Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1714/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2023. Зареєстровано: 23.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2023.
Дата набрання законної сили: 03.08.2023
Результат оскарження 03.08.2023 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 4/01/911/1714/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"30" січня 2023 р.                                                                       Справа № 911/1714/22  
		Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув справу 
		за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
		до Фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Національної поліції в Київській області
		про стягнення 111269,43 грн та зобов`язання повернути нежитлове приміщення 
		 
		за участю представників 
		прокуратури: Наумова К.О. - службове посвідчення № 064671 видане 01.06.2021;
		позивача: Коведа О.І. - уповноважена особа;
		відповідача:  не з`явився;
		третьої особи: не з`явився;
		СУТЬ СПОРУ:
		До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави (надалі - прокурор) в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (надалі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича (надалі - відповідач) про стягнення 111269,43 грн та зобов`язання повернути нежитлове приміщення. 
		Позов пред`явлено з підстав неналежного виконання відповідачем умов Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 22.11.2018 №2194 щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів, внаслідок чого за ФОП Саяхдіновим Русланом Фаридовичем виникла заборгованість в розмірі 111269,43 грн, які становлять заборгованість з орендної плати у розмірі 45 085,92 грн, пеню у розмірі - 40,86 грн,  штрафні санкції у розмірі 3 593,32 грн, штраф у розмірі - 359,33 грн, неустойку у розмірі - 62 190,00 грн. Також прокурор просить суд зобов`язати Фізичну особу-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича усунути перешкоди у здійснення права власності державним майном, шляхом зобов`язання останнього повернути на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях нежитлове приміщення загальною площею 105 кв.м. по вул. Ярослава Мудрого, 24 м. Бровари вартістю 691000,00 грн.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору спосіб для усунення недоліків позовної заяви, у строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. 
		Через канцелярію суду 03.10.2022 прокурором подано супровідний лист № 52-4697вих-22 від 28.09.2022 разом з поданими на виконання ухвали суду від 21.09.2022 документами. 
		Ухвалою суду від 12.10.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1714/22. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 14.11.2022; учасникам справи встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.
		Вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Національної поліції в Київській області (надалі - третя особа, ГУНП в Київській області), як балансоутримувача  державного майна, яке є предметом договору оренди № 2194 від 22.11.2018.
		02.11.2022 через канцелярію суду (вх. номер 15496/22) від третьої особи надійшли письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, відповідно до яких останній підтримав позов прокурора та зазначив, що згідно наявного в матеріалах справи листування, поданого в якості додатків до позовної заяви, вбачається, що на сьогоднішній день спірне майно (підвальне приміщення) ФОП Саяхдінов Р.Ф. не використовує. Разом з тим, відповідач зазначене приміщення ГУНП в Київській області не повернув.
		До того ж, третьою особою надано в якості додатків до пояснень: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права стосовно орендованого відповідачем приміщення за адресою м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого (вулиця Кірова), 24; довідку, що підтверджує перебування приміщення на балансі ГУНП в Київській області; довідку щодо заборгованості ФОП Саяхдінова Р.Ф. зі сплати орендної плати.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2022, у зв`язку з неявкою відповідача та клопотанням третьої особи про відкладення, розгляд підготовчого засідання було відкладено на 05.12.2022.
		02.12.2022 через канцелярію суду позивачем подано додаткові письмові пояснення, відповідно до яких останнім з посиланням на умови Договору та ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» додатково зробив обґрунтування заявлених позовних вимог та зазначив, що загальна заборгованість станом на 21.10.2021 з оплати орендних платежів складає 45  085,92 грн, розмір пені за період з 22.08.2021 по 21.10.2021 згідно п. 3.7 Договору становить 40,86 грн, нарахований штраф, у зв`язку з прострочкою платежу більше ніж три місяці дорівнює 359,33 грн. Також позивачем заявлені додатково 3593,32 грн заборгованості з орендної плати на останній день періоду її виникнення (відповідно до прохальної частини позовної заяви - штрафні санкції) та 62190,00 грн неустойки за період з 21.10.2021 по 20.07.2022 згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України. 
		Також позивач вказує на те, що оскільки термін дії Договору встановлено до 21.10.2021, при цьому вимога про відмову від договору оренди датована 25.05.2021, про що позивачем було направлено відповідачеві завчасно лист №50-02.01-2301, відтак Договір є таким, що припинив свою дію разом зі спливом строку на який його було укладено, тобто 21.10.2021. Однак, зважаючи на  те, що орендоване майно не повернуто, прокуратурою також заявлена вимога про зобов`язання ФОП Саяхдінова Р.Ф. повернути на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях нежитлове приміщення загальною площею 105 кв.м. по вул. Ярослава Мудрого, 24 м. Бровари.
		В судове засідання з`явились представники прокуратури та позивача.
		Відповідач вдруге в засідання суду не з`явився, будь-яких клопотань та заяв, зокрема, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.
		Як вбачається з матеріалів справи, конверт суду разом з ухвалою про відкриття провадження від 12.10.2022, було повернуто на адресу суду 22.11.2022 органом поштового зв`язку із відміткою «за закінченням терміну зберігання». 
		В силу пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення (ухвали) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
		Частиною другою статті 50 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до статей 1, 9, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих заявником для державної реєстрації фізичної особи-підприємця державою засвідчується факт набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою. У Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про фізичну особу-підприємця, зокрема, про її місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою-підприємцем).
		Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
		Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
		Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на фізичну особу-підприємця.
		У разі якщо копію прийнятого судового рішення направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
		Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
		На підставі ухвали суду від 05.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.01.2023.
		Ухвалою суду від 09.01.2023 було відкладено розгляд справи по суті на 30.01.2023.
		23.01.2023 до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду 05.12.2022 за номером відправлення 0103281761300, направлений на адресу ФОП Саяхдінова Р.Ф. з довідкою АТ «Укрпошти» про причини повернення/досилання «за закінченням терміну зберігання», який долучено до матеріалів справи, як доказ належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
		30.01.2023 в судове засідання з`явився представник прокуратури та позивача. 
		Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, які прибули в засідання суду, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.
		Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів. Представники виступили з заключними словами, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.
		Відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про розгляд даної справи, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили.
		Судом враховано, що за приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
		Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 30.01.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		ВСТАНОВИВ:
		22 листопада 2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі-орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Саяхдіновим Русланом Фаридовичем (далі-орендар) було укладено Договір оренди №2194 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі-Договір).
		Відповідно до умов договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - підвальне приміщення загальною площею 105,0 кв.м (далі - майно), що розміщене за адресою: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 24 та перебуває на балансі Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.05.2018 і становить за незалежною оцінкою 691 000 грн без врахування ПДВ (п.1.1 Договору).
		Згідно п. 1.3 Договору, стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передачі, підписання якого сторонами є узгодженням комплектності, стану та призначення майна, відсутності потреби проведення поточного та інших видів ремонту. Орендар, підписавши акт приймання-передачі, підтверджує отримання вичерпної інформації про особливі властивості та недоліки майна, які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним.
		У відповідності до п. 2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна. 
		Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2).
		Відповідно до акту приймання-передачі орендованого приміщення від 22.11.2018 орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області за згодою балансоутримувача передав, а орендар прийняв в оренду вищевказане державне майно.
		Згідно пунктів 3.1-3.3 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку травень 2018 року 3 455 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
		Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
		Пунктом 3.7 визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду за який здійснюється платіж (п. 3.6 Договору).
		Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день сплати, за весь період невиконання зобов`язання включно (п. 3.8).
		Згідно з п. 5.3 договору № 2194 орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується «Призначення платежу» за зразком, наведеним у розділі 11 Договору).
		Сторони в п. 10.1 Договору визначили, що останній укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 22.11.2018 по 21.10.2021 року включно. 
		Як зазначає прокурор, у порушення взятих на себе, на умовах пунктів 3.6, 5.3 Договору № 2194, зобов`язань, відповідач не сплатив на користь позивача в повному обсязі оренду плату за період з листопада 2018 по жовтень 2021, здійснюючи періодично лише часткові оплати, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 45085,92 грн.
		У зв`язку із систематичною несплатою орендної плати, орендодавцем 07.07.2020 на адресу орендаря була направлена вимога (претензія) вих. №50-02.02-2948 про погашення заборгованості з орендної плати, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу за номером 0303914949559.
		Посилаючись на те, що відповідач орендну плату своєчасно та у повному обсязі не здійснив, на заходи досудового врегулювання спору не відреагував, прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах Регіонального відділення ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про стягнення простроченої заборгованості з орендної плати. 
		Поряд із наявною заборгованістю, прокурором викладена вимога про стягнення з відповідача  40,86 грн пені за період з 22.08.2021 по 21.10.2021, 359,33 грн штрафу (за прострочку більш ніж три місяці), 3593,32 грн штрафних санкцій та 62190,00 грн неустойки за період з 21.10.2021 по 20.07.2022 згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України. 
		Щодо правомірності звернення прокурора із даним позовом суд відзначає наступне.
		За приписами ч. 3 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.
		Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у т.ч. корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 зазначеного Закону до основних завдань Фонду державного майна України належить реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
		За змістом пункту 4 частини 1 статті 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» у сфері оренди державного майна Фонд виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності та здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренд) державного майна.
		Відповідно до п. 1 Положення «Про регіональне відділення Фонду державного майна України», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678, регіональне відділення Фонду державного майна України (далі - регіональне відділення) утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом Фонду державного майна України (далі - Фонд), що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління.
		На території Київської області повноваження у вказаній сфері реалізовувались Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, в тому числі і на момент укладення Договору № 2194 від 22.11.2018.
		Наказом Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області реорганізовано шляхом злиття з Регіональними відділеннями Фонду державного майна України по Черкаській та Чернігівській областях і утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
		Зазначеним наказом установлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків, серед іншого, Регіональною відділення Фонду державного майна України по Київській області.
		Таким чином, органом державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження у спірних правовідносинах, та який зобов`язаний вживати заходи з метою захисту порушених інтересів держави, є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, а відтак позов подасться в інтересах держави в особі вказаного органу.
		Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ч. 4  ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Броварською окружною прокуратурою було направлено лист до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях № 52-4209вих22 від 09.09.2022 про порушення інтересів держави, у зв`язку з несплатою грошових коштів до бюджету.
		Враховуючи нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду з відповідним позовом протягом тривалого часу після отримання інформації про порушення інтересів держави, судом встановлено право на звернення прокурора до суду із даним позовом.
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частин першої та другої ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		За правовою природою спірні правовідносини сторін за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 22.11.2018 №2194, віднесені до зобов`язань найму (оренди).
		Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
		Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.
		Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. 
		За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
		Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
		У справі, що розглядається, орендоване майно є державним, а тому на ці правовідносини поширюється також дія  Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності.
		Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
		У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.
		Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.
		Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
		Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду.
		Сторонами Договору врегульовано обов`язок орендаря стосовно внесення орендної плати своєчасно та в повному обсязі (п. 5.3) та не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним (п.3.7) із затвердженим порядком її розподілу (співвідношення 50% державного бюджету та 50% балансоутримувачу).
		Однак, зміст позовної заяви та поданих в якості підтвердження доказів свідчать про те, що свій обов`язок щодо своєчасності та повноти оплати відповідачем не виконано. Згідно поданого позивачем розрахунку стосовно стану надходження орендної плати по Договору № 2194 від 22.11.2018, відповідачем згідно платіжних доручень здійснено наступні проплати: 21.01.2019 на суму 2357,81 грн, 21.01.2019 на суму 1097,19 грн, 11.02.2019 на суму 3455,00 грн, 01.03.2019 на суму 5182,50 грн, 07.02.2020 на суму 11000,00 грн. Загалом 23092,50 грн.
		При цьому, сума орендних платежів, що мала надійти до державного бюджету з урахуванням Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу за згаданий період становила 68178,42 грн. Таким чином, держава в особі  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях не отримала суму орендних платежів за використане відповідачем приміщення в розмірі  45085,92 грн (68178,42 грн-23092,50 грн).
		Таким чином, оскільки заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів за період з листопада 2018 по жовтень 2021 у розмірі 45085,92 грн належним чином доведена, доказів сплати відповідачем вказаної суми у визначені строки та станом на час розгляду справи по суті спору матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості за несплату орендної плати на суму 45085,92 грн.
		Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		У п. 3.7 Договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.  3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
		Згідно п. 3.8 договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
		За прострочення виконання зобов`язання з оплати орендної плати у лютому-липні 2020 року позивачем нараховано до стягнення з відповідача 40,86 грн пені за період з 22.08.2021 по 21.10.2021 та 359,33 грн штрафу.
		Судом встановлено, що розрахунок пені здійснено наступним чином: на суму заборгованості 2134,41 грн за період з 16.09.2021 по 21.09.2021 нараховано 5,96 грн, на суму заборгованості 2134,41 грн за період з 22.09.2021 по 15.10.2021 нараховано 24,85 грн, на суму заборгованості 3593,32 грн за період з 16.10.2021 по 21.11.2021 нараховано 10,04 грн.
		Здійснивши перевірку розрахунку позивача стосовно пені, а також враховуючи встановлені строки оплати орендних платежів згідно п. 3.6 Договору, згідно яких платіж вноситься не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, суд зазначає, що вказаний період, за який прокурор просить стягнути пеню включає в себе наявність заборгованості в розмірі 2134,41 грн за вересень 2021 року, а також 1458,91 грн за 21 день жовтня 2021.
		Таким чином, нарахування пені за вересень 2021 на суму боргу 2134,41 грн підлягає до застосування з 15.10.2021 по 21.10.2021 та становить 5,96 грн.
		Нарахування пені на суму 1458,91 грн має здійснюватись з листопада 2021 року. Разом з тим, зважаючи, що суд не вправі встановлювати періоди нарахування, які виходять за межі заявлених позивачем - по 21.10.2021, пеня за даний період не нараховується.
		За таких підстав, заявлена до стягнення пеня в сумі 40,86 грн підлягає частковому задоволенню в розмірі 5,96 грн.
		Сума штрафу 359,33 грн, що становить 10% від простроченої понад три місяці в оплаті суми заборгованості в розмірі 3593,32 грн за період серпень-жовтень 2021 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
		Також у відповідності до прохальної частини позовної заяви, прокурором викладена вимога про стягнення 3593,32 грн штрафних санкцій. В тексті позовної заяви, згідно викладеної прокурором позиції нарахування зазначеної суми, правова природа останньої є як заборгованість з орендної плати на останній день періоду, на який нараховуються штрафні санкції. Вказане також відображено в Розрахунку заборгованості з орендної плати до державного бюджету та пені, поданому прокурором в якості додатку до позовної заяви. 
		Зазначені твердження підтримані Регіональним відділенням ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, яке в своїх поясненнях на позовну заяву, поданих до суду 02.12.2022 також зазначає, що 3593,32 грн - це заборгованість з орендної плати, на яку в подальшому нараховуються штрафні санкції.
		Зважаючи на те, що вказана сума не є штрафною санкцією, а правова природа останньої - це  заборгованість з орендної плати за період з 22.08.2021 по 21.10.2021, яка була предметом розгляду в межах заявленої суми основного боргу в даній справі, суд приходить до висновку, що в задоволенні стягнення 3593,32 грн слід відмовити.
		Стосовно вимоги прокурора про зобов`язання ФОП Саяхдінова Руслана Фаридовича усунути перешкоди у здійсненні права власності державним майном шляхом зобов`язання повернути на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях області нежитлове приміщення загальною площею 105 кв.м по вул. Ярослава Мудрого, 24, м. Бровари, Київської області, то як вбачається в якості обґрунтувань заявленої вимоги, прокурор посилається на той факт, що Договір оренди № 2194 від 22.11.2018 року діяв з 22.11.2018 по 21.10.2021 включно (п. 10.1 Договору).
		Однак, у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області на адресу ФОП Саяхдінов Р.Ф. направлявся лист від 25.05.2021 №50-02.01-2301 про відмову від договору оренди нерухомого майна в порядку передбаченому ч. 1 ст. 782 ЦК України. Зважаючи на те, що орендар на зазначений лист не відреагував, згідно позиції прокурора Договір є таким, що припинив свою дію 22.10.2021, а відтак нерухоме майно підлягає поверненню. 
		Поряд з цим, прокурором заявлено до стягнення 62190,00 грн неустойки, вимога щодо стягнення якої обґрунтована останнім ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України та є наслідком користування спірним приміщенням в період, коли Договір вже був припиненим.
		Розглянувши дані вимоги суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
		Згідно із частинами першою та другою  статті 763 ЦК України  договір найму укладається на строк, встановлений договором. 
		Стаття 782 ЦК України передбачає право наймодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
		Як встановлено вищезазначеною нормою, відмова від договору є правом, а не обов`язком наймодавця. Про реалізацію цього права наймодавець повинен повідомити наймача.   
		З моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору найму договір вважається розірваним. Наймач зобов`язаний повернути наймодавцеві предмет оренди в строки, передбачені договором найму (оренди), а якщо такі строки не визначені - в розумний строк (тобто строк, необхідний для підготовки предмету оренди для передачі наймачеві). Строк для повернення орендованого майна може бути встановлений наймачем у повідомленні про відмову від договору найму.
		Як вбачається з матеріалів справи, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області обов`язок щодо доведення інформації про припинення дії Договору оренди належним чином не виконано.
		Вказане підтверджується тим, що єдиною та безумовною підставою вважати, що лист від 25.05.2021 №50-02.01-2301 отриманий орендарем є докази його відправлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністру України № 270 від 5 березня 2009 року та долучений до зазначених доказів опис вкладення в цінний лист з відбитком органу поштового зв`язку про відправлення або отримання зазначеного повідомлення особисто відповідачем під розписку на зазначеному повідомленні. 
		За таких обставин, твердження прокурора про те, що повідомлення 25.05.2021 №50-02.01-2301 про відмову від договору оренди нерухомого майна було надіслано Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області відповідачеві не підтверджено матеріалами справи та поданими доказами, а відтак Договір № 2194 не можна вважати таким, що достроково припинив свою дію внаслідок систематичного невиконання відповідачем свого зобов`язання по оплаті на підставі ст. 782 ЦК України.
		Крім вищезазначеного, прокурор вказує, що Договір припинив свою дію 22.10.2021 на підставі ст.ст. 763, 764 ЦК України, у зв`язку із закінченням терміну дії, на який його було укладено.  
		З даною позицією суд також не погоджується та зазначає наступне. 
		Відповідно до частини першої ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»  термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
		Сторони в п. 10.4 Договору встановили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди. 
		Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди передбачені у статті 764 ЦК України, якою визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
		Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість  -  відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
		У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.
		Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.
		Таким чином, з огляду на недотримання наймодавцем процедури припинення Договору оренди на встановлених сторонами умовах, відсутності повідомлення відповідача про небажання продовжувати орендні правовідносини та направлення такої заяви протягом одного місяця після закінчення Договору оренди - до 21.11.2021 відповідачу, свідчить про те, що Договір оренди не припинений, а пролонгований на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
		За таких обставин, вимога прокурора про усунення перешкод у здійсненні права власності державним майном шляхом зобов`язання ФОП Саяхдінова Р.Ф. повернути на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях області нежитлове приміщення задоволенню не підлягає. 
		Стосовно викладеної прокурором вимоги про стягнення 62190,00 грн неустойки, яка заявлена на підставі ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України та є наслідком користування спірним приміщенням в період з 21.10.2021 року по 20.07.2022, коли, на думку прокурора, Договір вже був припиненим суд зазначає. 
		Правова природа можливості стягнення зазначеної суми викладена в статті 785 Цивільного кодексу України та передбачає, що у разі припинення  договору найму  наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві  річ  у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати  неустойки  у розмірі подвійної плати за  найм речі  за час прострочення.
		При цьому мова йдеться як про припинення договору найму в результаті закінчення строку його дії, так і про дострокове припинення договору на вимогу будь-якої із сторін.
		Разом з тим, як було встановлено вище, Договір оренди № 2194 не є припиненим, ані достроково, ані за закінченням строку його дії, а відтак підстав для стягнення 62190,00 грн подвійної орендної плати немає, як наслідок суд відмовляє в задоволенні зазначеної вимоги.
		Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені керівником Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича 45085 грн 92 коп. заборгованості з орендної плати, 5 грн 96 коп. пені та 359 грн 33 коп. штрафу. В решті позову слід відмовити.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, 130, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича  ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 50, код ЄДРПОУ 43173325) - 45085 (сорок п`ять тисяч вісімдесят п`ять) грн 92 коп. основного боргу, 5 (п`ять) грн 96 коп. пені, 359 (триста п`ятдесят дев`ять) грн 33 коп. штрафу.
		3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
		4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) - 1013 (одну тисячу тринадцять) грн 44 коп. судового збору.
		5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повне рішення складено 23.02.2023
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                        О.В. Щоткін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...