Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 279/2787/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2023. Зареєстровано: 20.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/277/17/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018060000000036

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 279/2787/18
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17.02.2023 року смт Ємільчине
		 
		Ємільчинський районний суд Житомирської області
		в складі: головуючого - судді                 ОСОБА_1 
		при секретарі с/з                                 ОСОБА_2 
		з участю прокурора                         ОСОБА_3 
		адвокатів                                         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		потерпілого                                         ОСОБА_6 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Ємільчине справу по обвинуваченню
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , гр. України, українця, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого
		 
		по ч.1 ст.190, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		Відповідно до наказу №12/к від 01.04.2010 року, затвердженого головою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, ОСОБА_7 переведено на посаду керівника апарату Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.
		В невстановлений час та день січня 2018 року, перебуваючи поблизу приміщення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, що розташований у м. Коростень по вул. Сосновського, 38, Житомирської області, ОСОБА_6 достовірно знаючи про займану ОСОБА_7 посаду, у ході розмови із ним повідомив, що на розгляді у вказаному суді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням його знайомого ОСОБА_8 у вчиненні крадіжки та попросив його дізнатися про хід його розгляду та можливе покарання.
		Після вказаної розмови у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , шляхом зловживання довірою останнього.
		З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 розуміючи, що він не уповноважений впливати на хід та результати судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області за вказаною вище адресою, 24.01.2018 року близько 11 години, під час зустрічі із ОСОБА_6 , повідомив йому, що для призначення ОСОБА_8 покарання не пов`язаного із реальним позбавленням волі ОСОБА_6 необхідно, за його представництва, надати судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_9 (особі, яка згідно приміток до ст.ст. 364 та 368 КК України є службовою особою, що займає відповідальне становище), на розгляді якої перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , неправомірну вигоду, розмір якої він озвучить пізніше.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, не маючи наміру передавати грошові судді чи будь-якій іншій службовій особі, 30.01.2018 року в достовірно невстановлений час, перебуваючи неподалік від приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 під час зустрічі із ОСОБА_6 повторно повідомив йому про необхідність надання судді неправомірної вигоди за призначення ОСОБА_8 покарання не пов`язаного із реальним позбавленням волі, визначивши розмір такої неправомірної вигоди у сумі 100 доларів США чи аналогічну суму в гривневому еквіваленті.
		Продовжуючи реалізовувати свій умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , шляхом зловживання довірою останнього, підбурюючи його до надання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 07.02.2018 року близько 15 години, знаходячись поблизу приміщення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області за вказаною вище адресою, під час зустрічі із ОСОБА_6 , повідомив йому про необхідність передачі за його посередництва неправомірної вигоди судді, на розгляді якої перебуває кримінальне провадження за обвинувачення ОСОБА_8 та прокурору, який підтримує у ньому державне обвинувачення (особі, яка згідно приміток до ст.ст. 364 та 368 КК України є службовою особою, що займає відповідальне становище), у розмірі 100 доларів США кожному чи аналогічну суму в гривневому еквіваленті. Крім того, ОСОБА_7 вказав, що за посередництво у передачі неправомірної вигоди вказаним службовим особам, бажає отримати грошові кошти у сумі 100 доларів США чи аналогічну суму в гривневому еквіваленті.
		15.02.2018 року близько 12 години, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , шляхом зловживання довірою останнього, підбурюючи його до надання неправомірної вигоди службовим особам, що займають відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи наміру передавати будь-кому отримані грошові кошти, усвідомлюючи, що він не уповноважений впливати на хід та результати судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , знаходячись у автомобілі марки «Mercedes Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , що був припаркований поблизу будинку №7 по вул. Грушевського в м. Коростень Житомирської області, ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 9000 грн. під приводом подальшого їх розподілу між ним, суддею Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_9 та прокурором, який підтримував державне обвинувачення відносно ОСОБА_8 , за призначення йому судом покарання не пов`язаного із реальним позбавленням волі, чим спричинив ОСОБА_6 матеріального збитку на вказану вище суму.
		 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ст.190 ч.1 КК України, оскільки він заволодів чужим майном, шляхом зловживання довірою, які виразилися в заволодінні шляхом зловживання довірою грошовими коштами від ОСОБА_6 у сумі 9000 грн. нібито для подальшої передачі службовій особі, яка займає відповідальне становище; за ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України, так як він вчинив підбурювання особи до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища, яке згідно з приміткою до ст.45 КК України є корупційним.
		 
		Виновність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.1, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_7 вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що на початку вересня 2017 року познайомився із ОСОБА_6 через свого знайомого. Під час розмови зрозумів, що ОСОБА_10 працює лісником чи лісничим, оскільки під час розмови пропонував приїжджати на гриби. Під час розмови обмінялися телефонними номерами. Після цього ОСОБА_10 зателефонував до нього і повідомив, що привіз пакетик грибів, якого під час зустрічі передав йому. Через деякий час він поїхав у с. Красногірку до Рудницького, набрали грибів. Під час розмови ОСОБА_10 попросив передати йому керування автомобілем і під час руху заїхав в огорожу, пошкодивши автомобіль. Автомобіль загнали на СТО. Рудницький почав говорити, що в нього немає грошей на ремонт автомобіля, яких було потрібно 19000 грн. Кошти на ремонт автомобіля ОСОБА_10 не надав. Після цього, зазначивши, що зі сторони правоохоронних органів була провокація злочину, обвинувачений, посилаючись на положення ст.63 Конституції України, відмовився давати показання.
		 
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що із обвинуваченим познайомився у 2017 році біля приміщення Коростенського міськрайонного суду та знав, що він працює у суді, але не знав на якій посаді. Відомо, що його робота була пов`язана з канцелярією, відповідав за господарську частину. Після знайомства почали товаришувати, разом їздили по гриби. Із сім`єю ОСОБА_11 знайомий, оскільки працював з їх зятем ОСОБА_12 , від якого дізнався про кримінальну справу відносно ОСОБА_8 , яка знаходилася в суді. Із самим ОСОБА_8 дружніх відносин не підтримував. Під час зустрічі із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , остання просила допомогти ОСОБА_15 , щоб його не посадили, оскільки він раніше був неодноразово судимий. Він пообіцяв ОСОБА_14 поговорити із знайомим у суді. Після цього він зустрічався із обвинуваченим, дати не пам`ятає, у магазині, розміщеному недалеко від райсуду, де пили каву. В ході розмови попросив обвинуваченого взнати як проходить розгляд справи ОСОБА_11 , на що він відповів, що взнає і після цього будемо говорити. Після цього, можливо через день, чи через декілька днів відбулася розмова із обвинуваченим, в ході якої він повідомив, що можна поговорити із суддею ОСОБА_16 . Він не думав про те, чи буде це законно. Зустрівшись, дати не пам`ятає, із обвинуваченим біля військкомату останній сказав, що справа у судді ОСОБА_16 , якій треба дати 100 у/о, щоб чоловік не сів у тюрму. Також сказав, що було б не погано, щоб від потерпілих була заява про те, що вони претензій не мають. Він обвинуваченому сказав, що треба поговорити з родичами. Обвинувачений не говорив, що розмовляв із суддею, а сказав, що їй треба дати гроші. Стало відомо, що розгляд справи було перенесено. При черговій зустрічі, дати не пам`ятає, обвинувачений сказав, що в справі є ще прокурор, якому також треба дати гроші. Все це він розповів ОСОБА_14 , яка повідомила, що не знає, де взяти гроші. Він їй сказав, що буде думати. Після цього поїхав у м. Житомир, де звернувся із заявою у поліцію. Про поїздку в м. Житомир розповів ОСОБА_14 , пояснивши, що він так вважає за необхідне. Після відкладення розгляду справи зустрівся із обвинуваченим, який пояснив, що все йде лояльно, але щоб процес був зроблений треба заплатити прокурору 100 доларів США, собі. Від обвинуваченого стало відомо, що прокурор в даному кримінальному провадженні жінка. За кінцевий результат обвинувачений говорив, що буде умовний термін. Про нову суму повідомив ОСОБА_14 , яка відповіла, що таких грошей немає. Однак обвинуваченому повідомив, що гроші будуть. Про оголошення вироку дізнався від ОСОБА_17 та її сина. Із обвинуваченим зустрівся біля приміщення суду. На автомобілі обвинуваченого поїхали до поліклініки, де він забирав дружину. Обвинувачений сказав, що він вирішив питання. Після цього він дістав та передав обвинуваченому гроші в сумі 9000 грн., сказавши, що свої забрав. Слововець забрав гроші та поклав до внутрішньої кишені додавши, звертайся, якщо щось треба. Ініціатором звернення до поліції був сам, але дати не пам`ятає. Заяву про вчинення кримінального правопорушення писав самостійно, після чого в нього було відібрано пояснення. Про відсутність грошей у ОСОБА_18 не говорив. Неприязних відносин із обвинуваченим не було. Знав про наслідки, але всерівно звернувся із заявою.
		 
		Свідок ОСОБА_19 у суді пояснила, що із ОСОБА_7 знайома, оскільки разом із ним біля 15 років працювала в міськрайсуді та спілкувалися лише на роботі. Зараз із обвинуваченим взагалі не спілкується. Здійснювала процесуальне керівництво у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_20 за ст.185 ч.2 КК України. Обвинувачений тривалий час не з`являвся у судове засідання. При розгляді справи ОСОБА_11 визнав вину повністю і судовий розгляд було проведено відповідно до ст.349 ч.3 КПК України. Призначення покарання було узгоджено із керівником прокуратури, яке пропонувалося суду призначити. Суд ухвалив призначити покарання запропоноване стороною обвинувачення. Обвинувачений з приводу розгляду даного кримінального провадження до неї не звертався.
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що 3 роки назад притягувався до кримінальної відповідальності за крадіжку велосипеда. По даному кримінальному провадженні, перебувавшому на розгляді Коростенського міськрайсуду, вину визнавав, матеріальну шкоду відшкодував. На момент розгляду справи проживав із матір`ю та були проблеми із сім`єю, оскільки зловживав спиртним та перебував у запої. Із ОСОБА_10 познайомився у 2013 році в м. Києві. Роль потерпілого при розгляді кримінального провадження йому не відома.
		 
		У суді свідок ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_7 з приводу призначення покарання ОСОБА_8 за його обвинуваченням у кримінальному провадженні до неї не звертався.
		 
		Свідок ОСОБА_21 пояснила суду, що із ОСОБА_6 , знайомим зятя, знайома протягом декількох років, але спілкувалася рідко. Проживає з сином ОСОБА_8 та опікується внуком. Син, який притягувався до кримінальної відповідальності, повідомив, що вчинив крадіжку велосипеда і притягується до кримінальної відповідальності. В м. Коростень, дати не пам`ятає, випадково зустріла ОСОБА_6 та в ході розмови повідомила про неприємності сина, запитавши чи немає в нього знайомих, щоб не посадили сина. Через деякий час, після цього, вона знову зустрілася із ОСОБА_10 , який повідомив, що вимагають гроші, але вона відповіла, що грошей немає. Із сином у суді були один раз, просила пом`якшити призначене покарання. Чи була при оголошенні прийнятого рішення не пам`ятає. Про її розмову із ОСОБА_10 син не знав. Чи ходив ОСОБА_10 у суд їй не відомо. Обвинуваченого бачить вперше. Нікому нічого вона не надавала.
		 
		       01.02.2018 року старшим слідчим в особливо важливих справах ГУНП в Житомирській області ОСОБА_22 внесено до ЄРДР за №12018060000000036 відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.5, ст.368 ч.3 КК України, з наступною фабулою: «Службові особи державної установи, діючи за попередньою змовою групою осіб, вимагають від громадянина надати їм неправомірну вигоду за вчинення в його інтересах та інтересах третіх осіб дій, що відносяться до їх службових повноважень»;
		       11.05.2018 року слідчим ГУНП в Житомирській області ОСОБА_23 внесено до ЄРДР відомості за ознаками ст.15 ч.2, ст.27 ч.4, ст.369 ч.3, ст.190 ч.1 КК України з фабулою: «15.02.2018 року близько 12 години продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом зловживання довірою останнього, підбурюючи його до надання неправомірної вигоди службовим особам, що займають відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи наміру передавати будь-кому отримані грошові кошти, усвідомлюючи, що він не уповноважений впливати на хід та результати судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , знаходячись у автомобілі марки «Mercedes Bens», д. н. з. НОМЕР_1 , що був припаркований поблизу будинку №7 по вул. Грушевського в м. Коростень Житомирської області, ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 9000 грн. під приводом подальшого їх розподілу між ним, суддею Коростенського міськрайонного суду ОСОБА_9 та прокурором, який підтримував державне обвинувачення відносно ОСОБА_8 за призначення йому судом покарання не пов`язаного із реальним позбавленням волі, чим спричинив ОСОБА_6 , який зазначений як заявник або потерпілий, матеріальні збитки на вказану суму».
		 
		(т.2 а. к. п. 195-197)
		 
		       Згідно заяви ОСОБА_6 без дати, зареєстрованої в управлінні захисту економіки в Житомирській області 31.01.2018 року, він просить вирішити питання щодо притягнення до відповідальності керівника апарату суду Коростенського міськрайонного суду, який висловлює вимогу надати грошові кошти судді вказаного суду за винесення вироку по кримінальній справі, відповідно до якого обвинуваченого буде звільнено від відбування покарання з випробуванням.
		 
		(т.2 а. к. п. 199)
		 
		       Супровідним листом заступника начальника департаменту захисту економіки УЗЕ стверджується направлення матеріалів для вирішення питання про внесення відомостей у порядку ст.214 КПК України до ЄРДР.
		 
		(т.2 а. к. п. 198)
		 
		       Відповідно до постанови від 01.02.2018 року начальника СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_24 визначено слідчу групу, яка здійснюватиме досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018060000000036 у складі ст. слідчих СУ ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , слідчих СУ ОСОБА_23 , ОСОБА_31 , начальника відділу СУ ОСОБА_32 
		 
		(т.2 а. к. п. 201-202)
		 
		       В постанові про визначення слідчої групи, яка здійснюватиме досудове розслідування, 05.02.2018 року заступник начальника СУ ГУНП ОСОБА_33 визначив слідчу групу у складі старших слідчих СУ ОСОБА_28 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_34 , ОСОБА_29 , слідчих СУ ОСОБА_23 , ОСОБА_31 , ОСОБА_25 , заступника начальника СУ ГУНП ОСОБА_22 . В даній постанові зазначені слідчі СУ ГУНП в Житомирській області, які визначені начальником СУ ГУНП в Житомирській області 01.02.2018 року. 
		Інших слідчих заступник начальника СУ ГУНП в Житомирській області не визначає.
		 
		(т.2 а. к. п. 203)
		 
		Постановою від 01.02.2018 року визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні у складі ОСОБА_35 , ОСОБА_36 
		 
		(т.2 а. к. п. 204-205)
		 
		Постановою від 04.05.2018 року змінено групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та постановлено визначити групу прокурорів у складі ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 
		 
		(т.2 а. к. п. 206)
		 
		Протоколами про результати здійснення оперативно-технічного заходу - негласного аудіоконтролю особи, складених на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Київ ОСОБА_40 від 18.12.2017 року №01-11381Т стосовно керівника апарату Коростенського міськрайонного суду ОСОБА_7 вказується на підготовку обвинуваченого до вчинення злочину і згідно яких ОСОБА_7 говорить ОСОБА_6 : «Будем думати, так що скажіть все нормально буде. Вона казала, що якщо він віддав, щоб вона написала, що нічого не заперечують…, хай би вони просто виступили в судовому, що він все віддав, погасив, або вони до нього не мають ніяких етіх». На запитання ОСОБА_6 чи говорив із ОСОБА_41 , ОСОБА_7 повідомляє: «Да. Ну все, сказала здєлаю». А також говорить: «Ну я думаю їй якщо то нада десь тищу, двє дать наверно ж. Ну я думаю сотку баксов».
		 
		(т.2 а. к. п. 218-225)
		 
		Згодою на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій ОСОБА_6 підтверджує дійсність своїх намірів про залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12018060000000036 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України за фактом вимагання неправомірної вигоди.
		 
		(т.2 а. к. п. 230)
		 
		Згідно ухвали Апеляційного суду Київської області від 03.02.2018 року, суд ухвалив надати дозвіл на проведення негласних слідчих дій - втручання у приватне спілкування, без відома особи, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , а саме: аудіо -, відеоконтроль особи, щодо розмов цієї особи, або інших звуків, рухів, дії пов`язаних з її діяльність або місцем перебування тощо, які можуть містити відомості, що мають значення для досудового розслідування, у всіх публічно доступних місцях; спостереження за особою у публічно доступних місцях, шляхом візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, із застосуванням відповідних технічних засобів відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою каналами зв`язку та має значення для досудового розслідування, по мобільному телефону, яким користується гр. ОСОБА_7 за наступними ідентифікуючими ознаками кінцевого обладнання та транспортної телекомунікаційної мережі: SIM-картка № НОМЕР_2 в телекомунікаційній мережі ПрАТ «Київстар». Встановлено строк дії ухвали 60 діб з часу винесення.
		 
		(т.2 а. к. п. 235-238)
		 
		Виконання ухвали Апеляційного суду Київської області від 03.02.2018 року начальником відділу СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_42 5 лютого 2018 року доручено начальнику УЗЕ в Житомирській області Департаменту захисту економіки Національної поліції.
		 
		(т.2 а. к. п. 239)
		 
		Відповідно до постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 14.02.2018 року, в якій постановлено провести негласну слідчу розшукову дію - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту для перевірки достовірності фактів, що можуть свідчити про ведення злочинної діяльності керівником апарату Коростенського міськрайонного суду ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , у ході якого для передачі ОСОБА_6 грошових коштів ОСОБА_44 застосувати спеціальні імітаційні засоби, а саме грошові кошти в сумі 9000 грн. та зазначено, що негласну слідчу (розшукову) дію розпочати з 15 лютого 2018 року та визначити тривалість - 5 діб. Суд вважає, що при прийнятті рішення прокурором допущено описку і дозвіл на проведення НСРД надавався щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 
		 
		(т.3 а. к. п. 1-3)
		 
		Заявою ОСОБА_6 від 14.02.2018 року стверджується, що для проведення слідчих дій та негласних слідчих дій по кримінальному провадженню №12018060000000036 він надає грошові кошти в сумі 9000 грн., які належать йому.
		 
		(т.3 а. к. п. 4)
		 
		Протоколом огляду речей та документів від 15.02.2018 року, з якого слідує, що в приміщенні господарської будівлі за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 добровільно надав для огляду грошові кошти в сумі 9000 грн. купюрами (банкнотами) номінальною вартістю по 200 грн., які оглянуто та зазначено серії та номери.
		 
		(т.3 а. к. п. 5)
		 
		Протоколом огляду, позначення та вручення грошових коштів від 15.02.2018 року, згідно якого грошові кошти в сумі 9000 грн. купюрами по 200 грн. із зазначенням серій та номерій у загальній кількості 45 купюр позначено речовиною препарату «Світлячок Н» шляхом нанесення речовини на лицеву та зворотню сторону кожної купюри та видано ОСОБА_6 , особистий огляд якого був проведений для проведення слідчих дій.
		 
		(т.3 а. к. п. 9-23)
		 
		Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 15.02.2018 року стверджується, що ОСОБА_6 отримавши гроші в сумі 9000 грн. відправився до місця розташування Коростенського міськрайонного суду для зустрічі із ОСОБА_7 . Близько 11 год. 49 хв. увійшов до приміщення міськрайонного суду, де зустрівся із ОСОБА_7 , із яким вийшли на вулицю, направилися до магазину поблизу, де попивши кави, сіли до автомобіля ОСОБА_7 марки Мерседес Бенс, д. н. з НОМЕР_1 , яким під`їхали до приміщення Центральної міської поліклініки та зупинилися близько 12 год. 00 хв. і через декілька хвилин ОСОБА_10 вийшов із автомобіля.
		О 12 год. 16 хв. ОСОБА_7 був затриманий працівниками поліції в порядку ст.208 КПК України та під час особистого обшуку в нього знайдено грошові кошти в сумі 11050 грн. купюрами номіналом по 200 грн. та одна купюра 50 грн. Під час детального огляду грошових коштів виявлено видимими в ультрафіолетовому освітленні плями світло зеленого кольору.
		 
		(т.3 а. к. п. 31-32)
		 
		Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 15.02.2018 рок, з якого слідує, що о 12 годині 16 хвилин поблизу будинку №3 по вул. Ольгинській у м. Коростень затримано ОСОБА_7 , при здійсненні обшуку якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 11050 грн. купюрами номіналом по 200 грн. в кількості 55 шт., купюра номіналом 50 грн. в кількості 1 шт.; зріз з бокового зовнішнього карману куртки ОСОБА_7 ; змив з лівої та правої руки ОСОБА_7 на серветку пропитану спиртовим розчином; виготовлено контрольний зразок серветки пропитаної спиртом.
		 
		(т.3 а. к. п. 33-42)
		 
		Протоколом обшуку від 15.02.2018 року, в ході якого під час обшуку, проведеного правомірно відповідно до ухвали слідчого судді, автомобіля «Мерседес Бенс», д. н. з. НОМЕР_1 , припаркованого поблизу будинку №3 по вул. Ольгинській у м. Коростень, виявлено та вилучено посвідчення видане на ім`я ОСОБА_7 керівника апарату Коростенського міськрайсуду; свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу на ім`я ОСОБА_7 ; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , аркуш паперу з рукописними записами.
		 
		(т.3 а. к. п. 68-72; 77-78)
		 
		Протоколом огляду від 15.02.2018 року ОСОБА_6 , під час якого в кишенях його одягу та сумці встановлено відсутність будь-яких грошових коштів. ОСОБА_6 зазначив, що надані йому 9000 грн. він передав ОСОБА_7 під час особистої зустрічі.
		 
		(т.3 а. к. п. 73-74)
		 
		Протокол огляду речей і документів від 15.02.2018 року, грошових коштів у сумі 11050 грн., вилучених 15.02.2018 року у ОСОБА_7 в ході особистого обшуку під час затримання із зазначенням номіналів, серій та номерів: 
		по 200 грн.: КЕ 2874216, СБ9537420, ТД2403961, СЖ2342840, МБ3804604, КЗ0606596, КБ1036272, ЗЗ0188655, УЄ9789664, УВ9707035, МБ7467942, ТГ4108523, УС8773528, СД0927473, ЗБ7447777, УЩ3824207, ТИ3397468, УМ9315496, СЖ6479090, ЕД9924157, ЕЄ6602053, ЗЕ1629868, ЄЦ6404168, ЄИ7434647, СЖ1449631, ЗБ5242889, УС2867232, УП7600824, КЙ5492951, СЛ8755824, ТИ5100455, УЄ5465832, СИ7710723, ЗД1200971, КЙ0109858, ХИ1324728, ЕЄ2945752, ЄЄ7703774, УЄ3971688, УЖ4790163, УБ1547492, ЗЗ7944673, КВ6711725, ЄЮ4952374, ТЖ2802217, ЕЧ8973553, ЗА2372039, ПА6768483, ЕЯ9163401, ПБ9070251, УП4612076, ЄЮ7810285, ЕЯ5441685, ЄД4513038, ЗЕ8233877; по 50 грн.: КИ5697239, серед яких виявлено 45 купюр номіналом по 200 грн. в загальні сумі 9000 грн., які відповідають серії та номерам купюр добровільно наданих для огляду ОСОБА_6 15.02.2018 року.
		 
		(т.3 а. к. п. 75-76)
		 
		Згідно ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 19.02.2018 року визнано правомірним проведений обшук 15.02.2018 року та надано дозвіл на проведення такого обшуку 15.02.2018 року транспортного засобу, що перебував під керуванням ОСОБА_7 - автомобіля «Mercedes Bens», д. н. з. НОМЕР_1 .
		 
		(т.3 а. к. п. 77-78)
		 
		Протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - негласного аудіо -, відео контролю особи від 03.03.2018 року виготовленого з флеш-карти інв.. №860, дослідженої судом, в якому зафіксована розмова по телефону між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 06.02.2018 року об 11:17:56, під час якої ОСОБА_6 запитує у ОСОБА_7 , що завтра, чи може він подивитися і щоб набрав його, на що останній відповідає, що все нормально, здається будуть переносити, а може подивляться, вона тут і він підійде до неї зараз та набере його.
		 
		(т.3 а. к. п. 79-85, 138)
		 
		Протоколом про результати негласної слідчої (розшукової) дії - негласного аудіо -, відео контролю особи від 03.03.2018 року виготовленого із дослідженої судом флеш-карти інв.. №860, в якому зафіксовано зустріч ОСОБА_6 (2) та ОСОБА_7 (1) та їх діалог 07.02.2018 року із 13:28:22 до 15:15:12. Враховуючи, що в протоколі досить часто зустрічається вказівка на нерозбірливе мовлення та для забезпечення повноти та всебічності судового розгляду, суд вважає за необхідне відобразити повний зміст реплік співрозмовників, який зафіксований на флеш-карті (далі - мовою оригіналу)
		2. Ну шо ета, ти не заходив?
		1. Я не заходив, я тільки ми з тобой ето (незрозуміло), потом ето, тоді поїхав.
		2. Ето дивись так ОСОБА_45 там все лояльно относілась.
		1. Шо він був?
		2. Ну да. Ето, уже.
		1. А який він з себе чорненький такий?
		2. Такий худощавий, капловухий.
		1. Він в красочках може був? Чи нє?
		2. Блін я не бачив.
		1. А мати була чи нє?
		2. Да-да-да.
		1. Оце вони й звонили наверно, мамка така (незрозуміло).
		2. Да-да-да, вони ж мені звонили.
		1. (незрозуміло).
		2. Я ж потім до них ходив.
		1. Шо вони кажуть?
		2. Вобщем перенесли на 15 число, прокурорша захотіла.
		1. А чого?
		2. Ну шо то там єй надо било ознайомится. ОСОБА_46 начала казать как-би всьо понятно.
		1. Ага.
		2. які та депати чи шо, тіпа фініш.
		1. Ну вже шоб вирок писать.
		2. Ну да.
		1. Мг.
		2. Потом шота вони удалілісь.
		1. Ага.
		2. На 5 мінут с прокурорш ой етой.
		1. Ага.
		2. Поняв.
		1. Ага.
		2. І єто ну всьо.
		1. Тіпа вона заявила клопотання (незрозуміло).
		2. Ну да на 15.
		2. То ето чуєш шо тога с етім дєлом?
		1. Яким?
		2. ММ.
		1. Давай я зайду запитаю чого його перенесли.
		2. Ну да.
		1. Там прокурорша хто не знаєш?
		2. Я не вона не ну ти поняв.
		1 Я запитаю.
		2. Баба якась була.
		1. А Надька наверно.
		2. Наверно.
		1. Надька. Щас я їй перезвоню.2.
		2. То я до чого, я з ней бачився, поняв вона каже може їм наперед дать.
		1. Давай я щас зайду і якщо ОСОБА_47 то давай я їй перезвоню чого вона.
		2. МГ. І ще два питання п`ятнадцяте якби не за горами, вона то мені дала щас, єє.
		1. Пару денег?
		2. Ну да вона сказала для ОСОБА_48 .
		1. Тепер дивися а шо ти кажеш 15 не за горами це його перенесли?
		2. На 15 число перенесли.
		1. Цього місяця.
		2. Да. Ну каже шо ОСОБА_45 лояльно ко нему относілась.
		1. Кароче ти зара в городі будеш?
		2. Да-да.
		1. Дивися я зараз просто отскочу на Фактор туда, потім я заїду куплю флешку ну максимум час і я тобі перезвоню, а якшо нє то ти мене набери.
		2. Добре, давай лутше через час зайду до тебе. Бо телефонні звонки (незрозуміло).
		1. Давай, давай лутше зайдеш.
		2. Да побалакай за єто.
		1. Я наберу тебе зразу.
		2. Бо вона тоже там трошки ето.
		1. Переживає.
		2. Переживає.
		1. А шо це прокурорша не захотіла.
		2. А.
		1. А шо це прокурорша не захотіла шось і із матеріалами ну ти кажеш не хотіла ознакоміт да?
		2. Ну там 40 лістов тіпа она за ето время нєуспєєт.
		1. А то може вона апеляцію ще буде писать. Я зара виясню шо вона казала, а потом виясню хто це за прокурорша.
		2. То вона каже та єслі шо то.
		2. Ну ти поняв там.
		1. Да-да. Всьо, добренько, давай.
		2. Добре. Непрощаємся. Через час я в тебе буду.
		1. Харашо.
		1. Короче дивись в чом дело. Балакав я із цьою всьо нормально буде. І до прокурорши балакав, вони йому просто замінять спосіб цього покарання.
		2. Мг.
		1. Так шо всьо буде харашо, ще даже буде лутше чим мало буть.
		2. Я поняв. Добре.
		1. Оце така тема.
		2. Шо з цим робить?
		1. Ну з цим йди сюда ближче, дивися така тема прокурор у курсє і ця у курсє, я думаю треба той 100 баксів дать і той 100 баксів дать.
		2. Я поняв.
		1. І всьо ну і там шо нам ми заробим.
		2. Мг.
		1. Ну 100 баксів це вобще понти.
		2. То сам знаєш це не цена.
		1. Ну то ти їй скажи сто баксов я думаю, (незрозуміло) ну і бери по сто баксов чи не чи багато буде?
		2. То ето.
		1. Ну дивись даже якщо взять сколько долар два і сем ну хай даже три, шесть, двенадцать тисяч получаєтся. Ну якщо откинуть одинадцять, ну хочеш бери десять, нам там менше буде.
		2. Я поняв. Добре.
		1. Всьо.
		2. На 15 число.
		1. Вона каже я б уже йому сьогодні винесла ето але каже шо ето суть така шо етот прокурор задалбує.
		2. Мг.
		1. Я звоню їй кажу шо так і так, вона ну я тіпа то-то, то-то, да, ну каже я тіпа зроблю так, я заміню способ покарання.
		2. Мг.
		1. Із кароче крупнішого цього на менший. І каже ето.
		2. Я поняв.
		1. А ця каже якщо б сьодні прокурорша не зарізалася то я б сьогодні винесла вирок. Таке.
		2. Я поняв.
		1. Оце така тема Вітьок.
		2. Ну главне шо все добре буде.
		1. Всьо.
		2. То шо завтра по чарці п`єм чи нє?
		 
		(т.3 а. к. п. 124-131; 138)
		 
		Протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - негласного аудіо -, відео контролю особи від 03.03.2018 року виготовленого із дослідженого судом флеш-карти інв.. №860, в якому зафіксовано діалог ОСОБА_7 (1) та ОСОБА_6 (2) 15.02.2018 року із 11:46:06 до 12:04:20. Враховуючи, що в протоколі досить часто зустрічається вказівка на нерозбірливе мовлення та для забезпечення повноти та всебічності судового розгляду, суд вважає за необхідне відобразити повний зміст реплік співрозмовників, який зафіксований на флеш-карті (далі - мовою оригіналу).
		1. Я (незрозуміло) шо йому (незрозуміло).
		2. Год условно.
		1. Скільки два?
		2. Га?
		1. Скільки два?
		2. Один, даже лутше чим.
		1. Бач вона замінила способ, прокурор.
		2. В мене все з собою.
		1. З собою? Сядем в машину, я буду їхати в поліклініку то (незрозуміло).
		2. Ага. Шо щас дать?
		1. Їдем туда, шоб менш бачили.
		2. Я того же мненія.
		2. Смотрі тут дев`ять, свої три я забрав.
		1. Харашо. Добро Вітьок ображайся.
		2. Ето ми запросто. А кстатє по тєм нічого не чутно, не вернулося діло.
		1. З Апеляції, по поводу етіх ОСОБА_49 ?
		2. Ага.
		1. Незнаю давай я не буду тобі казать, я лутше уточню і перезвоню.
		2. Добре.
		1. Харашо?
		 
		(т.3 а. к. п. 132-137, 138)
		 
		Достовірність записів стороною захисту у судовому засіданні сумніву не піддавалася.
		 
		Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира 20.02.2018 року накладено арешт на:
		- грошові кошти в сумі 11050 грн., купюрами номіналом по 200 грн. в кількості 55 купюр, одна купюра номіналом 50 грн.;
		- зріз з нагрудної зовнішньої кишені куртки ОСОБА_7 ;
		- зріз з бокової зовнішньої кишені куртки ОСОБА_7 ;
		- змив з лівої руки ОСОБА_7 на серветку, пропитану спиртовим розчином;
		- змив з правої руки ОСОБА_7 на серветку, пропитану спиртовим розчином;
		- контрольний зразок серветки, пропитаний спиртовим розчином,
		які були вилучені 15.02.2018 року під час затримання та у ході проведення особистого обшуку ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 .
		 
		(т.3 а. к. п. 139-142)
		 
		Ухвалою слідчого судді Корольовського міськрайонного суду м. Житомира 19.02.2018 року накладено арешт на:
		- посвідчення №279/001 від 07.06.2013 на ім`я ОСОБА_7 - керівника апарату Коростенського міськрайонного суду Житомирської області;
		- посвідчення водія № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль марки «Mercedes Benz», д.н.з НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_50 ;
		- аркуші паперу із рукописними записами;
		- транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Mercedes Benz», д.н.з НОМЕР_1 , 
		які були вилучені 15.02.2018 року у ході проведення обшуку автомобіля марки «Mercedes Benz», д.н.з НОМЕР_1 , поблизу будинку №3 по вул. Ольгинській в м. Коростень.
		 
		(т.3 а. к. п. 143-144)
		 
		Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира 15.05.2018 року скасовано арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 19.02.2018 року, а саме посвідчення водія № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_7 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль марки «Mercedes Benz», д.н.з НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_50 ; транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Mercedes Benz», д.н.з НОМЕР_1 .
		 
		(т.3 а. к. п. 145)
		 
		Згідно вироку Коростенського міськрайонного суду від 15.02.2018 року у справі №279/5653/16-к ухваленого головуючим суддею ОСОБА_9 за участю прокурора ОСОБА_19 , обвинуваченого ОСОБА_8 , останнього визнано винуватим за ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробування строком на 1 рік.
		 
		(т.3 а. к. п. 149-150)
		 
		Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 30.03.2018 року, згідно якого добровільно надано копію журналу судового засідання від 07.02.2018 року на 4 аркушах, копію журналу судового засідання від 15.02.2018 року на 2 аркушах, оптичний диск CD-R з копіями записів судових засідань справи №279/5653/16-к за 07.02.2018 року та 15.02.2018 року.
		 
		(т.3 а. к. п. 152-154)
		 
		Журналами судового засідання Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.02.2018 року та 15.02.2018 року, в яких зафіксовано розгляд у судовому засіданні кримінального правопорушення по обвинуваченню ОСОБА_8 за ст.185 ч.2 КК України у складі головуючого судді ОСОБА_9 , при секретарі ОСОБА_51 за участю прокурора ОСОБА_19 
		 
		(т.3 а. к. п. 155-161)
		 
		Постановою про продовження строку досудового розслідування від 16.04.2018 року визначено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018060000000036 у межах трьох місяців.
		 
		(т.3 а. к. п. 162-163)
		 
		11.05.2018 року о 16:45:07 начальником відділу ОСОБА_42 внесено відомості в ЄРДР за №12018060000000123 з правовою кваліфікацією ст.15 ч.2, ст.27 ч.4, ст.369 ч.3 КК України з наступною фабулою: «15.02.2018 близько 12 години, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , шляхом зловживання довірою останнього, використовуючи своє службове становище, підбурюючи його до надання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, знаходячись у автомобілі марки «Mercedes Benz», д.н.з НОМЕР_1 , що був припаркований поблизу будинку №7 по вул. Грушевського в м. Коростень ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 9000 грн. нібито для подальшого її розподілу між ним та суддею Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_9 за прийняття рішення у вигляді звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_8 , чим спричинив ОСОБА_6 матеріального збитку на вказану вище суму.
		 
		(т.3 а. к. п. 165)
		 
		Постановою від 11.05.2018 року визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №12018060000000123 у складі ОСОБА_52 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_53 
		 
		(т.3 а. к. п. 166)
		 
		11.05.2018 року постановою прокурора відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_52 об`єднані матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №№12018060000000036 та 12018060000000123 і об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно №12018060000000036 та доручено досудове розслідування СУ ГУНП в Житомирській області.
		 
		(т. 3 а. к. п. 167)
		 
		За висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів №19/11-1/34-СЕ/18 від 20.03.2018 року на наданих на дослідження грошових коштах у сумі 9000 (дев`ять тисяч) гривень, що в постанові про призначення експертизи поіменовані як: «вилучені в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_7 під час його затримання 15.02.2018 за адресою: м. Коростень, вул. Ольгинська, 3» виявлена спеціальна хімічна речовина - люмінофор.
		На наданій на дослідження серветці, що в постанові про призначення експертизи поіменована як: «серветка - змив з правої кисті руки гр. ОСОБА_7 , яка вилучена в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_7 під час його затримання 15.02.2018 за адресою: м. Коростень, вул. Ольгинська, 3» виявлена спеціальна хімічна речовина - люмінофор.
		На наданій на дослідження серветці, що в постанові про призначення експертизи поіменована як: «серветка - змив з лівої кисті руки гр. ОСОБА_7 , яка вилучена в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_7 під час його затримання 15.02.2018 за адресою: м. Коростень, вул. Ольгинська, 3» виявлена спеціальна хімічна речовина - люмінофор.
		На наданому на дослідження фрагменті тканини, що в постанові про призначення експертизи поіменована як: «тканина, що вирізана із бокової зовнішньої кишені куртки ОСОБА_7 , яка вилучена в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_7 під час його затримання 15.02.2018 за адресою: м. Коростень, вул. Ольгинська, 3» виявлена спеціальна хімічна речовина - люмінофор.
		На наданому на дослідження фрагменті тканини, що в постанові про призначення експертизи поіменована як: «тканина, що вирізана із нагрудної зовнішньої кишені куртки ОСОБА_7 , яка вилучена в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_7 під час його затримання 15.02.2018 за адресою: м. Коростень, вул. Ольгинська, 3» виявлена спеціальна хімічна речовина - люмінофор.
		Люмінофор, який виявлений на наданих на дослідження серветках зі змивами з рук, на поверхнях фрагментах тканини та на аркуші паперу, що в постанові про призначення експертизи поіменована як: «зразок спец. речовини, якою було помічено грошові купюри, що наданий на дослідження в запакованому стані до спец. пакету №3749542» має спільну родову належність з люмінофором, який виявлений на наданих на дослідження грошових коштах у сумі 9000 (дев`ять тисяч) гривень.
		 
		(т.3 а. к. п. 169-178)
		 
		 
		 
		Згідно висновку судової технічної експертизи №1/3-138 від 16.05.2018 року надані грошові кошти у національній валюті України в сумі 9000 (дев`ять тисяч) гривень, а саме 45 банкнот номіналом по 200 гривень, які вилучені 15.02.2018 року в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_7 під час його затримання за адресою: АДРЕСА_4 , мають на своїй поверхні додаткові маркування, які спостерігаються в ультрафіолетових променях у вигляді нашарування речовини, що флуоресціює зелено-жовтим кольором.
		 
		(т.3 а. к. п. 179-184)
		 
		Постановою про визнання предметів та документів речовими доказами 16.02.2018 року визнано:
		- грошові кошти в сумі 9000 грн., купюрами номіналом по 200 грн. в кількості 45 купюр; зріз з нагрудної зовнішньої кишені куртки ОСОБА_7 ; зріз з бокової зовнішньої кишені куртки ОСОБА_7 ; змив з лівої руки ОСОБА_7 на серветку, пропитану спиртовим розчином; змив з правої руки ОСОБА_7 на серветку, пропитану спиртовим розчином; контрольний зразок серветки, пропитаний спиртовим розчином, вилучені 15.02.2018 в ході затримання відповідно до ст.208 КПК України ОСОБА_7 ;
		- посвідчення №279/001 від 07.06.2013 на ім`я ОСОБА_7 - керівника апарату Коростенського міськрайонного суду Житомирської області; посвідчення водія № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль марки «Mercedes Benz», д.н.з НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_50 ; аркуші паперу із рукописними записами; транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Mercedes Benz», д.н.з НОМЕР_1 , вилучені під час обшуку вказаного автомобіля 15.02.2018 року за адресою: м. Коростень, вул. Ольгинська, 3, речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060000000036 від 01.02.2018 року.
		 
		(т.3 а. к. п. 186-188)
		 
		Згідно акту приймання-передачі майна на зберігання 22.05.2018 року грошові кошти в сумі 9000 грн. у спецпакеті №3915916, в сумі 2050 грн. в опечатаному файлі передані на зберігання до філії ПАТ КБ «ПриватБанк».
		 
		(т.3 а. к. п. 189-190)
		 
		Згідно ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 20 лютого 2018 року відсторонено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади керівника апарату Коростенського міськрайонного суду Житомирської області строком на 2 місяці.
		 
		(т.3 а. к. п. 194)
		 
		20 квітня 2018 року ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира продовжено відсторонення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади керівника апарату Коростенського міськрайонного суду Житомирської області в межах строку досудового розслідування, до 16 травня 2018 року.
		 
		(т.3 а. к. п. 195)
		 
		Листом-повідомленням Коростенського міськрайонного суду №1/166/2018 від 15.02.2018 року стверджується, що за період з 15 січня 2018 року до 15 лютого 2018 року керівник апарату Коростенського міськрайонного суду ОСОБА_7 перебував у відпустці 15 січня 2018 року (наказ №36/6 від 04.12.2017), від посадових обов`язків не відсторонений.
		 
		(т.3 а. к. п. 196)
		 
		Відповідно до доповнення до Особового листка по обліку кадрів ОСОБА_7 згідно наказу №12/К від 01.04.2010 року із 01.04.2010 року переведений на посаду керівника апарату.
		 
		(т.3 а. к. п. 197)
		 
		Присягою державного службовця стверджується, що ОСОБА_7 3 березня 2004 року прийняв присягу та ознайомився із загальними правилами поведінки державного службовця, зобов`язується їх дотримуватися та 05.03.2004 року попереджений про спеціальні обмеження встановлені Законами України «Про державну службу», «Про боротьбу з корупцією» щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби.
		 
		(т.3 а. к. п. 201-203)
		 
		Згідно витягу з наказу №12/К від 1 квітня 2010 року старшого судового розпорядника Коростенського міськрайонного суду ОСОБА_7 переведено на посаду керівника апарату з 01.04.2010 року за його згодою.
		 
		(т.3 а. к. п. 205)
		 
		Судом досліджена посадова інструкція керівника апарату Коростенського міськрайонного суду, згідно якої керівник апарату відповідно до законодавства України несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх функціональних обов`язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, перевищення своїх повноважень, за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує місцевий суд, порушення трудової дисципліни, порушення норм етики поведінки державного службовця.
		 
		(т.3 а. к. п. 208-211)
		 
		Суд не вважає слушними доводи сторони захисту, що кінцевим днем проведення досудового розслідування є 16 травня 2018 року і обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 мав бути складений не пізніше 16.05.2018 року, а направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого.
		 
		Судом встановлено, що 16 лютого 2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.368 ч.3 КК України та вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, а 11 травня 2018 року вручено йому повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри з ч.3 ст.368 на ч.1 ст.190; ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України у межах строку досудового розслідування, оскільки 16.04.2018 року продовжено строк досудового розслідування та визначено у межах трьох місяців.
		16 травня 2018 року підозрюваному ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_54 повідомлено про завершення досудового розслідування та запропоновано надати доступ та можливість ознайомитися з наявними у сторони захисту доказами до 15.06.2018 року.
		 
		(т.4 а. к. п. 37)
		 
		15 червня 2018 року надано доступ до матеріалів кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_54 , які ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, зазначили, що зауважень не мають.
		 
		(т.4 а. к. п. 38)
		 
		Згідно ч.5 ст.219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
		 
		Обвинувальний акт у кримінальному провадженні було складено та затверджено 14.06.2018 року і направлено на адресу Коростенського міськрайонного суду 18.06.2018 року (в перший робочий день після 15.06.2018 року, який припадав на п`ятницю) за вих. №04/3-1903-18 та одержаним у суді 23.06.2018 року.
		 
		(т.1 а. к. п. 1-9)
		 
		Таким чином, суд вважає, що обвинувальний акт складений та направлений прокурором до суду в межах граничного строку розслідування даного кримінального провадження, передбаченого ст.219 КПК України.
		 
		Сторона захисту зазначила про порушення правил підслідності, вказуючи, що такі провадження не підслідні слідчим Національної поліції, а прокурор проігнорував визначення підслідності даного провадження за НАБУ і надані суду докази (протоколи) та прийняті процесуальні рішення суперечать вимогам діючого КПК і не можуть бути визнані доказами у кримінальному провадженні.
		 
		Суд не погоджується з такими доводами сторони захисту з наступних підстав.
		 
		Підслідність кримінальних проваджень визначається виключно кримінальним процесуальним законом, а саме ст.216 КПК України.
		 
		Кримінальне провадження розпочате за ознаками злочину, передбаченого ст.27 ч.5, ст.368 ч.3 КК України, відомості про який до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені слідчим в особливо важливих справах ГУНП в Житомирській області, і досудове розслідування по якому підслідне слідчим органів Національної поліції. Відомості про даний злочин в ЄРДР не вносилися прокурором і суд вважає, що підстав доручати здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні іншому органу, ніж той, що прямо визначений у ст.216 КПК України, у прокурора не було.
		Кримінальний процесуальний закон не передбачає вимоги дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 КПК не містить вимоги про дотримання при внесенні відомостей до ЄРДР правил підслідності і вказівки на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне органу.
		 
		Відповідно до вимог ч.6 ст.214 КПК слідчий, дізнавач невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п`ятою цієї статті.
		 
		Досудове розслідування здійснюється відповідно до правил підслідності, встановлених у ст.216 КПК.
		 
		Слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
		 
		У відповідності до положень ч.10 ст.216 КПК, якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень.
		 
		Суд вважає, що прокурором було дотримано належну правову процедуру щодо визначення підслідності.
		 
		Стороною захисту під час судового розгляду 22.09.2021 року заявлено клопотання про визнання очевидно недопустими доказами протоколів про проведення ОТЗ вн №191/39/105-2018 від 30.01.2018 на 2 арк., вн 192/39/105-2018 від 30.01.2018 від 30.01.2018 на 6 арк., оптичного диску CD-R інв. №818, оскільки стороною обвинувачення не надано для ознайомлення ухвалу слідчого судді Апеляційного суду м. Києв від 18.12.2017 року у рамках провадження ОРС №35/39-2017 заведеного 31.10.2017 р., посилаючись на положення ч.12 ст.290 КПК України.
		 
		Вирішуючи дане клопотання суд виходить із наступного.
		 
		Частинами 1-10 ст.290 КПК визначено порядок відкриття матеріалів іншій стороні на стадії закінчення досудового розслідування. Відповідно до ч.2 цієї статті прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		Частина 11 зазначеної статті зобов`язує сторони кримінального провадження здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, а відповідно до положень ч.12 ст.290 КПК в разі, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		 
		15 червня 2018 року при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження стороною захисту було зазначено, що зауважень немає. Клопотання про відкриття ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 18.12.2017 року від сторони захисту не поступало. Після заявленого стороною захисту клопотання 22.09.2021 року суд вважає, що стороною обвинувачення було вжито всіх можливих заходів для відкриття стороні захисту зазначеної ухвали слідчого судді під час судового розгляду.
		 
		Згідно листа Київського апеляційного суду №01-806т від 21.09.2022 відмовлено в розсекреченні матеріальних носіїв секретної інформації, а саме ухвали Київського апеляційного суду на проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням оперативно-технічних засобів.
		 
		(т.4 а. к. п. 106-107)
		 
		В постанові від 16.10.2019 року у справі №640/6847/15-к провадження №13-43кс19 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що якщо сторона обвинувачення вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак вони не були розсекречені до моменту передачі справи у суд з причин, що не залежали від волі або процесуальної поведінки прокурора, то в такому разі порушень вимог статті 290 КПК України з боку сторони обвинувачення немає. Суд має оцінити докази, отримані в результаті НСРД в комплексі із розсекреченими процесуальними документами, які стали підставою для їх проведення, та не повинен автоматично визнавати такі докази недопустимими.
		Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Процесуальні ж документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні частини другої статті 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб.
		Отже, процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (в тому числі і відповідна ухвала слідчого судді) повинні досліджуватися судом під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою оцінки допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД.
		 
		Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для визнання зазначених стороною захисту доказів недопустимими.
		 
		Посилання сторони захисту про визнання очевидним недопустимим доказом протоколу огляду речей та документів від 15.02.2018 року, відповідно до якого слідчий СУ ГУНП ОСОБА_23 за участю ОСОБА_6 (процесуальний статус якого не зазначено) в період часу з 08 год. 10 хв. по 08 год. 27 хв. в приміщенні господарської будівлі, що у АДРЕСА_3 провела огляд грошових коштів у сумі 9000 грн. суд вважає необґрунтованим, оскільки 14.12.2018 року ОСОБА_6 звертається із заявою на адресу слідчого ОСОБА_23 , в якій для проведення слідчих дій та негласних слідчих дій по кримінальному провадженні №12018060000000036 надає грошові кошти в сумі 9000 грн., які належать йому та надає дозвіл на зберігання вказаних грошових коштів, в якості речових доказів, до вирішення питання судом про їх повернення. При дослідженні судом протоколу огляду речей та документів встановлена добровільна згода ОСОБА_6 на надання коштів у сумі 9000 грн., які є його власністю, що свідчить про його зацікавленість і намір сприяти правоохоронним органам у розслідуванні злочину за його заявою. Жодних скарг, заперечень щодо проведеного огляду під час судового розгляду не заявлялося.
		 
		Доводи сторони захисту про визнання очевидним недопустимим доказом протоколу огляду, позначення та вручення грошових коштів у сумі 9000 грн. від 15.02.2018, оскільки він проведений не уповноваженою особою, суд вважає безпідставними.
		 
		Міркування щодо уповноваженої особи суд навів при оцінці, наданій щодо підслідності кримінального провадження.
		 
		В судовому засіданні сторона захисту клопотала про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - негласного аудіо-, відеоконтролю особи від 03.03.2018 складеного оперуповноваженим відділу протидії хабарництву та організованій злочинності у сфері економіки відділу УЗЕ в Житомирській області ОСОБА_55 , який не проводив негласну слідчу (розшукову) дію аудіо-, відеоконтролю, посилаючись на те, що ухвалою суду надано дозвіл на проведення НСРД начальнику відділу СУ ОСОБА_42 , який доручив оперативному підрозділу проведення НСРД, оскільки в постанові від 05.02.2018 заступника начальника СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_56 він не визначений слідчим у групі слідчих. Одночасно сторона захисту зазначає, що заступник начальника СУ ГУНП ОСОБА_33 не був уповноваженим на винесення 05.02.2018 року зазначеної постанови. 
		 
		Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що начальник відділу СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_42 будучи визначеним постановою начальник СУ ГУНП в Житомирській області слідчим слідчої групи був повноважною особою 05.02.2018 року скерувати доручення оперативному підрозділу про проведення НСРД.
		 
		Відповідно до протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - негласного аудіо-, відеоконтролю особи від 03.03.2018 негласна слідча (розшукова) дія була проведена в межах наданого дозволу ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Київської області від 03.02.2018 року, а саме «аудіо-, відеоконтроль особи» - ОСОБА_7 .
		 
		Суд вважає, що виконання оперуповноваженим певних процесуальних дій під час проведення слідчої дії, не відображення в протоколах технічних засобів, які застосовувалися при проведенні НСРД, не є підставою для визнання недопустимими доказів одержаних в результаті такої слідчої дії.
		 
		Суд вважає неприйнятними доводи сторони захисту про істотне порушення кримінального процесуального закону під час затримання ОСОБА_7 та проведення під час його особистого обшуку освідування, отримання змивів з рук та про недопустимість висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів №19/11-1/34-СБ/18 від 20.03.2018 року згідно концепції «плодів отруйного дерева», оскільки затримання 15.02.2018 року згідно ст.208 КПК України ОСОБА_7 було проведено в присутності захисника, двох понятих з фіксацією на відеокамеру. При проведенні затримання та особистого обшуку було отримано змиви з рук ОСОБА_7 на серветку пропитану спиртовим розчином, зріз з бокового зовнішнього карману куртки ОСОБА_7 , і суд вважає, що при цьому не було істотно порушено права та свободи ОСОБА_7 , дотримано процесуальні гарантії забезпечення права на захист, а тому відсутні підстави для визнання зазначених протокола, висновку експертизи недопустимими доказами.
		 
		Щодо доводів про те, що мала місце провокація злочину працівниками поліції з використанням ОСОБА_6 , то суд їх відхиляє, виходячи з наступних підстав.
		 
		Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини виробив ряд критеріїв, такі як: a) змістовний критерій, b) процесуальний критерій.
		 
		При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
		У своєму рішенні «Банніков проти Росії» на обґрунтування факту порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод ЄСПЛ посилається на своє рішення «Худобін проти Російської Федерації», «Тейшейро де Кастро проти Португалії», однак зміст цих рішень зводиться до вислову «не було б скоєно, як би не було спровоковано».
		 
		Отже, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, застосування особливих методів ведення слідства, зокрема, агентурних методів, саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину. Так, для визначення провокації злочину Європейський суд встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		 
		Як слідує із матеріалів кримінального провадження, зокрема постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 14.02.2018 року, винесення вказаного процесуального рішення було обумовлено спрямованістю дій учасників негласної слідчої (розшукової) дії, з урахуванням раніше сформованої мети, на фіксування реакції ОСОБА_7 , а не підбурювання його до вчинення злочину у будь-який спосіб.
		 
		Судом встановлено, що під час спілкування із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 пояснює йому, що спілкувався із суддею, прокурором, яка може написати апеляцію на вирок суду. Під час розмови ОСОБА_7 говорить ОСОБА_6 , що необхідно надати по 100 баксів судді та прокурору, вказуючи, що таку суму коштів він повинен брати у «неї». Крім цього ОСОБА_7 говорить: «Ну і там шо нам ми заробим».
		 
		Таким чином суд вважає, що ОСОБА_7 спонукав (підбурював) ОСОБА_6 надати грошову вигоду судді, прокурору, а ОСОБА_6 змушений був погодитися на надання неправомірної вигоди, так як рахував, що ОСОБА_7 має вплив на суд, який може звільнити його знайомого обвинуваченого від відбування покарання.
		 
		З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що органи досудового розслідування діяли в пасивний спосіб, шляхом пасивного спостереження і не спонукали обвинуваченого до вчинення злочину.
		 
		Таким чином негласні слідчі (розшукові) дії не призвели до підбурювання через призму прецедентної практики ЄСПЛ стосовно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		 
		Відповідно до ст.337 ч.1 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		 
		Суд обґрунтовує вирок виключно на доказах розглянутих у судовому засіданні, за допомогою досліджених судом всіх доказів відбувається формування внутрішнього суддівського переконання про виновність або невиновність обвинуваченого.
		 
		Розглянувши справу на засадах змагальності і диспозитивності, безпосередньо перевіривши і оглянувши докази сторони обвинувачення і сторони захисту, які в ході судового розгляду кримінального провадження надані суду і проаналізувавши їх в сукупності та у системному взаємозв`язку між ними, відповідно до положень ст. 94 КПК України, суд вважає їх належними, допустимими й достатніми, а вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.1, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України, доведеною поза розумним сумнівом.
		 
		Відповідно до ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		 
		Виходячи з вказаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		 
		Згідно вимог ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		Кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести та з іншої сторони такі заходи примусу повинні бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_7 характеризується позитивно.
		 
		(т.3 а. к. п. 215, т.4 а. к. п. 32)
		 
		Відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України пом`якшуючих та обтяжуючих обставин покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено.
		 
		З урахуванням всіх обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_7 , який характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив кримінальний проступок, тяжкий злочин, якими вчинив підрив авторитету правосуддя в Україні та довіру населення України до суду, його ставлення до вчиненого, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України, у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст. 190 КК України, та зважаючи на те, що з дня вчинення ОСОБА_7 вказаного кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки, суд вважає, що він в цій частині підлягає звільненню від призначеного покарання відповідно до ст.49 ч.1 п.2, ст.74 ч.5 КК України.
		 
		Цивільний позов по справі не заявлений.
		По справі є процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, судово-технічної експертизи документів у сумі 5720 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого у прибуток держави.
		Обвинуваченому ОСОБА_7 було обрано 16.02.2018 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.
		 
		Прокурор у судовому засіданні клопотав про застосування до ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		 
		Враховуючи обґрунтованість висунутої обвинуваченому ОСОБА_7 підозри, обраний судом йому вид покарання, достатність підстав вважати, що він зможе ухилитися від виконання процесуального рішення суду (ризик переховування) під тиском тягаря можливого відбування покарання за вироком суду, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, до часу набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 діб.
		 
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-376 КПК України, ст. ст. 49 ч.1 п.2, 74 ч.5 КК України суд, -
		 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.1, ст.27 ч.4, ст.15 ч.2, ст.369 ч.3 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч.1 ст.190 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		Звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
		- за ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		 
		Обрати обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду, до часу набрання вироком законної сили, але не пізніше 17 квітня 2023 року.
		 
		Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з 17.02.2023 року, зарахувавши в строк відбування покарання час затримання із 15.02.2018 року по 16.02.2018 року.
		 
		Процесуальні витрати в сумі 5720 (п`ять тисяч сімсот двадцять) грн. пов`язані з проведенням судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, судово-технічної експертизи документів стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 у прибуток держави.
		 
		Скасувати арешт на: грошові кошти в сумі 11050 грн.; зрізи з нагрудної зовнішньої, з бокової зовнішньої кишень куртки ОСОБА_7 ; змиви з лівої, правої руки ОСОБА_7 на серветку; контрольний зразок серветки; посвідчення №279/001 керівника апарату Коростенського міськрайонного суду ОСОБА_7 ; аркуш паперу з рукописними записами.
		 
		Речові докази: грошові кошти в сумі 9000 (дев`ять тисяч) грн. повернути потерпілому ОСОБА_6 ; 
		- грошові кошти в сумі 2050 (дві тисячі п`ятдесят) грн. конфіскувати;
		- зрізи з нагрудної зовнішньої, з бокової зовнішньої кишень куртки ОСОБА_7 ; змиви з лівої, правої руки ОСОБА_7 на серветку; контрольний зразок серветки, аркуш паперу з рукописними записами - знищити;
		- посвідчення №279/001 керівника апарату Коростенського міськрайонного суду ОСОБА_7 , посвідчення водія НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль марки «Mercedes Benz», д.н.з НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_57 , автомобіль марки «Mercedes Benz», д.н.з НОМЕР_1 , - повернути ОСОБА_7 .
		 
		Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а перебувавшим під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...