Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/1759/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2023. Зареєстровано: 20.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2023.
Дата набрання законної сили: 08.02.2023
Номер судового провадження: 634 П

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 лютого 2023 року м. Харків Справа № 917/1759/19 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М. , суддя Гребенюк Н.В.
		за участю секретаря судового засідання  Ламанової А.В.
		та за участю представників сторін: 
		від кредиторів:
		- Акціонерного товариства «Укрсиббанк» - Карпів О.Я. (довіреність № 16-2-02/23192 від 20.12.2022)  поза межами приміщення суду:
		- Акціонерного товариства «Сенс Банк» - Дем`янець Я.В. (довіреність № 018330/22 від 24.10.2022;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (вх. № 634 П)
		на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.01.2022 (повний текст складено 04.04.2022), постановлену у складі колегії суддів: головуючий суддя Паламарчук В.В., суддя Ціленко В.А. суддя Білоусов С.М.
		у справі № 917/1759/19
		за заявою Приватного підприємства «Консалтингова фірма «Прометей», 
		до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадячсир» 
		про визнання банкрутом
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020, серед іншого, відкрито провадження у справі №917/1759/19 про банкрутство ТОВ «Гадячсир». Визнано кредиторські вимоги ПП «КФ «Прометей» в особі філії «Менський сир» у розмірі: 4368207, 33 грн - основного боргу; 737 472, 18 грн - інфляційних, 154 465,04 грн - 3% річних, 85 835, 28 грн - відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та введено процедуру розпорядження майном ТОВ «Гадячсир». Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. Вирішено інші процедурні питання. Попереднє засідання суду призначено на 04.08.2020.
		Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.01.2022 у справі № 917/1759/19 визнано частково кредиторські вимоги АТ «Укрсиббанк» до ТОВ «Гадячсир» в сумі 632832599, 23 грн, з яких: 317262280, 17 грн - вимоги забезпечені заставою, 315570319, 06 грн - вимоги не забезпечені заставою, 4204, 00 грн. - судових витрат. В іншій частині кредиторські вимоги відхилено. 
		Визнано частково кредиторські вимоги АТ «Креді агріколь банк» до ТОВ «Гадячсир» в сумі 574118928, 55 грн, з яких: вимоги забезпечені заставою на суму 273445996, 35 грн, 300672932, 20 грн - вимоги не забезпечені заставою, 4204, 00 грн - судових витрат. В іншій частині кредиторські вимоги відхилено.
		Завершено попереднє судове засідання у справі про банкрутство ТОВ «Гадячсир». Зобов`язано розпорядника майна арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. відповідно до статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги визнаної судом згідно ухвал суду від 03.11.2021, 10.11.2021, 15.11.2021, 24.11.2021, 08.12.2021 та даної ухвали.
		Зобов`язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами проведення попереднього засідання відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства повідомитикредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення. 
		Встановлено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів - 08.02.2022.
		Зобов`язано розпорядника майна арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. надати до дати підсумкового судового засідання до Господарського суду Полтавської області протокол зборів кредиторів щодо подальшої судової процедури відносно боржника, висновок щодо фінансового та майнового становища боржника, баланс боржника на останню звітну дату.
		Підсумкове засідання суду, на якому буде вирішено питання про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи закриття провадження у справі про банкрутство призначити на 24.03.2022 об 11:00 год.
		Не погодившись з ухвалою, постановленою господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся кредитор  АТ «Укрсиббанк», який просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.01.2022 у справі № 917/1759/19 в частині п. 1 та винести нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги АТ «Укрсиббанк» до ТОВ «Гадячсир» в сумі 1148537 835, 05 грн, з яких: 317 262 280,17 грн - вимоги забезпечені заставою, 4204 грн  вимоги першої черги та 831267146, 88 грн  вимоги не забезпечені заставою.
		В обґрунтування зазначив, що:
		- судом першої інстанції в порушення ч. 5 статті 45 Кодексу з процедур банкрутства були прийняті уточнення до повідомлення про результати розгляду грошових вимог від розпорядника майна;
		- не вірно застосовані норми ч. 2 статі 625 ЦК України щодо визначення права кредитора нараховувати сплату процентів визначених кредитним договором за користування кредитними коштами понад строк кредитування, які є домовленістю між сторонами;
		- не вірно застосовано строки давності щодо нарахування процентів за користування боржником кредитом понад строку кредитування та не враховано практику Верховного Суду викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц.
		Крім того, скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.01.2022 у справі № 917/1759/19.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2022 у справі № 917/1759/19 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя  Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 поновлено АТ «Укрсиббанк» строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.01.2022 у справі 917/1759/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Укрсиббанк» на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.01.2022 у справі 917/1759/19. Запропоновано учасникам справи подати відзиви на апеляційну скаргу, які повинні відповідати вимогам ч. 2 статті 263 ГПК України, з доказами надсилання його копій іншим учасникам справи.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 призначено апеляційну скаргу АТ «Укрсиббанк» (вх. № 634 П) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.01.2022 у справі 917/1759/19 до розгляду на 08.02.2023 о 12:00 год.
		26.01.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника АТ «Укрсиббанк» адвоката Карпіва О.Я. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 задоволено клопотання представника АТ «Укрсиббанк» адвоката Карпіва О.Я. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 917/1759/19 призначене на 08.02.2023 о 12:00 год., ухвалено провести за участю представника АТ «Укрсиббанк» адвоката Карпіва О.Я., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів. 
		01.02.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від АТ «Альфа Банк» надійшла заява (вх. № 1304), в якій останній просив врахувати зміну найменування кредитора у справі № 917/1759/19  АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк» та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням зазначеної зміни найменування кредитора.
		01.02.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від АТ «Альфа Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу АТ «Укрсиббанк» (вх. № 634 П) залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.01.2022 у справі № 917/1759/19 залишити без змін. 
		В обґрунтування зазначено, що:
		- розпорядник майна, як учасник процесу не позбавлений права подавати до суду свої міркування щодо заявлених вимог кредиторів;
		- нарахування відсотків поза межами строку дії Договору кредиту у розмірі, відмінному від встановленого статтею 625 ЦК України, має бути передбачено окремими умовами договору, а оскільки такі в договорі відсутні, посилання скаржника є неспроможними;
		- відсотки нараховані за статтею 625 ЦК України не були заявлені апелянтом під час розгляду справи у суді першої інстанції.
		У судовому засіданні представник АТ «Альфа Банк» (АТ «Сенс Банк») подану заяву підтримала та просила врахувати зміну найменування кредитора у справі № 917/1759/19  АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк» та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням зазначеної зміни найменування кредитора.
		Колегія суддів зауважує, що лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів. У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 910/4945/19.
		У зв`язку з чим, колегія суддів, здійснює подальший розгляд справи з урахуванням зміни найменування кредитора у справі № 917/1759/19  АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк».
		У судовому засіданні представник апелянта подану апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.01.2022 у справі № 917/1759/19 в частині п. 1 та винести нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги АТ «Укрсиббанк» до ТОВ «Гадячсир» в сумі 1148537 835, 05 грн, з яких: 317 262 280,17 грн - вимоги забезпечені заставою, 4204 грн  вимоги першої черги та 831267146, 88 грн  вимоги не забезпечені заставою, з підстав викладених в апеляційній скарзі.
		У судовому засіданні представник кредитора АТ «Сенс Банк» проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити та залишити ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.01.2022 у справі № 917/1759/19 залишити без змін, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
		Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, шляхом направленням копії ухвали суду від 28.12.2022 на юридичну та електронну адреси останніх.
		Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників боржника та інших кредиторів, у зв`язку з чим, переходить до її розгляду по суті.
		 
		У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Відповідно достатті 45 Кодексу України з процедур банкрутствавідлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Так, 03.06.2020 на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет Господарським судом Полтавської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Гадячсир».
		Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей45,46,47 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Відповідно до положень ч. 1, 3, 5 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства:
		- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
		- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
		- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
		Матеріали справи свідчать, що 07.07.2020 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява АТ «Укрсиббанк» з грошовими вимогами до ТОВ «Гадячсир», згідно якої кредитор просить визнати вимоги на загальну суму 1 148 533 631,05 грн, з яких вимоги 317 262 280,17 грн., як вимоги забезпечені заставою.
		В обґрунтування заяви кредитор зазначає таке:
		26.12.2005 між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Гадячсир» було укладено Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 13-КБ. Протягом строку кредитування до кредитного договору вносилися численні зміни і сторони уклали відповідні додаткові угоди до нього.
		АТ «Укрсиббанк» надав кредит ТОВ «Гадячсир» на підставі Кредитного договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 13-КБ від 26.12.2005 на наступних умовах:
		Тип кредиту: поновлювальна мультивалютна кредитна лінія з відкличними зобов`язанням.
		Загальна сума кредиту: еквівалент 25000000 доларів США 00 центів по курсу НБУ станом на 27.10.2014.
		Строк погашення Кредиту: до 29.11.2016.
		До зазначеного Кредитного договору сторонами було укладено більше 180 додаткових угод. 
		30.12.2015 банк та боржник підписали Додаткову угоду № 188 до Кредитного договору, якою підтвердили наявність станом на дату укладення цієї Додаткової угоди наступної заборгованості позичальника за Кредитним договором за основним боргом:
		- в сумі 16578291, 99 доларів США (шістнадцять мільйонів п`ятсот сімдесят вісім тисяч двісті дев`яносто один долар 99 центів США)  заборгованість за кредитом в доларах США,
		- в сумі 119210000, 49 гривень (сто дев`ятнадцять мільйонів двісті десять тисяч гривень 49 копійок)  заборгованість за кредитом в українській гривні.
		З моменту укладення цієї Додаткової угоди сторони домовились здійснювати облік заборгованості ТОВ «Гадячсир» за:
		Траншами наданими в доларах США, а саме: №10939204000, №11338850000, № 11339082000,№ 11471208000 за основним боргом здійснюватиметься кредитором однією сумою за новим траншем № 11478108000:
		Сума Траншу: 16578291, 99 доларів США (шістнадцять мільйонів п`ятсот сімдесят вісім тисяч двісті дев`яносто один долар 99 центів США);
		Процентна ставка: 10 % річних;
		Дата погашення траншу: 29.01.2016.
		Рахунок для погашення заборгованості: 3739011478108.
		Облік процентів за Траншем №11478108000, нарахованих з моменту укладення цієї Додаткової угоди, буде здійснюватися кредитором за траншем №11478108000.
		Траншами наданими в гривні, а саме: №11469098000, №11469121000, №11469141000, №11469302000, №11469308000, №11469345000, №11469595000, №11469596000, №11469620000, №11469819000, №11470593000, №11470689000, № 11470918000, №11471433000, №11471498000, №11471554000, №11471720000 за основним боргом здійснюватиметься кредитором однією сумою за новим траншем №11478110000:
		Сума Траншу: 119210000, 49 гривень (сто дев`ятнадцять мільйонів двісті десять тисяч гривень 49 копійок);
		Процентна ставка: 18,5 % річних;
		Дата погашення траншу: 29.01.2016.
		Облік процентів за траншем №11478110000, нарахованих з моменту укладення цієї Додаткової угоди, буде здійснюватися кредитором за траншем №11478110000.
		Таким чином, позичальник підтвердив наявність у нього заборгованості у доларах США та гривні по всім наданим йому раніше траншам, сторони спростили облік заборгованості та звели її до двох траншів у гривні та доларах США відповідно, була встановлена нова дата повернення всього кредиту  29.01.2016. 
		Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору позичальник зобов`язується забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни.
		Кредитор зазначає, що ТОВ «Гадячсир» не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором: не сплачує проценти та не сплатив заборгованість за кредитом у повному обсязі у визначену сторонами дату  до 29.01.2016.
		Кредитний договір є дійсним та неоспореним.
		За даними кредитора, у ТОВ «Гадячсир» виникла заборгованість перед АТ «Укрсиббанк», яка станом на 02.06.2020 складає:
		- в сумі 31423510, 15 дол. США (16578291, 99 доларів США заборгованість за кредитом в доларах США та 14845218, 16 доларів США  заборгованість за процентам за користування кредитом);
		- в сумі 309771013, 42 грн (119210000, 49 гривень  заборгованість за кредитом в Українській гривні та 190561012, 93 грн заборгованість за процентам за користування кредитом).
		Станом на дату подання кредитором цієї заяви, а саме:30.06.2020 курс валют Національного Банку України щодо долара США становить 26, 6922 грн за 1 долар США.
		Загальна сума заборгованості за кредитним договором у гривневому еквіваленті станом на 30.06.2020 становить 1148533631, 05 грн.
		Крім того, як зазначає кредитор сторонами Кредитного договору  банком та боржником  на підставі статті 345 ГК України визначено перелік забезпечення за кредитом (п. 3.1.1. Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 168 від 25.12.2013), до якого відноситься:
		Застава нерухомого майна, що належить на праві власності відповідачу, яка оформлена відповідними договорами іпотеки, укладеними з ТОВ «Гадячсир»:
		Договір іпотеки № 1 від 11.04.2013, посвідчений приватним нотаріусом Гадяцького районного округу Полтавської області Микитенко Ю.В., зареєстрований в реєстрі за № 548, вартість предмету іпотеки 60217707 грн; 
		Договір іпотеки № 2 від 12.04.2013, посвідчений приватним нотаріусом Гадяцького районного округу Полтавської області Микитенко Ю.В., зареєстрований в реєстрі за № 556, вартість предмету іпотеки 181648957 грн;
		Договір іпотеки № 3 від 15.04.2013, посвідчений приватним нотаріусом Гадяцького районного округу Полтавської області Микитенко Ю.В., зареєстрований в реєстрі за № 561, вартість предмету іпотеки 35226652 грн;
		Договір іпотеки № 4 від 16.04.2013, посвідчений приватним нотаріусом Гадяцького районного округу Полтавської області Микитенко Ю.В., зареєстрований в реєстрі за № 567, вартість предмету іпотеки 110547637 грн;
		Договір іпотеки № 5 від 17.04.2013, посвідчений приватним нотаріусом Гадяцького районного округу Полтавської області Микитенко Ю.В., зареєстрований в реєстрі за № 574, вартість предмету іпотеки 254493916 грн;
		Договір застави майна (обладнання, основних засобів та транспортних засобів) № 1317983 від 09.04.2013, посвідчений приватним нотаріусом Гадяцького районного округу Полтавської області Микитенко Ю.В., зареєстрований в реєстрі за № 539, вартість предмету застави 187029231 грн.
		Отже, сума всього заставного майна за договорами іпотеки та договору застави складає - 829164100 грн.
		Крім того, відповідно до заяви з грошовими вимогами слідує, що 05.04.2013 між ПАТ «Креді Агріколь Банк», ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «Укрсиббанк», ПАТ «Правекс  Банк» був укладений Договір про участь у спільному фінансуванні ТОВ «Гадячсир». У подальшому було укладено Договір про внесення змін та доповнень № 1 від 19.11.2013 до Договору спільного фінансування, Договір про внесення змін та доповнень № 2 від 27.10.2014 до Договору спільного фінансування, Договір про внесення змін та доповнень № 3 від 28.11.2014 до Договору спільного фінансування та Договір про внесення змін та доповнень № 4 від 29.12.2015 до Договору спільного фінансування.
		На виконання та в рамках Договору спільного фінансування, банками було укладено з боржником окремі кредитні договори.
		У зв`язку з невиконанням боржником своїх зобов`язань за Кредитними договорами та на виконання Договору спільного фінансування сторони цього договору прийняли рішення від 10.10.2016 про звернення стягнення, де вирішили розпочати процедуру стягнення заборгованості за договорами забезпечення, які були підписані ними та боржником. Сторони визначили, що заборгованість боржника перед ними по кредитних договорах становить за основним боргом (без врахування процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів): 
		перед АТ «Укрсиббанк» 16578291, 99 доларів США та 119210000, 49 грн,
		перед ПАТ «Креді Агріколь Банк» 11000000 дол. США та 187258302, 65 грн,
		перед ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступник якого є АТ «Альфа-Банк», в подальшому АТ «Сенс Банк») 15917447, 81 дол. США. 
		Загалом 43495739, 8 дол. США та 306468303, 14 грн.
		Відповідно до п. 6.3. Договору спільного фінансування сторони узгодили, що кошти отримані від реалізації майна, що надано позичальником Банкам за договорами іпотеки та застави, згідно яких Банки спільно мають статус іпотекодержателів чи заставодержателів відповідно, мають розподілятися між банками пропорційно до розміру заборгованості позичальника перед банками за кредитними договорами, існуючої на дату, в яку розпочато процедуру звернення стягнення за відповідними договорами іпотеки чи застави. Даний пункт Договору спільного фінансування цілком кореспондується із пунктами договорів іпотеки та застави (5.2.3 договорів іпотеки та п. 6.1. договору застави).
		Відповідно до п. 5.2.4. договорів іпотеки, датою, на яку розпочато звернення стягнення, вважається дата, що наступає через 30 днів з моменту належного надіслання іпотекодавцю письмового повідомлення про порушення забезпечених зобов`язань.
		Повідомлення про порушення забезпечених зобов`язань, які були підписані спільно всіма банками по кожному з договорів іпотеки та по договору застави, були надіслані Боржнику 10.11.2016 (копії повідомлень та докази надіслання боржнику додаються до цієї заяви).
		Виходячи з принципу пропорційності задоволення вимог кредиторів щодо заставного майна, які підписали Договір спільного фінансування, частка кожного із кредиторів у заставному майні розраховується із загальної суми основного боргу станом на 10.12.2016 (тобто через 30 календарних днів з моменту надіслання Боржнику повідомлення про порушення забезпечених зобов`язань) в українській гривні згідно курсу Національного банку України (курс станом на 10.12.2016 - 25,77249 грн за 1 дол. США).
		Таким чином, загальна заборгованість боржника перед кредиторами по кредитних договорах за основним боргом в українській гривні згідно курсу Національного банку України на 10.12.2016 становить 1427461882, 18 грн, з яких:
		перед АТ «Укрсиббанк» 546473865, 02 грн (частка 38,282906 %),
		перед ПАТ «Креді Агріколь Банк» 470755692, 65 грн (частка 32,978514 %),
		перед ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступник якого є АТ «Альфа-Банк», в подальшому АТ «Сенс Банк») 410232264, 51 грн (частка 28, 738580 %). 
		Отже, виходячи із сум не погашеної боржником заборгованості перед іншими заставоіпотекодержателями, а також вартості іпотеки/застави вимоги АТ «Укрсиббанк», які забезпечені заставою/іпотекою складають частку 38,282906 % від вартої застави (829164 100 грн) та становить 317262280, 17 грн, як вимоги забезпечені заставою. Решта суми вимог у розмірі 831271350, 88 грн є конкурсними вимогами четвертої черги, а також вимоги 4204 грн зі сплати судового збору.
		Зважаючи на вищенаведене, АТ «Укрсиббанк» зазначає, що він є кредитором боржника у справі № 917/1759/19, оскільки має грошові вимоги до ТОВ «Гадячсир» у розмірі 1148533631, 05 грн.
		Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.09.2017 у справі № 917/1565/16 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Гадячсир» на користь ПАТ «УкрСиббанк» 16578291, 99 доларів США - заборгованості за кредитом, 119210000, 49 грн - заборгованості за кредитом, 1950990, 98 доларів США- простроченої заборгованості за процентами, 19031067,85 грн - простроченої заборгованості за процентами, 206700, 00 грн - витрат зі сплати судового збору. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 рішення Господарського суду Полтавської області від 20.09.2017 у справі №917/1565/16 залишено без змін.
		Згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 20.09.2017 у справі №917/1565/16 проценти за кредитним договором нараховувалися до 31.07.2016.
		Згідно заяви боржника про результати розгляду кредиторських вимог АТ «Укрсиббанк» ТОВ «Гадячсир» повідомляє, що не має можливості перевірити та розглянути заявлену АТ «Укрсиббанк» суму кредиторських вимог, але одночасно з цим заявляє про необхідність застосування строку позовної давності. 
		Розпорядник майна згідно повідомлення про результати розгляду грошових вимог в редакції уточнень кредиторські вимоги АТ «Укрсиббанк» визнає частково та просить відхили грошові вимоги в частині процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 02.09.2016 по 30.06.2020. Визнає грошові вимоги АТ «Укрсиббанку» в сумі 317262280, 17 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів позачергово. Визнає частково вимоги в сумі 315566115, 07 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу. Вимоги в сумі 515705235, 81 грн просить відхилити.
		Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.01.2022 у справі № 917/1759/19, у тому числі, визнано частково кредиторські вимоги АТ «Укрсиббанк» до ТОВ «Гадячсир» в сумі 632832599, 23 грн, з яких: 317262280, 17 грн - вимоги забезпечені заставою, 315570319, 06 грн - вимоги не забезпечені заставою, 4204, 00 грн. - судових витрат. В іншій частині кредиторські вимоги відхилено. 
		Мотивуючи зазначену ухвалу в частині відмови у задоволенні стягнення нарахованих процентів у сумі 515701031, 82 грн, суд виходив з того, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 статті 625 ЦК України не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Однак, оскільки боржником було заявлено саме проценти за користування кредитом, судом першої інстанції, відхилено грошові вимоги в частині нарахованих процентів у сумі 515701031,82 грн та задоволено заяву про застосування строків позовної давності.
		 
		При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
		Апелянт оскаржує ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні грошових вимог в частині нарахованих процентів у сумі 515701031,82 грн.
		Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16
		Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.
		Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
		За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.
		Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
		Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 1048 ЦК України і охоронна норма статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та 1048 ЦК Українияк плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. 
		Така правова позиція щодо правильного застосування норм права підлягає врахуванню у справі про банкрутство в разі подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника як на стадії розпорядження майном боржника, так і на стадії ліквідаційної процедури, з урахуванням перебування в цей час боржника в особливому правовому становищі, зокрема і щодо дії мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
		Колегія судів зауважує, що із заяви з грошовими вимоги до боржника вбачається, що 515701031,82 грн  є саме процентами за користування грошовими коштами, а не процентами передбаченими ч. 2 статтею 625 ЦК України.
		Відповідно до Договору кредиту - термін погашення кредиту настав 29.01.2016.
		За наданим кредитором розрахунком заборгованість за процентами, нарахованими в межах строку кредитування складає: 256321, 13 дол. США  за траншами у долл. США та
		1899081, 53 грн  за траншами у гривні.
		Водночас, рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.09.2017 у справі № 917/1565/16 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Гадячсир» на користь ПАТ «УкрСиббанк» 16578291, 99 доларів США - заборгованості за кредитом, 119210000, 49 грн - заборгованості за кредитом, 1950990, 98 доларів США- простроченої заборгованості за процентами, 19031067,85 грн - простроченої заборгованості за процентами, 206700, 00 грн - витрат зі сплати судового збору. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 рішення Господарського суду Полтавської області від 20.09.2017 у справі №917/1565/16 залишено без змін.
		Згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.09.2017 у справі № 917/1565/16проценти за кредитним договором нараховувалися по 31.07.2016.
		Відповідно до статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
		А отже, нарахування процентів за користування коштів, поза межами дії строку дії договору, окрім тих, які вже визнані рішенням суду у справі № 917/1565/16, є безпідставними.
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання кредиторських вимог АТ «Укрсиббанк» в частині простроченої заборгованості по тілу кредиту в сумі 16578291, 99 доларів США - заборгованості за кредитом, 119210000,49 грн - заборгованості за кредитом, 1950990, 98 доларів США- простроченої заборгованості за процентами, 19031067, 85 грн - простроченої заборгованості за процентами, тобто, в частині, яка визнана рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.09.2017 у справі № 917/1565/16.
		Колегія суддів зауважує, що проценти, які нараховані після винесення рішення суду задоволенню не підлягають, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.
		 
		Колегія суддів також зазначає, що згідно усталеної практики Верховного Суду право кредитора на отримання сум, визначених статтею 625 ЦК України виникає в силу закону, а не договору. Зокрема, така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №278/2290/20.
		Тобто проценти, нараховані на суму боргу відповідно до умов договору та проценти, нараховані на підставі ч. 2 статті 625 ЦК України, хоча і в розмірі, передбаченому договором, мають іншу правову природу, а отже й підстави їх виникнення є відмінними від договірних.
		Відповідно до статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими
		законами України.
		Як вбачається зі змісту заяви АТ «Укрсиббанк» з кредиторськими вимогами до боржника, предметом таких вимог є заборгованість боржника за Кредитним договором про надання мультивалютноїткредитної лінії №13-КБ від 26.12.2005 року на загальну суму 1 148533631,05 грн (у гривневому еквіваленті станом на дату подання заяви  30.06.2020 за офіційним курсом НБУ 26, 6922 грн за 1 долл США), що складається з:
		- 16578291, 99 долл. США  заборгованість за тілом кредиту у долл. США;
		- 14845218, 16 долл. США  заборгованість за процентами, нарахованими на частку кредиту у долл. США;
		- 119210000, 49 грн  заборгованість за тілом кредиту у грн;
		- 190561012, 93 грн  заборгованість за процентами, нарахованими на частку кредиту у грн.
		Однак, з огляду на те, що вимоги про стягнення відсотків в порядку ч. 2 статті 625 ЦК України у заяві з кредиторськими вимогами первісно не були заявлені у будь-якому розмірі, то посилання на таку підставу виникнення заявлених відсотків в апеляційній скарзі, у відповідності до наведеної позиції Верховного Суду, за своїм змістом є заявою про зміну предмету позову (в даному випадку заяви з кредиторськими вимогами).
		Водночас, у відповідності до ч. 5 статті 269 ГПК України, у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		А отже, доводи апелянта про не вірне застосування судом першої інстанції норм ч. 2 статті 625 ЦК України є безпідставними, оскільки такі відсотки не були заявлені при первісному розгляді справи.
		 
		Разом з тим, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що відповідно до статті 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Європейський Суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93 та № 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос" проти Росії»).
		Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме: обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (п. 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).
		Таким чином, застосування інституту позовної давності є одним з інструментів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності, тому, вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з`ясувати усі обставини, пов`язані з фактом обізнаності та об`єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів, ретельно перевірити доводи учасників справи у цій частині, дослідити та надати належну оцінку наданим ними в обґрунтування своїх вимог та заперечень доказів.
		Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2023 у справі № 922/3589/21.
		Кредитор (апелянт) звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника 30.06.2020, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті.
		Однак, з детального розрахунку (доданого до заяви) вбачається, що проценти нараховані з період з 01.08.2016 по 31.05.2020.
		Тобто, навіть при зверненні кредитором із процентами передбаченими статтею 625 ЦК України, останній пропустив строк позовної давності за процентами за період з 01.08.2016 по 30.06.2017, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
		 
		Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції вимог ч. 5 статті 45 Кодексу України з процедур банкротства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		У відповідності до ч. 5 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено порядок розгляду розпорядником майна вимог кредиторів.
		Разом з тим відповідно до статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється не тільки цим Кодексом, а й ГПК
		України, а у статті 42 якого визначено право учасників справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
		Колегія суддів зауважує, що розгляд кредиторських вимог має здійснюватися судом з урахуванням загальних принципів господарського судочинства (зокрема, змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог) та спеціальних принципів, притаманних справам про банкрутство, як-то принципу «підвищеного стандарту доказування наявності кредиторських вимог».
		Результати розгляду розпорядником майна кредиторських вимог та їх обґрунтування не є для суду обов`язковим, суд розглядає такі вимоги в загальному порядку з врахуванням існуючих на момент такого розгляду висновків Верховного суду щодо застосування норм права.
		Таким чином розпорядник майна як учасник провадження про банкрутство, не позбавлений права подавати до суду свої міркування щодо заявлених вимог кредиторів, а суд, в свою чергу під час розгляду
		 
		Беручи до уваги зазначене, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. 
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим, апеляційна скарга АТ «Укрсиббанк» (вх. № 634 П) задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 25.01.2022 у справі № 917/1759/19 підлягає залишенню без змін.
		З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника.
		 
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
		За змістом ч. 3 статті 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
		Відповідно до положень п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
		Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
		24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався, за останніми змінами відповідно доУказу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №757/2022 від 07.11.2022, затвердженимЗаконом України №2738-IX від 16.11.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
		На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		 
		Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (вх. № 634 П) залишити без задоволення.
		Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.01.2022 у справі № 917/1759/19 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
		У судовому засіданні апеляційної інстанції 08.02.2023 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 17.02.2023.
		 
		Головуючий суддя І.А. Шутенко
		 
		Суддя М.М. Слободін 
		 
		Суддя Н.В. Гребенюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...