Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/27466/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; пов’язані з діяльністю органів управління товариства.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2023. Зареєстровано: 22.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2023.
Дата набрання законної сили: 08.02.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		08 лютого 2023 року 
		м. Київ
		cправа №  127/27466/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
		за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
		представників учасників справи:
		позивача  - Брилянт І.О.,
		відповідача  1 - не з`явились, 
		відповідача  2  - не з`явились,
		третьої особи - Семенчук О.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги  ОСОБА_1 
		на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2022 (головуючий суддя - Маціщук А.В., судді: Петухов М.Г., Грязнов  В.В.) 
		у cправі №127/27466/20
		за позовом ОСОБА_2 
		до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "МС 36",
		2. Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Вінограй Ірени Володимирівни Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради,
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,
		про визнання звільненим з посади керівника та зобов`язання вчинити дії,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та заперечень
		1.На розгляд Господарського суду Вінницької області передано справу №127/27466/20 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС 36" (далі - ТОВ "МС 36") та Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Вінограй Ірени Володимирівни Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про визнання ОСОБА_2 звільненим з посади керівника ТОВ "МС 36" за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) з 25.10.2019 та зобов`язання ТОВ "МС 36" провести зміни керівника ТОВ "МС 36" (код - 33811129) та подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про зайняття ОСОБА_2 посади керівника в ТОВ "МС 36" (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).
		2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у визначений законом строк направив засновникам товариства заяву про звільнення та доклав усіх зусиль для скликання загальних зборів учасників ТОВ "МС 36" для вирішення питання щодо зміни керівника,  повідомивши засновників про його ініціювання, проте останні залишили без розгляду заяву позивача про звільнення, чим порушили його трудові права, гарантовані Конституцією України, а державний реєстратор відмовив у здійсненні державної реєстрації щодо зміни відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме зміни керівника ТОВ "МС 36".
		Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
		3.Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "МС 36" від 12.09.2005 №1 обов`язки директора ТОВ "МС 36" покладено на ОСОБА_2 із наданням йому права розпорядчого підпису на усіх господарських, фінансових, банківських документах товариства.
		Цим же протоколом затверджено статут ТОВ "МС 36", а протоколом від 09.10.2010 №4  - нову редакцію статуту ТОВ "МС 36".
		4.Пунктом 8.5 статуту визначені питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників, зокрема призначення та звільнення директора (пп. "є" пункту 8.5 статуту).
		5.Згідно  з п.8.6.4 статуту голова загальних зборів учасників обирається загальними зборами. Голова скликає загальні збори учасників, визначає порядок, день, місце і час проведення загальних зборів учасників, забезпечує своєчасне запрошення на засідання з зазначенням порядку денного, місця і часу проведення загальних зборів учасників не пізніше, ніж за 30 днів до початку загальних зборів учасників.
		6.Засідання загальних зборів учасників може бути скликано за вимогою директора та ревізійної комісії (п.8.7 статуту).
		7.Для забезпечення оперативності управління господарською діяльністю загальні збори учасників можуть делегувати частину своїх повноважень директора товариства (п.8.8 статуту). Директор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції загальних зборів учасників.
		8.Відповідно до п.8.9 статуту загальні збори учасників товариства можуть винести рішення щодо передачі частини повноважень до компетенції директора.
		9.Директор підзвітний загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Він не має права приймати рішення, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів учасників (п.8.9.1 статуту). Директор без доручення діє від імені товариства, представляє його інтереси у відносинах зі всіма вітчизняними і іноземними юридичними особами та громадянами за погодженням з учасниками, розпоряджається майном товариства, укладає договори, в тому числі і трудові, видає доручення, відкриває в банках поточні та інші рахунки, користується правом розпорядження коштами, видає накази і дає вказівки, обов`язкові для всіх робітників товариства (п.8.9.2 статуту).
		10.Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованим 05.06.2019, засновниками (учасниками) ТОВ "МС 36" є ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного фонду 879,12 грн) та ОСОБА_4 (розмір внеску до статутного фонду 8,88 грн); керівником є ОСОБА_2 . 
		11.11.10.2019 директор товариства ОСОБА_2 надіслав на адресу засновників заяву, у якій вказав, що у зв`язку з неможливістю продовжувати роботу через постійне невиконання роботодавцем вимог законодавства про працю (а саме: порушення термінів виплати заробітної плати) просить звільнити його з посади директора товариства з 25.10.2019; належні йому при звільненні кошти перерахувати на його картку і направити поштою на його адресу трудову книжку.
		Заява надіслана учасникам поштою 11.10.2019, що підтверджується фіскальними чеками та описами вкладення у цінний лист.
		Додатком №1 до даної заяви є заява, адресована засновникам ТОВ "МС 36", якою позивач просив у строк до 24.10.2019 скликати загальні збори засновників товариства для призначення нового директора товариства у зв`язку із його заявою про звільнення з посади директора товариства від 11.10.2019.
		12.Учасник товариства ОСОБА_4 на дану заяву надіслав відповідь, у якій відмовив у скликанні загальних зборів та повідомив, що скликання загальних зборів можливе учасником, який володіє часткою у статутному капіталі товариства більш як 20% (п.8.7.1 статуту). При цьому наголосив, що проведення загальних зборів учасників можливе за умови повідомлення учасників про питання порядку денного, час і місце проведення зборів не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів, тому визначений термін скликання загальних зборів у 13 днів (від дати складання звернення 11.10.2019 до 24.10.2019) не відповідає вимогам статуту (п.8.7.2).
		13.08.10.2020 ОСОБА_2 надіслав на адресу Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців центрального відділення центру адміністративних послуг "Прозорий офіс" лист із документами за переліком з метою проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме проведення зміни керівника ТОВ "МС 36".
		14.09.11.2020 представник позивача направив на адресу Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців центрального відділення центру адміністративних послуг "Прозорий офіс" адвокатський запит щодо того чи отримано та розглянуто лист ОСОБА_2 від 08.10.2020, та чи була проведена державна реєстрація зміни керівника ТОВ "МС 36".
		15.17.11.2020 Департамент адміністративних послуг у відповідь на адвокатський запит зазначив, що відповідно до частини 5 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державний реєстратор Вінограй І.В. відмовив у державній реєстрації з огляду на те, що надані для реєстрації документи суперечать вимогам законодавства, а саме засвідчення нотаріусом справжності підпису ОСОБА_2 на заяві щодо державної реєстрації зроблено без використання спеціальних бланків нотаріальних документів. Крім того, підставою відмови у реєстрації зазначено відсутність серед наданих документів рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, передбаченого частиною четвертою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		16.Господарський суд Вінницької області рішенням від 12.05.2022 у справі №127/27466/20 відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ "МС 36" про визнання звільненим з посади керівника ТОВ "МС 36" за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України з 25.10.2019 та зобов`язання ТОВ "МС 36" провести зміни керівника та подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься у Єдиному державному реєстрі щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про зайняття ОСОБА_2   посади керівника ТОВ "МС 36".
		17.Судове рішення мотивоване тим, що зміст поданої позивачем заяви відповідає критеріям звільнення, передбаченим частиною третьою статті 38 КЗпП України, оскільки ця заява містить чітку підставу та дату звільнення, проте відповідна заява не містить волевиявлення позивача щодо його звільнення саме за власним бажанням, що свідчить про її невідповідність вимогам частини першої цієї статті. Самостійно обравши підставу припинення трудових відносин з посиланням на порушення термінів виплати заробітної плати, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо наявності заборгованості зі сплати заробітної плати, її розміру, періоду заборгованості, у зв`язку з чим суд вважав недоведеним, що позивач підлягав звільненню саме у визначену ним дату з визначених частиною третьою статті 38 КЗпП України підстав, а також що у визначену позивачем дату звільнення (25.10.2019) сплинув 14 денний термін його звільнення із займаної посади.
		За висновками місцевого господарського суду, позивач не вжив достатніх та можливих заходів щодо ініціювання питання про проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, адже не скористався можливістю самостійно скликати загальні збори учасників ТОВ "МС 36" з підстав, визначених п.8.7 статуту, тоді як його заява, адресована учасникам товариства, в якій ініціюється питання про скликання загальних зборів, фактично є проханням до учасників товариства скликати загальні збори учасників ТОВ "МС 36" саме за їх ініціативою та не свідчить про скликання загальних зборів саме за ініціативою директора ТОВ "МС 36".
		Враховуючи заяву про зміну предмету позову, якою позивач виключив з предмету позову вимогу про визнання трудових відносин припиненими та залишив вимогу про визнання його звільненим з посади керівника ТОВ "МС 36", суд першої інстанцій, з урахуванням  викладених у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 правових висновків, вважав, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.
		Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що визнання  протиправною  бездіяльності  виконавчого  органу  товариства  щодо  нескликання   загальних  зборів  є  неефективним  способом  захисту, оскільки  жодним  чином  не  поновлює  правомочностей  учасника  товариства  та не призводить  до  відновлення  його  порушеного  права.  
		За висновками місцевого господарського суду, належним способам захисту прав позивача відповідатимуть позовні вимоги про визнання припиненими трудових відносин у поєднанні з вимогами про зобов`язання державного реєстратора вчинити реєстраційну дію щодо зміни відомостей про керівника товариства або скасування у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про позивача, як керівника ТОВ "МС 36".
		18.Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 07.10.2022 рішення Господарського суду Вінницької області від 12.05.2022 у справі №127/27466/20 скасував. Прийняв нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав ОСОБА_2 звільненим з посади керівника ТОВ "МС 36" за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) з 25.10.2019. Зобов`язав ТОВ "МС 36" подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про зайняття ОСОБА_2 посади керівника в ТОВ "МС 36". Позовну вимогу про проведення змін керівника ТОВ "МС 36" залишив без задоволення. Закрив позовне провадження стосовно вимог до Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Вінограй Ірени Володимирівни Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради.
		19.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач надіслав на адресу засновників заяву про звільнення за власним бажанням з дотриманням двотижневого строку, передбаченого статтею 38 КЗпП України, а також заяву, в якій він ініціював проведення загальних зборів з винесенням питання звільнення директора на порядок денний відповідно до положень п.8.7 статуту, що в свою чергу свідчить про те, що позивач дотримався процедури звільнення із займаної посади директора товариства. Натомість товариство/засновники товариства ухилились від виконання обов`язку розглянути заяву позивача про звільнення.
		При цьому апеляційний суд врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.03.2021 у справі №761/40378/18, де зазначено, що у спірних правовідносинах керівник юридичної особи діє не як її виконавчий орган, тому визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.
		Враховуючи, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачем та ТОВ "МС 36", суд апеляційної інстанції вважав, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як визнання позивача звільненим з посади керівника ТОВ "МС 36" за власним бажанням на підставі статті  38 КЗпП України з 25.10.2019. Задовольнивши вказану вимогу, апеляційний суд вважав за необхідне задовольнити вимогу про зобов`язання ТОВ "МС 36" подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про зайняття позивачем посади керівника ТОВ "МС 36".
		В частині вимоги про  зобов`язання ТОВ "МС 36" провести зміну керівника суд відмовив, оскільки непризначення нового керівника не впливає на права та законні інтереси позивача, тоді як для звернення до суду має бути підтвердженим наявність порушеного права з метою його захисту. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
		20. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2022, а рішення Господарського суду Вінницької області від 12.05.2022 у справі №127/27466/20 залишити без змін.
		21.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункти 1, 2 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи:
		- що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, від 19.01.2022 у справі №911/719/21, щодо застосування статті 38 КЗпП України;  
		- про необхідність відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 17.03.2021 у справі №761/40378/18, стосовно застосування статті 38 КЗпП України;
		- що відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування статті 38 КЗпП України в частині визначення моменту повідомлення роботодавця про бажання звільнитись у разі надіслання заяви про звільнення поштою.
		22.Скаржник стверджує, що позивачем не було вжито достатніх та можливих заходів щодо ініціювання питання про проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, адже лист до учасників товариства з проханням скликати збори для призначення нового директора не є та не може вважатись ініціюванням проведення позачергових зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний.
		23.На переконання скаржника,  саме позивач, як керівник і, відповідно, виконавчий орган ТОВ "МС 36", був зобов`язаний скликати загальні збори учасників ТОВ "МС 36", надіславши учасникам товариства повідомлення із зазначенням дати, часу, місця проведення зборів і порядку денного, проте не вчинив такі дії, а направив учасникам лист, в якому просив щоб вони скликали загальні збори учасників товариства.
		24.Скаржник вважає, що позивач не довів, що підлягав звільненню саме у визначену ним дату з визначених частиною третьою статті 38 КЗпП України підстав, а також що у визначену позивачем дату звільнення (25.10.2019) сплинув 14 денний термін його звільнення із займаної посади. 
		25.На думку скаржника, роботодавець повинен бути повідомлений про звільнення працівника за два повні тижні без урахування часу на пересилання поштової кореспонденції і, відповідно, у разі надіслання заяви про звільнення поштою, роботодавець вважається таким, що повідомлений про звільнення у разі отримання заяви за два тижні, а не здачі працівником такої заяви на пошту за два тижні до бажаної дати звільнення.
		26.З урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, скаржник вважає, що заявляючи вимогу про визнання ОСОБА_2 звільненим з посади керівника ТОВ "МС 36" (з урахуванням заяви про зміну предмету позову), позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, що є підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині вимог.
		27.Крім цього, скаржник зазначає, що викладений у постанові від 17.03.2021 у справі у справі №761/40378/18 висновок Верховного Суду про те, що визначальним при вирішенні справ такої категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України, є таким, що не враховує правову природу загальних зборів учасників і можливість виконання ними функції роботодавця у спосіб, відмінний від положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		28.У цій постанові Верховний Суд зазначив, що у спірних правовідносинах керівник юридичної особи діє не як її виконавчий орган, однак такий висновок не узгоджується з приписами наведеного скаржником законодавства, відповідно до якого директор є виконавчим органом товариства, а зворотні твердження не мають під собою правового підґрунтя. Навіть якщо директор є найманим працівником, він є виконавчим органом товариства до моменту припинення таких відносин. Іншого правового регулювання дане питання не містить.
		29.Також скаржник вважає, що для формування правового висновку з даного питання слід врахувати, що в даному випадку є колізія правових норм КЗпП України та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а саме неузгодженість/суперечність між процедурою звільнення найманого працівника, що передбачена частиною першою статті 38 КЗпП України, та процедурою припинення повноважень виконавчого органу, яка визначена статями 31, 32 вказаного Закону.
		30.Оскільки в даному випадку Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" є спеціальним законом, що регулює порядок обрання виконавчого органу (в даному випадку директора) і припинення діяльності цього виконавчого органу, саме його положення підлягають застосуванню при вирішенні питань щодо припинення відносин з виконавчими органами товариств.
		Підстави для передачі справи на розгляд  Великої Палати Верховного Суду
		31.У постанові Верховного Суду 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зазначено, що "встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства. 
		Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.
		Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. 
		У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими".
		32.При цьому, у постанові від 17.03.2021 у справі №761/40378/18, врахувавши наведені у  постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 висновки, Верховний Суд також зазначив, що суди не врахували, що "у спірних правовідносинах керівник юридичної особи діє не як виконавчий орган, тому визначальним при вирішенні справ цієї категорії  є не перевірка дотримання керівником  юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України".
		33.Колегія суддів не погоджується з такими висновками та вважає за необхідне від них відступити.
		34.Згідно зі статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
		35.Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" унормовано, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.
		36.Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (частина перша статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
		37.Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 Цивільного кодексу  України (далі - ЦК України) загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
		38.Відповідно до частин першої - третьої статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
		39.Отже, відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор, виконавчий орган), як будь-який інший працівник, дійсно має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, втім рішення про таке звільнення має бути прийняте загальними зборами товариства.
		40.При цьому, колегія суддів вважає, що повідомлення власника або уповноваженого ним органу в даному випадку повинно бути здійснено шляхом фактичного (безпосереднього)  подання оригіналу заяви про звільнення саме роботодавцю, як юридичній особі (відповідач у справі), а не її учасникам, як про це зазначено у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, зі здійсненням її реєстрації в журналі вхідної кореспонденції товариства або шляхом надіслання на юридичну адресу роботодавця рекомендованим листом з описом вкладення. Дата реєстрації відповідної заяви у журналі вхідної кореспонденції, або дата отримання поштового відправлення товариством,  буде встановлювати строк з якого почнеться відлік строку попередження про звільнення.
		41.Колегія суддів вважає, що оскільки положення КЗпП України не містять приписів про відлік початку перебігу двотижневого строку повідомлення роботодавця про звільнення,  останній повинен відраховуватись з моменту отримання відповідної заяви роботодавцем, а не з моменту направлення відповідної заяви, оскільки цей двотижневий строк є саме гарантією прав роботодавця мати час здійснити відповідну заміну.
		42.Разом з цим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що звільненням посадової особи товариства дещо ускладнює процес розірвання трудових відносин, адже директор товариства є не лише найманим працівником юридичної особи, а й виконує функції щодо управління нею, порядок його призначення та звільнення суттєво відрізняється від порядку, установленого для інших працівників. 
		Такий порядок призначення та звільнення керівника (директора) товариства пов`язаний з тим, що керівник згідно з нормами чинного законодавства є одноосібним виконавчим органом або входить до складу виконавчого органу юридичної особи, якщо статутом товариства передбачено створення такого колегіального органу відповідно.
		Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення) (частини 1, 2 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). 
		У разі звільнення директора, який є одноосібним виконавчим органом, товариство лишається без органу управління, на який законом покладено керівництво поточною діяльністю товариства вчинення дій від його імені без довіреності. Тобто, через такий орган товариство реалізовує свою дієздатність, а відсутність цього органу (звільнення директора без призначення іншої особи на цю посаду) може призвести до блокування діяльності товариства (створює неможливість вчинення будь-яких юридично значущих дій). 
		Відповідно, призначення та звільнення керівника відбувається на підставі прийнятого рішення загальних зборів учасників товариства, в установчому документі якого визначаються повноваження загальних зборів учасників юридичної особи, у тому числі щодо призначення та звільнення керівника, а також порядок прийняття відповідних рішень.
		Тобто, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства і за правовими наслідками відрізняється від припинення трудового договору, визначеного трудовим законодавством. 
		43.Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
		44.Оскільки керівник (директор) товариства є виконавчим органом юридичної особи,   звільнення (зміна) якого повинно супроводжуватися прийняттям (призначенням) нового директора, його право на звільнення кореспондує обов`язку, визначеному статтею 32 Закону "України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", скликати загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення (поштовим відправленням з описом вкладення) про це кожному учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників із зазначенням дати, часу та місця  проведення, а також порядку денного, в якому одним з питань (або єдиним питанням) буде саме розгляд заяви керівника про звільнення.
		45.Тобто, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її роботодавцю, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення або ініціювати таке звільнення, якщо скликання загальних зборів віднесено до компетенції іншого органа/посадової особи товариства. 
		46.У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, останньому з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду.
		47.Проте, колегія судді вважає, що належним та ефективним способом захисту прав  та законних інтересів керівника товариства у такому випадку буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), як визначено у постановах  від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 та 17.03.2021 у справі №761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема через два тижні після написання/подання заяви про звільнення, як у цій справі, по суті зводиться до встановлення  факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення. 
		Такий підхід, коли суд констатує відсутність рішення загальних зборів про звільнення з посади керівника (виконавчого органу), втім встановлює факт припинення трудових відносин на дату закінчення двотижневого строку, наданого на завчасне повідомлення про звільнення, не свідчить про існування у сторін юридичного спору з можливістю імперативно захистити трудові права, які при такому підході не є порушеними. Так, оскільки за такого підходу суд не застосовує положень законодавства щодо звільнення директора як виконавчого органу товариства саме за рішенням загальних зборів, директор, як виконавчий орган товариства, який зафіксував свій намір звільнитися, на настання дати звільнення мав би видати відповідний наказ, внести відповідні  відомості в трудову книжку, отримати необхідні при звільненні документи, та надати їх бухгалтерії для здійснення з ним остаточного розрахунку. Вбачається, що встановлення такого факту необхідне лише для примушення державного реєстратора зареєструвати виключення відомостей щодо керівника (директора) з державного реєстру.
		При цьому, колегія суддів відзначає, що право на припинення трудових відносин на посаді директора (виконавчого органу) товариства саме за рішенням суду і саме з дати набуття ним (рішенням) чинності враховує можливість товариства доводити інші підстави звільнення, які можуть бути відмінними від підстав звільнення за власним бажанням (за наслідками доведення в суді існування звіту щодо діяльності директора і діяльності товариства, звіту аудитора тощо).
		Вбачається, що, враховуючи специфіку реалізації права звільнитися з посади керівника (директора) товариства саме за рішенням загальних зборів товариства, встановлений КЗпП України двотижневий строк може бути недостатнім для вирішення питання зміни керівника та визначення підстав звільнення. Втім він має бути розумним, тобто таким, що надає двом сторонам спірного правовідношення реальну можливість вирішити питання припинення трудових відносин без зловживання правом. Однак вбачається, що помилковим є підхід в усіх випадках констатувати припинення трудових відносин через два тижні після подання/надіслання заяви про звільнення за власним бажанням, якщо на цей час рішення загальними зборами не прийнято.
		48.При цьому, оскільки товариство не може діяти без директора (тобто без виконавчого органу), його зміна обов`язково повинна супроводжуватися призначенням нового директора, разом із вимогою  припинити трудові відносини повинна заявлятись вимога про визначення особи, яка тимчасово (до прийняття загальними зборами рішення про призначення нового директора) виконуватиме обов`язки керівника товариства. Чинним законодавством це питання не врегульоване. Це може бути особа, яка зазвичай виконує тимчасові обов`язки керівника у випадку його відпустки / хвороби, а за відсутності такої особи або її згоди на таке призначення - учасник товариства, який є його кінцевим бенефіціарним власником.
		В іншому випадку, зобов`язання державного реєстратора здійснити дії по виключенню відповідних відомостей  про юридичну особу, а саме про керівника (директора), буде  примушенням державного реєстратора здійснити дії, які суперечать законодавству, зокрема статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", яка надає державному реєстратору лише право зареєструвати зміну керівника (директора) на підставі рішення загальних зборів товариства про зміну керівника. Також виключення відомостей про керівника (директора) товариства без заміни на нового / іншого керівника (директора) буде порушувати публічний  порядок, адже згідно зі статутом керівник наділений багатьма повноваженнями, зокрема підписання податкової, статистичної та іншої звітності, платіжних та інших фінансових документів, здійснення від імені товариства будь-яких дій, які не суперечать чинному законодавству тощо.
		Крім того прийняття судового рішення з констатацією визнання керівника товариства звільненим ретроспективно з визначеної судом дати та  із значним перебігом часу до моменту реєстрації в реєстрі виключення відомостей щодо нього з відповідного державного реєстру (коли повноваження директора і припиняються для третіх осіб) породжує юридичну невизначеність моменту припинення здійснення повноважень керівника (директора).
		49.Ураховуючи, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 та 17.03.2021 у справі №761/40378/18, справа №127/27466/20 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд
		У Х В А Л И  В :
		1.Справу №127/27466/20 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
		Головуючий                                                                                   С.В. Бакуліна
		 
		Судді                                                                                                 О.Р. Кібенко  
		 
		                                                                                                          В.І. Студенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...