Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 543/391/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2023.
Дата набрання законної сили: 14.02.2023
Номер судового провадження: 51-1718км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018170280000152

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		14 лютого 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 543/391/20
		провадження № 51-1718км22
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                              ОСОБА_1 ,
		суддів:                                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),          
		розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170280000152, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воронинці Оржицького району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не має,
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого за ч. 2 ст. 125 КК України,
		за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року щодо ОСОБА_6 .
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2021 року закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України на підставі п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Полтавський апеляційний суд ухвалою від 04 квітня 2022 року вказане судове рішення місцевого суду залишив без змін.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор стверджує про те, що апеляційний суд належно не оцінив докази, що стосуються перебігу строку досудового розслідування та моменту його завершення. Наголошує, що перший та другий обвинувальні акти були направлені до районного суду в межах строків досудового розслідування. Зазначає, що з 01 березня по 28 квітня 2020 року відбувалося ознайомлення з матеріалами провадження, а тому згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України вказаний строк не включався у строки, передбаченні зазначеною статтею цього Кодексу. Після повернення місцевим судом обвинувального акта прокурору (ухвала від 05 січня 2021 року) у зв`язку зі зміною форми досудового розслідування для виконання вимог п. 5 ч. 4 Розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від  22  листопада 2018 року № 2617-УІІІ (далі - Закон № 2617-УІІІ), доручення про здійснення дізнання вказаного провадження було прийнято 27 квітня 2021 року, повідомлення про підозру ОСОБА_6 оголошено 16 липня 2021 року, надалі 19 липня 2021 року постановою продовжено строки досудового розслідування на 20 днів, а саме до  06  серпня 2021 року, 22 липня цього року складено другий обвинувальний акт та  на наступний день місцевий суд отримав цей акт. Прокурор наголошує, що положеннями ч. 2 ст.   219, ч. 1 ст. 294 КПК України не   визначено порядку продовження строку досудового розслідування кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру, а тому орган досудового розслідування, після повернення обвинувального акта 05 січня 2021 року не мали процесуальних підстав звертатися до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування кримінального проступку. Разом із цим, на думку прокурора, апеляційний суд безпідставно дійшов до висновку про те, що загальний строк досудового розслідування кримінальних проступків має складати два місяці до пред`явлення особі про підозру, у результаті чого цей суд помилково встановив, що ОСОБА_6 було повідомлено про підозру після закінчення строку досудового розслідування та  те, що другий обвинувальний акт був спрямований до суду поза строком досудового розслідування. При цьому апеляційний суд не перевірив доводи скарги щодо врахування строку на ознайомлення сторін з матеріалами кримінального провадження у період з 01 березня по 28 квітня 2020 року, хоча фактично саме це слугувало підставою для оскарження рішення суду першої інстанції. 
		У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить залишити ухвалу апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
		Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу та просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Частиною 1 ст. 433 КПК України передбачено, що  суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких 
		не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання 
		про достовірність того чи іншого доказу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону 
		(ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого 
		(ст. 414 КПК України). 
		Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили 
		чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у  своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення. 
		Статтею 419 КПК України передбачено, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено мотиви, з яких цей суд виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Перевіряючи доводи прокурора про допущення судами істотного порушення вимог кримінального процесуального закону в частині закриття кримінального провадження на підставі п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України, колегія суддів дійшла до наступного.
		Положеннями кримінального процесуального закону, що закріплені у статтях 219, 294-295 КПК України, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей 
		про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і, серед іншого, закінчується направленням до суду обвинувального акта.
		Положеннями ч. 1 ст. 219 КПК України (в редакції Закону який був чинний на час вчинення процесуальних дій) визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до  Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з  обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) шість місяців - у  кримінальному провадженні щодо кримінального проступку; 2) дванадцять місяців - у  кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України (в редакції Закону який був чинний на час вчинення процесуальних дій) строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені ст. 219 КПК України. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.
		Закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення про підозру 
		у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, 
		є підставою для закриття кримінального провадження (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України).
		Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
		Згідно з постановою об`єднаної палати Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року (провадження № 51-4684кмо21) відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПКУкраїни (в  редакції Закону України № 2201-IX від 14 квітня 2022 року) не   включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.
		День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.
		Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування 29 червня 2018 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 
		за номером № 12018170280000152 по факту спричиненням ОСОБА_6 тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
		При цьому, злочин за ч. 2 ст. 125 КК України згідно із Законом № 2617-VIII лише з 01 липня 2020 року відносився до кримінальних проступків.
		Ухвалою слідчого судді Оржицького районного суду Полтавської області від 04  вересня 2019 року задоволено клопотання сторони обвинувачення щодо продовження строків досудового розслідування та ці строки продовжено до шести місяців.
		Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що 18 лютого 2020 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
		01 березня 2020 року сторона обвинувачення повідомила стороні захисту про завершення досудового розслідування та можливість отримати доступ до матеріалів досудового розслідування 06 березня 2020 року.
		З наведеного слідує, що сторона обвинувачення повідомила сторону захисту про завершення досудового розслідування та можливість отримати доступ до  матеріалів розслідування у межах строку досудового розслідування, з урахуванням ухвали слідчого судді Оржицького районного суду Полтавської області від 04 вересня 2019 року.
		Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 почали ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування 12 березня 2020 року, про що свідчить протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування. При цьому останні зазначили, що 12 березня 2020 року з матеріалами провадження ознайомилися у повному обсязі. Також цього ж дня сторона захисту повідомила про наявність у них речових доказів, які надалі стороною обвинувачення були долученні до матеріалів провадження та викликані потерпілий, його представник для надання доступ до цих доказів.
		Постановою прокурора від 14 березня 2020 року було відмовлено у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_6 від 12 березня 2020 року про проведення слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні.
		Крім того, 16 березня 2020 року на адресу Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області надійшов ордер на надання правової допомоги ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 та клопотання останнього про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
		18 березня 2020 року постановою слідчого було залучено адвоката ОСОБА_7 в  якості захисника ОСОБА_6 , також цього ж дня сторона обвинувачення повідомила стороні захисту, зокрема ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування та можливість отримати доступ до матеріалів досудового розслідування 20 березня 2020 року.
		Разом із цим, підозрюваний ОСОБА_6 його захисники ОСОБА_9 та   ОСОБА_7 , отримавши повістки про явку 20 березня 2020 року, а надалі 02 та   06 квітня 2020 року для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, до слідчого не з`явилися.  
		Надалі ухвалою слідчого судді Оржицького районного суду Полтавської області від 24  квітня 2020 року було задоволено клопотання прокурора та встановлено ОСОБА_6 , його захисникам ОСОБА_9 та ОСОБА_7 строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12018170280000152 з 27 квітня по 28 квітня 2020 року. 
		Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 ознайомилися з матеріалами досудового розслідування 27 квітня 2020 року, про що свідчить протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
		Адвокат ОСОБА_7 ознайомився із матеріалами досудового розслідування 14, 21, 24 та 27 квітня 2020 року, про що свідчать протоколи про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
		Таким чином, у цьому кримінальному провадженні строк ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування тривав з 02 березня по 28 квітня 2020 року (згідно ухвали слідчого судді від 24  квітня 2020 року), а тому вказаний проміжок часу не включається в строк досудового розслідування. 
		Кінцевою датою строку досудового розслідування, з урахуванням часу ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, є 28 квітня 2020 року.
		Обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 був складений 29 квітня 2020 року та отриманий Оржицьким районним судом Полтавської області 30 квітня 2020 року.  
		Отже, направлення 29 квітня 2020 року до місцевого суду першого обвинувального акта щодо ОСОБА_6 відбулося в межах строку досудового розслідування.
		В подальшому Оржицький районний суд Полтавської області ухвалою від 05 січня 2021 року повернув обвинувальний акт у кримінально провадженні № 12018170280000152 від 29 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у  вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, прокурору, у зв`язку зі зміною форми досудового розслідування для виконання вимог п. 5 ч. 4 Розділу II Закону № 2617-УІІІ.
		Як вбачається із матеріалів провадження після повернення обвинувального акта прокурору, 27 квітня 2021 року правоохоронними органами було доручено здійснити досудове розслідування кримінального проступку по факту спричинення ОСОБА_6 28 червня 2018 року тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . Повідомлення про підозру ОСОБА_6 було складено 16 липня 2021 року, надалі постановою від 19 липня 2021 року продовжено строки досудового розслідування на 20 днів, а саме до  06  серпня 2021 року, 22 липня 2021 року складено другий обвинувальний акт та на наступний день Оржицький районний суд Полтавської області отримав його. 
		Колегія суддів касаційного суду звертає увагу на те, що повернення обвинувального акта не передбачає поновлення завершеного досудового розслідування. Вказана позиція узгоджується із практикою Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 753/6486/21, від 08 листопада 2022 року у справі № 636/336/21). 
		З цього випливає, що повернення обвинувального акта не може використовуватися стороною обвинувачення для проведення будь-яких процесуальних дій, крім приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК України, і, відповідно, немає підстав вважати, що після повернення обвинувального акта прокурору може йти мова про будь-яке досудове розслідування, оскільки воно завершене до першого звернення до суду з обвинувальним актом.
		Неможливість проведення додаткового розслідування пояснює і неможливість відновлення закінченого досудового розслідування або продовження його строків.
		Будь-яка сторона кримінального провадження має передбачати можливість несприятливого для неї розвитку подій у провадженні, у тому числі і ухвалення судових рішень, що вимагатимуть додаткового часу для їх виконання, як, наприклад, рішення про повернення обвинувального акта прокурору. Таким чином законодавець, встановлюючи граничні строки досудового розслідування, визначав їх з урахуванням подібних ускладнень з якими може стикнутися сторона, і вона має враховувати можливість таких ускладнень при плануванні своєї діяльності.
		При цьому колегія суддів касаційного суду звертає увагу на Закон №  2617-VIII на  підставі якого внесено відповідні зміни до КПК України, зокрема до Глави 25 цього Кодексу, якою визначено особливості досудового розслідування кримінальних проступків.
		Згідно з підпунктом 5 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №  2617-VIII обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог 
		Глави 25КПК України.
		Метою такого повернення відповідно до положень Закону № 2617-VIII є лише внесення обвинувального акта з урахуванням визначеної Главою 25КПК України процедури, якою передбачено, що за встановлених у ст. 302 цього Кодексу умов прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		Таким чином, підставою повернення обвинувального акта за підпунктом 5 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2617-VIII є невідповідність закону процедури внесення цього обвинувального акта.
		Вказана позиція, а саме щодо мети повернення обвинувального акта відповідно до положень Закону № 2617-VIII, також узгоджується з висновками, які були викладені у  постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 листопада  2021 року у справі № 161/7092/20 (провадження № 51-5946кмо20).
		При цьому колегія суддів встановила те, що у цьому провадженні усунення недоліків попереднього обвинувального акта тривало шість місяців, що навряд чи узгоджується з обов`язком вчиняти процесуальні дії в розумний строк, як того вимагає ч. 1 ст. 28 КПК України та положеннями Глави 25цього Кодексу.
		Крім того, сторона обвинувачення фактично відновила досудове розслідування у  провадженні щодо ОСОБА_6 , але вже за кримінальний проступок, та вчинила ряд дій, а саме визначила групу прокурорів у цьому провадженні, допитала свідків, продовжила строки досудового розслідування кримінального проступку тощо, не  звернувши увагу на мету повернення обвинувального акта відповідно до положень Закону № 2617-VIII.
		Колегія суддів касаційного суду звертає увагу на те, що перший раз сторона обвинувачення звернулась з обвинувальним актом до суду із наявністю у неї додаткового часу у півтора місяці строків досудового розслідування. Між цим поновлене нею розслідування тривало більш ніж зазначений строк.
		Таким чином, направлення другого обвинувального акта до місцевого суду відбулося поза межами цього строку.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції щодо залишення без змін ухвали місцевого суду про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на підставі п. 10. ч.1 ст. 284 КПК України, постановлена у відповідності до кримінального процесуального законодавства.
		У ході перевірки матеріалів провадження колегія суддів касаційного суду не встановила підстав для задоволення касаційної скарги прокурора.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження не встановлено.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд 
		ухвалив:
		Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року щодо ОСОБА_6  залишити без змін, а касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                            ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...