Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/7282/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 20.02.2023. Зареєстровано: 20.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2023.
Дата набрання законної сили: 23.03.2023
Номер судового провадження: 2/337/16/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		15.02.2023 
		ЄУН 334/7282/21
		Провадження № 2/337/16/2023
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ
		 
		15 лютого 2023 року                                                        місто Запоріжжя
		 
		Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
		головуючого судді                        Котляр А.М.
		за участі секретаря                        Петрової А.П.
		представника позивача                 Басова Г.М. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист прав споживачів, визнання припиненими кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24.09.2021 року ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя суду із позовом, в обґрунтування якого вказав, що 07.09.2007 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір. 07.09.2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, ОСОБА_3 уклав із ВАТ «РОДОВІД БАНК» договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, був укладений договір поруки між ОСОБА_4 та ВАТ «РОДОВІД БАНК». Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.02.2012 року була стягнута заборгованість солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за кредитним договором в сумі 417 336,75 грн. 16.04.2021 року виконавче провадження з виконання рішення суду було закінчено у зв`язку із його повним виконанням. 
		Позивач вважає, що кредитний договір, договір іпотеки та договір поруки мають бути припиненими у зв`язку із повним виконанням зобов`язання.
		Просить суд: 
		- визнати припиненим кредитний договір від 07.09.2007 року, укладений між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2 ;
		- визнати припиненим договір іпотеки від 07.09.2007 року, укладений між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_3 ;
		- визнати припиненим договір поруки від 07.09.2007 року, укладений між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_5 .
		29.09.2021 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя передала справу за підсудністю до Хортицького районного суду м. Запоріжжя (а.с. 25).
		16.11.2021 року справа надійшла до Хортицького районного суду м. Запоріжжя (а.с.30).
		16.11.2021 суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя залишив позовну заяву без руху (а.с. 33). 
		21.12.2021 року суддя відкрив у справі спрощене провадження з викликом сторін (а.с. 45).
		03.02.2022 року до суду звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» адвокат Зимненко Є.В., який повідомив, що 16.12.2021 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» був укладений договір відступлення права вимоги, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором від 07.09.2021 року. Враховуючи, що ТОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» є правонаступником ПАТ «Родовід Банк» за договорами кредиту, іпотеки та поруки, воно має бути належним відповідачем по справі про визнання припиненими кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки. Просить суд замінити відповідача ліквідатора акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на належного відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (а.с. 47). 
		15.02.2022 року суддя залишив без задоволення заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» адвоката Зимненка Є.В. про заміну відповідача на належного. Залучив до участі у справі в якості третьої особи товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс». Повідомив позивача ОСОБА_2 про залучення третьої особи та зобов`язав позивача надати копію позовної заяви з додатками для направлення третій особі (а.с. 85).
		18.02.2022 року суддя задовольнив заяву представника позивача адвоката Стадніченка С.В. (а.с. 87), замінив первісного відповідача ліквідатора АТ «РОДОВІД БАНК» на належного відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (а.с. 90). Проте копію позовної заяви до належного відповідача та її копії для направлення учасникам справи представник позивача суду не надав. 
		08.11.2022 року позивач подав суду позовну заяву до належного відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (а.с. 112-116).
		В судовому засіданні представник позивача адвокат Басов Г.М. вимог позовної заяви підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі. 
		Представник відповідача ТОВ ФК «Ю-Бейс» був повідомлений про час та місце судового засідання, проте до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. 
		Треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були повідомлені про час та місце судового засідання, проте до суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.
		Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 ЦК України). Однією з таких підстав є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).
		Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).
		Поняття іпотеки деталізує абзац третій статті 1 Закону України "Про іпотеку", який визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).
		Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).
		Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).
		Суд встановив, що 07 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 34.2/СЖ-025.07.1 від 07.09.2007 року. Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Кредитного договору Позивачем - було отримано кредит у сумі 39 300,00 доларів США терміном до 07 вересня 2017 року (а.с. 16-17).
		З метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з Кредитного договору, 07 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_3 укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Капшуровою Ю.В. за реєстровим № 26. Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору іпотеки, предметом іпотеки є: квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер РПВН - 19324864 (а.с. 12-15).
		Крім того, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з Кредитного договору, 07 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_5 було укладено Договір поруки. Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Договору поруки, Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 34.2/СЖ-025.07Д від 07.09.2007 року (а.с. 11).
		20 січня 2011 року між Відповідачем та Позивачем було укладено Додатковий договір № 1 до Кредитного договору № 34.2/СЖ-025.07.1 від 07.09.2007 року, якою було змінено умови п. 7.2. Кредитного договору (а.с. 10).
		Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі № 0814/2-2515/201 1 від 09.02.20212 року вирішено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , які проживають за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 417336 грн. 75 коп. та витрати о сплаті судового збору в розмірі 3219 грн. 00 коп., а всього 420555 грн. 75 коп. (а.с. 20-21).
		На підставі Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі № 0814/2-2515/2011 від 09.02.20212 року, було відкрито виконавче провадження відповідно до виконавчого листа 2-2515/11 від 20.12.2012 року.
		 
		Постановою про закінчення виконавчого провадження від 16.04.2021 ВП № 35944483, виконавче провадження з примусового виконання за виконавчим листом № 2-2515/11 від 20.12.2012 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 417336 грн. 75 коп. та витрати о сплаті судового збору в розмірі 3219 грн. 00 коп., а всього 420555 грн. 75 коп. - закінчено, у зв`язку з тим, що рішення суду,виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій стягнуто та перераховано у повному обсязі (а.с. 7).
		Згідно укладеного договору №1 про відступлення права вимоги від 16.12.2021 року (а.с. 55-58) до ТОВ ФК «Ю-Бейс» перейшли права кредитора до боржника ОСОБА_2 за Кредитним договором №34.2/СЖ-025.07.1 від 07.09.2007р. з усіма додатками, а також за договорами, що забезпечуються зобов`язання за кредитним договором, а саме: Договором іпотеки посвідченого 07.09.2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Капшуровою Ю.В., зареєстрований в реєстрі за No4186, що укладений з ОСОБА_3 на підставі якого в іпотеку було передано трикімнатну квартиру загальною площею 64,38 кв.м. житлова площа 37.10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер в РПІВН: 19324864; Договором поруки від 07.09.2007 року, що укладений між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_5 .
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20) вказано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). Тобто договірні правовідносини виникають саме на підставі договорів. Водночас поняття правочину (зокрема поняття договору) і поняття правовідносин не є тотожними. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України). Правовідносинами є відносини, змістом яких є права та обов`язки сторін. Зокрема, змістом зобов`язальних правовідносин є обов`язок однієї сторони (боржника) вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії та кореспондуюче право кредитора вимагати від боржника виконання цього обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).
		Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові дійшла висновку про наявність тісного зв`язку між договорами та договірними правовідносинами, оскільки такі правовідносини виникають саме з договорів, а подальший розвиток правовідносин може бути зумовлений, у тому числі (але не виключно), умовами договору. Водночас подальші зміни правовідносин, зокрема припинення прав та обов`язків з договору, не обов`язково пов`язані зі зміною чи припиненням договору.
		При цьому Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові зазначила, що вона не погоджується з висновком про те, що припинення обов`язку за договором тісно пов`язане з припиненням самого договору.
		Щодо посилань на статті 997, 1008, 1044 ЦК України, якими передбачено право припинення відповідних договорів, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на таке.
		За змістом частин другої - шостої статті 997 ЦК України цією статтею передбачені випадки односторонньої відмови від договору страхування страхувальником або страховиком. Така відмова здійснюється шляхом вчинення одностороннього правочину управленою стороною, а не за рішенням суду. Отже, зазначена стаття не встановлює способів захисту. Статтею 1008 ЦК України передбачені випадки припинення договору доручення внаслідок таких юридичних фактів: відмови довірителя або повіреного від договору; визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім; смерті довірителя або повіреного. Зазначена стаття не встановлює випадків припинення договору за рішенням суду, а тому і не встановлює способів захисту. Статтею 1044 ЦК України також не встановлено випадків припинення договору управління майном за рішенням суду, отже, не встановлено способів захисту. Передбачений законом спосіб захисту у вигляді припинення судом існуючого правовідношення на майбутнє (пункт 7 частини другої статті 16 ЦК України) за своєю правовою суттю відрізняється від способу захисту у вигляді визнання судом припиненим договору в минулому, який законом не передбачений.
		Згідно з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
		За таких обставин позовні вимоги про визнання кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки припиненими не підлягають задоволенню з тих підстав, що не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим.
		До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 31 березня 2021 року у справі № 686/4303/18 (провадження № 61-2882св19), від 11 серпня 2021 року у справі № 363/3686/18 (провадження № 61-3946св21), від 03 серпня 2022 року у справі № 441/156/20 (провадження № 61-20666св21).
		За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
		Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -        
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Повний текст рішення складений 20.02.2023 року. 
		 
		 
		 
		Суддя:                                                                  А.М. Котляр

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...