Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/94/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2023.
Дата набрання законної сили: 15.02.2023
Номер судового провадження: 61-6047ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України                            
		 
		15 лютого 2023 року                                
		м. Київ                                                          
		 
		справа № 466/94/20
		 
		провадження № 61-6047св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д. 
		суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,                                                Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі:  ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», Іноземне підприємство «1+1 Продакшн»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Єніч Володимир Сергійович, на постанову Львівського апеляційного суду від 20 квітня               2022 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М.,               Шеремети Н. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.     Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до                         ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» (далі - ТОВ «ТРК «Студія 1+1»), Іноземного підприємства «1+1 Продакшн» (далі - ІП «1+1 Продакшн») про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації. 
		 
		Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі телеканалу «1+1» (ТОВ «ТРК «СТУДІЯ 1+1») здійснено трансляцію двадцять другого випуску тринадцятого сезону телепередачі (спецпроекту) програми журналістських розслідувань «Гроші» (телепередача «ГРОШІ»), виробленого на замовлення телеканалу «1+1» управлінням журналістських розслідувань ІП «1+1 Продакшн», який містив сюжет (ІНФОРМАЦІЯ_2 час відеозапису) кореспондента - ОСОБА_2 , «ТРК «СУДІЯ 1+1» із недостовірною інформацією щодо нього.
		Поширену у вищезгаданому сюжеті інформацію позивач вважав недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки є негативною і у ній фактично стверджується про вчинення ним кримінальних правопорушень, які, зазвичай, кваліфікуються за статтею 368 КК України.
		Вважав, що поширена відповідачами інформація у формі тверджень не містить жодних оціночних суджень у розумінні статті 30 Закону України «Про інформацію», а межі допустимої критики відносно публічної особи вважає перевищеними.
		У телевізійному сюжеті стверджувалось, про вчинення ним кримінальних правопорушень, хоча відносно нього відсутні кримінальні провадження щодо вчинення корупційних діянь чи податкових злочинів, а відтак, вважав, що поширена інформація є такою, що порушує презумпцію невинуватості особи, оскільки внаслідок поширення такої відбулося необґрунтоване звинувачення його у причетності до злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена КК України, а також формування негативної громадської думки щодо нього.
		 
		Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність, ділову репутацію інформацію, поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час трансляції двадцять другого випуску тринадцятого сезону телепередачі (спецпроекту) програми журналістських розслідувань «Гроші», виробленого на замовлення                           ТОВ «ТРК «Студія 1+1» управлінням журналістських розслідувань                                    ІП «1+1 Продакшн» про нього, а саме:
		- «Пише багато, виконує мало обіцянок, ледь не найменше за всіх», - підрахували аналітики.»;
		- «І, схоже, одразу почав капіталізувати мандат.»;
		- «...він захищає від санкціонованого обшуку офіс земельного магната ОСОБА_3 ... козиряючи «корочкою», проривається в кабінет наймачів, де вже повісили папірець із надписом ніби «його приймальні» і виносить звідти пакет з документами, які, напевно, шукали податківці аби довести аферу.»;
		- «Неофіційно - значно цікавіше. Як пише Тернопольська преса, нардеп ОСОБА_1 міг придбати цілий ринок і ресторан, має маєток під Києвом і квартиру у столиці.»;
		- «А якщо б продав свої запити: 500 депутатських листів помножити на                    3 або 5 тисяч доларів, про які говорять експерти, виходить від 1,5 до                        2,5 мільйонів чисто теоретичного корупційного заробітку... Запити, наче         з конвеєра, ідуть за підписом ОСОБА_1 і стосовно медичних тендерів, і по закупівлям зброї, по бурштину, по газу, по нафті, по залізниці.»;
		- «...який стосунок до проблем людей на його Тернопільщині має, на приклад, запит до Кабміну на захист фірми із Запоріжжя, на якій податківці виявили махінації, або запит до Генеральної прокуратури України із вимогою перевірити діяльність мера далекого від Тернополя міста Мелітополя?... В це важко повірити, але «бідний» патріот захищав навіть завод «Карпатнафтохім», на якому провертали надприбуткові оборудки олігархи часів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та кум ОСОБА_7 ОСОБА_8 ... Взагалі ж «хрестовим походом» нардепа можна вважати його війну проти фонду державного майна і його очільника ОСОБА_4. ОСОБА_1 разом із активістами організації «Невідомі патріоти» проводив мітинги проти ОСОБА_4. Одночасно писав запити з цього приводу, а потім водив в Раду тих самих активістів, уже побитих. І усе це аби не допустити приватизації, зокрема, Державного підприємства «Украерорух». І щоб зберегти нинішній стан речей на держпідприємствах, як відомо: найбільших розплідниках корупції у країні».
		Також  ОСОБА_1 просив зобов`язати ОСОБА_2 , ТОВ «ТРК «Студія 1+1» та ІП «1+1 Продакшн» спростувати інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 під час трансляції двадцять другого випуску тринадцятого сезону телепередачі (спецпроекту) програми журналістських розслідувань «Гроші», виробленого на замовлення ТОВ «ТРК «Студія 1+1» управлінням журналістських розслідувань ІП «1+1 Продакцін» про нього, не пізніше                  15 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 09 червня                2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. 
		Визнано недостовірною інформацію та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 , таку інформацію:
		- «Пише багато, виконує мало обіцянок, ледь не найменше за всіх», - підрахували аналітики.";
		- «І, схоже, одразу почав капіталізувати мандат.»;
		- «...він захищає від санкціонованого обшуку офіс земельного магната ОСОБА_3 ... козиряючи «корочкою», проривається в кабінет наймачів, де вже повісили папірець із надписом ніби «його приймальні» і виносить звідти пакет з документами, які, напевно, шукали податківці аби довести аферу.»;
		- «Неофіційно - значно цікавіше. Як пише Тернопольська преса, нардеп ОСОБА_1 міг придбати цілий ринок і ресторан, має маєток під Києвом і квартиру у столиці.»;
		- «А якщо б продав свої запити: 500 депутатських листів помножити на                   3 або 5 тисяч доларів, про які говорять експерти, виходить від 1,5 до                         2,5 мільйонів чисто теоретичного корупційного заробітку... Запити, наче з конвеєра, ідуть за підписом ОСОБА_1 і стосовно медичних тендерів, і по закупівлям зброї, по бурштину, по газу, по нафті, по залізниці»;
		- «...який стосунок до проблем людей на його Тернопільщині має, на приклад, запит до Кабміну на захист фірми із Запоріжжя, на якій податківці виявили махінації, або запит до Генеральної прокуратури України із вимогою перевірити діяльність мера далекого від Тернополя міста Мелітополя?... В це важко повірити, але «бідний» патріот захищав навіть завод «Карпатнафтохім», на якому провертали надприбуткові оборудки олігархи часів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та кум ОСОБА_7 ОСОБА_8 ...Взагалі ж «хрестовим походом» нардепа можна вважати його війну проти фонду державного майна і його очільника ОСОБА_4. ОСОБА_1 разом із активістами організації «Невідомі патріоти» проводив мітинги проти ОСОБА_4. Одночасно писав запити з цього приводу, а потім водив в Раду тих самих активістів, уже побитих. І усе це аби не допустити приватизації, зокрема, державного підприємства «Украерорух». І щоб зберегти нинішній стан речей на держпідприємствах, як відомо: найбільших розплідниках корупції у країні.».
		Зобов`язано ОСОБА_2 , ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ІП «1+1 Продакшн» у межах місячного строку після набрання рішенням суду законної сили під заголовком «Спростування» спростувати недостовірну інформацію:
		- «Пише багато, виконує мало обіцянок, ледь не найменше за всіх», - підрахували аналітики.»;
		- «І, схоже, одразу почав капіталізувати мандат.»;
		- «...він захищає від санкціонованого обшуку офіс земельного магната ОСОБА_3 ... козиряючи «корочкою», проривається в кабінет наймачів, де вже повісили папірець із надписом ніби «його приймальні» і виносить звідти пакет з документами, які, напевно, шукали податківці аби довести аферу.»;
		- «Неофіційно - значно цікавіше. Як пише Тернопольська преса, нардеп ОСОБА_1 міг придбати цілий ринок і ресторан, має маєток під Києвом і квартиру у столиці.»;
		- «А якщо б продав свої запити: 500 депутатських листів помножити на                3 або 5 тисяч доларів, про які говорять експерти, виходить від 1,5 до                     2,5 мільйонів чисто теоретичного корупційного заробітку... Запити, наче з конвеєра, ідуть за підписом ОСОБА_1 і стосовно медичних тендерів, і по закупівлям зброї, по бурштину, по газу, по нафті, по залізниці»;
		- «...який стосунок до проблем людей на його Тернопільщині має, на приклад, запит до Кабміну на захист фірми із Запоріжжя, на якій податківці виявили махінації, або запит до Генеральної прокуратури України із вимогою перевірити діяльність мера далекого від Тернополя міста Мелітополя?... В це важко повірити, але «бідний» патріот захищав навіть завод «Карпатнафтохім», на якому провертали надприбуткові оборудки олігархи часів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та кум ОСОБА_7 ОСОБА_8 ...Взагалі ж «хрестовим походом» нардепа можна вважати його війну проти фонду державного майна і його очільника ОСОБА_4. ОСОБА_1 разом із активістами організації «Невідомі патріоти» проводив мітинги проти ОСОБА_4. Одночасно писав запити з цього приводу, а потім водив в Раду тих самих активістів, уже побитих. І усе це аби не допустити приватизації, зокрема, державного підприємства «Украерорух». І щоб зберегти нинішній стан речей на держпідприємствах, як відомо: найбільших розплідниках корупції у країні».
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поширена відповідачами інформація про позивача є недостовірною, порушує його право на недоторканість честі, гідності та ділової репутації, оскільки відповідачами не надано належних та допустимих доказів достовірності поширеної ним інформації про позивача.
		При цьому, суд дійшов висновку, що спірна інформація не є оціночними судженнями, а є твердженням про факти щодо позивача, яке не доведене. 
		Суд послався на відповідну постанову Пленуму Верховного Суду України та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		Постановою Львівського апеляційного суду від 20 квітня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» та ІП «1+1 Продакшн» задоволено. Рішення Шевченківського районного суду                    м. Львова від 09 червня 2021 року скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . 
		 
		Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що поширена відповідачами інформація за своїм змістом є оціночним судженням, а не фактичними твердженнями.
		Крім того, вона поширена про публічного діяча - народного депутата, межі оцінки діяльності якого є ширшими, ніж щодо інших осіб.
		При цьому, апеляційний суд послався на норми Конституції України щодо свободи слова, статтю 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі, поданій у липні 2022 року до Верховного Суду,                           представник ОСОБА_1 - адвокат Єніч В. С., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення районного суду.
		 
		Аргументи учасників справи 
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що поширена відповідачами інформація містить конкретне посилання на вчинення  ОСОБА_1 злочинів, тому не може сприйматися, як оціночне судження та розширена критика публічної особи.
		Вказує, що відповідачі не спростували презумпцію добропорядності позивача, за якою будь яка поширена негативна інформація вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
		Заявник посилається на норми Конституції України, зокрема, щодо презумпції невинуватості, статтю 10 Конвенції, міжнародні норми м`якого права та практику Верховного Суду.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У вересні 2022 року ТОВ «ТРК «Студія 1+1» та ІП «1+1 Продакшн» подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказують, що наведені в ній доводи є безпідставними, не спростовують законних та обґрунтованих правових висновків апеляційного суду, тому просять залишити оскаржуване судове рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		У липні 2022 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 04 липня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу із суду першої інстанції.
		 
		20 вересня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2023 року справу передано                        судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2023 року справу призначено до розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 на телеканалі «1+1» здійснено трансляцію двадцять другого випуску тринадцятого сезону телепередачі (спецпроекту) програми журналістських розслідувань «Гроші», виробленого на замовлення телеканалу «1+1» управлінням журналістських розслідувань                                       ІП «1+1 Продакшн», який містив сюжет кореспондента - ОСОБА_2 , в якому було розповсюджено оспорювану ОСОБА_1 інформацію.
		 
		Зокрема, у вказані телепередачі було поширено про ОСОБА_1 наступну інформацію:
		- «Пише багато, виконує мало обіцянок, ледь не найменше за всіх», - підрахували аналітики.»;
		- «І, схоже, одразу почав капіталізувати мандат.»;
		- «...він захищає від санкціонованого обшуку офіс земельного магната ОСОБА_3 ... козиряючи «корочкою», проривається в кабінет наймачів, де вже повісили папірець із надписом ніби «його приймальні» і виносить звідти пакет з документами, які, напевно, шукали податківці аби довести аферу.»;
		- «Неофіційно - значно цікавіше. Як пише Тернопольська преса, нардеп ОСОБА_1 міг придбати цілий ринок і ресторан, має маєток під Києвом і квартиру у столиці.»;
		- «А якщо б продав свої запити: 500 депутатських листів помножити на 3 або 5 тисяч доларів, про які говорять експерти, виходить від 1,5 до 2,5 мільйонів чисто теоретичного корупційного заробітку... Запити, наче з конвеєра, ідуть за підписом ОСОБА_1 і стосовно медичних тендерів, і по закупівлям зброї, по бурштину, по газу, по нафті, по залізниці.»;
		- «...який стосунок до проблем людей на його Тернопільщині має, на приклад, запит до Кабміну на захист фірми із Запоріжжя, на якій податківці виявили махінації, або запит до Генеральної прокуратури України із вимогою перевірити діяльність мера далекого від Тернополя міста Мелітополя?... В це важко повірити, але «бідний» патріот захищав навіть завод «Карпатнафтохім», на якому провертали надприбуткові оборудки олігархи часів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та кум ОСОБА_7 ОСОБА_8 ... Взагалі ж «хрестовим походом» нардепа можна вважати його війну проти фонду державного майна і його очільника ОСОБА_4. ОСОБА_1 разом із активістами організації «Невідомі патріоти» проводив мітинги проти ОСОБА_4. Одночасно писав запити з цього приводу, а потім водив в Раду тих самих активістів, уже побитих. І усе це аби не допустити приватизації, зокрема, Державного підприємства «Украерорух». І щоб зберегти нинішній стан речей на держпідприємствах, як відомо: найбільших розплідниках корупції у країні».
		 
		2.     Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Підстави касаційного оскарження судового рішення визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
		 
		Підставою касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 20 квітня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанціїнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня       2021 року у справі № 905/902/20, та у постанові Верховного Суду                                   від 08 травня 2019 року у справі № 761/37180/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Єніча В. С., задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
		 
		У статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе             і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації,                     а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		 
		Положенням статті 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		 
		У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого               2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		 
		Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		 
		Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
		 
		У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого          2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		 
		Пунктом 19 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. 
		Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		 
		У пункті 21 наведеної вище постанови Пленуму Верховний Суд України зазначив, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність приватного життя.
		Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті                     (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
		 
		Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
		 
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
		 
		Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		 
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
		 
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). 
		 
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
		 
		У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		 
		Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши правову оцінку всім наданим сторонами доказам, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що поширена відповідачами, оспорювана інформація є оціночним судженням, оскільки не містить фактичних даних, а є критикою, оцінкою дій позивача щодо його публічної діяльності у якості Народного депутата України.
		 
		Доводи касаційної скарги з посиланням на правові висновки Верховного Суду про те, що поширена відповідачами інформація містить конкретне ствердження на вчинення  ОСОБА_1 злочинів, тому не може сприйматися, як оціночне судження та розширена критика публічної особи, є безпідставними.
		Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що спірна інформація не містить фактичних тверджень, а викладена у формі оціночного судження, зокрема, із застосуванням таких слів, як: «виконує мало обіцянок», «схоже», «ніби», «напевно», «як пише Тернопольська преса», «а якщо б», тощо.
		 
		Посилання касаційної скарги на те, що відповідачі не спростували презумпцію добропорядності позивача, за якою будь яка поширена негативна інформація вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного, не заслуговує на увагу, оскільки відповідна норма права (частина третя статті 277 ЦК України) була виключена з ЦК України на підставі Закону № 1170-VII від 27 березня       2014року, а доказування у подібних справах відбувається на загальних, передбачених статтями 12, 81 ЦПК України, підставах, а саме кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		 
		Не заслуговують на увагу й доводи касаційної скарги з посиланням на презумпцію невинуватості. 
		 
		Згідно із частиною першою статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		 
		Зазначені положення містяться і в статті 17 КПК України.
		 
		Отже, вказаними законодавчими положеннями передбачено презумпцію невинуватості особи і спростовується ця презумпція у порядку, передбаченому КПК України.
		 
		Порушення цієї презумпції може бути підставою для захисту честі та гідності лише в тому разі, коли відповідач стверджує про винуватість особи, тобто позивача. Таких обставин суди не встановили, із чим Верховний Суд погоджується 
		 
		Подібні висновки зроблені в рішенні ЄСПЛ у справі Грабчук проти України від 21 вересня 2006 року (пункт 42). 
		 
		Доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у раніше прийнятих постановах Верховного Суду, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки у наведених заявником справах були встановлені відмінні фактичні обставини. 
		 
		Отже, наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. 
		Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в апеляційному суді з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
		 
		Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Єніч Володимир Сергійович - залишити без задоволення.
		 
		Постанову Львівського апеляційного суду від 20 квітня 2022 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Д. Д. Луспеник   І. А. Воробйова   Б. І. Гулько   Г. В. Коломієць   Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...