Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/882/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2023. Зареєстровано: 22.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2023.
Дата набрання законної сили: 09.05.2023
Результат оскарження 09.05.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
		e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"14" лютого 2023 р. м. РівнеСправа № 918/882/22 
		 
		Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участю секретаря судового засідання Гусевик І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи 
		за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ ВП 05425046)
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтехнопарк" (вул. Вітовського, 32 А, м. Галич, Івано-Франківський район, Івано-Франківська обл., 77100, код ЄДРПОУ 34659000)
		про стягнення 1 137 872 грн 38 коп.
		 
		у судовому засіданні приймали участь:
		від позивача - Деркач Валерій Вікторович (в режимі ВКЗ);
		від відповідача - Александрук Роман Анатолійович (в режимі ВКЗ)
		 
		Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У жовтні 2022 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (далі - ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" від імені якого діє ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтехнопарк" (далі - ТОВ ""Галтехнопарк", відповідач) про стягнення неустойки у розмірі 1 137 872 грн 38 коп., з яких: 821 796 грн 72 коп. - пеня, 316 075 грн 66 коп. - штраф.
		В обґрунтування позовних вимог позивач (замовник) вказує на невиконання відповідачем (постачальник) зобов`язань за Договором № 53-122-01-21-11075 від 05.08.2021 в частині виконання заявок на поставку продукції на загальну суму 4 515 366 грн 60 коп. 
		Ухвалою від 31.10.2022, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/882/22. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.11.2022.
		Ухвалою від 29.11.2022 оголошено перерву та повідомлено учасників справи, що наступне підготовче судове засідання відбудеться 13.12.2022.
		Ухвалою від 13.12.2022, повідомлено учасників справи, що наступне підготовче судове засідання відбудеться 27.12.2022 
		Ухвалою від 27.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження з ініціативи суду на 30 днів. Повідомлено учасників справи, що наступне підготовче судове засідання відбудеться 17.01.2023.
		27 грудня 2023 року від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
		У судовому засіданні 17.01.2023, суд, розглянувши клопотання представника ТОВ "Галтехнопарк" адвоката Александрука Р.А. від 27.12.2022 про витребування доказів, протокольною ухвалою відмовив у задоволенні останнього, з огляду на наступне.
		Представник відповідача просив суд витребувати у позивача оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення №3440304331942 та №3440304331837.
		Копії вказаних повідомлень про вручення поштового відправлення подавалися позивачем при подачі позову на підтвердження надіслання заявок №2 та №3 відповідачу.
		Частиною 2 ст. 91 ГПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4 ст. 91 ГПК України).
		Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 5 ст. 91 ГПК України).
		Суд зазначає, що матеріали справи містять належним чином засвідчені копії документів (повідомлень про вручення поштових відправлень №3440304331942 та №3440304331837), які додані до позовної заяви та які посвідчені відповідно до приписів абз. 2 ч. 5 ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163:2020.
		На підставі викладеного, розглянувши клопотання представника ТОВ "Галтехнопарк" адвоката Александрука Р.А. від 27.12.2022 про витребування оригіналів документів, взявши до уваги доводи та міркування останнього, щодо змісту поданих копій документів, зважаючи на те, що у матеріалах справи достатньо і інших доказів на підставі яких суд має можливість встановити всі обставини справи, а також враховуючи відсутність у суду сумніву в достовірності наданих позивачем копій повідомлень про вручення поштових відправлень №3440304331942 та №3440304331837, суд не знайшов підстав для витребування оригіналів вказаних доказів, поданих у копіях.
		Ухвалою від 17.01.2023 закрито підготовче провадження у справі № 918/882/22. Призначено справу до судового розгляду по суті на 07.02.2023.
		06 лютого 2023 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі вх. № 1230/23, 1228/23 та 1229/23.
		У судовому засіданні 07.02.2023 оголошено перерву до 14.02.2023.
		14 лютого 2023 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача в режимі відеоконференцзв`язку.
		Представник позивача просив позовні вимоги задоволити з підстав наведених у позові.
		Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у додаткових поясненнях вх. № 1230/23, 1228/23 та 1229/23.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що 05.08.2021 між ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" від імені якого діє ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" (далі  замовник) та ТОВ «Галтехнопарк» (далі  постачальник) укладено Договір поставки № 53-122-01-21-11075 (далі  Договір).
		Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника певну продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору).
		Предметом даного Договору є товар 449920000-5 Ванно-будівельне, який передбачений специфікацією № 1 до даного Договору. (п. 1.2. Договору).
		Місцем виконання даного Договору є місто Вараш Рівненської області. (п. 1.4. Договору).
		У відповідності з п. 2.1. Договору ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 5 050 000 грн 00 коп. без ПДВ, а також ПДВ  1 010 000 грн 00 коп.
		Загальна сума договору (вартість продукції) становить 6 060 000 грн 00 коп. (п.2.2. Договору).
		До ціни продукції включена вартість упакування, маркування, страхування, доставки та інші понесені постачальником витрати на умовах поставки DDP Інкотермс  2010.
		Згідно з п. 3.1. Договору сторонами погоджено, що строк (період) поставки продукції за договором  по 20.12.2021. Продукція поставляється постачальником окремими партіями (поетапно), рівномірне регулярне відвантаження  не більше 2-х піввагонів разово ( при поставці з/д транспортом) або 4-х завантажених причепів на добу (при поставці автотранспортом) на умовах DDP, згідно Інкотермс  2010. Поставка кожної окремої партії здійснюється протягом 30 календарних днів з дати отримання постачальником письмової заявки від замовника. Кількість та асортимент кожної окремої партії продукції, яка повинна бути поставлена, визначається заявкою.
		Місце поставки товару та вантажоодержувач:
		- при поставці залізничним транспортом  залізнична станція Рафалівка Львівської залізниці код 355105, код вантажоодержувача 4646  ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «енергоатом»;
		- при поставці автомобільним транспортом  3440, м. Вараш, Рівненська обл., ВП «Рівненська АЕС» ДП «Енергоатом».
		Заявка на поставку продукції направляється замовником рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштову адресу постачальника: 77100, м. Галич, вул. Вітовського, 32-А, івано-Франківська обл. Відповідальність за достовірність вказаної постачальником поштової адреси та за отримання письмової заявки несе постачальник.
		У відповідності до п. 6.1. Договору оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно видаткової накладної або накладної протягом 45 календарних днів з дати поставки, за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРП.
		Згідно з п. 8.2. Договору товарно-супровідні документи, що надаються постачальником при здійсненні поставки продукції: видаткова накладна або накладна, документи вказані в розділі А4 «Технічна специфікація до предмета закупівлі Вапно будівельне» (Додаток 2.1. до даного Договору), оригінали або копії завірені постачальником.
		Датою поставки є дата підписання видаткової накладної або накладної замовником. Ризик випадкового пошкодження або знищення продукції переходить до замовника з моменту поставки продукції.
		Згідно з п. 9.1. Договору у випадку порушення строку поставки за письмовою заявкою, постачальник зобов`язується сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад 30 діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
		Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії Договору  по 01.03.2022 (п. 12.1. Договору).
		Сторони закріпили у п.п. 13.4 Договору, що замовник та постачальник є платниками податку на прибуток відповідно до п.п.133.1.1 ст. 133 ПКУ від 02.12.2010 № 2755- VI (зі змінами і доповненнями) за ставкою податку згідно п. 136.1 ст. 136 цього кодексу. У разі зміни статусу платника податку сторони по договору повинні сповістити один одного протягом 5-ти днів з моменту зміни.
		Додатками до Договору є:
		- cпецифікація № 1 (додаток № 1);
		- технічна специфікація (додаток № 2);
		- технічна специфікація до предмету закупівлі Вапно будівельне (додаток № 2.1.).
		Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.
		Як встановлено судом, заявка № 1 на поставку продукції в об`ємі 400 тонн направлена на адресу відповідача листом № 16045/041 від 13.09.2021 та отримана одержувачем 17.09.2021.
		Поставку продукції на підставі вказаної заявки постачальником здійснено на загальну суму 1 544 633 грн 40 коп. в межах строків, передбачених договором, що підтверджується видатковими накладними: № 803 від 15.09.2021, № 808 від 17.09.2021, № 816 від 21.09.2021, № 821 від 21.09.2021, № 828 від 23.09.2021, № 864 від 07.10.2021, № 866 від 08.10.2021, № 870 від 11.10.2021, № 877 від 12.10.2021, № 878 від 12.10.2021, № 884 від 13.10.2021, № 885 від 14.10.2021, № 886 від 14.10.2021, № 890 від 15.10.201, № 869 від 16.10.2021.
		23 листопада 2021 року між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №1 до Договору, у п. 1 якої сторони погодили викласти п. 3.1. Договору в наступній редакції: « 3.1. сторонами погоджено, що строк (період) поставки продукції за договором  по 20.02.2022. Продукція поставляється постачальником окремими партіями (поетапно), рівномірне регулярне відвантаження  не більше 2-х піввагонів разово (при поставці з/д транспортом) або 4-х завантажених причепів на добу (при поставці автомобільним автотранспортом) на умовах DDP, згідно Інкотермс  2010.
		Поставка кожної окремої партії здійснюється протягом 30 календарних днів з дати отримання постачальником письмової заявки від замовника. Кількість та асортимент кожної окремої партії продукції, яка повинна бути поставлена, визначається заявкою.
		Заявка на поставку продукції направляється замовником рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштову адресу постачальника: 77100, м. Галич, вул. Вітовського, 32-А, Івано-Франківська обл. Відповідальність за достовірність вказаної постачальником поштової адреси та за отримання письмової заявки несе постачальник.
		Пунктом 2 даної додаткової угоди сторони погодили, що інші умови договору залишаються без змін.
		Заявка № 2 на поставку продукції в об`ємі 800 тонн направлена на адресу відповідача листом № 268/041 від 06.01.2022 та отримана останнім 20.01.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення 3440304331942.
		Заявка № 3 на поставку продукції в об`ємі 690, 22 тонн направлена на адресу постачальника листом № 586/041 від 12.01.2022 та отримана останнім 20.01.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення 3440304331837.
		З урахуванням узгодженого в п. 3.1. Договору строку поставки, у відповідача виник обов`язок здійснити поставку товару на підставі заявок № 2 від 06.01.2022 та № 3 від 12.01.2022 у термін до 21.02.2022 включно (протягом 30 календарних днів з дати отримання 20.01.2022 постачальником письмових заявок від замовника).
		Однак, відповідачем поставка товару на загальну суму 4 515 366 грн 60 коп. не здійснена, заявки № 2 та № 3 залишено без виконання, що стало підставою для звернення замовника до суду із даним позовом, у якому позивач із посиланням на п. 9.1. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмір 821 796 грн 72 коп. (за період з 22.02.2022 по 22.08.2022) та штраф у розмірі 316 075 грн 66 коп.+ за непоставку товару у строк понад 30 діб  7 % від вартості непоставленої продукції).
		З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено для відповідача лист № 2945/041 від 21.02.2022 про виконання та добровільну сплату неустойки.
		У відповідь на даний лист постачальник вказав для замовника про неможливість виконання зобов`язання у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин.
		У подальшому позивач звернувся до відповідача із вимогою № 6154/001-юр від 03.05.2022 про надання замовнику сертифікату, виданого Торгово-промислової палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою, який засвідчує надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору поставки.
		У відповідь на вказаний лист відповідач листом № 184 від 15.05.2022 повідомив позивача, що на офіційному сайті Торгово-промислової палати України розміщено повідомлення від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1 «Щодо засвідчення форс-мажорних обставин».
		Оскільки зобов`язання за Договором на виконання заявок № 2 та № 3 відповідачем не виконано, позивач звернувся до постачальника з листом № 12601/001-юр від 31.08.2022 з вимогою про сплату штрафних санкцій.
		Разом з цим, як встановлено судом, у відповіді на претензію № 438 від 23.09.2022 постачальник відмовив замовнику у задоволенні заявлених претензійних вимог.
		Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у додаткових поясненнях вх. № 1230/23, 1228/23 та 1229/23, а саме: відповідач вказує, що поштові відправлення із штрих-кодовим ідентифікаторами 3440304331942 та 3440304331837 (а саме заявки № 2 та № 3) 20.01.2022 отримала невстановлена особа від імені директора ТОВ «Галтехнопарк» Воровича Д.Л.
		Також, як вказує відповідач у додаткових поясненнях, в підготовчому судовому засіданні при розгляді клопотання представника відповідача про витребування у позивача оригіналів рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, представник позивача зазначив, що факт отримання вказаних заявок підтверджується листом відповідача від 23.03.2022 вихідний № 136. Однак, зазначене у листі ТОВ «Галтехнопарк» від 23.03.2022 вих. №136 формулювання про отримання відповідачем двох заявок на постачання продукції (абзац третій цього листа) є фактичним цитуванням листа ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» від 21.02.2022 № 2945/041 (абзац перший та другий цього листа), про що свідчить відповідне зазначення про це у листі ТОВ «Галтехнопарк» від 23.03.2022 вих. №136 (абзац другий цього листа). При цьому слід зазначити, що в інших листах ТОВ «Галтехнопарк»» на адресу ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» про факт отримання вказаних заявок № 2 та № 3 за Договором не зазначається.
		Посилання позивача на відправлення заявок № 2 та № 3 до Договору з підтвердженням цього факту рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень із штрих-кодовим ідентифікаторами 3440304331942 та 3440304331837, не доводить той факт, що вказаними поштовими відправленнями на адресу ТОВ «Галтехнопарк» були відправлені саме зазначені вище заявки.
		При цьому, позивачем не надано опис вкладення у відповідні поштові відправлення, який передбачений п.п. 59-61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а відповідач не підтверджує отримання вказаними поштовими відправленнями від ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ». За таких обставин, фактична обставина про отримання 20.01.2022 відповідачем заявок № 2 та № 3 до Договору поставки, є недоведеною позивачем.
		Водночас відповідач наголошує, що навіть якщо припустити, що саме ТОВ «Галтехнопарк» 20.01.2022 отримало заявки №2 та №3 до Договору поставки, то в будь-якому випадку із 24.02.2022 відповідач був звільнений від виконання даних заявок у зв`язку із настанням обставин непереборної сили - внаслідок широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну, введення на території України воєнного стану. 
		Відповідач зауважує, що листом № 136 від 23.03.2022 повідомляв замовника про настання форс-мажорних обставин, що у відповідності до ст. 617 Цивільного кодексу України виключає відповідальність відповідача за порушене зобов`язання. Серед іншого, факт настання з 24.02.2022 форс-мажорних обставин підтверджується загальним листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
		Разом з цим, як вказує відповідач, позивач, здійснюючи розрахунок пені та штрафу, виходить з того, що прострочення відповідача мало місце понад тридцять діб, а отже стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 0,1% та штраф у розмірі 20% вартості непоставленої продукції. Крім цього, позивач, визначаючи вартість непоставленої продукції у сумі 4 515 366,60 грн та в обсязі 800 + 690,2 тони, виходить із вартості за одиницю виміру непоставленої продукції, включаючи ПДВ.
		Відповідач категорично заперечує стосовно того, що вартість непоставленої продукції для нарахування штрафних санкцій слід вираховувати з вартості продукції, яка включає ПДВ, і вважає, що вартість непоставленої продукції для нарахування штрафних санкцій слід вираховувати з вартості продукції без ПДВ.
		У додаткових поясненнях вх. № 1230/23 від 06.02.2023 відповідач також зазначає, що виходячи із тверджень позивача, про отримання 20.01.2022 відповідачем заявок №2 та №3 до Договору, а отже прострочення з 20.02.2022 відповідача з поставки, вартість непоставленої продукції без ПДВ складає 3 762 755,00 грн, що і може бути базою для нарахування штрафних санкцій.
		Крім цього, враховуючи викладений вище факт настання 24.02.2022 форс-мажорних обставин, строк нарахування штрафних санкцій становить лише 4 дні (20.02.2022  24.02.2022).
		За викладених вище обставин, нарахування позивачем штрафу у розмірі 20 % вартості непоставленої продукції є явно безпідставним, а пеня в розмірі 0,1% вартості непоставленої продукції, без ПДВ, розраховується наступним чином: 3 762 755,00 грн : 100 х 0,1% х 4 дні = 15 051,02 грн.
		Окрім наведеного вище, відповідач просить суд звернути увагу, що загалом Договір поставки був укладений на строк майже 7 місяців, серед іншого передбачав поетапне, рівномірне та регулярне відвантаження продукції, і протягом перших 1,5 місяців позивач здійснив замовлення на обсяг продукції у розмірі 20% від загального обсягу за договором, а в останній місяць дії договору, позивач здійснив замовлення 80% від загального обсягу за договором. Такі дії позивача, на думку відповідача, свідчать про зловживання замовником своїми правами за Договором, і тим самим ставлять відповідача у завідомо невигідне положення, створюють штучні умови для порушення відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.
		Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.
		Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
		До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
		У відповідності до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Із матеріалів справи вбачається, що заявка № 2 на поставку продукції в об`ємі 800 тонн направлена на адресу відповідача листом № 268/041 від 06.01.2022 та отримана останнім 20.01.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення 3440304331942.
		Заявка № 3 на поставку продукції в об`ємі 690, 22 тонн направлена на адресу постачальника листом № 586/041 від 12.01.2022 та отримана останнім 20.01.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення 3440304331837.
		Відтак судом встановлено, що з урахуванням узгодженого в п. 3.1. Договору строку поставки, у відповідача виник обов`язок здійснити поставку товару на підставі заявок № 2 від 06.01.2022 та № 3 від 12.01.2022 у термін до 21.02.2022 включно (протягом 30 календарних днів з дати отримання 20.01.2022 постачальником письмових заявок від замовника).
		Щодо заперечень відповідача про отримання заявок № 2 та 3 суд зауважує наступне.
		На рекомендованих повідомленнях 3440304331942 та 3440304331837 (том 1, а с. 32) проставлено підпис про вручення одержувачем Д. Воровичем ТОВ «Галтехнопарк» за адресою 77100, м. Галич, вул. Вітовського, 32-А, Івано-Франківська обл. означених поштових відправлень із відміткою «особисто».
		Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, з наданих рекомендованих повідомлень неможливо встановити, що саме направлялось ТОВ «Галтехнопарк», адже позивачем не надано суду опису вкладення у цінний лист до даних відправлень. 
		Суд зауважує, що Договором не передбачено обов`язку замовника направляти письмову заявку на отримання товару з описом вкладення у цінний лист, а відповідно до п. 3.1. Договору заявка на поставку продукції направляється замовником рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштову адресу постачальника: 77100, м. Галич, вул. Вітовського, 32-А, Івано-Франківська обл. Відповідальність за достовірність вказаної постачальником поштової адреси та за отримання письмової заявки несе постачальник.
		Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Керуючись принципом вірогідності доказів, суд констатує, що докази надані позивачем (заявка № 2 - лист № 268/041 від 06.01.2022, заявка № 3 - лист № 586/041 від 12.01.2022, рекомендовані повідомлення 3440304331942 та 3440304331837) свідчать про більшу вірогідність того, що замовником направлялися на адресу постачальника, саме, заявки № 2 та № 3, а не якісь інші документи чи листи. Відповідач не надав суду доказів того, що у поштових відправленнях за трек-номерами 3440304331942 та 3440304331837 було відправлено інші документи, які не є заявками № 2 та № 3.
		Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку позивача (згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі №10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-6, постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/18).
		Суд зауважує, що про наявність відправлених заявок № 2 та № 3 позивач неодноразово повідомляв відповідача у листах № 2945/041 від 21.02.2022, № 6154/001-юр від 03.05.2022, № 11439/041 від 09.08.2022, № 12601/001-юр від 31.08.2022.
		У відповіді № 136 від 23.03.2022 відповідач підтвердив, що 20.01.2022 ТОВ «Галтехнопарк» було отримано дві заявки ВП «Рівненська АЕС» на постачання вапна будівельного за вищевказаним договором в кількості 800 т та 690 т відповідно. Однак, послався на неможливість виконання означених зобов`язань у зв`язку із настанням обставин непереборної сили. У подальшому в листах відповідача пропонував розірвання договірних відносин у зв`язку із неможливістю ним виконання зобов`язань за Договором.
		Проаналізувавши ділову переписку між замовник та постачальником, судом встановлено, що відповідач жодного разу не повідомив позивача про те, що не отримував 20.01.2022 заявок № 2 та № 3.
		Суд зауважує, що із абз. 3 листа-відповіді № 136 від 23.03.2022 (том 1, а с. 2) чітко вбачається, що відповідач визнає факт отримання 20.01.2022 заявок № 2 та № 3 направлених позивачем.
		При цьому суд критично ставиться до аргументів відповідача про те, що вказівка у абз. 3 листа-відповіді № 136 від 23.03.2022 (том 1, а с. 2) є «фактичним цитуванням листа ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» від 21.02.2022 № 2945/041 (абзац перший та другий цього листа)» - оскільки у листі № 2945/041 від 21.02.2022 відсутнє саме таке формулювання, а з контексту листа у сукупності не вбачається заперечень відповідача про отримання даних заявок. Водночас, вбачається посилання на не можливість виконання означених зобов`язань за заявками № 2 та № 3 внаслідок введення в Україні воєнного стану і виникнення форс-мажорних обставин.
		Також, господарський суд відхиляє аргументи відповідача, викладені у додаткових поясненнях, які стосуються того, що відповідач звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання з 24.02.2022 з огляду на наступне.
		Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Суд зауважує, що сторони самостійно дійшли згоди та зафіксували у п. 11.3 Договору, що сторони зобов`язані повідомити про настання та припинення дії обставин непереборної сили протягом трьох днів в письмовій форі з моменту виникнення або припинення дії обставин непереборної сили.
		Відповідним доказом наявності дії обставин непереборної сили та їх тривалості є довідка Торгово-промислової палати України згідно з Законом України «про торгово-промислові палати України» або відповідно до діючого законодавства інших компетентних органів. (п. 11.4. Договору).
		Неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення про настання або зупинення дії обставин непереборної сили позбавляють сторону права посилатися на них (п. 11.5. Договору).
		При цьому, як вбачається із доказів, наданих відповідачем в якості підтвердження настання обставин непереборної сили, відповідач надав суду лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02-7.1 про форс-мажор.
		Водночас, як вбачається із матеріалів справи ТОВ "Галтехнопарк» не повідомило ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" від імені якого діє ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" про настання обставин непереборної сили в порядку, визначеному сторонами у п.п.11.3 Договору.
		Окрім того, щодо покликань відповідача на неможливість виконання зобов`язання з поставки товару за Договором та як наслідок необхідності відмови у позові в частині стягнення штрафу та пені за цим договором з підстав форс-мажору суд вважає за необхідне вказати таке.
		Відповідно до ст.1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання.
		Приписами ч. 1 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
		Згідно з ч. 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
		Листом-роз`ясненням Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 ТПП України на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 року № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
		Водночас, порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та деталізовано в розділі 6 регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3) (з наступними змінами).
		За умовами п. 6.2 регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
		В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 регламенту).
		Таким чином, порівнюючи офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 з правилами засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які містяться в регламенті, господарський суд дійшов наступних висновків.
		У законі та регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а на сайті ТПП України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист.
		У загальному офіційному листі ТПП України від 28.02.2022 зазначено, що його видано на підставі ст.ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та Статуту ТПП України.
		Проте, в ст. ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" нічого не повідомлено про офіційні листи ТПП України та їх правовий статус, а статут ТПП України у вільному доступі відсутній.
		Загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 не містить (та і не може містити) ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
		Загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання.
		Таким чином, використання загального офіційного листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання через військову агресію російської федерації проти України повинен супроводжуватися принаймні і іншими докази на підтвердження неможливості виконати зобов`язання в строк та належним чином.
		Крім цього, господарський суд бере до уваги, що відповідач у випадку виникнення у нього форс-мажорних обставин повинен був звернутися до ТПП України або відповідної регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин або ж обставин непереборної сили відповідно до регламенту, проте доказів такого звернення суду не надав.
		Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
		Таким чином, в силу приписів ч. 1 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК та ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.
		Як вже зазначалося вище, 28.02.2022 ТПП України видала лист-підтвердження про настання форс-мажорних обставин, утім, такий лист не може слугувати доказом неможливості виконати зобов`язання саме за Договором, який є підставою даного позову, оскільки навіть в самому листі є застереження про те, що обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов`язаннями, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов`язань, як помилково вказує відповідач.
		Тобто головним є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
		У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 та від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.
		Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.
		Відтак, саме лише твердження відповідача про те, що непоставка товару на суму 4 515 366 грн 60 коп. сталася з причин настання форс-мажорних обставин, та пов`язана з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану, а також неможливості відповідачем поставити товар позивачу є необґрунтованим та спростовується вищенаведеним.
		Адже виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.
		У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчував би наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за Договором.
		Слід відзначити, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарської діяльності та набувати чи сплачувати кошти, поставляти товар, - адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).
		Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини стосуються обох сторін Договору.
		З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача за недоведеністю.
		Отже, як встановлено судом, у відповідача виникло зобов`язання з поставки товару, а відповідач його не виконав, відповідно останній є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання із 22.02.2022.
		Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Враховуючи, що відповідач в порушення вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання не виконав, не здійснив поставку товару до 21.0.2022 включно, позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення неустойки за непоставлений товар.
		Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		У відповідності до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
		Як вбачається із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
		Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
		Штраф  це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.
		Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
		З аналізу чинних норм законодавства вбачається, що неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ). Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГКУ законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
		Судом встановлено, що сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи договору узгодили між собою та зафіксували у п. 9.1. Договору, що у випадку порушення строку поставки за письмовою заявкою, постачальник зобов`язується сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад 30 діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
		Оскільки сторони, укладаючи Договір, погодили відповідальність за несвоєчасне виконання постачальником зобов`язань по поставці товару у вигляді пені та штрафу, то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу підлягають задоволенню.
		Аргументи відповідача про необхідність нарахування пені на основне зобов`язання без ПДВ, суд відхиляє зважаючи на наступне.
		Справляння податку на додану вартість регулюється розділом V. "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України.
		Статтею 185 Податкового кодексу України, яка входить до цього розділу, об`єктом оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) визначено: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
		Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
		До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
		До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
		Таким чином законодавець виключає з договірної вартості та, відповідно, з бази оподаткування ПДВ суму податку на додану вартість виключно з метою визначення розміру податкового зобов`язання з ПДВ. Іншими словами, в такий спосіб закон виключає можливість повторного нарахування податку на додану вартість на вже нарахований такий же вид податку, і ці спеціальні норми не мають відношення до правовідносин, які виникли між сторонами у справі.
		Крім того, ані нормами чинного законодавства, ані умовами Договору не передбачено, що нарахування неустойки здійснюється на вартість неоплачених товарів без урахування ПДВ, який входить в їх ціну.
		Суд також зазначає, що в силу положень чинного податкового законодавства, а також статей 625, 627 629, 632 ЦК України, нарахування інфляційних втрат, відсотків річних та штрафних санкцій здійснюється на загальну суму заборгованості за договором, навіть за умови, що така заборгованість включає суму ПДВ. При цьому, нарахована на суму ПДВ неустойка не включається до суми ПДВ, визначеної договором, оскільки незалежно від нарахування її на суму ПДВ становлять компенсацію (плату) від постачальника за користування утримуваним ним товаром, належним до поставки замовнику. 
		У відповідача виникло зобов`язання перед позивачем з поставки товару на суму 4 515 366 грн 60 коп. і зазначена вартість товару визначена та погоджена сторонами з урахуванням ПДВ. 
		Вказаний розмір зобов`язання перед позивачем відповідачем не спростовано, окрім того доводи відповідача щодо необґрунтованого розрахунку неустойки на договірну вартість, з урахуванням ПДВ, є безпідставними, оскільки законодавство передбачає стягнення неустойки, виходячи з простроченої суми боргу.
		Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Як вбачається із розрахунків, доданих до позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку у вигляді пені у розмірі 821 796 грн 72 коп. та у вигляді штрафу у розмірі 316 075 грн 66 коп. (7 %).
		Судом перевірено розрахунки пені та штрафу долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу (з 22.02.2022 по 22.08.2022) та встановлено, що останні є арифметично вірними, а обґрунтований розмір стягнення з відповідача пені становить 821 796 грн 72 коп. та штрафу - 316 075 грн 66 коп.
		При цьому суд звертає увагу на помилковість тверджень відповідача, про те, що позивач заявив до стягнення 20 % штрафу, що спростовується розрахунком позивача. А також відповідач безпідставно вказує, що позивач нараховує пеню починаючи з 20.02.2022, що також спростовується розрахунком позивача, де чітко вбачається що нарахування пені розпочато з 22.02.2022, що є правомірним, адже саме з 22.02.2022 відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання на суму 4 515 366 грн 60 коп.
		Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
		Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 1 137 872 грн 38 коп., з яких: 821 796 грн 72 коп. - пеня, 316 075 грн 66 коп. - штраф.
		Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 137 872 грн 38 коп., то збір у розмірі 17 068 грн 09 коп., який сплачено позивачем згідно з платіжними дорученнями № 12314 від 12.10.2022 та № 12689 від 24.10.2022, покладається на відповідача.
		Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтехнопарк" про стягнення 1 137 872 грн 38 коп. задоволити.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтехнопарк" (вул. Вітовського, 32 А, м. Галич, Івано-Франківський район, Івано-Франківська обл., 77100, код ЄДРПОУ 34659000) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) 821 796 (вісімсот двадцять одну тисячу сімсот дев`яносто шість) грн 72 коп. пені, 316 075 (триста шістнадцять тисяч сімдесят п`ять) грн 66 коп. штрафу та 17 068 (сімнадцять тисяч шістдесят вісім) грн 09 коп. судового збору.
		3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
		Повний текст рішення складено та підписано "22" лютого 2023 року.
		 
		Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
		 
		Суддя І.О. Пашкевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...