Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/22448/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2023. Зареєстровано: 23.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2023.
Дата набрання законної сили: 22.02.2023
Номер судового провадження: К/990/36146/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 лютого 2023 року 
		м. Київ
		справа № 240/22448/20
		провадження № К/990/36146/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді - Смоковича М. І.,
		суддів: Калашнікової О. В., Кашпур О. В.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження справу 
		за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито 
		за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року (суддя Черняхович І.Е.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17   листопада 2022 року (судді: Залімський І. Г., Сушко О. О., Мацький Є. М.) та 
		в с т а н о в и в:  
		1. У грудні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просив визнати протиправною і скасувати постанову Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 15 грудня 2020 року №   216563 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_1 не є автомобільним перевізником вантажу, який перевозив водій ОСОБА_2 автомобільним транспортом марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Зазначив, що власником цього транспорту є інша особа ( ОСОБА_3 ), а замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем вантажу, який перевозився 5 листопада 2020 року згідно з товарно-транспортною накладною від 5 листопада 2020 року №   110328, є товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Овочева технологічна компанія».
		Позивач зазначив також про те, що відповідач не забезпечив йому можливості взяти участь у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідно й надати свої пояснення з приводу виявленого порушення. 
		3. Обставини справи стисло можна викласти так. 
		У період з 2 по 16 листопада 2020 року посадові особи Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі направлення від 2   листопада 2020 року №   010839 та графіку роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю проводили рейдову перевірку за додержанням транспортними засобами вимог законодавства про автомобільний транспорт. 
		Під час цієї перевірки посадові особи Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 5 листопада 2020 року здійснили на пересувному пункті зважування на 158 км автомобільної дороги М-21 «Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський» габаритно-ваговий контроль транспортного засобу КАМАЗ 43143 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причепом ГКБ 8551 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), водієм якого був ОСОБА_2 .  
		Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль КАМАЗ 43143 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) належить гр. ОСОБА_3 .
		Згідно з талоном зважування загальна вага транспортного засобу КАМАЗ 43143 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причепом ГКБ 8551 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) складала 42,00 т, а навантаження на осі: 1) 4,61 т; 2) 9,23 т; 3)10,34 т 4) 8,99 т 5) 8,83 т. Результати зважування зафіксовані в довідці від 5 листопада 2020 року №   048796 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. 
		У зв`язку з тим, що вага транспортного засобу перевищувала дозволені вагові норми, посадові особи відповідача склали акт від 2 листопада 2020 року №   033486 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зафіксовано, що фактична маса автомобіля КАМАЗ 43143 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причепом ГКБ 8551 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) становила 42,00 т, при нормативно допустимій масі 40,00 т, а фактичні осьові навантаження склали: на передню одиничну вісь автомобіля - 4,61 т при нормативно допустимому значенню 11,00 т); на задню здвоєну вісь автомобіля - 19,57 т (9,23 т + 10,34 т) при нормативно допустимому значенні 16,00 т); на передню вісь причепа 8,99 т при нормативно допустимому значенні 11,00 т; на задню вісь причепа 8,83 т при нормативно допустимому значенні 11,00 т. 
		Перевищення нормативно встановлених параметрів навантаження по загальній масі транспортного засобу складало 5   % (фактичне навантаження становило 42,00 т при дозволених 40,00 т), а перевищення нормативно встановлених параметрів навантаження на задню здвоєну вісь автомобіля складало 22,31   % (фактичне навантаження становило 19,57 т при дозволених 16,00 т).
		За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки склали акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 5 листопада 2020   року №   251719, в якому зафіксовані порушення транспортним засобом КАМАЗ 43143 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причепом ГКБ 8551 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) вимог абзацу шістнадцятого частини першої статті 60 Закону України від 5   квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III). Порушення полягало у перевезенні вантажу (кукурудза) з перевищенням встановлених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху габаритно-вагових норм на понад 20   % без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових норм.
		За текстом цього акта, водій транспортного засобу КАМАЗ 43143 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причепом ГКБ 8551 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 під час перевірки повідомив, що працює водієм у ОСОБА_1 . Крім того, в акті зазначено також, що транспортний засіб, щодо якого проводився габаритно-ваговий контроль, належить [ФОП] ОСОБА_1 .
		Керуючись вимогами Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від                 27 червня 2007 року №   879 (далі - Порядок № 879), посадові особи Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки склали розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахували ОСОБА_1 плату за проїзд в розмірі          185,64 євро. 
		Відповідно до листа Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від                 17 листопада 2020 року №   89759/21.3/24-20, розгляд справи про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт був призначений на 15 грудня 2020 року (в період з 10:00 до 12:00). 
		Суди попередніх інстанцій зазначили, що за текстом протоколу від 15 грудня 2020   року №   55 ФОП ОСОБА_1 на розгляд справи з`явився, тож розгляд відбувався за його участі.
		За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки винесло постанову від 15 грудня 2020 року №   216563 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону № 2344-III, яке полягало у перевищенні при перевезені вантажу встановлених законодавством габаритно-вагових норм на понад 20   %, відповідальність за яке передбачена абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону № 2344-III.
		Позивач не погодився з правомірністю зазначеної постанови, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
		Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
		4. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 19 травня 2022 року (яке Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 листопада 2022   року залишив без змін) позовні вимоги задовольнив; визнав протиправною і скасував постанову Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті від 15 грудня 2020 року №   216563 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що вагові параметри транспортного засобу КАМАЗ 43143 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причепом ГКБ 8551 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) перевищували гранично допустимі норми, визначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху [затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306], тож були підстави для накладення штрафу на підставі частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Водночас додав, що за цією статтею відповідальність має наставати для автомобільного перевізника. 
		З посиланням на пункт 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14   жовтня 1997 року №   363 (далі - Правила перевезення вантажів) суди попередніх інстанції зазначили, що відповідно до товарно-транспортної накладної від 5   листопада 2020 року №   110328 автомобільним перевізником вантажу, який перевозив водій ОСОБА_2 транспортним засобом КАМАЗ 43143 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причепом ГКБ 8551 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), є ТОВ «Вест солді транс». З уваги на це названа юридична особа у значенні частини першої статті 60 Закону № 2344-III є суб`єктом відповідальності за правопорушення щодо перевищення транспортним засобом габаритно-вагових норм.
		Касаційне оскарження
		6. У касаційній скарзі Укртрансбезпека просить скасувати судові рішення судів першої і апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Касаційну скаргу її автор подав з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з чим зазначив про те, що наразі нема висновку Верховного Суду щодо процедури реалізації Укртрансбезпекою її повноважень щодо притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності, визначеної статтею 48 Закону № 2344-III, у разі ненадання всіх документів, передбачених цією ж статтею, що можуть підтвердити статус такого суб`єкта (зокрема договору оренди або тимчасового реєстраційного талону).
		Касатор зазначив про те, що очікує від суду касаційної інстанції висновку щодо того, як Укртрансбезпека має реалізовувати свої повноваження з контролю за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства про автомобільний транспорт. 
		У касаційній скарзі, з-поміж іншого, наголошено на тому, що позивач під час розгляду справи про порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом не довів того, що транспортний засіб, власником якого є гр. ОСОБА_3 , був переданий ТОВ «Вест солді транс». 
		Як можна зрозуміти думку скаржника, той факт, що позивач не був автомобільним перевізником, відповідно і суб`єктом відповідальності, з`ясувалося під час розгляду справи в суді. Проте таким чином, з погляду скаржника, складається ситуація, коли автомобільні перевізники можуть уникати відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (тут - за перевищення габаритно-вагових норм), не подавши під час перевірки усіх документів, які підтверджують статус суб`єкта господарювання. 
		7. Суд надіслав позивачу копію ухвали від 10   січня 2023 року про відкриття касаційного провадження у цій справі, а також копію касаційної скарги на електронну адресу, яка зазначена в матеріалах справи (igorbaranovskyi41@gmail.com); копія електронного листа про надіслання зазначених документів ФОП ОСОБА_1 є у справі. 
		Крім того, секретар судового засідання телефонувала позивачеві на номер телефону ( НОМЕР_4 ), який зазначений як контактний у матеріалах справи, а також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо ФОП ОСОБА_1 ), для того, щоб додатково сповістити його про відкриття касаційного провадження у цій справі. Позивач не відповів на дзвінки (за вказаним номером телефону), про що секретар судового засідання склала телефонограму. 
		На дату завершення підготовчого провадження у справі, а також на дату розгляду цієї справи по суті суд не отримав відзиву на касаційну скаргу та/чи клопотань позивача процесуального характеру. 
		Зважаючи на наведене колегія суддів дійшла висновку про можливість касаційного перегляду судових рішень на основі наявних у справі матеріалів. 
		Релевантні джерела права  
		8. Відповідно до частини десятої статті 6 Закону № 2344-III на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; .
		9. За текстом статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. 
		10. Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
		11. За текстом частини першої статті 34 закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; .
		12. Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
		До комплексу допоміжних операцій, пов`язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать: завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів; перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб; сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу; накопичення, формування або дроблення партій вантажу; зберігання вантажу; транспортно-експедиційні послуги.
		Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
		13. Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
		Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
		для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
		для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
		14. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344-III). 
		15. За частиною другою статті 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; .
		16. Згідно з частинами першою, другою статті 50 Закону № 2344-III договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).
		Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.
		17. Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
		Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
		Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
		18. За текстом частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
		19. Відповідно до пункту 1 Переліку документів необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 (чинного у період виникнення спірних відносин) для водія юридичної особи або  фізичної  особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний  засіб  або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		20. За пунктом 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №   1567 (далі - Порядок № 1567) справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
		У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
		21. Згідно з пунктами 3.1-3.5. пункту 3 Правил перевезення вантажів договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні (надалі - Договір) наведений в додатку 1.
		Договір про перевезення вантажів може укладатися Перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов`язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів.
		Ініціативу про встановлення договірних стосунків для перевезення вантажів автомобільним транспортом може виявити як Перевізник, так і вантажовідправник (вантажоодержувач) - майбутній Замовник.
		Після того, як Перевізник і Замовник узгодили умови перевезень і розрахунки, стверджений підписом Перевізника проект Договору з необхідними до нього додатками в двох екземплярах Перевізник зобов`язаний направити Замовнику не пізніше ніж через три дні після його узгодження.
		У Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов`язки сторін, відповідальність тощо.
		22. За текстом підпункту 10.1 пункту 10 Правил перевезення вантажів перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).
		За підпунктом 10.10 пункту 10 Правил перевезення вантажів за домовленістю сторін водій може виконувати обов`язки супровідника вантажів (експедитора).
		23. За підпунктами 11.1, 11.3, 11.5 пункту 11 Правил перевезення вантажів основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. 
		Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
		Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
		У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
		Висновки Верховного Суду   
		24. В обсязі з`ясованих в цій справі обставин можна виснувати, що виникнення спірних правовідносин пов`язане з тим, що спірну постанову відповідач виніс щодо особи, яка не є автомобільним перевізником вантажу, щодо якого була оформлена товарно-транспортну накладну від 5   листопада 2020 року № 110328, відповідно не може нести відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону №   2344-III.
		У справі встановлено, що відповідач визначив ФОП ОСОБА_1 як автомобільного перевізника вантажу зі слів водія транспортного засобу КАМАЗ 43143 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причепом ГКБ 8551 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 під час габаритно-вагового контролю. Принаймні така інформація (про автомобільного перевізника) зазначена в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 5 листопада 2020   року № 251719 й саме ФОП ОСОБА_1 відповідач запрошував на розгляд справи про порушення і щодо нього потім виніс спірну постанову. 
		У касаційній скарзі її автор наголосив, серед іншого, на необхідності належного документа, який би засвідчував право користування транспортним засобом, тобто використання цього транспортного засобу на законних підставах, що теж є обов`язковим для здійснення внутрішніх перевезень вантажів. Ці доводи висловлені в контексті того, що власником транспортного засобу, яким перевозився вантаж, його водієм і автомобільним перевізником були (як з`ясували суди попередніх інстанцій) різні особи, але документів щодо тимчасового використання цього транспортного засобу (як-от договору оренди або тимчасового реєстраційного талону) на час винесення спірної постанови відповідачу не надали.   
		25. Тож автор касаційної скарги порушив питання про те, яким чином він має здійснювати контроль, щоб встановити особу, яка - на прикладі описаної ситуації - має відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт. 
		Колегія суддів зазначає, що відповідач є суб`єктом владних повноважень й суд в рамках розгляду справи в порядку адміністративного судочинства оцінює правомірність його рішень/дій через призму критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України. На стадії касаційного перегляду суд не може виходити за межі предмету і підстав позову. Наведене означає, що висловлення правової позиції щодо застосування певної норми права не може виявлятися у наданні вказівок і настанов суб`єкту владних повноважень, якими він має керуватися при здійсненні своїх повноважень. З уваги на суть спірних правовідносин і їх нормативне регулювання, а також зважаючи на підстави касаційного оскарження, питання, яке порушив касатор, колегія суддів розглядатиме в аспекті визначення суб`єкта, який має відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт (абзац шістнадцятий частини першої статті 60 Закону №   2344-III). 
		26. Аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи колегія суддів виходить передовсім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. 
		Колегія суддів погоджується з доводами касатора про те, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу. 
		Не без того, що надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися), як на тому акцентує касатор. 
		27. На місці здійснення габаритно-вагового контролю водій повинен пред`явити ті документи, які від нього вимагаються (стаття 48 Закону № 2344-III). Колегія суддів не заперечує того, що під час такого контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф (відповідно до статті 60 Закону № 2344-III) накладається не на місці габаритно-вагового контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника, адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самих лише слів водія транспортного засобу, які зафіксовані в акті проведення перевірки [додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом].
		28. У справі встановлено, що позивач брав участь у розгляді такої справи, водночас з`ясовані судами попередніх інстанцій обставини свідчать про те, що посадові особи, які розглядали цю справу, не звернули уваги на обставини, які мали б щонайменше дати підстави засумніватися у тому, що саме позивач є (чи може бути) автомобільним перевізником, який має нести відповідальність за перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу. 
		Звертає увагу, приміром, те, що інформація про ФОП ОСОБА_1 як автомобільного перевізника не була зазначена у товарно-транспортній накладній від 5 листопада 2020 року № 110328, якою оформлено перевезення вантажу. Суди попередніх інстанцій зауважили, що перевізником вантажу, відповідно до цього документа, є ТОВ «Вест солді транс», замовником - ТОВ «Овочева технологічна компанія»; з`ясовано також, що власником транспортного засобу, яким перевозився вантаж, є гр. ОСОБА_3 , одначе, як уже мовилося, ця обставина має значення для з`ясування питання законності користування транспортним засобом для перевезення вантажу, але не особи, яка має відповідати за перевищення встановлених габаритно-вагових норм вантажу. Щодо останнього, то ним, повторимося, є автомобільний перевізник, визначити якого можна на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу. В обсязі встановлених обставин у цій справі таким документом була товарно-транспортна накладна (принаймні відомо тільки про цей документ), проте відповідач зосередив увагу на реєстраційних документах на транспортний засіб й відомостях акта перевірки від 5 листопада 2020   року №   251719, внаслідок чого застосував адміністративно-господарський штраф щодо особи (ФОП ОСОБА_1 ), причетність якої до перевезення вантажу визначена зі слів водія на місці проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу (КАМАЗ 43143 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причепом ГКБ 8551 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ).
		29. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає, що в обсязі встановлених фактичних обставин справи висновки судів першої і апеляційної інстанцій є правильними, ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідно підстав для втручання в цій судові рішення немає.  
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		п о с т а н о в и в :
		1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
		2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2022   року в цій справі залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                    О. В. Калашнікова
		                                                                                                    О. В. Кашпур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...