Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/7340/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2023. Зареєстровано: 20.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2023.
Дата набрання законної сили: 09.02.2023
Номер судового провадження: 852/13364/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		09 лютого 2023 року  справа № 160/7340/22
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого - судді Баранник Н.П.,
		суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., 
		за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року у справі №160/7340/22 (суддя Луніна О.С.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОИЛТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «САНОИЛТРЕЙД» (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач) від 11.01.2022: № 0005240720, № 0005310720, № 0005180720, № 0005070720, № 0005320720 та № 0004120720.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено, судом визнані протиправними та скасовані оскаржені позивачем рішення відповідача.
		Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неналежну оцінку судом доказів, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що наказ про призначення перевірки ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» вичерпав свою дію, оскільки реалізований, як акт індивідуальної дії. Наполягає, що під час перевірки виявлено ряд порушень позивачем вимог податкового законодавства, що відображено в акті перевірки. Вважає, що позивач не спростував висновки контролюючого органу стосовно допущених порушень, а отже податкові повідомлення- рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні. 
		Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу. У відзиві стверджує, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, вважає, що підстави для скасування рішення суду відсутні. Просить скаргу відповідача залишити без задоволення як необґрунтовану, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін. 
		В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги та скасуванні рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити оскаржене відповідачем рішення суду першої інстанції без змін.
		 
		Заслухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «САНОИЛТРЕЙД» код ЄДРПОУ 38200058, є юридичною особою, дата реєстрації: 11.04.2012 року. Згідно з п. 5.1 Статуту ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» товариство створюється з метою отримання прибутку в процесі діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг, а також при здійсненні іншої, не забороненої чинним законодавством України діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної. Товариство може здійснювати господарську діяльність, не заборонену законодавством, в тому числі діяльність, передбачену наступними КВЕД:
		-10.41 Виробництво олії та тваринних жирів;
		-46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами;
		-46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;
		-46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
		На підставі направлень, виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області , відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 77.1, пп. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік та наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.09.2021 № 4085-п проведено документальну планову перевірку ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2017 по 30.06.2021 та з питання правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством, відповідно до затвердженого плану перевірки.
		За результатами перевірки 16.11.2021 року складено акт № 4004/04-36-07-20/38200058, в якому зафіксовано наступні порушення:
		1. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 18 034 085 грн;
		2. п. 185.1 ст. 185, п. 194.1 ст. 194, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 18 252 444 грн.;
		3. п.1 ст.9 ДКМУ від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов`язковому декларуванню у Національному банку України, згідно пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49;
		4. пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податковими агентами Податкового розрахунку за формою № 1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 в частині подання звітного податкового розрахунку ІІ квартал 2018 року без інформації про кошти, видані працівнику підприємства ОСОБА_1 під звіт. У тому числі надміру витрачені та не повернуті у встановлені законодавством строки, що підлягає відображенню у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу « 118»;
		5. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп «б» п.п.170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1705,49 грн за червень та липень 2018 року;
		6. п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. «б» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 , п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не сплати до бюджету військового збору в розмірі 116,54 грн за червень та липень 2018 року;
		7. п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині не нарахування, не утримання та не сплати єдиного внеску на загальну суму за 2018 рік в сумі 1709,29 грн;
		8. ст. 15 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР в частині зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
		13.12.2021 року ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» подано заперечення на акт перевірки від 16.11.2021 № 4004/04-36-07-20/38200058, за результатом розгляду яких, висновки акта планової документальної виїзної перевірки викладено в наступній редакції:
		1. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 18 034 085 грн;
		2. п. 185.1 ст. 185, п. 194.1 ст. 194, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 18 133 631 грн.;
		3. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» не виписано та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні (не платниками ПДВ) на суму занижених податкових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 19369900 грн за період з березня 2017 року по травень 2019 року;
		4. п. 1 ст. 9 ДКМУ від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов?язковому декларуванню у Національному банку України. Згідно пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49;
		5. ст. 15 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР в частині зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
		На підставі акту перевірки 11.01.2022 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовані наступні податкові повідомлення-рішення:
		- № 0005240720, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 412 770 грн. та нараховано 103 192,50 грн. штрафні (фінансові) санкції;
		- № 00005310720, яким за відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних до ПП «САНОИЛТРЕЙД» застосовано штраф у розмірі 44 200 грн;
		- № 00005180720 від 11.01.2022 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 22667038,75 грн, з яких: 18 133 631 грн. - за податковим зобов`язанням, 4 533 407,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
		- №0005070720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 22 903 107,00 грн, з яких: за податковим зобов`язанням -18034085 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) - 4059022 грн.;
		-№ 0005320720, яким до ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» застосовано штрафну санкцію за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» у розмірі 500 000 грн.;
		-№ 0004120720, яким до ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» застосовано штраф у розмірі 170 грн. за не подання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2019 року.
		Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з позовом про їх скасування.
		Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги вказав, що ним встановлено порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», що є самостійною та окремою підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які прийнято за її наслідками, в тому числі податкового повідомлення-рішення №0004120720 від 11.01.2022 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн. за неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резеденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2019 року.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. 
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
		Згідно з п. 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Відповідно до п. 44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Водночас ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
		Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
		З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
		За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		За умовами пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
		Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		З метою встановлення факту здійснення господарської операції підлягає з`ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
		Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.
		Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Відповідно до пп. «а» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
		У відповідності до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
		За правилами п.200.4 ст.200 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
		а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
		б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
		в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
		Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.
		До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України).
		У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
		придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
		придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
		ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		При цьому згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
		Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Відповідно до положень статей 183 та 184 ПК України особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.
		Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
		15.02.2019 року між ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» (замовник) та ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (виконавець) укладено договір № 1/02 на переробку давальницької сировини.
		Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов?язується на своїх виробничих площах, які знаходяться за адресою: смт. Софіївка вул. Криворізька буд. 3 виготовити з наданої замовником сировини (насіння соняшника) та передати замовникові готову продукцію, а саме:
		- Олія соняшникова (нерафінована) 1 сорту;
		- Макуха соняшникова;
		- Паливні пиллети із лушпиння соняшника.
		На виконання умов договору позивачем надано ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» послуги з переробки давальницької сировини на загальну суму 4230660,24 грн., в тому числі ПДВ - 705110 грн.
		Надання вказаних послуг підтверджено первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором, додатковою угодою, актами приймання-передачі давальницької сировини для переробки, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, реєстрами на прийняте соняшникове насіння з визначенням якості, актами надання послуг з переробки, звітами про перероблену сировину, звітами про продукцію, що вироблена з сировини замовника, рахунками, податковими накладними, оплату послуг підтверджено витягами з рахунків позивача.
		29.11.2018 року між ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР» (замовник) та ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (виконавець) укладено договір № 04-11 на переробку давальницької сировини.
		За умовами п. 1.1. договору замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов`язується на своїх виробничих площах, які знаходяться за адресою: смт. Софіївка вул. Криворізька буд. 3 виготовити з наданої замовником сировини (насіння соняшника) та передати замовникові готову продукцію, а саме:
		- Олія соняшникова (нерафінована) 1 сорту;
		- Макуха соняшникова;
		- Паливні брикети із лушпиння соняшника.
		На виконання умов договору позивачем надано ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР» послуги з переробки давальницької сировини на загальну суму 1200021,08 грн, в тому числі ПДВ 200003,51 грн.
		Надання послуг підтверджено первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором № 04-11 від 29.11.2018 року, актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 226 від 30.11.2018 року, видатковою накладною № 1 від 30.11.2018 року, товарно-транспортними накладними про транспортування давальницької сировини, реєстрами на прийняте соняшникове насіння з визначенням якості, актом звірки взаємних розрахунків, актом надання послуг з переробки № 7 від 04.12.2018 року, звітом про перероблену сировину № 7 від 04.12.2018 року, звітом про продукцію, що вироблена з сировини замовника № 7 від 04.12.2018 року, товарно-транспортними накладними про транспортування виробленої продукції, рахунком на оплату № 53 від 04.12.2018 року, оплату послуг підтверджено випискою з рахунку позивача в АТ «АБ «РАДАБАНК».
		09.07.2018 року між ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС» (замовник) та ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (виконавець) укладено договір № 03-7 на переробку давальницької сировини.
		За умовами п. 1.1 договору замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов`язується на своїх виробничих площах, які знаходяться за адресою: смт. Софіївка вул. Криворізька, 3 виготовити з наданої замовником сировини (насіння соняшника) та передати замовникові готову продукцію, а саме:
		- Олія соняшникова (нерафінована) 1 сорту;
		- Макуха соняшникова;
		- Паливні брикети із лушпиння соняшника.
		На виконання умов договору позивачем надано ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС» послуги з переробки давальницької сировини на загальну суму 1144426,00 грн, в тому числі ПДВ 190737 грн.
		Надання послуг підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором № 03-7 від 09.07.2018 року, актами приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 137 від 29.08.2018 року, № 115 від 01.08.2018 року, № 105 від 23.07.2018 року, № 102 від 15.07.2018 року, видатковими накладними № 4 від 31.08.2018 року, № 3 від 01.08.2018 року, № 2 від 23.07.2018 року,№ 1 від 15.07.2018 року, товарно-транспортними накладними про транспортування давальницької сировини, реєстрами на прийняте соняшникове насіння з визначенням якості, актом звірки взаєморозрахунків, актами надання послуг з переробки № 6 від 31.08.2018 року, № 5 від ,03.08.2018 року, № 4 від 25.07.2018 року, № 3 від 19.07.2018 року, звітами про перероблену сировину № 6 від 31.08.2018 року, № 5 від 03.08.2018 року, № 4 від 25.07.2018 року, № 3 від 19.07.2018 року, звітами про продукцію, що вироблена з сировини замовника № 6 від 31.08.2018 року, № 5 від 03.08.2018 року, № 4 від 25.07.2018 року, № 3 від 19.07.2018 року, товарно-транспортними накладними про транспортування виробленої продукції, рахунками на оплату № 29 від 31.08.2018 року, № 25 від 03.08.2018 року, № 24 від 25.07.2018 року, № 17 від 18.07.2018 року, оплату послуг підтверджено виписками з рахунку позивача в АТ «АБ «РАДАБАНК».
		22.06.2018 року між ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО» (замовник) та ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (виконавець) укладено договір № 02-6 на переробку давальницької сировини.
		За умовами п.1.1. договору, замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов`язується на своїх виробничих площах, які знаходяться за адресою: смт. Софіївка вул. Криворізька буд. 3 виготовити з наданої замовником сировини (насіння соняшника) та передати замовникові готову продукцію, а саме:
		- Олія соняшникова (нерафінована) 1 сорту;
		- Макуха соняшникова;
		- Паливні брикети із лушпиння соняшника.
		На виконання умов договору позивачем надано ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО» послуги з переробки давальницької сировини на загальну суму 85571 грн, в тому числі ПДВ 14261,83 грн.
		Надання вказаних послуг підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором № 02-6 від 09.07.2018 року, актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 83 від 22.06.2018 року, видатковою накладною № 1 від 22.06.2018 року, товарно-транспортними накладними про транспортування давальницької сировини, реєстрами на прийняте соняшникове насіння з визначенням якості, актом звірки взаєморозрахунків, актом надання послуг з переробки № 2 від 25.06.2018 року, звітом про перероблену сировину № 2 від 25.06.2018 року, звітом про продукцію, що вироблена з сировини замовника № 2 від 25.06.2018 року, товарно-транспортними накладними про транспортування виробленої продукції, рахунком на оплату № 16 від 22.06.2018 року, оплату послуг підтверджено випискою з рахунку позивача в АТ «АБ «РАДАБАНК».
		17.02.2017 року між ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАССІК» (замовник) та ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (виконавець) укладено договір № 2 на переробку давальницької сировини.
		За умовами п. 1.1. договору замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов`язується на своїх виробничих площах, які знаходяться за адресою: смт. Софіївка вул. Криворізька, 3 виготовити з наданої замовником сировини (насіння соняшника) та передати замовникові готову продукцію, а саме:
		- Олія соняшникова (нерафінована) 1 сорту;
		- Макуха соняшникова;
		- Паливні брикети із лушпиння соняшника.
		На виконання умов договору позивачем надано ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАССИК» послуги з переробки давальницької сировини на загальну суму 5630313,69 грн, в тому числі ПДВ 938385 грн.
		Надання послуг підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором № 2 від 17.02.2017 року, актами приймання-передачі давальницької сировини для переробки, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними про транспортування давальницької сировини, реєстрами на прийняте соняшникове насіння з визначенням якості, актом звірки взаєморозрахунків, актами надання послуг з переробки, звітами про перероблену сировину, звітами про продукцію, що вироблена з сировини замовника, товарно-транспортними накладними про транспортування виробленої продукції, рахунками на оплату, оплату послуг підтверджено виписками з рахунків позивача в АТ «АБ «РАДАБАНК».
		11.09.2017 року між ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 70626 на надання послуг з організації робочої поїздки.
		За умовами Додатку 1 до договору № 70626 загальна вартість замовлених послуг 12000 USD. До вартості послуг включено наступне:
		міжнародний переліт м. Бориспіль с. Сан-Франциско, м. Нью-Йорк м. Бориспіль;
		внутрішні перельоти по США (м. Сан-Франциско, м. Нью-Йорк, м. Лос-Анджелес, м. Лас-Вегас);
		проживання протягом перебування в США;
		транспортування по маршруту;
		відвідування сільськогосподарських підприємств США;
		послуги перекладача; координація протягом терміну дії контракту;
		медичне страхування протягом перебування в США;
		візова підтримка.
		Виконання умов договору підтверджено наступними документами: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 71288, додатковою угодою № 1 до договору, рахунком-фактурою № 71288 від 19.09.2017, закордонними паспортами, оплату послуг підтверджено платіжними дорученнями № 394 від 19.09.2017 та № 440 від 19.10.2017.
		Також, у період, що перевірявся податковим органом 13.05.2020 року між ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (покупець) та ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 2/05/2020, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця шрот соняшниковий універсальний звичайний.
		На виконання умов договору ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» надано позивачу шрот соняшниковий універсальний звичайний на суму 7202984,70 грн, в тому числі ПДВ 1440595,80 грн.
		Надання вказаного товару підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором купівлі-продажу № 2/05/2020 від 13.05.2020, додатком № 1 від 13.05.2020 до договору купівлі-продажу № 2/05/2020 від 13.05.2020, видатковою накладною № 58 від 13.05.2020, ТТН на доставку товару, актами прийму передачі № 5 від 13.05.2020, № 60302/01 від 13.05.2020, платіжним дорученням № 765 від 11.08.2020 (1000 000, 00), платіжним дорученням № 767 від 12.08.2020 (550001,00), податковою накладною № 315 від 13.05.2020, додатком № 2 до договору купівлі-продажу № 2/05/2020 від 13.05.2020, видатковою накладною № 4 від 22.01.2021, ТТН на доставку товару, актами прийому-передачі № 02/01-21 від 22.01.2021 та № 03/01-21 від 22.01.2021, платіжним дорученням № 1201 від 01.02.2021 (364500, 00), податковою накладною № 28 від 22.01.2021, договором № 1/28 про відступлення права вимоги від 28.05.2021, актом взаємозаліку (перенесення боргів) № 4 від 28.05.2021, платіжними дорученнями № 1602 від 28.05.2021 (700 000,00), № 1603 від 31.05.2021 (1000 000, 00) та № 1610 від 01.06.2021 (1103500, 00), розрахунки за договором здійснено у повному обсязі.
		21.09.2020 року між ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (покупець) та ФГ «МАЛИНА І ПАРТНЕРИ» (постачальник) укладено договір поставки № 21/09, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію насіння соняшника (товар) за ціною, якістю, кількістю, що визначається сторонами окремо для кожної партії.
		На виконання умов договору ФГ «МАЛИНА І ПАРТНЕРИ» поставлено позивачу насіння соняшника на суму 3450000 грн, в тому числі ПДВ 690000 грн.
		Поставку вказаного товару підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: видатковими накладними № ІГ000000022 від 21.09.2020, № ІГ000000023 від 22.09.2020, ІГ000000024 від 23.09.2020, № ІГ000000025 від 24.09.2020, ТТН на доставку насіння, актом звірки розрахунків за період січень-2017-червень 2021, платіжними дорученнями № 900 від 25.09.2020 (233297,28), № 705 від 28.08.2020 (263502,72), актом прийому передачі № 38/09-20 від 30.09.2020, податковою накладною № 1528 від 21.09.2020, податковою накладною № 1529 від 22.09.2020, податковою накладною № 1530 від 23.09.2020, податковою накладною № 1531 від 24.09 2020, розрахунки за договором здійснено у повному обсязі.
		28.09.2020 між ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (покупець) та ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» (постачальник) укладено договір поставки № 25/09-н, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану першого сорту.
		На виконання умов договору ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» поставлено позивачу олію соняшникову нерафіновану 1 сорту на суму 3500000 грн, в тому числі ПДВ 699999,9 грн.
		Поставку вказаного товару підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором поставки № 25/09-н від 28.09.2020, специфікацією від 28.09.2020 до договору поставки № 25/09-н від 28.09.2020, видатковою накладною № 28 від 28.09.2020, видатковою накладною № 29 від 28.09.2020, видатковою накладною № 30 від 28.09.2020, видатковою накладною № 31 від 28.09.2020, видатковою накладною № 32 від 28.09.2020, видатковою накладною № 33 від 28.09.2020, ТТН на доставку олії, актом звірки взаємних розрахунків за період січень 2017 червень 2021, платіжним дорученням № 927 від 05.10.2020 (440999,94), актом прийому передачі № 20/2 від 28.09.2020, актом прийму передачі № 71 від 28.09.2020, актом прийому передачі № 72 від 28.09.2020, актом прийому передачі № 73 від 28.09.2020, актом прийому передачі № 23/2 від 28.09.2020, актом прийому передачі № 74 від 28.09.2020, податковою накладною № 205 від 28.09.2020, податковою накладною № 206 від 28.09.2020, податковою накладною № 207 від 28.09.2020, податковою накладною № 208 від 28.09.2020, податковою накладною № 209 від 28.09.2020, податковою накладною № 210 від 28.09.2020, договором № 2/01-06 на відступлення права вимоги від 01.06.2021, актом взаємозаліку (перенесення заборгованості) № 5 від 01.06.2021, платіжним дорученням № 1611 від 01.06.2021, платіжним дорученням № 1610 від 01.06.2021, платіжним дорученням № 1613 від 02.06.2021, розрахунок за договором здійснено у повному обсязі.
		21.08.2020 між ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (покупець) та ФГ «РОДНІЧОК» (постачальник) укладено договір поставки №58, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва (товар), за ціною, якістю та кількістю, що визначається сторонами окремо для кожної партії.
		На виконання умов договору ФГ «РОДНІЧОК» поставлено позивачу соняшник (100 т) на суму 858333,3 грн, в тому числі ПДВ 171666,7 грн.
		Поставку вказаного товару підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором поставки товару № 58 від 21.08.2020, видатковою накладною № ЮС000001213 від 25.08.2020, ТТН на доставку насіння, актом звірки взаємних розрахунків за період січень 2017 червень 20201, платіжним дорученням № 804 від 21.08.2020 (1030000,00), актом виконаних робіт № 36/08-20 від 31.08.2020, податковою накладною № 1480 від 21.08.2020, розрахунки за договором здійснено у повному обсязі.
		Аналізуючи надані докази, суд встановив, що документи, якими позивач підтверджує факти виконання робіт та поставки товару, є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операції з виконання робіт, поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.
		Виходячи зі специфіки та умов укладених позивачем з переліченими вище контрагентами договорів, надані позивачем документи в їх сукупності є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій. В наданих позивачем первинних документах визначено суть та зміст відповідної господарської операції, вказані документи підтверджують фактичне отримання сільськогосподарської продукції та використання її у власній господарської діяльності підприємства.
		Доказів порушень відображення вище вказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.
		Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з переробки сільськогосподарської продукції меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаної операції не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
		Більш того, контролюючим органом під час перевірки встановлено, що позивачем з наданої його контрагентами: ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», ТОВ «АГРООПТДНЕПР», ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАСИК» давальницької сировини було виготовлено та передано замовниками готову продукцію, а саме: Олію соняшникову (нерафінована) 1 сорту; Макуху соняшникову; Паливні брикети із лушпиння соняшника.
		Так, позивач має у власності (користуванні) виробничі площі (потужності) для виконання відповідних послуг з переробки давальницької сировини, які знаходяться за адресою: Дніпропетровська обл., Софіївський р-н, смт Софіївка, вул. Криворізька, буд.3.
		Також, судом досліджено документи, які підтверджують доставку давальницької сировини (насіння соняшника) до позивача. Після її переробки, контрагенти забирають перероблену готову продукцію.
		Тобто, позивач надав ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», ТОВ «АГРООПТДНЕПР», ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАСИК» послуги з переробки давальницької сировини, що відноситься до його видів господарської діяльності.
		Висновки контролюючого органу щодо відсутністі здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами позивача з надання послуг переробки давальницької сировини у зв`язку із відсутністю факту (джерела) законного походження саме цієї давальницької сировини по ланцюгу постачання спростовані в ході розгляду справи.
		Так, на час здійснення господарських операцій з поставки насіння соняшника контрагенти позивача мали статус юридичної особи, платника податку на додану вартість, що свідчить про наявність у них спеціальної податкової правосуб`єктності.
		Виписані вказаними підприємствами за фактом поставки продукції податкові накладні в установленому порядку зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
		Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.
		Позивач, як сторона за відповідним господарським договором, рівноцінний учасник договірних правовідносин, не може впливати та контролювати діяльність свого контрагента, відповідати за дотриманням таким контрагентом вимог законодавства, сплату податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-якого з постачальників у ланцюгу постачання, зокрема, шляхом позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.
		Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.
		Придбання насіння соняшника у ФГ «МАЛИНА І ПАРТНЕРИ» товариство здійснює в межах власної господарської діяльності з метою виробництва олії соняшникової, отримує соняшникову макуху та паливні брикети. Після завершення процесу виробництва, ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» здійснює реалізацію олії соняшникової, макухи та паливних брикетів.
		Щодо прийняття рішення про ризиковість контрагента позивача ФГ «МАЛИНА І ПАРТНЕРИ», то судом було встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин, вказане підприємство було належним чином зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було платником ПДВ та не відносилось до ризикових платників податку.
		Отже, доводи відповідача в цій частині є необгрунтованими.
		Щодо висновків відпвідача, що ТОВ «Знаменівський олійноекстракцій завод» не мав фізичної та технічної можливості для виробництва шроту після 19.08.2020 року, з огляду на те, що згідно інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» з 19.08.2020 року припинило право власності на об`єкт нерухомого майна: комплекс зерноочистки та сушки, та комплекс з екстракційної маслинної сировини.
		Суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що договір № 2/05/2020 між позивачем та ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» укладено 13.05.2020 року, тобто до виникнення обставин, які відповідач поклав в основу акту перевірки.
		При цьому, доказів проведення перевірки первинної документації ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» на предмет наявності/відсутності залишку виробленого шроту, який був в подальшому відвантажений позивачу, матеріали перевірки не містять, суду такі докази також не надавалися.
		Крім того, як на підставу для не підтвердження господарської операції, відповідач посилається на рішення № 40412 від 07.05.2021, згідно з яким ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» відповідає критеріям ризиковості. Водночас, вказане рішення прийнято значно пізніше виникнення спірних правовідносин та не підлягає застосуванню під час розгляду цієї справи.
		Таким чином, доводи відповідача є такими, що спростовуються належними доказами.
		Що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР» та ФН «РОДНІЧОК», то відповідач також посилається на рішення про їх відповідність критеріям ризиковості, які прийняті значено пізніше здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними суб`єктами господарювання, а тому цей довод є безпідставним.
		Стосовно певних недоліків товарно-транспортних накладних, то як вбачається з договорів з вказаними контрагентами, поставка товару здійснюється на умовах - склад Покупця за адресою: вул. Криворізька, буд. № 3, смт Софіївка, Софіївський р-н, Дніпропетровська обл., при цьому вивезення продукції з території складу продавця здійснюється автотранспортом продавця або іншими перевізниками. Тобто, обов`язок поставити вказаний товар на склад покупця покладався на постачальників, позивач ніяким чином не пов`язаний з процесом перевезення товару.
		З огляду на умови поставки, обумовлені в укладених позивачем з вказаними продавцями (постачальниками) договорах поставки, слід зазначити, що в даному випадку товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару.
		Так, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно- транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг.
		Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2018 року у справі №813/1974/17, від 26 червня 2018 року по справі №826/548/17, зазначає, що безпідставними є посилання контролюючого органу на відсутність у позивача товарно - транспортної накладної за спірною господарською операцією, оскільки, наявність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною.
		Таким чином, оскільки товарно-транспортною накладною підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності у позивача документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, недоліки в товарно-транспортних накладних не можуть свідчити про відсутність реальних господарських операцій.
		Стосовно посилання відповідача на кримінальні провадження, в яких фігурують ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР», ФГ «МАЛИНА І ПАТРНЕРИ» та ФГ «РОДНІЧОК», суд вірно зазначив, що відповідні ухвали самі по собі не можуть вважатися належними та достатніми доказами, на які контролюючий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності господарських операцій.
		Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Тобто, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, стосовно часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.
		Отже, у спірному випадку належними доказами можуть бути обставини, встановлені, зокрема, у вироку, ухвалі про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, і ці обставини мають стосуватися саме правовідносин позивача з його контрагентами - ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР», ФГ «МАЛИНА І ПАТРНЕРИ» та ФГ «РОДНІЧОК».
		Без наявності зазначених у ч. 6 ст. 78 КАС України судових рішень, які набрали законної сили і встановлювали б відповідні обставини, матеріали кримінального провадження самі по собі не мають доказової сили для даної адміністративної справи.
		Матеріали, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді, тому до винесення вироку в рамках кримінального провадження протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.
		Таким чином, окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які у встановленому законом порядку набрали законної сили, не можуть вважатися доказами, на які контролюючий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності операції.
		В даному випадку вироки стосовно посадових осіб контрагентів позивача за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України, відсутні.
		Досліджені судом надані позивачем первинні документи оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст відповідної господарської операції і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.
		Щодо доводів відповідача стосовно того, що поїздка працівників ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» до США та придбання відповідних послуг у ФОП ОСОБА_2 не пов`язана з господарською діяльністю позивача.
		Суд встановив, що 06.11.2017 року видано наказ по підприємству ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», згідно якого відряджено до США терміном на 12 днів з 10 листопада по 22 листопада 2017 року для відвідування ферм, заводів та ознайомлення з сучасними технологіями виробництва в США: Гагач Анатолія Івановича директора комерційного, ОСОБА_3  начальника постачання.
		На виконання наказу, 11.09.2017 року між ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 70626 про надання послуг з організації робочої поїздки.
		За умовами Додатку 1 до договору № 70626 загальна вартість замовлених послуг 12000 USD. До вартості послуг включено наступне:
		Міжнародний переліт м. Бориспіль с. Сан-Франциско, м. Нью-Йорк м. Бориспіль;
		Внутрішні перельоти по США (м. Сан-Франциско, м. Нью-Йорк, м. Лос-Анжелес, м. Лас-Вегас);
		Проживання протягом перебування в США;
		Транспортування по маршруту;
		Відвідування сільськогосподарських підприємств США;
		Послуги перекладача; координація протягом терміну дії контракту;
		Медичне страхування протягом перебування в США;
		Візова підтримка.
		Також у додатку № 1 до договору № 70626 визначено програму робочої поїздки, в якій розписано щоденні переміщення та зустрічі.
		Виконання умов зазначеного договору підтверджено наступними документами: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 71288, додатковою угодою № 1 до договору, рахунком-фактурою № 71288 від 19.09.2017, закордонними паспортами з відмітками про перетин кордону, оплату послуг підтверджено платіжними дорученнями № 394 від 19.09.2017 та № 440 від 19.10.2017.
		Наведені документи були надані позивачем під час проведення перевірки.
		Надані докази підтверджують, що вказана поїздка була робочою та стосувалась господарської діяльності позивача.
		Крім документів, що були надані під час проведення перевірки, позивачем на вимогу суду додатково надано: копії квитків, список учасників поїздки до США з 10 по 22 листопада 2017 року та інші документи, що стосуються переміщення учасників поїздки по США.
		Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
		Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.
		Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.
		Організаційно-господарські відносини стосуються організації, перспектив розвитку та інновацій підприємства. При цьому, кожне товариство самостійно вирішує напрямки свого розвитку та доцільність витрачання коштів на вивчення досвіду закордонних спеціалістів з аналогічної сфери діяльності, які, в подальшому можливо використовувати у своїй господарській діяльності.
		Отже, поїздка працівників ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» до США, під час якої комерційний директор та начальник постачання відвідали ферми, етаноловий завод, на якому обробляють близько 16 млн. бушелів кукурудзи щорічно, кооперативний елеватор та ферму Сінамон Рідж Фермс ферму, яка використовує високі технології і має диверсифіковане господарство: рослинництво, свинарство, ВРХ та молочне скотарство, спілкувались з колегами, ознайомились з господарською діяльністю підприємств аграрного сектору США та дізнались про досвід американських колег у сільськогосподарській діяльності, є робочою, незважаючи на те, чи були за її результатом укладені договори, чи ні.
		Враховуючи наведені вище обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами заначеними вище, та наявності підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2022 року № 0005240720, № 00005180720, № 0005070720.
		Щодо податкового повідомлення-рішення № 00005310720 від 11.01.2022 року, яким до ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» застосовано штрафні санкції за відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складаються відповідно до п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
		Так, податкове повідомлення-рішення прийнято внаслідок того, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає перероблений з давальницької сировини товар, який повертався контрагентам, господарськими операціями з реалізації готової продукції.
		На переконання відповідача, за фактом господарських операцій з реалізації готової продукції, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України необхідно було зареєструвати податкові накладні.
		З огляду на те, що вказані накладні не було зареєстровано, відповідачем розраховано штрафні санкції на загальну суму 44200 грн.
		При цьому, як вже було встановлено вище, позивач від його контрагентів: ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», ТОВ «АГРООПТДНЕПР», ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАСИК» отримував давальницьку сировину, яку переробляв, а перероблену продукцію повертав вказаним контрагентам.
		Таким чином, позивач отримував дохід від надання послуг з переробки насіння соняшника, за результатом якої складав податкові накладні, які направляв на реєстрацію до ЄРПН, та взагалі не здійснював реалізацію готової продукції, як про це зазначає контролюючий орган.
		Отже, порушення, за яким прийнято податкове повідомлення-рішення № 00005310720 від 11.01.2022 року, відсутнє, а тому рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
		Щодо податкового повідомлення-рішення № 0005320720 від 11.01.2022 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за зберігання пального без наявності ліцензії у розмірі 500000 грн.
		Порядок видачі, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 481).
		Відповідно до ст.15 Закону № 481, ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.
		Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
		підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
		підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
		суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
		Відповідно до ст. 17 Закону № 481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
		Так, до позивача застосовано санкцію за порушення зберігання пального без наявності ліцензії.
		Водночас, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що під час перевірки встановлено використання позивачем Н-Гексану (код УКТЗЕД 2710122500) в процесі провадження господарської діяльності, а саме, для виробництва шроту звичайного.
		При цьому, контролюючим органом встановлено, що позивач не реалізовував Н-Гексан протягом перевіряємого періоду, а використав його в процесі провадження господарської діяльності.
		Також у акті перевірки вказано, що ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» 07.11.2018 року придбано ємність для гексану, яку введено в експлуатацію та, яка обліковується згідно оборотно-сальдової відомості на 115 рахунку «Інвентарна тара».
		При цьому, під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що на балансі підприємства відсутні резервуари для зберігання пального.
		Також в матеріалах перевірки зазначено, що позивач листом № 70 від 08.11.2021 повідомив, що Н-Гексан придбавається для власного виробництва, а саме для виробництва шроту. Н-Гексан подається одразу в систему устаткування переробки шроту та використовується в процесі переробки.
		За даними бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість по рахунку 209) станом на 26.06.2021 залишок Н-Гексану становив 84,218 т.
		26.06.2021 року придбано Н-Гексан у кількості 24 т.
		Залишок придбаного Н-Гексану станом на 30.06.2021 року становив 108,218 т.
		В той же час сам факт зберігання палива позивачем відповідачем під час перевірки не зафіксовано. Так, відповідач на підприємстві проводив планову виїзну документальну перевірку ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», тобто під час перевірки посадові особи контролюючого органу мали можливість перевірити факт зберігання Н-ГЕКСАНУ, однак таких відомостей акт перевірки не містить.
		Отже, в акті № 4004/04-36-07-20/38200058 від 16.11.2021 року відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували зберігання пального (Н-Гексану) позивачем.
		За викладених обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального є не доведеними.
		Суд першої інстанції, окрім іншого також встановив, що перевірку, за наслідками якої прийнято оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення, проведено під час дії постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021р. № 89 та на її виконання.
		Відповідач стверджує, що контролюючий орган мав право на проведення перевірки під час дії мораторію оскільки Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 03.11.2021 р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення, зокрема, документальних перевірок відповідно до пункту 77.4 статті 77 Кодексу.
		Проте, згідно з п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
		Тобто, вимоги п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
		Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року №1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.
		Отже, Кабінетом Міністрів України на момент призначення та проведення перевірки не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.
		Пунктом 4 р. II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17.09.2020 року № 909-IX визначено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
		У свою чергу, відповідно до вказаної норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 03.11.2021 р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
		тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;
		документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;
		документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);
		документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
		документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
		Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент спірних правовідносин) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.
		Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
		Тобто, зміна положень Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно, зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.
		Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
		Таким чином, хоча і існує чинна норма, а саме п. 4 р. II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17.09.2020 року № 909-IX, яка не визнана неконституційною, проте вона не може бути застосована у спірних правовідносинах, оскільки відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Тому будь-який нормативно-правовий акт, окрім Податкового кодексу України, у тому числі й інший закон, не може змінити правове регулювання податкових відносин, встановлене нормами Податкового кодексу України.
		Відповідно, з цих самих підстав, не може бути застосована у спірних правовідносинах також постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки».
		До того ж, постанова Кабінету Міністрів України має нижчу юридичну силу, ніж Закон, у тому числі, пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України.
		Вказане питання було предметом дослідження Верховного Суду, який надав юридичну оцінку обмеженням мораторію на проведення перевірок, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. №89.
		Так, Верховний Суд виходив з того, що за загальним правилом, вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
		Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
		Наведений вище висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, що викладений у постанові від 22.02.2022 року у справі № 420/12859/21.
		Відтак, наведене вище свідчить, що відповідач, незважаючи на прийняття постанови КМУ №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 року, не був наділений повноваженнями призначати та проводити документальну планову перевірку позивача.
		Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 15.04.2022 року у справі № 160/5267/21.
		Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 р. у справі №560/3678/19 зробив висновок, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
		Отже, процедурні порушення, допущені податковим органом під час призначення та/або проведення перевірки, можуть бути самостійною і достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, якщо вони мають грубий характер і істотно порушують права платника податків.
		В постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в цій справі відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.
		Крім того, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
		За наведеного вище, колегія суддів відхиляє і доводи скаржника стосовно того, що наказ про призначення перевірки ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» вичерпав свою дію, оскільки реалізований, як акт індивідуальної дії. В спірному випадку наказ про призначення перевірки не є предметом судового оскарження. 
		Враховуючи викладене, судом вірно встановлено порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення проведення планової документальної перевірки ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», що є самостійною та окремою підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які прийнято за її наслідками, в тому числі податкового повідомлення-рішення №0004120720 від 11.01.2022 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн. за неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резеденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2019 року.
		Доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
		 
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року у справі №160/7340/22 - залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
		Вступну та резолютивну частину постанови проголошено 09.02.2023р..
		Повний текст постанови виготовлено 17.02.2023р..
		 
		 
		Головуючий - суддяН.П. Баранник 
		 
		 суддяН.І. Малиш 
		 
		 суддяА.А. Щербак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...