Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/6727/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2023. Зареєстровано: 20.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2023.
Дата набрання законної сили: 30.01.2024
Результат оскарження 30.01.2024 Київський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/359/221/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа        №359/6727/21
		Провадження    №2/359/221/2023
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		10 лютого 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого                    Борця Є.О.,
		за участю секретаря судового засідання    Баток Н.Г.,
		за участю позивача                 ОСОБА_1 ,
		за участю представника позивача         ОСОБА_2 ,
		розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю та стягнення грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно,
		 
		встановив:
		 
		1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.
		 
		1.1. В липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 2 листопада 2002 року вона уклала шлюб з відповідачем. Під час шлюбу вони придбали автомобіль марки «Ford Transit», автомобіль марки «Audi A4», човен моторний з забортним двигуном марки «Bayliner Trophy», VIN: НОМЕР_1 , лафет для човна марки «ESCRT Trailer», VIN: НОМЕР_2 , комбайн для ремонту взуття марки «Lavaredo D-510», прес для кріплення підошви взуття марки «Lavaredo A90 PL78» та робоче місце марки «Lavaredo Jolly 91». Перелічене рухоме майно є спільною сумісною власністю сторін. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року шлюб між позивачем та ОСОБА_3 був розірваний. ОСОБА_1 посилаєть-ся на те, що відповідач без її згоди почав відчужувати майно, що є спільною сумісною власністю сторін. Зокрема, в грудні 2018 року він продав автомобіль марки «Audi A4», а в березні 2019 року  автомобіль марки «Ford Transit». Тому ОСОБА_1 просить суд визнати спільною сумісною власністю сторін автомобіль марки «Ford Transit», автомобіль марки «Audi A4», човен моторний з забортним двигуном марки «Bayliner Trophy», VIN: НОМЕР_1 , лафет для човна марки «ESCRT Trailer», VIN: НОМЕР_2 , комбайн для ремонту взуття марки «Lavaredo D-510», прес для кріплення підошви взуття марки «Lavaredo A90 PL78» та робоче місце марки «Lavaredo Jolly 91», а також стягнути з ОСОБА_3 грошову компенсацію замість 1/2 частки позивача у праві спільної сумісної власності на перелічене рухоме майно в загальному розмірі 443838 гривень 10 копійок.
		 
		2. Інформація про рух цивільної справи.
		 
		2.1. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2021 року (а.с.38-39) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред`явленим ОСОБА_1 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Борцю Є.О.
		 
		2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 11 серпня 2021 року (а.с.43-44) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
		 
		2.3. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 26 листопада 2021 року (а.с.78-80) було призначено судову товарознавчу експертизу та зупинено провадження у цивільній справі на час проведення вказаної експертизи.
		 
		2.4. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 25 травня 2022 року (а.с.85-86) було поновлено провадження у цивільній справі.
		 
		2.5. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 29 липня 2022 року (а.с.128-129) було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
		 
		2.6. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 28 листопада 2022 року (а.с.146-147) від РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві було витребувано інформацію про дати та юридичні підстави придбання ОСОБА_3 автомобіля марки «Audi A4» та автомобіля марки «Ford Transit», відомості про які містяться в договорах купівлі-продажу транспортних засобів №7487/18/001257 від 29 грудня 2018 року та №6235/19/000666 від 20 березня 2019 року.
		 
		2.7. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 31 січня 2023 року (а.с.184-185) було визнано необґрунтованим відвід судді, заявлений представником відповідача ОСОБА_4 . Матеріали цивільної справи були передані до канцелярії Бориспільського міськрайонного суду для визначення іншого судді, уповноваженого на розгляд заяви представника відповідача ОСОБА_4 про відвід судді.
		 
		2.8. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 8 лютого 2023 року (а.с.190-191) було відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_4 про відвід судді. Матеріали цивільної справи були повернуті до канцелярії суду для передачі раніше визначеному складу суду для продовження судового розгляду.
		 
		3. Ставлення учасників судового процесу до пред`явленого позову.
		 
		3.1. У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник  ОСОБА_2 підтримують позов та наполягають на його задоволенні.
		 
		3.2. ОСОБА_3 не визнає позов та просить суд відмовити в його задоволенні.
		 
		3.3. Представник відповідача ОСОБА_4 також не визнає позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень він посилається на відсутність в матеріалах цивільної справи належних, допустимих доказів на підтвердження придбання спірного майна в період часу, протягом якого сторони перебували у шлюбі. Ця обставина свідчить про відсутність підстав для визнання спірного майна спільною сумісною власністю сторін. Крім того, шлюб між сторонами був розірваний рішенням Дарницького районного суду м. Києва, ухваленим ще 12 квітня 2017 року. Це судове рішення набрало законної сили 24 квітня 2017 року. З того ж дня розпочався трирічний строк позовної давності. Перебіг цього строку закінчився 24 квітня 2020 року, тоді як ОСОБА_1 пред`явила позов лише в липні 2021 року, тобто вже після закінчення строку позовної давності. Підстави для поновлення цього строку відсутні. Тому представник відповідача ОСОБА_4 просить суд відмовити у задоволенні позову.
		 
		4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
		 
		4.1.2листопада 2002року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_3  шлюб, зареєстрова-ний в Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім`ї, про що був складений актовий запис за №1761.
		 
		4.2. 24 травня 2011 року ОСОБА_3 придбав комбайн для ремонту взуття марки «Lavaredo D-510», прес для кріплення підошви взуття марки «Lavaredo A90 PL78» та робоче місце марки «Lavaredo Jolly 91». Ця обставина підтверджується копією видаткової накладної №РН-000002 від 24 травня 2011 року (а.с.15).
		 
		4.3. 7 серпня 2012 року ОСОБА_3 придбав автомобіль марки «Ford Transit». Ця обставина підтверджується листом начальника РСЦ ГСЦ в м. Києві №31/26-8593 від 13 грудня 2022 року (а.с.158).
		 
		4.4. Крім того, ОСОБА_3 придбав човен моторний з забортним двигуном марки «Bayliner Trophy», VIN: НОМЕР_1 , та лафет для човна марки «ESCRT Trailer», VIN: НОМЕР_2 . Ця обставина підтверджується копіями свідоцтва про власність від 30 березня 2014 року (а.с.17, 165, 166), копіями заяви про передачу права новому власнику (а.с.162, 163-164), копіями рахунку-фактури (а.с.18, 167-168), копією уніфікованої митної декларації серії КБ №539062 від 6 серпня 2014 року (а.с.16), а також копією експертного заключення №Т-360 від 6 серпня 2014 року (а.с.18 зворот).
		 
		4.5. 6 травня 2015 року ОСОБА_3 придбав автомобіль марки «Audi A4». Ця обставина також підтверджується листом начальника РСЦ ГСЦ в м. Києві №31/26-8593 від 13 грудня 2022 року (а.с.158).
		 
		4.6. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року (а.с.11) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був розірваний.
		 
		4.7. 29 грудня 2018 року ОСОБА_3 уклав з ТОВ «Ваше Авто Люкс» договір комісії №7487/18/001257 (а.с.32), за яким відповідач уповноважив ТОВ «Ваше Авто Люкс» продати автомобіль марки «Audi A4». В той же день ТОВ «Ваше Авто Люкс» уклало з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу транспортного засобу №7448/18/001 257 (а.с.31), за яким ТОВ «Ваше Авто Люкс» відчужило у власність ОСОБА_5 автомобіль марки «Audi A4».
		 
		4.8. 20 березня 2019 року ОСОБА_3 уклав з ФОП ОСОБА_6 договір комісії №6235/19/000666 (а.с.29), за яким відповідач уповноважив ФОП ОСОБА_6 продати автомобіль марки «Ford Transit». В той же день ФОП ОСОБА_6 уклав з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу транспортного засобу №6235/19/000666 (а.с.28), за яким ФОП ОСОБА_6 відчужив у власність ОСОБА_7 автомобіль марки «Ford Transit».
		 
		4.9. Спірні правовідносини регулюються главою 8 «Право спільної сумісної власності подружжя» розділу ІІ «Шлюб. Права та обв`язки подружжя» СК України.
		 
		5. Норми права та усталена судова практика, якою керується суд при вирішенні спору.
		 
		а. норми матеріального права та стала судова практика.
		 
		5.1. Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		 
		5.2. Як роз`яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 5 жовтня 2020 року у справі №537/78/19 (провадження №61-17347св19), положення ст.60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована тим з подружжя, який оспорює поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 5 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц.
		 
		5.3. Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		 
		5.4.Відповідно до ч.2 ст.65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
		 
		5.5. Як роз`яснив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 3 жовтня 2018 року у справі №127/7029/15-ц (провадження №61-9018сво18), у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим  неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.
		 
		5.6. Згідно з ч.4 ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
		 
		5.7. Відповідно до ч.5 ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
		 
		5.8. Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в п.44 та п.45 постанови від 8 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 (провадження №14-182цс21), приписи ч.4 та ч.5 ст.71 СК України з урахуванням принципу розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України) треба розуміти так: правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі грошові кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні. Інакше кажучи, вимога позивача про стягнення з відповідача грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на майно подружжя не породжує обов`язку відповідача попередньо внести відповідну суму на депозитний рахунок суду. Аналогічний висновок сформульований у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі №299/2587/15-ц). Підтвердження платоспроможності такого відповідача законодавство України не вимагає.
		 
		5.9. Згідно з ч.2 ст.72 СК України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатись про порушення свого права власності.
		 
		б. норми процесуального права.
		 
		5.10. Відповідно до п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.
		 
		5.11. Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України вказаний принцип полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		5.12. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		5.13. Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
		 
		5.14. Відповідно до ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
		 
		5.15. Згідно з ч.1, ч.5 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. В такому висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
		 
		6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
		 
		а. щодо набуття права спільної сумісної власності на спірне майно.
		 
		6.1. Встановлено, що автомобіль марки «Ford Transit», автомобіль марки «Audi A4», човен моторний з забортним двигуном марки «Bayliner Trophy», VIN: НОМЕР_1 , лафет для човна марки «ESCRT Trailer», VIN: НОМЕР_2 , комбайн для ремонту взуття марки «Lavaredo D-510», прес для кріплення підошви взуття марки «Lavaredo A90 PL78» та робоче місце марки «Lavaredo Jolly 91» були придані ОСОБА_3 в період часу, протягом якого він перебував у шлюбі з позивачем. Як вбачається з правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 5 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц, від 5 жовтня 2020 року у справі №537/78/19, в такому випадку презюмується, що ОСОБА_1 та відповідач набули право спільної сумісної власності на перелічене рухоме майно. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 не подали жодного доказу на спростування означеної презумпції та підтвердження того, що спірне нерухоме майно було придбано за особисті грошові кошти відповідача.
		 
		6.2. Зі змісту листа заступника начальника РСЦ ГСЦ МВС №31/26-468аз від 25 червня 2021 року (а.с.26-27) ОСОБА_1 та її представнику ОСОБА_2 стало відомо про те, що ОСОБА_3 без згоди позивача розпочав відчуження у власність інших осіб спільного рухомого майна, зокрема автомобіля марки «Ford Transit» та автомобіля марки «Audi A4». Ця обставина свідчить про те, що 25 червня 2021 року ОСОБА_1 дізналась про порушення свого права. На підставі ч.2 ст.72 СК України того ж дня розпочався трирічний строк позовної давності. Перебіг цього строку підлягав закінченню лише 25 червня 2024 року. Зі штампу на конверті, в якому був надісланий позов (а.с.37 зворот), вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду ще 26 липня 2021 року. Тому суд критично оцінює посилання представника відповідача ОСОБА_4 на пропущення трирічного строку позовної давності. Його доводи про те, що перебіг цього строку розпочався з дня набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу, суперечать ч.2 ст.72 СК України.
		 
		б. щодо стягнення грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на спірне майно.
		 
		6.3. Єдиною метою, яку ОСОБА_1 прагнула досягнути при пред`явленні позову, є стягнення з відповідача грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на спірне майно. Тому позовна вимога про визнання майна спільною сумісною власністю сторін не є ефективним способом захисту цивільного права. Крім того, відчуження автомобіля марки «Ford Transit» та автомобіля марки «Audi A4» у власність інших осіб унеможливлює поширення режиму спільної сумісної власності на вказане рухоме майно. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач надавав ОСОБА_3 згоду на продаж транспортних засобів. Як вбачається з правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 3 жовтня 2018 року у справі №127/7029/15-ц (провадження №61-9018сво18), в такому випадку ОСОБА_1 має право вимагати від відповідача відшкодування грошової компенсації замість 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки «Ford Transit» та автомобіль марки «Audi A4». Зі змісту висновку експертів за результатом проведення комплексного товарознавчого та автотоварознавчого дослідження №19/12.1/2022 від 6 липня 2022 року (а.с.99-114) вбачається, що ринкова вартість автомобіля марки «Ford Transit» становить 150080 гривень 00 копійок, а ринкова вартість автомобіля марки «Audi A4»  251010 гривень 00 копійок. Крім того, як вбачається з іншої правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі №299/2587/15-ц, а також в п.44 та п.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 (провадження №14-182цс21), на підставі ч.4 ст.71 СК України ОСОБА_1 також має право на відшкодування грошової компенсації замість 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на човен моторний з забортним двигуном марки «Bayliner Trophy», VIN: НОМЕР_1 , лафет для човна марки «ESCRT Trailer», VIN: НОМЕР_2 , комбайн для ремонту взуття марки «Lavaredo D-510», прес для кріплення підошви взуття марки «Lavaredo A90 PL78» та робоче місце марки «Lavaredo Jolly 91». Зі змісту висновку експертів за результатом проведення комплексного товарознавчого та автотоварознавчого дослідження №19/12.1/2022 від 6 липня 2022 року (а.с.99-114) вбачається, що ринкова вартість човна моторного з забортним двигуном марки «Bayliner Trophy», VIN: НОМЕР_1 , та лафета для човна марки «ESCRT Trailer», VIN: НОМЕР_2 , становить 220332 гривні 00 копійок, ринкова вартість комбайну для ремонту взуття марки «Lavaredo D-510»  165605 гривень 00 копійок, ринкова вартість пресу для кріплення підошви взуття марки «Lavaredo A90 PL78»  93341 гривню 00 копійок, а робочого місця марки «Lavaredo Jolly 91»  16561 гривню 00 копійок. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 не подали жодного доказу на спростування достовірності інформації, що міститься у висновку експертів за результатом проведення комплексного товарознавчого та автотоварознавчого дослідження №19/12.1/ 2022 від 6 липня 2022 року. Натомість, зі змісту цього доказу (а.с.100) вбачається, що висновок експертів був складений для пред`явлення його суду, а експерти ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за ст.ст.384, 385 КК України. Ця обставина свідчить про те, що висновок експертів за результатом проведення комплексного товарознавчого та автотоварознавчого дослідження №19/12.1/2022 від 6 липня 2022 року був складений з дотриманням вимог, передбачених ч.5 ст.106 ЦПК України, та є допустимим доказом в розумінні ч.1 ст.78 ЦПК України.
		 
		6.4. Загальний розмір ринкової вартості автомобіля марки «Ford Transit», автомобіля марки «Audi A4», човна моторного з забортним двигуном марки «Bayliner Trophy», VIN: НОМЕР_1 , лафета для човна марки «ESCRT Trailer», VIN: НОМЕР_2 , комбайна для ремонту взуття марки «Lavaredo D-510», преса для кріплення підошви взуття марки «Lavaredo A90 PL78» та робочого місця марки «Lavaredo Jolly 91» становить 896929 гривень 00 копійок (150080,00 + 251010,00 + 220332,00 + 165605,00 + 93341,00 + 16561,00). Тому у ОСОБА_3 виникло зобов`язання відшкодувати позивачу грошову компенсацію замість 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на спірне майно в розмірі 448454 гривень 50 копійок (896929,00 : 2). Зі змісту резолютивної частини пред`явленого позову (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача грошові кошти лише в розмірі 443383 гривень 10 копійок. В такому випадку стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів в більшому розмірі суперечить принципу диспозитив-ності, передбаченому п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України.
		 
		6.5. З огляду на це суд вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_1 належить стягнути грошову компенсацію замість 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки «Ford Transit», автомобіль марки «Audi A4», човен моторний з забортним двигуном марки «Bayliner Trophy», VIN: НОМЕР_1 , лафет для човна марки «ESCRT Trailer», VIN: НОМЕР_2 , комбайн для ремонту взуття марки «Lavaredo D-510», прес для кріплення підошви взуття марки «Lavaredo A90 PL78» та робоче місце марки «Lavaredo Jolly 91» в загальному розмірі 443838 гривень 10 копійок. Водночас, у задоволенні позову в частині вимоги про визнання переліченого рухомого майна спільною сумісною власністю слід відмовити у зв`язку з неефективністю цього способу захисту цивільного права.
		 
		7. Розподіл судових витрат.
		 
		7.1. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		7.2. ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 4438 гривень 38 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією №24245 від 26 липня 2021 року (а.с.1). Вказаний розмір судового збору був визначений з огляду на грошову компенсацію вартості частки позивача у праві спільної сумісної власності на спірне майно в розмірі 443838 гривень 10 копійок. Означена компенсація стягнута на користь ОСОБА_1 в повному обсязі.
		 
		7.3. З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_3 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 4438 гривень 38 копійок.
		 
		Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд
		 
		вирішив:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю та стягнення грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки «Ford Transit», автомобіль марки «Audi A4», човен моторний з забортним двигуном марки «Bayliner Trophy», VIN: НОМЕР_1 , лафет для човна марки «ESCRT Trailer», VIN: НОМЕР_2 , комбайн для ремонту взуття марки «Lavaredo D-510», прес для кріплення підошви взуття марки «Lavaredo A90 PL78» та робоче місце марки «Lavaredo Jolly 91» в загальному розмірі 443838 гривень 10 копійок.
		 
		У задоволенні позову в частині іншої вимоги ОСОБА_1 відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 4438 гривень 38 копійок.
		 
		Повний текст рішення суду складений 20 лютого 2023 року.
		 
		Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя
		Бориспільського міськрайонного суду                              Є.О. Борець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...