Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/5395/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2023. Зареєстровано: 20.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2023.
Дата набрання законної сили: 23.03.2023
Номер судового провадження: 2/346/435/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 346/5395/22 
		Провадження № 2/346/435/23 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		16 лютого 2023 р.м. Коломия  Івано-Франківської області
		 
		 
		 
		Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
		головуючого судді: Валігурської Л.В. 
		за участю секретаря: Вербіщук О.Д. 
		позивача: ОСОБА_1 
		представника позивача: адвоката Безпалюка А.В.
		представника відповідача: ОСОБА_2 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Коломия позовну заяву  ОСОБА_1  до Комунального підприємства«Чугуївтепло» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, - 
		 
		в с т а н о в и в:
		І. Виклад позиції позивача.
		22.12.2022 (отримано судом 23.12.2022) представник позивача звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати незаконним та скасувати наказ КП «Чугуївтепло» від 14.11.2022 №160-к в частині звільнення ОСОБА_3 з посади сторожа дільниці №1 на підставі п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з відсутністю на роботі понад чотири місяці поспіль. Поновити ОСОБА_3 на посаді сторожа дільниці №1 КП «Чугуївтепло». 
		На обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_3 починаючи з 1998 року працює в КП «Чугуївтепло». Позивач працювала за схемою, що на час опалювального сезону виконувала обов`язки оператора котельні, а після закінчення опалювального сезону переводилась на посаду сторожа підприємства. Загальновідомими обставинами є те, що 24.02.2022 російська федерація здійснила повномасштабне вторгнення на територію України, того ж дня збройні формування вдарили по Чугуївській авіабазі, а вже надвечір 25.02.2022 м. Чугуїв було окуповано російськими військовими. 07.03.2022 Збройні Сили України звільнили м. Чугуїв, проте останні перебуваючи неподалік міста продовжували здійснювати його обстріли. З урахуванням таких обставин 07.04.2022 позивач зі своєю сім`єю вимушена була евакуюватись. Станом на 07.04.2022 позивач працювала саме на посаді сторожа дільниці №1. Вже перебуваючи в евакуаційному потязі позивач мала телефонну розмову з начальником дільниці №1 ОСОБА_4 , якій і повідомила про свою евакуацію.
		08.11.2022 позивач в месенджері «Viber» отримала повідомлення наступного змісту «КП «Чугуївтепло» надає ОСОБА_1 сторожу КП «Чугуївтепло» повідомлення про вихід на роботу 14.11.2022 та просить надати оправдуючі документи про Вашу відсутність протягом 4 місяців». До вказаного повідомлення було додано повідомлення від 08.11.2022 №471, в якому зазначено, за період з 07.04.2022 по 08.11.2022 позивач не повідомила підприємство про причини відсутності на робочому місці, не надала документального підтвердження (пояснень) або наявності іншої поважної причини відсутності. Зазначено, що про факт відсутності на робочому місці складено Акт відсутності на робочому місці. У повідомленні також зазначено, що в зазначений період на території міста не велись активні бойові дії. Також відповідач зазначив, що підприємство відноситься до об`єктів критичної інфраструктури, а відтак існує потреба у відповідних спеціалістах. 22.11.2022 позивачу на месенджер «Viber» прийшло повідомлення з вкладеним фото наказу про звільнення від 14.11.2022 №160-к, за змістом якого позивача звільнено на підставі п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. У той же час позивач вважає звільнення незаконним, оскільки вимушена була покинути м. Чугуїв з незалежних від неї причин, обумовлених веденням активних бойових дій та пов`язаних з ними обставин. Крім того наказ про звільнення виданий у строк раніше ніж через чотири місяці з дня набрання чинності відповідних змін до КЗпП, якими було додано підставу для звільнення, передбачену п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. 
		На обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, а також на роз`яснення Державної служби України з питань праці від 12.08.2022 №3055/4/4.1-22а. Крім того звертає увагу на ту обставину, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 набрав чинності лише 19.07.2022, а позивач повідомляла начальника дільниці №1 про свою евакуацію. 
		ІІ. Виклад позиції відповідача.
		13.01.2023 на адресу суду було направлено відзив відповідача на позовну заяву, отриманий судом 02.02.2023, в якому відповідач просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 по КП «Чугуївтепло» відмовити. 
		На обґрунтування своєї позиції зазначають, що КП «Чугуївтепло» відноситься до об`єктів критичної інфраструктури. Для виконання відповідних функцій, задоволення виробничої потреби у підготовці до опалювального сезону 2022-2023 роках, для належної роботи підприємства є необхідність залучення відповідного штату працівників. Та обставина, що позивач перебуваючи в евакуаційному потязі повідомила начальника дільниці №1 не відповідає дійсності, оскільки службова записка останньої та майстра дільниці №1 свідчать про те, що ОСОБА_1 протягом значного часу відсутня на робочому місці і місце її перебування не відоме. На підтвердження факту відсутності позивача строком понад 4 місяці складено відповідний акт. Неодноразові спроби щодо виклику та спонукання позивача до виходу на роботу не уявлялись можливими, оскільки місцеперебування останньої було не відомим. Та обставина, що позивач начебто не була обізнана про необхідність документування своєї відсутності не відповідає дійсності, оскільки остання була ознайомлена з колективним договором, правилами трудового розпорядку, посадовою інструкцією. Так в акті від 14.11.2022 комісією встановлено, що станом на вказану дату в особовій справі позивача відсутні письмові заяви повідомлення, поданих до початку введення військового стану, а також на початок періоду продовження. 
		Персональні дані надаються працівниками добровільно, а тому в розпорядженні підприємства був номер мобільного телефону позивача, на який за допомогою месенджера було направлено повідомлення, в якому запропоновано до 14.11.2022 приступити до виконання своїх трудових обов`язків або письмово повідомити про намір продовжувати трудові відносини з підприємством. Наявність переписки через електронні сервіси вказують на те, що позивач належним чином була обізнана про зміст листів наданих на її адресу. КП «Чугуївтепло» з 24.02.2022 і по теперішній час працює в штатному режимі і не припиняло своєї роботи протягом вказаного періоду. 
		Вважають, що позивач не надала на адресу підприємства докази, не повідомила про причини своєї відсутності, які б вказували на поважність такої відсутності, не повідомила та не надала письмових заяв щодо волевиявлення продовжувати трудові відносини з підприємством, не надала на адресу підприємства відомостей про дійсну адресу проживання, за якою можливо б було здійснювати листування. 
		Посилання представника позивача щодо не можливості звільнення в строк раніше ніж через чотири місці після 19.07.2022 не відповідає дійсності, оскільки з того ж роз`яснення Держпраці вбачається, що звільнити по наведеній підставі раніше 19.07.2022 не можна, проте 4 місяці відсутності можна відраховувати ще до 19.07.2022. 
		Також просять врахувати, що позивач за її твердженням отримала повідомлення про звільнення 22.11.2022, проте звернулась до суду лише 23.12.2022, а тому пропустила визначений КЗпП місячний строк протягом якого могла звернутись до суду з позовом про поновлення на роботі. 
		ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.
		Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання. 
		Суд ухвалою від 24.01.2023 підготовче провадження закрив та призначив справу до судового розгляду. 
		Представник позивача під час судового розгляду заявлені позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити з підстав зазначених в ньому. Зауважив, що позивач є мешканкою м. Чугуїв, а тому через інтенсивні обстріли останнього окупаційними військами російської федерації вимушена була його покинути. Під час свого виїзду позивач зателефонувала начальнику дільниці №1 та повідомила про факт своєї евакуації. Позивач жодного разу не пошкодувала про своє рішення щодо виїзду, оскільки через деякий час на територію КП «Чугуївтепло» було пряме влучання, внаслідок чого загинули працівники підприємства. Крім того підприємство жодним чином не оформило свій простій або призупинення діяльності, проте не зважаючи на це заробітна плата позивачу з травня 2022 року не виплачувалась. 
		Просив суд звернути увагу як на підставу для поновлення на роботі в першу чергу на дату набрання чинності змінами до КЗпПП, відповідно до яких було розширено перелік підстав для звільнення з ініціативи роботодавця. Так останні набрали чинності 19.07.2022, тоді як з урахуванням правил ст. 58 Конституції України, відповідно до яких закон зворотної сили не має, відповідач якщо і мав підстави для звільнення позивача, то не раніше 19.11.2022. 
		Позивач заявлені позовні вимоги підтримала. Відповідаючи на питання суду пояснила, що за допомогою месенджера «Viber» нею дійсно було отримано від відповідача повідомлення про необхідність відновлення трудової діяльності до 14.11.2022, крім того вона отримувала і акти про відсутність на роботі. У той же час не зиогла пояснити, чому за умови отримання відповідних документів належно не відреагувала та обмежилась лише первинним телефонним дзвінком начальнику дільниці №1 щодо свого виїзду. Зазначила, що періодично начальник дільниці №1 їй телефонувала сама і питала щодо місця її перебування, проте запропонована нею довідка тимчасово переміщеної особи керівництво не влаштувала, а які саме вона мала б надати інші документи їй відомо не було. 
		Представник відповідача під час судового розгляду на заперечення заявлених позовних вимог озвучив поданий суду відзив. Додатково зазначив, що начальник дільниці №1 фактично заперечила той факт, що позивач їй повідомила про своє місце перебування, про що свідчить складений нею акт. Крім того зазначив, що документи на підтвердження того, що позивач була обізнана щодо правил трудового розпорядку, колективного договору, а також зі своїми посадовими обов`язками є в розпорядженні відповідача. 
		Наполягав на тій обставині, що вони мали всі правові підстави для звільнення позивача до настання чотирьох місячного строку після набрання чинності відповідними змінами до КЗпП. 
		ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
		З повідомлення від 08.11.2022 №471 КП «Чугуївтепло» на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що останній повідомлено про те, що нею в період з 07.04.2022 по 08.11.2022 не повідомлено про причини відсутності на робочому місці, не надано документального підтвердження поважності причин відсутності. Повідомлено про наявність підстави для звільнення, передбаченої п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Запропоновано до 14.11.2022 приступити до виконання трудових обов?язків, або письмово повідомити про намір продовжувати трудові відносини. Роз`яснено, що у разі невиконання наведеної вимоги трудові відносини з нею будуть припинені. Зазначено про листування за допомогою телефонних месенджерів. 
		Згідно наказу від 14.11.2022 №160-к звільнено ОСОБА_1 , сторожа дільниці №1 за п. 8-3 ст. 36 КЗпП у зв?язку з відсутністю на роботі понад чотири місяці поспіль. Підстава для звільнення: службова записка майстра дільниці ОСОБА_5 ; повідомлення про наступне звільнення від 08.11.2022 №471, акт про відсутність на роботі від 08.11.2022; акт про відсутність на роботі понад чотири місяці поспіль з 14.11.2022. 
		Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Держаного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) ОСОБА_1 у період з травня 2022 року по грудень 2022 року заробітну плату не отримувала. 
		Скановані копії листування за допомогою телефонних месенджерів, які свідчать, що 22.11.2022 ОСОБА_1 отримала копію наказу про звільнення від 14.11.2022. 
		На обґрунтування позиції відповідача було надано наступні докази:
		- лист Міністерства розвитку громад та територій України на адресу Харківської обласної військової адміністрації, відповідно до якого зазначено, що затверджено секторальний перелік об`єктів критичної інфраструктури за типами основної послуги. Так КП «Чугуївтепло» включено до вказаного переліку за типом основної послуги  постачання теплової енергії;
		- довідка від 11.01.2023 КП «Чугуївтепло», в якій зазначено про те, що з 24.02.2022 і по теперішній час підприємство не припиняло свою роботу і працює в штатному режимі;
		- копія наказу по особову складу від 14.11.2022 №160-к, зміст якого відповідає копії наданій позивачем, а також витяг з наказу від 14.11.2022 №160-к по особовому складу, який є аналогічним змісту повного тексту наказу;
		- скріншоти листування між позивачем та уповноваженою особою відповідача (наявність відповідного факту сторонами підтверджено), за змістом яких 08.11.2022 ОСОБА_1 отримала повідомлення про можливе припинення трудових відносин, 16.11.2022 звернулась з проханням надати копію наказу про звільнення, який отримала 22.11.2022;
		- доповідна записка начальника дільниці №1 ОСОБА_6 від 30.09.2022, якою повідомлено директора КП «Чугуївтепло» про те, що ОСОБА_1 з 07.04.2022 відсутня на робочому місці, місцеперебування останньої не відоме, просить розірвати з нею трудовий договір; 
		- доповідна записка майстра дільниці №1 ОСОБА_5 від 02.11.2022, якою повідомлено директора КП «Чугуївтепло» про те, що ОСОБА_1 з 07.04.2022 відсутня на робочому місці, місцеперебування останньої не відоме, просить розірвати з нею трудовий договір; 
		- акт про відсутність на роботі від 08.11.2022, за змістом якого засвідчено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці з 07.04.2022, станом на 08.11.2022 остання до роботи не приступила, повідомлення про бажання продовжувати трудові відносини не надала;
		- копія повідомлення КП «Чугуївтепло» від 08.11.2022 №471 на ім`я ОСОБА_1 , зміст якого є аналогічним наданому представником позивача;
		- акт про відсутність на роботі понад чотири місяці від 14.11.2022, яким засвідчено відсутність на робочому місці протягом 215 діб ОСОБА_1 , що розцінено як відсутність протягом 4 місяці поспіль. Члени комісії вважають, що в тому числі позивач відсутня на робочому місці понад чотири місяці, інформації про причини такої відсутність підприємство не має або є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства або не є поважною. Вважають, що є законні підстави застосування вимог п. 8-3 ст. 36 КЗпП;
		- повідомлення КП «Чугуївтепло» на ім`я ОСОБА_1 від 09.12.2022 №535, яким роз`яснено необхідність отримання трудової книжки останньою.
		VІ. Нормативно-правове обґрунтування.
		Згідно положеньст. 233КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення вмісячний строкз днявручення копіїнаказу прозвільнення або з дня видачі трудової книжки.
		За ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (ст. 5-1 КЗпП). Згідно з ч. 1 ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
		19.07.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ, яким внесено зміни, зокрема до КЗпП. Вказаним Законом ч. 1 ст. 36 КЗпП доповнено п. 8-3, відповідно до якого підставою припинення трудового договору є відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. 
		Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ч. 1 ст. 58 Конституції України). 
		Конституційний Суд України вважає, що за змістом ч. 1 ст. 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виниклипісля набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.
		Закон не має зворотної дії в часі, оскільки не поширюється на безстрокові трудові договори, укладені до його прийняття, а передбачає припинення цих договорів з моменту набрання ним чинності та можливість продовження трудових правовідносин на умовах контракту між професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) і державними та комунальними закладами культури. Таким чином, Закон спрямований на регулювання тих правовідносин, які виникнуть після набрання ним чинності, а трудові правовідносини, що виникли раніше, повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням (абз. 4, 5 п. 5 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 28.01.2016 №955-VIII зі змінами від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019).
		Стаття 58 Конституції України у закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права  закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (Преамбула Конституції України). Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ч. 1 ст. 58 Конституції України) (абз. 1-4 п. 5 Рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення ст. ст. 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 ЦПК України (у справі щодо несумісності депутатського мандата) від 13.05.1997 №1-зп/1997)
		V. Оцінка Суду.
		Оцінюючи викладене вище, суд приходить до висновку, що для припинення дії трудового договору на підставі п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП мають бути дотримані дві обов`язкові умови: 1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці; 2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд. 
		Так оцінюючи позиції сторін суд вважає, що позивач ОСОБА_1 дійсно була відсутня на робочому місці понад чотири місяці поспіль, що нею і не оспорювалось. Крім того, суд погоджується з позицією сторони відповідача про те, що позивач не забезпечила роботодавця інформацією про причини своєї відсутності, оскільки навіть після отримання повідомлення 08.11.2022 про необхідність приступити до роботи 14.11.2022 належних заходів не вжила та свою відсутність жодними належними та допустимим засобами не обґрунтувала перед КП «Чугуївтепло». Та обставина, що остання телефонувала начальнику дільниці №1 07.04.2022 не свідчить про належне виконання вимог п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, зокрема і по тій причині, що остання для допиту в якості свідка сторонами заявлена не була, тому вказана обставина жодними допустимими засобами доказування в розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК не доведена. 
		Таким чином суд приходить до висновку, що формально у КП «Чугуївтепло» існували підстави для звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. 
		Посилання відповідача на обізнаність позивача з умовами трудового договору, колективного договору, правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією не можуть розглядатись судом в контексті дотримання або порушення вимог п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, оскільки суду не надано зазначені документи, що позбавляє можливості перевірити твердження представника КП «Чугуївтепло» та дійти висновку про те, що вказані документи містили вірогідний алгоритм дій для працівника, який давав би можливість належно виконати вимоги п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
		У той же час суд погоджується з твердженням сторони позивача про те, що відповідач не мав правових підстав для застосування правил п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП як підстави для звільнення раніше 19.11.2022, тобто визначений у вказаній нормі строк повинен відраховуватись з дати набрання ним чинності, що узгоджується із загально-правовими принципами закладеними нормою ч. 1 ст. 58 Конституції України і про що Конституційним Судом України були зроблені неодноразові роз`яснення. Посилання відповідача на роз`яснення Держпраці щодо застосування норми п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП є безпідставними, оскільки останні мають лише характер рекомендацій і не є офіційним тлумаченням вищезазначеної норми, а тому судом до уваги не приймаються. 
		Твердження відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду, визначених ст. 233 КЗпП України є безпідставними, оскільки засобами поштового зв`язку позовна заява була направлена на адресу суду 22.12.2022, тоді як безпосередньо отримана судом 23.12.2022. Оскільки ж датою звернення до суду є саме дата направлення позовної заяви на адресу суду, то позивачем строки звернення до суду порушені не були. 
		З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю, проте лише з тієї підстави, що КП «Чугуївтепло» було передчасно застосовано п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України як підставу для звільнення. 
		VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).
		Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
		VІI. Розподіл судових витрат між сторонами.
		Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Частиною 1 та 2статті 141 ЦПК Українипередбачено,що судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог.Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1) у разі задоволення позову  на відповідача; 2) у разі відмови в позові  на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову  на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 6 ст. 141 ЦПК України). 
		Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, пов`язаного з вимогою про скасування наказу та поновлення на роботі, зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави. Так 992,40 гривень, які мала б сплатити ОСОБА_3 станом на дату звернення до суду, мають бути стягнуті в рахунок витрат на оплату судового збору в частині вимоги про поновлення на роботі та визнання наказу незаконним.
		Керуючисьст. ст. 12, 13, 76-81, 259, 263, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		Позовні вимоги  ОСОБА_1  до Комунального підприємства«Чугуївтепло» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі задовольнити повністю.
		Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального підприємства «Чугуївтепло» від 14.11.2022 №160-к в частині звільнення ОСОБА_1 .
		Поновити ОСОБА_1 на посаді сторожа дільниці №1 Комунального підприємства «Чугуївтепло».
		Стягнути з Комунального підприємства «Чугуївтепло» на користь держави 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок в рахунок оплати судового збору. 
		 
		?Рішення в частині поновлення на роботі на посаді сторожа дільниці №1звернути до виконання негайно.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30(тридцяти)днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
		 
		Повний текст рішення виготовлено «20» лютого 2023 року.
		 
		Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
		Позивач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
		Відповідач: Комунальне підприємство «Чугуївтепло», код ЄДРПОУ 35944142, місцезнаходження вул. Гагаріна, 15, м. Чугуїв, Харківська область.
		 
		 
		 
		Суддя: Л.В. Валігурська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...