Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 748/1824/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2023. Зареєстровано: 21.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2023.
Дата набрання законної сили: 21.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/748/49/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022270340002663

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження №1-кп/748/49/23
		Єдиний унікальний № 748/1824/22 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 лютого 2023 року м. Чернігів
		 
		Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі: 
		   головуючого судді ОСОБА_1 ,
		   за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022270340002663 від 04 червня 2022 року по обвинуваченню 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волчиха Алтайського краю, Російська Федерація, громадянина Російської Федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України
		 
		за участю прокурора ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 , 
		потерпілого ОСОБА_6 ,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
		До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн - засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави, застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії: вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди; дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави; засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований російською федерацією 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим), м. Севастополя, Донецької і Луганської областей належать до території України.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 2 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української PCP «Про ратифікацію Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни» від 03 листопада 1954 року, ця Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни.
		Статтею 6 Закону України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 року Україна підтверджує свої зобов`язання за міжнародними договорами, укладеними Українською PCP до проголошення незалежності України.
		Статтею 3 вищезазначеної Конвенції передбачено, що з особами, які не беруть активної участі в бойових діях поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії. Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь- коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб: - насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури; - захоплення заручників; - наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження; - засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні.
		Згідно ч. 1 ст. 4 зазначеної Конвенції, особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони - конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 6 зазначеної Конвенції, вона повинна застосовуватися з самого початку будь-якого конфлікту або окупації, зазначених у статті 2-й цієї Конвенції. На території сторін конфлікту застосування Конвенції припиняється після загального припинення бойових дій. На окупованій території застосування цієї Конвенції припиняється через рік після загального припинення бойових дій.
		Згідно зі ст. 13 зазначеної Конвенції, положення частини II цієї Конвенції щодо загального захисту населення від деяких наслідків війни стосуються всього населення країн, які перебувають у конфлікті, без будь-якої дискримінації за ознакою, зокрема, раси, національності, релігійних або політичних переконань, і спрямовані на полегшення страждань, спричинених війною.
		Згідно зі ст. ст. 27, 29 вказаної Конвенції передбачено, що особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства, залякування та образ. Сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
		Відповідно до ст. ст. 31-32 вказаної Конвенції забороняється, зокрема: жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей; застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.
		Згідно зі ст. 147 зазначеної Конвенції, серйозні порушення становлять такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричинять великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров`ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.
		Згідно з преамбулою Додаткового протоколу від 08.06.1977 року до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), положення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року та цього Протоколу повинні за всіх обставин цілком застосовуватися до всіх осіб, які перебувають під захистом цих документів, без яких-небудь несприятливих відмінностей, що полягають у характері чи походженні збройного конфлікту або у причинах, що висуваються Сторонами в конфлікті чи приписуються їм.
		Відповідно до ст. 51 вищевказаного Протоколу, цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв`язку з воєнними операціями. Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об`єктом нападів. Заборонено акти насильства чи загрози насильства, що мають головною метою тероризувати цивільне населення.
		Згідно зч. 1,ч.2ст.75вказаного Протоколузаборонені йбудуть залишатисязабороненими вбудь-якийчас і вбудь-якомумісці такідії,незалежно відтого,чиняться вонипредставниками цивільнихчи воєннихорганів:насильство наджиттям,здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема катування всіх видів - фізичні чи психічні; тілесні покарання; знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва Збройних Сил Російської Федерації (далі - ЗС РФ), досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які були розцінені представниками влади і ЗС РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України - в АР Крим та м. Севастополі.
		Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та ЗС РФ вирішили досягти шляхом розв`язання та ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців ЗС РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та РФ, створення і фінансування не передбачених законом збройних формувань та вчинення інших злочинів.
		При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної цілісності України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.
		З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі - ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб ЗС РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося досягнення військово- політичних цілей РФ, які, на думку співучасників, були прямо пов`язані з необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м.Севастополя та південно- східних регіонів України, та поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно- східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		Враховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та збройних сил російської федерації серед інших територій України, які були об`єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту Російської Федерації, це сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ збройних сил Російської Федерації поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому ведення гібридної війни проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати на території півострова Крим.
		Для ефективної реалізації плану вирішено залучити військовослужбовців збройних сил Російської Федерації, співробітників інших силових відомств російської федерації, представників влади, інших громадян російської федерації та України. Крім того, з цією ж метою, представниками влади Російської Федерації створено та озброєно іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, якими керували офіцери спецслужб і збройних сил Російської Федерації.
		Так, починаючи з 20 лютого 2014 року для реалізації вищезазначеного умислу, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури для забезпечення військової окупації та подальшої анексії Російською Федерацією території АР Крим і м. Севастополя, на територію суверенної держави Україна, а саме АР Крим і м. Севастополь, здійснено вторгнення військовим, морським та повітряним транспортом окремих підрозділів збройних сил російської федерації.
		У подальшому військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації здійснено захоплення будівель центральних органів влади АР Крим та встановлено контроль над їх діяльністю з метою забезпечення прийняття вигідних та необхідних для Російської Федерації рішень. Крім того здійснено блокування автошляхів, захоплення аеропортів та транспортних підприємств, військових частин Збройних Сил України, пошкодження та знищення військового майна, що має важливе оборонне значення для України.
		Відтак всупереч міжнародному правопорядку, з нехтуванням державного суверенітету та територіальної цілісності України, починаючи з 20 лютого 2014 року, представниками влади Російської Федерації і службовими особами збройних сил Російської Федерації розпочато збройне вторгнення регулярних військ Російської Федерації на територію України з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та військової окупації території АР Крим і м. Севастополя.
		Також представниками влади і збройних сил Російської Федерації вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території України.
		Так, зазнченими особами у березні - квітні 2014 року організовувалися та проводилися антиурядові протестні акції, найбільш масові з яких - у Луганській, Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Одеській областях з метою поширення сепаратистських проросійських гасел та здійснення силового захоплення адміністративних будівель органів державної влади для послідуючої організації незаконних референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		З метою гарантованого досягнення указаних цілей та створення видимості того, що в Україні триває внутрішній конфлікт, представники влади та збройних сил Російської Федерації вирішили створити на її території терористичні організації, які поряд із основною функцією - здійснення терористичної діяльності, створювали враження діяльності в межах Донецької та Луганської областей опозиційних сил, які ніби то від імені та за цілковитої підтримки місцевого населення відстоюють їх право на самовизначення та незалежність, що прямо суперечить Конституції України та нормам міжнародного права.
		Так, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та збройних сил російської федерації, 07 квітня 2014 року на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), а 27 квітня 2014 року на території Луганської області України - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і по теперішній час.
		Контроль та координація діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове та матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади та збройних сил Російської Федерації.
		Основними завданнями учасників указаних терористичних організацій є насильницьке повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом застосування зброї, вчинення терористичних актів - здійснення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, загрозу заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
		Незаконні збройні формування терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», іррегулярні збройні формування Російської Федерації та військовослужбовці збройних сил Російської Федерації чинять збройний опір Україні у відновленні територіальної цілісності та забезпеченні правопорядку, при цьому учасники політичного блоку вказаних терористичних організацій, за підтримки та сприяння представників влади Російської Федерації під виглядом органів державної влади, створили окупаційні адміністрації Російської Федерації, які забезпечують подальшу окупацію та здійснюють управління зазначеними територіями на місцевому рівні.
		З огляду на викладене, між державами Російської Федерації та Україною з 20 лютого 2014 року триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
		Оскільки окупація АР Крим і м. Севастополя, частини Донецької і Луганської областей України не принесла бажаних результатів у вигляді встановлення впливу над політичними та економічними процесами в Україні, відмови від співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації, та відмови від євроінтеграційного курсу розвитку країни, вищим політичним і військовим керівництвом Російської Федерації вирішено перейти до наступного етапу збройної агресії проти України, розв`язаної ще з лютого 2014 року, а саме до повномасштабного вторгнення на територію України із застосуванням збройних сил Російської Федерації та інших військових формувань Російської Федерації.
		З листопада 2021 року представники влади та збройних силРосійської Федерації з метою підготовки до повномасштабного нападу на Україну організували перекидання підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федераціїдо кордонів України, що пояснювалося запланованими спільними російсько-білоруськими навчаннями «Союзна рішучість-2022», які розпочалися 10 лютого 2022 року.
		Станом на 8 лютого 2022 року вздовж усього кордону з Україною з боку Російської Федерації, Республіки Білорусь та тимчасово окупованих територій України було зосереджено 140 тисяч військових Російської Федерації, включаючи повітряний та морський компонент.
		З метою створення приводів для ескалації воєнного конфлікту і здійснення спроби виправдання своєї агресії перед громадянами Російської Федераціїта світовою спільнотою, представниками влади та збройних сил Російської Федераціїрозроблено окремий план, який передбачав вчинення дій, спрямованих на введення в оману і залякування громадян Російської Федераціїта мешканців тимчасово окупованих територій України, а також вчинення провокацій, які полягали в імітації нападів і вогневих ударів, вчинених ніби то підрозділами Збройних Сил України по території Російської Федераціїта тимчасово окупованим територіям України. 
		Одночасно із зазначеним передбачалося визнання керівництвом Російської Федерації«Донецької народної республіки» і «Луганської народної республіки» незалежними державами та отримання від них звернення із запитом про надання військової підтримки, яка викликана ніби то агресією Збройних Сил України.
		На виконання зазначених намірів 15 лютого 2022 року Державна дума Російської Федерації звернулася до президента Російської Федераціїз проханням визнати незалежність «самопроголошених Донецької та Луганської народних республік». 
		18 лютого 2022 року керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей повідомлено про проведення евакуації місцевого населення тимчасово окупованих територій України до Ростовської області, що пояснювалося вигаданими застереженнями про те, що Збройні Сили України мають намір атакувати тимчасово окуповані території та здійснити їх силове повернення під контроль України.
		19 лютого 2022 року вказаними особами було оголошено так звану загальну мобілізацію жителів тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
		21 лютого 2022 року керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до президента Російської Федерації з проханням визнати незалежність так званих Донецької та Луганської народних республік.
		В цей же день, президент Російської Федераціїскликав позачергове засідання Ради безпеки російської федерації, де обговорено питання щодо доцільності визнання незалежності Донецької та Луганської народних республік.
		Службові особи з числа вищого керівництва Російської Федерації, які входять до складу Ради безпеки російської федерації, публічно підтримали звернення Державної думи Російської Федераціїта заявили про необхідність визнання президентом Російської Федераціїнезалежності «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».
		Цього ж дня президент Російської Федераціїпідписав указ про визнання незалежності Донецької народної республіки та Луганської народної республіки.
		22 лютого 2022 року президент Російської Федераціїпідписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день були ратифіковані Державною думою та Радою Федерації Російської Федерації. 
		В цей же день президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну, направив до Ради Федерації Російської Федераціїзвернення про використання збройних сил Російської Федераціїза межами російської федерації, яке було задоволено.
		23 лютого 2022 року керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до президента Російської Федераціїз проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих Донецької та Луганської народних республік.
		24 лютого 2022 року о 5 годині президент Російської Федераціїоголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні.
		У подальшому цього ж дня збройними силами Російської Федерації, які діяли за наказом керівництва Російської Федераціїі збройних сил Російської Федерації, віроломно здійснено пуски крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах і складах Збройних Сил України та цивільних об`єктах, а також підрозділами збройних сил та інших військових формувань Російської Федераціїздійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		У період із 5 години 24 лютого 2022 року підрозділи збройних сил та інших військових формувань Російської Федераціїздійснювали спроби окупації українських міст, які супроводжувалися бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснювалися по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі та поранення цивільних осіб, у тому числі жінок і дітей, знищення та пошкодження цивільних об`єктів.
		До такої злочинної діяльності співучасники злочину залучили військовослужбовця Збройних Сил Російської Федерації ОСОБА_3 .
		На вказану особу співучасниками злочину з числа військового командування покладено обов`язки щодо безпосереднього ведення бойових дій, а саме здійснення, із застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння, вогневого ураження військових цілей та об`єктів цивільної інфраструктури, які завідомо не є військовими цілями, на території України. Останній, усвідомлюючи тяжкі наслідки своїх дій, у тому числі у виді загибелі та поранення цивільних осіб, погодився їх виконувати.    
		13 березня 2022 року біля 15.00 год. невстановлені військовослужбовці збройних сил Російської Федерації, будучи обізнаними з нормами міжнародного гуманітарного права, зокрема положеннями Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року та додатковими протоколами до них, в порушення вимог ст. ст. 3, 27, 31-32, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ст. 75 Додаткового протоколу від 08.06.1977 року до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, перебуваючи на в`їзді до с. Товстоліс Чернігівського району Чернігівської області з боку м. Чернігова, використовуючи автоматичну зброю, з мотивів ненависті до українського народу, здійснили розстріл цивільного автомобіля ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , який не є військовим об`єктом, де перебували цивільні особи - громадяни України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних дотичних поранень передньо-внутрішньої поверхні верхньої третини правого стегна та лобкової ділянки, що відповідно до висновку судово-медичного експерта № 156 від 14.06.2022 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Після цього, невстановлені досудовим розслідуванням особи з числа військовослужбовців збройних сил Російської Федерації, застосовуючи автоматичну зброю з метою залякування здійснюючи постріли над ОСОБА_6 , а також застосовуючи фізичне насильство, зв`язали руки за спиною, одягли на голову мішок, який ускладнював природній процес дихання, завдаючи фізичного болю, примусово відтягнули потерпілого до перехрестя автодороги між селами Товстоліс та Терехівка та вулиці Дружби в с. Товстоліс, всупереч його волі, закинули до військового автомобілю «Тигр» та повезли у невідому напрямку.
		Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи обізнаним з нормами міжнародного гуманітарного права, зокрема положеннями Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року та додатковими протоколами до них, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із іншими невстановленими на цей час військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації, усвідомлюючи явну злочинність власних дій, в порушення вимог ст. ст. 31-33, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ст. 75 Додаткового протоколу від 08.06.1977 року до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, протиправно, всупереч волі потерпілого, в період з 13 березня 2022 року до 17 березня 2022 року утримував зв`язаного ОСОБА_6 з мішком на голові у приміщенні магазину по АДРЕСА_2 , яке в холодну пору року не опалювалося, без надання необхідної медичної допомоги, їжі, води та можливості справляти природні потреби, що спричиняло потерпілому фізичного болю та моральних страждань.
		На протязі зазначеного часу ОСОБА_3 , діючи умисно, в присутності невстановленої досудовим розслідуванням особи з числа військовослужбовців збройних сил Російської Федерації, з метою отримання інформації про імовірну співпрацю ОСОБА_6 з військовими Збройних Сил України щодо надання відомостей про місця розташування військовослужбовців та військової техніки військ Російської Федерації, перебування на службі в українських спецпідрозділах, місцях дислокації українських військових, застосовував до потерпілого катування, шляхом психологічного та фізичного примусу, а також із застосуванням вогнепальної зброї, здійснюючи постріли над головою ОСОБА_6 в безпосередній близькості від лівого вуха потерпілого, з метою залякування останнього.
		При цьому ОСОБА_3 з метою заподіяння сильного фізичного болю та страждань потерпілому, завдав чисельних побоїв по тілу ОСОБА_6 взутою ногою, наступав підошвою військового взуття йому на ноги в ділянках гомілки та колінних суглобів та здійснював ротаційні рухи ступнею, з силою вдавлюючи м`які тканини тіла потерпілого. Внаслідок спричиненого ОСОБА_3 сильного фізичного болю потерпілий ОСОБА_6 здійснював неконтрольовані сечовипускання та дефекації в одяг, в який був одягнутий, що принижувало людську гідність потерпілого. Задля припинення катування, потерпілий ОСОБА_6 благав ОСОБА_3 вбити його на місці. Катування проводилось ОСОБА_3 постійно протягом зазначеного періоду часу, з інтервалами, що виключали можливість потерпілого спати, що спричиняло додаткові моральні страждання.
		17 березня 2022 року у невстановлений час ОСОБА_3 спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами з числа збройних сил Російської Федерації, погрожуючи вогнепальною зброєю, одягнувши на голову мішок, вивів ОСОБА_6 з приміщення магазина, погрузив до російського військового автомобіля «Тигр» та повіз у невідому для потерпілого напрямку, спричиняючи моральні страждання щодо його подальшої долі.
		В подальшому ОСОБА_3 доставив потерпілого ОСОБА_6 на територію ділянки автомобільної дороги біля с. Роїще Чернігівського району Чернігівської області, де залишив його на узбіччі вказаної дороги в лежачому положенні обличчям до землі. При цьому, ОСОБА_3 поставив на шию та спину ОСОБА_6 ящик із цвяхами, пояснивши, що в ньому міна, яка спрацює, якщо він раніше ніж за 10 хвилин спробує піднятись. Вказаний проміжок часу ОСОБА_6 провів в положенні лежачи обличчям до землі, об`єктивно побоюючись за своє життя та здоров`я, що спричинило додаткові моральні страждання.
		Таким чином, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем збройних сил Російської Федерації, застосував до цивільної особи, яка перебувала під захистом, примус фізичного і морального порядку, з метою отримання необхідних їм відомостей, заходи, які завдали фізичних та моральних страждань цивільним особам, здійснювані незаконним чином і безцільно, чим порушив вимоги ст. ст. 27, 31-32, 147 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ст. 75 Додаткового протоколу від 08.06.1977 року до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року.
		Своїми умисними діями, які полягали у порушенні законів та звичаїв війні, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а саме у жорстокому поводженні з цивільним населенням, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 438 КК України.
		 
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався в порядку спеціального судового провадження згідно з ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 грудня 2022 року за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 , котрий показань суду не надавав.
		 
		У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 надав показання, що 13 березня 2022 року біля 15.00 год. їхав автомобілем ВАЗ білого кольору із сусідом до села Петрушин, щоб забрати його дружину та доньку, обоє були вдягнуті в цивільний одяг. На перехресті до с. Товстоліс вони почули постріли, кулі летіли в лобове скло, потерпілий відчув біль у нозі. Автомобіль зупинився, вони через двері автомобіля повипадали на землю. До них підійшли російські військові, вони були у віськовій формі Російської Федерації та розмовляли російською мовою, при цьому стріляли у них над головами. Потерпілому на очі натягнули шапку, зв`язали руки за спиною, відтягли вбік, по рації викликали два автомобілі "Тигр". Коли приїхали автомобілі потерпілому поверх шапки на голову наділи мішок, йому було тяжко дихати, руки за спиною позатікали. Потерпілого посадили в "Тигр", кудись везли хвилин 15-20, нічого не пояснювали. У той момент потерпілий відбув реальний страх за своє життя. Потім двоє військових з автомобіля потягли його у якесь приміщення, кинули на підлогу. Потім спитали чи поранений, він відповів, що пораней. Прийшов можливо медик, розірвав штанину його штанів та обробив ногу перекисом водню. Руки у потерпілого у цей час були зв`язані, мішок був на голові. Його питали на які служби він працює, де їх дислокація, код мобільного телефона. Він повідомляв, що стосунку до Збройних Сил України не має, в Армії не служить. Йому не вірили, при цьому били ногами у груди, берцем по ногах, в тому числі і по пораненій нозі, вимагали зізнатись у яких військах служить та на які служби працює, ставали ногою на коліно і розтоптували, при цьому потерпілий від болю не міг контролювати фізіологічні процеси та справляв нужду під себе. У цьому приміщенні він перебував три доби зі зв`язаними руками, з шапкою та мішком на голові, дихання будо утруднене, йому не давали, ні їсти, ні пити, допити супроводжувались його побиттям. Росіяни до нього приходили зранку, в обід та ввечері, були удвох або утрьох, але всі три дні допитував його один і той же росіянин, якого він розрізняв по голосу. Били його регулярно, фактично не давали спати. На третю добу росіяни знову зайшли, один з них стріляв у потерпілого біля вуха, потерпілий цього вже не витримав, у нього сталась істерика, він просив його застрелити. Після цього обвинувачений підняв потерпілого, звільнив руки, спитав чи хоче їсти та пити. Йому принесли води та російський сухпайок. З потерпілого зняли мішок, а шапку залишили та наказали завжди, як заходимуть росіяни, натягувати шапку на очі. На четвертий день коли зайшли росіяни він забувся натягнути на очі шапку та роздивився російського військовослужбовця, він був молодий, приблизно такого зросту як потерпілий. Росіянин наказав йому піднятись, на голову наділи шапку та мішок, руки зв`язали та повезли в невідомому напрямку. Він подумав, що це вже кінець, остання його подорож. Потім його поклали вниз животом на асфальт, обвинувачений був поряд з ним, це він чув по голосу. Потерпілому на спину положили якийсь ящик, обвинувачений сказав, що це вибухівка, наказав десять хвилин не рухатись, бо зірветься. Росіяни поїхали, а потерпілий порахував до 600, йому було страшно навіть дихати, бо сказали, що зірветься. Коли він піднявся, виявилось, що на спину йому поставили звичайну коробку з цвяхами. Додому він два дні повертався полями та лісами. Потерпілий зазначив, що не вчиняв дій, які могли б спричинити загрозу росіянам. Обличчя обвинуваченого роздивився добре, так що за рисами обличчя міг його впізнати. Всі дії з ним робив саме обвинувачений, він це зрозумів по голосу, коли на спину йому ставили ящик, то обвинувачений був поряд, всім керував та сказав, що це вибухівка. Таке нелюдське відношення до нього спричиняло потерпілому фізичний біль та моральні страждання та принижувало його людську гідність, лежачи на землі з ящиком на спині, він реально побоювався за своє життя, що спричиняло йому сильні моральні страждння. Вважав, що обвинувачений заслуговує на покарання у виді позбавлення волі. 
		 
		Свідок ОСОБА_8 надала суду покази, що є приватним підприємцем, має магазин, який являє собою торговий ларьок в АДРЕСА_2 . Магазин не опалюється, у ньому є торговий прилавок та холодильники, є лише світло, вода не підведена, для проживання він непридатний та не опалюється. 24 лютого 2022 року магазин працював у звичайному режимі. Наступного разу вона була в мазині уже влітку, після виходу російських військ з с.Терехівки. Звичайний порядок в мазині був порушений, все було розвалене, вирване, вибите, прострілені стіни, розкидані холодильники, навколо все було у фекаліях. Їй повідомили, що приміщення заміновано. Після розмінування магазина, під час прибирання у приміщенні торгового павільйона знайшли відстрелену кулю. Російські військові залишили коробки з - під сухпайків з написом " Російська Федерація". 
		 
		Свідок ОСОБА_9 надала показання суду, що працює реалізатором у фізичної особи підприємця ОСОБА_8 . Магазин являє собою торговий ларьок в АДРЕСА_2 , у якому був торговий прилавок та холодильники, магазин не опалювався, непридатний для проживання, є лише світло, вода не підведена. 24 лютого 2022 року до обіду вона працювала в магазині, а після обіду в село зайшли російські танки, вона замкнула магазин та пішла додому. Наступного разу до магазина вона прийшла уже в березні, коли з села вийшли російські війська. Порядок у вагочику було порушено, холодильники перекинуті, були сліди пострілів на морозильному ларі, на прилавку магазина, у стіні був отвір від кулі, всередині бачила коробки з-під сухпайків російського війська, був неприємний запах від фекалій. 
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 04 червня 2022 року під час огляду території перехрестя дороги с. Товстоліс - с. Терехівка - с. Малинівка Чернігівського району Чернігівської області встановлено, що біля перехрестя знаходиться бетонна споруда (автобусна зупинка), поряд з якою на землі виявлено два дерев`яні ящики зеленого кольору. Неподалік від зупинки розташовані вириті окопи та траншеї. Навпроти, на узбіччі дороги виявлено три предмети схожі на гільзи. На дорозі на відстані 10 м від вказаних трьох гільз виявлено уламки скла. На відстані 10 м від зупинки на дорозі також виявлено два металеві предмети схожі на гільзи. На відстані 30 м від зупинки на перехресті дороги в напрямку с. Товстоліс, на узбіччі, виявлено два деформовані предмети, зовні схожі на гільзи. Під час огляду вилучено 7 предметів схожих на гільзи (т.1 а.с.87-96). 
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 05 червня 2022 року, з дозволу гр. ОСОБА_8 було оглянуто приміщення магазина, що розташоване по АДРЕСА_2 . Під часогляду встановлено,щопо центру приміщення магазина розміщена дерев`яна перегородка-стелаж, яка має зовнішній кут на місці переходу перегородки вліво, на цьому куті, на перегородці-стелажу та на стінці, яка розміщена горизонтально, паралельно до входу, виявлено два отвори діаметром близько 2 мм кожна. Дані отвори розташовані на відстані близько 4 метрів до входу. Із внутрішньої сторони вищевказаних стелажів маються також два отвори, які зовні схожі на два отвори-виходи, так як інші отвори, що із зовнішньої сторони, зовні схожі на отвори-входи. Дивлячись із внутрішньої сторони правий отвір-вихід позначено номером № 1, лівий отвір на стінці позначено номером № 2. В даній перегородці-стелажі мається декілька дошок, що розміщені перпендикулярно до підлоги, на дощечці мається отвір, який позначений номером № 3. Під дерев`яною дощечкою в підлозі наявний отвір, який позначено № 4. На відстані від цього отвору в напрямку стінки, на відстані 50 см мається ще один отвір у підлозі. який позначений номером № 5. Під час огляду отвору під номером № 4 у підлозі в дерев`яній дощечці виявлено предмет зовні схожий на кулю, на вигляд схожий на свинець, з одного боку із плоским кінцем та заокругленим кінцем з іншого боку, діаметром 5 мм. Світла та води в приміщенні не має. Відстань від стіни, де розміщено вікно, до перегородки становить близько 2 метрів.( т.1 а.с. 100-113).
		 
		Протоколом огляду речей від 05 червня 2022 року, оглянуто предмет, ззовні схожий на кулю, та встановлено, що він овальної форми, мідного кольору та виготовлений з металу (т.1 а.с.117-118).
		 
		За висновком судової експертизи зброї № СЕ-19/125-22/4266-БЛ від 02 серпня 2022 року, надані на дослідження сім предметів, що були вилучені в ході огляду місця події на перехресті асфальтованої дороги с. Товстоліс - с. Терехівка - с. Малинівка Чернігівського району Чернігівської області є частинами боєприпасів - гільзами бойових проміжних патронів, калібру 5,45x39 мм., на яких наявні сліди зброї:
		- на гільзах з маркувальними позначеннями «17 81», довжиною 39,4 мм та 39,3 мм, наявні сліди бойків, сліди країв вікон ударників, сліди патронних упорів та слід краю вікна ствольної коробки (на гільзі довжиною 39,4 мм), які придатні для ідентифікації зброї з якої ці гільзи були видалені при пострілах. Також на вказаних гільзах є сліди відбивачів та слід зачепу викидача (на гільзі довжиною 39,4 мм), які непридатні для ідентифікації зброї з якої ці гільзи були видалені при пострілах;
		- на деформованих гільзах із маркувальними позначеннями «3 85», «17 90» та «17 81», довжиною 39,5 мм, 39,4 мм та 30,3 мм, наявні сліди бойків, сліди країв вікон ударників та сліди патронних упорів, які придатні для ідентифікації зброї з якої ці гільзи були видалені при пострілах. Також на гільзі із маркувальними позначеннями «3 85» є слід відбивача, який непридатний для ідентифікації зброї з якої вона була видалена при пострілі;
		- на деформованих гільзах із маркувальними позначеннями «81» та «82», довжиною 31 мм та 44,1 мм, наявні сліди від бойків зброї, сліди від країв вікон ударників та сліди від патронних упорів, які непридатні для ідентифікації зброї з якої ці гільзи були видалені після пострілів.
		Наданий на дослідження предмет, що був вилучений в ході огляду місця події в приміщенні магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , є частиною боєприпасу - кулею з сталевим сердечником 9-мм пістолетного патрона, калібру 9x18 ПМ. На кулі є сліди від полів нарізів та сліди від входу кулі у канал ствола, які придатні для ідентифікації стволу зброї з якої стріляна ця куля.
		Наданий на дослідження предмет, що був вилучений в ході добровільної видачі свідком ОСОБА_8 , є частиною боєприпасу - кулею з сталевим сердечником 9-мм пістолетного патрона, калібру 9х18 ПМ.
		На кулі є сліди від полів нарізів та сліди від входу кулі у канал ствола, які придатні для ідентифікації стволу зброї з якої стріляна ця куля (т.1 а.с.127-139).
		 
		За висновком судово-медичної експертизи № 156 від 14 червня 2022 року, у ОСОБА_6 виявлені рубці м`яких тканин передньо - внутрішньої поверхні верхньої третини правого стегна та лобкової ділянки, котрі являються наслідками загоєння дотичних поранень м`яких тканин, які виникли від дії твердих предметів, що мали високу кінетичну енергію, якими, в тому числі, могли бути кулі, випущені з вогнепальної зброї або осколки боєприпаса, що вибухнув і, як усі у сукупності, так і кожне окремо відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		Виходячи з кількості рубців м`яких тканин, виявлених у ОСОБА_6 , їх характеру та розташування, експерт вважає, що тілесні ушкодження, які мали місце у підекспертного могли утворитись не менше ніж від 3(трьох) травмуючих дій, в тому числі і пострілів: не менше 2(двох) травматичних дій (пострілів) в ділянку правого стегна та як мінімум 1 (однієї) травматичної дії (пострілу) в лобкову ділянку.
		Встановити конкретну дату утворення поранень м`яких тканин правого стегна та лобкової ділянки, що мали місце у ОСОБА_6 , не вдається можливим через відсутність об`єктивних судово - медичних даних, однак не виключається можливість їх утворення 13 березня 2022 року, як на це вказано в описовій частині даної постанови.
		Тілесні ушкодження, що мали місце у ОСОБА_6 , з локалізацією в ділянці лобка та правого стегна не є небезпечним для життя в момент заподіяння. Під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 останній міг відчувати фізичний біль. (т.1 а.с.147-151).
		 
		В ході проведення слідчого експеримента, зафіксованого у протоколі від 04 червня 2022 року, потерпілий ОСОБА_10 розповів учасникам слідчої дії, як 13 березня 2022 року їхав автомобілем із сусідом до села Петрушин, доїхавши до перехрестя до с. Товстоліс почули постріли, автомобіль зупинився, вони через двері автомобіля повипадали на землю, потепілий відчув, що в нього прострілена нога. При цьому потерпілий показав місце, де обстріляли їх автомобіль з боку лобового скла. Далі розповів, що до них підійшли бійців пять чи шість, вдягнутих у форму Російської Федерації, при цьому стріляли у небо, нягнули потерпілому на очі шапку, руки зв`язали за спиною, відтягли вбік, по рації викликали два автомобілі "Тигр". Потерпілому одягли на голову мішок, посадили в "Тигр", кудись везли хвилин 15-20, після чого його помістили у якесь приміщення, де утримували три доби. Пізніше він розгледів, що це приміщення магазина, бо були торгові полиці. Йому обробили рану на нозі, а в подальшому утримували близько двох діб, при цьому били ногами у груди, берцем по ногах, в тому числі і по пораненій нозі, вимагали зізнатись у яких військах служить та на які служби працює, били його регулярно, фактично не давали спати. На третю добу знову зайшли, стріляли біля вуха, потерпілий цього вже не витримав, у нього сталась істерика і він сам просив їх його застрелити. Потерпілий попросив води, йому дали води і сухпайок, зняли з нього мішок, а шапку сказали завжди натягувати на очі, коли вони заходять. У потерпілого три дні були зв`язані руки, в туалет ходив в одяг. У ході слідчої дії потерпілий у приміщенні магазина показав, де його утримували, де він сидів, де його бив обвинувачений, розказав, як обвинувачений берцем ставав на ногу та придавлюючи рухав його ногу. На четвертий день коли зайшли росіяни він забувся натягнути на очі шапку та роздивився російського військовослужбовця, на вигляд йому років 20-25, зріст приблизно такий, як у потерпілого, вдягнутий у військову форму РФ. Потерпілий добре запам`ятав його обличчя. Росіянин помітив, що потерпілий його побачив та швиденько вдягнув собі на обличчя балаклаву. Після цього потерпілому на обличчя вдягли мішок та повезли в невідомому напрямку. Потім його поклали вниз животом на асфальт, на спину щось поклали, сказали міна та наказали десять хвилин не вставати, а то зірветься. Він порахував до 600, потім підвівся. Виявилось, що на спину йому поставили коробку з цвяхами. Додому він два дні повертався полями та лісами. ( т.1 а.с. 81-86).
		 
		Як вбачається з відповіді Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 04 червня 2022 року, на лист прокурора Чернігівської окружної прокуратури, щодо встановлення військовослужбовців РФ, причетних до застосування фізичної сили та взяття в полон цивільних громадян України в період з 13 по 17 березня 2022 року в районі населених пунктів с. Товстоліс та с. Терехівка Чернігівського району, за результатами пошуку і моніторингу російських мобільних номерів, які фіксувались на території Чернігівської області населених пунктів с. Товстоліс та с. Терехівка Чернігівського району у березні 2022 року зафіксовано номер 79006994036.
		У ході пошуку за доступними ресурсами Теlegram-бот отримано відомості про належність вказаного номера особі з іменем « ОСОБА_11 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , користувача сторінки «ВКонтакте» ІНФОРМАЦІЯ_4  (алгоритм пошуку оснований по прив 'язці номера телефону до акаунта вказаної російської соціальної мережі).
		Зазначена сторінка створена у 2022 році і є активно використовуваною (останнє відвідування 29 квітня 2022 року).
		Подальшим пошуком за отриманими фотографіями з акаунта « ОСОБА_11 » отримано відомості про повне співпадіння зображення особи з акаунтами «ВКонтакте» « ОСОБА_12 » (ІНФОРМАЦІЯ_5 , є неактивним) та «Одноклассники» «  ОСОБА_13 » ІНФОРМАЦІЯ_6 , є неактивним), « ОСОБА_13 » (ІНФОРМАЦІЯ_7 є неактивним).
		Вищевказані акаунти належать громадянину Російської Федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який станом на травень 2021 року проходив строкову військову службу у військовій частині АДРЕСА_3 (40-й інженерно-саперний полк, який входить до складу 41 загальновійськової армії ЦВО вс Російської Федерації, підрозділи та військовослужбовці якої тимчасово перебували на території Чернігівської області з командним пунктом в АДРЕСА_4 ).
		 
		 
		Згідно протоколу огляду речей та документів від 25 серпня 2022 року, оглянуто персональний комп`ютер типу «Ноутбук» марки «Acer F5» з операційною системою «Microsoft Windows 10». На вказаному комп`ютері відкрито Інтернет-браузер «Google Chrome» версії 100.0.4896.127 з інстальованим VPN-клієнтом «Touch VPN» (штатний програмний додаток для Інтернет-браузера «Google Chrome», що дозволяє перегляд Інтернет-ресурсів, доступ до яких обмежений на території України) та введено в його адресний рядок адресу соціально-орієнтованого ресурсу «Вконтакте»: ІНФОРМАЦІЯ_8 . Після авторизації в пошуковому контекстному меню було введено запит: « ОСОБА_14 ». За результатами виконання пошукового запиту виявлено сторінку « ОСОБА_12 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 . За допомогою штатної функції операційної системи «знімок екрану» зроблено знімок («скріншот») вказаної сторінки (скріншот №1). Серед контактної інформації особи-користувача вказано місце проживання - м. Волчиха, сімейний стан - не одружений. В ході подальшого огляду вмісту сторінки вказаного користувача виявлено ряд особистих фотографій, зокрема у розділі «Фотографии со страницы ОСОБА_15 », з яких зроблено скріншоти.
		В подальшому, в Інтернет-браузері « ОСОБА_16 », введено, адресний рядок адресу соціально-орієнтованого ресурсу «Одноклассники»: ІНФОРМАЦІЯ_9 . В пошуковому контекстному меню було введено запит: « ОСОБА_13 ». За результатами виконання пошукового запиту виявлено сторінку « ОСОБА_13 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 . За допомогою штатної функції операційної системи «знімок екрану» зроблено знімок («скріншот») вказаної сторінки (скріншот № 7). Серед контактної інформації особи-користувача вказано місце проживання - м. Волчиха, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_10 . 
		Крім цього, за результатами виконання пошукового запиту виявлено й іншу сторінку « ОСОБА_13 »    за    посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		За допомогою штатної функції операційної системи «знімок екрану» зроблено знімок («скріншот») вказаної сторінки (скріншот № 8). Серед контактної інформації особи-користувача вказано дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_10 .
		Враховуючи вищевикладене та за отриманими фотографіями з акаунта « ОСОБА_11 » отримано відомості про повне співпадіння зображення особи з акаунтами «Вконтакте» « ОСОБА_12 » - ІНФОРМАЦІЯ_5  та «Одноклассники» « ОСОБА_13 » - ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.1 а.с.165-171).
		 
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04 червня 2022 року, потерпілий ОСОБА_6 серед наданих фотознімків за рисами обличчя, зачіскою, авалом обличчя, впізнав  ОСОБА_3 а на фотознімку № 1, як військовослужбовця збройних сил Російської Федерації, який у березні 2022 року брав його у полон та наносив йому тілесні ушкодження. Згідно довідки ст. слідчого СВ ЧРУП на фотознімку № 1 зображено громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (т.1 а.с.162-164).
		 
		Таким чином, з досліджених та проаналізованих судом доказів вбачається, що під час огляду місця події виявлено осип скла та відстріляні гільзи, які за висновком судової експертизи є частинами боєприпасів - гільзами бойових проміжних патронів, калібру 5,45x39 мм., у вагончику, де утримували потерпілого, виявлено сліди пострілів, виявлено кулю, яка за висновком судової експертизи є частиною боєприпаса - кулею зі сталевим сердечником 9-мм пістолетного патрона, калібру 9x18 ПМ, що підтверджують покази потерпілого, що над вухом у нього стріляли. При проведенні впізнання потерпілий упізнав обвинуваченого, як особу, що спричиняла йому тілесні ушкодження за зовнішніми рисами обличчя, оскільки був момент, коли він знаходився в приміщенні, де його утримували, з відкритими очима та побачив обличчя обвинуваченого, який зайшов до нього разом з іншими двома особами. У подальшому потерпілий по голосу ідентифікував обвинуваченого, як особу, яка була присутня разом з іншими особами та саме ця особа, обвинувачений, спричиняв йому тілесні ушкодження, утримував у приміщенні магазина, стріляв біля вуха з пістолета та був поряд та надавав команди іншим військовослужбовцям Російської Федерації у той час, коли йому на спину поклали ящик та саме ця особа повідомила, що там вибухівка. Внаслідок спричиненого обвинуваченим сильного фізичного болю потерпілий ОСОБА_6 здійснював неконтрольовані сечовипускання та дефекації в одяг, що принижувало людську гідність потерпілого. У ході слідчого експеримента потерпілий за обстановкою впізнав місце, де його утримували. Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у судовому засіданні підтвердили наявність сторонніх слідів у вагончику- магазині, слідів пострілів та наявність фекалій у приміщенні магазина. За висновком судової експертизи у потерпілого ОСОБА_6 виявлено загоєні рани від дотичних поранень м`яких тканин, які виникли від дії твердих предметів, що мали високу кінетичну енергію, якими, в тому числі, могли бути кулі, випущені з вогнепальної зброї. 
		 
		Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_6 , які узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні доказами, зібраними в ході досудового розслідування, свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку,суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у порушенні законів та звичаїв війні, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а саме у жорстокому поводженні з цивільним населенням та його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 438 КК України.
		 
		Відповідно до положень ч.5 ст.374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_3 , як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		 
		Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення судового розгляду за процедурою in absentia, суд виходив із того, що інкримінований обвинуваченому злочин та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч.2 ст.297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.
		 
		Згідно листа командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства Оборони України від 16 червня 2022 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за списками МінТОТ в військовому полоні не перебував та не перебуває на даний час, дані про його офіційну загибель на території України відсутні.
		 
		За повідомленням Чернігівської дирекції АТ «Укрпошта» від 15 серпня 2022 року з 24 лютого 2022 року припинене приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до Російської Федерації.
		 
		Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області від 08 липня 2022 року та 29 серпня 2022 року адвокатів ОСОБА_17 та ОСОБА_5 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_3 .
		 
		Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 серпня 2022 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування за ч. 1 ст. 438 КК України стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , котрий був оголошений у розшук.
		 
		Після постановлення ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_3  відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 51 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України реалізацію його права здійснював захисник, який отримував необхідні процесуальні документи, знайомився з матеріалами кримінального провадження.
		 
		Повістки про виклик ОСОБА_3 , повідомлення про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення». 
		 
		З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку обвинувачених, щоб забезпечити їх можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
		 
		Крім того,згідно ухвалиЧернігівського районногосуду Чернігівськоїобласті від 01грудня 2022року відносно ОСОБА_3 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймав участь захисник, який захищав інтереси обвинуваченого і на стадії досудового розслідування та обізнаний з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.
		 
		При цьому, судом також вживалися заходи для виклику обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання останній викликався у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр» та його електронній версії на сайті https://ukurier.gov.ua/uk/about/ у розділі «Оголошення: виклики в суд», а також на офіційному сайті Чернігівського районного суду Чернігівської області.
		 
		Захисник обвинуваченого здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймав участь у допиті потерпілого, свідків та дослідженні письмових доказів, виступав у дебатах.
		 
		Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		 
		Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності дост. 65 КК Українивраховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, думку потерпілого щодо покарання обвинуваченому, обставину, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 , вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою. З урахуваннямвикладеного,суд дійшоввисновку,що ОСОБА_3 необхідно призначитипокарання увиді позбавленняволі в максимальних межах, передбачених санкцією ч.1 ст.438 КК України.
		 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		 
		Процесуальні витрати за залучення експертів у розмірі 2 265 грн 36 коп. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави. 
		 
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.370, 371, 373, 374 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років.
		 
		Строк відбування покарання  ОСОБА_3 рахувати з дня його фактичного затримання.
		 
		Стягнутиз  ОСОБА_3 на користь держави 2 265 грн 36 коп. процесуальних витрат.
		 
		Речові докази: сім предметів, зовні схожих на гільзи, предмет, зовні схожий на кулю - знищити.
		 
		На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		 
		   Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		   У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити захисникам, потерпілим та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...