Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/32122/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2023.
Дата набрання законної сили: 16.02.2023
Номер судового провадження: 61-3420ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		                                                                                       
		16 лютого 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 686/32122/19
		провадження № 61-3420св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., 
		 
		учасники справи:
		 
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - публічне акціонерне товариство «Проскурів»,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Проскурів», підписану адвокатом Прядуном Русланом Володимировичем, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2022 року в складі колегії суддів Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,
		 
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ПАТ «Проскурів», в якому з урахуванням уточнень просила суд ухвалити рішення, яким:
		визнати незаконним та скасувати наказ від 30 серпня 2019 року про її звільнення з посади корпоративного секретаря ПАТ «Проскурів» на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України; 
		поновити її на роботі; 
		стягнути з ПАТ «Проскурів» невиплачену суму вихідної допомоги в сумі 101 967грн.
		 
		Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2019 року відкрито провадження в справі.
		 
		Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2021 року провадження в справі закрито.
		 
		Ухвала мотивована тим, що за правилами цивільного судочинства розгляду підлягають спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 ЦК України). У той же час до юрисдикції господарського суду належать спори, в яких позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оскаржує законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого припинення повноважень (звільнення).
		 
		Пославшись на положення пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, а також на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №205/4196/18, суд першої інстанції зазначив, що спір між сторонами підлягає розгляду в порядку господарського судочинства як такий, що пов`язаний з реалізацією Наглядовою радою товариства прав на управління юридичною особою, передбачених статутом, а саме: припинення повноважень посадової особи товариства, повноваження якої передбачені статутом та обрання якої віднесено до виключної компетенції Наглядової ради товариства. 
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2022 року Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Постанова мотивована тим, що корпоративний секретар не є посадовою особою товариства та не наділений організаційно-розпорядчими функціями, а виконує лише технічні функції. З урахуванням того, що ОСОБА_2 не є учасником ПАТ «Проскурів», а посада корпоративного секретаря наявна у штаті товариства, колегія суддів уважала, що висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі з підстав підсудності зазначеної справи суду господарської юрисдикції є помилковим. 
		 
		Апеляційний суд зазначив, що сама по собі обставина того, що обрання корпоративного секретаря перебуває у компетенції Наглядової ради товариства, не дає підстав уважати цей спір корпоративним.
		 
		Застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №205/4196/18, колегія суддів уважала некоректним, адже правовідносини у цій справі істотно відрізняються від предмета та підстав позову у справі №205/4196/18, у якій мав місце спір керівника юридичної особи (її виконавчого органу) з цією юридичною особою про законність його звільнення (припинення повноважень).
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У квітні 2022 року ПАТ «Проскурів» подало до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на постанову апеляційного суду, в якій просило її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що корпоративний секретар є посадовою особою товариства, яка призначається (обирається) Наглядовою радою та підпорядковується їй. Уважає, що посада, яку займала позивачка, є особливою виборною посадою товариства, яка пов`язана зі здійсненням організаційно-розпорядчих функцій. Наполягає на тому, що корпоративним слід уважати не тільки спір учасника господарського товариства з цим товариством, але й спори між посадовими особами та товариством. З огляду на викладене вважає, що звільнення позивачки як посадової особи товариства за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України є наслідком реалізації товариством його корпоративних прав, що є підставою для висновку про непідсудність цього спору судам цивільної юрисдикції.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження в справі; матеріали справи витребувано з суду першої інстанції.
		 
		У липні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2023 року призначено справу судді-доповідачеві Антоненко Н. О., судді, які входять до складу колегії: Дундар І. О., Русинчук М. М.
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду 
		 
		Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 12 квітня 2022 року вказано, що: «підставами касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновків, викладених, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 683/351/16-ц».
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
		 
		Передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		 
		Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
		 
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		 
		Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		 
		За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.
		 
		Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що спірні правовідносини виникли з корпоративних, а не трудових відносин.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19), на яку міститься посилання в касаційній скарзі, зроблено висновок, що: «до юрисдикції господарського суду за пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень)».
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року в справі № 683/351/16-ц (провадження № 14-113цс20), на яку також посилається відповідач у касаційній скарзі, зазначено, що: «здійснення компетентним органом господарюючого суб`єкта права на усунення від посади відповідно до статті 99 ЦК України можлива в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене Статутом, і підставою такого звільнення може бути зазначене посилання на пункт 5 частини 1 статті 41 КЗпП України. Якщо Статутом передбачено підстави звільнення, усунення від виконання своїх повноважень одним з органів управління кооперативом, такі спори мають розглядати в залежності від причини звільнення, зазначеної у відповідному рішенні компетентного (уповноваженого) органу. З урахуванням висновку Конституційного Суду України, наданого у вказаному рішенні у справі №1-2/2010, можна зробити висновок, що посилання компетентного органу у рішенні про звільнення на статтю 99 ЦК України, як на підставу звільнення чи зазначення інших підстав, які передбачені у Статуті, може свідчити про реалізацію органом управління своїх корпоративних прав».
		 
		Тобто, у практиці суду касаційної інстанції сформувався сталий підхід до того, що спори про звільнення керівника юридичної особи (її виконавчого органу) на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України внаслідок припинення його повноважень за частиною третьою статті 99 ЦК Україниє корпоративними та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
		 
		Натомість у справі, що переглядається, позивачка не була керівником юридичної особи та/або членом її виконавчого органу, а займала посаду корпоративного секретаря, яка наділена виключно технічними, а не організаційно-розпорядчими функціями.
		 
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2023 року в справі № 766/23789/19 (провадження № 61-3796сво21) зроблено висновок, що: «відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб. Проте вказане стосується посадових осіб - членів колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособового керівника, на яких при призначенні на посаду покладаються функції по управлінню за рішенням власника або уповноваженого органу в межах своїх повноважень. Щодо інших посадових осіб, то розірвання з ними трудового договору має відбуватись на інших підставах, встановлених трудовим законодавством, що також передбачає дотримання відповідних встановлених цим законодавством гарантій. При цьому віднесення статутом товариства певної посади до категорії «посадових осіб» не є підставою для визнання її такою, до якої застосовується положення пункту 5 частини першої 
		статті 41 КЗпП України».
		 
		Установивши, що ОСОБА_1 не є як учасником ПАТ «Проскурів», так і посадовою особою товариства, на яку поширюється дія положень пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, частини третьої статті 99 ЦК України, апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що спір у справі, яка переглядається, не є корпоративним та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
		 
		Доводи касаційної скарги не дають підстав уважати, що оскаржене судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та/або суперечить висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 683/351/16-ц.
		 
		У зв`язку з необхідністю врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2023 року в справі № 766/23789/19 (провадження № 61-3796сво21), касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
		 
		З урахуванням висновків щодо суті касаційної скарги судові витрати за касаційний перегляд справи покладаються на відповідача як на особу, яка подала касаційну скаргу.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Проскурів», підписану адвокатом Прядуном Русланом Володимировичем, залишити без задоволення.
		 
		Постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2022 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                        Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                                  І. О. Дундар
		 
		                                                                                                                   М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...