Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/6993/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2023. Зареєстровано: 18.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2023.

Номер судового провадження: 2/202/425/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 202/6993/22
		Провадження № 2/202/425/2023
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		13 лютого 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: 
		головуючого судді Мачуського О.М.
		за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У вересні 2022 року представник позивача звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 
		В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначив те, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
		Так, 25 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 25 вересня 2018 року. Положеннями Анкети-заяви визначено,що анкета заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами,Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів,що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах кредитного ліміту. При цьому, у зв`язку з порушенням взятих на себе кредитних зобов`язань, станом на 28.12.2021 року за ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 57895,63 гривень, яка є тілом кредиту.
		Враховуючи наведене, представник позивача просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача зазначену заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 57895,63 гривень, а також судові витрати по справі у розмірі 2481,00 грн. 
		Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 31 жовтня 2022 року позов прийнято розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
		Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.
		22 листопада 2022 року ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву в якому зазначила, що позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення, з огляду на наступне. Відповідач зазначає, що вона дійсно 25.09.2018 року звернулась до позивача для відкриття поточного рахунку у національній валюті, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Протягом 2018-2021 років вона користувалась банківськими послугами й жодних порушень з її боку не було, однак 07.04.2021 року зловмисники незаконним шляхом заволоділи її особистими грошовими коштами та кредитними коштами в розмірі 50000,00 гривень, що були встановленим кредитним лімітом на її поточному рахунку, шляхом перерахування їх на картковий рахунок. З приводу злочинних дій невідомих осіб, вона неодноразово зверталась до відповідача, зокрема до служби безпеки Монобанку, однак відповідач у відповіді від 14.09.2021 року лише запропонував реструктуризацію боргу й звинуватив її в порушенні умов Договору про надання банківських послуг. Також за вказаним фактом вона зверталась до ВП № 2 ДРУГ ГУНП в Дніпропетровській області та Управління протидії кіберзлочинам у Дніпропетровській області Департаменту кіберполіції Національної поліції із заявами про вчинення злочину. Оскільки вона не передала жодний особі ПІН-код, не втрачала банківську карту та не передавала її стороннім особам, та вчасно повідомила співробітників банку про те, що її дані невідомі особи отримали через мобільний номер телефону незаконним шляхом, та в подальшому заволоділи її особистими коштами, й коштами кредитного ліміту, в її діях немає жодних порушень. Також відповідач вказує, що наданий до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містить її підпису, його не можна вважати належним, допустимим та достатнім доказом ознайомлення з ними відповідача, а також доказом погодження сторонами інших істотних умов кредитного договору в письмовій формі. 
		06 грудня 2022 року представник позивача АТ «Універсал Банк» Македон О.А. подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву в якій зазначив, що відповідач не заперечує проти підписання нею Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 25 вересня 2018 року. Про укладання між сторонами у встановлений законом спосіб Договору, в тому числі, й погодженням сторонами умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, також свідчить поставлення відповідачем електронного цифрового підпису (аналога власноручного підпису). При цьому, заперечуючи щодо розміру кредитної заборгованості, розрахованої банком, відповідач та її представник не надали суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеному кредитним договором, так і розміру боргу й правильності наданого банком розрахунку.
		Окрім того, представник позивача звертає увагу, що за розголошення пін-коду несе відповідальність виключно відповідач, а без наявності такої інформації, маючи фінансовий номер клієнта, інша особа не мала б змоги увійти до застосунку monobank, змінити девайс клієнта, а також зняти чи переказати кошти. Також, відповідно до наданої відповідачем відповіді ГУНП в Дніпропетровській області від 14.01.2022 року, ознак кримінального правопорушення, за фактом вчинення шахрайських дій відносно відповідача не вбачається. 
		20 січня 2023 року представник ОСОБА_1  адвокат Юрко О.С. подала до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву в яких зазначила, що долучена відповідачем відповідь ГУНП в Дніпропетровській області від 14.01.2022 року свідчить про звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів у зв`язку із неправомірними діями співробітників АТ «Універсал Банк», які вчинялись при вимагання із застосуванням погроз та фізичної розправи нарахованої банком заборгованості за кредитом, який ОСОБА_1 не отримувала. А кримінальне провадження, яке було порушено за ч. 1 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння незаконним шляхом грошовими коштами ОСОБА_2 , що зберігались на рахунку, відкритому в АТ «Універсал Банк», до сих під триває. Наведене вказує на неуважне ознайомлення представника позивача з відзивом на позовну заяву. Крім того, представником позивача не надано доказів, що підписуючи анкету-заяву, відповідач, була ознайомлена, розуміла і погодилась саме з наданими банком Умовами кредитування, а також, що несанкціоновані зняття як особистих грошових коштів, так і кредитних коштів з подальшим збільшенням ліміту кредитування, були вчинені за сприяння чи за участі ОСОБА_3 .
		Враховуючи викладене, оскільки тягар доведення обґрунтованості позовних вимог покладається на позивача, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Представник позивача у судове засідання не з`явився. В позовній заяві зазначено про те, що він просить розглядати справу без його участі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
		Відповідач та її предстанвик у судове засідання не з`явились, натомість представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її часті.
		У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
		Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
		Згідно із статтями12,13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
		Відповідно до вимогстатей 76-79 ЦПК Українидоказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
		Судом встановлено, що 25 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Акціонерним товариством «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву про надання банківських послуг «Monobank/Universal Bank», що фактично не оспорювалось відповідачем в ході розгляду справи. 
		Положеннями анкети-заяви визначено, що ОСОБА_1 згодна з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
		Умови обслуговування рахунків них осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank) (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms).
		Відповідно до анкети-заяви банк надав, а ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 50000,00 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
		Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 з 29.09.2018 року користувалась банківськими послугами, наданими позивачем.
		Станом на 07.04.2021 року ОСОБА_1 у повному обсязі були повернуті банку кредитні кошти і відсутня будь-яка заборгованість перед банком. 
		07 квітня 2021 року з зазначеного рахунку було знято 58931,70 гривень, які перераховано шляхом здійснення шести транзакцій (2043,70 гривень, 14560,00 гривень, 14560,00 гривень, 14560,00 гривень, 4992,00 гривень та 8216,00 гривень) на рахунок НОМЕР_1 , а кошти в розмірі 2231,70 гривень (43,70 гривень, 560,00 гривень, 560,00 гривень, 560,00 гривень, 192,00 гривень, 316,00 гривень) зараховано банком як комісія, що підтверджується наданим банківською установою рухом коштів по картці від 05.12.2022 року.
		Також судом встановлено, що 07 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до позивача з повідомленням про здійснення шахрайських дій за її картковим рахунком і проханням заблокувати її банківську карту. На що, від команди Monobank отримала відповідь про те, що дані за її карткою нею передано третім особам, а тому відсутня можливість оскаржити операції переказу, які вона не підтверджує, як шахрайські. Також рекомендовано звернутись до правоохоронних органів та замінити заблоковану карту.
		07.04.2021 року ОСОБА_1 також звернулась до № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, а 13.04.2021 року до Управління протидії кіберзлочинам у Дніпропетровській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України із заявою про вчинення шахрайських дій, в якій зазначила, що на її телефон зателефонував невідомий та попросив назвати цифри з надісланого смс-повідомлення, після чого її сім-картка заблокувалась. При цьому, ОСОБА_1 зазначила, що жодних відомостей по її банківським рахункам вона не називала. Однак, 07.04.2021 року з її карткового рахунку ОСОБА_4 , шахраями було списано кошти, на загальну суму 59929,30 гривень (49987,61 грн. кредитних коштів, та 9941,69 грн.  особистих).
		Відповідно до листа заступника начальника Управління протидії кіберзлочинам у Дніпропетровській області ДК НП України, за вказаним фактом у відділенні поліції № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження № 12021046660000099 від 07.04.2021 року. 
		Також ОСОБА_1 повторно подавала позивачу звернення від 09.09.2021 року, 11.10.2021 року в яких вказувала щодо вчинення за її картковим рахунком шахрайських дій, звернення нею з цього приводу до органу досудового розслідування, та, відповідно, повідомляла про відсутність у неї будь-якої заборгованості перед банком. 
		Отже, судом встановлено, що відповідачналежним чином повідомила представникаАТ «Універсал Банк» про вчинення відносно неї невстановленими особами шахрайських дій, які полягали у несанкціонованому знятті з рахунку грошових коштів, без її згоди. При цьому, банком не було проведено службового розслідування щодо викрадення грошових коштів з рахунку ОСОБА_1 ..
		Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
		За змістомстатті 614 ЦК Україниособа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
		Згідно з частинами першою та другоюстатті 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
		Відповідно достатті 1073 ЦК Україниу разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановленоЗаконом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
		Відповідно до частини третьоїстатті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
		Згідно із пунктом 37.2статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.
		Ініціювання переказу коштів може здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу (статті 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
		Пунктами 14.14, 14.15статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»встановлено, що банк, зокрема, зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банка. У разі невиконання банком обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк.
		При цьому обов`язок банку щодо повідомлення користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем.
		Згідно з пунктом 1.14статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.
		Відповідно до пункту 3, 12 розділу ІІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженогопостановою Правління Національного банку Українивід 05 листопада 2014 року № 705(далі - Положення), електронний платіжний засіб, за допомогою якого можна ініціювати переказ з рахунку користувача, має дозволяти ідентифікувати користувача.
		Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 5 - 7, 9, 10 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного
		з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.
		Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
		Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченогоЗаконом України «Про звернення громадян». Строки встановлення емітентом правомірності переказу та повернення на рахунок користувача попередньо списаного неналежного переказу визначені пунктом 37.2статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
		Аналіз вказаних положень актів цивільного законодавства дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.
		Банк зобов`язаний інформувати користувача про всі операції з використанням платіжного засобу, а платник зобов`язаний повідомляти банк про всі оспорюванні ним операції, здійснені з використанням електронного платіжного засобу.
		Крім того, у випадку повідомлення користувачем банку про платіжні операції, які він не використовував, банк зобов`язаний вжити заходів щодо збереження залишку коштів користувача та провести ретельне розслідування таких фактів і повідомити користувача про його наслідки.
		При цьому на платника покладається відповідальність за здійснення несанкціонованих ним платежів за умови доведеності, що його дії чи бездіяльність призвели до втрати або незаконного використання платіжного засобу чи інформації, які дають можливість ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використаннюПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 03 жовтня 2022 року у справі № 387/746/18, від 07 листопада 2022 року у справі № 751/5017/20.
		Позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, 
		Таким чином, суд доходить висновку про істотне порушення банком вимогЗакону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та умов укладеного між сторонами договору, оскільки є факт здійснення операцій за кредитним рахунком особи, які нею не замовлялися та не оформлялися, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі57895,63 грн., яка утворилась в результаті незаконного зняття невстановленими особами грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 є необґрунтованою. 
		Даний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, яку викладено, зокрема, в постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 28 вересня 2022 року у справі № 679/87/21.
		З огляду на вищевикладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом всебічного, повного, безпосереднього та об`єктивного дослідження наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд доходить висновку висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку з їх необґрунтованістю.
		Відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, судові витрати покладаються на позивача. 
		Керуючись ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості  відмовити.
		 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		. 
		 
		Суддя                                    О.М. Мачуський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...