Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/7264/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2023. Зареєстровано: 20.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2023.

Номер судового провадження: 2-а/480/7356/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 Р І Ш Е Н Н Я
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		16 лютого 2023 року Справа № 480/7264/22
		Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7264/22 за позовом  ОСОБА_1 до  ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, скасування пункту наказу та зобов`язання вчинити дії,-
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів : 1)  ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2) Військової частини НОМЕР_1 в якому просить: 
		- визнати протиправним та скасувати наказ № 31 від 01.03.2022року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 в частині призову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу, на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022;
		- скасувати пункт наказу військової частини НОМЕР_1 від 03 липня 2022 року №86 про призначення ОСОБА_1 на посаду - номер обслуги;
		- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ по стройовій частині, яким виключити ОСОБА_1 із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , з дня набрання рішенням суду законної сили.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він з 01 вересня 2021 року є студентом денного відділення на бюджетній основі Сумського державного університету, факультет електроніки та інформаційних технологій, дата завершення навчання 30.06.2025року. На переконання позивача, з урахуванням положень положень Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» він має право на відстрочку від призову, як громадянин призовного віку, для здобуття навчання на весь період навчання.
		Як стверджує позивач, у вересні 2021 року (тобто, до початку військової агресії Російської Федерації проти України) ним до першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 було надано довідку з навчального закладу про зарахування позивача з 01 вересня 2021 року студентом денного відділення на бюджетній основі Сумського державному університеті, факультет електроніки та інформаційних технологій.
		В подальшому, як зазначає позивач, після початку військових дії Росії проти України, навчання в університеті тимчасово було припинено, тому ОСОБА_3 поїхав до смт.Липова Долина, де з мешканцями громади ніс чергування на блокпостах свого селища. Представниками селищної ради позивачу та іншим мешканцям було видано зброю, а саме - автомати.
		В другій половини березня 2022року позивачем було отримано військовий квиток в якому зазначалось про те, що ОСОБА_1 з 01 березня 2022року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022року №69/2022 призваний у Збройні Сили України по мобілізації. В пункті 7 було вказано: військову присягу прийняв 02 березня 2022року. У пункті 17 «Проходження військової служби» зроблено запис: ІНФОРМАЦІЯ_3 , 100, стрілець. № наказу 31 від 01.03.2022року. У пункті 19 «Присвоєння військових звань класу та спеціальності» запис: солдат, присвоєно ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		При цьому, позивач стверджує, що військову присягу 02 березня 2022року він не приймав, згоди для призову на військову службу не надавав ні письмово ні усно. 
		Як стверджує позивач, він вказував представникам ІНФОРМАЦІЯ_5 , що так-як , з 01 вересня 2021 року є студентом денного відділення на бюджетній основі Сумського державного університету, факультет електроніки та інформаційних технологій то мобілізації не підлягає. При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що обов`язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на відповідні районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, тому за наявності у ІНФОРМАЦІЯ_5 сумнівів щодо наявності у нього статусу студента вищого закладу освіти, представник відповідача-1 мав звернутися до Сумського державного університету за підтвердженням або спростуванням цієї інформації з моменту виникнення таких сумнівів. Натомість, навпаки, начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковник ОСОБА_4 , надав на ім`я Ректора Сумського державного університету довідку №3/73 від 01 березня 2022року в якій зазначив, що  ОСОБА_1 мобілізовано.
		Отже, позивач просить суд врахувати, що на час виникнення спірних правовідносин позивач був здобувачем вищої освіти з денною формою навчання та відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому, не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Не погоджуючись з незаконною мобілізацією, він неодноразово подавав рапорти (копії рапортів позивачем до справи не надано), але на жоден з них не отримав відповіді. На звернення матері від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшов лист у якому повідомлялося про те, що «... добровольці територіальної оборони, які за станом здоров`я придатні до військової служби у воєнний час, за потреби призиваються для комплектування військових частин...», «... стосовно навчання Вашого сина в Сумському державному університеті відомостей в його особовій справі призовника немає. Сам ОСОБА_1 про перебування на денній формі навчання заяв не робив...».
		Позивач вважає дану відповідь безпідставною, оскільки начальником першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковник ОСОБА_4 було надіслано довідку №3/73 від 01 березня 2022року на ім`я Ректора Сумського державного університету (в якій йшлося про те, що позивача мобілізовано), отже на переконання позивача дана обставина свідчить про те, що відповідач-1 мав інформацію, що позивач навчався в даному університеті. 
		Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання.
		25.11.2023р. від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив в якому відповідач зазначає, що на момент призову ОСОБА_1 ніяких скарг, заяв чи клопотань, які б вказували на його небажання проходити військову службу не заявляв. Від нього також н е н а д х од и л и документи, які б свідчили про п р а в о на в і д с т р о чк у або неможливість проходити військову службу. Натомість, ОСОБА_1 висловлювалась вимога бути мобілізованим та стати на захист своєї Батьківщини. За станом здоров`я був визнаний придатним до військової служби, скарг на стан здоров`я не повідомляв.
		Пилипенко наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 ) був зарахований до списків особового складу на посаду стрільця першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час несення служби з а місцем п р о ж и в а н н я від нього скарг чи клопотань з приводу несення служби також не надходило. Зауваження з боку командира роти охорони ОСОБА_5 також були відсутні. В подальшому, 04.05.2022року ОСОБА_1 був в і д р я д ж е н и й до АДРЕСА_1 до в/ч НОМЕР_2 та у подальшому за рішенням командира військової частини НОМЕР_3 був призначений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .
		Як зазначає відповідач-1, саме після призначення у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від матері ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 та до ІНФОРМАЦІЯ_9 почали надходити скарги з приводу незаконного призову ОСОБА_1 .. 
		Відповідач звертає увагу суду на те, що за зверненням ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_10 проводилась перевірка під час якої порушень законодавства посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлено не було.
		17.01.2023р. позивач подав відповідь на відзив в якому зазначає про безпідставність тверджень відповідача-1 та вважає, що відповідачем не доведено свою позицію письмовими доказами.
		31.01.2023р. від відповідача-1 надійшло заперечення на відповідь на відзив в якому відповідач зазначає, що п о з и в а ч же у даній справі перебуває у р о з ш у к у як військовослужбовець, який с а м о в іл ь н о залишив військову частину. Твердження позивача про не проходження ним військово-лікарської комісії спростовується відповідним записом у військовому квитку, копія якого направлена позивачем до суду (відповідно до переліку ним же вказаних документів). Відсутність копії відповідного аркушу військового квитка свідчить лише про намагання позивачем спотворити фактичні обставини справи на власну користь. Припущення позивача про обов`язок відповідача перевіряти підстави для відстрочки та обов`язок надсилати до навчальних закладів запитів - суперечить ним же вказаному нормативно-правовому акту (Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджено постановою Кабінет) Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154), який не містить навіть подібних вимог.
		При прийнятті рішення відповідач-1 просить суд врахувати висновки Конституційного суду України - «В умовах воєнного стану держава зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України. Відтак усебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України є одним із засобів розширення оборонних можливостей держави», (Справа № 3-192/2020(465/20).
		Відповідачем - 2 відзив на позовну заяву надано не було. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного: 
		Судом встановлено, що згідно Наказу № 31 від 01.03.2022року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 ,  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з іншими учасниками дрбровольчого фоомування Лироводолинської громади, було призвано на військову службу у Збройні Сили України по мобілізації, на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022. Дана обставина підтверджується копією військового квитка, який позивач отримав у березні 2022 року , згідно якого йому було присвоєно військове звання "солдат" (присвоєно ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
		При цьому, вищезазначених Наказ було прийнято з урахуванням пункту 7 Положення про добровольчі формування територіальних громад, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021р. №1449, згідно якого , під час мобілізації добровільної територіальної оборони, які за станом здоров"я придатні до військової служби у воєнний час, за потреби призиваються для комплектування військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України та інших складових сил оборони за територіальним принципом. 
		Стан здоров"я оцінювався за наявними у особовій справі документами. Зокрема, ОСОБА_1 лікарем - терапевтом 14.05.2021р. дійсно визначена стаття 74г графи 1 наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402, що визначає останнього придатним до проходження військової служби.
		Про навчання позивача в Сумському державному університеті, як зазначено у даному листі (а.с.36), а також у відзиві на позовну заяву відповідача-1 , будь-яких відомостей в особовій справі немає. Сам ОСОБА_1 про його перебування на денній формі навчання заяв не робив (письмові заяви відсутні і дану обставину позивачем не спростовано) .
		04.05.2022р. розпорядженням командувача військо оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_11 " позивача було направлено у відрядження до військової частини  НОМЕР_2 . В подальшому відповідно до Наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_11 " від 11.05.2022р. №39-РС позивача було зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 . 
		В подальшому, як стверджує позивач, Наказом військової частини НОМЕР_1 №86 від 03.07.2022р. позивача - ОСОБА_1 було зараховано до штату військової частини НОМЕР_1 Військової частини НОМЕР_1 на посаду - номер обслуги. Судом було витребувано зазначений Наказ відповідно до ухвали суду від 07.11.2022р. Однак відповідачем-2 а ні відзиву на позовну заяву, а ні копію зазначеного Наказу до суду не було надано. Позивачем також не надано доказів вжиття заходів для самостійного отримання копії відповідного оскаржуваного Наказу. 
		Позивач зазначаючи про те, що він є студентом денного відділення на бюджетній основі Сумського державного університету, факультет електроніки та інформаційних технологій, стверджує, що його у березні 2022 року було безпідставно призвано на військову службу і має бути виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , лише у листопаді 2022 року звернувся до суду з відповідним позовом. 
		Позивач ставить перед судом питання оцінки правомірності оскаржуваних дій та наказу в контексті того, що такі дії вчинені, а наказ виданий протиправно з порушенням вимог законодавства щодо призову на військову службу по мобілізації, а також з міркувань не забезпечення йому права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		Водночас, як вбачає суд, шляхом визнання протиправними дій відповідача-1 та скасування наказу відповідача-2, позивач прагне досягти мети звільнення з військової служби.
		Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
		За приписами частин 1, 2статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XIIвійськова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
		Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженогоУказом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
		У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
		За призовом громадяни проходять: с т р о к о в у військову службу; військову службу за призовом під час м о б і лі з а ц і ї, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
		За приписамистатті 1 Закону України «Про оборону України»особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженимЗаконом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
		Згідно пункту цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
		Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ(далі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Статтею 22 Закону №3543-ХІІвизначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Зокрема, відповідно до частин 3, 5статті 22 Закону №3543-XIIпід час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		За змістом пункту 7 цього Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
		У силу пункту 12 цього Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
		Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на положення пункту 8 статті 17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яким передбачено відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного ступеня освіти.
		Однак, вищезазначений Закон визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
		Однак, з урахуванням прийняття Президентом України Указів "Про загальну мобілізацію" та "введення в Україні воєнного стану, правовідносини які є предметом розгляду у даній справі регулюються положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ), яким врегульовано загальні засади проходження військової службу за призовом п і д ч а с м о б і лі з а ц і ї, на особливий період.
		Статтею 23 Закону №3543-ХІІпередбачена категорія осіб, які підлягають відстрочці від призову на військову службу п і д ч а с м о б і л і з а ц і ї. 
		Зазначеною нормою н е пе р е д б а ч е н о відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для здобуття освіти на весь період навчання у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного ступеня освіти. 
		При цьому, Суд наголошує, що отримати відстрочку від призову на підставі статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" можна лише до моменту набуття статусу військовослужбовця. Після зарахування до особового складу військової частини подання заяви з відповідними документами про відстрочку, навіть якщо у особи є для цього підстави, втрачає свою мету.
		Натомість, з моменту набуття особою статусу військовослужбовця, під час воєнного стану звільнення з військової служби військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, можливе лише за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII.
		Крім цього, слід зазначити, що абз.9 пункту 1 Правил військового обліку, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов"язаних, затверджених Постановою КМУ від 07.12.2016р. №921 громадян6и про зміну стану здоров"я, освіту, місце роботи і посади, місце проживання, та ін., зобов"язані надавати інформацію до відповідного органу військового управління протягом 7 днів з моменту її настання. 
		Відповідно до абз.9 пункту 1 Правил особи, які користуються правом на відстрочку щороку до 1 жовтня зобюов"язані надавати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право на відстрочку.
		Отже, позивач мав самостійно вжити заходів для підтвердження свого права на відстрочку. Однак доказів вжиття відповідних заходів до суду не надав. 
		При цьому, позивач створює ситуацію перекладання відповідальності на суб`єктів владних повноважень щодо не забезпечення цього права. Натомість суд не вбачає ні в діях відповідачів щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, ні під час зарахування до особового складу військової частини ознак протиправності.
		Відтак, суд у цій справі вважає, що наказ №31 від 01.03.2022року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 в частині призову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу, на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022, як акт індивідуальної дії, виданий з дотриманням критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 КАС України, а тому підстав для його визнання протиправними та скасування суд не вбачає. Підстав для скасування оскаржуваного Наказу від 03.07.2022р. №86 про зарахування позивача до особового складу військової частини та призначення ОСОБА_1 на посаду - номер обслуги, копія якого в матеріалах справи відсутня, однак на який є посилання у військовому квитку на сторінці 17 (а.с.26), суд також не вбачає. 
		Слід зазначити, що навіть за умови дефектності наказів, якими оформлено призов позивача на військову службу та зарахування до особового складу військової частини, для звільнення його з військової служби за призовом під час мобілізації мають бути наявні підстави, які визначенні пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII.
		При цьому, зазначені вище накази, як акти індивідуальної дії, є вже реалізованими, а їх дія вичерпана, а тому навіть скасування таких наказів не мало б наслідком автоматичного звільнення позивача з військової служби.
		Суд у цій справі жодним чином не нівелює право позивача, за наявності відповідних підстав, на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Натомість, на даній стадії правовідносин між сторонами, коли позивач вже є діючим військовослужбовцем, яким призваний на військову службу під час мобілізації, судом не встановлено, а сторонами не повідомлено, обставин, які б свідчили про наявність підстав для звільнення  ОСОБА_1 з військової служби за призовом під час мобілізації, які передбачені пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII.
		Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.
		Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідачем-1 доведено суду правомірність вчинення дій щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, натоміть позивачем не доведеного наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування Наказу від 03.07.2022р. про зарахування його на посаду номер обслуги військової частини та щодо наявності обґрунтованих підстав для звільнення його з військової служби за призовом під час мобілізації, а тому у задоволенні цього позову необхідно відмовити у повному обсязі.
		Інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують. 
		Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
		 В И Р І Ш И В:
		В задоволенні адміністративного позову  ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, скасування пункту наказу та зобов`язання вчинити дії  відмовити.
		Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя О.М. Кунець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...