Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/3035/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2023. Зареєстровано: 21.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2023.
Дата набрання законної сили: 23.03.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		20 лютого 2023 року Справа № 280/3035/22  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Деревянко А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
		ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
		до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (71601, Запорізька область, м. Василівка, б-р. Центральний, 6Д; код ЄДРПОУ 03193117)
		про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
		ВСТАНОВИВ:
		До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі  позивач, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі  відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:
		- визнати дії Управління щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік відповідно до вимог ч. 4,5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - протиправними.
		- зобов`язати Управління здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплаченої суми щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в сумі 8992 (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 
		В обґрунтування позову зазначає, що є особою з інвалідністю внаслідок війни 3 групи та отримує щорічну разову грошову допомогу до 5 травні відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі  Закон №3551-XII). Відповідач протиправно виплатив позивачу разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році в розмірі меншому, ніж передбачено Законом №3551-XII. Просить позов задовольнити.
		Ухвалою суду від 17.05.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
		15.02.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що на даний час Управління не має можливості підтвердити-заперечити отримані/неотримані виплати до 5 травня та їх розмір позивачу у 2021 році. Вказує, що з 01.12.2022 повноваження щодо надання пільг передано до органів Пенсійного фонду України. Просить позов залишити без розгляду.
		На підставі матеріалів справи, суд встановив такі обставини.
		ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 23.11.2012, користується пільгами та компенсаційними виплатами, передбаченими Законом №3551-XII, у тому числі, є отримувачем разової грошової допомоги до 5 травня.
		На відповідне звернення позивача від 22.02.2022 щодо здійснення перерахунку та виплати щорічної грошової допомоги до 05 травня у 2021 році Управління листом від 22.02.2022 №01-12/517 повідомило, що позивач перебуває на персоніфікованому обліку в Управлінні по категорії пільговиків «Особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни». Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 №325 (далі  Постанова №325) позивач отримав одноразову грошову допомогу до 5 травня як учасник бойових дій у 2021 році  3391,00 грн. Також повідомлено, що Управління виконало в 2021 році свої функції по виплаті допомоги в повному обсязі, а встановлення розміру цих виплат входить до компетенції Кабінету Міністрів України, який щорічно у своїх постановах визначає розмір відповідних грошових виплат. Грошова допомога виплачена у повному обсязі у відповідності з чинним законодавством.
		Не погодившись з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено Законом №3551-XII, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон №3551-XII. Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
		Відповідно до частини 5 статті 13 Закону №3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
		Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
		Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI (набрав чинності 01.01.2008) частину 5 статті 13 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
		У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
		Поряд із цим, правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.
		Так, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 №79-VІІІ (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
		Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Конституційний Суд України у цьому рішенні зазначив, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
		Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 13 Закону №3551-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV, частиною 5 якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
		Вищенаведене відповідає правовому висновку, викладеному у рішенні Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 29.09.2020, прийнятому у зразковій справі №440/2722/20 (провадження №Пз/9901/14/20) та залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
		Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
		Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня - 1769 гривень.
		Отже, відповідно до положень частини 5 статті 13 Закону №3551-XII розмір разової грошової допомоги до 5 травня особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи становить 12383,00 грн. (1769,00 грн. х 7).
		Таким чином, виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 3391,00 грн. суперечить положенням статті 13 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
		За таких обставин, суд дійшов до висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році в розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону №3551-XII у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV, є протиправними.
		Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд керується рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, та звертає увагу, що зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у конкретно визначеній сумі можливе лише в разі, якщо такий розмір допомоги був нарахований, але протиправно не виплачений.
		Разом з тим, за встановленими у даній справі обставинами, відповідачем не було проведено нарахування допомоги в повному обсязі, а тому належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
		У відзиві на позовну заяву відповідач просить залишити позов без розгляду.
		Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду; 6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява; 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; 8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу; 9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; 10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
		Відповідач не наводить правових підстав для залишення позову без розгляду, а судом таких підстав не встановлено, у зв`язку з чим підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
		Крім того, безпідставними є посилання відповідача на передачу з 01.12.2022 повноважень щодо надання пільг до органів Пенсійного фонду України, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», на яку посилається відповідач, від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення органам Пенсійного фонду України передано повноваження щодо надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, що перебуває поза межами спірних правовідносин.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
		Позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір» та відповідних витрат не поніс, інших судових витрат не заявив, тому розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році в розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV.
		Зобов`язати Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
		В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
		Розподіл судових витрат не здійснюється.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
		Повне найменування сторін та інших учасників справи: 
		Позивач  ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
		Відповідач - Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, місцезнаходження: 71601, Запорізька область, м. Василівка, б-р. Центральний, 6Д; код ЄДРПОУ 03193117. 
		 
		Повне судове рішення складено 20.02.2023.
		 
		 
		Суддя М.О. Семененко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...