Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/1966/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про видачу і продовження обмежувального припису.
Надіслано судом: 21.02.2023. Зареєстровано: 22.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2023.
Дата набрання законної сили: 31.05.2023
Результат оскарження 31.05.2023 Апеляційний суд міста Києва: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2-о/756/161/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		21.02.2023 Справа № 756/1966/23
		                  Унікальний №756/1966/23
		Провадження № 2-о/756/161/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		16 лютого 2023  року                    Оболонський районний суд м. Києва 
		в складі: головуючого - судді                                                        Яценко Н.О.
		за участю секретаря                                                                        Волошиної А.О. 
		заявника                                                                                                 ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Заявник звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на строк 6 місяців, яким визначити такі заходи тимчасового обмеження прав кривдника та покласти на нього наступні обов`язки, а саме: усунути перешкоди у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності та особистою приватною власністю заявника, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: грошовими коштами у сумі 278 000 тис грн. та 750 доларів США переданими на відповідальне зберігання ОСОБА_1 ; грошовими коштами, які є особистою власністю ОСОБА_1 у наступних сумах: 5 000 доларів США (кошти, отримані в борг); 3 200 доларів США (кошти отриманні за відшкодування збитків завданих затопленням особистої квартири ОСОБА_1 ); 5 000 євро (власні заощадження ОСОБА_1 ); 1500 доларів США (власні заощадження малолітнього сина ОСОБА_1 ); 80 000 грн. (власні заощадження ОСОБА_1 ); 20 000 грн. (власні заощадження малолітнього сина ОСОБА_1 ); особистими речами, фототехнікою, ноутбуком та монітором переданими на відповідальне зберігання ОСОБА_1 ; документами та речами, побутовою технікою, що є особистою приватною власністю ОСОБА_1 ; побутовою технікою, меблями, зокрема, дитячим ліжечком та спортивним куточком (малолітнього сина ОСОБА_1 ); заборонити вести телефонні переговори з ОСОБА_1 будь-яким доступним засобом мобільного чи Інтернет-зв`язку особисто або контактувати з нею через третіх осіб.
		Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала від домашнього насильства якого зазнала від чоловіка, з яким спільно проживала однією сім`єю без укладення шлюбу останні шість років, а саме - ОСОБА_2 . 
		Заявник покликається на ту обставину, що внаслідок неодноразового вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_2 відносно заявниці, остання на сьогодні позбавлена можливості розпоряджатись майном, що належить їй на праві власності, особистими речами, власними коштами, документами, речами й коштами, що були передані на зберігання з боку третіх осіб.
		Вказує, що за фактом вчинення психологічного насильства щодо ОСОБА_1 постановою Оболонського районного суду м.Києва від 24.10.2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2023 року справу передано судді Яценко Н.О.
		Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2023 року відкрито провадження по справі.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити.     
		Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причину своєї неявки суду не повідомив, враховуючи положення ч.1 ст.350-5 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заінтересованої особи за наявних у справі матеріалів.
		Вислухавши пояснення заявника, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з огляду на наступне. 
		Судом встановлено, що між сторонами існують неприязні відносини та майновий спір.
		Як вказує заявниця, ОСОБА_2 забрав її особисті речі, кошти, документи та грошові кошти, майно, що були передані ОСОБА_1 на зберігання з боку третіх осіб, в свою чергу ОСОБА_2 відмовляється їх повертати та відмовляється надавати доступ до квартири де вони зберігаються.
		Статтею 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
		Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
		Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 ч. 1. ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
		Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:1) подружжя;2) колишнє подружжя;3) наречені;4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;6) особи, які мають спільну дитину (дітей);7) батьки (мати, батько) і дитина (діти);8) дід (баба) та онук (онука);9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка);10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);11) рідні брати і сестри;12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.
		Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
		За пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
		Згідно з ч. 3 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
		У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
		При цьому, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
		Таким чином, зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
		Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі.
		Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
		Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
		Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
		Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
		Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
		Враховуючи вище викладене та беручи до уваги, що у спосіб обраний заявником неможливо видати обмежувальний припис, оскільки вимоги заявлені у заяві про видачу обмежувального припису свідчать про наявність майнового спору, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, а не у спосіб видачі обмежувального припису. Окрім того сам факт звернення   ОСОБА_1 до правоохоронних органів свідчить про наявність конфлікту  між заявником та заінтересованою особою, але не підтверджує факт того, що останній і на даний час вчиняє  щодо ОСОБА_1 насильство, що є необхідною умовою  застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
		Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для видачі обмежувального припису, у зв`язку з чим відповідна заява задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 350-6, 352, 354 ЦПК України , суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		В задоволенні заяви  ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - відмовити. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 21 лютого 2023 року.
		Суддя                                                                Н.О. Яценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...