Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/338/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2023. Зареєстровано: 20.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2023.
Дата набрання законної сили: 14.03.2023
Номер судового провадження: 19/907/338/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
		Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000                                                                                   
		e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
		    веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
		 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		Рішення
		 
		      
		"31" січня 2023 р.                               м. Ужгород                           Справа №907/338/22 
		     
		За позовом Хустської окружної прокуратури, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ, Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України",           м. Львів в особі відокремленого підрозділу "Закарпатський лісотехнічний фаховий коледж" Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України", м. Хуст Закарпатської області
		до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп",     м. Ужгород Закарпатської області
		про стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 49 392,24 грн,
		 
		Суддя господарського суду - Пригара Л.І. 
		Секретар судового засідання - Іваниш Д.П.
		 
		представники:
		Прокуратури - Медвідь О.О., прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури 
		Позивача 1 - не з`явився
		Позивача 2 - не з`явився
		Відповідача - не з`явився
		 
		   
		СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ
		 
		Хустська окружна прокуратура, м. Хуст Закарпатської області звернулася з позовом до суду в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України,           м. Київ, Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України", м. Львів, Закарпатського лісотехнічного фахового коледжу Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України", м. Хуст Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс - Груп", м. Ужгород Закарпатської області про стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 49 392,24 грн. 
		Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2022 відкрито провадження у справі №907/338/22 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.08.2022. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України із одночасним надісланням копії такого прокурору та позивачам, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачам строк для надання суду письмово висловленої позиції щодо заявленого позову протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено прокурору та позивачам строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.
		Ухвалами суду від 30.08.2022 та 05.10.2022 підготовчі засідання відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.
		Ухвалою суду від 02.11.2022 виправлено технічну помилку, допущену в ухвалах суду від 17.06.2022, 01.07.2022, 30.08.2022 та 05.10.2022 у справі №907/338/22 шляхом зазначення вірного найменування позивача 2 - Державний вищий навчальний заклад "Національний лісотехнічний університет України", м. Львів в особі відокремленого підрозділу "Закарпатський лісотехнічний фаховий коледж" Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України", м. Хуст Закарпатської області.
		Ухвалою суду від 02.11.2022 закрито підготовче провадження у справі №907/338/22 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 30.11.2022. Явка уповноважених представників учасників процесу судом визнана на власний розсуд.
		Ухвалою суду від 30.11.2022 судове засідання відкладено на 31.01.2023 з підстав, наведених в ухвалі суду.
		Позивач 1 явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, водночас на адресу суду надіслав письмові пояснення №14.1/262-22 від 07.09.2022 (вх. №02.3.1-02/4989/22 від 26.09.2022), якими просить розглядати справу за відсутності представника Міністерства освіти і науки України. 
		Позивач 2 явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, разом з тим на адресу суду надіслав лист №01-344 від 12.07.2021                                            (вх. №02.3.1-02/3645/22 від 18.07.2022), яким вирішення справи покладає на розсуд суду. 
		Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи по суті, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, на виклик суду впродовж розгляду даної справи жодного разу не з`явився.
		Надіслана на його офіційну юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, поштова кореспонденція (ухвали суду від 30.08.2022, 05.10.2022, 02.11.2022 та 30.11.2022) повернута на адресу господарського суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
		В даному контексті суд зазначає, що за змістом ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
		Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.
		Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвали суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.
		Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 26.11.2019 у справі №910/568/19, від 16.07.2020 у справі №904/4673/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).
		Водночас направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).
		Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
		Водночас вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Ухвалою суду від 30.11.2022 явка учасників справи в судове засідання 31.01.2023 судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.
		Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивачів 1, 2 та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті. 
		Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих прокурором.
		 
		АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ 
		 
		ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА ТА ПОЗИВАЧІВ
		 
		Прокурор просить суд заявлені позовні вимоги задоволити в повному обсязі, покликаючись на те, що між Закарпатським лісотехнічним коледжем Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" було укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №19-515 від 18.02.2019, за умовами якого плановий обсяг постачання газу у 2019 році складає 37   386 куб.м.; ціна 1000 куб.м. природного газу на момент укладення договору становить 8924,99 грн із урахуванням ПДВ.   
		Водночас у позові зазначає, що Додатковими угодами №1 від 20.02.2019, №2 від 01.03.2019 №3 від 21.06.2019 та №5 від 29.11.2019 зменшено обсяг постачання природного газу та підвищено ціну природного газу за 1000 куб.м. 
		За твердженням прокурора, Додаткові угоди №1 від 20.02.2019, №2 від 01.03.2019, №3 від 21.06.2019, №4 від 27.08.2019 та №5 від 29.11.2019 є нікчемними, оскільки укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", якими передбачено, що коливання цін на ринку товару у бік збільшення чи то у бік зменшення надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору. 
		Звертає увагу суду також і на те, що на підставі Додаткових угод до Договору       №19-515 від 18.02.2019 відповідачем зайво отримано кошти в розмірі 49 392,24 грн, що, у свою чергу, є передумовою для застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з останнього вищенаведеної грошової суми.
		Зазначає, що документальним обґрунтуванням для укладення Додаткових угод були надані відповідачем експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-87 від 31.01.2019 та цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 12.02.2019. Водночас наголошує на тому, що зазначені документи не підтверджують коливання ціни природного газу за 1 тис.куб.м. у бік збільшення, а лише свідчать про його середню ринкову вартість на певну дату.
		У зв`язку з вищевикладеним, прокурор вважає, що Додаткові угоди №1 від 20.02.2019, №2 від 01.03.2019, №3 від 21.06.2019, №4 від 27.08.2019 та №5 від 29.11.2019 є нікчемними в силу закону, а сума надмірно сплачених грошових коштів становить 49 392,24 грн та підлягає стягненню з відповідача.
		В обґрунтування підстав звернення до суду та порушення інтересів держави прокурором вказано наступне.
		За приписами ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Прокурором на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено на адреси Міністерства освіти і науки України та Закарпатського лісотехнічного фахового коледжу Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України" листи-запити за                                     вих. №07.54-1518ВИХ-22 від 08.04.2022 та №07.54-1519ВИХ-22 від 08.04.2022 щодо встановлення факту реагування на допущені відповідачем порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Водночас останніми не вжито заходів щодо визнання нікчемними укладених додаткових угод та повернення безпідставно витрачених коштів до Державного бюджету в судовому порядку. Наведені обставини у своїй сукупності, на переконання прокурора, зумовлюють підстави для представництва ним інтересів держави та звернення до суду з даним позовом. 
		Позивач 1 на адресу суду надіслав письмові пояснення щодо позову                    №14.1/262-22 від 07.09.2022 (вх. №02.3.1-02/4989/22 від 26.09.2022), в яких зазначив, що заявлені прокурором вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
		Позивач 2 надісланими на адресу суду листами №01-344 від 12.07.2021               (вх. №02.3.1-02/3645/22 від 18.07.2022) та №219 від 19.08.2022                                                       (вх. №02.3.1-02/4337/22 від 25.08.2022) повідомив про те, що прийняття рішення в даній справі покладає на розсуд суду.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА
		 
		Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, про причини неявки не повідомив. Враховуючи, що про дату, час і місце розгляду справи по суті відповідач повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
		Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
		Відтак, відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву  у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
		 
		 
		ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
		 
		18.02.2019 між Закарпатським лісотехнічним коледжем Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України" (споживачем, позивачем 2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (постачальником, відповідачем у справі) укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №19-515 (далі - Договір).
		За умовами п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
		Згідно із п. 1.2. Договору, річний плановий обсяг постачання газу - до                  37   386 куб.м. 
		Пунктом 1.3. Договору визначені планові обсяги постачання газу по місяцях, зокрема: у лютому - 15   000 куб.м., у березні - 13   000 куб.м., у листопаді - 9   386 куб.м. 
		За змістом п. 3.1. Договору, ціна газу (у відповідності до тендерної пропозиції) на момент укладення Договору становить 7416,29 грн за 1000 куб.м., тариф на транспортування магістральними газопроводами - 21,20 грн без урахування ПДВ, крім того ПДВ - 1487,50 грн, всього з ПДВ - 8924,99 грн.
		Відповідно до п. 3.7., 3.8. Договору, місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього Договору. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і на день його укладення становить 333 670 грн. 
		За приписами п. 11.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання газу по 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
		Додатковою угодою №1 від 20.02.2019 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №19-515 від 18.02.2019 сторони дійшли згоди внести зміни до п. 1.2., 1.3., 3.1., 3.4., 3.8. та 11.3. Договору шляхом їх викладення в наступній редакції: "1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до          33 995,925 куб.м."; "1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у лютому -               15   000 куб.м., у березні - 13   000 куб.м., у листопаді - 5995,925 куб.м."; "3.1. Ціна газу (у відповідності до тендерної пропозиції) на момент укладення Договору становить 8157,97 грн за 1000 куб.м., тариф на транспортування магістральними газопроводами - 21,20 грн без урахування ПДВ, крім того ПДВ - 1635,83 грн, всього з ПДВ - 9815 грн."; "3.4. Положення п. 3.3. розділу ІІІ даного Договору в частині зміни ціни за одиницю товару не більше як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, може бути застосоване виключно у випадку реального коливання (підвищення) цін на товар, що закуповується, за умови надання постачальником відповідних підтверджуючих документів, а саме: довідка Торгово - промислової палати або довідка, видана іншою компетентною на це установою, про стан цін із зазначеним коливанням (підвищенням) ціни природного газу"; "3.8. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і на день його укладення становить 333   670 грн"; "11.3. Договір вважається припиненим, якщо постачальник повідомив споживача про намір внесення змін до Договору в частині умов постачання природного газу не менш, ніж за 20 календарних днів до початку дії таких змін, якщо нові умови постачання виявилися для нього неприйнятними". Крім того, на підставі наведеної Додаткової угоди Договір доповнено п. 11.13. в такій редакції: "11.13. Даний Договір і доповнення до нього (додаткові угоди) передані факсом (факсимільні копії) чи по e-mail (сканкопії) і підписані сторонами мають юридичну силу до обміну їх на оригінали".
		01.03.2019 укладено Додаткову угоду №2 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №19-515 від 18.02.2019 та викладено пункти 1.2., 1.3., 3.1. та 3.8. Договору в такій редакції: "1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 30   909,681 куб.м."; "1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у лютому - 15   000 куб.м., у березні - 13   000 куб.м., у листопаді - 2909,681 куб.м."; "3.1. Ціна газу (у відповідності до тендерної пропозиції) на момент укладення Договору становить 8974,63 грн за 1000 куб.м., тариф на транспортування магістральними газопроводами - 21,20 грн без урахування ПДВ, крім того ПДВ - 1799,17 грн, всього з ПДВ - 10 795 грн"; "3.8. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і на день його укладення становить 333   670 грн".                           
		Додатковою угодою №3 від 21.06.2019 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №19-515 від 18.02.2019 сторони дійшли згоди викласти п. 3.1. та 3.8. Договору в наступній редакції: "3.1. Ціна газу на момент укладення Договору становить 8974,63 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1794,93 грн, всього з ПДВ - 10   769,56 грн"; "3.8. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, зменшена на  301,17 грн та становить 333   368,83 грн".                           
		27.08.2019 сторони уклали Додаткову угоду №4 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №19-515 від 18.02.2019, якою внесли зміни до положень Договору, що регулювали порядок постачання і споживання природного газу.
		Додатковою угодою №5 від 29.11.2019 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №19-515 від 18.02.2019 сторони дійшли взаємної згоди викласти п. 3.1. та 3.8. Договору в наступній редакції: "3.1. Ціна газу на момент укладення Договору становить 8666,67 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1733,33 грн, всього з ПДВ - 10   400 грн"; "3.8. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, зменшена на 4374 грн та становить 328   994,83 грн". 
		Відповідачем на користь Закарпатського лісотехнічного фахового коледжу Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України" було поставлено природний газ у лютому 2019 в обсязі 15,738 тис.куб.м. на суму 169   891,64 грн, у березні 2019 в обсязі 3,336 тис.куб.м. на суму 36   012,11 грн та у листопаді 2019 в обсязі 9,304150 тис.куб.м. на суму 96   763,20 грн, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи.
		Факт сплати вартості вказаних обсягів природного газу на користь відповідача підтверджується платіжними дорученнями №55 від 06.03.2019, №63 від 06.03.2019, №89 від 11.04.2019 та №74 від 13.12.2019, копії яких містяться в матеріалах справи.
		 
		ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ, ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
		 
		Статтями 3, 12 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору №19-515 від 18.02.2019) визначено принципи здійснення закупівель, зокрема: максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель тощо, а також загальні умови здійснення закупівлі із застосуванням однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
		Договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції станом на день укладення Договору №19-515 від 18.02.2019).
		Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.
		Положеннями ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору) визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, зокрема, встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
		За приписами ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
		Як вбачається із матеріалів справи, підставою для внесення змін до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №19-515 від 18.02.2019 шляхом укладення Додаткових угод №1 від 20.02.2019, №2 від 01.03.2019, №3 від 21.06.2019 та №5 від 29.11.2019 були експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-87 від 31.01.2019 та цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 12.02.2019, виконані на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп".
		Суд зазначає, що зазначені вище документи не можна розцінювати як належне обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки такі не містять інформації про коливання ціни на природний газ, що, за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону, є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. Вказані документи визначають лише вартість природного газу на конкретну дату та не доводять динаміку зміни ціни в бік збільшення; в них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, а отже останні не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.
		На підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем без будь-яких належних на те підстав, без жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання ціни на природний газ та щодо її підвищення, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди, згідно з якими зменшено обсяги поставки природного газу та, при цьому, збільшено ціну за одиницю товару, що, у свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації.
		Відповідно до статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору), договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
		Із вищенаведеного випливає, що сторони допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору, здійснивши збільшення ціни і зменшення об`єму, і зазначене, зокрема, вказує на те, що відповідач усвідомлено та цілеспрямовано діяв з метою збільшення ціни договору та на зменшення об`ємів поставки природного газу. 
		Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 зазначив про те, що укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
		Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу             (ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу").
		Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
		Згідно зі ст. 669 Цивільного кодексу України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. 
		Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України).
		Стаття 204 Цивільного кодексу України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Як уже було зауважено судом попередньо, пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторонам надано право змінювати ціну договору за умови документального підтвердження наявності коливання ціни на товар, що є предметом договору.
		Суд погоджується із твердженням прокурора, що Додаткові угоди №1 від 20.02.2019, №2 від 01.03.2019, №3 від 21.06.2019 та №5 від 29.11.2019 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №19-515 від 18.02.2019 не відповідають закону, а тому, є нікчемними.  
		Нікчемність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів        №19-515 від 18.02.2019, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" було зобов`язано поставити Закарпатському лісотехнічному фаховому коледжу Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України" 37  386 куб.м. газу за ціною       8924,99 грн за 1000 куб.м. із урахуванням ПДВ. 
		Водночас як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, на підставі долучених до матеріалів справи актів прийому-передачі природного газу Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" поставило відповідно до Договору лише 28,37815 тис.куб.м. природного газу. Відповідно, отримана відповідачем оплата в сумі 49 392,24 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України (аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19). 
		Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді суд зазначає наступне. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно із ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Приписами ч. 4 ст. 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
		Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
		Як вбачається із наявного в матеріалах Положення про Відокремлений підрозділ "Закарпатський лісотехнічний фаховий коледж" Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України", затвердженого наказом в.о. ректора Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України" від 05.02.2021 №16, коледж є відокремленим структурним підрозділом закладу вищої освіти - Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України". Коледж є бюджетною організацією, яка діє на засадах неприбутковості, без права юридичної особи та є закладом фахової передвищої освіти. Коледж має організаційну єдність, відокремлене майно, несе матеріальну відповідальність, може набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді за дорученням та від імені університету. Управління коледжем в межах повноважень, визначених законодавством, Статутом університету та цим Положенням здійснюють, зокрема, Міністерство освіти і науки України та університет.
		Водночас ні Міністерством освіти і науки України, ні Державним вищим навчальним закладом "Національний лісотехнічний університет України" в особі відокремленого підрозділу "Закарпатський лісотехнічний фаховий коледж" Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України" заходи реагування на зазначені порушення з боку відповідача не вживалися, свідченням чого є наявні в матеріалах справи листи, надані на запит прокурора стосовно факту стягнення безпідставно набутих коштів у судовому порядку.
		Укладення додаткових угод з порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому, захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення прокурора в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України" в особі відокремленого підрозділу "Закарпатський лісотехнічний фаховий коледж" Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України" з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.
		Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є    будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України   кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). 
		Відповідач доказів на спростування викладених прокурором обставин суду не надав.
		З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
		 
		РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ
		 
		Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2481 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
		 
		Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України 
		 
		СУД УХВАЛИВ:
		 
		1. Позов задоволити повністю. 
		 
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп",                 вул. Швабська, будинок 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39869593) на користь Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України" в особі відокремленого підрозділу "Закарпатський лісотехнічний фаховий коледж" Державного вищого навчального закладу "Національний лісотехнічний університет України", вул. А.Волошина,                     будинок 66, м. Хуст, Закарпатська область, 90400 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 00275932) суму 49 392,24 грн (Сорок дев`ять тисяч триста дев`яносто дві гривні 24 коп) надмірно сплачених грошових коштів.
		 
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп",                 вул. Швабська, будинок 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39869593) на користь Закарпатської обласної прокуратури,                вул. Коцюбинського, будинок 2а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02909967) суму 2481 грн (Дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) на відшкодування витрат по сплаті судового збору. 
		 
		4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України  подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
		 
		5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, -   http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua. 
		 
		Повне судове рішення складено та підписано 20.02.2023.
		 
		Суддя                                                                                           Пригара Л.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...