійшла висновку, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є не вчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
		Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Оскільки, ОСОБА_1 не підписувала, оспорюваний кредитний договір, тому вказані обставини свідчать про його неукладеність, що виключає визнання його недійсним, так як саме факт укладення цього правочину оспорювала позивач, а тому суд зазначає, що для сторін ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Нові Кредити» не виникає будь-яких прав та обов`язків із Кредитного договору від 21 червня 2021 року № 00-390648.
		При цьому, недійсним може бути визнано тільки вчинений правочин (укладений договір). Якщо правочин не було вчинено (договір не було укладено), то він не може бути визнаний недійсним.
		Тому, вимога ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору від 21 червня 2021 року № 00-390648, що укладено між відповідачем та нею на суму 4000,00грн, задоволенню не підлягає враховуючи, що спірний договір є неукладений.
		У свою чергу відповідач по справі ТОВ «ФК «Нові Кредити» наполягає на існуванні договірних відносин між сторонами, зазначаючи про те, що ОСОБА_1 пройшла реєстрацію на його сайті та в системі ТОВ «ТОВ «ФК «Нові Кредити», ввівши свої дані та, використавши електронний підпис. Під час ідентифікації та верифікації встановлено як того вимагає дана норма для фізичної особи - прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, номер серію паспорта громадянина України, дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків. Віддалена ідентифікація та верифікація особи споживача фінансових послуг, виконана в такий спосіб, є правомірним способом ідентифікації і верифікації фізичної особи для клієнтів з низьким ступенем ризику.
		        Однак відповідно до копії паспорту відповідачки ОСОБА_1  при  досягненні нею 25-річного віку нею своєчасно не було подано до органів ДМС заявки та вклеєна фотокартка до паспорта, така дія відбулась тільки 25.08.2021, а тому паспорт на момент оформлення он-лайн кредиту не був дійсним, що регламентується із положенням Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (2503-ХІІ зі змінами 01.01.2019 - 2427VІІІ). 
		Позивач в позовній заяві просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Нові Кредити" видалити всі персональні дані ОСОБА_1 з електронних баз, серверів, їх збір, обробку, систематизацію, накопичення, зберігання, використання, розповсюдження та передачу в зв`язку з відсутністю її згоди на такі дії, а також через те, що вона ніколи не подавала заявок на он-лайн кредити, не мала волевиявлення на оформлення кредитного договору та не отримувала грошових коштів від відповідача.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з ЦК України захист судом прав та законних інтересів юридичних і фізичних осіб здійснюється у спосіб, який визначено законом або договором.
		Статтею 16 ЦК України визначено орієнтовний перелік способів судового захисту, який не є вичерпним.
		Водночас, передбачено, що у разі, коли закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, суд вправі у відповідності до зазначеної у позові вимоги визначити у судовому рішенні спосіб захисту, який не суперечитиме вимогам закону.
		Разом із цим, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц. 
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.
		Статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб`єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.
		Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних»).
		Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
		Пунктами 3, 5 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено два випадки, за яких персональні дані можуть оброблятись навіть без згоди суб`єкта персональних даних: укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних; необхідність виконання обов`язку володільця персональних даних, який передбачений законом.
		Пунктом 2 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що персональні дані можуть бути видалені або знищені у разі припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом.
		У ч. 3 ст. 15 Закону України «Про захист персональних даних» зазначено, що персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку.
		Таким чином, встановивши факт відсутності укладення договору, суд зазначає про подальше існування між сторонами спору та обставин, які підтверджують наявність порушення прав позивача і, з огляду на те, що вимога про визнання договору неукладеним не є способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, який передбачений положеннями ЦК України, не визначена відповідна вимога як такий спосіб і іншими законами України, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту, виходячи із його ефективності, тобто відповідності змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечення поновлення порушеного права, а також в якості застосування наслідків неукладеності правочину, вважає, що вимога ОСОБА_1 про зобов`язання ТОВ «ФК «Нові Кредити» видалити всі її персональні дані з електронних баз, серверів, припинити їх збір, обробку, систематизацію, накопичення, зберігання, використання, розповсюдження та передачу є обґрунтованою та може бути задоволена в межах вказаного позову. 
		Враховуючи й те, що відповідач не має права здійснювати такі дії в силу встановлених судом обставин щодо кредитного договору, за яким не виникло жодних прав та обов`язків між сторонами, однак, який був підставою до їх вчинення, через те, що відповідної згоди на обробку її персональних даних в електронному форматі ОСОБА_1 надано не було, що й буде ефективним способом захисту прав останньої.
		Що ж стосується вимог про стягнення з відповідача на її користь компенсації завданої моральної шкоди слід зазначити про таке.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
		Стаття 56 Конституції України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Як визначено ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Враховуючи викладене вище, вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вчинення відповідачем незаконних дій з метою укладення правочину позивачем суду не надано та не зазначалось останньою про їх наявність у позові, так само як і не надано жодного належного і допустимого доказу спричинення їй моральної шкоди внаслідок дій чи бездіяльності саме ТОВ «ФК «Нові Кредити» та розміру такої шкоди, конкретно в сумі 40 000,00грн, матеріали справи не містять.
		У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
		Конституція України, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, визначила зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема її обов`язок щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини (статті 1,3 Конституції України).
		Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
		На підставі наведеного вище, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
		З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача в дохід держави підлягає 992,40грн судового збору. 
		Керуючись Конституцією України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про інформацію» Законом України «Про захист персональних даних», статтями 3-6, 11, 15, 16, 23, 203, 295, 215, 625, 627, 638 ЦК України, статтями 10, 13, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Нові Кредити" про захист прав споживачів, визнання недійсними правочину та захист персональних даних, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Нові Кредити" видалити всі персональні дані ОСОБА_1 з електронних баз, серверів, їх збір, обробку, систематизацію, накопичення, зберігання, використання, розповсюдження та передачу
		В іншій частині позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Нові Кредити"  в дохід держави 992,40грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 00 копійок) судового збору.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд міста Києва.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
		 
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові кредити», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Митрополита Андрія Шептицького, 4-А, код ЄДРПОУ 42152351
		       
		Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2023 у відповідності до ч. 5 ст.268 ЦПК України.
		 
		 
		       Суддя                                                                                 В.В. Бабко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...